І&= #1053;СТРУКЦІЯ

д&= #1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

Т&= #1040;МІСТЕР

(TAMISTE= R)

&nb= sp;

С&= #1082;лад:

д&= #1110;ючі речовини: дутастерид, тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;;

1 капсула містить дутастеридm= 1; 0,5 мг та тамсул= ;озину гідрохлориk= 6;у 0,4 мг;

д&= #1086;поміжні речовини: пропіленглo= 0;коль монокаприлk= 2;т, типу ІІ; бути&#= 1083;гідроксито= луол (Е 321); желатин; гліцерин; ти= 090;ану діоксид (Е 171); метакрилатl= 5;ого сополімеру дисперсія; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; дибутилсебk= 2;цинат; полісорбат 80; кремнію діоксид колоїдний водний; кальцію стеарат;

о&= #1073;олонка твердої капсули: залі= 079;а оксид чорни = 81; (Е 172), заліза оксид черво = 85;ий (Е 172), титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), желатин;

с&= #1082;лад чорнила: шелак (Е 904), пропіленглo= 0;коль, заліза окси = 76; чорний (Е 172), аміаку розчин концентровk= 2;ний, калію гідроксид.=

&nb= sp;

Л&= #1110;карська форма. Капсули тверді.

О&= #1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: тверда желатинова капсула видовженої форми № 0EL (приблиз= 085;о 24,2 × 7,7 мм), з корпусом коричневогl= 6; кольору і кришечкою бежевого кольору з маркуванняl= 4; C001 чорним чорнилом на кришечці. Вміст капсули: продовгуваm= 0;а м’яка желат = 80;нова капсула (приблизно 16,5 &time= s; 6,5 мм) світло-жl= 6;втого кольору, наповнена прозорою рідиною та гранулами тамсулозинm= 1; білого або м= 072;йже білого кольору.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтична група. Засоби, що застосовуюm= 0;ь при доброякіснo= 0;й гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Анта= 075;оніст α₁-адреноре= цепторів. Код АТХ G04C А52.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка

Т&= #1072;містер є комбінацієn= 2; двох лікарських = 79;асобів: дутастеридm= 1;, подвійного інгібітора 5 = 45;‑редуктази, і тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у, антагоністk= 2; адренорецеl= 7;торів α_1а і α_1d. Ці лікарськ= ;і засоби мают= 00; взаємодопоk= 4;нювальний механізм ді= 11;, завдяки якому відбу = 74;ається швидке послабленнn= 3; сечовиділеl= 5;ня, знижується ризик гострої затримки се = 95;і (ГЗС) та зменшуєтьсn= 3; імовірністn= 0; виникнення необхідносm= 0;і проведення хірургічноo= 1; операції з приводу доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози.

Н&= #1077; очікується, що фармакодинk= 2;мічні ефекти фіксованої дозової комбінації дутастеридm= 1; та тамсулозинm= 1; відрізнятиl= 4;уться від таких пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і дутастеридm= 1; і тамсулозинm= 1; як окремих компонентіk= 4;.

Д&= #1091;тастерид пригнічує активність як 1-го, так і 2-г= 086; типу ізоферментo= 0;в 5α-редуктази, які відпові = 76;ають за перетворенl= 5;я тестостероl= 5;у на дигідротесm= 0;остерон (ДГТ). ДГТ є андрогеном, який у першу чергу відповідає за ріст пере= 076;міхурової залози і розвиток доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Тамсулозин пригнічує активність адренорецеl= 7;торів α_1а і α_1dу стромальніl= 1; гладкій мускулатурo= 0; передміхурl= 6;вої залози і шийці сечового міхура. Приб= 083;изно 75 % рецепторів ^= 5;₁у передміхурl= 6;вій залозі є рецепторамl= 0; підтипу α_1а= . Одночасне &= #1079;астосуванн= ;я дутастеридm= 1; з тамсулози = 85;ом

У = 4‑річному багатоцентl= 8;овому багатонаціl= 6;нальному рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому дослідженнo= 0; з паралельниl= 4;и групами вив = 95;али застосуванl= 5;я дутастеридm= 1; 0,5 мг/добу (n =3D 1 623= ), тамсулозинm= 1; 0,4 мг/добу (n =3D 1611) або одночасно д = 91;тастериду 0,5 мг із тамсулозинl= 6;м 0,4 мг (n =3D 1610) у паціє= нтів чоловічої статі з помірними т = 72; тяжкими симптомами добр = 86;якісної гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози (ДГПЗ), які мали простату об’ємом ≥ 30 мл і рівень простатоспk= 7;цифічного антигену (ПСА) в межах 1,5–10 нг/мл. Приблизно 53 % пацієнтів раніше отримували інгібітор 5α-редуктази або антагоніст ^= 5;₁‑адренорk= 7;цепторів. Основними кінцевими т = 86;чками ефективносm= 0;і протягом перших 2 рокі&#= 1074; лікування були зміни з= 072; IPSS [міжнародна шкала оцінк = 80; симптомів передміхурl= 6;вої залози], що складаєтьсn= 3; з 8 пунктів, розроблениm= 3; на основі AUA-SI [індекс симптомів Американсьl= 2;ої урологічноo= 1; асоціації] з додатковим = 87;унктом щодо якості життя. Вторинні кінцеві точки ефективносm= 0;і через 2 роки включали ма = 82;симальну швидкість потоку сечі (Q<= sub>max) та об’єм простати. Комбінація продемонстl= 8;увала статистичнl= 6; значущий ефект за шкалою IPSS з 3-го місяця порівняно з дутастеридl= 6;м і з 9-го місяця — порівняно = 079; тамсулозинl= 6;м. Для Q_max комбінація продемонстl= 8;увала статистичнl= 6; значуще покращення = 79; 6-го місяця порівняно я = 82; з дутастеридl= 6;м, так і з тамсулозинl= 6;м.

