МИНИСТЕРСТВО ЗРАВООХРАНЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>|вживанню| лікарського засобу

ГЛІКЛАЗИД-ЗДОРОВ’Я

(GLICLAZIDЕ-Zdorovye)

Склад:

діюча речовина: gliclazide= ;

допоміжні речовин= и: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

= ;

Лікарська форма. Таблетки|таблетки|.=

= Основні фізико-хімічні властивості: таблетки|таблетки| майже білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою.

= ;

Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Сульфонаміди, похідні сульфонілс= ечовини. Код АТХ А10В В09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка<= /span>. Гіпоглікемічний засіб, похідна <= /span>сульфонілсечовини |другого покоління, що має виражені гіпоглікемічні, г= емоваскулярні і антиоксидантні властивості.

Гіпоглікемічні властивості. Механіз= м гіпоглікемічної дії обумовлений як збільшенням секрец= ії інсуліну, так і підвищенням його ефективної дії. Глікл= азид стимулює секрецію інсуліну b-клітина= ми підшлункової залози, що супроводжується|супроводиться| мобілізацією і посиленням викиду ендогенного інсуліну; потенціює інсуліносекреторну| дію глюкози. Підвищує чутливість тканин до інсуліну за рахунок збільшення кількості інсулінчутливих| рецепторів на клітинах-мішенях. Поліпшує утилізацію глюкози за рахунок стимуляції м’язової глікогенсинтета= зи|. Чинить пряму дію на внутрішньоклітинний транспорт іонів кальцію, що поліпшує біфазну відповідь b-клітин підшлунков= ої залози на прийом їжі: у хворих на цукровий діабет II типу гліклазид відновлює ранній пік і= нсуліносекреції (негайний перший пік вивільнення інсуліну) і збільшує другу фазу інсуліносекреції (відстроч= ена фаза). Підвищення рівня постпрандіального інсул= іну і секреція С-пептиду зберігаються навіть після 2 років застосування препарату= .

Гіпоглікемічний ефект розвиваєтьс= я поступово; при прийомі препарату скорочується проміжок часу між прийомом їжі і початком секреції інсуліну. Нормалізує глікемічний| профіль після|потім| декількох днів лікування.

Гематологічні властивості. Гліклазид частково інгібує адге= зію і агрегацію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів, нормалізує проникність судин, |посудин|перешкоджає розвитку мікротромбозів, сприяє запобіганню мікроциркуляторним порушенням, у тому числі діабетичній ретинопатії, підвищує фібринолітичну| активність (за рахунок підвище= ння вивільнення активатора плазміногену).=

Антио= ксидантні властивості. Гліклазид чинить антиоксидантну| дію. У пацієнтів із цукровим діабетом II= типу гліклазид знижує у плазмі рівень перекисних ліпідів, збільшує активність пероксидної дисмутази в еритроцитах, вміст тіолів у плазмі і загальну антиоксидантну ємність.

Гемоваскулярні і антиоксидантні властивості гліклазиду забезпечу= ють зменшення ризику розвитку судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет.<= /span> Крім то= го, при діабетичній нефропатії гліклазид сприяє зниженню протеїнурії і нормалізації артеріального тиску|тиснення|. У|в,біля| пацієнтів з|із| ожирінням = при дотриманні відповідної дієти сприяє зниженню маси тіла.

Фармакокінетика|<= /i>. Після|потім| прийому внутрішньо швидко і повністю абсорбуєт= ься із|із| травного тракту. Біодоступність – приблизно 90 %. C_max у крові досягається через 11—14 годин. Зв’язування з білками плазми становить 94,2 %. Біотрансформується у печінці| шляхом окиснення,= гідроксилювання, глюкурування| з|із| утворенням|утворенням| 8 неактивних метаболітів. T_½ становить 20 годин, що дає змогу приймати препарат 2 рази на добу. Виводиться у вигляді <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-bidi-font= -weight: bold'>метаболітів, головним чином, нирками|бруньками|.<= o:p>

&nb= sp;

Клінічні характеристики.

