ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АУГМЕНТИ= Н

(AUGMENTIN)

Склад:<= /b>

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

1 таблетка містить амоксицилі= ну (у формі амоксициліну тригідрату) 500 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, целюлоза мікрок= ристалічна, титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 4000, макрогол 6000, диметикон.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою= .

Основні фізико-хімічні властивості: білі або= з відтінком білого таблетки овальної форми, вкриті оболонкою, з маркуванням «AC» та розподільчою рискою з одного бо= ку.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактама= зи. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька фермент= ів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками, ПЗБ) у процесі біосинтетичн= ого метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибе= ль клітин.

Амоксицилін є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують= ці ферменти.

Клавуланова кислота є бета-лактамом, структу= рно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, = тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не виявляє клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД

Час, що перевищує мінімальну інгібуючу конце= нтрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність амоксициліну.

Механізми резистентності

Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

-&nb= sp;      інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи клас B, C і D;

-&nb= sp;      перетворення ПЗБ, що зменш= ує афінність антибактеріального препарату до мішені.

Непроникність бактерій або механізм рефлюксн= ого насоса може викликати резистентність бактерій або сприяти їй, зокрема, у гр= амнегативних бактерій.

Граничні значення

Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми

Граничні значення чутливості (мкг/мл)=

Чутливі

Помірно чутливі

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

-

> 1

Moraxella catarrhalis^=
1

≤1

-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

-

>2

Коагулазонегативні стафілококи ²⁼

≤ 0,25

> 0,25

Enterococcus¹

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G⁵

≤ 0,25

-

> 0,25

Streptococcus pneumoniae³

≤ 0,5

1–2

>2

Ентеробактерії ^{1, 4}

-

-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8

> 8

¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрац= ія клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.

² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.

³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.=

⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентн= ості заявлені як резистентні.

⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну= .

=

Розповсюдженість резистентності може змінюва= тися географічно і з часом для окремих видів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecali= s, Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aureus

(чутливий до метициліну)^{£<=
/sup>, Coagu=
lase-negative staphylococci
(чутливий до метициліну), Streptococcus agalactiae,
Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes та інші
бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans. <=
/o:p>}

Грамнегативні аероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens,= Haemophilus influenzae², M= oraxella catarrhalis, Pasteurella multocida.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella spp.<= /p>

Види, для яких набування резистентності мо= же бути проблемою

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium^$.

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми=

Грамнегативні аероби: Acinetobacter sp., Citrobacter freundii, Enterobacter s= p., Legionella pneumophila, Morganella morganii,= Providencia spp., Pseudomonas sp., Serratia sp., Stenotrophomonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:=

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ клавуланової кислоти.

¹Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну, не слід лікува= ти цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. розділи «<= /span>Спосіб застосування та дози»<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: EN-US'>та «Особливості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстровані у деяких країнах = ЄС із частотою вище 10 %.

<= o:p>

Фарм= акокінетика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині при фізіологічн= ому рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_{max)
для кожного компонента становить приблизно одну годину.}
Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при перора= льному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл. = Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розпод= ілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін= і клавуланова кислота були виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкір= і, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, ж= овчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рід= ині.

Дослідження на твар= инах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (див. розді= л «Застосування у період вагітності або годування груддю»= ).

= Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

= Біотрансформація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигл= яді неактивної пеніцилойної кислоти в кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в органі= змі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.

= Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти, найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийому.

Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кис= лоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
= Вік. Період напіввиведення амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати два р= ази на день через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнь= ого віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль ниркової функції.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий клі= ренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (= див. розділ «Спосіб застосування та дози»= ).

= Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфек= цій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як:<= /span>

-      =     гострий бактеріальний синусит (під= тверджений);

-      =     гострий середній отит;

-      =     підтверджене загострення хронічного бронхіту;

-      =     негоспітальна пневмонія;

-      =     цистити;

-      =     пієлонефрити;

-      =     інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеоляр= ні абсцеси з поширеним целюлітом;

-      =     інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

=

Протипоказання.

Підвищена чутливі= сть до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів гру= пи пеніцилінів.

Наявність в анамн= езі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапен= емів або монобактамів).

Наявність в анамн= езі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/= клавуланату.

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

= Антикоагулянти для перорального застосування=

Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфари= н та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, = або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів д= ля перорального застосування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Метотрексат

Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

= Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зме= ншує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (= але не клавуланової кислоти) у крові.

Мік= офенолат мофетил

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшит= ись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно= на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальн= ої експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потр= ібна, якщо немає клінічного підтвердження дисфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

Особливості засто= сування.

Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід рет= ельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніцил= іни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказанн= я» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції пі= двищеної чутливості (вк= лючаючи анафілактичні реакц= ії та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

У разі якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.

Ця лікарська форма Аугментину не підходить для застосування за наявн= ості високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають знижену чутл= ивість або резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентного до пеніциліну = S. pneumoniae.=

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при під= озрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання.<= /span>

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищ= ує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.

Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізовано= го екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.

Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, прот= е в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, як правило, є оборотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках – летальними. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжко= сті якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Аугмент= ину, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосув= ання протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.

У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадк= ах повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підт= римки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулян= тів для перорального застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій» <= /b>та «Побічні реакції»).

= Пацієнтам з порушен= ням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. роз= діл «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалур= ія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксицил= іну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катете= рів (див. розділ «Передозування»).

Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні мет= оди визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскі= льки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.

Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин може призвести = до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.

Повідомлялося про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Platеlia Aspergillus ви= робництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні імуноферментного аналізу= з використанням Рlatelia Aspergillus ви= робництва Bio-Rad Laboratories.

Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів, які отримують лікування амоксициліном/ клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродуктивні до= слідження на тваринах пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугмен= тину може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, кр= ім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.=

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосов= но впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід прийняти до у= ваги можливість виникнення алергічних реакцій. Аугментин у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування бу= де переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або інши= ми механізмами.

Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (так= их як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатні= сть керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

=

Спосіб застосуван= ня та дози.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцев= ої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняє= ться у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та, якщо потрібно, провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

У разі необхідності слід розглянути можливість застосування альтернативних форм випуску Аугментину (тобто таких, що забезпечують вищі д= ози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла = та функції нирок хворого.

Для дорослих та дітей з мас= ою тіла ≥ 40 кг загальна добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки) при призначенні, як зазначено нижче.

Для дітей віком від 6 років= з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг амоксициліну= /600 мг клавуланової кислоти (4 таблеток) при призначенні, як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугменти= ну, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визнач= ають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. = Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду (див. розділ «Особливості застосування» стосовно тривалої терапії).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг=

1 таблетка Аугментину 500 мг/125 мг 3 рази на добу.

Діти віком від 6 років з масо= ю тіла від 25 до 40 кг

Доза від 20 мг/5 = мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу, розділена на 3 прийоми.

Оскільки таблетку= не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю форму Аугментину не призначають.

Хворі літнього віку

Корекція дози пац= ієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування базуєть= ся на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати д= озу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг=

Кліренс креатин= іну 10–30 мл/хв

500 мг/125 мг 2= рази на добу

Кліренс креатин= іну <<= /span> 10 мл/хв<= /o:p>

500 мг/125 мг 1= раз на добу

Гемодіаліз=

500 мг/125 мг к= ожні 24 години плюс 500 мг/125 мг під час діалізу та повторно в кінці діалізу (ос= кільки концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти в плазмі знижується)

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг

Оскільки таблетку= не можна ділити, дітям, маса тіла яких від 25 до 40 кг, з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які знаходяться на гемодіалізі, цю форму Аугменти= ну не призначають.

Дозування при порушенні функції печінки

Застосовувати обе= режно; необхідно регулярно контролювати функцію печінки.

Таблетку слід ков= тати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, для полегшення проковтування таблетку можна розламати навпіл та проковтнути полови= нки, не розжовуючи.

Препарат c= лід приймати під час їди, щоб звести до міні= муму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Тривалість лікува= ння визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна п= очати парентерально, а потім продовжити перорально.

Діти.

Цю форму Аугменти= ну застосовують дітям віком від 6 років із масою тіла не менше 25 кг.

Передозування.

Симптоми

Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом= амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом.

Повідомлялося про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у вис= оких дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування =

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту м= ожна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.=

Амоксицилін/клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції.

Найбільш часто повідомлялося про такі побічні реакції на препарат (ПР), як діарея, нудота та блювання.<= /p>
Перелік небажаних реакцій на препарат, відом= их з клінічних досліджень Аугментину і постреєстраційного нагляду та класифікова= них за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникн= ення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000;

невідомо (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфе= кції та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Розл= ади з боку кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропен= ію) та тромбоцитопенія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

Розл= ади з боку імунної системи¹⁰.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.<= /span>

Розл= ади з боку нервової системи.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми2.

Невідомо: асептичний менінгіт.=

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: діарея, нудота³, блювання.=

Нечасто: розлади шлунка.
Невідомо: антибіотикоасоційований коліт 4, «чорний волохатий язик», зміна забарвле= ння зубної емалі ¹¹.