К&= #1086;мбінація дутастеридm= 1; і тамсулозинm= 1; забезпечує більш суттєве покращення клінічного стану, ніж окреме застосуванl= 5;я компонентіk= 4;. Після 2 років лікування комбінованk= 2; терапія показала статистичнl= 6; значуще ско = 88;иговане середнє покращення оцінки симп = 90;омів порівняно з вихідним рівнем на –6,2 одиниці.

С&= #1082;ориговане середнє збільшення швидкості кровотоку порівняно з початковим рівнем становило 2,4 мл/с у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії, 1,9 мл/l= 9; у разі застосуванl= 5;я дутастеридm= 1; та 0,9 мл/с у раз= 10; застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1;. Скоригованk= 7; середнє покращення індексу впливу ДГПЗ (BI= I) порівняно з початковим рівнем становило –2,1 одиниці при = 082;омбіновані&= #1081; терапії, –1,7 при терапії дутастеридl= 6;м та –1,5 при терапії тамсулозинl= 6;м. Ці зміни були статистичнl= 6; значущими при комбіно = 74;аній терапії порівняно з кожною з мон= 086;терапій. Зменшення загального об’єму передміхурl= 6;вої залози та об’єму перехідної зони після 2 років лікування було статистичнl= 6; значущим у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії порівняно з монотерапіn= 8;ю тамсулозинl= 6;м.

П&= #1077;рвинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і через 4 роки лікування був час до першого вип = 72;дку гострої затримки сечі (ГЗС) або операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ. Після 4 років лікув = 72;ння комбінованk= 2; терапія статистичнl= 6; достовірно знизила ризик розвитку ГЗ = 57; або виникне = 85;ня потреби у хірургічноl= 4;у втручанні, пов’язаномm= 1; з ДГПЗ (65,8 %, p < 0,001, 95&nb= sp;% ДІ [довірчий інтервал] 54,7–74,1) порівняно з монотерапіn= 8;ю тамсулозинl= 6;м. Частота випадків ГЗ = 57; або операці= 11;, пов’язаної = 79; ДГПЗ, до 4 року становила 4,2 % у разі застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї терапії та 11,9 % = 091; разі застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1; (p < 0,001). Порівняно з монотерапіn= 8;ю дутастеридl= 6;м комбінованk= 2; терапія зни = 79;ила ризик ГЗС аб= 086; операції, пов’язаної = 79; ДГПЗ, на 19,6 % (p =3D 0,18 [95 % ДІ 10,9–41,7]). Частота випадків ГЗ = 57; або операці= 11;, пов’язаної = 79; ДГПЗ, до 4 року у разі застосуванl= 5;я дутастеридm= 1; становила 5,2 %.=

В&= #1090;оринні кінцеві точки ефективносm= 0;і після 4 років лікування включали ча = 89; до клінічно = 75;о прогресуваl= 5;ня (визначалос= 03; як сукупніс = 90;ь таких критеріїв: погіршення за IPSS на ≥ 4 бал = 80;, розвиток пов’язаних = 79; ДГПЗ ГЗС, нетримання сечі, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів та ниркової недостатноl= 9;ті), зміни показ = 85;ика за IPSS, максимальнl= 6;ї швидкості потоку сечі (Q<= sub>max) і об’єму простати.<= /span>

Р&= #1077;зультати після 4 років лікування представлеl= 5;і нижче:

П= ;араметр

Т= ;очка часу

К= ;омбінація=

Д= ;утастерид=

Т= ;амсулозин=

Х= ;ірургія, пов’язана з ГЗС або ДГПЗ = (%)

З= ;ахворювані = 89;ть на 48 місяці

4,2

5,2

11,9a

К= ;лінічне прогресува= 085;ня* (%)

М= ;ісяць 48

12,6

17,8b

21,5а

IPSS (одиниці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[16,6]=

–= ;6,3

[16,4]=

–= ;5.3б

[16,4]=

–= ;3,8^а

Q_=
max (мл/с)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[10,9]=

2,4

[10,6]=

2,0

[10,7]=

0,7а

О= ;б’єм простати (мл)=

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (% зміна від вихідного рівня)

[54,7]=

–= ;27.3

[54,6]=

–= ;28,0

[55,8]=

+4,6a

О= ;б’єм перехідної зони простати (мл)= ^#

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (% зміна від вихідного рівня)

[27,7]=

–= ;17,9

[30,3]=

–= ;26,5

[30,5]=

18,2а

І= ;ндекс впливу ДГПЗ (одиниці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[5,3]<= o:p>

–= ;2,2

[5,3]<= o:p>

–= ;1,8^b

[5,3]<= o:p>

–= ;1,2^а

З= ;апитання IPSS 8 (статус здоров’я, пов’язаний з ДГПЗ) (одиниці)

[h= 1;азові значення]

М= ;ісяць 48 (зміна від базового рівня)

[3,6]<= o:p>

–= ;1,5

[3,6]<= o:p>

–= ;1,3^b

[3,6]<= o:p>

–= ;1,1^а

Б&= #1072;зові значення є середніми значеннями, = 072; зміни від вихідного рівня є скоригованl= 0;ми середніми змінами.

* Клінічне прогресуваl= 5;ня визначалосn= 3; як сукупніс = 90;ь таких критеріїв: погіршення за IPSS на ≥4 бали, розвиток пов’язаних = 79; ДГПЗ ГЗС, нет&#= 1088;имання сечі, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів та ниркової недостатноl= 9;ті.

# Виміряно у вибраних місцях (13 % рандомізовk= 2;них пацієнтів).

a. Комбінація продемонстl= 8;увала статистичнl= 6; значущий ефект (p <0,001) порівняно з тамсулозинl= 6;м на 48-му місяці= .

b. Комбінація продемонстl= 8;увала статистичнl= 6; значущий ефект (p <0,001) порівняно з дутастеридl= 6;м на 48-му місяці= .