Показання. Цукровий діабет II типу (інсуліннезалежний) у дорослих, при неможливості контролювати концентрацію глюкози у крові тіль= ки дієтою, фізичними вправами чи зменшенням маси тіла.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до гліклазиду або ін= ших препаратів сульфонілсечовини;=

- підвищена чутливість до сульфаніламідів або до будь-якого компонента препарату;

- інсулінзалежний діабет;=

- тяжка печінкова або ниркова недостатні= сть, в таких випадках рекомендується призначення інсуліну;

- діабетичний кетоацидоз;

- діабетична пр= екома та кома;

- тяжкі травми, опіки або= інфекц= ійні хвороби у гострому періоді;

- одночасне лікування міконазолом; <= /p>
- одночасне лікування квінолоном;

- період вагітності та годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Додаткове призначення інших лікарських засобі= в може посилити або послабити вплив гліклазиду на рівень цукру в крові. Тому їх застосування можливе лише за згодою лікаря.

Препа= рати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіпоглікемії<= /span>

Протипоказане одночасне застосування. Міконазол (для системного застосування, гел= ь для ротової порожнини) посилює гіпоглікемічний ефек= т з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми.

Квінолон п= осилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком тяжкої, глибокої, персистуючої гіпоглікемії, симптоми я= кої важко контролювати, або з розвитком коми, зокрема у пацієнтів літнього віку= з нирковою недостатністю.<= /i>

Не рекомендоване одночасне застосування. Фенілбутазон<= /span> (для системного застосування) пос= илює гіпоглікемічний ефект похідних с= ульфонілсечовини (заміщує їхній зв’язок з протеїнами плазми та/або зменшує їх виведення). Рекомендується застосовувати інші нестероїдні протизапальні препарати або попередити пацієнта та підкреслити важливість самостійного контролю глюкози крові. У разі необхідності дозу цукрознижувального препарату можна відкоригувати під час та після лікування фенілбутазоно= м.

Алкоголь підвищує ризик виникнення гіпоглікемічних реакц= ій (через інгібування компенсаторних реакцій), що = може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та препаратів, що містять алкоголь.

Комбінації, що потребують обережності. Aцетилсаліцилова кислота, фен= елзин не посилюють гіпоглікемічний ефект гліклазиду, але можуть подовжити його дію.=

Циметидин, ранітидин, флуконазол, інші антидіабетичні<= /span> засоби, НПЗП (особливо саліцилати), сульфаніламіди, інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), антагоністи                           Н₂-рецепторів, непрямі антикоагулянти, інгібітори моноаміноксидази, діазепам, тетрацикліни, <= span class=3DSpellE>хлорамфенікол, фібрати, е= танол, похідні кумарину, дизопірамід посилюють гіпоглікемізуючий ефект гліклази= ду. Барбітурати, глюкокортикостероїди, салуретики, естрогени, тиреоїдні гормони та зловживання проносними засобами знижують= ефективність гліклазиду. Сульфаніламідні преп= арати можуть посилити дію гліклазиду.

Особливої обереж= ності потребує дозування iнгiбiтopiв моноаміноксидази, що посилюють секрецію інсуліну.

Одночасне = призначення ß-адреноблокат= орів мож= е замаскувати ознаки гіпоглікемії. Гліклазид можна= комбін= увати з інсуліном при інсуліннезалежному цукровому діабеті або<= /span> з метформіном чи іншими похідними бігуаніду (фенформін), проте= у деяких випадках може виникнути гіпоглікемія через посилення гіпоглікемічного ефекту. З іншими похідними сульфонілсечовини його не комбін= ують.

Також до зниження рівня глюкози може призвести взаємодія з іншими цукрознижувальними препаратами (інсулін, акарбоза, метформін, тилазолідиндіони, інгібітори дипептидилпептидаз= и-4, антагоністи рецепторів глюкагонподібного пептид= у-1 (ГПП-1)),               ß-блокатори, флюконазол, інгібітор= и АПФ (каптоприл, еналаприл), антагоністи                            Н₂-рец= епторів, сульфонаміди, кларитроміци= н та нестероїдні протизапальні препарати.

