ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНС= 058;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Енбрел^&=
reg;

(Enbrel®)

С= клад:

діюча речовина: етане= 088;цепт;

1 мл розчину містить 50 мг етанерцептm= 1;;

1 попередньо наповнений шприц містить 25 мг а= бо 50 мг етанерцептm= 1;; 1 попередньо наповнена ручка містить 50 мг етанерцептm= 1;;

допоміж= ;ні речовини: сахароза, вода для ін’єкцій, натрію фосфат двох = 86;сновний дигідрат, натрію фосфат одноосновнl= 0;й дигідрат, L-аргініl= 5;у гідрохлориk= 6;, натрію хлорид.

Лік= 072;рська форма. Роз&#= 1095;ин для ін’єкці = 81;.

Осн= 086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: рідин&#= 1072; від безб&= #1072;рвного до жовтого або блідо-корич = 85;евого кольору= ;, прозора або = 086;палесцентн&= #1072;; може містит = 80; незначну кількість напівпрозоl= 8;их або білих аморфних часток.<= /o:p>

Фармако= ;терапевтич = 85;а група. Імуносупреl= 9;анти, інгібітори факто= 088;а-= a некрозу пухлин. Етанерцепт. Код АТХ L04A B01.

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.

Етанерцепт – химерний білок рецептора факто = 88;а некрl= 6;зу пухлин людськ = 80;й та = p75Fc<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK1'>, отриманий з = 72; технологієn= 2; рекомбінанm= 0;ної ДНК із використанl= 5;ям клітин ссавців (клі= 090;ин яєчника китайськогl= 6; хом’яка) як системи експресії.

Фактор некрозу пухлин (TNF, ФНП) = 211; цитокін, що відіграє основну рол= 00; у розвитку запального процесу при ревматоїднl= 6;му артриті. Підвищений рівень ФНП також виявляєтьсn= 3; у синовіальнo= 0;й оболонці та = 087;соріатични&= #1093; бляшках пацієнтів і = 79; псоріатичнl= 0;м артритом, а також у сироватці т = 72; синовіальнo= 0;й тканині пацієнтів і = 79; анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4;. Інфільтрацo= 0;я псоріатичнl= 6;ї бляшки запальними клітинами, включаючи Т-= 082;літини, призводить до підвищення рівня ФНП у місцях псоріатичнl= 6;го ураження порівняно з неураженимl= 0; ділянками шкіри. Етане= 088;цепт є конкурент = 85;им інгібітороl= 4; зв’язуваннn= 3; ФНП із його поверхневиl= 4;и клітинними рецепторамl= 0;, а отже, він пригнічує біологічну активність ФНП. ФНП та лімфотоксиl= 5;-прозапальн&#= 1110; цитокіни, як= 110; зв’язуютьсn= 3; із двома окремими клітинними поверхневиl= 4;и рецепторамl= 0; фактора некрозу пух = 83;ин (РФНП): 55 кДа (р55) та 75 кДа (р75). Обидва РФНП існують в організмі в мембраноз = 74;’язаній та розчинні = 81; формах. Розчинні РФ = 53;П регулюють біологічну активність ФНП.

ФНП та лімфотоксиl= 5; існують переважно у вигляді гомотримерo= 0;в, а їх біологічна активність = 79;алежить від перехресноk= 5;о зшивання ре = 94;епторів ФНП, що знаходятьсn= 3; на поверхні клітини. Димерні розчинні рецептори, такі як етанерцепт, = 084;ають більшу афінність д = 86; ФНП, ніж мономерні рецептори, а тому є значн= 086; потужнішимl= 0; конкурентнl= 0;ми інгібітораl= 4;и зв'язування ФНП з його клітинними рецепторамl= 0;. Крім того, використанl= 5;я фрагмента Fc імуноглобуl= 3;іну як елемента зв’яз&#= 1091;вання у структурі димерного рецептора подовжує пе = 88;іод напіввиведk= 7;ння препарату і = 79; сироватки крові.

Таким чином, етанерцепт перешкоджаn= 8; виникненню клітинної відповіді, опосередкоk= 4;аної ФНП, за рахун&#= 1086;к біологічноo= 1; інактиваціo= 1; ФНП. Етанерц= 077;пт також здатний модулювати біологічні відповіді, щ= 086; контролюютn= 0;ся додатковимl= 0; молекулами, які передають сигнал у низ= 093;ідному напрямку (наприклад, цитокіни, ад= 075;езивні молекули аб = 86; протеїнази), та стимулюютьl= 9;я або регулюютьсn= 3; ФНП.

Фар= 084;акокінетик&= #1072;.

Абсор= ;бція.

Етанерцеп = 90; повільно абсорбуєтьl= 9;я з місця підшкірної = 10;н’єкції, досягаючи максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї приблизно через 48 годин після введення однократноo= 1; дози. Абсолютна б= 10;одоступніс&#= 1090;ь становить 76 %. При введенн= 10; препарату 2 рази на тиждень очі = 82;ується, що рівноважні концентрацo= 0;ї будуть вдвічі вищі за ті, що спостерігаn= 2;ться після введення разових доз. Після однократноk= 5;о підшкірногl= 6; введення 25 мг етанерцептm= 1; середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі здорових добровольцo= 0;в становила 1,65±= ;0,66 мкг/мл, площа під кривою «= 082;онцентраці&= #1103; – час» (AUC) – 235 ± 96,6 мкг•год/мл.

Розl= 7;оділ.

Залежніст= 00; концентрацo= 0;ї етанерцептm= 1; від часу описується біекспоненm= 4;іальною кривою. Центральниl= 1; об’єм розподілу становить 7,6 л, &#= 1090;оді як об’єм розподілу в рівноважноl= 4;у стані становить 10,41 l= 3;.

Виведен= ;ня.

Етанерцеп = 90; повільно виводиться = 79; організму. Період напіввиведk= 7;ння є тривалим і становить приблизно 70 годин. У пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом кліренс становить приблизно 0,066 л/год, що трохи нижче цього показника у здорових добровольцo= 0;в (0,11 л/год). Фармакокінk= 7;тика етанерцептm= 1; в пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4; та бляшкови = 84; псоріазом є подібною.=

Явних відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тики етанерцептm= 1; в чоловіків і жінок немає.

Лінійні= ;сть.

Офіційно пропорційнo= 0;сть доз не досліджуваl= 3;ась, але немає видимого насичення кліренсу дл= 03; будь-якого дозування.=

Осо= бливі популяції.=

Пацієнт= ;и з нирковою недостатніl= 9;тю.

Хоча виведення радіоактивl= 5;ої речовини після введення радіоактивl= 5;о міченого етанерцептm= 1; пацієнтам т = 72; здоровим добровольцn= 3;м відбуваєтьl= 9;я із сечею, у пацієнтів з гострою нирковою недостатніl= 9;тю зростання концентрацo= 0;ї етанерцептm= 1; у плазмі не спостерігаl= 3;ося. Порушення функції нирок не вимагає корекції дози.

Пацієнт= ;и з печінково= 02; недостатніl= 9;тю.

Збільшенн= 03; концентрацo= 0;ї етанерцепту не спостерігаl= 3;ося в пацієнтів = 079; гострою печінковою недостатніl= 9;тю. Порушення функції печінки не вимагає корекції дози.

Пацієнт= ;и літнього віку.

Розрахова = 85;і показники к = 83;іренсу та об’єму розподілу в пацієнтів віком від 65 до= 87 років були подібні до таких у пацієнтів віком до 65 років.

Діти з ю = 74;енільним ідіопатичнl= 0;м артритом.=

Профілі концентрацo= 0;ї етанерцептm= 1; в сироватці дітей з поліартикуl= 3;ярним ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом аналогічні таким у дорослих пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом. У наймолодшиm= 3; дітей (4 роки) при проведенні досліджень кліренс був зниженим (пр= 080; стандартизk= 2;ції за масою тіл= 072; кліренс був збільшений) порівняно з дітьми старшого віку (12 років) та дорослим = 80;. Моделюваннn= 3; дозування д = 72;є змогу припустити, що у дітей старшого віку (10–17 рокіk= 4;) і дорослих пацієнтів концентрацo= 0;ї етанерцептm= 1; в плазмі крові приблизно однакові, а у дітей молодшого віку – істотно ниж = 95;і.

Діти з псоріазом.

Діти з бляшковим псоріазом (віком від 4 до= 17 років) отримували етанерцепт із розрахун = 82;у 0,8 мг/кг маси тіла (максимальн = 72; доза 50 мг на ти= ;ждень) один раз на тиждень впродовж пе = 88;іоду до 48 тижнів. Середня рівноважна концентрацo= 0;я етанерцептm= 1; в плазмі крові була в межах від 1,6 до= ; 2,1 мкг/мл на 12-му, 24-му та 48-му тижні. Вищезазначk= 7;ні середні концентрацo= 0;ї у дітей з бляшковим псоріазом були подібн= 10; до тих, що спостерігаl= 3;ися в дітей з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом пр = 80; застосуванl= 5;і етанерцептm= 1; із розрахун = 82;у 0,4 мг/кг 2 рази на тиждень (максимальн = 72; доза – 50 мг на тиждень). Ці значення були подібними до таких у дорослих пацієнтів з бляшковим псоріазом, які отримували етанерцепт = 91; дозі 25 мг два рази на тиждень.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

Ревма = 90;оїдний артрит.

Енбрел^® у комбінації = 79; метотрексаm= 0;ом показаний для лікуван = 85;я активного ревматоїднl= 6;го артриту від помірного д = 86; тяжкого ступеня в дорослих у випадках, коли відповідь н = 72; базові протиревмаm= 0;ичні препарати, включаючи метотрексаm= 0; (за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь), є недостатньl= 6;ю.

Ен= 073;рел^® може призначатиl= 9;я у вигляді монотерапіo= 1; у = 88;азі непереносиl= 4;ості метотрексаm= 0;у або у випадк= 072;х, коли тривал = 77; лікування метотрексаm= 0;ом є недоцільниl= 4;.

Та= 082;ож Енбрел^® показаний для лікування тяжкого активного і прогресуючl= 6;го ревматоїднl= 6;го артриту в дорослих пацієнтів, які раніше н= 077; отримували терапію метотрексаm= 0;ом.

Ювенільниl= 1; ідіопатичнl= 0;й артрит.

Лікування поліартритm= 1; (ревматоїдн = 80;й фактор позитивний або негативний) та поширено = 75;о олігоартриm= 0;у в дітей та підлітків віком від 2 років, у яких спостерігаn= 8;ться відома непереносиl= 4;ість або недостатня відповідь н = 72; терапію мет = 86;трексатом.

Лікування псоріатичнl= 6;го артриту в ді= 090;ей віком від 12 років у разі відом= 086;ї непереносиl= 4;ості або недостатньl= 6;ї відповіді н = 72; терапію мет = 86;трексатом.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-far= east-language: EN-US'>

Лікування = 77;нтезит асоційованl= 6;го артриту в ді= 090;ей віком від 12 років у разі відом= 086;ї непереносиl= 4;ості або недостатньl= 6;ї відповіді н = 72; традиційнm= 1; терапію.

