ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарськ= ого засобу

ЦЕФАЗОЛІН

(CEFAZOLIN)

Склад:<= /b>

діюча речовина: цефазолін (сefa= zolin);

1 флакон містить цефазоліну натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефазолін –= 0,5 г або 1 г.<= /o:p>

Лікарська форма. Порошок= для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору, дуже гігроскопічний.

Фармакотерапевтична г= рупа. Протимікробні засоби для системного застосування, інші
β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першої генерації. Код = АТХ J01D B04.

Фармакологі= чні властивості

Фармакодинаміка=

Цефазолін є напівсинтетичним антибіотик= ом групи цефалоспоринів I покоління для парентерального введення. Механізм антимікробної дії пов’язаний з пригніченням ферменту транспептидази, блокад= ою біосинтезу мукопептиду у клітинній стінці бактерії. Препарат має широкий сп= ектр бактерицидної дії, ефективний відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі й тих, що утворюють і не утвор= юють пеніциліназу. Високоактивний відносно більшості грамнегативних мікроорганіз= мів: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp. (у тому числ= і Klebsiella pneumoniae), Enterobacter spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Тreponema spp., Leptospira s= pp. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів, зокрема Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (у = тому числі Streptococcus pneumoniae), Corynebacterium diphtheriae, Bacillus anthracis. Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris), а також Enterobacter cloacae, Morganella morgani= i, Providencia rettgeri, Serratia spp., Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., а також анаеробні коки Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., у = тому числі В. fragilis, резистентні до цефазоліну. Не діє на рикетсії, віруси, гриби, найпростіші.

Фармакокінетика=

Цефазолін швидко всмоктується при внутр= ішньом’язовому введенні, пік концентрації у плазмі крові досягається через 60 хв після ін’= єкції та становить 37–64 мкг/мл. При внутрішньовенному застосуванні максимальна концентрація препарату визначається одразу після введення і становить 185 мкг/мл. Бактерицидна концентрація у крові зберігається протягом 8–12 годин. Добре проникає у тканини та рідини організму і виявляється у терапевтичних концентраціях у слизових оболонках, мокротинні, кістковій тканині, спинномозковій рідині, проникає крізь плацентарний бар’єр і у дуже низьких концентраціях проникає у грудне молоко. 90 % препарату зв’язується з білками сироватки крові. З організму виводиться із сечею у незміненому стані (прибл= изно 90 %). Препарат у незначній кількості метаболізується у печінці та виділяєт= ься із жовчю. Період напіввиведення – близько 2 годин після внутрішньом’язового введення, 1,8 години – після внутрішньовенного введення. При порушенні функ= ції нирок період напіввиведення становить 3–42 години.

&n= bsp;

Клінічні характ= еристики

Показання. Інфекції, спричинені чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:

-     інфекції дихальних шляхів;

-     інфекції сечостатевої системи= ;

-     інфекції шкіри та м’яких ткан= ин;

-     інфекції кісток і суглобів; <= o:p>

-     сепсис;

-     ендокардит;=

-     інфекції жовчовивідних шляхів= .

Профілактика хірургічних інфекцій.=

Протипо= казання. Підвищена чутливість до антибіо= тиків цефалоспоринового ряду або до інших β-лактамних антибіотиків.

Взаємодія з= іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій=

Антибіотики

Антагоністичний ефект з антибіотиками, які мають бактеріостатичну дію (наприклад, тетрацикліни, сульфонаміди, еритромі= цин, хлорамфенікол), спостерігається in vitro, тому слід зважати на можливість такої дії у разі поєднання цефазоліну з цими антибіотиками.=

Подібно до інших антибіотиків, цефазолін м= оже знижувати терапевтичний ефект БЦЖ-вакцини, вакцини проти тифу, тому така комбінація не рекомендується. Слід дотримуватися інтервалу не менше 24 годи= ни між застосуванням останньої дози антибіотика і живої вакцини.

