ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛІПРЕТТО

(LIPRETTO)

Склад:

дію= ча речовина: rosuvastatin;

1 таблетка містить розувас= татину кальцію, що еквівалентно 10 мг або 20 мг, або 40 мг ро= зувастатину;

допомiжнi речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кальцію гідрофо= сфат; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); тальк; поліетиленгліколь 6000 (макрогол= 6000).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки круглої фо= рми, від білого до майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою.<= /span>

Фармакотера= певтична група.

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин.

Код АТХ С10А А07.

Фармакологiчнi= властивості.

Фармакодинаміка.

Мех= анізм дії

Розувастатин − це селективний та конкурентний інгібіт= ор ГМГ-КоА-редуктази, = ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат, попередник холестерин= у. Основним місцем дії розувастатину є печінка – орган-мішен= ь для зменшення рівня холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ = та ЛПНЩ.

Фармакодинамічна дія

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО зни= жує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів і підвищує рівень холестерину ліпопроте= їдів високої щільності (ЛПВЩ). Він також зменшує рівень апо= ліпопротеїну В (апоВ), холестерину, не = звʼязаного з ліпопротеїдами високої щільності (ХС-неЛПВЩ),= холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ), тригл= іцеридів ліпопротеїдів дуже низької щільності (ТГ-ЛПДНЩ) та підвищує рівень аполіпопротеїну А-I (апоА= -І) (див. Таблицю 1). Лікарський засіб ЛІПРЕТТО також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/= ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апоВ/апоА-І.

Таб= лиця 1 ‒ Відповідь на дозу у пацієнтів із первинною г= іперхолестеринемією типу IIa та IІb (ві= дкоригована середня відсоткова зміна порівняно з вихідним рівнем)

Доза	N	ХС-ЛПНЩ	Загаль-ний ХС	ХС-ЛПВЩ	ТГ	ХС-неЛПВЩ<= /o:p>	апоВ	апоA-I
Плацебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35<= /o:p>	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10<= /o:p>	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23<= /o:p>	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28<= /o:p>	-60	-54	0

Терапевтичний ефект досягаєть= ся протягом 1 тижня після початку застосування препарату, 90 % максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тиж= ні та триває надалі.

Фармакокіне= тика.=

Всм= октування

Максимальна концентрація розувастатину у пла= змі крові (С_max) досягається приблизно ч= ерез 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодо= ступність становить приблизно 20 %.

Роз= поділ

Розувастатин значним чином захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно 90= % розувастатину зв’язується з білками плазми крові, пер= еважно з альбуміном.

Мет= аболізм

Розувастатин зазнає незначного метаболізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitro із використанням гепат= оцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субс= тратом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основни= ми визначеними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десмети= л-метаболіт приблизно на 50 % менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. = На розувастатин припадає більше 90 % активності циркулюю= чого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Вив= едення

Приблизно 90 % = дози розувастатину виводиться у незміненому стані з = калом (разом всмоктана та не всмоктана діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 19= годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу препарату із плазми крові становить приблизно 50 л/годину (коефіцієнт варіа= ції – 21,7 %). Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-= редуктази, печінкове захоплення = розувастатину відбувається за участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важли= ву роль у печінковій елімінації розувастатину.=

Лін= ійність

Системна експоз= иція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Осо= бливі групи пацієнтів

Вік= та стать

Не спостерігалося клінічно значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підліт= ків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією бу= ла подібною до фармакокінетики у дорослих добровольців (див. розділ «Діти»).

Рас= а

Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайці= в, філіппінців, в’єтнамців та корейців) медіанні значення площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) та = C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європейц= ів; у індійців медіанні значення AUC та C_max підвищені приблизно у 1,3 раза. Аналіз популяційної фарма= кокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдн= ої рас.