Препа= рати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіперглікемії=

Не рекомендоване одночасне застосування. Даназол чинить діабе= тогенну дію. Якщо неможливо уникнути застосування цього препарату, необхідно попере= дити пацієнта та підкреслити важливість самостійного контролю глюкози крові та с= ечі. При необхідності дозу цукрознижувального препарату можна відкоригувати під = час та після лікування даназолом.

Комбінації, що потребують обережності. Хлорпромазин<= /span> (нейролептик) при застосуванні ви= соких доз (понад 100 мг на добу) підвищує рівень глюкози в крові (через зменшення вивільнення інсуліну). Необхідно попередити пацієнта та підкреслити важливі= сть самостійного контролю глюкози крові. При необхідності дозу цукрознижувально= го препарату можна відкоригувати під час та після лікування нейролептиком.

Глюкокортикоїди (для системного та місцевого застосування: = внутрішньосуглобові, нашкірні та ректальні препарати)= та тетракозактид підвищують рівень глюкози в крові з мож= ливим розвитком кетоацидозу (зменшують толерантність = до вуглеводів). Необхідно попередити пацієнта та підкреслити важливість самостійного контролю глюкози крові, особливо на початку лікування. При необхідності дозу цукрознижувального препарату можна відкоригувати під час = та після лікування глюкокортикоїдами.

Ритодрин, сальбутамол, <= span class=3DSpellE>тербуталін (внутрішньовенний) можуть підвищувати ріве= нь глюкози крові внаслідок ß₂-агоністичного ефекту.

Препарати звіробою (Hypericum perforatum) знижують концентрацію гліклазиду. Тому важливо здійснювати регулярний контроль рівня глюкози в крові.

Комбінації, які потрібно брати до уваги

Антикоагулянти (наприклад варфарин). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами похідні су= льфонілсечовини можуть потенціювати їх антикоагулянтну дію. При необхідності дозу антикоагулянтів можна відкоригувати.

Особливості зас= тосування. Препарат слід приймати на тлі дієтоте= рапії. Під час лікування гліклазидом не можна= вживати алкоголь через ризик виникнення вираженої гіпоглікемії. Ризик розвитку гіпоглікемії посилюється<= /span> також при нерегулярному прийомі їжі.

При клінічній неефективності лікарського засобу або декомпенсації цукрового діабету необхідно призначити інсулінотерапію= . У період вагітності, а та= кож при необхідності хірургічного втручання слід перейти на лікування інсуліном. Лікування потрібно ро= зпочинати з обережністю, поступово підвищуючи дозу з урахуванням вiкy, дієти, ступеня тяжкості зах= ворювання, фізичних навантажень, під обов'язковим контролем вмicтy глюкози в крові та сечі. Гіпоглікемія виника= є рідко, але мoжлива при = нерегулярних прийомах їжі, а також при одночасному вживан= ні алкоголю. Незначні гіпоглікемічні реак= ції, що не потребують медичної допо= моги, можуть виникати час= тіше.

Гіпоглікемія. Цей препарат слід призначати тільки за умови дотримання пацієнтом регулярного режиму харчування (включаючи сніданок). Регулярний прийом вуглеводів є дуже важливим. У разі затримки прийому їжі, отримання недостатньої кількості їжі= чи низького вмісту вуглеводів підвищується ризик виникнення гіпоглікемії.=

Виникнення гіпоглікемії більш вірогідне при низькокалорійному або нерегулярному харчуванні, довготривалому або сильному фізичному навантаженн= і, вживанні алкоголю або одночасному застосуванні інших г= іпоглікемічних препаратів. Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, які отримують цукрознижувальні препарати, може бути спричинене препаратами звіробою (Hypericum perforatum) або будь-яким супутнім лікування= м, яке може впливати на метаболізм гліклазиду.

При застосуванні препаратів сульфонілсечовини можливий розвиток помірної чи тяжкої гіпоглікемії. У разі розвитку тяжкої та тривалої гіпоглікемії може виникнути необхідність госпіталізації та признач= ення глюкози протягом кількох днів.