Пробенецид. При одночасному застосуванні пробенециду знижує= ться нирковий кліренс цефазоліну, що сприяє його кумуляції, тривалому підвищенню концентрації препарату в сироватці крові.

Вітамін K. Деякі антибіотики, такі як цефамандол, цефазол= ін та цефотетан, можуть впливати на метаболізм вітаміну К, особливо у випадку дефіциту вітаміну К. У таких ситуаціях може знадобитися додаткове введення вітаміну К.

Антикоагулянти. Цефалоспорини можуть дуже рідко призводити до порушень згортання крові. При одночасному застосуванні високих доз перораль= них антикоагулянтів (наприклад, варфарину або гепарину) слід контролювати парам= етри згортання крові. Повідомлялося про велику кількість випадків посилення антикоагулянтних ефектів у пацієнтів, які отримували антибіотики. До фактор= ів ризику можна віднести наявність інфекції чи запалення, похилий вік та поган= ий загальний стан здоров’я пацієнта. Частіше ці порушення виникають при застосуванні так= их антибіотиків, як фторхінолони, макроліди, котримоксазол та деякі цефалоспор= ини.

Нефротоксичні препарати. Не можна виключати нефротоксичний ефект антибіотиків (наприклад, аміноглікозидів, колістину, поліміксину В), йодних контрастних речовин, органоплатинів, метотрексату у високих дозах, деяких противірусних препаратів (наприклад, ацикловіру, фоскарнету), пентамідину, циклоспорину, такролімусу і діуретиків (наприклад, фуросеміду). Якщо ці лікарські засоби застосовуються одночасно з цефазоліном, слід ретельно контролювати параметри функції нирок.

Етанол. Можливі дисульфірамоподібні реакції.

Пероральні контрацептиви. Цефазолін може знижувати ефективність пер= оральних контрацептивів. З цієї причини під час лікування цефазоліном рекомендується застосовувати додаткові методи контрацепції.

Особливості застосування

Підвищена чутливість<= /i>

Перед початком лікування переконайтесь, що у пацієнта в анамнезі немає реакцій гіперчутливості після прийому цефалоспоринів, пеніцилінів або інших препаратів. Пацієнтам, схильним до алергічних реакцій, цефазолін слід вводити з обережністю. Існує можливість перехресних алергічних реакцій= між пеніцилінами та цефалоспоринами. Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибактеріальних засобів, повідомлялося про важкі реакції гіперчутливості, в окремих випадках з летальним наслідком. У разі виражених реакцій гіперчутливості застосування цефазоліну слід негайно припинити та призначити відповідне лікування. До початку терапії слід встановити, чи має пацієнт в анамнезі важкі реакції гіперчутливості до цефазоліну, інших цефалоспоринів або інших бета-лактамних антибіотиків. Слід бути обережними при призначенні цефазоліну пацієнтам, у яких раніше спостерігалися реакції гіперчутливості до інших бета-лактамних антибіотиків= .

У пацієнтів, які отримували цефазолін, були зареєстровані випадки синдрому Коуніса. Синдром Коуніса — це симптоми з боку серцево-судинної системи, що виникають як наслідок алергічної реакції або реакції гіперчутливості, пов’язаної зі звуженням коронарних артерій, що потенційно = може призвести до інфаркту міокарда.

Псевдомембранозний коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотикі= в

Якщо у пацієнта важка або постійна діар= ея, слід враховувати можливість виникнення псевдомембранозного коліту, пов’язан= ого із застосуванням антибіотиків. Ступінь прояву псевдомембранозного коліту мо= же коливатися від легкої до такої, що загрожує життю, тому важливо розглядати = цей діагноз в усіх пацієнтів, у яких під час або після застосування цефазоліну виникла діарея. У разі виникнення тяжкої діареї або діареї з домішками крові лікування цефазоліном необхідно припинити та провести відповідну терапію.

