ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосуван= ня лікарського засобу

ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С

(TERBINAFINE DR. REDDY'S= )

Склад:

діюча речовина: тербінафіну гідрохлорид;

1 таблетка містить тер= бінафіну гідрохлориду еквівалентно 250 мг тербінафіну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), крохмаль прежелатинізова= ний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

= Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: від майже білого до білого кольору круглі двоопу= клі таблетки з гладкою поверхнею з обох боків.

Фармако= терапевтична група.

Протигрибкові препарат= и для застосування у дерматології. Протигрибкові препарати для системного застосування. Тербінафін. Код АТХ D01B A02.

Фармакологіч= ні властивості.

Фармакодинаміка.

Тербінафін є аліламіном, який має широкий спектр протигрибкової дії щодо інфекцій шкіри, волосся і нігтів, спричинених такими дерматофітами як = Trichophyton (наприклад T. rubrum,

T. mentagrop= hytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violaceum), Microsporum (наприклад Microsporum canis), Epidermophyton floccosum і дріжджові гриби роду Candida (наприклад Candida albicans) та Pi= tyrosporum. У низьких концентраціях тербінафін проявляє фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих і деяких диморфних грибів. Активність відносно дріжджових грибів залежно від їхнього виду може бути фунгіцидною або фунгістатичною.

Тербінафін специфічно сприяє ранньому етапу біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це призводить до дефіциту ергостеролу і до внутрішньоклітинн= ого накопичення сквалену, що спричиняє загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мемб= рані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому Р450.

При застосуванні внутрішньо препарат накопичується у шкірі у концентраціях, що забезпечують фунгіцидну дію препарату.<= /p>
Фармакокінетика= .

Після перорального прийому тербінафін добре всмоктується (> 70 %= ); абсолютна біодоступність тербінафіну, що входить до складу препарату ТЕРБІН= АФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках, у результаті пресистемного метаболізму становить близько 50 %. Разова пероральна доза 250 мг тербінафі= ну показала середнє значення пікових концентрацій у плазмі крові – 1,30 мкг/мл через 1,5 години після прийому препарату. Концентрації препарату= в плазмі крові знижуються трифазним чином з термінальним періодом напіввиведення 16,5 дня. У рівноважному стані (через 28 днів, коли досягається приблизно 70 % рівнів рівноважного стану) порівняно з одноразовою дозою максимальна концентрація тербінафіну була в середньому на 25 % вища, а плазмова AUC збільшувалася у 2,3 раза. На основі збільшення плазмової AUC може бути розрахований ефективний період напіввиведення (~30 годин). Прийом їжі помір= но впливає на біодоступність тербінафіну (збільшення AUC на менш ніж 20 %), ал= е не настільки, щоб потребувати корекції дози.

Тербінафін міцно зв’язується з білками плазми крові. Він швидко дифундує через дерму та концентрується у ліпофільному роговому шарі.

Тербінафін також виділяється зі шкірним салом і, таким чином, досяг= ає високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі та шкірі, збагаченій шкірним салом. Також доведено, що тербінафін розподіляється у нігтьові пластинки протягом перших тижнів після початку терапії. Тербінафін метаболізується швидко і екстенсивно з участю принаймні семи ізоферментів C= YP з істотним внеском з боку CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8 і CYP2C19. Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, які не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею. Період напіввивед= ення препарату становить

17 годин. Доказів щодо накопичення препарату в організмі немає.

Змін у фармакокінетиці препарату залежно від віку пацієнта не спостерігається, але швидкість виведення препарату з організму може бути знижена у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки, що призводить до підвищення рівнів тербінафіну в крові.

Дослідження фармакокінетики разових доз препарату з участю пацієнті= в з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) або з уже існую= чими захворюваннями печінки показали, що кліренс тербінафіну може бути зменшений приблизно на 50 %.

Клінічні характеристики.<= /span>

Показання.

Грибкові інфекції шкіри і нігтів, спричинені Trichophyton (наприклад T. rubrum, <= /o:p>

T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum= ), Microsporum canis та Epidermophyton floccosum= .

1. Стригучий лишай (трихофітія гладкої шкіри, трихофітія промежини і дерматофітія стоп), коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

2. Оніхомікоз.

= Протипоказання= .

Гострі або хронічні захворювання печінки.

Гіперчутливість до тербінафіну або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських з= асобів на фармакокінетику тербінафіну<= /a>

У метаболізмі тербінафіну беруть участь ізоферменти цитохрому Р450 (CYP450). = Кліренс тербінафіну у плазмі крові мож= е бути підвищений препаратами, що індукують ці ферменти і може бути знижений препаратами, що інгібують цитохром Р450. У разі необхідності супутнього лікування такими лікарськими засобами дозування препарату ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С потрібно коригувати відповідним чином.