Д&= #1091;тастерид

У трьох 2-річних багатоцентl= 8;ових багатонаціl= 6;нальних плацебоконm= 0;рольованих подвійно сліпих дослідженнn= 3;х первинної ефективносm= 0;і 4 325 пацієнтів чоловічої статі з помі= 088;ними та тяжкими симптомами ДГПЗ, які мал&#= 1080; простату об’ємом ≥ 30 мл і значенн= 103; ПСА в діапаз= 086;ні 1,5–10 нг/мл, отримували дутастерид = 91; дозі 0,5 мг/день або плацебо. Післ= 03; завершення подвійно сліпої фази дослід= ;ження продовжили = 91; відкритому форматі до 4 років, при цьому всі пацієнти, як= 110; залишилися = 74; дослідженнo= 0;, отримували дутастерид = 91; тій самій до= 079;і 0,5 мг/день. Через 4 роки в дослідженнo= 0; залишилися 37 % пацієнтів, рандомізовk= 2;них у групу плац= 077;бо, і 40 % пацієнтів, рандомізовk= 2;них у групу лікування дутастеридl= 6;м. Більшість (71 %) із 2 340 суб’єктів, включених у відкриту фазу продов = 78;ення, завершили додаткові 2 роки відкри = 90;ого лікування.=

Н&= #1072;йважливіши= ;ми параметрамl= 0; клінічної е = 92;ективності були індекс симптомів Американсьl= 2;ої урологічноo= 1; асоціації (AUA-SI), максимальнk= 2; швидкість потоку сечі (Q<= sub>max) і частота випадків гострої затримки сечі та хірургічноk= 5;о втручання, пов’язаногl= 6; з ДГПЗ.

AUA-SI — це опитувальнl= 0;к із семи пунктів щод = 86; симптомів, пов’язаних = 79; ДГПЗ, з максимальнl= 0;м балом 35. На початковомm= 1; рівні середній ба = 83; становив приблизно 17. Після шести місяців одн = 86;- та дворічного лікування група плаце = 73;о мала середн= 08; покращення на 2,5, 2,5 та 2,3 бала відповідно, тоді як груп= 072; досліджуваl= 5;ого препарату — на 3,2, 3,8 та 4,5 бала відповідно. Відмінностo= 0; між групами були статистичнl= 6; значущими. Поліпшення = ;AUA‑SI, яке спостерігаl= 3;ося протягом перших 2 рокі&#= 1074; подвійно сліпого лікування, зберігалосn= 3; протягом додаткових 2 років відкритих розширених досліджень. Q_max (ма&#= 1082;симальна швидкість потоку сечі). Середнє базове значення Q_max у дослідженнn= 3;х становило приблизно 10 мл/с (нормаль&#= 1085;е значення Q_max ≥15 мл/с). Після однорічногl= 6; та дворічного лікування показник Q_max у групі плацебо покращився на 0,8 та 0,9 мл/с відповідно та на 1,7 та 2,0 мл/с відповідно = 91; групі дослі = 76;жуваного препарату. Різниця між групами бул = 72; статистичнl= 6; значущою ві = 76; 1-го до 24-го місяця. Збільшення максимальнl= 6;ї швидкості сечі, що спостерігаl= 3;ося протягом перших 2 років подвійно сліпого лікування, зберігалосn= 3; протягом додаткових 2 років відкритих розширених = 76;осліджень.

Гостра затримка сечі та хірургічне втручання. Післ= 03; двох років лікування частота ГЗС становила 4,2 % у групі плацебо проти 1,8 % у групі дослі = 76;жуваного препарату (57 % зниження ризику). Ця різниця є статистичнl= 6; значущою та означає, що 42 пацієнти (95 % ДІ 30–73) потребують лікування протягом двох років, щоб уникнут = 80; одного випадку ГЗС. Частl= 6;та операцій, пов’язаних = 79; ДГПЗ, через д&#= 1074;а роки становила 4,1 % у групі плацебо та 2,2 % у групі досліджуваl= 5;ого препарату (48 % зниження ризику). Ця різниця є статистичнl= 6; значущою і означає, що 51 пацієнта (95 % ДІ 33–109) потріб = 85;о лікувати протягом двох років, щоб уникнут = 80; одного хірургічноk= 5;о втручання.

Розподі&= #1083; волосся. Офіц= 10;йні дослідженнn= 3; впливу дутастеридm= 1; на розподіл волосся у межах програми III фа= зи не проводилисn= 3;. Водночас інгібітори 5α-редуктази можуть зменшувати випадання в = 86;лосся та сприяти його росту у суб’єктів і = 79; алопецією чоловічого типу. Функція щит= ;овидної залози. Функ= ;цію щитовидної залози оцінювали в однорічномm= 1; дослідженнo= 0; у здорових чоловіків. Рівні вільного тироксину були стабіл= 00;ними під час лікування дутастеридl= 6;м, але рівні тиреотропнl= 6;го гормону (ТТГ) були дещо підвищені (н= 072; 0,4 мкМО/мл) порівняно з плацебо наприкінці однорічногl= 6; лікування. Однак, оскільки рівні ТТГ ко= 083;ивалися, середній діапазон ТТ = 43; (1,4–1,9 мкМО/мл) за&= #1083;ишався в межах норм= 080; (0,5‑5/6 мкМО/мл), рівні вільного тироксину були стабіл= 00;ними в межах норм= 080; та були однаковими як у групі плацебо, так і в групі дутастеридm= 1;, зміни рівня ТТГ не вважалися клінічно значущими. У всіх клінічних дослідженнn= 3;х не було виявлено доказів негативногl= 6; впливу дутастеридm= 1; на функцію щитовидної = 79;алози.

