ЭКСПЕРТИЗА ПРОВЕДЕНА

ІНСТРУКЦІ= Я

для медичного застосування лікарського засобу<= /b>

ГЕНТАМІЦИН-ЗДОРОВ’Я<= /b>

= (GENTAMICIN-ZDOROVYE)

<= o:p>

Склад:

діюча речовина: = gentamicin;

1 мл= | розчину містить|утримують| гентаміцину| сульфату у перерахуванні на гентаміцин 40 мг;

допоміжні речовини: = натрію мет= абісульфіт (Е 223), динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хім= ічні властивості: прозорий безбарвний або зі зл= егка зеленувато-жовтим відтінком розчин.

Фармакотерапевтична група. Антибакте= ріальні засоби для системного застосування|вживання|. Аміноглікозиди. Гентаміцин|. Код АТХ J01G B03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гентаміцин|= – антибіотик групи аміноглікозидів| II покоління з|із| широким спектром дії.

Проявляє бактериц= идну дію. Активно проникаючи через клітинну|кліткову| мембрану бактерій, необоротно зв’язується з|із| 30S субодиницею| бактеріальних рибосом|, перешкоджаючи утворенню комплексу транспортної і матричної РНК|, що порушує синтез білка збудника.

Високоефективний = відносно різних видів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Escherichi= a coli, Proteus spp. (індолпозитивний= | та індолнегативний|), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp. і Staphylococcus sp= p. (включаючи пеніцилін- і метицилінстійкі штами|).

До гентаміцину| стійкі: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Treponema pallidum і анаеробні мікроорганізми, такі як = Bacteroides spp. або Clostridium spp.

Гентаміцин є одним з основних засобів боротьби з|із| тяжкою|тяжкою| гнійною інфекцією, особливо зумовленою резистентною грамнегативною флорою. У деяких випадках гентаміцин| ефект= ивний при недостатній активності інших антибіотиків. Порівняно зі стрептоміцином більш нефротоксичний|, але= |та| менш ото-| і вестибулотоксичний|. Резистентність мікроорганізмів до гентаміцину| розвивається повільно|повільно|, проте|однак| штами, стійкі до неоміци= ну і канаміцину, стійкі також і до гентаміцину| (перехресна стійкість).

Фармакокінетика|. Гентаміцин| при парентеральному введенні|вступі| легко абсорбується, досягаючи С_{max<=
/sub>
у плазмі крові через 30 хвилин після|потім|
закінчення внутрішньовенної інфузії і через 0,5-2 години після|потім| внутрішньом’язового введ=
ення|вступу|.}

Терапевтичні концентрації у крові (не менше 6-= 10 мкг/мл|) зберігаються прот= ягом 6-8 годин.

При внутрішньовенному краплинному введенні|вступі| концентрація гентаміцин= у| у плазмі крові протягом перших= годин перевищує концентрацію, що досягається після|потім| внутрішньом’язового застосування|вживання| препарату. Зв’язуванн= я з|із| білками крові становить 20-= 30 %. Об’єм розподілу – 0,25 л/кг.

У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок|брун= ьок|, легенів, у плевральному і перитонеальному ексудатах. У нормі гентаміцин| погано проходить через гематое= нцефалічний| бар’єр, але|та| при менінгіті концентрація у спинномозковій рідині підвищується.

Приблизно 70 % гентаміцину= | протягом доби екскретується| у незміненому стані|виді| у сечу за допомогою клубо= чкової фільтрації. Період напіввиведення з|із| плазми становить у|в,біля| дорослих з|із| нормальною функцією печінки 2-4 години, у|в,= біля| дітей – 2,5-4 години, у

Клінічні характеристики.