Пор= ушення функції нирок

У дослідженні у пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою чи помірною недостатністю зафіксовано не було. У пацієнті= в із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) плазмо= ві концентрації розувастатину та рівні N-десметил-метаболіту були у 3 та 9 разів вищими відпов= ідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебували на гемодіал= ізі, були приблизно на 50 % вищими, ніж у здорових добровольців.=

Пор= ушення функції печінки

У дослідженні пацієнтів із різним ступенем порушення функції печінки ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 т= а 9 балів за шкалою Чайлда – П’ю, системна експозиція бул= а щонайменше у 2 рази вища, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастатину пацієнтам, стан яких оцінюється у більш= е ніж 9 балів за шкалою Чайлда – П’ю, відсутній.

Генетичний поліморфіз= м

Розподіл інгібіторів ГМ= Г-КоА-редуктази, у тому чис= лі розувастатину, відбувається за участю транспортних бі= лків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції = розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА AUC розувастатину підвищена порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу лікарського засобу ЛІПРЕТТО= .

Діти

Два дослідження фармакокінетики розувастатину (у ви= гляді таблеток) у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхоле= стеринемією віком від 10 до 17 років або від 6 до 17 років (загалом 214 пацієн= тів) показали, що експозиція препарату у дітей нижча або подібна до експозиції у дорослих пацієнтів. Експозиція розувастатину бу= ла передбачуваною відповідно до дози та тривалості застосування протягом більш= ніж 2 років спостережень.

Клінічні ха= рактеристики.

Показання.<= /i>

Лік= ування гіперхолестеринемії

Дорослим, підліткам та дітям віком від 6 років із первинною гіпе= рхолестеринемією (типу ІІа, у тому числі із гетерозиготною сімей= ною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотрима= ння дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

Дорослим, підлі= ткам та дітям віком від 6 років при гомозиготній сімейній г= іперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижуючих засобів лікування (наприклад, аферезу ЛПНЩ) або= у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Про= філактика серцево-судинних порушень=

Запобігання значним серцево-судинним порушенням= у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцев= о-судинного порушення (див. розділ «Фармакодинаміка»), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Протипоказання.=

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО протипоказаний:

-     пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувастатину або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;

-     пацієнтам із активним захворюванням печінки, у тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвище= ннями трансаміназ у сироватці крові, що втричі перевищують = верхню межу норми (ВМН);

-     пацієнтам із тяжкими порушенн= ями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);

-     пацієнтам із міопатією;<= /o:p>

-     пацієнтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір/велпатасвір/воксилапревір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарс= ькими засобами та інші види взаємодій»);

-     пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;

-     у період вагітності та годува= ння груддю, а також жінкам репродуктивного віку, які не використовують н= алежні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильніст= ю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:<= /span>

-     помірне порушення функції нир= ок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);

-     гіпотиреоз;=

-     наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

-     наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>                   ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

-     зловживання алкоголем;

-     ситуації, що можуть призвести= до підвищення концентрації лікарського засобу в плазмі крові;

-     належність до монголоїдної ра= си;

-     супутнє застосування фібратів (див. розділи «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<= /i>=

Вплив супут= ніх лікарських засобів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків=

Розувастатин є субстрат= ом для деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера B= CRP. Одночасне застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО із лікарсь= кими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози», Таблицю 2).

Циклоспорин= =

У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових доброволь= ців (див. Таблицю 2). Лікарський засіб ЛІПРЕТТО протипоказ= аний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин = (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування не впливало на концентраці= ї циклоспорину в плазмі крові.

Інгібітори протеази=

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одноч= асне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію = розувастатину (див. Таблицю 2). Наприклад, у дослідже= нні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розуваста= тину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та C_max розувастатину приблизно у 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО= та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після р= етельного обміркування корекції дози розувастатину, з огл= яду на очікуване зростання його експозиці= ї (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «= Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози», Таблицю 2).

