ІНСТРУКЦ= ІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕДОКАРДИЛ

(MEDOCARDIL)

Склад:<= /i>

діюча речовина: карведилол;

1 таблетка містить карведилол= у 6,25 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза моног= ідрат, повідон, окис заліза жовтий (E 172) (для таблеток по             6,25 мг), к= ремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, сахар= оза, магнію стеарат.

Лікарська форм= а. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 6,25 мг – жовті, плос= кі, круглі таблетки з розділяючою борозенкою.                                            Діаметр: приблизно 7,0 мм. Товщина: 2,45 мм ± 8 %;=

таблетки по 25 мг= – білі, плоск= і, круглі таблетки з розділяючою борозенкою.                                               Діаметр: приблизно 6,0 мм. Товщина: 2,7 мм ± 8 %.

Фармакотерапевтична група. = Блокатори ^= 5;- і β-адренорецепторів. Код АТХ C07A G02.

Фармакологічні властивості.=

Фармакод= инаміка.=

Механізм дії. Карведилол= , рацемічна суміш двох енантіомерів (R- та S-карведилол), є β-блокатором
альфа- та бета-адренорецептор= ів багаторазової дії. Блокада бета-адренергічних рецепторів пов’язана з S-енантіомером і неселективна щодо бета₁- та= бета₂-адренорецепторів, тоді як обидва енантіомери мають однакові блоку= вальні властивості, специфічні для альфа₁-адренергічних рецепторів. У б= ільш високих концентраціях карведилол також має слаб= ку та помірну блокуючу активність по відношенню до кальцієвих каналів. Він не має внутрішньої симпатоміметичної активності і (як = пропранолол) має мембраностабілі= зуючі властивості.

Фарма= кодинамічні ефекти. Карведил= ол зменшує периферичний судинний опір шляхом селективної блокади альфа₁-адр= енорецепторів. Завдяки своїй бета-блокуючій дії карведилол пригніч= ує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), зменшуючи вивільнення реніну і рідко затримуючи рідину. Це послаблює підвищ= ення артеріального тиску, індуковане фенілефрином, антагоні= стом альфа₁-адренорецепторів, але не індуковане ангіотензином II. Блокуюча активність карведилолу що= до кальцієвих каналів може посилити кровотік у певних ділянках судинного русла, таких як шкірний кровообіг.

Карведилол має органозахисні ефекти, що, ймовірно, частково зумовлені = додатковими властивостями= , поза його блокувальною дією= на адренергічні рецептори. <= span class=3DSpellE>Він має потужні антиоксидантні властивості= , пов’язані з обома енантіомерами, є поглиначем реактивних кисневих радикалів та має антипроліферативну дію на гладкі м’язові клітини судин людини.= Карведилол не має негативного вп= ливу на ліпідний профіль.=

Кл= інічна ефективність та б= езпека. Клінічні дослідження показали, що баланс вазодилатації т= а бета-блокади, забезпечуваний <= span class=3DSpellE>карведилолом, призводить = до наступн<= /span>их ефектів.

Гіпертензія.&n= bsp;Карведилол знижує артеріальний тиск у пацієнтів з гіпертонічною хворобою шляхом бета-блокади та альфа₁-опосередкованої вазо= дилатації без супутнього збільшення загального периферичного опору, як це спостерігає= ться при застосуванні чистих бета-блокаторів. Частота= серцевих скорочень трохи знижена. Нирковий кровотік і ниркова функція підтримуються. Показано, що карведилол підтримує ударний об’єм= і зменшує загальний периферичний опір, не порушуючи кровопостачання окремих органів та судинних русел, наприклад нирок, скелетних м’язів, передпліч, ні= г, шкіри, мозку або сонної артерії. Знижується<= /span> частота&nb= sp;випадків= відчуття холодних кінцівок і ранньої = втоми= під час фізичної= активності.

Гіпертонія= з нирковою недостатністю. Кілька відкритих до= сліджень показали, що карведилол ефективний для пацієнтів і= з нирковою гіпертензією, хронічною нирковою недостатністю, на гемодіалізі або після трансплантації ни= рок. Карведилол спричиняє поступове зниження артеріального тиску при <= span class=3DSpellE>діалізі та у недіалізні дні, а ефекти = зниження артеріального тиску порівнянні з тими, що спостерігаються у пацієнтів із нормальною функцією нирок.

Стабільна ст= енокардія. У пацієн= тів зі стабільною стенокардією карведилол продемонстрував антиішемічні (покращений загальний час = фізичного навантаження, ч= ас до 1 мм депресії сегмента ST та час до стенокардії) та антиангінальні властиво= сті, які зберігалися <= /span>під час тривалого лікуван= ня. Гострі гемодинамічні дослідження продемонстрували, що карведилол значно зменшує потребу міокарда в кисні та надмірну симпатичну<= /span> активність, а також зменшує переднавантаження (тиск у легеневій артерії та тиск заклинювання в легеневих = капілярах) та післянавантаження (загальний периферичний опір) міокарда з подаль= шим покращенням систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка без істотних змін серцевого викиду.

Карведилол не має негативного впливу на мета= болічні фактори ризику ішемічної хвороби серця. Це не = впливає = на нормальний р= івень ліпідів у сироватці= крові, а у пацієнтів = ;і= з гіпертонічною хворобою з дисліпі= демією повідомляється про сприятл= ивий вплив на ліпіди в <= span class=3DSpellE>сироватці крові після 6 місяців пероральної терапії.