Прийом засобів, що інгібують перистальтику, протипоказаний. У разі відсутності нео= бхідного лікування може розвинутися токсичний мегаколон, перитоніт, шок.=

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з нирковою недостатністю дози та/або інтервал між застосуванням лікарського засобу можуть бути скореговані залежно від ступеня порушення функції нирок. При призначенні цефазоліну пацієнтам із порушеннями функції нирок добову дозу слід зменшити або збільшити інтервал між введеннями лікарського засобу для уникнення токсичної дії.

У разі ниркової недостатності зі швидкістю клубочкової фільтрації до 55 мл/хв слід зважати на можливість кумуляції цефазоліну. Хоча цефазолін рідко викли= кає порушення функції нирок, рекомендується оцінювати функцію нирок, особливо у важкохворих пацієнтів, які отримують максимальні терапевтичні дози, та у пацієнтів, які також приймають інші нефротоксичні лікарські засоби, такі як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад, фуросемід). Застосування високих доз цефазоліну пацієнтам з нирковою недостатністю пов’язано з ризиком розвитку судом.

Інтратекальне застосування

Лікарський засіб не призначений для інтратекального введення. Після інтратекально= го введення цефазоліну повідомлялося про серйозну токсичність для центральної нервової системи (включаючи судоми).

Бактеріальна стійкість і суперінфекція

Тривале застосування цефазоліну може спричинити ріст стійких бактерій. Тому слід ретельно спостерігати за станом пацієнта на предмет виникнення суперінфекці= ї. Якщо розвивається суперінфекція, слід призначити відповідне лікування.

Порушення згортання крові

Порушення згортання крові можуть виникати в поодиноких випадках під час лікування цефазоліном. Більший ризик цих порушень є у пацієнтів з дефіцитом віта= міну К або при наявності інших факторів, що призводять до порушень згортання (парентеральне харчування, дефіцит харчування, порушення функції печінки та нирок, тромбоцитопенія). Порушення згортання крові також можуть бути пов’язані з супутніми захворюваннями (наприклад, гемофілією, виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки), що викликають або посилюють кровотечу. У пацієн= тів із вищезгаданими захворюваннями слід контролювати згортання крові. Якщо показники згортання крові погіршуються, слід призначити вітамін К (10 мг на тиждень).

Результати лабораторних досліджень

Результати лабораторних досліджень для виявлення глюкози в сечі, проведені за допомогою розчину Бенедикта або Фелінга, можуть бути помилково позитивними у пацієнті= в, які отримують цефазолін. Цефазолін не впливає на результати ферментативних тестів, які використовуються для вимірювання глюкози в сечі. Результати пря= мих та непрямих тестів Кумбса також можуть бути помилково позитивними, наприкла= д у новонароджених, матері яких отримували цефалоспорини.

Кожен флакон 0,5 г/ 1 г містить 24,13 мг/ 48,27 мг натрію відповідно. Це слід враховувати, якщо пацієнт дотримується дієти з контрольованим вмістом натрі= ю.

<= /b>

Застосування у період вагітності або годування груддю. = Дослідження на тваринах не показали жодного впливу цефазоліну на фертильність.

Вагітність. Дослідження = на тваринах не показали прямої чи опосередкованої репродуктивної токсичності.<= /span>

Через від= сутність досвіду застосування цефазоліну під час вагітності та через те, що цефазолін перетинає плацентарний бар’єр, особливо в першому триместрі вагітності, не = слід призначати цефазолін у період вагітності.

Грудне вигодовування. Це= фазолін виділяється в малій кількості з грудним молоком, тому побічних ефектів у ди= тини не очікується. Якщо у дитини розвивається діарея чи грибкова інфекція Candida, годування груддю слід при= пинити або припинити лікування цефазоліном.

Здатність в= пливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. = Цефазолін не впливає на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами. Однак деякі побічні ефекти (див. розділ «Побічні реакції») мож= уть впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Цефазолін вводити внутрішньом’язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно). Цефазолін не можна вводити інтратекально.