Гемфіброзил та інші ліпідознижуючі<= /span> засоби=

Одночасне застосування роз= увастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та = C_max розувастатину у 2 раза (див. розділ «Особливості застосування»).<= o:p>

Зважаючи на дані спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фе= нофібрат, інші фібрати та ліпідозниж= уючі дози (≥ 1 г на добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик міопатії при супутньому застосуванні з інгібітора= ми                ГМГ-К= оА, ймовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні <= span class=3DSpellE>фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливос= ті застосування»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування роз= увастатину у дозі 10 мг та езетимібу у дозі 10 мг пацієнта= м із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину у 1,2 раза = (див. Таблицю 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємо= дії між розувастатином та езет= имібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ «Особливості застосування»= ).

Антацидні препарати=

Одночасне застосування роз= увастатину із суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрації = розувастатину в плазмі приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 години після застосування р= озувастатину. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.=

Еритроміцин

Одночасне застосування розувастатину та еритромі= цину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450=

Результати досліджень in vitro та= in vivo сві= дчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин<= /span> є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не оч= ікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розу= вастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) = або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастат= ину(див. також Таблицю 2)

При необхідності застосування лікарського засоб= у ЛІПРЕТТО= з іншими п= репаратами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, = дозу лікарського засобу ЛІПРЕТТО потрібно скоригувати. Якщо очікується, що AUC зросте прибли= зно у 2 або більше разів, застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО= слід почин= ати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу лікарського засобу ЛІПРЕТТО= слід скоригувати таким чином, щоб очікувана AUC розувастатину не перевищувала AUC, що відзна= чається при прийомі дози 40 мг на добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом: наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза лікарського засобу ЛІПРЕТТО становитим= е 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні із комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3,1 раза).

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатину менш ніж у 2 раза, початкову дозу зменшувати не потрібно, але слід дотримуватися обережності при збільшенні дози лікарського засобу ЛІПРЕТТО до понад 20 мг.

Таблиця 2 ‒ Вплив супутніх лікарських з= асобів на експозицію розувастатину (AUC; у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозування розуваста= тину

Зміни AUC розувастатину*

Збільшення AUC розуваста= тину в 2 раза або більше, ніж у 2 раза

Соф= осбувір/велпатасвір/вок= силапревір (4= 00 мг /100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1= раз на добу протягом 15 днів

10 мг, одноразова доза<= /p>

↑ 7,4 раза<= /p>

Цик= лоспорин ві= д 75 мг 2 рази на добу до             = 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців

10 = мг 1 раз на добу, 10 днів

↑ 7,1= раза

Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Рег= орафеніб 16= 0 мг 1 раз на добу, 14 днів

5 м= г, одноразова доза

↑ 3,8 раза

Ата= занавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 = мг, одноразова доза

↑ 3,1= раза

Вел= патасвір 100 мг, 1 раз на добу

10 = мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Омб= итасвір 25= мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір= 100 мг 1 раз на добу/дасабувір               400 мг 2 рази на добу, 1= 4 днів

5 м= г, одноразова доза

↑ 2,6 раза

Гра= зопревір 200 мг/ельбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 = мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Гле= капревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>

5 м= г 1 раз на добу,       7 днів

↑ 2,2 раза

Лоп= інавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів

20 = мг 1 раз на добу,       7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-font-kerning:1.0pt;mso-ansi= -language: UK;mso-fareast-language:ZH-CN;mso-bidi-language:HI'>

↑ 2,1= раза

Кло= підогрел 300 мг, потім 75 мг через                   =     24 години

20 = мг, одноразова доза

↑ 2 рази

Гем= фіброзил 60= 0 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 = мг, одноразова доза

↑ 1,9= раза

Збільшення AUC розувастатину менше ніж у 2 раза

Елт= ромбопак 75= мг 1 раз на добу, 5 днів

10 = мг, одноразова доза

↑ 1,6= раза

Дар= унавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 = мг 1 раз на добу,     7 днів

↑ 1,5= раза

Тип= ранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів

10 = мг, одноразова доза

↑ 1,4= раза

Дро= недарон 40= 0 мг 2 рази на добу

нев= ідомо

↑ 1,4= раза

Ітр= аконазол 20= 0 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 = мг, одноразова доза

↑ 1,4= раза**

Езе= тиміб 10= мг 1 раз на добу, 14 днів

10 = мг 1 раз на добу, 14 днів

↑ 1,2= раза**

Зниження AUC розувастатину

Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 = мг, одноразова доза

↓ 20 = %

Бай= калін 50= мг 3 рази на добу, 14 днів

20 = мг, одноразова доза

↓ 47 = %

*Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосува= нням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників= при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутніс= ть змін – , зменшення – ↓.

**Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину, в Таблиці 2 подано найбільш значуще співвідношення.

Лікарські засоби/комбінації, які не мали клініч= но значущого впливу на співвідношення AUC розувастатину при одночасному застосуванні: алеглітазар 0,3 м= г, 7 днів; фенофібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів; = флуконазол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів; фозампренавір             700 мг/р= итонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів; кетоконазол 200 = мг 2 рази на добу, 7 днів; рифампін 450 мг 1 раз на = добу, 7 днів; силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 днів.<= o:p>

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби<= /span>

Антагоністи вітаміну К=

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування лікарського засобу= ЛІПРЕТТО= або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнар= одного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У т= аких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна т= ерапія (ГЗТ)=

Одночасне застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО= та перорал= ьних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестр= адіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози перорал= ьних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики лікарських засобів у пацієнтів, які одночасно застосовують ЛІПРЕТТО та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефек= ту. Однак комбінація широко застосовувалася жінкам у рамках клінічних досліджень і переносилася добре.

Інші лікарські засоби=

Дигоксин=

За даними спеціальних досліджень клінічно значу= щої взаємодії із дигоксином не очікується.

Фузидова кислота

Дослідження взаємодії розу= вастатину з фузидовою кислотою не проводилися. Ризик міоп= атії, у т. ч. з рабдоміолізом, може бути збільшений вна= слідок супутнього застосування системної фузидової кис= лоти зі статинами. Механізм даної взаємодії (фармакодинамічної або фармакокін= етичної, або і те й інше) поки не з’ясований. Повідомлялося про рабдоміоліз зокрема деякі смертельні випадки) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію= .

Пацієнтам, у яких застосування системної фузидової кислоти вважається необхідним, застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО слід припинити на весь період лікування фузидовою кислотою. Також див. розділ «Особливості застосування».

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише у доросл= их. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на ни= рки

Протеїнурія, виявлена в результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походже= ння, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (д= ив. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку ни= рок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають лі= карський засіб у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетну мускулатуру

Порушення з боку скелетної мускулатури, наприкл= ад міалгія, міопатія та зрідка рабд= оміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин<= /span> у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Дуже рідко випадки рабдоміолізу відзначалися при застосува= нні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключ= ати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. ро= зділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.=

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язано= го із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговий період була вищою при дозі 40 мг.

У поодиноких випадках повідомлялося, що статини індукують «de novo» або загострюють вже існуючу міастенію гравіс аб= о очну міастенію (див. розділ «Побічні реакції»). У разі загострення симптомів слід припинити прийом лікарського засобу РОЗЗОР. Повідомлялося про рецидиви при повторному застосуванні того самого або іншого статину= .

Рівень к= реатинкінази=

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можл= ивих альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН)= , протягом 5–7 дн= ів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо резуль= тати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж у 5 раз= ів перевищує ВНМ, застосування лікарського засобу починати не слід.=

Перед початком лікування=

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редукта= зи, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

-     порушення функції нирок;=

-     гіпотиреоз;=

-     наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

-     наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів=                     ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

-     зловживання алкоголем;

-     вік > 70 років;

-     ситуації, що можуть призвести до підвищення рів= нів лікарського засобу у плазмі крові (див. розді= ли «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);

-     супутнє застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 разів = вище ВМН), лікування починати не слід.