Показання. Враховуючи обмеже= ну терапевтичну широту гентаміцину

Гентаміцин| призначати для лікування інфек= цій, спричинених чутливими до нього збудниками, у тому числі:

·&nb= sp;        септицемія|= (включаючи неонатальний сепсис);

·&nb= sp;        ускладнені урогенітальні інфекційні захворювання;

·&nb= sp;        інфекційні захворювання нижніх відділів дихальних шля= хів|колій,доріг|;

·&nb= sp;        інфекційні захворювання шкіри, кісток|кістей|, суглобів, м’яких ткани= н; інфіковані опікові рани;

·&nb= sp;        інфекційні захворювання центральної нервової системи (включаючи менінгіт) у комбінації з|із|          β-лактамними| антибіотиками;

·&nb= sp;        інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт).

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату/антибіотиків групи аміноглікозидів|, хронічна ниркова недостатність з азотемією та уремією, неврит слухового нерва, міастенія, паркінсонізм, ботулізм (гентаміцин може спричин= яти порушення нервово-м’язової передачі, що може призвести до подальшого ослабл= ення скелетної мускулатури), літній вік, попереднє лікування ототоксичними препаратами. Обмеженням до застосування препарату є гостра ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій. Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування|вживанням| інших нейротоксичних та/або

Посилює|посилює| (взаємно) ефект карбеніциліну|, бензилпені= циліну| і цефалоспоринів|; збільшує токсичність дигоксин= у|. При сумісному застосуванні з біфосфонатами зростає ризик розвитку гіпокальціємії.

С|ильнодіючі|петльові| діуретики (фуросемід|, етакринова| кислота) посилюють<= /o:p>

Ризик порушення функції нирок

Зм= еншення періоду напіввиведення відзначається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з гентаміцином.<= /span>

Бо= тулінічний токсин збільшує ризик токсичності у зв’язку з посиленням нервово-м’язової блокади.

Од= ночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може збільшити гіпотромбінеміч= ний ефект.

Ан= тагоністичний ефект може виникнути при одночасному введенні гентаміцину з прозерином або піридостигміном.

Особливості застосування|вживання|. У зв’язку з широ= ким спектром дії гентаміцин можна призначати при змішаній інфекції, а також у випадках, коли збудник не встановлений, зазвичай у поєднанні з напівсинтетичними пеніцилінами (ампіциліном, карбеніциліном).

Швидке пряме внутрішньовенне введення препарату не рекомендується.

Пі= д час лікування препаратом, особливо у великих дозах або протягом тривалого часу,= для уникнення його токсичності і забезпечення клінічної ефективності (особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок) необхідно регулярно здійснювати анал= із крові, а також контролювати клубочкову фільтрацію кожні 3 дні (при зменшенні цього показника на 50 % препарат слід відмінити|скасувати|). Регулярно (1 а= бо 2 рази на тиждень, а у хворих, які одержують більші дози або тих, які знаходя= ться на лікуванні більше                     10 днів, – щодня) слід контролювати функцію нирок. Рекомендується 1-2 рази на тиждень проводити дослідження вестибулярної функції або визначення втрати слуху на високих частотах. Симптоми порушення функції нирок або ураж= ення слухового чи вестибулярного апарату вимагають припинення терапії гентаміцин= ом| або, у виняткових випадках, корекції його дози. В окремих випадках слухові порушення можуть виникати після закінчення лікування.

Ге= нтаміцину сульфат слід застосовувати з|із| обережністю пацієнтам з дегідратацією, бот= улізмом, паркінсонізмом, діабетом, середнім отитом (у тому числі в анамнезі), гіпокальціємією, ожирінням, а також у хворих літнього віку і пацієнтів, які приймали ототоксичні лікарські засоби раніше.

Пі= д час лікування слід вживати достатню кількість рідини.

Н

еобхідно повідомити лікаря про наявність наступних сим= птомів: відчуття будь-якої втрати слуху, відчуття дзвону або шуму у вухах, запаморочення, порушення координації рухів, оніміння, поколювання шкіри, м’язові посмикування, судоми у будь-який момент під час лікування. Це може<= i> свідчити про розвиток неврологічних побічних ефектів.

У зв’язку з невел= иким клінічним досвідом всієї добової дози гентаміцину<= o:p>

Серед антибіотикі= в групи аміноглікозидів можлива перехресна гіперчутливість.

