ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

КОКОМІД

(COCOMID)

Склад:

діюча речовина: бікалутамід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг бікалутаміду;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон; кросповідон; натрію лаурилсульфат; магнію стеарат;

оболонка: лактоза, моногідрат; гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); макрогол (ПЕГ 4000).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкр= иті плівковою оболонкою; з одного боку таблеток гравіювання «ВСМ 50».

Фармакотерапевтична група. Препарати гормональної терапії. Антагоністи гормонів та їхні аналоги. Антиандрогенні засоби. Бікалутамід. К= од АТХ L02B B03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Бікалутамід є нестероїдним антиандрогеном, що не м= ає іншого впливу на ендокринну систему. Лікарський засіб зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експресію генів, таким чином пригніч= уючи андрогенні стимули. У результаті пригнічення спостерігається регресія пухли= ни передміхурової залози. При відміні бікалутаміду у певної частини пацієнтів = може виникнути синдром відміни. Бікалутамід є рацемічною сумішшю з антиандрогенн= ою активністю, представленою майже винятково (R)-енантіомером.<= /span>

Фармакокінетика

Абсорбція

Бікалутамід добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значущого впливу прийому їжі на біодоступні= сть лікарського засобу.

Розподіл

(S)-енантіомер дуже швидко виводиться порівняно із (R)-енантіомером; період напіввиведення останнього з плазми крові становить приблизно 1 тиждень. При щоденному застосуванні бікалутаміду (R)-енантіомер через його тривалий період напіввиведення кумулюється у плазмі крові в 10-кратній концентрації. Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні прибли= зно 9 мкг/мл спостерігається при застосуванні денної дози 50 мг бікалутаміду. У= стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99 % загал= ьної кількості циркулюючих енантіомерів. Фармакокінетика (R)-енантіомера не зале= жить від віку пацієнта, наявності у нього ураження нирок або легкого чи помірного ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печі= нки (R)-енантіомер повільніше елімінується з плазми крові. Бікалутамід має висо= кий ступінь зв’язування з білками крові (рацемат – 96 % (R)-енантіомер – &= gt; 99 %) та інтенсивно метаболізується (шляхом оксидації та глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею та жовчю.<= /p>

Елімінація (виведення)<= /span>

У ході клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду у спермі чоловіків, які отримували бікалутамід у дозі 150 = мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки під час статевих зносин, є низькою та може становити приблиз= но 0,3 мкг/мл. Цей рівень є нижчим за той, що у лабораторних тварин призводить= до зміни потомства.

Особливі групи пацієнтів

Фармакокінетика (R)-енантіомера = не залежить від віку пацієнта, наявності у нього ураження нирок або легкого та помірного ступеня тяжкості ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів= із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше виводиться з плазми кр= ові.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування розповсюдженого раку простати у комбінац= ії з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічною кастрацією.

Протипоказання

Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам= та дітям.

Бікалутамід не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини чи до будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Протипоказане одночасне застосування бікалутаміду = із терфенадином, астемізолом чи цизапридом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій

Не існує доказів фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії бікалутаміду та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Дослідження іn vitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 та проявляє менш= ий інгібіторний вплив на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6.

Хоча клінічні дослідження, у ході яких застосовува= ли антипірин як маркер активності цитохрому Р450 (CYP), не свідчать про потенц= ійну взаємодію із бікалутамідом, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80 % після одночасного його застосування протягом 28 днів із бікалутамідом. Для лікарських засобів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати велике значення. Тому одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом= є протипоказаним. Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати з такими сполуками, як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих лікарських засобів, особливо як= що є ознаки посилення впливу препарату або виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують ретельно конт= ролювати його концентрацію у плазмі крові та відстежувати клінічний стан пацієнта пі= сля початку або припинення лікування бікалутамідом.

З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні лікарських засобів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищен= ня концентрації бікалутаміду у плазмі крові, що може зумовити посилення побічн= их ефектів лікарського засобу.

Дослідження іn vitro показали, що бікалут= амід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язуван= ня з білками крові. Повідомляли про посилення ефектів варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів при їх одночасному прийомі з бікалутамідом. Тому під час застосування бікалутаміду у пацієнтів, які одночасно отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг ПЧ/МНВ, також= і потрібно розгляну= ти питання про коригування дози антикоагулянтів.

У зв’язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід з обережністю призначати бікалутамід<= /span> одночасно з лікарськими засоба= ми, які здатні спричиняти подовження інтервалу QT або розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует» (torsade de pointes), тобто такими, як антиаритмічн= і препарати класу IA (наприклад хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, нейролеп= тики тощо (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Дослідження взаємодії проводили тільки з участю дорослих пацієнтів.