У двох дослідженнях карведил= ол у дозі<= /span> 25 мг двічі на добу був порівняний з іншими антиангінальними лікарськими засобами з доведеною ефективніст= ю у пацієнтів із хронічною стабільною стенокардією напруги. Обрані схеми дозува= ння були широко використовувані в клінічній практиці. Обидва випробування мали подвійний сліпий паралельний дизайн групи. Основною метою був загальний час вправ (ТЕТ).=

Звіт №

Контроль (доза)

Кількість пацієнтів карведилол/препарат порівняння

Тривалість лікування

060

Верапаміл (120 = мг

3 рази на добу

126/122

12 тижнів

061

Ізосорбіду динітрат (40 мг двічі на добу)

93/94

12 тижнів

Результати обох досліджень чітко продемонструва= ли, що не було суттєвої різниці ТЕТ при мінімальному рівні препарату в крові пі= сля 12 тижнів терапії. Однак коефіцієнти ризику, отримані з моделі пропорційних небезпек Кокса, показали тенденцію на користь карведилолу, вказуючи, що в середньому карведилол був на 114 % таким же ефективним, як верапаміл (90 % ДІ: 85-152 %) і 134 % настільки ж ефективним, як = ізосорбі= ду динітрат (90 % ДІ: 96-185 %= ). Це також стосувалося часу до стенокардії (ТТА) та депресія сегмента ST (TST). Зростання ТЕТ становило близь= ко 50 секунд у всіх групах; поліпшення TTA та TST становили близько 30 секунд,= що є клінічно значущим.

У дослідженні 060 48-годинний холтерівський моніторинг продемонстрував зменшення кількості та тривалості депресій сегмента ST (тиха ішем= ія міокарда) в обох групах лікування. Карведилол також зменшував передчасне скорочення передсердь та шлуночків (PAC, PVC), куплети та пробіжки.=

Хронічна серцева недостатніст= ь. Карведилол значно зменшує летальність і госпіталізації та покращує симптоми і функцію лівого шлуночка у пацієнтів з ішемічною або неішемічною хронічн= ою серцевою недостатністю. Ефект карведилолу залежить від дози.

Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю та з нирковою недостатністю. Карведилол знижує захворюваність та летальність у хво= рих на діалізі= з дилатаційною кардіоміопатією, а також летальність з будь-яких причин, серцево-судинну летальність та&nb= sp;летальність від серцевої недостатності або першу госпіталізацію у пацієнтів із серцевою недостатністю з легким та середнім ступенем тяжкості хронічн<= /span>их захворювань <= /span>нирок, що не потребують діалізу. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічн= их випробувань, що включають велику кількість пацієнтів (> 4000) із легким = та середнім ступенем хронічної хвороби нирок, підтримує лікування карведилолом пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка з або без симптоматичної серцевої недостатності для зниження частоти всіх причин летальності а також подій, пов’язаних із серцевою недостатністю.

Педіатричне населення<= /i>. Безпека та ефективність карведилолу у дітей та підлітків не встановлені через обмежену кількість та обсяг досліджень. Доступні дослідження зосереджені на лікуванні дитячої серцевої недостатності, яка відрізняється від захворювання у доросл= их за характеристиками та етіологією. Через невелику кількість учасників порів= няно з дослідженнями з участю дорослих та відсутність оптимальної схеми дозування для дітей та підлітків наявних даних недостатньо для встановлення педіатрич= ного профілю безпеки карведилолу.

Фармакокінетика.

Абсорбція= . Після перорального вживання карведилол швидко всмоктується з піковою концентрацією C_max у плазмі крові 21 м= кг/л, що досягається приблизно через 1,5 години (t_max). Значення C_max лінійно пов’язані з дозою. Після перорального прийому карведилол зазнає значного метаболізму першого проходження, що призводить до абсолютної біодо= ступності близько 25 % у здорових чоловіків. Карведилол є рацематом, і, здається, S-енантіомер метаболізується швидше, ніж R-ен= антіомер, демонструючи абсолютну пероральну біодоступність 15 % порівняно з 31 % для R-енантіомеру. Максим= альна концентрація R карведилолу у плазмі крові прибл= изно в 2 рази вища, ніж концентрація S-карведилолу.

Дослідження in vitro&nbs= p;показали, що карведилол є субстратом транспортного потоку Р-глікопротеїну. Роль P-глікопротеїну у розподілі карведилолу також підтверджена = ;in vivo у здорових пацієнтів. Їжа не впливає на біодоступність, час утримання та максимальну концентрацію в сироватці крові, хоча час досягнення максимальної концентрації в сироватці крові затримується.

Розподіл<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-= family: Calibri;mso-fareast-language:RU'>. Карведил= ол є високоліпофільним, зв’язування з білками плазми крові близько 95 %. Об'єм розподілу коливається від 1,5 до 2 л/кг і збільшується у пацієнтів із цирозом печінки.

Біотр= ансформація. У людини= карведилол інтенсивно метаболізу= ється у печінці шляхом окислення та кон’югації до різних метаболітів, які виводят= ься головним чином із жовчю. У тварин показано ентерогепат= ичну циркуляцію початкової речовини. Деметилю= вання та гідроксилювання на фенольному кільці утворюють три метаболіти з активністю, що блокує бета-адренорецептор= и.