Лікарські засоби, що мож= уть збільшити вплив або плазмові концентрації тербінафіну=

Циметидин знижував кліренс тербінафіну= на 30 % та підвищував AUC на 34 %.

Флуконазол збільшував показники C_max і AUC тербінафіну н= а 52 % і 69 % відповідно у зв’язку з гальмуванням ферментів CYP2C9 і CYP3A4. Так= е ж збільшення показників може спостерігатися при одночасному застосуванні з тербінафіном препаратів, що пригнічують CYP2C9 і CYP3A4, таких як азольні фунгіциди, макролідні антибіотики або аміодарон.

Лікарські засоби, що мож= уть зменшити вплив або плазмові концентрації тербінафіну<= /p>
Рифампіцин (індуктор CYP3A4) збільшував кліренс тербінафіну на 100 %. Показни= ки AUC і Cmax знижувалися на 50 % і 45 % відповідно.

Вплив тербінафіну на фармакокінетику інших лікарських засобів

Субстрати CYP2D6: у ході досліджень in vitro та in vivo було виявлено, що тербінафін пригнічує C= YP2D6-опосередкований метаболізм. Ці дані можуть бути клінічно важливими для пацієнтів, які отрим= ують лікарські засоби, що метаболізуються з участю CYP2D6, такі як трициклічні антидепресанти (TCAs), бета-блокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs), антиаритмічні препарати (включаючи клас 1А, = 1В та 1С) та інгібітори моноамінооксидази (MAO-Is) типу B, у разі коли препара= т, що застосовується, має вузький діапазон терапевтичної концентрації (див. ро= зділ «Особливості застосування»).

Тербінафін зменшував кліренс дезипраміну на 82 % , а AUC збільшував= у 5 разів.

У ході досліджень з участю здорових добровольців, у яких процеси метаболізму декстрометорфану (протикашльового препарату і маркерного субстр= ату CYP2D6) проходили швидко, тербінафін збільшував коефіцієнт метаболічної взаємодії декстрометорфану/декстрорфану в сечі у середньому в 16-97 разів. Таким чином, застосування тербіна= фіну може призводити до зміни статусу швидких метаболізаторів CYP2D6 («екстенсив= них метаболізаторів»), на статус повільних метаболізаторів (а саме - «слабких метаболізаторів»).

Субстрати інших ферментів CYP450. Результати досліджень, проведених in vitro= з участю здорових добровольців, показують, що тербінафін має незначний потенц= іал для пригнічення або посилення кліренсу більшості препаратів, які метаболізуються з участю інших ізоформ с= истеми цитохрому Р450 (наприклад терфенадину, тріазоламу, толбутаміну або перораль= них контрацептивів).

Лікарські засоби, вплив або плазмові концентрації яких може зменшити тербінафін<= /o:p>

Тербінафін збільшував кліренс циклоспо= рину на 15 % (зменшення AUC на 13 %).

Можливість взаємодії між тербінафіном та антикоагулянтами, що зазвичай призначають, не в= ивчали. Під час дослідженн= я з варфарином, жодних взаємодій не спостерігалося.

Під час клінічних досліджень відповідн= ого впливу на фармакокінетику ко-тримоксазолу (триметоприму та сульфаметоксазол= у), дигоксину, флуконазолу, феназону, теофіліну або зидовудину не виявлено.

Особливості застосування.

ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С для перорального застосування слід застосовувати лише тоді, коли місцеве застосування препарату неможливе.
Функція печінки

ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам з хронічним або активним захворюванням печінки. Перед призначенням препарату ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках необхідно оцінити всі вже існуючі захворювання печінки. Як мінімум с= лід визначити рівні АЛТ та АСТ для того, щоб отримати початкові значення для порівняння їх зі значеннями, які будуть отримані під час лікування. У пацієнтів з уже існуючими захворюваннями печінки кліренс тербін= афіну може знижуватися приблизно на 50 %.=

Гепатотоксичність може виникати у пацієнтів з попереднім захворюванням печінки та без нього, тому рекомендуєт= ься періодичний моніторинг функції печінки (через 4= -6 тижнів лікування). Застосування препарату ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С в таблетках слід негайно припинити у разі підвищення активності показників функціональних печінкових тестів. У пацієнтів, які приймали ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С в таблетках, дуже рідко були зареєстровані випадки серйозної печінкової недостатності (деякі з них мали летальний наслідок або потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали серйозні основні системні захворюван= ня (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Пацієнтів, які приймають ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С, слід попередити про те, що потрібно негайно повідомити лікаря про будь-які ознаки або симптоми,= що вказують на порушення функції печінки, такі як свербіж, постійна нудота нез’ясованої етіології, зменшення апетиту, анорексія, жовтяниця, блювання, підвищена втомлюваність, біль у верхній правій частині живота або темний ко= лір сечі чи знебарвлені випорожнення. Пацієнтам з такими симптомами необхідно припинити застосування тербінафіну перорально, а функцію печінки пацієнта потрібно негайно оцінити.