На= тлі лікування може розвинутися резистентність мікроорганізмів. У цьому випадку необхідно відмінити препарат і дослідити чутливість мікроорганізмів до інших антибіотиків.

Натрію мет= абісульфіт (Е 223) рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм.<= /o:p>

Цей лікарський за= сіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натр= ію.

Застосування|вживання| у період вагітності а= бо годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності. При необхідності призначення препарату годування груддю слід припинити.<= /p>

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дані щодо впливу гентаміцину на здатність керувати автомобілем або механізмом відсутні. Однак у деяких пацієнтів препарат у високих дозах може= спричиняти порушення рівноваги, що супроводжується нудотою і запамороченням, тому під = час терапії рекомендується утримуватися від занять потенційно небезпечними вида= ми діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості|прудкості| психомоторних реакцій (включаючи управління транспортними засобами і механізмами).

=

Спосіб застосування|вживання| та = дози. Препарат признача= ти внутрішньом’язово і внутрішньовенно.

Доза, спосіб введ= ення|вступу| та інтервали між введен= нями|вступами| залежать від локаліза= ції і тяжкості|тягаря| інфекції,= віку пацієнта і функції нирок. Дозовий режим розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта. При поліпшенні|покращан= ні| клінічного стану або при розвитку побічних ефектів дозу слід знижувати.

Дорослі і діти ві= ком від 14 років. Зазвичай добова доза препарату для пацієнтів із|із| помірним/тяжким перебігом інфекційного процесу становить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розподілена на           2-3 введення|вступи|. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг, розподілена на 3-4 введення|вступи|. Звичайна тривалість застосування|вживання| препарату для всіх пацієнтів – 7-10 діб.

При тяжких|тяжких| та ускладнених інфекція= х курс терапії може бути продовжений у разі необхідності. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок|бруньок|, органів слуху|чутки| і вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після|поті= м| його застосування|вживання| більше 10 діб.

Розрахунок маси т= іла, на яку необхідно призначати препарат. Дозу розраховувати за фактичною масою тіла (Ф= МТ), якщо у пацієнта немає надлишкової маси тіла (тобто додатково не більше 20 %= до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Враховуючи, що гентаміцин| погано розподіляється у жировій тканині,     якщо пацієнт має надлишок маси тіла,= дозу розраховувати за формулою: ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).

При порушенні фун= кції нирок|бруньок| = необхідно змінити= |поміняти| режим дозування препа= рату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості потрібно контролювати концентрацію гентаміцину| у сироватці крові, яка через 3= 0-60 хвилин після внутрішньом’язового введення|вступу| має становити 5-10 мкг/мл|.

Перед призначенням гентаміцину| необхідно виз= начити кліренс креатиніну. Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною хроні= чною нирковою недостатністю становить 1-1,5 мг/кг, у подальшому дозу та інтервал= між введеннями слід визначати залежно від кліренсу креатиніну.

Кліренс креатин= іну, мл/хв

Усі наступні до= зи

(% від початкової дози)

Інтервал між введеннями, години

70

100

8

40-69

100

12

30-39

50

8

20-29

50

12

15-19

50

16

10-14

50

24

5-9

50

36

Дорослим пацієнтам із|із| бактеріал= ьною інфекцією, які перебувають на діалізі, призначати 1-1,5 мг/кг після заверше= ння кожного діалізу. При перитонеальному діалізі додаютьлівлізі додавати 1 мг     гентаміцин= у до 2 л діалізного розчину.

Діти. = Дітям віком до 3 років гентаміцину| су= льфат призначати винятково

Добові дози становлять: новонародженим і дітям віком до 1 року – 2-5 мг/кг, дітям = від 1 до 5 років –             1,5-3 мг= /кг, 6-14 років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить             5 мг/кг. Преп= арат вводити|запроваджують| 2-3= рази на добу протягом 7-10 діб.