Псоріатичl= 5;ий артрит.

Лікування активного т = 72; прогресуючl= 6;го псоріатичнl= 6;го артриту в дорослих у разі недост = 72;тньої відповіді н = 72; терапію базовими пр = 86;тиревматич&#= 1085;ими препаратамl= 0;.

Аксіальниl= 1; спондилоарm= 0;рит.

Анкілозивl= 5;ий спондиліт.=

Лікування дорослих з тяжким активним ан = 82;ілозивним спондилітоl= 4; у разі недостатньl= 6;ї ефективносm= 0;і традиційноo= 1; терапії.

Нерентгенl= 6;логічний аксіальний спондилоарm= 0;рит.

Лікув = 72;ння дорослих пацієнтів з тяжкою стадією нер = 77;нтгенологі&#= 1095;ного аксіальногl= 6; спондилоарm= 0;риту з об’єктивниl= 4;и симптомами запалення, н= 072; що вказує підвищений рівень С-реактивно = 75;о білка та/або результати МРТ, які мають недос = 90;атню відповідь н = 72; лікування нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними лікарськимl= 0; засобами (НПЛЗ).

Бляшк = 86;вий псоріаз.

Лі= 082;ування дорослих пацієнтів з бляшковим псоріазом помірного або тяжкого ступеня та протипоказk= 2;нням до застосуванl= 5;я або неперен = 86;симістю іншої системної терапії, що включає циклоспориl= 5;, метотрексаm= 0;, псорален та ультрафіолk= 7;тове опроміненнn= 3; А (PUVA-терапія), або якщо це лікування було неефек = 90;ивним.

Бляшковий псоріаз у дітей.

Лікув = 72;ння хронічного тяжкого бляшкового псоріазу в дітей віком від 6 років, у яких п&= #1088;и застосуванl= 5;і інших методів системної терапії або фототерапіo= 1; не було досягнуто достатньогl= 6; контролю на = 76; захворюванl= 5;ям або спостер= 10;галась непереносиl= 4;ість такого ліку = 74;ання.

Проти= ;показання.

Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин.

Сепсис або ризик виникнення сепсису.

Наявність = 091; пацієнтів активних інфекційниm= 3; процесів, включаючи хронічні аб = 86; локальні інфекції, на момент початку лікування препаратом Енбрел^®.

Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

&#= 1057;упутнє застосуванl= 5;я анакінри.

У дорослих па = 94;ієнтів на фоні одночасногl= 6; лікування препаратом Енбрел^® та анакінрою спостерігаl= 3;ося підвищення частоти вин = 80;кнення тяжких інфекцій, порівняно з пацієнтами, які отримували тільки Енбрел^® аб&= #1086; анакінру (за даним= 080; анамнезу).

Крім цього, у подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому дослідженнo= 0;, прове= 076;еному за участю дорослих пацієнтів, які на фоні лікування метотрексаm= 0;ом отримували препарат Енбрел^® та анакінру, спостерігаl= 3;ося підвищення частоти вин = 80;кнення тяжких інфекцій (7 %) та нейтропеніo= 1; порівняно і = 79; пацієнтами, які отримували лише Ен&= #1073;рел^® (ди= в. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Комбін= 072;ція препарату Енбрел^® та анакінри не продемонстl= 8;увала підвищеної клініч&= #1085;ої користі, том= 091; вона не рекомендуєm= 0;ься до застосуванl= 5;я.

Супm= 1;тнє застосуванl= 5;я абатацепту.

У клінічних дослідженнn= 3;х супутнє застосуванl= 5;я абатацепту = 10; препарату Енбрел^® призводило до підвищення частоти виникнення тяжких побічних реакцій. Така комбінація не продемонстl= 8;увала підвищеної клінічної користі і тому не реко= 084;ендується до застосув = 72;ння.

&#= 1057;упутнє застосуванl= 5;я сульфасалаk= 9;ину.

У клінічному дослідженнo= 0; із залученням дорослих пацієнтів, які на фоні лікування стандартниl= 4;и дозами сульфасалаk= 9;ину отримували Енбрел^®, спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще зни = 78;ення середньої кількості лейкоцитів = 91; пацієнтів, я= 082;і застосовувk= 2;ли комбінацію препаратів, порівн&= #1103;но з пацієнтам = 80;, які отримували тільки Енбрел^® аб&= #1086; сульфасалаk= 9;ин. Клінічне значення цієї комбінації невідоме. Лікарі повинні бут = 80; обережними, призначаючl= 0; вищезазначk= 7;ну комбінацію.

Від= 089;утність взаємодії.=

У клінічних дослідженнn= 3;х не спостерігаl= 3;ося жодних взаємодій при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Енбрел^® з глюкокортиl= 2;остероїдам= 080;, саліцилатаl= 4;и (за винятком сульфасалаk= 9;ину), нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними препаратамl= 0;, анальгетикk= 2;ми або метотрексаm= 0;ом. Рекомендацo= 0;ї щодо вакцинації наведено в р= 086;зділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Не спостерігаl= 3;ося жодних клінічно значущих міжлікарсьl= 2;их фармакокінk= 7;тичних взаємодій під час досліджень = 79; метотрексаm= 0;ом, дигоксином або варфарином.

Особл= ;ивості застосуванl= 5;я.

Для полегшення відстеженнn= 3; біологічниm= 3; лікарських засобів слі = 76; чітко записати (аб= 086; зазначити) т= 086;рговельну назву та номер серії введеного препарату в = 082;арті пацієнта.=

Було показано, що &#= 1045;нбрел^®, як у вигляді монотерапіo= 1;, так і в комбінації = 79; метотрексаm= 0;ом, уповільнює динаміку прогресуваl= 5;ня ураження суглобів (згідно з даними рентгеногрk= 2;фії) та поліпшує функцію суглобів.

Енбре = 83;^® продемонстl= 8;ував здатність покращуватl= 0; фізичний стан пацієнтів і = 79; псоріатичнl= 0;м артритом та уповільнювk= 2;ти динаміку прогресуваl= 5;ня ураження периферичнl= 0;х суглобів (згідно з даними рент = 75;енографії) в пацієнтів = 079; поліартикуl= 3;ярними симетричниl= 4;и підтипами захворюванl= 5;я.

Інф= 077;кції.

Необхідно оцінити наявність інфекції в пацієнтів перед призначеннn= 3;м препарату Енбрел^®, під ча= с лікування і після закінчення курсу терапії, враховуючи, що середній = 087;еріод напіввиведk= 7;ння етанерцептm= 1; становить приблизно 70 годин (7–300 годин).

При застосуванl= 5;і препарату Енбрел^®повід= 086;млялося про розвито = 82; тяжких інфе = 82;цій, сепсису, туберкульоk= 9;у та опортуністl= 0;чних інфекцій, включаючи інвазивні грибкові інфекції, лістеріоз, легіонельоk= 9; (див. розділ «Побічні реакції»), як&#= 1110; були спричи = 85;ені бактеріями, мікобактерo= 0;ями, грибами, вірусами та паразитами (включаючи найпростішo= 0;). У деяких випадках специфічниl= 1; вид грибков = 86;ї або іншої опортуністl= 0;чної інфекції не був визначений, що призводи = 83;о до затримки призначеннn= 3; необхідногl= 6; лікування, а іноді – до смерті. При обстеженні пацієнтів щодо наявно = 89;ті інфекцій слід брати д= 086; уваги ризик певних опортуністl= 0;чних інфекцій (наприклад, вплив ендемічних = 84;ікозів).

Пацієнти, у яких на фоні лікування препаратом = 45;нбрел^® виникають нові інфекційні захворюванl= 5;я, повинні знаходитисn= 3; під ретельним наглядом. У разі розвитку тяжкої інфекції застосуванl= 5;я препарату Енбрел^® слід відмінити. Ефективнісm= 0;ь та безпеку застосуванl= 5;я препарату Енбрел^® пацієнтами із хронічними інфекційниl= 4;и захворюванl= 5;ями не оцінювал = 80;. Слід з обережністn= 2; призначати Енбрел^® пацієнтам з рецидивнимl= 0; чи хронічними інфекціями = 74; анамнезі аб = 86; пацієнтам, основні захворюванl= 5;я яких (наприк= 083;ад ускладнениl= 1; або погано контрольовk= 2;ний діабет) можу= 090;ь сприяти розвитку інфекції.=

Туб= 077;ркульоз.

Повідомля = 83;ося про випадки виникнення активного туберкульоk= 9;у, в тому числі міліарного туберкульоk= 9;у та туберкульоk= 9;у позалегенеk= 4;ої локалізаціo= 1;, у пацієнтів, які отримували Енбрел^®.

Перед початком лікування препаратом Енбрел^® усіх пацієнтів п = 86;трібно обстежити щодо наявності я = 82; активного, так і неактивногl= 6; (латентного) туберкульоk= 9;у. Це обстеження = 87;овинно включати детальне вивчення медичного анамнезу, в тому числі індивідуалn= 0;ного анамнезу захворюванl= 5;я на туберкульоk= 9; або можливи = 93; контактів з хворими на туберкульоk= 9; у минулому, і даних щодо проведеної раніше або поточної імуносупреl= 9;ивної терапії. Всі= 084; пацієнтам слід провести необхідні скринінговo= 0; тести, тобто туберкулінl= 6;ву шкірну проб = 91; і рентгеног = 88;афію легень (можн= 072; керуватися = 84;ісцевими рекомендацo= 0;ями). Рекомендовk= 2;но відображатl= 0; проведення = 94;их тестів у карті пацієнта. Лі= 082;арям слід пам’ятати про ризик отримання хибно негативних результатіk= 4; туберкулінl= 6;вої шкірної проби, особливо у тяжкохвориm= 3; пацієнтів або осіб з ослабленим імунітетом.

У разі діагностувk= 2;ння активного туберкульоk= 9;у не слід приз= 085;ачати лікування препаратом Енбрел^®. У разі діагностувk= 2;ння неактивногl= 6; («латентног = 86;») туберкульоk= 9;у перед початком застосуванl= 5;я = 87;репарату Енбрел^=
® необхідно провести протитуберl= 2;ульозну терапію згі = 76;но з місцевими рекомендацo= 0;ями. У такій ситу= 072;ції слід ретельно проаналізуk= 4;ати співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к лікування п = 88;епаратом.

Усіх пацієнтів п = 86;трібно проінформуk= 4;ати про необхіднісm= 0;ь звернутися до лікаря у разі появи під час або після лікування препаратом Енбрел^® ознак або симптомів, характерниm= 3; для туберку = 83;ьозу (таких як постійний кашель, виснаження/ = 74;трата маси тіла, субфебрильl= 5;а температурk= 2; тіла).

Реа= 082;тивація гепатиту В.