Неоплаз&= #1110;я молочної залози. Під час 2-річних клінічних випробуванn= 0;, що охоплюва = 83;и 3374 пацієнто-ро = 82;и впливу дутастеридm= 1;, і на момент реєстрації = 91; 2-річному відкритому продовженнo= 0; було виявлено 2 випадки рак = 91; молочної залози у чоловіків, які отримув = 72;ли дутастерид, = 110; 1 випадок у пацієнта, як= 080;й отримав плацебо. У 4-річних клінічних д = 86;слідженнях CombAT і REDUCE, що охоплювали 17489 пацієнто-ро = 82;ів впливу дутастеридm= 1; та 5 027 пацієнто-ро = 82;ів впливу комбінації дутастеридm= 1; і тамсулози = 85;у, випадків раку молочної залози не зареєстровk= 2;но в жодній групі лікування.

Вплив на чоловічу фертильнісm= 0;ь. В&= #1087;лив дутастеридm= 1; 0,5 мг/добу на характерисm= 0;ики сперми оцінювали у здорових добровольцo= 0;в віком від 18 до= 52 років (дутастерид: n = =3D 27, плацебо: n =3D 23) протягом 52 тижнів лікування т = 72; 24 тижнів спостережеl= 5;ня після лікування. Через 52 тижні середнє відсоткове зниження загальної кількості сперматозоo= 1;дів, об’єму спер = 84;и та рухливості сперматозоo= 1;дів становило 23 %, 26 % і 18 % відповідно = 91; групі дутастеридm= 1; з поправкою н = 72; зміни порівняно з вихідним рі = 74;нем у групі плацебо. Концентрацo= 0;я сперми та морфологія сперми не змінювалисn= 3;. Після 24 тижнів спостережеl= 5;ня середній відсоток зміни загальної кількості с = 87;ерматозоїд&#= 1110;в у групі дутастеридm= 1; залишався н = 72; 23 % нижчим, ніж вихідний рівень. У той &= #1095;ас як середні значення всіх параметрів = 91; всі моменти час = 91; залишалися = 74; межах норма = 83;ьних діапазонів = 10; не відповідалl= 0; попередньо визначеним критеріям клінічно значущої зміни (30 %), у двох пацієнтів у групі дутас = 90;ериду кількість сперматозоo= 1;дів зменшилася більш ніж на 90 % від вихідного рівня на 52-му т= ;ижні з частковим відновленнn= 3;м на 24-му тижні спостережеl= 5;ня. Не можна виключити ймовірністn= 0; зниження чоловічої фертильносm= 0;і.

Т&= #1072;мсулозин

Т&= #1072;мсулозин підвищує максимальнm= 1; швидкість току сечі за рахунок зниження тонусу глад = 82;их м’язів уретри і передміхурl= 6;вої залози, що усуває обструкцію. Лікарський засіб також знижує вираженістn= 0; симптомів п = 86;дразнення та обструкції, = 091; розвитку яких істотн = 91; роль відіграє нетримання сечі та скор= 086;чення гладких м’язів нижніх відділів сечовивіднl= 0;х шляхів. Такий ефект досягаєтьсn= 3; під час довготриваl= 3;ої терапії. Нео= 073;хідність оперативноk= 5;о втручання або катетер = 80;зації значно знижується.

А&= #1085;тагоністи α₁-адреноре= цепторів можуть зменшувати кров’яний тиск шляхом зниження загального = 87;ериферично&#= 1075;о опору. Під час дослідженнn= 3; впливу тамсулозинm= 1; не спостерігаl= 3;ося клінічно значущого зниження артеріальнl= 6;го тиску.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика

Б&= #1091;ла продемонстl= 8;ована біоеквівалk= 7;нтність введення комбінації дутастерид/ = 90;амсулозин і одночасногl= 6; введення окремих доз = 076;утастериду і тамсулозинm= 1; в капсулах. Дослідженнn= 3; біоеквіва = 83;ентності одноразовиm= 3; доз було проведено я = 82; натще, так і після прийому їжі. Порівняно з= 10; станом натщ = 77;, у разі застосуванl= 5;я після прийому їжі спостерігаl= 3;ося 30 % зниження C_ma=
x (максималn= 0;ної концентрацo= 0;ї) тамсулозинm= 1; у складі комбінації дутастерид/ = 90;амсулозин. Їжа не впливала на AUC (площу під фармакокінk= 7;тичною кривою) тамсулозинm= 1;.

В&= #1089;моктування= ;

Д&= #1091;тастерид.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Післ= 103; пероральноk= 5;о введення одноразовоo= 1; дози 0,5 мг дутастеридm= 1; час до досягнення = 81;ого пікової концентрацo= 0;ї в сироватці крові становив 1–3 години. Абсолютна б= ;іодоступні = 89;ть становила приблизно 60 %. Прийом їжі н= 077; впливав на біодоступнo= 0;сть дутастеридm= 1;.

Т&= #1072;мсулозин всмоктуєтьl= 9;я з кишечнику = 110; є майже повністю біодоступнl= 0;м. Як швидкіст= 00;, так і ступін= 100; всмоктуванl= 5;я тамсулозинm= 1; знижуються, = 103;кщо його приймати протягом 30 хвилин післ= 03; їди. Рівномірніl= 9;ть поглинання забезпечуєm= 0;ься прийомом Тамістеру в один і той же час доби після прийому однотипної їжі. Концент= 088;ація тамсулозинm= 1; у плазмі крові є проп= 086;рційною до дози. Після прийому одноразовоo= 1; дози тамсулозинm= 1; після їди пікова конц = 77;нтрація у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 6 годин. Рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; на 5-й день багаторазоk= 4;ого введення. Середня рівноважна концентрацo= 0;я (C_max) у пацієнтів є приблизно н = 72; дві третини вищою за концентрацo= 0;ю після одноразовоk= 5;о введення тамсулозинm= 1;. Хоча це явищ= 077; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів літнього віку, того ж с&= #1072;мого результату можна очікувати і = 091; молодших пацієнтів.=

Р&= #1086;зподіл

Д&= #1091;тастерид м&= #1072;є великий об’єм розподілу (300–= 500 л) і високу зв&= #8217;язуваність з білками плазми кров= 10; (> 99,5 %). Після щоденного введення до = 79; концентрацo= 0;я дутастеридm= 1; в сироватці крові досягає 65 % рі&= #1074;новажної концентрацo= 0;ї через 1 місяць і при= 073;лизно 90 % — через 3 місяці. Рівноважна концентрацo= 0;я у сироватці крові (C_ss), яка становить приблизно 40 нг/мл, досягаєтьсn= 3; через 6 місяців введення дози 0,5 мг на добу. Середн= 108; значення надходженнn= 3; дутастеридm= 1; з сироватки крові у сім’яну рідину стан = 86;вить 11,5 %.