Для внутрішньовенного введення|вступу| разов= у|однократну| дозу препарату розв= одити розчинником. Звичайний об’єм розчинника (|стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози) для дорослих становить 50-300 мл; для дітей об’єм розчинника потрі= бно відповідно зменшити. Концентрація гентаміцину у розчині не має перевищувати= 1 мг/мл (0,1 %). Тривалість внутрішньовенної інфузії –            1-2 години; вводити зі швидкі= стю 60-80 крапель/хв. Внутрішньовенні інфузії проводити 2-3 дні, потім переходи= ти на внутрішньом’язове введення|вст= уп|.

Діти. Дітям віком до 3 років преп= арат призначати тільки за життєвими показаннями.

Передозування.

Симптоми: запаморочення, н= удота, блювання, нефротоксичність, ототоксичність, нервово-м’язова блокада з дихал= ьною недостатністю.

Лікування: внутрішньовенне = введення прозерину, а також 10 % розчину кальцію хлориду або 5 % розчину кальцію глюконату. Перед введенням прозерину внутрішньовенно вводити атропін у дозі      0,5-0,7 мг, чекати приско= рення пульсу і через 1,5-2 хвилини вводити внутрішньовенно 1,5 мг прозерину. Якщо ефект цієї дози виявився недостатнім, ввести повторно таку ж дозу прозерину (при появі брадикардії робити= додаткову ін’єкцію атропіну). У тяжких випадках пригнічення дихання необхідна штучна вентиляція легень. Може виводитися за допомогою гемодіалізу (ефективніший) і перитонеального діалізу.

Побічні реакції.

Ототоксичність (ушкодження|ушкодження| восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти/втрата|дотеп| слуху|чутки| та ураураження вестибулярного апарату. Проявляється запамороченням або вертиго. Шум у вуха= х, втрата слуху. Особливий ризик може спричинити|спричинити| продовжений курс лікування гентаміцином| – 2-3 тижні.

Нефротоксичність: частота і ступі= нь|міра| тяжкості|тягаря| ушкоджень|ушкоджень| нирок|бруньок| залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією і одночасного прийому і= нших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок|бруньок| проявляється протеїнурією, азотемією, олігурією, і, як правило, має оборотний характер|вдачу|. Також можливі інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, нирковий тубулярний некроз.=

З боку нервової системи: головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, периферична нейропатія, м’язовий біль, біль у суглобах, блокада нервово-м’язової провідності, загальна слабкість, судоми, енцефалопатія, депресія, галюцинації, летаргія.

З боку травного тракту: блювання, підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛ= Т, АСТ)|, гіпербілірубінемія, нудота, підвищене слиновиділення|= , втрата апетиту/маси тіла, стоматит, псевдомембранозний коліт.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія|, гранулоцитопенія, анемія, лейкопенія, пурпура.

З боку обміну речовин: гіпомагніємія, гіпокаліємія, гіпокальціємія.<= /p>
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи шкірний|шкіряне| свербіж/висипання, кропив’янка|кропивниця|, п= ропасниця, анафілактичні реакції (у т. ч. зниження артеріального тиску, задишка), набр= як Квінке.

У місці внутрішньом’язового введення можливі біль, атрофія/некроз підшкірної клітковини; при внутрішньовенному введенні – розв= иток флебітів і перифлебітів.

Термін придатності. 5 років.<= /span>

Умови зберігання. Зберігати в оригі= нальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність. Фармацевтично нес= умісний в одному шприці або в одній інфузійній системі з|із| іншими лікарськими засобами (особливо з|із| β-лактамними антибіоти= ками, гепарином, амфотерицином).

Упаковка. По 1 мл в ампулах= № 10 у коробці, № 5х2 у блістерах у коробці; по 2 мл в= ампулах № 10 у коробці, № 5х2, № 10 у блістері у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

= Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника = та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 61013, Харківська= обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Кліренс креатин= іну, мл/хв	Усі наступні до= зи (% від початкової дози)	Інтервал між введеннями, години
70	100	8
40-69	100	12
30-39	50	8
20-29	50	12
15-19	50	16
10-14	50	24
5-9	50	36