Повідомля = 83;ося про випадки реактиваціo= 1; гепатиту В у пацієнтів, які були раніше інфіковані вірусом гепатиту В і отримували супутнє лікування антагоністk= 2;ми ФНП, у тому чи&= #1089;лі препаратом Енбрел^®. Також повідомлялl= 6;ся про реактиваціn= 2; гепатиту В у пацієнтів, які мали позитивний результат тесту на наявніст= 00; анти-НВс антитіл, але негативний на наявність HBsAg. Перед початком лікування пр= 077;паратом Енбрел^=
® пацієнтів слід обстежуватl= 0; що= 076;о наявності інфікуваннn= 3; вірусом гепатит= ;у В. Пацієнтам із позитивним результатоl= 4; тесту щодо інфікуваннn= 3; вірусом геп = 72;титу В рекоменду= 08;ться проконсульm= 0;уватися з лікарем, який має досвід у лікуванні гепатиту В. Енбрел^® слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які були раніше інфіковані вірусом геп = 72;титу В. Необхідни= 081; ретельний моніторинг стану таких пацієнтів щ = 86;до ознак і симптомів гострої інфекції, викликаної вірусом геп = 72;титу В, протягом усього лікування т = 72; впродовж де = 82;ількох тижнів післ= 03; його закінчення. Достатніх даних щодо лікування пацієнтів, і= 085;фікованих вірусом гепатиту В, комбінацієn= 2; противірусl= 5;их засобів та антагоністo= 0;в ФНП немає. У разі розвитку інфекції, спричиненоo= 1; вірусом гепатиту В, з&#= 1072;стосування препарату Енбрел^® слід припинити т = 72; розпочати ефективне п = 88;отивірусне лікування разом із належною пі = 76;тримуючою терапією.=

Заг= 086;стрення гепатиту С.

Зареєстро = 74;ано випадки загостреннn= 3; гепатиту С у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь Енбрел^=
®. Тому його слід із обережністn= 2; призначати = 87;ацієнтам з гепатитом = 057; в анамнезі.

Суп= 091;тнє застосуванl= 5;я анакінри.=

Супутнє застосуванl= 5;я препарату Енбрел^® та анакінри супроводжуk= 4;алося підвищеним ризиком вин = 80;кнення тяжких інфекцій і нейтропеніo= 1; порівняно і = 79; монотерапіn= 8;ю препаратом Енбрел^®. Така комбінація не продемонстl= 8;увала збільшення клінічних переваг, том= 091; застосуванl= 5;я такої комбінації не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Побічні реакції» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Суп= 091;тнє застосуванl= 5;я абатацепту.

У клінічни= 093; дослідженнn= 3;х супутнє застосуванl= 5;я препарату Енбрел^® і абат&= #1072;цепту призвело до збільшення частоти виникнення серйозних побічних реакцій. Ця комбінація = 85;е показала збільшення клінічних переваг, том= 091; таке застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Але= 088;гічні реакції.

Ковпачок голки попередньо наповненогl= 6; шприца/ручк = 80; містить латекс (суху натуральну гуму), який може спричинити реакції підвищеної чутливості = 91; осіб з відомою або можливою чутливістю до латексу.

Введення препарату Е = 85;брел^® часто супроводжуk= 4;алося виникненняl= 4; алергічних реакцій.

Алергічні реакції включали ан = 75;іоневротич&#= 1085;ий набряк та кропив’янкm= 1;; були випадк = 80; виникнення тяжких реакцій. При виникненні будь-яких тяжких алергічних або анафіла = 82;тичних реакцій терапію препаратом = 45;нбрел^® слід негайн = 86; припинити т = 72; розпочати відповідне лікування.=

Іму= 085;осупресія.

Не виключено, щ= 086; антагоністl= 0; ФНП, включаю= 095;и Енбрел^®, впливають н = 72; захисні механізми організму людини прот = 80; інфекцій і злоякісних новоутвореl= 5;ь, оскільки ФН = 55; бере участь = 091; процесах запалення і модулює клітинну імунну відп = 86;відь. У дослідженнo= 0; за участю 49 д&#= 1086;рослих пацієнтів і = 79; ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; застосовувk= 2;ли Енбрел^®, не було виявлено випадків пригніченнn= 3; реакцій гіперчутлиk= 4;ості уповільненl= 6;го типу, зниження рівня імуноглобуl= 3;іну або зміни чисельностo= 0; популяції клітин-ефек = 90;орів.

У двох пацієнтів з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом виникла вітряна віспа та озн= 072;ки і симптоми асептичногl= 6; менінгіту, я= 082;і минули без ускладнень. Пацієнтам, які були у контакті з хворими на вітряну віспу, слід тимчасово припинити терапію препаратом = 45;нбрел^® та призначити профілактиm= 5;не лікування і = 84;уноглобулі&#= 1085;ом проти вірус = 91; Varicella Zoster.

Ефективні = 89;ть та безпеку застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® пацієнтами = 79; пригнічениl= 4; імунітетом або хронічними = 10;нфекціями не оцінювал = 80;.

Зло= 103;кісні та лімфопроліm= 2;еративні захворюванl= 5;я.

Солідні та онкогематоl= 3;огічні злоякісні н = 86;воутворенн&#= 1103; (за винятком раку шкіри).

У постмаркетl= 0;нговий період (див. розділ «Побічні реакції») повідомлялl= 6;ся про виникнення різних злоякісних новоутвореl= 5;ь (включаючи карциному молочних за = 83;оз та легень, а також лімфому).

Під час контрольовk= 2;них клінічних досліджень антагоністo= 0;в ФНП у пацієн= 090;ів, які отримували інгібітори ФНП, спостер= 110;галося більше випадків розвитку лімфоми, порівняно з контрольноn= 2; групою паці= 08;нтів. Однак ці випадки бул = 80; поодинокимl= 0;, а період спостережеl= 5;ня за пацієнтами, = 103;кі отримували плацебо, був коротшим, ні= 078; за пацієнта = 84;и, які отримували лікування інгібітораl= 4;и ФНП. У постмаркетl= 0;нговий період повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку лейкемії у пацієнтів, які отримували терапію антагоністk= 2;ми ФНП. У пацієнтів, які стражда= 02;ть на ревматоїднl= 0;й артрит з довготриваl= 3;им високоактиk= 4;ним запальним захворюванl= 5;ям, існує підвищений вихідний ризик виникнення лімфоми або лейкемії, що ускладнює оцінку ризику.

З огляду на &= #1072;ктуальну на сьогодні інформацію не можна виключати можливий ризик розви = 90;ку лімфом, лейкемії аб = 86; інших онког = 77;матологічн&#= 1080;х або солідни = 93; злоякісних новоутвореl= 5;ь у пацієнтів, які отримують антагоністl= 0; ФНП. Необхідно проявляти обережністn= 0;, аналізуючи необхіднісm= 0;ь терапії антагоністk= 2;ми ФНП для пацієнтів з= 10; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями в анамнезі або продовженнn= 3; терапії для пацієнтів, у яких виникл = 80; злоякісні новоутвореl= 5;ня.

У постмаркетl= 0;нговий період були отримані повідомленl= 5;я про виникне = 85;ня злоякісних новоутвореl= 5;ь, іноді з летальним наслідком, у дітей, підлітків т = 72; дорослих пацієнтів м = 86;лодого віку (до 22 років), які отримували лікування антагоністk= 2;ми ФНП (лікування р= 086;зпочато у віці до 18 років), включаючи Е = 85;брел^®. Приблизно у половині випадків повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; лімфоми. Інш= 110; отримані по = 74;ідомлення стосувалисn= 3; виникнення ряду різних злоякісних новоутвореl= 5;ь та включали поодинокі випадки типових злоякісних новоутвореl= 5;ь, пов’язаних = 79; імуносупреl= 9;ією. Ризик розви = 90;ку злоякісних новоутвореl= 5;ь у дітей та пі&#= 1076;літків, що отримуют= 00; лікування антагоністk= 2;ми ФНП, не можна виключити.

Рак шкіри.

У пацієнтів, які отримували лікування антагоністk= 2;ми ФНП, включаючи Е = 85;брел^®, зареєстровk= 2;но випадки розвитку меланоми та немеланомнl= 6;го раку шкіри. У постмаркетl= 0;нговий період пові = 76;омлялося про розвито = 82; карциноми клітин Меркеля у па= 094;ієнтів, яких лікували препаратом = 45;нбрел^® (дуже рідко). Рекомендуєm= 0;ься періодично проводити обстеження шкіри всім пацієнтам, особливо з факторами ризику виникнення раку шкіри.

Об’єднані результати контрольовk= 2;них клінічних випробуванn= 0; показали, що випадків розвитку не = 84;еланомного раку шкіри спостерігаl= 3;ося більше у пацієнтів, які отримув = 72;ли Енбрел^®, особливо у хворих на псоріаз, порівняно і = 79; контрольноn= 2; групою.

Вак= 094;инації.

Не слід застосовувk= 2;ти живі вакцин = 80; одночасно з препаратом = 45;нбрел^®. Немає даних щодо вторинної передачі інфекції через живу вакцину пацієнтам, я= 082;і отримують препарат Ен = 73;рел^®. У подвійном = 91; сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; рандомізовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0; із залученням дорослих пацієнтів і = 79; псоріатичнl= 0;м артритом 184 пацієнти та = 82;ож отримали на 4-му тижні дослідженнn= 3; пневмококоk= 4;у полівалентl= 5;у полісахариk= 6;ну вакцину. Біл= 100;шість пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^®, змогла сформувати ефективну гуморальну = 10;мунну відповідь н = 72; введення пневмококоk= 4;ої полісахариk= 6;ної вакцини, але титри загал = 86;м були дещо нижчими, і лише у декількох п = 72;цієнтів титри антитіл бул = 80; вдвічі вищі = 079;а ті, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які не отрим= 091;вали Енбрел^®. Клінічне значення цього факту невідоме.=

Утв= 086;рення аутоімунниm= 3; антитіл.

Лікування препаратом = 45;нбрел^® може призвести д = 86; утворення аутоімунниm= 3; антитіл (див. розділ «Побічні реакції»).

Гем= 072;тологічні реакції.

У пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^®, були зафіксованo= 0; випадки панцитопенo= 0;ї (рідко) та апластичноo= 1; анемії (дуже рідко), у тому числі летал= 00;ні. Слід із обережністn= 2; призначати препарат Ен = 73;рел^® пацієнтам, щ= 086; мають в анамнезі гематологіm= 5;ні порушення (дискразію крові). Всіх пацієнтів т = 72; осіб, які доглядають за хворими, слід проінформуk= 4;ати про необхіднісm= 0;ь негайного звернення з = 72; медичною допомогою, якщо під час лікування препаратом = 45;нбрел^® у пацієнта виникають ознаки та симптоми, ха= 088;актерні для патологічнl= 0;х змін крові або інфекці = 81; (наприклад стійке підвищення температурl= 0;, біль у горлі, утворення синців, кровотеча, блідість). Не&#= 1086;бхідно негайно провести обстеження = 90;аких пацієнтів, включаючи повний аналіз кров= 10;; у разі підтверджеl= 5;ня гематологіm= 5;ного порушення лікування препаратом слід припинити.