Т&= #1072;мсулозин. У чоловіків тамсулозин зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми приблизно н = 72; 99 %. Об’єм розпо= ;ділу є невеликим (приблизно 0,21/кг).

М&= #1077;таболізм

Д&= #1091;тастерид активно метаболізуn= 8;ться in vivo. В умова = 93; in vitro дутаст= 077;рид метаболізуn= 8;ться цитохромом P450= 3A4 і 3A5, утворюючи три моногідрокl= 9;ильованих метаболіти = 10; один дигідрокcил= 00;ований метаболіт.=

П&= #1110;сля пероральноk= 5;о введення дутастеридm= 1; в дозі 0,5 мг/добу до досягнення рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї 1–15,4 % (середнє значення — 5,4 %) введеної дози дутастеридm= 1; виділяєтьсn= 3; у кал у незміненомm= 1; вигляді. Решта виводиться = 79; калом у вигляді 4 основних метаболітіk= 4; (39 %, 21 %, 7 % і 7 %) і 6 другорядниm= 3; метаболітіk= 4; (менше 5 % кожен). У сечі людини виявлено лише незнач = 85;і кількості незміненогl= 6; дутастеридm= 1; (менше ніж 0,1 % дози).

Т&= #1072;мсулозин. Е&= #1085;антіомерна біоконверсo= 0;я з тамсулози = 85;у гідрохлориk= 6;у [R(–)-ізомер] у S(+)‑= ізомер у людини не відбуваєтьl= 9;я. Тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6; активно метаболізуn= 8;ться ферментами цитохрому P450 у печінці, і менше 10 % дози виділяєтьсn= 3; у сечу в незміненомm= 1; вигляді. Але фармакокінk= 7;тичний профіль мет = 72;болітів у людини не встановленl= 0;й. Результати = ;досліджень in vitro вказуютn= 0; на те, що до метаболізмm= 1; тамсулозинm= 1; залучаютьсn= 3; ферменти CYP3A4 і CYP= 2D6, а також незн= 072;чною є участь інших ізоферментo= 0;в CYP. Пригніченн= я активності ферментів, які беруть участь у печ= 110;нковому метаболізмo= 0;, може призвести д = 86; посиленої дії тамсулозинm= 1;. Перед виведенням = 79; сечею метаболіти тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у піддаються широкому зв’язуваннn= 2; з глюкуронідl= 6;м або сульфатом.=

В&= #1080;ведення

Д&= #1091;тастерид.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Виведення дутастеридm= 1; залежить ві = 76; дози, і цей процес можн = 72; описати як такий, що відбуваєтьl= 9;я двома паралельниl= 4;и шляхами: оди= 085; є насичуваниl= 4; при клінічн = 86; значущих ко = 85;центраціях, а другий — ненасичуваl= 5;им. При низьких концентрацo= 0;ях у сироватці крові (менше 3 нг/мл) дутастерид швидко виводиться = 03;к залежним ві = 76; концентрацo= 0;ї, так і незале= 078;ним від концентрацo= 0;ї шляхом. Післ= 103; застосуванl= 5;я одноразовиm= 3; доз 5 мг або менших доз б= 091;ло виявлено ознаки швидкого кліренсу, а п&#= 1077;ріод напіввиведk= 7;ння становив ві = 76; 3 до 9 днів. При терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях після повторного введення дози 0,5 мг/добу домінує повільнішиl= 1;, лінійний шлях виведе = 85;ня, а період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 3‑5&n= bsp;тижнів.

Т&= #1072;мсулозин і його метаболіти виводяться переважно з = 089;ечею, в якій приблизно 9 % дози присутні у в= 080;гляді незміненої активної речовини. Пі= 089;ля внутрішньоk= 4;енного або пероральноk= 5;о введення в лікарській формі з негайним ви = 74;ільненням період напіввиведk= 7;ння тамсулозинm= 1;, що міститьс= 03; у плазмі крові, коливаєтьсn= 3; в діапазоні від 5 до 7 годин= ;. У випадку з = 90;амсулозино&#= 1084; у капсулах з модифіковаl= 5;им вивільненнn= 3;м фармакокінk= 7;тика регулюєтьсn= 3; швидкістю поглинання. Справжній період напіввиведk= 7;ння тамсулозинm= 1;, прийнятого після їди, становить приблизно 10 годин, а в рівноважніl= 1; концентрацo= 0;ї у пацієнтів = 212; приблизно 13 г&= #1086;дин. Пацієнти л= 110;тнього віку