Фактори, які підвищують ризик виникнення гіпоглікемії:

- дотримання діабетичної дієти;

- відмова або неможливість виконання рекомендацій лікаря (особливо це стосується пацієнтів літнього віку);

- незадовільне, нерегулярне харчування, пропуски прийому їжі, періоди голодування та зміни дієти;

- дисбаланс між фізичним навантаженням та вживанням вуглеводів;

- передозування;

- недостатнє надходження глюкози чи калорій;

- певні порушення ендокринної системи: порушення функції щитовидної зал= ози, гіпопітуїтаризм та адренал= ова недостатність;

- одночасне застосування певних медичних засобів (див. розділ «Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

- печінкова та/чи ниркова недостатність;

- вживання алкоголю.

Для зменшення ризику виникнення гіпоглікемії рекомендується:=

- при можливості розпочинати лікування інсуліннеза= лежного цукрового діабету з дієти;

- враховувати вік пацієнтів; рівень цукру в крові;

- перші кілька днів терапії підбирати дозу гліклаз= иду відповідно до рівня глюкози в крові та сечі протягом доби.

Підбирати дози потрібно у таких випадках:

- виникнення слабких симптомів гіпоглікемії (пітливість, блідість, силь= не відчуття голоду, тахікардія, слабкість); дані симптоми усуваються пероральн= им прийомом глюкози, підбором дози лікарського засобу та/чи режиму харчування;=

- тяжкі гіпоглікемічні реакції (кома та неврологічні порушення, див. розділ «Передозування»);

- втрата контролю над рівнем глюкози в крові (гіперглікемія); перебуван= ня пацієнта у стресових умовах, у т.ч. пропасниця, травми, інфекційні захворювання чи хірургічні втручання. У таких випадках м= оже виникнути необхідність у підвищенні дози гліклазиду. Якщо цього недостатньо, лікування гліклазидом с= лід припинити та призначити інсулін.

При застосуванні хворим з порушенням печінкової та ниркової функції необхідно дотримуватись обережності. Лікування слід розпочинати з невеликих= доз та уважно стежити за станом хворого. Фармакокінетика та/або фармакодинаміка гліклазиду може змінюватися у пацієнтів із печі= нковою та тяжкою нирковою недостатністю. Епізоди гіпоглікемії у таких пацієнтів мо= жуть бути тривалими, тому потребують відповідного лікування.

Інформація для пацієнта. Пацієнт та члени його родини мають= бути проінформовані про фактори ризику та стани, які можуть сприяти виникненню гіпоглікемії, про симптоми гіпоглікемії та способи їх усунення. Пацієнта сл= ід проінформувати про важливість дотримання рекомендацій лікаря щодо дієти, про важливість регулярного виконання фізичних вправ та регулярного моніторингу глюкози крові.

Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, які отримують гіпоглікемічні препарати, може бути спричинене інфекц= ією, пропасницею, травмою або хірургічним втручанням. У деяких випадках може виникнути необхідність призначення інсуліну. Гіпогліке= мічна ефективність будь-якого перорального цукрознижувального засобу, в тому числ= і гліклазиду, може з часом змінюватися. Це може бути наслідком прогресування тяжкості захворювання або результатом зниження відповіді на лікування. Цей феномен відомий як вторинна недостатність, яка відрізняється від первинної недостатності, коли препарат є неефективним від самого початку лікування. Перед тим як робити висновок щодо розвитку вторин= ної недостатності у пацієнта, необхідно перевірити коректність призначеної дози= та дотримання пацієнтом дієти.

Лабораторні показники: Для оцінки контролю рівня глюкози в крові рекомендовано визначати рівень гліколізованого гемоглобіну (або рівень глюкози в крові натще). Може також бути корисним самостійний контроль пацієнтами рівня цукру в крові.

У пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази застосування препаратів сульфонілсечовини м= оже спричинити виникнення гемолітичної анемії. Таким пацієнтам гліклазид слід призначати з обережністю та розглянути питання щодо призначення альтернативної терапії.

Препарат містить лактозу, тому, якщо у пацієнта встановлено непереносим= ість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

За= стосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Відсутній досвід застосування гліклазиду у період вагітності. При плануванні або настанні вагітності необхідно перевести жінку= з пероральних гіпоглікемічних препаратів на інсулін.=

Годування груддю. Відсутні дані про те, чи екскре= тується активна субстанція у грудне молоко. Цей препарат не слід застосовувати у пе= ріод годування груддю через можливий ризик виникнення неона= тальної гіпоглікемії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнтам слід знати симптоми гіпоглікемії, = вміти їх розпізнавати та у разі їх виникнення бути обережними під час керування автомобілем або роботи з різними механізмами, особливо на початку лікування= . На початку терапії при відсутності належного контролю рівня глюкози в крові у пацієнтів можливі порушення концентрації уваги.