Дозування. Середня добова доза цефазоліну для дор= ослих зазвичай становить 1–4 г= , максимальна добова доза — 6 г. Разова доза для дорослих при інфекціях, спричинених грампозитивними мікроорганізмами, становить 0,25–0,5 г кожні 8 годин. При інфекціях дихальних шляхів сере= дньої тяжкості, спричинених пневмококами, та інфекціях сечостатевої системи препа= рат призначати по 1 г кожні 12 годин. При пневмококовій пневмонії — 0,5 г кожні 12 годин. При захворюваннях, спричинених чутливими грамнегативними мікроорганізмами, преп= арат призначати по 0,5–1 г кожні 6–8 годин. При тяжких інфекційних захворюваннях (сепсис, ендокардит, перитоніт, деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, усклад= нені урологічні інфекції) призначати по 1–1,5 г з інтервалом між уведеннями 6–8 год= ин.

Для профілактики післяопераційних інфек= ційних ускладнень у дорослих рекомендується вводити цефазолін внутрішньом’язово або внутрішньовенно:

<= ![if !supportLists]>−      = у дозі 1 г за 0,5–1 годину до початку хірургічного втручання;

<= ![if !supportLists]>−      = при тривалих операціях (2 години і більше) − додатково 0,5–1 г у процесі операції;=

<= ![if !supportLists]>−      = після операції − у дозі 0,5–1 г кожні 6–8 годин протягом перших 24 годин.

У деяких випадках (наприклад, операції = на відкритому серці, протезування суглобів) профілактичне застосування цефазол= іну може тривати 3–5 днів після операції.

Дітям віком від 1 місяця. Призначати препарат у дозі 25–50 мг/кг на добу, розподіленій на 3&= #8209;4 введення, при тяжких інфекціях вводити 90–100 мг/кг на добу (максимальна до= за). Середня тривалість лікування препаратом — 7–10 діб.

Для дорослих пацієнтів із пор= ушенням функції нирок режим дозування встановлювати залежно від кліре= нсу креатиніну. Після ударної дози, що відповідає тяжкості інфекції, можуть бути використані рекомендації, наведені нижче. При кліренсі креатиніну:

= −      = 55 мл/хв та більше — корекція дози не потрібна;

= −      = 35–54 мл/хв — разова доза не змінюється, але інтервал між уведеннями має становит= и не менше 8 годин;

= −      = 11–34 мл/хв — разову стандартну дозу слід зменшити у 2 рази, інтервал між уведенн= ями становить 12 годин;

= −

Передозуван= ня. = Симптоми: запаморочення, парестезії і головний біль. Можливий розвиток алергічних реакцій у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. Можливі нейротоксичні явища, при цьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані судоми, блювання і тахікардія. Можливі такі відхилення лабораторних показників, як підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини кро= ві, печінкових ферментів і білірубіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитоз/тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія і збільшення протромбінового часу.

Лікування: припинити застосування препарату, у разі необхідності – провести = протисудомну, десенсибілізуючу = терапію. У разі тяжкого передозування рекомендується підтримуюча терапія та моніторинг гематологічної, ниркової, печінкової функцій і системи згортання крові до стабілізації = стану пацієнта. Препарат виводиться з організму шляхом гемодіалізу; перитонеальний діаліз менш ефективний.<= /p>

&n= bsp;

Побічні реакції

Частота побічн= их реакцій визначається так: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до <1/10), нечасті (≥ 1/1000 до <1/100), поодинокі (≥ 1/10 0= 00 до <1/1000), рідкісні (<1/10 000).

Інфекції та інвазії

Нечасті: мікози порожнини рота.

Поодинокі: мік= ози геніталій, вагініти. Тривале застосування цефазоліну може спричинити надмір= не зростання нечутливих мікроорганізмів. Катар.

З боку системи крові та лімфатичної системи=

Спостерігалися= зміни в кількості клітин крові, такі як лейкопенія, гранулоцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз, моноцитоз, лімфоцитопенія, базоф= ілія та еозинофілія. Ці зміни поодинокі та оборотні.

Рідкісні: пору= шення коагуляції, кровотечі.

З боку імунної системи

Нечасті: лихом= анка.