У період лікування= =

Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування лікарського засобу слід припинити, якщо р= івні КК значно підвищені (> 5х ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КК ≤ 5х ВМН). У р= азі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію = лікарським засобом ЛІПРЕТТО або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом = лікаря. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомляло= ся про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. Клінічними проявами = ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня кре= атинкінази у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

У клінічних дослідженнях не було отримано доказ= ів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів,= які приймали розувастатин та супутні лікарські засо= би. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, у тому чи= слі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемф= іброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами = ГМГ-КоА. Тому застосовувати лікарський засіб ЛІПРЕТТО= у комбінац= ії із гемфіброзилом не рекомендується. Користь под= альшої зміни рівня ліпідів при застосуванні лікарського засобу ЛІПРЕТТО= у комбінац= ії із фібратами або ніацином<= /span> потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов’язаними= із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому зас= тосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

ЛІПРЕТТО не слід застосовувати спільно з систем= ними лікарськими засобами фузидової кислоти або прот= ягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кисло= тою. Пацієнтам, у яких застосування системної фузидової кислоти вважається необхідним, лікування статинами слід припинити на весь період лікування фузидовою ки= слотою. Повідомлялося про рабдоміоліз (у тому числі дек= ілька смертельних випадків) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємоді= й»). Пацієнтам слід порадити негайно звернутися по медичну допомогу, якщо вони відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хворобливої чутливості. Терапію статинами можна повторно по= новити через 7 днів після останньої дози фузидової кис= лоти. У виняткових випадках, коли необхідна пролонгована системна фузидова кислота, наприклад для лікування тяжких інфекцій, необхідність одночасного застосування лікарського засобу ЛІПРЕТТО та фузидової<= /span> кислоти повинна розглядатися тільки в кожному конкретному випадку і під ретельним медичним наглядом.

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО= не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими, як сепсис, гіпотензія, велике хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Тяжкі шкірні реакції

Під час застосування розувастатину повідомл= ялося про тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса – Джонсона та медикаментозну реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-с= индром), які можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок (див. розділ «Побі= чні реакції»). Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки та симптоми прояву тяжких шкірних реакцій та перебувати під ретельним наглядом лікаря. У разі = виявлення ознак або симптомів, які вказують на такі тяжкі шкірні реакції, слід негайно припинити застосування розувастатину та розглян= ути альтернативне лікування.

Якщо у пацієнта виявили таку тяжку шкірну реакцію, як синдром Стівенса – Джонсона або DRE= SS-синдром, при застосуванні розувастатину, цей препарат не= можна застосовувати у майбутньому.

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-К= оА-редуктази, лікарський засіб ЛІПРЕТТО= слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають= в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосув= ання лікарського засобу ЛІПРЕТТО слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж втричі перевищує ВМН. Частота повідомлень про серйозні явища з б= оку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційному періоді була біл= ьшою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною г= іперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдром= ом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж починати терапію лікарсь= ким засобом ЛІПРЕТТО.

Расова належність

Дослідження фармакокінетики свідчать про зроста= ння експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно вдвічі порівняно з європейцями (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Інгібітори = протеази

Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася у осіб, які застосовувал= и розувастатин супутньо із = різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження= рівня ліпідів за допомогою лікарського засобу ЛІПРЕТТО у пацієнті= в із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози лікарського засобу <= /span>ЛІПРЕТТО= у пацієнті= в, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування лікарського засобу з деякими інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза лікарського засобу ЛІПРЕТТО= не скориго= вана (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємод= ій» та «Спосіб застосування та дози»).

Непереносим= ість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною ма= льабсорбцією не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Інтерстиціальна хвороба ле= гень

Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хво= робу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий ді= абет

Деякі факти свідчать, що с= татини, як клас, підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загр= ожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікем= ію такого рівня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванн= і статинів, і тому вона не має бути підставою для припи= нення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (= рівень глюкози натще 5,6–6,0 ммоль/л,                  ІМТ > 30 кг/м^{2,
підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна
гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідн=
о з національними
керівництвами.}

У дослідженні JUPITER зареєстрована загальна ча= стота цукрового діабету становила                2,8 % у групі прийому розувастатину та 2,3 % − у групі плацебо, перев= ажно у пацієнтів із рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.=

Діти

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 6 до 17 років, які приймал= и розувастатин, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Пі= сля 2 років досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або с= татеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодинам= іка»).