На підставі доклінічних досліджень метаболіт 4'-гідроксифенолу приблизно в 13 разів потужніший для бета-блокади ніж карведилол, Порівняно з карведил= олом, три активні метаболіти виявляють слабку судинорозширювальну активність. У людини концентрація трьох активних метаболітів приблизно в 10 разів нижча, = ніж концентрація початкової речовини. Два з гідроксикарбаз= ольних метаболітів карведилолу є надзвичайно потужними антиоксидантами, причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку для карведилолу.

Фармакокінетичні дослідження з участю людей пока= зали, що окисний метаболізм карведилолу є стереоселективним. Результати дослідження in vitro припускають, що різні ізоферменти цитохрому P450 можуть брати участь у процесах окислення та гідроксилювання, включаючи CYP2D6, CYP3A4, CYP2E1, CY= P2C9, а також CYP1A2. Дослідження з участю здорових добровольців та пацієнтів показали, що R-енантіомер переважно метаболізується CYP2D6. S-енантіомер в основному метаболіз= ується CYP2D6 та CYP2C9.

Генетичний поліморфізм. Результати клінічних фармакок= інетичних досліджень з участю людей показали, що CYP2D6 відіграє важливу роль у метаболізмі R- та S-карведилолу. Як наслідок, концентрація R- та S-карведилолу у плазмі крові збільшується у повільних метаболізаторів CYP2D6. Важливість генотипу CYP2D6 у фармакокінетиці R- та S-к= арведилолу була підтверджена в дослідженнях популяційної фармакокінетики, тоді як інші дослідження не підтвердили цього спостереження. Було зроблено висновок, що генетичний поліморфізм CYP2D6 може мати обмежене клінічне значення.<= u>

Елімінація.<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-= family: Calibri;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> Після одноразового перорального прийому 50 мг карведилолу близько 60 % секретується в жовч і виводиться з калом у вигляді метаболітів протягом 11 днів. Після прийому однієї пероральної дози лише близько 16 % виводиться з сечею у формі карведилолу або його метаболітів. Виведення незмінного препарату з сечею становить менш= е 2 %. Після внутрішньовенної інфузії 12,5 мг здоро= вим добровольцям плазмовий кліренс карведилолу дося= гає близько 600 мл/хв, а період напіввиведення стан= овить близько 2,5 години. Період напіввиведення капсу= ли 50 мг, який спостерігався у тих самих людей, становив 6,5 години, що насправді відповідало періоду напіввиведення з капсули. П= ісля перорального прийому загальний кліренс S-карведилолу в організмі приблизно в два рази більший, ніж кліренс R-карведилолу.

Літній вік. Вік не має статистично значущого впливу на фармакокінетику карведилолу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Захворюванн= я печінки. У дослідження пацієнтів з цирозом печінки біодос= тупність карведилолу в 4 рази, а максимальна концентраці= я у плазмі у 5 разів вищі, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції нирок.= Оскільки карведилол переважно виводиться з ка= лом, значне накопичення у пацієнтів із порушенням функції нирок малоймовірне. У пацієнтів= з артеріальною гіпертензією= та нирковою недостатністю площа під кривою рівень-час, період<= /span> напіввиведення та максимальна ко= нцентрація у плазмі крові істотно не змінюються. Ниркова екскреція незміненого препарату знижується= у пацієнтів з нирковою недостатністю; однак зміни фармакокінетичних <= span class=3DSpellE>параметрів є помірними. <= span class=3DSpellE>Карведилол не виводиться = під час діалізу, оскільки він не перетинає діалізну мембра= ну, ймовірно, через високий <= span class=3DSpellE>рівень зв’язування з білками плазми крові.

<= /b>

Клінічні характеристики.

Показання.

Для дозування 6,25 мг

Допоміжна терапія симптоматичної застійної серцевої недостатності для зменшення захворюваності та покращання самопочуття.

Лікування гіпертензії.

Для дозування 25 мг

Допоміжна терапія симптоматичної застійної серц= евої недостатності для зменшення захворюваності та покращання самопоч= уття.

Лікування гіпертензії.

Тривале лікування стабільної стенокардії.

Протипоказання.<= /b>

Підвищена індивідуальна чутливість до карведилолу або до інших компонентів препарату, неста= більна або декомпенсована серцева недостатність, що ви= магає внутрішньовенного введення позитивних інотропних засобів, виражена печінкова недостатність, бронхіальна астма або бронхоспазм в анамнезі, атріовен= трикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня (за винятком пацієнтів з постійним кардіостимулятором), тяжка брадикардія (менше 50 уд/хв у стані спокою), кардіогенний шок, синдром слабко= сті синусового вузла (включаючи сино= атріальну блокаду), тяжка гіпотензія (систолічний артеріа= льний тиск нижче 85 мм рт.ст.).

Взаємодія з іншими лікарськими засобам= и та інші види взаємодій.

Фармакок= інетичні взаємодії. Карведил= ол є субстратом, а також інгібітором Р-глікопротеїну. Отже, біодоступність ліків, що транспортуються = Р-глікопротеїном, може бути підвищена при одночасному застосуванні карведилолу. Крім того, біодоступність карведилолу може бути змінена за допомогою індукторів або інгібіторів Р= -глікопротеїну.

Дигоксин.= У деяких дослідженнях з участю здорових добровольців та пацієнтів із серцевою недостатністю було показано підвищення впливу дигоксин= у до 20 %. Значно більший ефект спостерігався у пацієнтів чоловічої статі порівняно з пацієнтами жіночої статі. Тому рекомендується контролювати ріве= нь дигоксину на початку лікування, під час коригування д= ози або припинення прийому карведилолу. Карведилол не впливав на внутрішньовенне введення дигоксину.