Реакції гіперчутливості/серйозні шкірні реакції<= o:p>

Дуже рідко повідомляли про появу серйозних реакцій з бо= ку шкіри (наприклад синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, висипання з еозинофілією та системними симптомами [DRESS-синдром]) у пацієнтів, які отримували тербінафін. Як і шкірні реакції та еозинофілія, DRESS-синдром може охоплювати о= дин або більше органів, спричиняючи гепатит, інтерстиціальний нефрит, інтерстиціальний пневмоніт, міокардит, перикардит. У разі виникнення прогресуючих висипань на шкірі= або інших мо= жливих симптомів гіперчутливості= лікування препаратом ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках потрібно припинити.

Червоний вовчак/псоріаз

Слід застосовувати з обережністю пацієнтам із псоріазом чи шкірним а= бо системним червоним вовчаком, оскільки у постмаркетинговий період = надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення цих захворювань.

Гематологічні ефекти

Дуже рідко повідомляли про патол= огічні зміни з боку крові (нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопен= ія) у пацієнтів, які отримували тербінафін у формі таблеток. Необхідно оцінити причину виникнення будь-якої патологічної зміни з боку крові у пацієнтів і розглянути питання щодо можливої зміни режиму лікування, у тому числі припинення лікування препаратом ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках.

Ниркова функція

Застосування препарату ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках пацієнтам= з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або рівень креатиніну в сироватці крові більше 300 мкмоль/л) не було вивчено нале= жним чином і тому не рекомендується.

Взаємодії

Дослідження in vitro та in vivo виявили, що тербінафін є інгібітором печінкового ферменту CYP2D6. Слід рете= льно контролювати стан пацієнтів, якщо вони одночасно застосовують препарати, які метаболізуються переважно з участю ферме= нту CYP2D6 (наприклад трициклічні антидепресанти, бета-блокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІ= ЗЗС), антиаритмічні препарати (включаючи клас 1А, 1В та 1С) або інгібітори моноаміноксидази типу B), особливо якщо ці препарати мають вузький терапевтичний діапазон (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

=

Застосування у період ва= гітності або годування груддю.

Дослідження репродуктивної токсич= ності на тваринах показали, що ризик для плода відсутній, однак контрольованих клінічних досліджень у вагітних жінок не проводили.

Клінічний досвід застосування тербінафіну вагітним жінкам дуже обмежений, тому ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків, коли клінічний стан жінки вимагає лікування пероральним тербінафіном та очікувана користь для матері переважає будь-який потенційний ризик для плода.

Тербінафін проникає у грудне молоко, і тому жінкам, які годують гру= ддю, не слід лікуватися препаратом ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С.

Здатність впливати на шв= идкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Відповідних досліджень не проводили. Пацієнтам, у = яких з’являється запаморочення та порушення зору як небажаний ефект на застосува= ння препарату (див. розділ «Побічні реакції»), слід уникати керування транспорт= ними засобами та роботи з іншими механізмами. <= /b>

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для перорального застосування. Таблетки потрібно ковтати, запиваючи водою, бажа= но в один і той же час доби. Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.<= o:p>

Дорослим призначати по 1 таблетці 250 мг 1 раз на добу.<= /span>

Тривалість лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання. Слід стежити за тим, щоб лікування було проведене протягом належного періоду часу. Неналежна тривалість лікування та/або нерегулярне застосування препарату може призвести до рецидиву інфекції. Слід дотримуватися правил особистої гігієни для попередження реінфікування (з нижньої білизни, шкарпе= ток, взуття тощо).

Рекомендована тривалість лікування:

·      =    д= ерматофітія стоп (міжпальцева, підошовна/типу «мокасини») – 2-6 тижнів;

·      =    т= рихофітія гладкої шкіри – 4 тижні;

·      =    т= рихофітія промежини – від 2 до 4 тижнів;

·&nb= sp;        шкірний кандидоз - від 2 до 4 тижнів;=

·&nb= sp;        трихофітія волосистої частини голови – 4 тижні;<= o:p>

·&nb= sp;        оніхомікоз, спричинений дерматофітами – 6−= 12 тижнів. Більш тривале лікування може бути потрібне пацієнтам із повільним ростом нігтів.