Рідкісні: анаф= ілактичний шок (набряк гортані зі звуженням дихальних шляхів, швидке серцебиття, задиш= ка, низький кров’яний тиск, набряклий язик, анальний свербіж, генітальний сверб= іж, набряк обличчя).

Порушення метаболізму і харчування

Поодинокі: гіперглікемія, гіпоглікемія.

Розлади нервової системи

Нечасті: судом= и.

Поодинокі: запаморочення.

Судинні розлади

Нечасті: тромбофлебіти.

Розлади з боку серця

Невідомо: синдром Коуніса.

Розлади з боку дихальної системи

Поодинокі: пле= вральний випіт, задишка або дихальний дистрес, кашель.

Розлади з боку шлунково-кишкової системи:

Часті: нудота, блювота, діарея.

Поодинокі: анорексія.

Рідкісні: псевдомембранозний коліт (якщо діарея виникає при антибіотикотерапії, слід негайно розпочати відповідне лікування).

Порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів

Поодинокі: мин= уще збільшення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (А= СТ), лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, білірубіну та/або лактатдегідрогенази, перехідний гепатит та транзиторна холестатична жовтяни= ця.

Розлади шкіри та підшкірної клітковини

Часті: висипан= ня.

Нечасті: ерите= ма, мультиформна еритема, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

Поодинокі: ток= сичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона.

Порушення функції нирок та сечовипускання

Поодинокі: нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, нефропатія, протеїнурія, тимчасо= ве підвищення рівня азоту сечовини в крові, як правило у пацієнтів, які отриму= вали інші потенційно нефротоксичні лікарські засоби.

Розлади репродуктивної системи

Рідкісні: свер= біж вульви та піхви.

Загальні порушення та зміни в місці введення

Часті: біль у = місці ін’єкції, іноді з ущільненням.

Поодинокі: нездужання, втома, біль у грудях. Якщо під час лікування цефазоліном виникає сильна діарея, слід звернутися до лікаря, оскільки діарея може бути симптом= ом серйозного стану (псевдомембранозний коліт), який потребує термінового лікування. Пацієнти не повинні мати можливості займатися самолікуванням для зменшення перистальтики кишечника.

Тривалий прийом цефалоспоринів може бути причиною надмірного росту нечутливих бактерій, особливо Enterobacter, Citrobacter, Pseudomonas, Enterococcus, Candida. Це може призвести до суперінфекції = або потенційної колонізації стійкими бактеріями або дріжджами.

Дослідження

Збільшення рів= нів АСТ, АЛТ, сечовини крові та лужної фосфатази без клінічних ознак ураження нирок = або печінки. Дані досліджень на тваринах показали потенційну нефротоксичність ц= ефазоліну. Хоча цей ефект не був продемонстрований у людей, слід пам’ятати про можливі= сть цього ефекту, особливо у пацієнтів, які приймають високі дози протягом тривалого періоду. У рідкісних випадках повідомлялося про інтерстиціальний нефрит та нефропатію. Пацієнти, у яких розвинулись ці стани, отримували й і= ншу супутню терапію. Вплив цефазоліну на розвиток інтерстиціального нефриту та інших нефропатій не встановлено.

Повідомлялося = про такі побічні ефекти: зниження рівня гемоглобіну та/або гематокриту, анемія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія та гемолітична анемія.

Під час лікува= ння цефалоспоринами було зареєстровано такі побічні ефекти: нав’язливі сновидін= ня, запаморочення, гіперактивність, нервозність чи тривожність, безсоння, сонливість, слабкість, припливи, помутніння зору, сплутаність свідомості та= підвищення епілептогенної активності мозку.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення кори= сть / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

&n= bsp;

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.<= /span> Розчин цефазоліну небажано змішув= ати з іншими лікарськими засобами в одному шприці або в одній інфузійній системі, особливо з антибіотиками. Для приготування розчинів препарату використовува= ти розчинники, зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка. По 0,5 г або 1 г у флаконах; 10 флаконів з порошком у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаход= ження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.