ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

САНГЕРА

(SANGERA)

Склад:

діюча речовина: транексамова кислота;

1 мл роз= чину містить транексамової кислоти 100 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма= . Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарв= на або ледь жовтувата рідина.

Фармакотерапевтична група.

А= нтигеморагічні засоби, антифібринолітичні амінокислоти. Інгібітори фібринолізу.

Код АТХ B02A A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з = участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетворенні з участю плазміну. Дія комплексу транексамов= ої кислоти і плазміну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазм= іну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кисл= оти зменшували показники активності вказаного комплексу.<= /span>

Педіатрична популяція. Діти віком від 1 року

У науковій літературі описано 12 досліджень ефекти= вності в дитячій кардіохірургії із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отриму= вав транексамову кислоту. Стан більшості з них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна стосовно віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування тран= ексамової кислоти свідчать про зменшення втрати крові і зниження потреби застосування препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу (ШК) (кардіопульмональний штучний кровообіг) під час операцій з високим ризиком кровотечі, особливо в «ціанотичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів або пацієнтів, яким проводять повторну операцію. Як б= уло встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

−перше введення (навантажувальна доза) – болюсна ін= фузія 10 мг/кг, вводити у період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

−безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год а= бо ін’єкційне введення в адаптер насоса штучного кровообігу в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів –
10 мг/кг, або введення в адаптер насоса штучного кровообігу та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням= ШК.

Деякі дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом операції. Не було проведено ніяких специфічних досліджень співвідношення доза/ефект або фармакокінетичних досліджень з участю дітей.<= o:p>

Фармакокінетика.

Абсорбція. Пікова концентрація транексамової кислоти у плазмі крові швидко досягається після короткотривалої внутрішньовенної інфузії, після чого показники концентрації у плазмі крові починають знижуватися мультиекспоненційно.

Розподіл. За тера= певтичних рівнів у плазмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язуєть= ся з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від= 9 до
12 літрів.

Транексамова кислота проникає через плацентарний бар’єр. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамо= вої кислоти в сироватці крові знаходиться в діапазоні 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація у пуповинній крові – в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентрації в суглобовій рідині були подібні до таких у сироватці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин співвідносні з показниками, що спостерігаються в крові (у грудному молоці – сота частка, у цереброс= пінальній рідині – одна десята, у водянистій волозі ока – одна десята). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично= не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Виведення. Лікарський засіб виділяється в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінації. Нирковий кліренс практично еквівалентний плазмовому клір= енсу (від 110 до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протя= гом перших 24 годин після внутрішньовенного введення препарату у дозі 10 мг/кг = маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин= .

Особливі групи пацієнтів. Плазмова концентрація збільшуєть= ся у пацієнтів із нирковою недостатністю. З участю дітей не проводили жодних спе= цифічних фармакокінетичних досліджень.

Клінічні характеристики.

Показання.

Кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей віком= від 1 року.

Специфічні показання включають:

−      =           кровотечі, зумовлені підвищеним загальним = або місцевим фібринолізом, такі як:

•         менорагія і метрорагія;<= /p>
•         шлунково-кишкові кровотечі;

•         геморагічні розлади сечовивідного тракту, = що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах.

−      =           отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

−      =           гінекологічні операції або ускладнення в акушерській практиці;

−      =           торакальні, абдомінальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад серцево-судинна хірургія;

−      =           контроль крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Пр= отипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого з компонентів препарату. Порушення кольорового зору. Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани внаслідок коагулопа= тії виснаження, за винятком станів з надмірною активацією фібринолітичної систе= ми при гострій тяжкій кровотечі. Тяжка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Субарахноїдальний крововилив. Протипоказано інтратекальне, епідуральне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку, судом та смерті).

Взаємодія з іншими лікарськими засобам= и та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії лікарських засобів не проводили. Паралельний (одночасний) прийом антикоагулянтів повинен відбуватися під суворим наглядом лікаря, який має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що д= іють на гемостаз, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримали лікув= ання із застосуванням транексамової кислоти. У таких випадках існує ризик тромбо= утворення, наприклад при застосуванні естрогенів. Крім того, антифібринолітична дія препарату може бути антагонізована при застосуванні тромболітиків.

Особливості застосування.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:<= span style=3D'background:white'>

= - внутрішньовенні ін’єкції транексамової кислоти слід ро= бити дуже повільно (максимум
1 мл за хвилину);

= - транексамову кислоту не можна вводити внутрішньом’= язово.

Судоми: у пацієнтів були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Під час операцій аортокоронарного шунтув= ання (АКШ) більшість з указаних випадків були зареєстровані після внутрішньовенн= ого введення транексамової кислоти у високих дозах. У разі застосування рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних с= удом була такою ж, як у пацієнтів, яким не застосовували цей лікарський засіб.