Не&= #1074;рологічні розлади.

У поодиноких випадках повідомлялl= 6;ся про виникне = 85;ня демієлінізm= 1;ючих захворюванn= 0; ЦНС у пацієн= 090;ів, які отримували Енбрел^® (ди&= #1074;. розділ «Побічні реакції»). Та&#= 1082;ож зрідка повідомлялl= 6;ся про периферичнo= 0; демієлінізm= 1;ючі полінейропk= 2;тії (включаючи синдром Гійєна–Барl= 8;е, хронічну запальну демієлінізm= 1;ючу полінейропk= 2;тію, демієлінізm= 1;ючу полінейропk= 2;тію та мультифо = 82;альну моторну нейропатію). &#= 1061;оча клінічні дослідженнn= 3; із застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® за участю пацієнтів, х= 074;орих на розсіяни = 81; склероз, не проводилисn= 3;, клінічні випробуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ФНП показал = 80; підвищення = 72;ктивності захворюванl= 5;я (розсіяного склерозу). Перед призначеннn= 3;м препарату Е = 85;брел^® пацієнтам з раніше діагностовk= 2;ним або із нещод= 072;вно діагностовk= 2;ним демієлінізm= 1;ючим захворюванl= 5;ям, а також пацієнтам, які входять до групи підвищеногl= 6; ризику розвитку такого захворюванl= 5;я, рекомендуєm= 0;ься ретельно оцінити співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, включаючи неврологічl= 5;ий статус.

Ком= 073;інована терапія.

У контрольовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я комбінації препарату Е = 85;брел^® і метотрексаm= 0;у тривалістю два роки, проведеномm= 1; із залученн= 03;м пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, не було отримано неочікуванl= 0;х результатіk= 4; щодо безпек = 80;. Профіль безпеки препарату Е = 85;брел^® (при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з метотрексаm= 0;ом) був подібни = 84; до профілів, що спостерігаl= 3;ися при дослідженнn= 3;х цих препаратів окремо. Довгострокl= 6;ві дослідженнn= 3; безпеки зас = 90;осування цієї комбінації все ще тривають. Безпека дов = 75;отривалого застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® в комбінаці= 11; з іншими базовими антиревматl= 0;чними засобами не встановленk= 2;.

Застосува = 85;ня етанерцептm= 1; в комбінаці= 11; з іншими системними методами лікування п = 89;оріазу або фототерапіn= 8;ю не досліджуваl= 3;ося.

Нир= 082;ова та печінков = 72; недостатніl= 9;ть.

Фармакокі = 85;етичні дані свідчать пр = 86; те, що необхідносm= 0;і коригувати дозу для пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки немає; досві= 076; клінічного застосуванl= 5;я препарату таким паціє = 85;там обмежений.=

Зас= 090;ійна серцева недостатніl= 9;ть.

Слід обере= 078;но призначати препарат Ен = 73;рел^® пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю (ЗСН). У постмаркетl= 0;нговий період надходили повідомленl= 5;я про погірше = 85;ня перебігу ЗС = 53; у пацієнтів, які отримув = 72;ли Енбрел^®, при цьому провокуючі фактори не завжди були виявлені. Кр= 110;м того, повідомлялl= 6;ся про поодино = 82;і випадки (< 0,1%) вп= ;ерше виявленої ЗСН, включаю= 095;и ЗСН у пацієнтів без відомог = 86; фонового серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я. Деякі з цих пацієнтів були у віці до 50 років. Два великих клінічних дослідженнn= 3;, що оцінювал = 80; застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® для лікуван = 85;я ЗСН, були достроково припинені через недос = 90;атню ефективнісm= 0;ь. Дані, отримані в одному з цих випробуванn= 0;, хоча і не є переконливl= 0;ми, дають змогу припустити можливість погіршення = 87;еребігу ЗСН у пацієнтів, яким призна = 95;али лікування препаратом = 45;нбрел^®.
Алк= 086;гольний гепатит.

У II фазі рандомізовk= 2;ного плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; із залученн= 03;м 48 госпіталі = 79;ованих пацієнтів, які отримув = 72;ли Енбрел^® або плацебо для лікування помірного та тяжкого алкогольноk= 5;о гепатиту, Ен= 073;рел^® виявився неефективнl= 0;м, і через 6 місяців смертність серед пацієнтів, я= 082;і отримували = 45;нбрел^®, була значно вищою. Таким чином, Енбре= 083;^® не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам я = 82; засіб для лікування алкогольноk= 5;о гепатиту. Сл= 110;д із обережністn= 2; застосовувk= 2;ти Енбрел^® пацієнтам і = 79; помірним та тяжким алкогольниl= 4; гепатитом.

Гра= 085;улематоз Вегенера.

Плацебо-ко= 085;трольоване дослідженнn= 3;, в якому 89 дорослих пацієнтів отримували = 45;нбрел^® додатково д = 86; стандартноo= 1; терапії (у тому числі циклофосфаl= 4;ідом або метотрексаm= 0;ом і глюкокортиl= 2;оїдами) впродовж у середньому 25 місяців, не продемонстl= 8;увало ефективносm= 0;і препарату Е = 85;брел^® при лікуванні гранулематl= 6;зу Вегенера. Ча= 089;тота розвитку злоякісних пухлин різного тип = 91; нешкірної локалізаціo= 1; була значно = 074;ищою у пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^®, порівняно і = 79; пацієнтами контрольноo= 1; групи. Тому Е&#= 1085;брел^® не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я гранулематl= 6;зу Вегенера.=

Гіп= 086;глікемія у пацієнтів, які отримують л= 10;кування протидіабеm= 0;ичними препаратамl= 0;.

Повідомля = 83;ось про випадки розвитку гіпоглікемo= 0;ї після початку застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® пацієнтам, які отримували препарати для лікуван = 85;я діабету, що викликало необхіднісm= 0;ь зменшення дози протидіабеm= 0;ичних препаратів деяким з цих пацієнтів.=

Особл= 080;ві популяції.=

Пацієнти літнього віку.

У третіl= 1; фазі досліджень із залученням хворих на ревматоїднl= 0;й артрит, псоріатичнl= 0;й артрит та анкілозивнl= 0;й спондиліт загалом не спостерігаl= 3;ось різниці у розвитку по = 73;ічних реакцій, тяжких побічних реакцій та т= 103;жких інфекцій у пацієнтів віком від 65 ро= ків, які отримували препарат Ен = 73;рел^®, і були подіб= 085;ими до тих, які спостерігаl= 3;ись у пацієнтів молодшого віку. Однак необхідно бути обереж = 85;им при лікуванні пацієнтів літнього ві = 82;у; особливу увагу слід п= 088;иділяти контролю за виникненняl= 4; інфекцій.=

Діти.

Вакцина= ;ції.

Рекомен= ;дується, щоб, за можливості, = 076;о початку лікування препаратом = 45;нбрел^® пацієнти дитячого віку отримали вс= 10; щеплення відповідно до чинного національнl= 6;го календаря щеплень (див. &= #1074;ище підрозділ «Вакцинаціo= 1;»).

Вміст натрію.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; одиницю дозування. Пацієнти, як= 110; дотримуютьl= 9;я дієти з низь= 082;им вмістом натрію, можуть бути проінформоk= 4;ані про те, що цей лікарський засіб практ = 80;чно не містить натрію.

Застосуван= ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку.

= Жінка= 084; репродуктиk= 4;ного віку слід використовm= 1;вати належні зас = 86;би контрацепцo= 0;ї з метою уникнення вагітності під час застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® та протягом 3 тижнів післ= 03; закінчення терапії.

Вагіт= 085;ість.

До&#= 1089;лідження токсичного впливу на розвиток плода, що проводилисn= 3; на тваринах, не виявили ознак шкідливого впливу етанерцептm= 1; на плід або новонароджk= 7;них тварин. Впли= 074; етанерцептm= 1; на перебіг вагітності вивчали у двох обсерваційl= 5;их когортних дослідженнn= 3;х. У одномm= 1; обсерваційl= 5;ому дослідженнo= 0;, в якому порівнювалl= 0;сь вагітні пацієнтки, які отримували етанерцепт впродовж пе = 88;шого триместру (n=3D370), з вагітними пацієнткамl= 0;, які не отримували етанерцепт або інші антагоністl= 0; ФНП (n=3D164), була зареєстровk= 2;на підвищена частота сер = 81;озних вроджених вад розвитк = 91; (скоригован = 77; співвідношk= 7;ння шансів – 2,4, 95 % ДІ: 1,0–5,5). Типи серйозних вроджених вад розвитк = 91; відповідалl= 0; найбільш поширеним у загальній популяції, т= 072; особливого характеру аномалій виявлено не було. Жодних змін частот = 80; спонтанних викиднів, випадків мертвонароk= 6;ження або незначних в = 72;д розвитку не спостерігаl= 3;ося. У іншому обс= 077;рваційному міжнародноl= 4;у реєстровомm= 1; дослідженнo= 0; з порівнянн= 03; ризиків небажаних результатіk= 4; вагітності = 89;еред груп жінок, які отримували етанерцепт протягом перших 90 днів вагітності (n=3D425), та тим= 080;, які отримували небіологічl= 5;і препарати (n=3D3497), не бул&#= 1086; зафіксован= ;о підвищеногl= 6; ризику тяжких врод = 78;ених патологій (загальне відношення = 96;ансів (ВШ) =3D 1,22; 95% ДІ: 0,79–1,90; після коригуваннn= 3; вибірки від = 87;овідно до країни, захворюванl= 5;я жінок, кількості пологів у анамнезі, віку жінок і паління у ранній період вагітності ВШ =3D 0,96; 95% ДІ: 0,58–1,60). &#= 1059; цьому дослідженнo= 0; серед жінок, які отримув = 72;ли етанерцепт під час вагітності, також не вия= 074;лено підвищеногl= 6; ризику незн = 72;чних вроджених дефектів, передчасниm= 3; пологів, мертвонароk= 6;ження або інфекці = 81; на першому році життя немовлят. Енбрел^® сл&#= 1110;д застосовувk= 2;ти під час вагітності тільки у раз= 110; нагальної потреби.=

Етанерцеп = 90; проникає крізь плаценту та виявляєтьсn= 3; в сироватці немовлят, ма= 090;ері яких отриму = 74;али лікування препаратом = 45;нбрел^® під час вагітності. Клінічна значущість = 94;ього спостережеl= 5;ня невідома, однак немов = 83;ята можуть мати підвищений ризик розви = 90;ку інфекції. Як правило, нем= 086;влятам не рекомендуєm= 0;ься проводити в = 72;кцинацію живими вакцинами протягом 16 т= 080;жнів після отримання матір’ю останньої дози препарату Е = 85;брел^®.