Циклоспорин= та такролімус. Два дослідження у пацієнтів із трансплантацією нирок та серця, які отримували <= span class=3DSpellE>циклоспорин перорально, п= оказали збільшення концентрації циклоспорину у плазмі к= рові після початку прийому карведилолу. Здається, що= карведилол збільшує вплив перорального циклоспорину приблизно на 10-20 %. Щоб підтримувати терапевтичний рівень циклоспорину, було необхідно в середньому зменшити дозу циклоспорину= на 10-20 %. Механізм взаємодії невідомий, але інгібува= ння кишкового       &nb= sp;     Р-глікопротеїну карведилолом можливе. Через широку міждивідуальну варіабельність рівнів циклоспорину рекомендується ретельно контролювати концентрацію цикл= оспорину після початку терапії карведилолом і відповідно коригувати дозу циклоспорину. У разі внутрішньовенного введення циклоспорину не очік= ується взаємодії з карведилолом. Крім того, є дані, що CYP3A4 бере участь у метаболізмі карведилолу. Оскільки такролімус є субстратом P-глікоп= ротеїну та CYP3A4, його фармакокінетика також може впливати на карведилол через ці механізми взаємодії.

Вплив інших лікарських засобів та речовин на фармакокінетику карведилолу. Інгібітори, а також індуктори CY= P2D6 та CYP2C9 можуть модифікувати системний та/або досисте= мний метаболізм карведилолу сте= реоселективно, що призводить до збільшення або зниження концентрації R- та S-карведилолу у плазмі крові. Деякі приклади, що спостерігаються у пацієнтів або у здорових суб'єктів, наведені нижче, але список н= е є вичерпним.

Рифампіцин. У дослідженні з участю 12 здорових добровольців вплив ка= рведилолу зменшився приблизно на 60 % під час одночасного прийому з рифампіцином, також спостерігалося зменшення впливу карведилолу на систолічний артеріальний тиск. Механізм взаємодії невідомий, але він може б= ути зумовлений індукцією кишкового Р-глікопротеїну = рифампіцином. Доцільний ретельний моніторинг активнос= ті бета-блокади у пацієнтів, які одночасно приймають карв= едилол та рифампіцин.

Аміодарон. Дослідження in vitro з мікросомами= печінки людини показало, що аміодарон та дезетиламіодарон пригнічують окислення R- та S-карведилолу. Найн= ижча концентрація      R- та     S-карведилолу суттєво зросла у 2,2 раза у пацієнтів із серцев= ою недостатністю, які одночасно отримували карведилол та аміодарон, порівняно з пацієнтами, які отримува= ли монотерапію карведилолом.= Вплив на S-карведилол приписували десетиламіодарону, метаболіту аміодарону, який є сильним інгібітор= ом CYP2C9. Рекомендується моніторинг активності бета-блокади у пацієнтів, які отримують комбінацію карведилолу та аміодарону.

Флуоксетин та пароксетин<= /span>. У рандомізованому перехресному дослідженні у 10 пацієнтів із серцевою недостатністю одночасне введення флуоксетину, сильного інгібітора CYP2D6, призвело до стереоселективного пригнічення метаболізму карведилолу із середнім зростанням на 77 % AUC R-енантіомеру та незначного збільшення AUC S-енантіомеру на 35 % порівняно з групою плацебо. Однак різниці у побічних явищах, артеріальному тиску та частоті серцевих скорочень між групами лікування не відзначено. Вплив одноразової дози пароксетину, сильного інгібітора CYP2D6, на фармакокінетику = карведилолу досліджували у 12 здорових добровольців п= ісля одноразового перорального прийому. Незважаючи на значне збільшення експозиц= ії R- та S-карведилолу, клінічних ефектів у цих зд= орових пацієнтів не спостерігалося.

Алкоголь. Вживання алкоголю має гострий гіпотензивний ефект, який може посилити зниження артеріального тиску, спричинене карведилолом. Оскільки карведило= л розчинний в етанолі, наявність алкоголю може вплинути на швидкість та/або ступінь кишкової абсорбції карведилолу. Крім то= го, карведилол частково метаболізуєт= ься CYP2E1, ферментом, який, як відомо, індукується= та інгібується алкоголем.

Грейпфрутовий сік. Споживання одноразової дози 300 мл грейпфрутового соку призводить до збільшення AUC карведилолу в 1,2 раза порівняно з водою. Хоча клінічна значущість незрозуміла, пацієнтам слід уникати одночасного прийому грейпфрутового соку, принаймні до того часу, поки не буде встановлено стабі= льне співвідношення доза-реакція.=

= Фармакодинамічні взаємодії.

Інсулін або пероральні гіпогл= ікемічні засоби. Засоби,= що мають бета-блокуючі властивості, можуть посилити гіпог= лікемічний ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів. Ознаки гіпоглікемії можуть бути замасковані або послаблені (особли= во тахікардія). Тому пацієнтам, які приймають інсулін або оральні гіпоглікемічні засоби, рекомендується регулярний конт= роль рівня глюкози в крові.

Катехоламінові агенти.= Пацієнт= ів, які поєднують прийом препаратів з бета-блокуючими властивостями з лікарськи= ми засобами, які можуть знижувати рівень катехоламінів (наприклад, інгібітори резерпіну та моноаміноксидази), слід уважно спостерігати на предмет наявності ознак гі= потензії та/або вираженої брадикардії.

Дигоксин.= Комбіно= ване застосування бета-блокаторів та дигоксину може призвести до адитивного подовження часу атріовентрикул= ярного проведення.

