ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

&nb= sp;

ЛІНБАГ (= LINBAG)

Склад: <= /i>

діюча речовина: = прегабалін;

1капсула містить прегабалі= ну 25 мг або 50 мг, або 75 мг, або 150 мг, або 300 мг;

допоміжні речовини:капсула желатинова: желати= н, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (Е 172)*, заліза оксид червоний= (Е 172)**, заліза оксид чорний (Е 172)***.

* Не міститься у капсулах = по 150 мг.

** Не міститься у капсулах= по 50 мг та 150 мг.

*** Міститься у капсулах п= о 25 мг та 300 мг.

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості:

Капсули по 25 мг: тверді желатинові капсули розміру 4, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси= для наповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, жовтуват= о-коричнева, бліда. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, жовтувато-коричн= ева, бліда.

Капсули по 50 мг: тверді желатинові капсули розміру 3, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси= для наповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, світло-жовта. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, світло-жо= вта.

Капсули по 75 мг: тверді желатинові капсули розміру 4, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси= для наповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, кармінов= а. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, біла.=

Капсули по 150 мг:<= /u> тверді желатинові капсули розміру 2, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси= для наповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, біла. Ни= жня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, біла.

Капсули по 300 мг:<= /u> тверді желатинові капсули розміру 0, що містять порошок білого або майже білого кольору в якості маси= для наповнення. Верхня частина оболонки капсули (кришечка): непрозора, кармінов= а. Нижня частина оболонки капсули (корпус): непрозора, блідого жовтувато-корич= невого кольору.

Про= тиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X16.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.
Активна субстанція, прегабалін, є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5- метилгексанова кислотаМеханізм дії. Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2d білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС)Фармакокіне= тичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовували протиепілептичні препарати, та пацієнтів з хронічним болем.

Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації у плазмі крові (С_m=
ax) протягом 1 години після одн= оразового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90 % і більше та не залежить від дози. Після багаторазового застосування рівноважний стан досягається через 24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийом= і з їжею, що призводить до зменшення C_max приблизно на 25–30 % і подовження часу досягнення максимальної концентрації (t_max) приблизно на              2,5 годин= и. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу = на ступінь його абсорбції.

Розподіл. Доклінічні дослідження показали, що прегабалін проникає крізь гематоен= цефалічний бар’єр у тварин. Прегабалін також проникає крізь плаценту в щурів і виділяє= ться в молоко у період лактації. У людини уявний об’єм розподілу прегабаліну піс= ля перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм. У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення д= ози радіоактивно міченого прегабаліну приблизно 98 % радіоактивних речовин виводиться зі сечею у вигляді незміненого прегабаліну. N-метильований дерив= ат прегабаліну – основний метаболіт препарату, який визначався в сечі, становив 0,9 % від введеної дози. Під час доклінічних досліджень рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер не відбувалося.

Виведення. Прегабалін виводиться зі системного кровообігу в незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить               6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну.

Пацієнтам із порушеннями функції нирок та пацієнтам на гемодіалізі необхідно коригувати = дози препарату.

Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну є лінійною у всьому рекомендованому діапазоні доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну с= еред пацієнтів низька (менше        20 %). Фармакокінетика багаторазових до= з є передбачуваною на підставі даних, отриманих при введенні одноразової дози. Таким чином, немає потреби в плановому контролі концентрації прегабаліну в плазмі крові.

Стать. Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу ста= ті на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостатність. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу пацієнти повинні приймати додаткову дозу.

Печінкова недостатність. Спеціальні дослідження фармакокінетики за участю пацієнтів з печінковою недостатністю не проводились. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться зі сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могли значно вплива= ти на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.Клінічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль

Препарат Лінбаг призначають для лікування нейропатичного болю у дорослих при ушкодженні периферичної та центральної нервової системи.

Епілепсі= я

Препарат= Лінбаг призначають як додаткову терапію парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.

Генералі= зований тривожний розлад

Препарат= Лінбаг призначають для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарсь= кого засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки прегабалін екскре= тується переважно в незміненому вигляді зі сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється зі сечею у формі метаболітів= ), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом так= ої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз

У дослідженнях in vivo не спостерігалося клінічно= значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном= або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що перорал= ьні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топіра= мат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Пероральні контрацептиви, = норетистерон та/або етинілестрадіол

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та/або етинілест= радіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що вплив= ають на ЦНС

Спеціаль= ні дослідження фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку= не проводилися. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у доро= слих пацієнтів.