Д&= #1091;тастерид.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Фармакокінk= 7;тика дутастеридm= 1; оцінюваласn= 3; у 36 здорових чоловіків у віці від 24 до 87 років після введення одноразовоo= 1; дози 5 мг. Знач= ної залежності впливу дутастеридm= 1; від віку пацієнта не спостерігаl= 3;ося, але період напіввиведk= 7;ння був коротши = 84; у чоловіків віком до 50 років. Статистичнl= 0;х відмінностk= 7;й у періоді напіввиведk= 7;ння не було при порівнянні групи 50–69‑річ= них досліджуваl= 5;их з групою досліджуваl= 5;их віком понад 70 років. Тамсу= лозин. Перехресне порівняльнk= 7; дослідженнn= 3; загального впливу тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у (AUC [площі під фармакокінk= 7;тичною кривою]) і періоду напіввиведk= 7;ння вказує на те, що фармакок= ;інетична дія тамсуло = 79;ину гідрохлориk= 6;у може бути трохи трива = 83;ішою у пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими добровольцn= 3;ми чоловічої статі. Власний клі= ;ренс не залежить від зв’язуваннn= 3; тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у з α₁-кислим глікопротеo= 1;ном, але знижується = 79; віком пацієнта, у результаті чого загальна ді= 03; є на 40 % сильнішою (AUC) m= 1; пацієнтів віком від 55 до= 75 років порівняно з дією у пацієнтів віком 20‑32 рок&= #1080;.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть

Д&= #1091;тастерид.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Впли= 074; ниркової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеридm= 1; не вивчали. Але у сечі людини виявляєтьсn= 3; менше 0,1 % дози дутастеридm= 1; 0,5 мг у рівноважніl= 1; концентрацo= 0;ї, тому клінічно значущого підвищення концентрацo= 0;ї дутастеридm= 1; у плазмі крові у паці= 108;нтів з нирковою недостатніl= 9;тю очікувати н = 77; слід (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Т&= #1072;мсулозин.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Фармакокінk= 7;тика тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у порівнювалk= 2;ся у 6 пацієнтів із нирковою недостатніl= 9;тю від слабког = 86; до помірног = 86; (30 ≤ CL_cr< 70 мл / хв / 1,73 м^{2)
або від
помірного д
=
86;
тяжкого (10 ≤CL_{cr <30
мл / хв / 1,73 м^{2)
ступеня і у 6
досліджуваl=
5;их
з нормальни
=
84;
кліренсом (CL_{cr<=
/sub> <
90 мл / хв / 1,73 м²⁼).
У той час як у
загальній
концентрацo=
0;ї
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
у плазмі
крові спост
=
77;рігалася
зміна в
результаті
змінного звR=
17;язування
з α₁-кислим
глікопротеo=
1;ном,
концентрацo=
0;я
незв’язаноk=
5;о
(активного)
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у,
а також
власний клі
=
88;енс
залишалися
відносно
стабільнимl=
0;. Тому
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю
не потрібна
корекція
дози
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
в капсулах.
Але пацієнт=
;и
з
термінальнl=
6;ю
стадією
ниркової
недостатноl=
9;ті
(CL_cr < 10
мл / хв / 1,73 м^{2)
не
досліджуваl=
3;ися.}}}}}

П&= #1077;чінкова не= достатністn= 0;

Д&= #1091;тастерид.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Впли= 074; печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеридm= 1; не вивчали (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Оскільки дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізмm= 1;, очікується, що рівні дутастеридm= 1; у плазмі крові цих пацієнтів будуть підвищенимl= 0;, а період напіввиведk= 7;ння — триваліши = 84; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Т&= #1072;мсулозин. Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у порівнювалl= 0; у 8 пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (ступені A і B зk= 2; класифікацo= 0;єю Чайлда — П’ю) і у 8 суб’єктів із нормальн = 86;ю функцією печінки. У той час як за&#= 1075;альна концентрацo= 0;я тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у у плазмі крові змінюваласn= 3; в результат= 10; варіабельнl= 6;го зв’язуваннn= 3; з α₁-кислим глікопротеo= 1;ном, концентрацo= 0;я незв’язаноk= 5;о (активного) тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у не зазнавал = 72; значних змі = 85;, а відзначал = 72;ся тільки помірна (32 %) зміна кліренсу не = 79;в’язаного тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у. Тому пацієн = 90;и з помірним порушенням функції печ= 10;нки не потребують корекції дози тамсул = 86;зину гідрохлориk= 6;у. Дію тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у не вивчали у пацієнтів з тяжким пору = 96;енням функції печінки.=

Б&= #1077;зпека та клінічні дослідженнn= 3;

С&= #1077;рцева недостатніl= 9;ть. У 4-річному клінічному дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я дутастеридm= 1; у поєднанні = 079; тамсулозинl= 6;м для лікування доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози у 4 844 чоловіків (дослідженн= 03; CombAT) частота виникнення серцевої недостатноl= 9;ті (збірне поняття) у групі комбі = 85;ованої терапії бул = 72; вищою (14/1610, 0,9 %), ніж у будь-як&#= 1110;й групі монотерапіo= 1; дутастеридl= 6;м (4/1623, 0,2 %) або тамсулозинl= 6;м (10/1611, 0,6 %).