Недигідр= опіридинові блокато= ри кальцієвих каналів, аміодарон або інші антиаритмічні засоби. Комбіноване застосування недигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів, <= span class=3DSpellE>аміодарону або інших антиаритміч= них засобів з карведилолом може збільшити ризик пор= ушень атріовентрикулярної провідності. Поодинокі випадки порушення провідності (рідко із порушенням гемодинаміки) спостерігалися при одночасному застосуванні карведилолу з дилтіаземом. Подібно до інших засобів з бета-блокуючи= ми властивостями, при застосуванні карведилолу перорально разом з блокаторами недигідропіридинкальцієвих каналів типу верапамілу або дилтіазему, аміодарону або інших антиа= ритмічних засобів, рекомендується контролювати ЕКГ та артеріальний тиск.

Клонідин= .= Супутній прийом клонідину та препаратів з β-блокуюч= ими властивостями може посилити ефекти зниження артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. При завершенні супутнього лікування препаратами з β-блокуючими властивостями та клонідином спочатку слід припинити прийом β-блокатора. Потім, через кілька днів, можна припинити терапію клонідином шляхом посту= пового зниження дозування.

Антигіпе= ртензивні препара= ти. Як і ін= ші бета-блокатори, карведилол може посилити дію одночасно застосов= аних препаратів з антигіпертензивною дією (наприклад, антагоніс= ти α₁-рецепторів) або може призвести до г= іпотензії відповідно до свого профілю побічних ефектів.

Анестетики. Слід дотримуватися обережності під час анестезії через синергічні негативні інотропні та гіпертензивні ефекти карведилолу= та анестетиків.

Нестерої= дні протизапальні препарати (НПЗЗ). Одночасне застосування НПЗП та бета-адреноблокаторів може призводити до підвищення артеріального тиску і послаблення його контро= лю.

β-агоністи бронходилататорів. Некардіо= селективні = β-= блокатори протидіють ефектам   β-агоніст= ам бронходилататорів. Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнтів.

Дигідропіридин. Застосування дигідропіридинів та карведилолу необхідно проводити під ретельним наглядом лікаря, оскільки є повідомлення про серцеву недостатніст= ь і тяжку гіпотензію.

Нітрати. <= /span>Супутнє застосування з карведилолом призводить до&n= bsp;збільшен= ня гіпотензивного ефекту.

Ерготамін. Посилюється вазоконстрикція.

Міорелаксанти. Карведилол посилює дію міорелаксантів.=

=

Особливості застосування.

Хронічна застійна серцева недостатність. У пацієн= тів із застійною серцевою недостатністю під час титрування карведилолу може спостерігатися погіршення серцевої недостатності або затримка рідини. = Якщо виникають такі симптоми, слід збільшувати дозу діурети= ків та не збільшувати дозу карведилолу до відновлен= ня клінічної стабільності. Іноді може знадобитися зменшити дозу карведилолу або, у рідкісних випадках, тимчасово прип= инити застосування препарату. Такі епізоди не виключають подальшого успішного підвищення титрування карведилолу.

Карведилол слід застосовувати з обережністю у поєднанні з глікозидами наперстянки, оскільки обидва лікарські засоби уповільнюють атріовентрикулярн= у провідність.

Функція нирок при застійній серцевій недостатності= . Оборотне погіршення функції нирок спостерігалося при терапії ка= рведилолом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю з низьким артеріальним тиск= ом (систолічний АТ <100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця та дифузною судинною недостатністю та/або нирковою недостатністю. У хворих на хронічну серцеву недостатність з цими факторами ризику слід контролювати функцію нирок під час підвищення дози карведилолу і припинити прийом препарату або зменшити дозування у разі погіршення ниркової недостатності.

Хронічна обструктивна хвороба легенів. = Карведил= ол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із хронічною обструктивною хворобою легень із бронхоспастичним компонентом, які не приймають пероральний або інгаляційний препарат, та тільки якщо потенційна = користь переважує потенційний ризик. За пацієнтами слід встановити ретельний догляд= під час початку прийому та підвищення дози карведилолу шляхом титрування, та дозу карведилолу слід зме= ншити, якщо під час лікування спостерігається будь-який доказ бронхоспазму.

Діабет. Слід бути обережним при застосуванні карведилолу пацієнтам із цукровим діабетом, оскільки = це може бути пов’язано з погіршенням контролю рівня глюкози в крові. Крім того, ранні ознаки та симптоми гострої гіпоглікемії можуть бути замасковані або послаблені. Альтернативи бета-блокаторам, як правило, є кращими для інсулінозалежних пацієнтів. Тому регулярний моніторинг рівня глюкози в крові необхідний пацієнтам з діабетом, коли терапія карведил= олом починається або здійснюється з переглядом дози, а гіпо= глікемічна терапія відповідно коригується.

Захворювання периферичних судин та феномен Рейно. Карведилол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями периферичних судин (наприклад, феномен Рейно), оскільки бета-адреноблокатори можуть спричинити або посилити симптоми артеріальної недостатності.

Тиреоток= сикоз. Карведилол може маскувати симптоми тиреотоксикозу.

Брадикардія. Карведилол може сприч= инити брадикардію. Якщо ЧСС становить < 55 уд/хв і= виникають симптоми, пов’язані з брадика= рдією, дозу препарату необхідно зменшити.