Особливості застосування.

Пацієнти з цукровим діабет= ом

Відповід= но до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції = дози цукрознижувальних лікарських засобів.

Реакції гіперчутливості

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальни= х шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки

Застосування прегабаліну с= упроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літнього віку. Також після вихо= ду препарату на ринок повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського засо= бу.

Розлади зору

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнті= в, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшос= ті випадків це явище зникало при продовженні терапії. У ході клінічних дослідж= ень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін= на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Після ви= ходу препарату на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів з= ору, включаючи втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато= з яких були тимчасовими. Після припинення застосування прегабаліну ці симптом= и з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.

Ниркова недостатність
Одночаснезастосуваннязопіоїдами

Рекоменд= ується дотримуватися обережності при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»). У дослідженні випадок-контро= ль осіб, які застосовують опіоїди, підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, був у пацієнтів, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, порівняно з таким при застосуванні лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36] ). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких до= зах прегабаліну (≤ 300 мг, 1,52= aOR  300 aOR Пригнічення дихання

Застосуванн= я прегабаліну асоціюється з пригніченням дихання. Пацієнти з порушеною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюваннями, нирковою недостатністю, одночасним застосуванням депресантів ЦНС та пацієнти літнього віку можуть м= ати більший ризик виникнення цієї побічної реакції. Цим пацієнтам може знадобит= ися коригування дози.

У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи синдром Стівенса-Джонсона (ССД) та токсико-епідермальний некроліз (ТЕН), які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідок. Під час призначення лікарського засобу пацієнтам слід повідомити = про ознаки та симптоми та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).

=

Клінічна значущість цих результатів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими       механізмами.

Лікарський засіб Лінбаг мо= же мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засоб= ами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може викликати запаморочення і сонливість. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами, роботи зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльності доти, доки не стане відомо, чи цей лікарський засіб впливає на їхню здатність до такої діяльності.

<= /span>

Спосіб застосування та дози.

Дози=

Діапазон доз може змінюват= ися в межах 150–600 мг на добу. Дозу розділяють на 2 або 3 прийоми.<= /span>

Нейропатичний біль

прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а за необхідності – до максимальної дози 600=   QUOTE (

Прегабалін ефектив= но видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протяго= м 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годин= ної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю).

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок.

Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну*

Режим прийому

Початкова доза (мг/добу)=

Максимальна доза (мг/доб= у)

≥ 60

150

600

2–3 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>

≥ 30 – < 60

75

300

2–3 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>

≥15 – < 30

25 – 50

150

1–2 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>

< 15

25

75

1 раз на добу

Додаткова доза після гемоді= алізу (мг)

25

100

Одноразово⁺

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід розділити на кількість прийомів, щоб отримати мг/дозу.

⁺ Додаткова = доза – це додаткова одноразова доза.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Для пацієнтів із печінковою недостатністю необхідності в корекції дози немає.

Застосування пацієнтам літнього віку (віком від 65 років)=

Для пацієнтів літнього віку через порушення функції нирок може бути потрібним зменшення дози прегабалін= у.

Спосіб застосування

Лікарський засіб Лінбаг приймають незалежно від вживання їжі.

Лікарський засіб призначен= ий виключно для перорального застосування.

Діти.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Лінбаг дітям (віком до 18 років) не були встановлені. Доступна дотепер інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а так= ож у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів= .

Передозування.

Найчастішими відміченими побічними реакціями у випадку передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення= про судоми. Зрідка повідомлялося про випадки коми.

Лікування передозування прегабаліном полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз.

Побічні реакції.

Найчастішими відміченими побічними реакціями були запаморочення і сонливість. Побічні реакції зазвич= ай були легкими або помірними. Показник відміни препарату через побічні реакці= ї становив 12 % серед пацієнтів, які застосовували прегабалін, та 5 % серед пацієнтів,= які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призвели до виключ= ення з групи застосування прегабаліну, були запаморочення та сонливість.