Годуван= ;ня груддю.

Повідомля = 83;ося про виділення етанерцептm= 1; із грудним молоком людини післ= 03; підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я. Після підшкірногl= 6; введення тв = 72;ринам у період лактації етанерцепт виділявся в = 084;олоко та виявлявс= 03; у плазмі крові щурят. Оскіль&= #1082;и імуноглобуl= 3;іни, як і багато інших лікарських засобів, можуть виділятися = 79; грудним молоком людини, слі= 076; прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю або припинення застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^®. Приймаючи рішення, слі= 076; брати до уваги корис = 90;ь від грудног = 86; годування для дитини т= 072; користь від терапії для матері.

Фертиль= ;ність.

Доклінічн= 10; дані стосовно пери- та постнатальl= 5;ої токсичностo= 0; етанерцептm= 1; і впливу ета= 085;ерцепту на фертильнісm= 0;ь та загальну = 088;епродуктив&= #1085;у здатність відсутні.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Енбрел® не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0;.

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози.

Лікування препар&= #1072;том Енбрел^® повинен призначати та контролюваm= 0;и лікар, який має досвід у діагностицo= 0; та лікуванн= 10; ревматоїднl= 6;го артриту, ювенільногl= 6; ідіопатичнl= 6;го артриту, псоріатичнl= 6;го артриту, анк= 110;лозивного спондиліту, = 085;ерентгенол&= #1086;гічного аксіальногl= 6; спондилоарm= 0;риту, бляшкового псоріазу та бляшкового псоріазу в дітей.

Дозуван= ;ня.

Рев= 084;атоїдний артрит.

Рекомендо = 74;ана доза становить 25 мг препарат = 91; два рази на тиждень. Альтернат = 80;вно можна застосовувk= 2;ти дозу 50 мг 1 раз на тиждень, яка має доведену безпеl= 2;у та ефективнісm= 0;ь.

Псо= 088;іатичний артрит, анкілозивний спондиліт т = 72; нерентгено&= #1083;огічний аксіальний спондилоарm= 0;рит.

Рекомендо = 74;ана доза становить 25 мг 2 рази на ти= ждень або 50 мг 1 раз н = 72; тиждень.

Для всіх вищезазначk= 7;них показань наявні дані дають змогу припустити, що клінічна відповідь н = 72; застосуванl= 5;я препарату з = 72;звичай з’являєтьсn= 3; протягом 12 тижнів від початку лікування. Я= 082;що у пацієнта відсутня відповідь н = 72; лікування протягом цього періоду час = 91;, необхідно уважно переглянутl= 0; доцільністn= 0; продовженнn= 3; такої терапії.

Бля= 096;ковий псоріаз.

Рекомендо = 74;ана доза становить 25 мг препарат = 91; 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раз на тиждень. Аль= 090;ернативно Енбрел^® можна застосовувk= 2;ти по 50 мг 2 рази н = 72; тиждень впродовж не більше 12 тижнів. Надалі у раз= 110; необхідносm= 0;і лікування можна застосовувk= 2;ти дозу 25 мг 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раk= 9; на тиждень.

Терапію препаратом = 45;нбрел^® слід продовжуваm= 0;и до досягнення ремісії, впр= 086;довж періоду не більше 24 тижнів. Для деяких дорослих пацієнтів може бути доцільним лікування, щ= 086; триває пона = 76; 24 тижні (див. розділ «Фармако= ;динаміка»). Терапію слі = 76; відмінити при відсутностo= 0; ефекту чере = 79; 12 тижнів від початку застосуванl= 5;я. У разі необхідносm= 0;і повторного призначеннn= 3; препарату слід дотримуватl= 0;ся рекомендацo= 0;й стосовно тривалості = 83;ікування, зазначених вище. Доза повинна ста = 85;овити 25 мг препарату 2 рази на тиждень або 50 мг 1 раз на тиждень.

Особлив= ;і попу&= #1083;яції.

Пац= 110;єнти з нирковою т= 072; печінковою недостатніl= 9;тю.

Потреб= 080; у корекції дози немає.

Пац= 110;єнти літнього віку.

Потреб= 080; у корекції дози немає. Доза т&= #1072; спосіб застосуванl= 5;я такі ж самі, як і для пацієнтів віком 18–64 роки= ;.

Діти.

Дозу препарату Енбре= 083;^® для дітей розраховуюm= 0;ь з урахуванняl= 4; маси тіла дитини. Пацієнтам, м= 072;са тіла яких менше 62,5 кг, необхідно застосовувk= 2;ти точну дозу (розрахован = 91; у мг/кг) препарату = 45;нбрел^® у форм&= #1110; ліофілізатm= 1; з розчинникоl= 4; (інформація щодо дозування п = 88;и певних захворюванl= 5;ях наведена нижче). Дітям з масою тіла &#= 1074;ід 62,5 кг можна застосовувk= 2;ти фіксовану дозу препар = 72;ту Енбрел^® у формі розчину для ін’єкцій у попередньо = 85;аповнених шприцах чи ручках.

Ювеніль= ;ний ідіопатичнl= 0;й артрит.

Рекомендо = 74;ана доза становить 0,4 мг/кг маси ті&#= 1083;а (максимальн = 72; разова доза = 211; 25 мг) 2 рази на тиждень у вигляді підшкірної = 10;н’єкції з інтервало = 84; між дозами 3–4 дні або 0,8 мг/кk= 5; (максимальн = 72; доза – 50 мг) 1 ра= 079; на тиждень. За відсутностo= 0; ефекту від лікування через 4 міся = 94;і від початку застосуванl= 5;я препарату слід розглянути доцільністn= 0; його відмін = 80;.

Офіційні клінічні дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® дітям віком від 2 до 3 років не проводилисn= 0;. Однак обмежені дані з безпе= 082;и, отримані з реєстру пацієнтів, дають змогу припустити, що профіль безпеки у дітей віком від 2 до 3 років подібний до профілю без = 87;еки у дорослих пацієнтів т = 72; дітей віком = 074;ід 4 років при застосуванl= 5;і 1 раз на тижде&= #1085;ь підшкірно у дозі 0,8 мг/кг.<= /span>

Як правило, <= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Енбре= 083;^® не підлягає = 079;астосуванн&= #1102; дітям віком до 2 років при ювенільномm= 1; ідіопатичнl= 6;му артриті.

Бляшков= ;ий псоріаз у дітей (діти віком від 6 років).

Рекомендо = 74;ана доза становить 0,8 мг/кг (максим&#= 1072;льна разова доза = 211; 50 мг) 1 раз на тиждень протягом періоду не більше 24 тижнів. За відсутностo= 0; ефекту чере = 79; 12 тижнів лікування слід припинити.=

У разі необхідносm= 0;і повторного призначеннn= 3; препарату слід дотримуватl= 0;ся рекомендацo= 0;й стосовно тривалості лікування, зазначених = 74;ище. Рекомендовk= 2;на доза становить 0,8 мг/кг (максим&#= 1072;льна разова доза = 211; 50 мг) 1 раз на тиждень.

Як правило, препарат Енбре= 083;^® не підлягає застосуванl= 5;ю дітям віком до 6 років при бляшковому псоріазі.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Препар = 72;т вводять підшкірно.

За посиланням https://www.pfizer.ua/node/2186 знаходитьсn= 3; картка пацієнта.

=

Заг= альні рекомендацo= 0;ї щодо користуванl= 5;я попередньо наповненим шприцом або ручкою.

Перед введенням препарат необхідно нагріти до кімнатної температурl= 0; (залишити пр= 080; кімнатній температурo= 0; приблизно н = 72; 15&#= 8211;30 хвилин). Не можна нагрівати препарат будь-яким іншим способом. Ковпачок не слід знімат = 80;, поки попередньо наповнений шприц (або ру&#= 1095;ка) не нагріється до кімнатно= 11; температурl= 0;.

Розчин має бути прозорим аб = 86; дещо опалес = 94;ентним, від безбарвногl= 6; до жовтого або блідо-корич = 85;евого кол= 00;ору та може містити нез = 85;ачну кількість напівпрозоl= 8;их або білих аморфних часток. Не мо&#= 1078;на використовm= 1;вати препарат, якщо розчин змінив колі = 88;, помутнів аб = 86; містить частки, які відрізняютn= 0;ся від описани = 93; вище.

Рекоме= ;ндоване місце ін’єкції – середина передньої поверхні стегна. Альтернатив<= /span>но препарат можна вводити в ділянкm= 1; живота, але не ближче 5 см від пупка, аб= 086; в зовнішню поверхl= 5;ю плеча. Ін’єкцію виконують н = 72; відстані не = 084;енше 3 см від попередньоk= 5;о місця ін’єкції. Не &#= 1087;отрібно проводити ін’єкцію в чутливу, ушкоджену або потовще = 85;у шкіру. Необхідно уникати ділянки зі шрамами та розтяжками. (Може бути корисно зан = 86;товувати попередні місця ін’єкції).

За наявності псоріазу слід намагатися не вводити препарат у випуклу, загрубілу, червону або покриту лусочками шкіру.

Попереднь = 86; наповнений шприц призначениl= 1; тільки для о= 076;норазового використанl= 5;я. Шприц і голк= 072; ніколи не повинні бут = 80; використанo= 0; повторно. Ніколи не мо= 078;на надівати голку вдруг = 77;.

Інс= трукції щодо використанl= 5;я попередньо наповненої ручки для введення препарату Енбре= 083;^®

Не потрібн= 086; намагатися ввести препарат, якщо не до кінця зрозу = 84;іло правила користуванl= 5;я попередньо наповненою ручкою (шприц-ручко= 102;).

Поперед= ;ньо наповнена ручка (шприц-ручка)

  &nb= sp;

З= елена кнопка активації

  &nb= sp;

=

Б= ілий ковпачок голки

П= розоре контрольне віконце

&n= bsp;

Т= ермін придатност&= #1110;

=

=

Рис. 1<= /b>

Крок 1: пі&#= 1076;готовка до ін’єкції препарату Енбрел^®.

1.      Знайт= 080; чисту плоск = 91; і добре освітлюванm= 1; поверхню.=

2.      Покла= 089;ти на поверхню предмети, необхідні для виконан = 85;я ін’єкції:=

а)   одна попередньо наповнена ручка і один = 90;ампон зі спиртом (&#= 1087;отрібно взяти їх із коробки зі шприц-ручка = 84;и, що зберігає = 90;ься в холодильниl= 2;у). Не можна стр= 091;шувати ручку.

б)   Одна ватна кульк = 72; або марля.

3. = ;    Перевір= ;ити термін придатностo= 0; на шприц-ручці (місяць/рік). Не використовm= 1;вати шприц-ручку = 091; разі закінчення терміну при = 76;атності.

4.     Пе= 088;евірити розчин, який міститься у шприц-ручці, через прозоре контрольне віконце (див. опис вище).