В окремому 4-річному клінічному дослідженнo= 0;, в якому порівнювалl= 0; плацебо з хімічною пр = 86;філактикою дутастеридl= 6;м, з участю 8 231 чо= ;ловіка віком від 50 до= 75 років з попереднімl= 0; негативнимl= 0; результатаl= 4;и біопсії на рак передмі = 93;урової залози і початковим рівнем ПСА 2,5‑= 10,0 нг/мл у чоловіків від 50 до 60 рокі = 74; або 3–10,0 нг/мл у чоловіків віком понад 60 років (дослідженн= 03; REDUCE) частота виникнення серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; дутастерид 0,5 мг 1 раз на добу (30/4105, 0,7 %), була вищою порівняно з пацієнтами, які приймал = 80; плацебо (16/4126, 0,4 %). Ретроспектl= 0;вний аналіз цьог = 86; дослідженнn= 3; показав вищ = 91; частоту серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; дутастерид = 10; альфа-блока = 90;ор одночасно (12/1152, 1 %), порівняно з суб’єктам = 80;, які приймал = 80; дутастерид = 73;ез альфа-блока = 90;ора (18/2953, 0,6 %), плацебо і альфа-блок= 072;тор (1/1399, <0,1 %) або плацебо без альфа-блока = 90;ора (15/2727, 0,6 %). Причинного зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; (окремо або у комбінації = 79; альфа-блока = 90;орами) і виникненняl= 4; серцевої недостатноl= 9;ті встановленl= 6; не було (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Р&= #1072;к передміх= урової залози і низькодиф= ;еренційова = 85;і пухлини. У 4-річному дослідженнo= 0;, в якому вивчали дію дутастеридm= 1; порівняно з плацебо, у 8 231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попереднімl= 0; негативнимl= 0; результатаl= 4;и біопсії на рак передмі = 93;урової залози і початковим рівнем ПСА 2,5–= 10 нг/мл у чоловіків віком від 50 до= 60 років або 3–10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років (дослі= 076;ження REDUCE) 6 706 суб’єктам було проведено голкову біопсію простати (обов’язков = 91; за первинни = 84; протоколом), дані якої були викори = 89;тані для аналізу диференціюk= 4;ання за шкалою Глісона. У до&#= 1089;лідженні було виявлено 1 517 пацієнтів з = 076;іагнозом рак простат = 80;. Більшість пухлин прос = 90;ати (70 %), виявлених за допомого= 02; біопсії, в обох групах лікування мали високи = 81; рівень диференціюk= 4;ання (5–6 балів за шкалою Гліс = 86;на). У групі дутастеридm= 1; зареєстровk= 2;но більш висок = 91; частоту (n =3D 29, 0,9 %) низькодифеl= 8;енційовано= 075;о раку простати (8–10 балів за шкалою Гліс = 86;на) порівняно з групою плацебо (n =3D 19, 0,6 %) (р =3D 0,15). У перші 2 роки дослідженнn= 3; кількість п = 72;цієнтів з раком перед= ;міхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона бул= ;а однаковою в групі дутастеридm= 1; (n =3D 17, 0,5 %) і в групі плацебо (n =3D 18, 0,5 %). Протягом 3–4-го років дослідженнn= 3; більша кількість випадків раку передм= 10;хурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона бул = 72; діагностовk= 2;на у групі дутастеридm= 1; (n =3D 12, 0,5 %) порівняно з групою плац = 77;бо (n =3D 1, < 0,1 %) (р =3D 0,0035). Немає даних про вплив на ризик розвитку раку простати у чоловіків, я= 082;і приймають дутастерид понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передм= ;іхурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона зберігався постійним у різні періоди дослідженнn= 3; (1–2-й роки, 3–4-й роки) в групі дутастеридm= 1; (0,5 % у кожний період), у той час як у групі плацебо відсоток пацієнтів і = 79; низькодифеl= 8;енційовани= 084; раком прост = 72;ти (8–10 балів за шкалою Глісона) був нижчим у 3–4-й роки, ніж у 1–2-l= 1; роки (< 0,1 % і 0,5 % відповідно) (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Не було ніякої різниці в частоті випадків ра = 82;у передміх= 091;рової залози з показником 7–10 балів за шкалою Глісона (р =3D 0,= 81). У 4-річному клінічному дослідженнo= 0; лікування доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози (Combat), де первинним протоколом не було передбаченl= 6; обов’язковm= 1; біопсію і вс= 110; діагнози ра = 82;у простати були встановленo= 0; на біопсії з= 072; показаннямl= 0;, частота випадків раку передм= 10;хурової залози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона бул = 72; 0,5 % (n =3D 8) у групі дутастеридm= 1;, 0,7 % (n =3D 11) у групі тамсулозинm= 1; та 0,3 % (n =3D 5) у груп= 110; комбінованl= 6;ї терапії. Зв’язок між застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; і виникненн= 03;м низькодифеl= 8;енційовано= 075;о раку передміхурl= 6;вої залози залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м.

Р&= #1072;к молочної залози у чоловіків.= Два епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; типу «випад = 86;к — контроль», одне проведено у США (n =3D 339 випадк= ів раку молочної залози, n =3D 6 780 у групі контр = 86;лю), а інше — у Великій Британії (n =3D 398 випадків раку молочної залози, n =3D 3 930 у групі контр = 86;лю), на основі аналізу медичних ба = 79; даних не виявили ніякого збільшення ризику розв = 80;тку раку молочної залози у чоловіків при застосу = 74;анні інгіб= 110;торів 5α-редуктази. Результати першого дослідженнn= 3; не показали зв’язку з розвитком раку молочн = 86;ї залози (відносний ризик при застосуванl= 5;і препарату ≥&nbs= p;1 року до встановленl= 5;я діагнозу раку молочної залози порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям <1 року: 0,70, 95 % ДІ 0,34–1,45). У другому дослідженнo= 0; відносний ризик раку молочної за = 83;ози, пов’язаний із застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; 5α-редуктази, &#= 1087;орівняно з таким без застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; 5α-редуктази становив 1,08 (95 % ДІ 0,62–1,87).

П&= #1088;ичинний зв’язок між випадками раку молочн = 86;ї залози у чоловіків і довготриваl= 3;им застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; не встановл = 77;но.

&nb= sp;

К&= #1083;інічні характерисm= 0;ики

П&= #1086;казання

Л&= #1110;кування помірних та тяжких симптомів доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози. Змен= 096;ення ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідносm= 0;і хірургічноk= 5;о втручання у пацієнтів з помірними т = 72; тяжкими симптомами доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози.

&nb= sp;

П&= #1088;отипоказан= ;ня

Т&= #1072;містер не застосовувk= 2;ти для лікування ж= 10;нок і дітей (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Т&= #1072;містер протипоказk= 2;ний пацієнтам з підвищеною чутливістю до дутастеридm= 1;, інших інгіб= 10;торів 5α-редуктази, тамсулозинm= 1; (включаючи індукованиl= 1; тамсулозинl= 6;м ангіоневроm= 0;ичний набряк), інших компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу або д= 086; сої і арахісу. Тамістер пр= ;отипоказан = 80;й пацієнтам, які мають в анамнезі ортостатичl= 5;у артеріальнm= 1; гіпотензію. = 058;амістер протипоказk= 2;ний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

&nb= sp;

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

Д&= #1086;слідження взаємодії лікарськогl= 6; засобу Тамістер з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводили. Далі подано наявну інформацію про окремі компоненти.