Гепатобіліарні розлади.=

Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ^5<=
/sup>.

Невідомо: гепатити^{та холестатична жовтяниця⁶.}

= Розлади з боку шкір= и та підшкірних ткани<= i>н⁷.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка= .

Рідко: мультиформна еритема.<= /p>
Невідомо: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹, реакція на ліки з еозиноф= ілією та системними симптомами (DRESS).

= Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів.=

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурі= я⁸

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Див. розділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше пов’язана= з прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Аугменти= ну під час їди.

⁴ У тому числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівнів AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома= .

⁶ Ці явища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ря= ду (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Передозуван= ня».

⁹ Див. розділ «Особливості застосування».

¹⁰ Див. розділ «Протипоказа= ння» та «Особливості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зу= бної емалі дуже рідко повідомлялося у дітей. Ретельна гігієна ротової порожнини = може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чище= ння зубів.

=

Термін придатності.

3 роки. Після відкриття пакету з фольги – 30 днів.

Умови зберіганн= я.

Зберігати при температурі нижче 25 °= С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері в пакеті з алюмінієвої фольги разом з вологозахисними гранулами-саше. По 2 блістери у пакетах у картонній упаковці.

Категорія відпу= ску. За рецептом.

Виробник.

Глаксо Веллком Продакшн, Франція.

Glaxo Wellcome Production, France.

Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

Glaxo Wellcome Production, Zі de la Peyenniere, 53100 Mayenne, France.

Глаксо Веллком Продакшн, Зі де ля Пейеньєр, 53100 Май= єнн, Франція.

&n= bsp;

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АУГМЕНТИ= Н

(AUGMENTIN)

Склад:<= /b>

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

1 таблетка містить амоксицилі= ну (у формі амоксициліну тригідрату) 500 мг, клавуланової кислоти (у формі калію клавуланату) 125 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макр= огол 4000, макрогол 6000, диметикон.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою= .

Основні фізико-хімічні властивості: білі або= з відтінком білого таблетки овальної форми, вкриті оболонкою, з маркуванням «AC» та розподільчою рискою з одного бо= ку.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактама= зи. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька фермент= ів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками, ПЗБ) у процесі біосинтетичн= ого метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним ком= понентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.

Амоксицилін є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують= ці ферменти.

Клавуланова кислота є бета-лактамом, структу= рно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, = тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не виявляє клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД

Час, що перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність амоксициліну.

Механізми резистентності

Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

-&nb= sp;      інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи клас B, C і D;

-&nb= sp;      перетворення ПЗБ, що зменш= ує афінність антибактеріального препарату до мішені.

Непроникність бактерій або механізм рефлюксн= ого насоса може викликати резистентність бактерій або сприяти їй, зокрема, у грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Граничні значення МІК для амоксициліну/клаву= ланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми

Граничні значення чутливості (мкг/мл)=

Чутливі

Помірно чутливі

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

-

> 1

Moraxella catarrhalis^=
1

≤1

-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

-

>2

Коагулазонегативні стафілококи ²⁼

≤ 0,25

> 0,25

Enterococcus¹

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G⁵

≤ 0,25

-

> 0,25

Streptococcus pneumoniae³

≤ 0,5

1–2

>2

Ентеробактерії ^{1, 4}

-

-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8

> 8

¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрац= ія клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.

² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.

³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.=

⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентн= ості заявлені як резистентні.

⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну= .

=

Розповсюдженість резистентності може змінюва= тися географічно і з часом для окремих видів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecali= s, Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aureus

(чутливий до метициліну)^{£<=
/sup>, Coagu=
lase-negative staphylococci
(чутливий до метициліну), Streptococcus agalactiae,
Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes та інші
бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans. <=
/o:p>}

Грамнегативні аероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens,= Haemophilus influenzae², M= oraxella catarrhalis, Pasteurella multocida.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella spp.<= /p>

Види, для яких набування резистентності мо= же бути проблемою

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium^$.

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми=

Грамнегативні аероби: Acinetobacter sp., Citrobacter freundii, Enterobacter s= p., Legionella pneumophila, Morganella morganii,= Providencia spp., Pseudomonas sp., Serratia sp., Stenotrophomonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:=

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ = клавуланової кислоти.

¹Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну, не слід лікува= ти цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. розділи «<= /span>Спосіб застосування та дози»<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: EN-US'>та «Особливості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстровані у деяких країнах = ЄС із частотою вище 10 %.