5.     Пе= 088;ед введенням препарат необхідно нагріти до кімнатної температурl= 0; (залиш&= #1080;ти при кімнатній температурo= 0; приблизно н = 72; 15–30 хвилин, не знімаючи білий ковпачок голки). Не можна нагрівати препарат будь-яким ін= 096;им способом. Завжди пот= 088;ібно тримати шприц-ручку поза полем зору дітей. =

=

Кро= 082; 2: вибір місця ін’єкції. =

Зазнач= ;ено вище (див. «Загальні рекомендацo= 0;ї щодо користуванl= 5;я попередньо наповненим шприцом або ручкою»).

Крок 3: введення розчину препарату Енбрел^®.

Протk= 7;рти місце ін’єкції спиртовою серветкою круговим рухом та даm= 0;и йому висохнути. Не торкатис= ;я цього місця знову до проведення ін’єкції.

Для введення препарату з= ;а допомогою попередньо наповненої ручки спочатку необхідно зняти білий ковпачок з голки, потягнувши за нього (ди = 74;. рис. 2). Для уни= кнення пошкодженн= я голки не можна згина= ;ти та повторно одягати цей ковпачок. Після знятт= ;я ковпачка з голки на кіl= 5;ці ручки буде видно фіолетову захисну нас= ;адку. Голка залишиться захищеною, поки ручка не буде активована. Не можна виl= 2;ористовува= 090;и ручку, якщо вона впала після зняття ковп= ;ачка.

=

Б= 10;лий ковпачок голки

Фіолетl= 6;ва захисна насадка голки

Рис. 2

= ;

Для зручності злегка стиснути шкіру навколо місця ін’єкції між великим= ; і вказівним пальцем вільної руки.

Необm= 3;ідно тримати ручку під прямим кутом (90°) до місця ін’єкції. Щіль = 85;о притиснути= відкритий кінець ручки до шкіри, щоб захисна насадка голки повністю ввійшла в сk= 7;редину ручки. На поверхні шкіри буде помітне невелике за= ;глиблення (див. рис. 3). Ручка може бути активо= ;вана лише тоді, коли захисна насадка голки повні= ;стю ввійде в середину ручки.

Захисна насадка голки зника= 08;

в середині = 088;учки

Рис= . 3

Для початку ін’єкції необхідно силь = 85;о натиснути великим пальцем на цент = 88; зеленої кнопки зверху ручки (див. рис. 4). При натисканні на центр кнопки буде чутно клацання. Необхідно прод = 86;вжувати утримувати ручку щільно прит= ;иснутою до шкіри до другого клацання або протягом 10 с= 077;кунд після першого (залежно віk= 6; того, що тра = 87;иться першим).

Примітк= ;а. Якщо не вдал= 086;ся почати ін’єкцію, як описано вищ = 77;, необхідно п = 88;итиснути сильніше шприц-ручку до шкіри, а потім знову натиснути н = 72; зелену кнопку.

КЛh= 0;ЦАННЯ

Рис= . 4

Післn= 3; другого клацання або через 10 секунд ін’єкція буде закінчена (див. рис. 5). Можна витягнути шприц-ручку зі шкіри (ди = 74;. рис. 6). Як тільки ручка перестане тиснути на шкіру, фіолетова захисна насадка автоматичн= о закриє голку.

=

=

КЛh= 0;ЦАННЯ

10 с

=

Ф&#= 1110;олетова захисна насадка голки закри&#= 1074;ає

г&#= 1086;лку

Контрольн= 077; віконце стає фіолетовим

        =             &nb= sp;            =    Р = 80;с. 5        =             &nb= sp;         =             &nb= sp;        =                    =            Рис. 6<= /b>

=

=

Після завершення ін’єкції ко = 85;трольне віконце ручки повинно бут = 80; повністю фіолетовим, що підтверджуn= 8; правильне введення дози (див. рис.= 7). Якщо контро = 83;ьне віконце не повністю фіолетове, препарат мі = 75; бути введен = 80;й не весь. Не по&= #1090;рібно намагатися знову використатl= 0; цю ручку або застосовувk= 2;ти іншу ручку без узгодження = 79; лікарем.

Контро&= #1083;ьне віконце стає фіолетовим<= /span>

Рис. 7

=

Якщо у місці ін’єкції з’явиться крапля кров= ;і, потрібно пр= ;итиснути до цієї ділянки ватну кульку або марлю на 10 с = 77;кунд. Не потрібно= ; терти шкіру в місці ін’єкції.

Кро= 082; 4: утилізація використанl= 6;ї шприц-ручки.

·      =    &= #1055;опередньо наповнена ручка призначена = 83;ише для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я. Ніколи не слід використовm= 1;вати ручку повторно. Не= 086;бхідно утилізуватl= 0; використанm= 1; шприц-ручку. Не слід нама= 075;атися встановити ковпачок на голку шприц-ручки.

У разі виникнення будь-яких запитань не = 86;бхідно звернутися до медичног = 86; працівника, який має досвід заст = 86;сування препарату Енбрел^®.

Діти.

Препарат застосовуюm= 0;ь для лікування ювенільногl= 6; ідіопатичнl= 6;го артриту в дітей віком від 2 років, для лікування бляшкового = 87;соріазу – в дітей віком від 6 років.

Безпеl= 2;а та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Енбрел^® дітям віком до 2 років не встановленo= 0;.

Дані відсутні.=

=

= Перед= 086;зування.

Під час проведення клінічних випробуванn= 0; із залученням пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом не було зареєстровk= 2;но жодних токс = 80;чних явищ, які б вимагали обмеження дози. Найвищою дозою серед тих, що оціню&#= 1074;алися, була доза навантаженl= 5;я 32 мг/м²(внутр&= #1110;шньовенно), з подальшим введенням 16 м&= #1075;/м² (підшкірно) 2 рази на тиждень. Оди= 085; пацієнт з ре= 074;матоїдним артритом помилково самостійно вводив по 62 мг препарату Е = 85;брел^® підшкірно два рази на тиждень протягом 3 ти&#= 1078;нів, при цьому жодних побічних ефектів у нь= 086;го не виникло. Специфічниl= 1; антидот для = 087;репарату Енбрел^® невідомий.=

Побічні реакції.

Найчастіш = 77; повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; побічних реакцій у вигляді реакцій у мі= 089;ці введення (таких я= 082; кровотеча у місці проколюванl= 5;я, почервонінl= 5;я, свербіж, набряк, біль), інфекцій (та= 082;их як інфекції верхніх дихальних шляхів, брон= 093;іт, інфекції шкіри, інфекції сечового мі = 93;ура), головного болю, алергі= 095;них реакцій, свербежу, лихоманки т = 72; утворення антитіл.

Також повідомлялl= 6;ся про виникнення тяжких побічних реакцій. Антагоністl= 0; фактора нек = 88;озу пухлин (ФНП), такі як Енбр= 077;л^®, впливають н = 72; імунну систему, і їх застосуванl= 5;я може вплива = 90;и на імунний захист прот = 80; інфекцій та = 088;аку. Тяжкі інфекції на фоні застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® виникали менше ніж в 1 пацієнта зі 100. Звіти включали повідомленl= 5;я про виникне = 85;ня сепсису, летальних інфекцій та інфекцій, що загрожують життю. При застосуванl= 5;і препарату Е = 85;брел^® повідомлялl= 6;ся про виникнення різних злоя = 82;існих пухлин, включаючи злоякісні п = 91;хлини грудної залози, легень, шкіри, лімфа= 090;ичних вузлів (лімфома).

Повідомля = 83;ося про розвито = 82; тяжких гема = 90;ологічних, неврологічl= 5;их та аутоімунниm= 3; реакцій, включаючи панцитопенo= 0;ю (рідко) та апл&= #1072;стичну анемію (дуже рідко). При застосуванl= 5;і препарату Енбрел^® повідомлялl= 6;ся про випадки центральноo= 1; та периферичнl= 6;ї демієлінізk= 2;ції (рідко та дуж&#= 1077; рідко відповідно). Існують повідомленl= 5;я про розвито = 82; вовчака, патологічнl= 0;х станів, пов’язаних = 79; вовчаком, васкуліту.

Наведе= 085;ий нижче перелік побічних реакцій ґрунтуєтьсn= 3; на результатаm= 3; клінічних випробуванn= 0;, а також на даних післяреєстl= 8;аційного нагляду.

У кожному класі органів та систем побічні реа = 82;ції наведено відповідно до частоти ї= 093; виникнення (кількості пацієнтів, у яких очікує = 90;ься розвиток цієї реакції), згідно із наступними категоріямl= 0;: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від &#= 8805;1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не можна розрахуватl= 0; за наявними даними).

Інф= 077;кції та інвазії.

Дуж&= #1077; часто: &= nbsp;           &nbs= p; інфекції (включаючи інфекції верхніх дих = 72;льних шляхів, бронхіт, цистит, шкірні інфе = 82;ції)*;

неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            тяжкі інфекції (включаючи пневмонію, целюліт, бактеріальl= 5;ий артрит, сепсис, паразитарнo= 0; інфекції)*;

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     туберк= ;ульоз, опортуністl= 0;чні інфекції (включаючи інвазивні грибкові, протозойні, бактеріальl= 5;і, атипові мікобактерo= 0;альні, вірусні інфекції та інфекції, викликані Legionella)*;

частотk= 2; невідома:  &nb= sp;   реактив= 072;ція гепатиту В, Listeria.

Пор= 091;шення з боку крові та лімфатич = 85;ої системи.

Нечасто:         &= nbsp;           &#= 1090;ромбоцитоп= енія, анемія, лейкопенія, нейтропеніn= 3;;

рідко:            &n= bsp;            = ; панцитопе= 085;ія*;

дуже рідко:        &= nbsp;       аплk= 2;стична анемія*;

ч&= #1072;стота невідома:  &nb= sp;   гемофаг= 086;цитарний синдром (зокр= ;ема син = 76;ром активації макрофагів)*. Доброякісн= і, злоякісні т = 72; неспецифічl= 5;і новоутвореl= 5;ня (включаючи кісти та поліпи).

Неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            немеланомн&= #1080;й рак шкіри* (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     злоякі= ;сна меланома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), лімфома, лейкоз;

частотk= 2; невідома:   &n= bsp; карцинома клітин Меркеля (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), саркома Капоші.

Пор= 091;шення з боку імунної системи.
Час&= #1090;о:        &= nbsp;           &nbs= p;    алергіm= 5;ні реакції (див. «Порушення = 79; боку шкіри т= 072; підшкірних тканин»), утворення аутоантитіl= 3;*;

неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            васкуліти (включаючи васкуліти, позитивні д = 86; антинейтроm= 2;ільних цитоплазмаm= 0;ичних антитіл);

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     тяжкі алергічні/а = 85;афілактичн&#= 1110; реакції (вкл= 102;чаючи ангіоневроm= 0;ичний набряк, брон= 093;оспазм), саркоїдоз;=

ч&= #1072;стота невідома:  &nb= sp;   погірше= 085;ня симптомів дерматоміоk= 9;иту.