У клінічному дослідженні у дітей та підлітків, = які приймали розувастатин протягом                52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 р= азів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвище= ної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (д= ив. розділ «Побічні реакції»).

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.=

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО= протипоказ= аний у період вагітності та годування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовув= ати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редукт= ази перевищує користь від застосування лікарського засобу у період вагітності. = Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосування цього лікарського засобу, лікування слід негайно припинити.

Розувастатин потрапляє у молоко щурів. Даних щодо проникнення лікарського засобу у грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу розувас= татину на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості препарату, малоймовірно, що він чинитиме вплив на таку здатність. При керув= анні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховува= ти можливість вин= икнення запаморочення в період лікування.

=

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначи= ти стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуаль= но, залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих керівництв.=

Лікарський засіб ЛІПРЕТТО= можна прий= мати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше= не застосовували статини, так і переведених на лік= арський засіб з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівень холестерину в кожного окремого паці= єнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також ймовірність розвитку небажаних реакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодинаміка»). З огляду на те, що на фоні застосування лікарського засобу у дозі     40 мг, небажані реакції виникають час= тіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати д= озу до максимальної дози 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих із сімейною = гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регуля= рним наглядом лікаря (див. розділ «Особливості застосування»). Під час ініціації прийому лікарського засобу у дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалістів.

Про= філактика серцево-судинних подій=

У дослідженні зниження ризику серцево-судинних = подій розувастатин застосовували у дозі 20 мг на добу= .

Пацієнти літнього віку=

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Паці= єнтам цієї вікової популяції слід застосовувати зазначене дозування аналогічних лікарських засобів іншого виробництва.

Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.=

Пацієнти із нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Пацієнтам цієї популяції слід застосовувати зазначене дозув= ання аналогічних лікарських засобів іншого виробництва. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування препарату ЛІПРЕТТО= пацієнтам = із тяжкими порушеннями функції нирок протипоказано у будь-яких дозах (див. роз= діли «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).

Пацієнти із порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П’ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда – П’ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокінетика»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда= – П’ю, відсутній. Лікарський засіб ЛІПРЕТТО протипоказаний пацієнтам із активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказ= ання»).=

Расова належність<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: TimesNewRoman;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція розувастатину (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказ= ання» та «Особливості застосування»). Рекомендована початкова до= за для пацієнтів монголоїдної раси становить 5 мг (пацієнтам ц= ієї популяції слід застосовувати зазначене дозування аналогічних лікарських зас= обів іншого виробництва); доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.=

Генетичний поліморфізм=

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу лікарського зас= обу ЛІПРЕТТО= .

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторами ризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливо= сті застосування»). Пацієнтам цієї популяції слід застосовувати зазначене дозув= ання аналогічних лікарських засобів іншого виробництва. Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказ= ання»).=

Супутнє застосування=

Розувастатин є субстрат= ом різних транспортних білків (наприклад, ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у = тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні лікарського засобу ЛІПРЕТТО із певними= препаратами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі крові внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (наприклад, <= span class=3DSpellE>циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром= та/або типранавіром; див. розділи «Взаємодія з іншими лікарс= ькими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»). = По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів = та, у разі необхідності, тимчасово перервати терапію лікарським засобом = ЛІПРЕТТО= . Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із ЛІПРЕТТО= уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосуван= ня та відповідним чином відкоригувати дозу лікарського засобу ЛІПРЕТТО= (див. розд= іл «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.<= /o:p>

Застосування лікарського засобу дітям має прово= дити лише спеціаліст.