<= o:p>

Фарм= акокінетика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині при фізіологічн= ому рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_{max)
для кожного компонента становить приблизно одну годину.}
Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислот= и окремо.

Розподіл. = Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розпод= ілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін= і клавуланова кислота були виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкір= і, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, ж= овчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рід= ині.

Дослідження на твар= инах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (див. розді= л «Застосування у період вагітності або годування груддю»= ).

= Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

= Біотрансформація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигл= яді неактивної пеніцилойної кислоти в кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в органі= змі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.

= Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти, найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийому.

Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кис= лоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
= Вік. Період напіввиведення амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати два р= ази на день через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнь= ого віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль ниркової функції.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий клі= ренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (= див. розділ «Спосіб застосування та дози»= ).

= Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфек= цій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як:<= /span>

-      =     гострий бактеріальний синусит (під= тверджений);

-      =     гострий середній отит;

-      =     підтверджене загострення хронічного бронхіту;

-      =     негоспітальна пневмонія;

-      =     цистити;

-      =     пієлонефрити;

-      =     інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеоляр= ні абсцеси з поширеним целюлітом;

-      =     інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

=

Протипоказання.

Підвищена чутливі= сть до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів гру= пи пеніцилінів.

Наявність в анамн= езі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапен= емів або монобактамів).

Наявність в анамн= езі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланат= у.

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

= Антикоагулянти для перорального застосування=

Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфари= н та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, = або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів д= ля перорального застосування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Метотрексат

Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

= Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зме= ншує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (= але не клавуланової кислоти) у крові.

Мік= офенолат мофетил

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшит= ись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно= на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальн= ої експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потр= ібна, якщо немає клінічного підтвердження дисфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

Особливості засто= сування.

Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактичні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю = до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

У разі якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.

Ця лікарська форма Аугментину не підходить для застосування за наявн= ості високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають знижену чутливість або резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосеред= кована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентного до пеніциліну = S. pneumoniae.=

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при під= озрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання.<= /span>

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищ= ує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.

Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізовано= го екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.

Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, прот= е в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, як правило, є оборотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках – летальними. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжко= сті якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Аугмент= ину, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосув= ання протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.

У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадк= ах повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози ан= тикоагулянтів для перорального застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій» <= /b>та «Побічні реакції»).

= Пацієнтам з порушен= ням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. роз= діл «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалур= ія, переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксицил= іну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катете= рів (див. розділ «Передозування»).

Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні мет= оди визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскі= льки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.

Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин може призвести = до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.

Повідомлялося про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Platеlia Aspergillus ви= робництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні імуноферментного аналізу= з використанням Рlatelia Aspergillus ви= робництва Bio-Rad Laboratories.

Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів, які отримують лікування амоксициліном/ клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах пероральних і парентеральних форм Аугментину не вия= вили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизую= чого ентероколіту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засоб= ів, слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосов= но впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід прийняти до у= ваги можливість виникнення алергічних реакцій. Аугментин у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування бу= де переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або інши= ми механізмами.

Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (так= их як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатні= сть керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

=

Спосіб застосуван= ня та дози.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцев= ої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняє= ться у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та, якщо потрібно, провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

У разі необхідності слід розглянути можливість застосування альтернативних форм випуску Аугментину (тобто таких, що забезпечують вищі д= ози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла = та функції нирок хворого.

Для дорослих та дітей з мас= ою тіла ≥ 40 кг загальна добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки) при призначенні, як зазначено нижче.

Для дітей віком від 6 років= з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг амокси= циліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблеток) при призначенні, як зазначено нижче.

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугменти= ну, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визнач= ають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. = Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду (див. розділ «Особливості застосування» стосовно тривалої терапії).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг=

1 таблетка Аугментину 500 мг/125 мг 3 рази на добу.

Діти віком від 6 років з масо= ю тіла від 25 до 40 кг

Доза від 20 мг/5 = мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу, розділена на 3 прийоми.

Оскільки таблетку= не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю форму Аугментину не призначають.

Хворі літнього віку

Корекція дози пац= ієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функції нирок

Дозування базуєть= ся на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати д= озу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг=

Кліренс креатин= іну 10–30 мл/хв

500 мг/125 мг 2= рази на добу

Кліренс креатин= іну <<= /span> 10 мл/хв<= /o:p>

500 мг/125 мг 1= раз на добу

Гемодіаліз=

500 мг/125 мг к= ожні 24 години плюс 500 мг/125 мг під час діалізу та повторно в кінці діалізу (оскільки концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти в плазмі знижується)

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг

Оскільки таблетку= не можна ділити, дітям, маса тіла яких від 25 до 40 кг, з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які знаходяться на гемодіалізі, цю форму Аугменти= ну не призначають.