Порушення зору: має бути приділена увага можлив= им офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, зниження чіткості зору, порушення сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) мають бути призначені регулярні офтальмологічні обстеження (у то= му числі перевірка гостроти зору, колірного зору, очного дна, поля зору). При наявності та при виникненні патологічних офтальмологічних змін, пов’язаних зокрема із захворюваннями сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити питання про необхідність та можливість довготривалого застосування транексамової кислоти (ін’єкції) в кожному окремому випадку індивідуально.

Гематурія: у випадку гематурії із залученн= ям верхніх сечових шляхів може виникнути небезпека обструкції уретри.

Тромбоемболічні ускладнення: перед призначенням транексамової кислоти слід розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Пацієнт= ам з наявністю в анамнезі тромбоемболічних захворювань та пацієнтам, у яких за даними сімейного анамнезу є ризик тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, при цьому лікування слід розпочин= ати після консультації фахівця, який має досвід у гемостазіології, і проводити = під суворим наглядом лікаря.

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кисло= ту слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують пероральні контрацептиви.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром): пацієнти з
ДВЗ-синдромом зазвичай не повинні одержувати лікування із застосуванням транексамової кислоти. Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, її слід призначати винятково при наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою тяжкою кровотечею. Гематологічний профіль= при цих станах характеризується наступним: зменшується час лізису еуглобуліново= го згустка; спостерігається подовжений протромбіновий час; наявні зниження рів= ня у плазмі фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену, фібринолізину і альфа-= 2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і
Р-комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищені рівні у пла= змі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що при наявності основного хворобливого стану не можуть самі по собі змінитися різні елементи в цьому профілі. У таких гостр= их випадках для зупинки кровотечі разова доза 1 г транексамової кислоти часто є достатньою. Можливість застосування транексамової кислоти при ДВЗ-синдромі у пацієнта слід розглядати тільки тоді, коли наявні відповідна гематологічна лабораторна база та накопичений клінічний досвід.

Ризик медичних помилок через неправильний шлях введення

Сангера призначена виключно для внутрішньовенного застосування. Інтратекальне, епідуральне, внутрішньошлуночкове та інтрацеребральне введення Сангери протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Повідомлялося про випадки сер= йозних побічних реакцій, зокрема з летальними наслідками= , після ненавмисного інтратекального введення транексамової кислоти. Такі реакц= ії включали виражений біль у спині, сідничній ділянці та нижніх кінцівках, міоклонус і генералізовані судоми, а також серцеві аритмії.

Слід вжи= вати заходів для запобігання помилкам при застосуванні та забезпечення правильно= го шляху введення Сангери. Медичні працівники повинні враховувати можливість сплутування Сангери з = іншими ін’єкційними лікарськими засобами, що може призвести до ненавмисного інтратекального введення Сангери. Це стосується, зокрема, ін’єкційних лікар= ських засобів для інтратекального введення, які можуть застосовуватися під час ті= єї ж процедури, що й транексамова кислота.

Шприци, = що містять Сангеру, повинні бути чітко марковані із зазначенням внутрішньовенн= ого шляху введення.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінкам репродуктивного віку під час лікування необхідно застосовувати ефективні засоби контрацепції.

Клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам недостатньо. Протягом I триместру вагітності в якості запобіжного заходу пр= изначення транексамової кислоти не рекомендується.

Є тільки обмежені клінічні дані щодо застосування транексамової кислоти= при різних клінічних геморагічних станах під час II і III триместру вагітності,= за якими неможливо ідентифікувати шкідливий вплив на плід. Транексамову кислоту застосовувати у період вагітності можливо тільки у тому випадку, якщо очіку= вана терапевтична користь виправдовує потенційний ризик.

Транексамова кислота проникає у грудне молоко. Таким чином, грудне годування не рекомендується.

Відсутні клінічні дані про вплив транексамової кислоти на фертильність.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.<= /p>
Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосув= ання та дози.

Сангеру вводити внутрішньовенно (краплинно, струминно).

Дорослі<= /span>

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, починаючи з до= зи
500 мг до 1 г внутрішньовенно повільно (приблизно 1 мл/хв) 2–3 рази на добу= .

При генералізованому фібринолізі транексамову кислоту вводити внутрішньовенно, повільно, у дозі 1 г або 15 мг/кг маси тіла кожні 6–8 годин, швидкість введ= ення – 1 мл/хв.

Дозування для пацієнтів з поруше= нням функції нирок

У разі ниркової недостатності, що приводить до ризику акумуляції, застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Для пацієнтів, які мають легку або помірну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно зменшити відповідно= до показників рівня сироваткового креатиніну:

Таблиця 1=

Сироватковий креатинін

Внутрішньо= венна доза

Періодичні= сть введення

мкмоль/л

мг/10 мл

120–249

1,35–2,82

10 мг/кг

Кожні 12 годин

250–500

2,82–5,65

10 мг/кг

Кожні 24 години

> 500

> 5,65

5 мг/кг

Кожні 24 години

Дозування для пацієнтів з поруше= нням функції печінки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.=

Застосування дітям

Дітям ві= ком від 1 року застосовувати за показан= нями (див. розділ «Показання»), дозування – близько 20 мг/кг/добу. Однак дані з ефективності, безпеки, щодо особливостей д= озування при застосуванні дітям за вказаними показаннями обмежені.