Гіперчутливість. Слід бути обережним при застосув= анні карведилолу пацієнтам з наявністю в анамнезі серйозних реакцій гіперчутливості та пацієнтам,= які проходять десенсибілізаційну терапію, оскільки β-блокатори можуть підвищувати як чутливість до алергенів, так і тяжкі= сть реакцій гіперчутливості.

Тяжкі шкірні побічні реакції. Повідомляли про дуже рідкі= сні випадки тяжких шкірних побічних реакцій, таких як токсичний епідермальний <= span class=3DSpellE>некроліз та синдром Стівенса-Джо= нсона під час лікування карведилолом. Слід припинити = прийом препарату назавжди у пацієнтів, у яких спостерігаються важкі шкірні побічні реакції, які, можливо, пов’язані з карведилолом= .

Псоріаз. Пацієнтам із псоріазом в анамнезі, пов’язаним із терапією бета-адреноблокаторами, слід приймати = карведилол лише після оцінки співвідношення ризику та користі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Існує ряд важливих фармакокінетичних та= фармакодинамічних взаємодій з іншими лікарськими засо= бами (наприклад, дигоксином, ци= клоспорином, рифампіцином, анестетиками, антиаритмічними засобами) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Феохромо= цитома.= У паціє= нтів із феохромоцитомою прийом блокатора α-реце= пторів слід розпочинати до застосування будь-якого блокатора β-рецепторів. Хо= ча карведилол і= має фармакологічну блокуючу активність проти як α-, так і β-рецепторі= в, досвід застосування карведилолу при такому стані відсутній. Тому слід бути обережним при прийомі карвед= илолу пацієнтами з підозрою на феохромоцитому.

Стенокардія Принцметала. У хвори= х на стенокардію Принцметала неселективні бета-адреноблокатори можуть спричинити біль у грудях.= Немає жодного клінічного досвіду з карведилолом у так= их пацієнтів, хоча α-блокуюча активність карведилолу= і може попередити такі симптоми, однак слід бути обережним при введенні карведилолу пацієнтам, у яких підозрюють наявність стенокардії Принцметала.

Контактні лінзи. Пацієнтів, які носять контактні лінзи, слід попередити, що карведилол зменшує продукування слізної рідини.

Синдром відміни. Як і у випадку з іншими бета-адреноблокаторами, терапі= ю карведилолом не слід різко припиняти. Це стосується, зокрема, пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Терапію карведилолом необхідно припиняти поступово протягом двох тижнів, наприклад зменшуючи доб= ову дозу до половини кожні три дні.

Допоміжні речовини. До складу препарату входять сахароза і лактоза. Даний препарат не рекомендується приймати пацієнтам з наступними порушеннями: непереносимість фруктози, дефіцит лактази, галактоземія, синдром порушення абсорбції глюкози-гал= актози або дефіцит сахарази-ізомальтази.

Застосування= у період вагітності або годування груддю.

Немає достатнього клінічного досвіду застосування = карведилолу вагітним.= Дослідже= ння на тваринах продемонстрували вплив на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, пологи, репродуктивну токсичніст= ь та постнатальний розвиток. Потенційний ризик для людини невідомий. Карведил= ол не слід застосовувати у період вагітності, якщо потенційна користь не перевищує пот= енційний ризик.

Бета-адреноблокатори з= меншують перфузію плаценти, = що може призвести до внутрішньоутробної заги= белі плода та передчасних полог= ів. Крім того, побічні реакції (особливо= гіпоглікемія та брадикардія) можуть виникати у плода т= а новонароджених. Існує підвищений ризик серцевих та легеневих ускладнень у новонароджених у постнатальному періоді. До= слідження на тваринах не показали су= ттєвих доказів тератогенності карведилолу.

Грудне годування. Дослідження на тваринах показали, що карведилол та/або його метаболіти виводяться з молоком щурів. Проникне= ння карведилолу у грудн<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>е= молок= о людини не встановлено. Однак більшість бета-адреноблокаторів, зокрема= ліпофільні сполуки, проникають у грудне молок= о людини, хоча і різною мірою. Тому грудне годування не рекомендується після прийому карведилолу= .

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами не проводили.=

Пацієнтів, які приймають карведилол, слід попереджати, щоб вони не керували автомобілем та не працювали з механізмами, якщо вони відчувають запаморочення або пов'язані з застосуванням препарату симптоми. Особливо це стосується початку лікування, збільшення дози, зміни лікування та поєднання застосування препарату з алкоголем.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Симптоматична застійна серцева недостатність. Дозу слід титрувати відповідно до індивідуальних потреб і контролювати поступове підвищення дози. Пацієнтам, які отримують діуретики та/або дигоксин= та/або інгібітори АПФ, дозування цих лікарських засобів слід стабілізувати до поча= тку лікування карведилолом.

Дорослі. Рекоменд= ована доза на початку лікування становить 3,125 мг (половина таблетки 6,25 мг) дв= ічі на добу протягом 2 тижнів. За умови толерантності дозу можна повільно збільшувати з інтервалом не менше ніж 2 тижні до дози 6,25 мг двічі на добу, потім до 12,5 мг двічі на добу і зрештою до 25 мг двічі на добу. Дозу потрі= бно збільшувати до максимального рівня, який добре переноситься пацієнтом.