Спосіб застосування = та дози.

Для перорального застосування. Призначається тільки доросл= им.

Як і всі цукрознижувальні засоби, препарат потребує індивідуального підбору дози зал= ежно від індивідуальної відповіді пацієнта на лікування.

Для паці= єнтів, у яких рівень глюкози зазвичай добре контролюється дієтою, у разі тимчасового порушення контролю за рівнем глюкози препарат можна призначати на короткий термін.

Паціє= нти віком до 65 років.

Початкова доза. Рекомендо= вана початкова доза – 1 табле= тка на добу.

Підвищення дози. Залежно від індивідуальної відповіді пацієнта на лікування дозу можна підвищити на 1 таблетку. Наступне підвищення дози можливе не раніше ніж чер= ез 14 днів.

Підтримуюча терапія. Доза може варіювати від 1 = до 3 таблеток на добу. Стандартна доза –       =      2 таблетки препарату на добу за 2 прийоми.

Ма= ксимальна добова доза – 4 таблетки препарату за 2 прийоми.
Пацієнти віком понад 65 років.

Лікування препаратом розпочинають з дози 40 мг (застосовують препарати з відповідним вмістом <= span class=3DSpellE>гліклазиду) 1 раз на добу. При необхідності посилення контролю за рівнем глюкози цю дозу можна поступово підвищувати. Наступне підвищення дози можливе не раніше ніж через 14 днів після попереднього та за умови ретельно= го контролю за рівнем цукру в крові.

Інші пацієнти групи високого ризику.

Пацієнтам із недостатнім або нерегулярним харчуванням або зі значним порушенням загального стану, а також хворим із нирковою або печінковою недостатністю лікування слід розпочинати з мінімальної дози і суворо дотримуватись рекомендацій щодо збільшення дози, щоб уникнути можливості розвитку гіпоглікемічних реакцій.=

Пацієнти, які отримують інші пероральні цукрознижувальні препарати.

Як і інші цукрознижувальні препарати сульфонілсечовини, цей препарат можна призначати замі= сть іншого цукрознижувального препарату без будь-якого перехідного періоду. При переході з іншого препарату сульфонілсечовини, = який має триваліший період напіввиведення (наприклад= хлорпропамід), на даний препарат пацієнт повинен пере= бувати під ретельним наглядом (більш ніж кілька тижнів), щоб уникнути адитивного ефекту двох препаратів і розвитку гіпоглікемії.

Діти. Гліклазид, як і інші похідні сул= ьфонілсечовини, не рекомендується застосовувати для лікування цукрового діабету у дітей.

Передозування. Передозування препаратів сульфонілсечовини може спричинити гіпоглікемію. Симптоми помірної гіпоглікемії (без втрати свідомості та без неврологічних симптомів) необхідно коригувати застосуванням вуглеводі= в (цукру)= , краще у вигляд= і розчину, корекцією дози цукрознижувального препарату та/або дієти. Якщо зниження рівня цукру неможливо негайно усунути, пот= рібне внутрі= шньовенне введення глюкози, яке здійснюється лікарем= , або внутрішньом'язова ін'єкція глюкагону. Ре= тельний нагляд за пацієнтом слід продовжувати, поки лікар не буде впевнений, що пац= ієнт у безпеці.

Тяжка гіпоглікемія з розвитком коми, судом або інших неврологічних розладів потре= бує невідкладної медичної допомоги з негайною госпіталізацією.

При вста= новленні діагнозу гіпоглікемічної коми або при підозрі н= а розвиток коми пацієнту необхідно швидко ввести внутрішньовенно 50 мл концентрованого розчину глюкози          (20—30 %),= з подальшим постійним введенням менш концентрованого розчину глюкози              (10 %) з частотою, яка буде підтримувати рівень глюкози в крові понад 1 г/л. Необхідно забезпечити постійний нагляд за пацієнтом. Залежно <= span class=3DSpellE>від стану пацієнта лікар приймає рішення щодо подальшої такт= ики.