Пор= 091;шення з боку нервової системи.

Дуж&= #1077; часто: &= nbsp;           &nbs= p; головний біль;

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     явища демієлінізk= 2;ції ЦНС, подібні до тих, що спостерігаn= 2;ться при розсіяному склерозі аб = 86; станах локалізоваl= 5;ої демієлінізk= 2;ції, таких як неврит зорового нерва та поп= 077;речний мієліт (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), випадки периферичнl= 6;ї демієлінізk= 2;ції, включаючи синдром Гійєна–Барl= 8;е, хронічну запальну демієлінізm= 1;ючу полінейропk= 2;тію, демієлінізm= 1;ючу полінейропk= 2;тію та мультифокаl= 3;ьну моторну нейропатію (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), судоми.

Пор= 091;шення з боку орган= 110;в зору.

Нечасто:        &= nbsp;            увеїт, склерит.

Сер= 094;еві порушення.=

Неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            погіршення застійної серцевої недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     вперше виявлена застійна серцева недостатніl= 9;ть (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рес= 087;іраторні, торакальні та медіастинаl= 3;ьні порушення.=

Рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;    інтерсm= 0;иціальне захворюванl= 5;я легень (вклю= 095;аючи пневмоніт т = 72; фіброз легень)*.

Поl= 8;ушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            запальні захворюванl= 5;я кишечнику.=

Геп= 072;тобіліарні порушення.=

Нечасто:        &= nbsp;            підвищення рівнів печінкових ферментів*;

рідко:=             &nb= sp;            = аутоімунн = 80;й гепатит*.

Пор= 091;шення з боку шкіри та підшкірних тканин.

Часто:            &n= bsp;            свербіж, висип;

неч&= #1072;сто:        &= nbsp;            ангіоневро&= #1090;ичний набряк, псоріаз (включаючи виникнення або погіршення захворюванl= 5;я та пустульознl= 0;й псоріаз, переважно н = 72; долонях та підошвах), кропив’янкk= 2;, псоріазофоl= 8;мний висип;

рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;     синдро= ;м Стівенса–Дk= 8;онсона, шкірні форм = 80; васкуліту (включаючи гіперсенсиm= 0;ивний васкуліт), мультиформl= 5;а еритема, ліх= 077;ноїдні реакції;

дуж&= #1077; рідко: &= nbsp;           &nbs= p; токсични= 081; епідермальl= 5;ий некроліз.

Порушення = 079; боку скелетно-м’= 03;зової та сполучно= 11; тканини.
Рід&= #1082;о:        &= nbsp;           &nbs= p;    шкірниl= 1; червоний вовчак, підгострий шкірний червоний вовчак, вовчакоподo= 0;бний синдром.

Загальні розлади та реакції у місці введе = 85;ня.

Дуж&= #1077; часто: &= nbsp;           &nbs= p; реакції у місці введення (включаючи кровотечу, утворення підшкірної гематоми, ер= 080;тему, свербіж, біль, набряк*);=

часто:            &n= bsp;            пірексія.

*Див. опис окремих побічних реакцій нижче.

Опи= с окремих побічних реакцій.

Зло= 103;кісні утворення т = 72; лімфопроліm= 2;еративні порушення.=

129 випадків утворення нових злоякісних пухлин різного тип = 91; було виявлено у 4114 = пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, як= 110; отримували препарат Ен = 73;рел^® під час клінічних випробуванn= 0; впродовж пр = 80;близно до 6 років, в тому числі у 231 пацієнта, як= 110; отримували = 45;нбрел^® у комбінаці= 11; з метотрексаm= 0;ом протягом 2-рі&#= 1095;ного клінічного дослідженнn= 3; з активним контролем. Частота виникнення = 90;аких явищ та їх поширеністn= 0; у вищезазна = 95;ених клінічних дослідженнn= 3;х були подібн = 80;ми до тих, що очікуються для популяції, яка брала участь у дослідженнn= 3;х. У клінічних = 074;ипробуванн&= #1103;х тривалістю приблизно 2 роки за учас= 090;ю 240 пацієнтів з псоріатичнl= 0;м артритом, як= 110; отримували препарат Ен = 73;рел^®, загалом бул = 86; зафіксованl= 6; 2 випадки виникнення злоякісних новоутвореl= 5;ь. У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® тривалістю більше 2 років за участю 351 пацієнта з а= 085;кілозивним спондилітоl= 4; було зареєстровk= 2;но 6 випадків виникнення злоякісних новоутвореl= 5;ь. Повідомлялl= 6;ся про 30 випадків ро = 79;витку злоякісних новоутвореl= 5;ь і 43 випадки немеланомнl= 6;го раку шкіри під час подв= 110;йних сліпих і відкритих досліджень = 90;ривалістю до 2,5 року із залученням 2711 пацієнтів з бляшковим псоріазом, які отримували лікування препаратом = 45;нбрел^®.
Повідомля = 83;ося про 18 випадків виникнення = 83;імфоми під час клінічних досліджень застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® із залученням 7416 пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, псоріатичнl= 0;м артритом, анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4; та псоріазо = 84;.

Також було отримано повідомленl= 5;я про виникнення різних злоя = 82;існих новоутвореl= 5;ь (у тому числі карциноми молочної залози, леге= 085;ь та лімфоми) у постмаркетl= 0;нговий період (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Реа= 082;ції в місці введення.=

У порівнянні = 79; плацебо у пацієнтів з = 088;евматичним&= #1080; захворюванl= 5;ями, які застосовувk= 2;ли препарат Ен = 73;рел^®, частота виникнення реакцій в місці ін’єк = 94;ії була значно вищою (36 % проти 9 %). Реакції в місці ін’єкції зазвичай виникали впродовж першого міс= 03;ця. Середня тривалість становила приблизно 3–5 днів. У більшості випадків лікування реакцій у місці ін’єк = 94;ії не проводилосn= 3;; більшість і = 79; тих пацієнт= 10;в, кому надавали лікування, отримувала препарати для місцевого застосуванl= 5;я, такі як кортикостеl= 8;оїди або перорал= 00;ні антигістамo= 0;нні препарати. Окрім того, у деяких пацієнтів виникали рецидиви реакції в місці ін’єк = 94;ії, які характеризm= 1;валися появою шкір = 85;ої реакції у місці здійснення останньої і = 85;’єкції з одночасни = 84; виникненняl= 4; реакцій на тих ділянка = 93;, де проводилисn= 3; попередні ін’єкції. Ці реакції, як правило, мал= 080; тимчасовий характер та не виникали повторно пі = 76; час подальшого лікування.=

Під час контрольовk= 2;них досліджень із залученн= 03;м пацієнтів з бляшковим псоріазом п = 88;отягом перших 12 тижнів лікування реакції в місці ін'єкц= 110;ї виникли приблизно у 13,= 6 % пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^®, порівняно з 3,4% пацієнтів, які отримували плацебо.

Тяж= 082;і інфекції.=

У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти вин = 80;кнення тяжких інфекцій (летальних, загрозливиm= 3; для життя аб= 086; тих, що вимагали го = 89;піталізаці&#= 1111; чи внутрішньоk= 4;енного введення антибіотикo= 0;в). Тяжкі інфекції виникли у 6,3% пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, що &#= 1086;тримували Енбрел^® впродовж пе = 88;іоду до 48 місяців. До них належали абсцес (різної локалізаціo= 1;), бактерієміn= 3;, бронхіт, бурсит, целюліт, холецистит, діарея, дивертикулo= 0;т, ендокардит (підозрюван = 80;й), гастроентеl= 8;ит, гепатит В, оперізуючиl= 1; лишай, трофічні виразки ниж = 85;іх кінцівок, інфекції ротової порожнини, остеомієліm= 0;, отит, перитоніт, пневмонія, п= 110;єлонефрит, сепсис, септичний артрит, сину= 089;ит, інфекції шкіри, виразкове ураження шк= 10;ри, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів, васкуліт та ранова інфекція. Частота виникнення = 89;ерйозних інфекцій пі = 76; час 2-річного дослідженнn= 3; з активним контролем в усіх групах була аналог= 10;чною (пацієнти отримували препарат Ен = 73;рел^® чи метотрексаm= 0; як монотерапіn= 2; або Енбрел^{®<=
/sup>
у комбінаці=
11;
з
метотрексаm=
0;ом).
Однак не мож=
085;а
виключати, щ=
086;
застосуванl=
5;я
комбінації
=
87;репарату
Енбрел^® з
метотрексаm=
0;ом
може бути
пов’язане з=
10;
збільшенняl=
4;
частоти
виникнення
інфекцій.}

Під час плацебо-кон = 90;рольованих випробуванn= 0; тривалістю до 24 тижнів не було виявлено різниці у частоті виникнення інфекційниm= 3; захворюванn= 0; у пацієнтів = 079; бляшковим псоріазом, я= 082;і застосовувk= 2;ли препарат Ен = 73;рел^® або плацебо. Тяжкі інфекції, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, яких лікували пр = 77;паратом Енбрел^®, включали целюліт, гастроентеl= 8;ит, пневмонію, холецистит, остеомієліm= 0;, гастрит, апендицит, асцит, зумовлений стрептококk= 2;ми, міозит, септичний шок, диверти= 082;уліт та абсцес. Один пацієн = 90; повідомив про виникнення тяжкої інфе = 82;ції (пневмонії) під час проведення подвійних с = 83;іпих та відкрити = 93; досліджень застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; засобу при псоріатичнl= 6;му артриті.

Під час застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® було зареєс = 90;ровано тяжкі та летальні інфекції бактеріальl= 5;ої, мікобактерo= 0;альної (включаючи мікобактерo= 0;ї туберкульоk= 9;у), вірусної та грибкової е = 90;іології. Деякі з них виникали протягом де = 82;ількох тижнів від початку застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® у пацієнтів, які, крім ревматоїднl= 6;го артриту, мал= 080; основні захворюванl= 5;я (наприклад цукровий діабет, застійну серцеву недостатніl= 9;ть, активні або хронічні інфекції в анамнезі) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® може збільшити смертність = 91; пацієнтів з діагностовk= 2;ним сепсисом.=

Повідомля = 83;ося про виникнення опортуністl= 0;чних інфекцій, у тому числі інвазивних грибкових, протозойниm= 3;, бактеріальl= 5;их (включаючи інфекції, викликані такими збудниками, як Listeria т&#= 1072; Legionella) і атипових мікобактерo= 0;альних інфекцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям препарату Е = 85;брел^®. Згідно із сукупними даними, отриманими = 91; клінічних випробуванl= 5;ях, для 15402 учасників д = 86;сліджень, які отримували = 45;нбрел^®, загальна частота виникнення опортуністl= 0;чних інфекцій становила 0,09 %. Цей показни = 82;, скоригованl= 0;й з урахуванняl= 4; експозиції, становив 0,06 випадку на 100 пацієнто-ро = 82;ів. За даними по= 089;тмаркетинг&= #1086;вого спостережеl= 5;ня приблизно половину повідомленn= 0; з усього сві= 090;у про розвито = 82; опортуністl= 0;чних інфекцій становили повідомленl= 5;я про інвазив = 85;і грибкові інфекції, на= 081;більш поширеними = 79; яких були інфекції, сп= 088;ичинені Pneumocystis та Aspergillus. Причиною більше ніж половини всіх випадк= 10;в смерті пацієнтів, у яких розвинулисn= 3; опортуністl= 0;чні інфекції, були інвазивні г = 88;ибкові інфекції. Більшість випадків з летальними наслідками сталися у па= 094;ієнтів з пневмоцистl= 5;ою пневмонією, невстановлk= 7;ною системною грибковою інфекцією т = 72; аспергільоk= 9;ом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Аут= 086;антитіла.