Дозування при порушенні функції печінки

Застосовувати обе= режно; необхідно регулярно контролювати функцію печінки.

Таблетку слід ков= тати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, для полегшення проковтування таблетку можна розламати на= впіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.

Препарат c= лід приймати під час їди, щоб звести до міні= муму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Тривалість лікува= ння визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна п= очати парентерально, а потім продовжити перорально.

Діти.

Цю форму Аугменти= ну застосовують дітям віком від 6 років із масою тіла не менше 25 кг.

Передозування.

Симптоми

Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (д= ив. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом.

Повідомлялося про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у вис= оких дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування =

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту м= ожна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.=

Амоксицилін/клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції.

Найбільш часто повідомлялося про такі побічні реакції на препарат (ПР), як діарея, нудота та блювання.<= /p>
Перелік небажаних реакцій на препарат, відом= их з клінічних досліджень Аугментину і постреєстраційного нагляду та класифікова= них за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникн= ення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000;

невідомо (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфе= кції та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Розл= ади з боку кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропен= ію) та тромбоцитопенія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

Розл= ади з боку імунної системи¹⁰.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.<= /span>

Розл= ади з боку нервової системи.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми2.

Невідомо: асептичний менінгіт.=

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: діарея, нудота³, блювання.=

Нечасто: розлади шлунка.
Невідомо: антибіотикоасоційований коліт 4, «чорний волохатий язик», зміна забарвле= ння зубної емалі ¹¹.

Гепатобіліарні розлади.=

Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ^5<=
/sup>.

Невідомо: гепатити^{та холестатична жовтяниця⁶.}

= Розлади з боку шкір= и та підшкірних ткани<= i>н⁷.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка= .

Рідко: мультиформна еритема.<= /p>
Невідомо: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹, реакція на ліки з еозиноф= ілією та системними симптомами (DRESS).

= Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів.=

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурі= я⁸

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Див. розділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше пов’язана= з прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Аугменти= ну під час їди.

⁴ У тому числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівнів AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома= .

⁶ Ці явища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ря= ду (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Передозуван= ня».

⁹ Див. розділ «Особливості застосування».

¹⁰ Див. розділ «Протипоказа= ння» та «Особливості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зу= бної емалі дуже рідко повідомлялося у дітей. Ретельна гігієна ротової порожнини = може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чище= ння зубів.

=

Термін придатності.

3 роки. Після відкриття пакету з фольги – 30 днів.

Умови зберіганн= я.

Зберігати при температурі нижче 25 °= С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері в пакеті з алюмінієвої фольги разом з вологозахисними гранулами-саше. По 2 блістери у пакетах у картонній упаковці.

Категорія відпу= ску. За рецептом.

Виробник.

СмітКляйн Бічем Фармасьютикалc, Велика Британія.<= o:p>

SmithKline Beecham Pharmaceuticals, United Kingdom.

Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

SmithKline Beecham Pharmaceuticals, Clarendon Road, Worthing, BN14 8QH, United Kingdom.

СмітКляйн Бічем Фармасьютикалс, Кларендон Роуд, Ворсінг, BN14 8QH, Велика Британія.

Мікроорганізми	Граничні значення чутливості (мкг/мл)=
	Чутливі	Помірно чутливі	Резистентні
Haemophilus influenzae¹	≤1	-	> 1
Moraxella catarrhalis^= 1	≤1	-	> 1
Staphylococcus aureus ²	≤2	-	>2
Коагулазонегативні стафілококи ²⁼	≤ 0,25		> 0,25
Enterococcus¹	≤4	8	> 8
Streptococcus A, B, C, G⁵	≤ 0,25	-	> 0,25
Streptococcus pneumoniae³	≤ 0,5	1–2	>2
Ентеробактерії ^{1, 4}	-	-	> 8
Грамнегативні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Грампозитивні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹	≤2	4–8	> 8
¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрац= ія клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л. ² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну. ³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.= ⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентн= ості заявлені як резистентні. ⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну= .

Кліренс креатин= іну 10–30 мл/хв	500 мг/125 мг 2= рази на добу
Кліренс креатин= іну <<= /span> 10 мл/хв<= /o:p>	500 мг/125 мг 1= раз на добу
Гемодіаліз=	500 мг/125 мг к= ожні 24 години плюс 500 мг/125 мг під час діалізу та повторно в кінці діалізу (ос= кільки концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти в плазмі знижується)