Інфекції нігтів: у більшості випадків достатньо 6 тижнів лікування.

Інфекції великого пальця ноги: у більшості випадків достатньо 12 тижнів лікування.

У разі грибкових інфекцій нігтів клінічн= ий ефект настає зазвичай через кілька місяців після мікологічного лікування. Це пов’язано з відростанням здорового нігтя.

Особливі поп= уляції.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам із хронічним або активн= им захворюванням печінки.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Застосування препарату ТЕРБІНАФІН ДР. РЕДДІ'С у таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок= не було належним чином вивчено і тому не рекомендується для цієї групи хворих.=

Пацієнти літнього віку.<= o:p>

Доказів того, що для пацієнтів літнього віку потрібно змінювати дозу препарату або що у них відзначаються побічні реакції, які відрізняються від таких у пацієнтів молодшого віку, немає. У цій віковій групі при застосуван= ні препарату слід взяти до уваги можливість порушення функції печінки або ниро= к.

Процедура у разі пропуску прийому дози

Якщо пацієнт з= абув прийняти чергову дозу, наступну дозу слід прийняти якомога швидше, як тільки він про це згадає. Однак, враховуючи фармакокінетичні властивості тербінафі= ну, пропущену дозу не слід приймати, якщо інтервал між прийомом пропущеної дози= і прийомом наступної дози становить менше 4 годин.

Діти.<= /i>

Дані щодо застосування препарату дітям обмежені, тому його застосув= ання не рекомендується цій віковій категорії пацієнтів.

Передозування.

Відомо про кілька випадків передозування тербінафіном (прийом внутрішньо до 5 г препарату). При цьому відзначалися головний біль, нудота, біль в епігастрії= і запаморочення. Лікування, яке рекомендується у разі передозування, включає виведення препарату, у першу чергу за допомогою активованого вугілля та у р= азі необхідності застосування симптоматичної підтримуючої терапії.

Побічні реакції.

Для оцінки частоти виникнення різних побічних реакцій використано т= аку класифікацію:

дуже часто ( ≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>1/10); нечасто (≥1/1000, = &l= t;1/100); рідко (≥1/10000, = &l= t;1/1000); дуже рідко (<<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>1/10000), частота невідома (не можна в= становити на основі наявних даних).

З боку крові та лімфатичн= ої системи

Дуже рідко=

Нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія.

Нечасто

Анемія.

З боку імунної системи

Дуже рідко=

Анафілактоїдні = реакції (у тому числі набряк Квінке), прогресування та загострення шкірного і сис= темного червоного вовчака.

Частота невідом= а

Анафілактична р= еакція, реакції, подібні до симптомів сироваткової хвороби (в т. ч. висипання, свербіж, кропив’янка, набряк, артралгія, гарячка та набряк лімфовузлів).<= o:p>

Розлади метаболізму та харчування

Дуже часто

Втрата апетиту.

Нечасто

Втрата маси тіла (внаслідок дисгевзії).

Повідомляли про тяжкі окремі вип= адки зменшення вживання їжі, що призводило до значної втрати маси тіла.

Психічні розлади

Частота невідом= а

Тривожність та депресивні симптоми.

Нечасто<= /span>

Неспокій.<= /span>

З боку нервової системи

Дуже часто=

Головний біль

Часто

Запаморочення, порушення відч= уття смаку, у тому числі втрата смаку, що зазвичай відновлюється через декілька тижнів після припинення прийому препарату.

Нечасто=

Парестезія, гіп= естезія.

Дуже рідко

Стійка дисгевзія.

Частота невідом= а

Аносмія, включа= ючи постійну аносмію, гіпосмія.

З боку органів зору

Часто<= /p>

Порушення зору.

Частота невідома=

Нечіткість зору, зниження гостроти зору.

З боку органів слуху та рівноваги

Нечасто

Шум у вухах.

Частота невідом= а

Туговухість.

З б= оку судин

Частота невідом= а

Васкуліт.<= /o:p>

З боку шлунково-кишкового тр= акту

Дуже часто=

Шлунково-кишкові симптоми (відчуття переповнення шлунка, диспепсія, нудота, помірний біль у ділянці живота, діарея).