Особливості застосування=

Лікування Кокомідом слід розпочинати під безпосере= днім наглядом лікаря. Бікалутамід активно метаболізується у печінці. Деякі = дані дають підставу вважати, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки виведе= ння лікарського засобу уповільнюється, а це може призвести до кумуляції бікалутаміду. Тому бікалутамід слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними або тяжкими ураженнями печінки. Через можливість змін функції печ= інки слід періодично проводити контроль печінкових проб. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування бікалутаміду. Зрідка= при застосуванні бікалутаміду спостерігають зміни функції печінки тяжкого ступе= ня, були отримані повідомлення про летальні випадки (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо спостерігаються тяжкі зміни функції печінки, лікування бікалутамідом слід припинити. Для пацієнтів, які мають об’єктивне прогресуван= ня захворювання разом з підвищеним рівнем ПСА, слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.

У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-факто= ра лютеїнізуючого гормону, спостерігається зменшення толерантності до глюкози.= Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у паціє= нтів з уже виявленим діабетом. У зв’язку з цим слід приділити увагу моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують бікалутамід у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Показано, що бікалутамід пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявл= яти обережність у разі одночасного його призначення з препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4 (див. розділи «Протипоказання» і «Взаємодія з іншими лікарськи= ми засобами та інші види взаємодій»).

Терапія антиандрогенами може призводити до подовження інтервалу QT.

Для пацієнтів, які мають фактори ризику або випадки подовження інтервалу QT в анамнезі, а тако= ж для пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що можуть подовжувати = QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»), лікарі повинні до початку лікування бікалутамідом оцінити співвідношення ризик/користь, врахов= уючи потенційний ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует» (torsade = de pointes).

Антиандрогенна терапія може спричиняти зміни у морфології сперматозоїдів. Хоча вплив бікалутаміду на морфологію сперматозоїдів не оцінювали і про такі зміни у пацієнтів, які отримували бікалутамід, не повідомляли, пацієнтам та/або їхнім партнерам під час лікування і протягом = 130 днів після терапії бікалутамідом слід використовувати ефективні методи контрацепції.

Повідомляли про посилення ефектів кумаринових а= нтикоагулянтів у пацієнтів, які одночасно приймали бікалутамід, що може призвести до збільшення протромбінового часу (ПЧ) та міжнародного нормалізованого віднош= ення (МНВ). Деякі випадки були пов’язані з ризиком виникнення кровотечі. Рекомендується ретельно контролювати рівні ПЧ/МНВ, і потрібно розглянути питання про коригування дози антикоагулянтів.<= /p>

Ва= жлива інформація про допоміжні речовини

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом = мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування гру= ддю

Вагітність

Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у період вагітності.

Годування груддю

Бікалутамід протипоказан= ий під час грудного вигодовування.

Фертильність<= /span>

У дослідженнях на тварин= ах спостерігалося оборотне порушення фертильності самців. Слід припускати= , що в чоловіків теж можливий період недостатності репродуктивної функції або безпліддя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керува= нні автотранспортом або іншими механізмами

Бікалутамід не впливає на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Однак слід мати на уваз= і, що часто може виникати сонливість, дуже часто – запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають цей лікарський засіб, повинні дотримуватися обережності.

Спосіб застосування та дози<= /b>

До= рослі п= ацієнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1 таблетці 50 мг 1 раз на добу. Лікування бікалутамідом слід розпочина= ти щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією.<= /span>

Ни= ркова недостатність. Пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози = не потрібна. Печінкова недостатність.<= /i> Пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною або тяжкою печінковою недостатністю можливе підвищене накопичення лікарського засобу.

Діти. Бікалутамід протипоказаний для застосування дітям.

Передозування

Си= мптоми. Н= емає даних щодо передозування людини.

Лі= кування. С= пецифічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками крові та не виявляється у незміненому вигляді у сечі. При передозуванні показана загаль= на підтримувальна терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.

Побічні реакції

Побічні реакції зазначено за частотою: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10000, = 804; 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10000), частота невідома (на основі доступних да= них неможливо встановити частоту виникнення).