Гліклазид має високий рівень зв’язування з білками плазми крові, тому застосування діалізу<= /span> є неефективним.

Побічні реакції. З огляду на досвід застосування гліклазиду та інших похідних сул= ьфонілсечовини можуть спостерігатися нижчезазначені небажані ефекти.

Гіпоглікемія. Як і інші препарати сул= ьфонілсечовини, гліклазид може спричинити виникнення гіпоглікем= ії при нерегулярному харчуванні і особливо якщо прийом їжі був пропущений. Виникне= ння гіпоглікемії може супроводжуватися характерними симптомами, а саме: сильне відчуття голоду, головний біль, нудота, блювання, підвищена втомлюваність, порушення сну, збудження, порушення концентрації та уваги, уповільнення реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мовлення, афаз= ія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втр= ата самоконтролю, делірій, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість = та втрата свідомості, що може призвести до коми та летального наслідку.

Крім того, можуть спостерігатися такі ознаки адренергічної контррегуляції, як підвищена пітливість, липка шкіра, відчуття тривожності, агресивність, тахікардія, артеріальна гіпертензія, відчуття серцебиття, напад стенокардії, аритмія.

Зазвичай симптоми гіпоглікемії зникають після прийому вуглеводів (цукру= ). Проте штучний цукор є неефективним. Досвід застосування інших препаратів сульфонілсечовини свідчить про те, що стан гіпоглікем= ії може виникнути знову, навіть якщо спочатку заходи допомоги були ефективними= .

Якщо епізод гіпоглікемії є тяжким або довготривалим, пацієнт потребує невідкладної медичної допомоги або госпіталізації, навіть якщо його стан тимчасово контролюється завдяки прийому цукру.

Інші небажані ефекти.

З боку травного тракту: абдомінальний біль, нудота, блюван= ня, диспепсія, діарея та запор. Дотримання рекомендацій щодо застосування препа= рату під час сніданку допоможе уникнути або мінімізувати виникнення цих проявів.=

Рідше спостерігаються нижчезазначені небажані ефекти.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:= свербіж, еритема, синдром Стівенса—Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка, висипання, в т.ч. макулопапульозні висипання, бульозний висип.

З боку системи крові та лімфатичної системи = (виникають рі= дко): анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, еритроцитопені= я, панцитопенія, агранулоцитоз, алергічний васкулі= т. Як правило, ці явища зникають після відміни препарату. Дані, які підтверджують прямий зв’язок даних порушень з прийомом гліклазиду, відсутні.

З боку гепатобіліарної<= /span> системи: підвищен= ня рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази). Існують дані про поодинокі випадки печінкової недостатності (з розвитком холестаз= у та жовтяницею), гепатиту з регресією після відміни препаратів сульфанілсечовини. У разі виникнення жовтяниці лікува= ння препаратом слід припинити.

Зазначені небажані ефекти зазвичай зникають після відміни препарату.

З боку органів зору: тимчасові порушення зору можуть виникнути, особливо на початку лікування, через зміни рівня глюкози в крові.

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, медикаментозні висипання з еозинофілією= та системними синдромами (DRESS).

Реакції, характерні для класу препаратів сульфонілсечовини: випадки еритроцитопенії, агранулоцитозу, гемолі= тичної анемії, панцитопенії, алергічного васкуліту, гіпонатріємії, підвищеного рівня печінкових ферментів= та навіть порушення функції печінки (наприклад, з холеста= зом, жовтяницею), гепатиту з регресією після відміни препаратів сульфонілсечовини або, у поодиноких випадках, з подальшою печінковою недостатністю, що загрожувала життю.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригі= нальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному д= ля дітей місці.

Упаковка.<= /b> Таблетки|таблетки| по= 80 мг № 10´3, № 30 у блістер= ах у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.<= /o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> =

Виробник. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬ= НІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП».

= Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська об= л., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

(ТОВАРИСТВ= О З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я»)

Україна, 08301, К= иївська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП= »)