Частота невідом= а

Панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Рідко

Печінкова недостатність, підвищення рівня ферментів печінки, жовтяниц= я, холестаз і гепатит. Рідко надходили повідомлення про серйозну печінкову недостатність (деякі випадки з летальним наслідком або випадки, що потребували пересадки печінки див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шкіри та підшкірної клітковини <= o:p>

Дуже часто=

Нетяжкі форми реакції шкіри (висипання, кропив’янка).

Нечасто<= /span>

Фоточутливість.

Дуже рідко

Алопеція, псоріазоподібні висипи або загостр= ення псоріазу, токсикодермія, ексфоліативний та бульозний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

Частота неві= дома

Медикаментозне висипання з еозинофілією та системними симптомами.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини

Дуже часто=

Артралгія, міал= гія.

Частота невідом= а

Рабдоміоліз, підвищення рівня креатинфосфокінази.

Загальні розлади <= /i>

Часто=

Виснаженість.

Нечасто

Гарячка.

Частота невідом= а

Грипоподібні захворювання, пірексія.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберіг= ання.

Зберігати у сухому, недоступному для ді= тей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.=

=

= Упаковка.

По 4 таблетки у блістері, по 4 блістери= в картонній коробці.<= /span>

=

Категорія ві= дпуску.

За рецептом.

Виробник.<= /span>

Д-р Редді’с Лабораторіс Лімітед.

=

Місцезнаходження виробни= ка та адреса місця провадження його діяльності.

Виробнича дільн= иця - VI с. Кхол, Налагар роад, Бадді, округ Солан, Хімачал Прадеш, 173205, Індія= .

З боку крові та лімфатичн= ої системи
Дуже рідко=	Нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія.
Нечасто	Анемія.
З боку імунної системи
Дуже рідко=	Анафілактоїдні = реакції (у тому числі набряк Квінке), прогресування та загострення шкірного і сис= темного червоного вовчака.
Частота невідом= а	Анафілактична р= еакція, реакції, подібні до симптомів сироваткової хвороби (в т. ч. висипання, свербіж, кропив’янка, набряк, артралгія, гарячка та набряк лімфовузлів).<= o:p>
Розлади метаболізму та харчування
Дуже часто	Втрата апетиту.
Нечасто	Втрата маси тіла (внаслідок дисгевзії). Повідомляли про тяжкі окремі вип= адки зменшення вживання їжі, що призводило до значної втрати маси тіла.
Психічні розлади
Частота невідом= а	Тривожність та депресивні симптоми.
Нечасто<= /span>	Неспокій.<= /span>
З боку нервової системи
Дуже часто=	Головний біль
Часто	Запаморочення, порушення відч= уття смаку, у тому числі втрата смаку, що зазвичай відновлюється через декілька тижнів після припинення прийому препарату.
Нечасто=	Парестезія, гіп= естезія.
Дуже рідко	Стійка дисгевзія.
Частота невідом= а	Аносмія, включа= ючи постійну аносмію, гіпосмія.
З боку органів зору
Часто<= /p>	Порушення зору.
Частота невідома=	Нечіткість зору, зниження гостроти зору.
З боку органів слуху та рівноваги
Нечасто	Шум у вухах.
Частота невідом= а	Туговухість.
З б= оку судин
Частота невідом= а	Васкуліт.<= /o:p>
З боку шлунково-кишкового тр= акту
Дуже часто=	Шлунково-кишкові симптоми (відчуття переповнення шлунка, диспепсія, нудота, помірний біль у ділянці живота, діарея).
Частота невідом= а	Панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Рідко	Печінкова недостатність, підвищення рівня ферментів печінки, жовтяниц= я, холестаз і гепатит. Рідко надходили повідомлення про серйозну печінкову недостатність (деякі випадки з летальним наслідком або випадки, що потребували пересадки печінки див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри та підшкірної клітковини <= o:p>
Дуже часто=	Нетяжкі форми реакції шкіри (висипання, кропив’янка).
Нечасто<= /span>	Фоточутливість.
Дуже рідко	Алопеція, псоріазоподібні висипи або загостр= ення псоріазу, токсикодермія, ексфоліативний та бульозний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), гострий генералізований екзантематозний пустульоз).
Частота неві= дома	Медикаментозне висипання з еозинофілією та системними симптомами.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини
Дуже часто=	Артралгія, міал= гія.
Частота невідом= а	Рабдоміоліз, підвищення рівня креатинфосфокінази.
Загальні розлади <= /i>
Часто=	Виснаженість.
Нечасто	Гарячка.
Частота невідом= а	Грипоподібні захворювання, пірексія.