Діти та підлітки від 6 до 17 років (стадія Таннера <= ІІ–V)
Гетерозигот= на сімейна гіперхолестеринемія

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринем= ією становить 5 мг на добу (слід застосовувати зазначене дозування аналогічних лікарських засобів іншого виробництва).

Звичайна доза для дітей віком від 6 до 9 років = із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 5 до 10 мг перорально 1 раз на до= бу. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу у дозах більше 10 м= г у цій популяції не досліджувалися.

Звичайна доза для дітей віком від 10 до 17 рокі= в із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 5 до 20 мг перорально 1 раз на до= бу. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу у дозах більше 20 м= г у цій популяції не досліджувалися

Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуаль= ної відповіді дитини на лікування та переносимості = лікарського засобу, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії ро= зувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: TimesNewRoman;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>гіпохолестерине= мічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

Рекомендована максимальна доза для дітей віком = від 6 до 17 років із гомозиготною сімейною гіперхолестерин= емією становить 20 мг 1 раз на добу.

Рекомендована початкова доза становить від 5 до= 10 мг 1 раз на добу залежно від віку, маси тіла та попереднього застосування статинів. Підвищувати до максимальної дози             20 мг 1 раз на добу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та перено= симості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Осо= бливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином<= /span> дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохоле= стеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Досвід лікування цієї популяції у дозах більше = 20 мг обмежений.

Таблетки по 40 мг не застосовують дітям.

Діти віком = до 6 років

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям віком до 6 років не вивчались.

Таким чином, лікарський засіб ЛІПРЕТТО= не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років.

=

Передозуван= ня.

Специфічного лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та у разі необхідності вжити підтримуючих заходів. Потрібно контролювати функції печінки та рівень КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

=

Побічні реакції.

Небажані явища,= що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові. У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовували ро= зувастатин, вийшли із дослідження через небажані реакції.

Нижче представлений профіль небажаних реакцій н= а розувастатин за даними клінічних досліджень та велико= го досвіду післяреєстраційного застосування. Небажані реакції класифіковані згідно зі словником стандартизованої медичної термінології MedDRA за системами організму з наступною частотою виникнення: часто (≥ 1/100, < = 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (&#= 8805; 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/100= 00), частота невідома (не можна визначити згідно з наявною інформацією= ).

З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопен= ія.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (у тому числі ангіоневротичний набряк).

З боку ендокринної системи: часто – цукровий діабет*.

З боку психіки: частота невідома – депресія.=

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліневропатія, втрата пам’яті; частота невідома – периферична невропатія, розлади сну (у т= ому числі безсоння та нічні жахи), міастенія гравіс.

З боку органів зо= ру: частота невідома – очна міастенія.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: <= /span>частота невідома – кашель, задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – запор, нудота, абдомінальний біль; рідко – панкреатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної системи:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> рідко – підвищення рівня печінкових трансаміназ; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто – свербіж, висипання, кропив’янка; частота невідома – синдром = Стівенса – Джонсона, медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).

З боку скелетно-м’язової системи та сполучн= ої тканини: часто – міалгія; рідко – міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, вовчакоподібний<= /span> синд= ром, розрив м’язів; дуже рідко – артралгія; частота невідома – порушення з боку сухожил= ь, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко – гінекома= стія.

Загальні розлади та стан місця введення: часто – астенія; частота невідома – набряк.

*Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м², підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена в результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походже= ння, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розуваст= атин. Зміни вмісту білка у сечі від 0 або слідів до значення «++» або більше спостерігалися у < 1 % пацієнтів періодично в ході застосування лікарськ= ого засобу у дозах 10 мг та 20 мг і приблизно у          3 % – при дозі 40 мг. Невелике збільш= ення частоти зміни вмісту від 0 або слідів до значення «+» спостерігалися при до= зі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно = при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень на сьогодні не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між прот= еїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На фоні застосування розув= астатину відзначено випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота її мал= а.=

Впл= ив на скелетну мускулатуру

Ураження скелет= ної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому = числі міозит), та зрідка рабдоміоліз із гострою нирко= вою недостатністю чи без неї були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівня КК; в більшості випадків = явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Як= що рівні КК підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ= «Особливості застосування»).