Аспекти ефективності, особливості дозування і безпеки застосування транексамової кислоти дітям, які перенесли операції на серці, не були досліджені в повному обсязі.

Застосування пацієнтам літнього = віку

Зазвичай корекція дози не потрібна при відсутності ознак ниркової недостатності.

Спосіб застосування

Введення має суворо обмежений режим – повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція/інфузія).

ТРАНЕКСАМОВУ КИСЛОТУ ВВОДИТИ ВИКЛЮЧНО ВНУТРІШНЬОВЕННО — не слід вводити інтратекально або епідурально (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).<= /p>
ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ ФАТАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ПОМИЛОК ЧЕРЕЗ НЕПРАВИЛЬНИЙ ШЛЯХ ВВЕДЕННЯ ТРАНЕКСАМОВОЇ КИСЛОТИ НАПОЛЕГЛИВО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ МАРКУВАТИ ШПРИЦИ,= ЩО МІСТЯТЬ ТРАНЕКСАМОВУ КИСЛОТУ (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Під час набирання лікарського засобу з ампули шприц слід обов’язково промаркувати написом: «Тільки для внутрішньовенного застосування». Це необх= ідно для його чіткої ідентифікації та дотримання правильного шляху введення.

Сангеру можна змішувати з більшістю розчинів для інфузії, такими як електролітні розчини, розчини вуглеводів, розчини амінокислот та розчини декстрану.

= Діти.

Максимал= ьна разова доза для дітей віком від 1 року – 10 мг/кг маси тіла. Максимальна до= бова доза становить 20 мг/кг маси тіла.

Передозування. =

Випадків передозування не спостерігалося.

Симптоми передозування можуть включати запаморочення, головний біль, артеріальну гіпотензію і судоми (конвульсії). Також було показано, що судоми, як правило, виникають частіше при збільшенні дози.

Лікування передозування симптоматичне.

Побічні реакції.

Нижче зазначено побічні реакції, систематизовані відповідно до класифікатора MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані за частотою. У кожній групі за частотою побічні реакції представлено в порядку зменшення серйозності. Част= оту було визначено таким чином: дуже часто
(> 1/10); часто (>= 1/100 до < 1/10); нечасто (> 1/1000 до < 1/100); невідомо (= не можна оцінити за наявними даними).

Таблиця 2

Клас MedDRA

(системи та органи)=

Частота

Небажані ефекти

З боку імунної системи

Невідомо

Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу

З боку нервової системи

Невідомо

Судоми, зокрема у разі неправильного застосуванн= я

З боку органів зору

Невідомо

Порушення зору, включаючи порушення колірного зору

Серцево-судинні порушення

Невідомо

Нездужання, спричинене артеріальною гіпотензією, із втратою свідомості або без (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому).

Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-якої локалізації

З боку травної системи

Часто

Діарея, блювання, нудота

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто

Алергічні дерматити

Невідомо

Фіксований медикаментозний висип

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Невідомо

Гострий кортикальний некроз нирок

Термін придатності. 2 роки.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:1.0pt'>

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ^○С. Збері= гати в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Транексамову кислоту для ін’єкцій не можна додават= и до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять лікарські зас= оби групи пеніцилінів.

Упаковка.<= /o:p>

По 5 мл або 10 мл в ампули скля= ні; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по
1 контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією з медичного застосуванн= я в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.<= /p>
ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадж= ення його діяльності.

Україна, 1803= 0, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.=

Сироватковий креатинін	Внутрішньо= венна доза	Періодичні= сть введення
мкмоль/л	мг/10 мл
120–249	1,35–2,82	10 мг/кг	Кожні 12 годин
250–500	2,82–5,65	10 мг/кг	Кожні 24 години
> 500	> 5,65	5 мг/кг	Кожні 24 години

Клас MedDRA (системи та органи)=	Частота	Небажані ефекти
З боку імунної системи	Невідомо	Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу
З боку нервової системи	Невідомо	Судоми, зокрема у разі неправильного застосуванн= я
З боку органів зору	Невідомо	Порушення зору, включаючи порушення колірного зору
Серцево-судинні порушення	Невідомо	Нездужання, спричинене артеріальною гіпотензією, із втратою свідомості або без (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому). Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-якої локалізації
З боку травної системи	Часто	Діарея, блювання, нудота
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Нечасто	Алергічні дерматити
Невідомо	Фіксований медикаментозний висип
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Невідомо	Гострий кортикальний некроз нирок