Система орга= нів

Частота=

Побічна реак= ція

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже часті

Анемія=

З боку імунної системи

Нечасті

Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка

З боку обміну речовин, метаболізму

Часті<= /p>

Зменшення апетиту

З боку психіки

Часті<= /p>

Зниження лібідо, депресі= я

З боку нервової системи

Дуже часті

Запаморочення=

Часті<= /p>

Сонливість

З боку серця

Часті<= /p>

Інфаркт міокарда (є повідомлення про летальні випадки)⁴, серцева недостатність4

Частота невідома

Подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливос= ті застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)

Судинні порушення

Дуже часті

Припливи

З боку респіраторної системи, органів грудної кл= ітки та середостіння

Нечасті

Інтерстиціальна легенева хвороба⁵. Є повідомлення про летальні випадки.=

З боку травної системи

Дуже часті

Біль у животі, запор, ну= дота

Часті<= /p>

Диспепсія, метеоризм

З боку печінки і жовчовивідних шляхів=

Часті =

Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ¹

Рідко<= /p>

Печінкова недостатність<= sup>2. Є повідомлення про летальні випадки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини=

Часті<= /p>

Алопеція, гірсутизм / ві= дновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип

Нечасті

Фотосенсибілізація

З боку нирок та сечовидільної системи=

Дуже часті

Гематурія

З боку репродуктивної системи та молочних залоз<= o:p>

Дуже часті

Гінекомастія та болючість молочних залоз³

Часті<= /p>

Еректильна дисфункція

Загальні порушення та стан місця введення

Дуже часті

Астенія

Часті<= /p>

Біль у грудях, набряк

Лабораторні показники

Часті<= /p>

Збільшення маси тіла

¹Змі= ни з боку печінки рідко є тяжкими та часто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення.

²Вкл= ючено до переліку побічних реакцій на лікарський засіб після розгляду післяреєстр= аційних даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про побічні явища печінкової недостатності у хворих, які отримують лікування у відкритих дослідженнях Early Prostate Cancer programme (EPC) у групах бікалутамідом 1= 50 мг.

³Може зменшитися при супутній кастрації.

⁴Спо= стерігалося під час фармакоепідеміологічного дослідження застосування агоністів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався, якщо бікалутамід, 50 мг, застосо= вували у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, проте збільшення ризику не було відзначено при застосуванні бікалутаміду, 150 мг,= як монотерапії для лікування раку передміхурової залози.

⁵ Включена у перелік побічних реакцій після отриман= ня постмаркетингових даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про випадки інтерстиціальної пневмонії у період рандомізованого лікування д= озою 150 мг у дослідженнях ЕРС.

Збільшення ПЧ/МНВ. У звітах протягом післяреєстраційного спостереження повідомляли про взаємодію кумаринових антикоагулянтів із бікалутамідом.

Повідомлення про підозрю= вані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Те= рмін придатності. 5 років.

<= /o:p>

Ум= ови зберігання

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Уп= аковка. П= о 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.

Ка= тегорія відпуску. За рецептом.

Ви= робник.

Сінтон Хіспанія, С. Л.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Вул. К/Кастелло, n^o1, Са= нт Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія

*Система орга= нів*	*Частота=*	*Побічна реак= ція*
З боку крові та лімфатичної системи	Дуже часті	Анемія=
З боку імунної системи	Нечасті	Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
З боку обміну речовин, метаболізму	Часті<= /p>	Зменшення апетиту
З боку психіки	Часті<= /p>	Зниження лібідо, депресі= я
З боку нервової системи	Дуже часті	Запаморочення=
Часті<= /p>	Сонливість
З боку серця	Часті<= /p>	Інфаркт міокарда (є повідомлення про летальні випадки)⁴, серцева недостатність4
Частота невідома	Подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливос= ті застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Судинні порушення	Дуже часті	Припливи
З боку респіраторної системи, органів грудної кл= ітки та середостіння	Нечасті	Інтерстиціальна легенева хвороба⁵. Є повідомлення про летальні випадки.=
З боку травної системи	Дуже часті	Біль у животі, запор, ну= дота
Часті<= /p>	Диспепсія, метеоризм
З боку печінки і жовчовивідних шляхів=	Часті =	Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ¹
Рідко<= /p>	Печінкова недостатність<= sup>2. Є повідомлення про летальні випадки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини=	Часті<= /p>	Алопеція, гірсутизм / ві= дновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип
Нечасті	Фотосенсибілізація
З боку нирок та сечовидільної системи=	Дуже часті	Гематурія
З боку репродуктивної системи та молочних залоз<= o:p>	Дуже часті	Гінекомастія та болючість молочних залоз³
Часті<= /p>	Еректильна дисфункція
Загальні порушення та стан місця введення	Дуже часті	Астенія
Часті<= /p>	Біль у грудях, набряк
Лабораторні показники	Часті<= /p>	Збільшення маси тіла