Впл= ив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які прийм= али розувастатин, відзначалося дозоз= алежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випад= ків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасов= им.=

На фоні застосу= вання деяких статинів спостерігалися такі небажані яв= ища: розлад статевої функції; окремі випадки інтерстиціальн= ої хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота повідом= лень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку ниро= к та печінки (переважно підвищення активності печінкових тр= ансаміназ) більша при застосуванні розувастатину у дозі 40= мг.=

Діт= и

Підвищення рівн= я креатинкінази > 10 разів вище ВМН та симптоми з бо= ку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у            52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей та підлітків порівняно із дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до та= кого у дорослих.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важли= вим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. Прохання до медичних працівників повідомля= ти про будь-які підозрювані побічні реакції згідно національної системи повідомлень.

<= /b>

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.<= /o:p>

Упаковка.

Таблетки по 10 мг, 20 мг

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону або по 9 блістерів= разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Або по 30 таблеток у банці, по 1 банці разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Таблетки по 40 мг

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Або по 30 таблеток у банці, по 1 банці разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

=

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (в= ідповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії)

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5.

=

Заявник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ»

Місцезнаход= ження заявника.

Україна, 01013, м. Ки= їв, вул. Будіндустрії, буд. 5.

Повідомити про небажане явище= при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефоном +38 (050) 309-83-54 (цілодобово).

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє	Режим дозування розуваста= тину	Зміни AUC розувастатину*
Збільшення AUC розуваста= тину в 2 раза або більше, ніж у 2 раза
Соф= осбувір/велпатасвір/вок= силапревір (4= 00 мг /100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1= раз на добу протягом 15 днів	10 мг, одноразова доза<= /p>	↑ 7,4 раза<= /p>
Цик= лоспорин ві= д 75 мг 2 рази на добу до = 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців	10 = мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7,1= раза
Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Рег= орафеніб 16= 0 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 м= г, одноразова доза	↑ 3,8 раза
Ата= занавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 = мг, одноразова доза	↑ 3,1= раза
Вел= патасвір 100 мг, 1 раз на добу	10 = мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Омб= итасвір 25= мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір= 100 мг 1 раз на добу/дасабувір 400 мг 2 рази на добу, 1= 4 днів	5 м= г, одноразова доза	↑ 2,6 раза
Гра= зопревір 200 мг/ельбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів	10 = мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Гле= капревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>	5 м= г 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Лоп= інавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів	20 = мг 1 раз на добу, 7 днів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-font-kerning:1.0pt;mso-ansi= -language: UK;mso-fareast-language:ZH-CN;mso-bidi-language:HI'>	↑ 2,1= раза
Кло= підогрел 300 мг, потім 75 мг через = 24 години	20 = мг, одноразова доза	↑ 2 рази
Гем= фіброзил 60= 0 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 = мг, одноразова доза	↑ 1,9= раза
Збільшення AUC розувастатину менше ніж у 2 раза
Елт= ромбопак 75= мг 1 раз на добу, 5 днів	10 = мг, одноразова доза	↑ 1,6= раза
Дар= унавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 = мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 1,5= раза
Тип= ранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів	10 = мг, одноразова доза	↑ 1,4= раза
Дро= недарон 40= 0 мг 2 рази на добу	нев= ідомо	↑ 1,4= раза
Ітр= аконазол 20= 0 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 = мг, одноразова доза	↑ 1,4= раза**
Езе= тиміб 10= мг 1 раз на добу, 14 днів	10 = мг 1 раз на добу, 14 днів	↑ 1,2= раза**
Зниження AUC розувастатину
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 = мг, одноразова доза	↓ 20 = %
Бай= калін 50= мг 3 рази на добу, 14 днів	20 = мг, одноразова доза	↓ 47 = %