Максимальна рекомендована доза становить 25 мг двічі на добу для пацієн= тів із тяжкою застійною серцевою недостатністю та для пацієнтів із застійною серцевою недостатністю від легкої до помірної з масою тіла до 85 кг. Для пацієнтів із застійною серцевою недостатністю від легкої до помірної з масою тіла понад 85 кг максимальна рекомендована доза карвед= илолу становить 50 мг двічі на добу.=

Перед кожним збільшенням дози лікар повинен перевіряти пацієнта на наявність симптомів погіршення серцевої недостатності або вазодилатації. Перехідне погіршення серцевої недостатності, вазодилат= ацію або затримку рідини можна лікувати підвищеними дозами = діуретики або інгібіторів АПФ або шляхом модифікації або тимчасового припинення лікув= ання карведилолом. За цих обставин дозу карведилолу не слід збільшувати, поки не стабілізують= ся симптоми погіршення серцевої недостатності або вазодил= атації.

Якщо лікування карведилолом припиняється бі= льше ніж на один тиждень, терапію слід розпочинати з нижчого рівня дози (двічі на добу) та титрувати відповідно до наведених вище рекомендацій щодо дозування= .

Якщо лікування карведилолом припиняється бі= льше ніж на два тижні, терапію слід розпочинати з 3,125 мг двічі на добу та титрувати відповідно до наведених вище рекомендацій щодо дозування.<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-= family: Calibri;mso-fareast-language:RU'>

Пацієнти літнього віку. Як для дорослих.

Гіпертензія.

Дорослі. Рекомендована початкова доза у п= ерші 2 дні лікування становить 12,5 мг 1 раз на добу. Потім лікування продовжува= ти у дозі 25 мг один раз на добу. Хоча це достатня доза для більшості пацієнтів, при необхідності дозу можна титруват= и до рекомендованої добової максимальної дози 50 мг, що дається один раз на добу= або розділеними дозами.= Титруван= ня дози повинно відбуватися з інтервалом не менше двох тижнів.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу і може бути достатньою для подальшого лікування. Якщо терапевтичний ефект недостатній, дозу можна титрувати до рекомендованої добової максимальної дози 50 мг, що дається один раз на добу, або розділеними дозами.=

Стенокардія

Дорослі. Рекоменд= ована доза для початку терапії становить 12,5 мг двічі на добу протягом перших дв= ох днів. Після цього рекомендована доза становить 25 мг двічі на добу. При необхідності дозу можна титрувати до 50 мг двічі на добу. Титрування дози повинно відбуват= ися з інтервалом не менше двох тижнів.

Пацієнти літнього віку. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>Рекомендова= на максимальн= а добова доза становить 50 мг, роз= ділена= на&nb= sp;2 прийом= и.

Особливі вказівки щодо дозування= . Як і для всіх бета-блокаторів, лікування не слід різко припиняти, а поступово зменшу= вати тижневими інтервалами. Це особливо важливо у випадку пацієнтів із супутньою ішемічною хворобою серця.

Порушення функції нирок. Фармакокінетичні дані та клінічні дослідження у пацієнтів із порушенням функції нирок (включаючи нир= кову недостатність) свідчать про необхідність коригування дози при помірній та важкій нирковій недостатності.

Діти. Безпека = та ефективність карведилолу у дітей та підлітків в= іком до 18 років не встановлені.=

Спосіб застосування. Препарат призначений тільки для перорального застосування.

Таблетки слід застосовувати, запиваючи водою. Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю препарат слід застосовувати з їжею, щоб уповільнити швидкість всмоктування та зменшити частоту ортостатичних ефектів.

Діти. Препара= т не рекомендується призначати дітям через відсутність даних щодо безпеки та ефективності його застосування цій категорії пацієнтів.

Передозування. <= /b>

Симптоми. Передозування може спричинити серйозну артеріальну гіпотензію, брадикардію, серцев= у недостатність, кардіогенний шок, зупинку серця. Також можуть виникнути проблеми з боку дихальних шляхів, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості та генералізовані судоми.

Лікування. Необхід= но контролювати стан пацієнта і корегувати життєво важливі показники відповідн= о до стандартів з надання допомоги пацієнтам при <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:107%;font-family:"Times New= Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>передозу= ванні β-адреноблокаторами (наприклад, атропін, <= span class=3DSpellE>трансвенозна стимуляція ритму серця, глюкагон, інгібітор фосфодіестерази, такий як Амрінон або Мілринон, β-симпатоміметики). Протягом перших годин – викл= икати блювання та промити шлунок.

У випадку серйозного передозування, коли хворий знаходиться у стані кардіогенного шоку, підтримуюче лікування слід проводити достатньо довго, оскільки виведе= ння або перерозподіл карведилолу може проходити пов= ільніше, ніж зазвичай. <= /p>
Побічні реакції.=

Частота появи побічних реакцій не залежить від доз= и, за винятком запаморочення, порушення зору та брадикардії. Побічні реакції п= риведені нижче відповідно до термінології MedDRA, із зазначенням частоти їхнього виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (в= ід ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рі= дко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі доступних даних).

Інфекції= та інвазії: часто – бронхіт, пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.

З боку к= рові та лімфатичної системи: част= о – анемія; рідко – тромбоцитопенія; дуже рідко –лейкопенія.

З боку імунної системи: дуже рідко – гіперчутливість (алергічні реакції).

Метаболі= чні та аліментарні розлади: часто – збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія, погіршення контролю глюкози в крові (гіперглікемія, гіпоглікемія) у пацієнт= ів з існуючим цукровим діабетом.

З боку психіки: часто – депресія, депресивний настрій; нечасто – розлади сну.

З боку нервової системи: дуже часто – запаморочення, головний біль; часто – пресинкопе, синкопе; нечасто – парестезія.