Нижче наведені всі побічні реакції, які виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж = в 1 пацієнта; ці побічні реакції подано за класами та частотою: дуже часті (= 805; 1/10); часті (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (від ≥ 1/1000 = до < 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10000 до            < 1/1000); рідкісні (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції подано в порядку зменшення тяжкості.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та/або супут= нім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, позначено курсивом у переліку нижче.

Інфекції та інвазії.Часті: назофарингіт.

З боку системи крові та лімфатичної систе= ми. Нечасті: нейтропенія.

З боку імунної системи. Нечасті: підвищена чутливість. Поодинокі: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

З боку обміну речовин, метаболізму. Часті: підвищений апетит. Нечасті: втрата апетиту, гіпоглікемія, анорексія.
З боку психіки.З боку нервової системи. Дуже часті: запаморочення, сонливість, головний біль. Часті: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія. Нечасті: синко= пе, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушен= ня когнітивних функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлек= сія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезі= я, міоклонус. Поодинокі: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисграфія, гіпалгезія, залежність, манія, мозочковий= синдром, синдром зубчатого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна – Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну. Частота невідома: порушення псіхики, рідкісні: суїцидальні думки та поведінка, паркінсонізм.З боку органів зору. птоз, увеїт.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату. Часті: вертиго. Нечасті: гіперакузія.

З боку серця.Судинні розлади.З боку дихання, дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Часті: фаринголарингеальний б= іль. Нечасті: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухі= сть слизової носа. Поодинокі: набряк легенів, стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання. Частота невідома: = пригнічення дихання.

З боку травної системи. Часті: блювання, нудот= а, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентер= ит. Нечасті: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, , гіпест= езія ротової порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеч= а, мелена, ректальна кровотеча. Поодинокі: асцит, панкреатит, набряк язика<= /i>, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес.

Гепатобіліарні порушення. Нечасті: підвищений рівень печінкових ферменті= в*. Поодинокі: жовтяниця. Рідкісні: печінкова недостатність, гепатит.

* Збільш= ення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).<= /o:p>

З боку шкіри і підшкірної тканини.= Часті: пролежні. Нечасті: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикуло-бульозний висип.<= /span> Поодинокі: синдром Стівенса – Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальні висипання, пурпура, пустулярні висипання, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшк= ірні вузлики, рідкісні: токсико-епідермальний некроліз (ТЕ= Н).

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини. Часті: = м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів шиї. Нечас= ті: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів. Поодинокі: рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи.<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times= New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> Нечасті: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит. Поодинокі: ниркова недостатність, олігурія, затримка сечовипускання, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз. Часті: еректильна дисфункція, імпотенція. Нечасті: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія. Поодинокі: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

Загальні розлади.Лабораторні дослідження. Часті: збільшення маси ті= ла. Нечасті: підвищення рівня креатинфосфокі= нази у крові, підвищення рівня печінкових ферментів АЛТ та АСТ, підвищення рівня глюкози у крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня креатині= ну у крові, зменшення вмісту калію у крові, зниження маси тіла. Поодинокі: зменш= ення рівня лейкоцитів у крові.

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення= , що свідчили про фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування

Дані щодо припинення довгострокового лікування прегабаліном = свідчать про залежність частоти та тяжкості симптомів відміни від дози.

Діти. Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу здійснювати безперер= вний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.

Термін придатності. 3 р= оки.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберіг= ати у недоступному для дітей місці.

<= /span>

Капсули по 25 мг або 50 мг,= або 75 мг, або 150 мг: по 10 капсул у блістері, по 3 блістери в коробці.

Капсули по 300 мг: по 7 капсул у блістері, по 2 блістери в коробці.

За рецептом.

Салютас Фарма ГмбХ (виробництво за повним циклом) або

Лек Фармацевтична компанія д.д.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Отто-вон-Гюріке-Ал= леє 1, 39179, Барлебен, Саксонія-Анхальт, Німеччина або

Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія.

Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну*	Режим прийому
Початкова доза (мг/добу)=	Максимальна доза (мг/доб= у)
≥ 60	150	600	2–3 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>
≥ 30 – < 60	75	300	2–3 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>
≥15 – < 30	25 – 50	150	1–2 рази на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Tim= es New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>
< 15	25	75	1 раз на добу
Додаткова доза після гемоді= алізу (мг)
	25	100	Одноразово⁺