Зразки сироватки крові дорослих пацієнтів досліджуваl= 3;и на наявніст= 00; аутоантитіl= 3; у кількох контрольниm= 3; часових точках. Серед пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, у яких оцінювали наявність антинуклеаl= 8;них антитіл, відсоток пацієнтів, які вперше с= 090;али позитивнимl= 0; стосовно утворення а = 85;тинуклеарн&#= 1080;х антитіл (≥1:40), був вищим серед пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^® (11 %), порівняно із пацієнтами, які отримували = 87;лацебо (5 %). Відсоток пацієнтів, які вперше стали позит = 80;вними щодо утворення антитіл до нативної дволанцюгоk= 4;ої ДНК, також був вищим се= 088;ед пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^® (за даними радіоімуннl= 6;го аналізу: 15 % пацієнтів, які отримували = 45;нбрел^®,та 4 % пацієнтів, які отримували плацебо; за даними тест = 91; з Crithidia luciliae: 3&n= bsp;% та 0 % відповідно). Аналогічно кількість пацієнтів, які отримували лікування препаратом = 90;а у яких утворились антикардіоl= 3;іпінові антитіла, була більшо= 02; порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Вплив тривалого лікування препаратом = 45;нбрел^® на розвиток аутоімунниm= 3; захворюванn= 0; невідомий.=

Надходили поодинокі повідомленl= 5;я про пацієнт= 10;в, у тому числі із позитивним ревматоїднl= 0;м фактором, у яких утворилися інші аутоантитіl= 3;а із одночасн = 80;м виникненняl= 4; вовчакоподo= 0;бного синдрому аб = 86; висипів, які за своєю клінічною картиною та результатаl= 4;и біопсії наг = 72;дували підгострий шкірний вовчак або д= 080;скоїдний вовчак.

Пан= 094;итопенія та апластична анемія.

У постмаркетl= 0;нговий період було отримано повідомленl= 5;я про випадки панцитопенo= 0;ї та апластичноo= 1; анемії, деяк= 110; з яких мали летальний наслідок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інт= 077;рстиціальн&= #1077; захворюванl= 5;я легень.

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х етанерцептm= 1; для всіх показань частота (від= 085;осна частота виникнення) інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень у пацієнтів, які отримув = 72;ли етанерцепт без одночасногl= 6; застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у, становила 0,06= % (часто= та: рідко). У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, в яких дозволялосn= 0; одночасне застосуванl= 5;я етанерцептm= 1; та метотрексаm= 0;у, частота (від= 085;осна частота виявлення) інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень становила 0,47 %= (частота: нечасто). У постмаркетl= 0;нговий період було отримано повідомленl= 5;я про випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень (включаючи пневмоніт т = 72; фіброз леге = 85;ь), деякі з яких мали леталь = 85;ий наслідок.=

Суп= 091;тнє лікування анакінрою.=

У дослідженнn= 3;х, під час яких дорослі пацієнти одночасно отримували = 87;репарат Енбрел^® та анакінру, частота виникнення тяжких інфекцій була вищою порівняно і = 79; такою при монотерапіo= 1; препаратом Енбрел^®. У 2 % пацієнтів (3 зі 139) розвинуласn= 3; нейтропеніn= 3; (абсолютне число нейтрофіліk= 4; <1000/мм³). На фоні нейтропеніo= 1; у одного пацієнта розвинувся целюліт, яки= 081; вилікували = 74; умовах стаціонару (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Підвиm= 7;ення рівнів печінкових ферментів.=

Протяk= 5;ом подвійних сліпих періодів контрольовk= 2;них клінічних досліджень етанерцептm= 1; для всіх показань частота (частка випадків) по= 073;ічних реакцій у формі підвищення рівнів печінкових ферментів у пацієнтів, які отримув = 72;ли етанерцепт без одночасногl= 6; застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у, становила 0,54 % (нечасто). Про&= #1090;ягом подвійних сліпих періодів контрольовk= 2;них клінічних досліджень, = 074; яких було дозволено одночасне застосуванl= 5;я етанерцептm= 1; та метотрексаm= 0;у, частота (частка випадків) побічних реакцій у формі підви = 97;ення рівнів печінкових ферментів становила 4,18 % (часто).

Аутоі= 084;унний гепатит

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х етанерцептm= 1; для всіх показань частота (від= 085;осна частота виникнення) аутоімунноk= 5;о гепатиту в пацієнтів, які отримували етанерцепт без одночас = 85;ого застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у, становила 0,02 %= (частота: рідко). У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, у яких було дозволено одночасне з = 72;стосування етанерцептm= 1; та метотрексаm= 0;у, частота (від= 085;осна частота виявлення) аутоімунноk= 5;о гепатиту становила 0,24 %= (частота: нечасто).

Діти.

Поб= 110;чні ефекти у дітей з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом.=

У цілому побічні ефекти у дітей з ювенільним поліа= 088;тикулярним<= /i> ідіопатичнl= 0;м артритом були подібними з = 72; частотою і типом до тих, що спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів. Відмінностo= 0; від доросли = 93; та інші специфічні дані, які потребують урахування, наведено нижче.

Інфекції, що спостерігаl= 3;ися під час клін= 110;чних досліджень за участю пацієнтів з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом віком від 2 до = 18 років, як правило, бул= 080; від легкого до помірног = 86; ступеня тяжкості, а за типом відповідалl= 0; тим, що зазвичай зустрічаютn= 0;ся у дітей, які лікуються амбулаторнl= 6;. До зафіксов = 72;них тяжких побічних реакцій належали ві = 90;ряна віспа з ознаками та симптомами асептичногl= 6; менінгіту, які минали без будь-яки= 093; ускладнень (див. також розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), апендицит, гастроентеl= 8;ит, депресія/ро = 79;лад особистостo= 0;, виразкове ураження шкіри, езофагіт/га = 89;трит, септичний шок, виклика= 085;ий стрептококl= 6;м групи А, цукровий ді = 72;бет 1-го типу та інфекція м'яких ткани= 085; і післяопер = 72;ційних ран.

У одному дослідженнo= 0; із залученням дітей з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом віком від 4 д= 086; 17 років під час застосуванl= 5;я препарату Е = 85;брел^® протягом 3 місяців (пер= 096;а відкрита частина дослідженнn= 3;) інфекція виникла у 62 % дітей (43 з 69). Частота виникнення = 10; тяжкість ін = 92;екцій у 58 пацієнтів, які завершили раніше розпочате лікування під час 12-місячного відкритого = 82;лінічного дослідженнn= 3;, були аналогічниl= 4;и. Види і співвідношk= 7;ння побічних явищ у паціє= 085;тів з ювенільни = 84; ідіопатичнl= 0;м артритом були подібними д = 86; тих, що спостерігаl= 3;ися в досліджен = 85;ях препарату Е = 85;брел^® із залученням дорослих пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом. Більшість і = 79; них були лег= 082;ими. Деякі побічні реакції спостерігаl= 3;ися частіше у 69 пацієнтів з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом, як= 110; отримували лікування препаратом = 45;нбрел^® протягом 3 місяців, порівняно з 349 дорослими п = 72;цієнтами з ревматоїднl= 0;м артритом. До них належат= 00; головний біль (19 % пацієнтів, 1,7 випадку на одного пацієнта на = 088;ік), нудота (9 %, 1,0 випадок на одного пацієнта на рік), біль у жи= воті (19 %, 0,74 випадку на одного пацієнта на рік) і блювання (13 %, 0,74 випадку на одного пацієнта на рік).

Під час проведення клінічних випробуванn= 0; серед пацієнтів з ювенільним ідіопатичнl= 0;м артритом зареєстровk= 2;но 4 випадки виникнення синдрому активації макрофагів.

Поб= 110;чні ефекти у дітей з бляшковим псоріазом.=

У 48-тижневому дослідженнo= 0; за участю 211 дітей з бляшковим псоріазом віком від 4 до = 17 років виявлені побічні ефекти були подібними д = 86; тих, що спостерігаl= 3;ися у попередні = 93; дослідженнn= 3;х із залученням дорослих па = 94;ієнтів з бляшковим псоріазом.=

=

Зві= 090;ування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Звітуванн= 03; про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це &#= 1076;ає змогу здійснюватl= 0; безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння між користю та ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу. Медичних працівникіk= 4; просять зві = 90;увати про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції.

Термін придатностo= 0;.

30 місяців.

Умови зберігання.

Збері= 075;ати при температурo= 0; від 2 до 8 °С. Не заморожуваm= 0;и. Зберігати в = 085;едоступном&= #1091; для дітей місці.

Препа= 088;ат у межах терміну придатностo= 0; можна зберігати при температурo= 0; не вище 25 °С однократно протягом 4 тижнів, післ= 103; чого препар = 72;т не можна повторно зберігати в холодильниl= 2;у. Препарат потрібно утилізуватl= 0;, якщо він не був викорис = 90;аний протягом 4 тижнів після збері = 75;ання поза холодильниl= 2;ом.

Препа= 088;ат зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від світла.

=

Несуміс= ;ність.

Не слід змішувати Е = 85;брел^® з іншими лікарськимl= 0; засобами, оскільки до = 89;лідження сумісності етанерцептm= 1; не проводил = 80;сь.

Упаковк= ;а.

4 попереднь= о наповнені шприци по 0,5 мл (25 мг) або по 1 мл= ; (50 мг), = 72;бо 4 поперед&= #1085;ьо наповнені ручки по 1 мл (50 мг), 4 тампони зі спиртом у пластиковоl= 4;у контейнері; пластиковиl= 1; контейнер у картонній к = 86;робці.

Катег= ;орія відпуску. За рецептом.=

Виробник.

Пфайз&= #1077;р Менюфекчурl= 0;нг Бельгія НВ / Pfizer Manufacturing Belgium NV.

Місце= ;знаходженн= 03; виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Р = 77;йксвег 12, Пуурс-Сінт-А= ;мандс, 2870, Бельгія / Rijksweg 12, Puu= rs-Sint-Amands, 2870, Belgium.