З боку органів зору: часто –= порушення зору, зниження сльозовиділення (сухість очей), подразнення очей.

З боку серця: дуже ча= сто – серцева недостатність; часто – брадикардія, гіперволем= ія (збільшення об’єму рідини); нечасто – а= тріовентрикулярна блокада, стенокардія.

З боку судин: дуже рідко – артеріал= ьна гіпотензія; часто – ортостатична артеріальна гіпотензія, розлади периферичного кровообігу (холодні кінцівки, периферичне захворювання судин, загострення інтермітуючих епізодів накульгування та феномену Рейно), артеріальна гіпертензія.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто = – задишка, набряк легень, бронхіальна астма у схильних до цього пацієнтів; рідко – закладен= ість носа, нежить.

З боку системи травленн= я: часто – нудота, діарея, блювання, абдомінальний <= span class=3DSpellE>біль; нечасто – запор; = дуже рідко – сухість у <= span class=3DSpellE>роті.

Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – загальна слабкість (підвищена втомлюваність),= часто – біль.

Гепатобіліарні розлади= : дуже р= ідко – підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ= ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та гамма-глутамілтрансферази (ГГТ).

З боку ш= кіри та підшкірної клітковини: нечасто – шкірні реакції (наприклад, алергічна екзантема, дерматит, кропив’янка, свербіж, ураження шкіри, подібні до псоріатичних уражень або до уражень при червоному пласкатому лишаю), алопеція.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – біль у кінцівках.

З боку н= ирок та сечовивідних шляхів: часто – ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з дифузним судинним захворюванням та/або наявною нирковою недостатністю; рідко – розлади сечовиведення; дуже рідко – нетримання сечі у жінок.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто = – еректильна дисфункція= .

Загальні порушення у місці введення препарату: дуже часто – астенія (втома); часто –<= span lang=3DUK> біль, на= бряк.

Дані про деякі побічні реакції.<= /span> Частота побічних дій не залежить від дози препарату, за винятком запаморочення, порушень зору та брадикардії. Запаморо= чення, втрата свідомості, головний біль та астенія зазвичай є легкими та, імовірні= ше, з’являються на початку лікування. <= /i>У пацієнтів із серцевою недостатністю з застійними явищами погіршення серцевої недостатності та затримка рідини можуть з’явитися під час підвищення дози <= span class=3DSpellE>карведилолу шляхом титрування. Про серцеву недостатність часто повідомляли як про побічне яви= ще як у пацієнтів, які приймали плацебо, так і у пацієнтів, які приймали карведилол (14,5 % та 15,4 % відповідно, у пацієнтів = із дисфункцією лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда). Зворотне погіршення функції нирок спостерігалося при терапії карведилолом у паціє= нтів із хронічною серцевою недостатністю з низьким артеріальним тиском, ішемічною хворобою серця та дифузною хворобою судин та/або нирковою недостатністю.

Під час постмаркетингового застосування карведилолу були виявлені такі поб= ічні ефекти. Оскільки повідомлення про ці реакції були добровільними і розмір популяції невідомий, надійно оцінити частоту явищ неможливо, тому вони віднесені до категорії реакцій невідомої частоти.

Порушення обміну речовин та харчування. Як клас, блокатори β-адренорецепторів можуть робити вираженим латентний цукровий діабет, погіршеним виражений цукровий діабет та пригнічувати регуляцію рівня глюкози в крові.

Психічні розлади. Карведилол може спричиняти галюцинації.

Серцеві розлади. Зупинка синусового вузла може виникнути пацієнтів зі схильністю до цього (наприклад, пацієнтів літнього в= іку або пацієнтів із брадикардією, дисфункцією синусового вузла або атріовентри= кулярною блокадою).

Порушення шкіри та підшкірної клітковини. <= /i>Тяжкі шк= ірні побічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона).

Порушення роботи нирок та сечовиділення= . Карведилол може спричиняти нетримання сечі у жінок, що зникає після припинення прийому препарату.

Особливі популяції. Дослідження на пацієнтах літнього віку з артеріальною гіпертензією або стенокардією показали, що профіль небажаних ефектів порівняно з пацієнтами молодшого віку не відрізнявся. Подальше дослідження, яке включало пацієнтів літнього віку з ішемічною хвор= обою артерій, не показало значної різниці у повідомлених небажаних ефектах порів= няно з тими, що повідомляли для пацієнтів молодшого віку.

Звітуван= ня про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов’язаних із зас= тосуванням лікарського засобу. У разі виникнення побічних реакцій та запитань щодо без= пеки застосування лікарського засобу просимо звертатися через форму зворотнього зв’язку веб-сайту: www.ukraine.medochemie= .com.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаков= ці у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у = блістері. По 3 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.<= /o:p>

Виробник.

1. Медокемі ЛТД (Центральний Завод)/Medochemie LTD (Central Factory).

2. Медокемі ЛТД (Завод= AZ)/Medochemie LTD (Factory A= Z).

Місцезнаходження виробника та адреса м= ісця провадження його діяльності.

1.&n= bsp;   1-10 вул. Константинуполес, Лімассол, 3011, Кіпр/1-10 Consta= ntinoupoleos Street, Limassol, <= o:p>

3011, Cypru= s.

2. 2 Міхаел Ераклеос Cтріт, Ажиос Атанасіос Індустріа= льна зона, Ажиос Атанасіос, Лімассол, 4101, Кіпр/2 Michael Erakleous Street, Agios Athanassios Industrial Area, Agios Athanassios, Limassol, 4101, Cyprus.