Д&= #1091;тастерид

П&= #1088;о зниження рівнів простатоспk= 7;цифічного антигену (ПСА) в сироватці крові під ча= 089; лікування дутастеридl= 6;м та рекомендацo= 0;ї відносно виявлення раку передміхурl= 6;вої залози див. = 91; розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

В&= #1087;лив інших лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику дутастеридm= 1;

З&= #1072;стосування разом з інгібітораl= 4;и CYP3A4 та/або P-глікопроте= 111;ну. Дутастерид переважно виводиться шляхом мета = 73;олізму. Дослідженнn= 3; in vitro показують, що каталізатоl= 8;ами метаболізмm= 1; є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційних досліджень взаємодії з = 072;ктивними інгібітораl= 4;и CYP3A4 не проводили. Проте в дослідженнo= 0; популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики концентрацo= 0;ї дутастеридm= 1; в сироватці крові були в середньому = 74; 1,6–1,8 раза вищи = 84;и у невеликої кількості тих пацієнтів, я= 082;і одночасно лікувалися верапамілоl= 4; або дилтіаз = 77;мом (помірні інгібітори CYP3= A4 та інгібітори P-глікопроте= 111;ну), ніж у інших пацієнтів. При довгострокl= 6;вому застосуванl= 5;і комбінації дутастеридm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; є сильнодіючl= 0;ми інгібітораl= 4;и ферменту CYP3A4 (наприклад: ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазоl= 3;, кетоконазоl= 3;, які вводили перорально), концентрацo= 0;я дутастеридm= 1; в сироватці крові може п= 110;двищуватис&= #1103;. Подальше інгібуваннn= 3; 5α-редуктази при посиленій дії дутастеридm= 1; є малоймові = 88;ним. Але можливе зменшення частоти введення до = 79; дутастеридm= 1; у разі розвитку побічних ефектів. Слі= 076; відзначити, що у разі пригніченнn= 3; активності ферменту довгий пері = 86;д напіввиведk= 7;ння може стати щ= 077; довшим і суп= 091;тня терапія мож = 77; у такому випадку три = 74;ати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї. Застосуванl= 5;я 12 г холес = 90;ираміну через 1 годину післ= 03; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози 5 мг дута&= #1089;териду не впливало на фармакокінk= 7;тику дутастеридm= 1;.

В&= #1087;лив дутастеридm= 1; на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів

У невеликому дослідженнo= 0; (N =3D 24) триваліст&= #1102; в два тижні з участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 на добу) не впливав на фармакокінk= 7;тику тамсулозинm= 1; або теразозину. У цьому досl= 3;ідженні також не бул= 086; виявлено ознак фарма = 82;одинамічно&#= 1111; взаємодії. Дутастерид не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику варфарину або дигоксину. Ц= 077; вказує на те, що дутастер = 80;д не інгібує / не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопрот = 77;їну-перенос&= #1085;ика. Дані дослід= ;жень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ф= 077;рменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.

Т&= #1072;мсулозин

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можуть знижувати артеріальнl= 0;й тиск, у тому числі разом зі знеболювалn= 0;ними лікарськимl= 0; засобами, інгібітораl= 4;и 5-фосфодіест= 077;рази та іншими α_{1-адреноблок=
072;торами
може
теоретично
призводити
до посилено=
11;
гіпотензивl=
5;ої
дії. Тамісте=
088;
не слід
застосовувk=
2;ти
в комбінаці=
11;
з іншими α₁-k=
2;дреноблока=
090;орами.}

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у і кетоконазоl= 3;у (сильного інгібітора CYP3= A4) збільшує С_{max та
AUC
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
у 2,2 та 2,8 раза ві&=
#1076;повідно.
Сумісне
застосуванl=
5;я
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
і
пароксетинm=
1;
(сильного
інгібітора CYP2=
D6)
збільшує С_{max та
AUC
тамсулозинm=
1;
гідрохлориk=
6;у
у 1,3 та 1,6 раза ві&=
#1076;повідно.
Аналогічне
збільшення
очікується
=
91;
пацієнтів з=
10;
слабким
метаболізмl=
6;м
CYP2D6 порівняно
=
79;
такими з
інтенсивниl=
4;
метаболізмl=
6;м
при
сумісному
застосуванl=
5;і
з сильними
інгібітораl=
4;и
CYP3A4. Ефект
сумісного
застосуванl=
5;я
обох інгібі
=
90;орів
CYP3A4 та
інгібіторіk=
4;
CYP2D6 з
тамсулозинl=
6;м
клінічно не
досліджуваk=
4;ся,
однак
потенційно
може суттєв
=
86;
збільшуватl=
0;ся
концентрацo=
0;я
тамсулозинm=
1;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}}

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у (0,4 мг) і циметидину (400 мг кожні 6 го= 076;ин протягом 6 днів) призводило до зниження = 082;ліренсу (26 %) і збільшення AUC (площі під фармакокінk= 7;тичною кривою) (44 %) тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у. Тамістер слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з циметидиноl= 4;.

В&= #1080;черпного дослідженнn= 3; взаємодії тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у і варфарину не проводил = 80;. Результати обмежених досліджень in vitro та in vivo є недостатніl= 4;и. З обережністn= 2; слід провод = 80;ти одночасне лікування варфарином = 10; тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;ом.

Н&= #1110;якої взаємодії н = 77; спостерігаl= 3;ося, коли тамсул = 86;зину гідрохлориk= 6; вводили одночасно з атенололом або еналаприлоl= 4;, або ніфедип= 10;ном, або теофіліном. Одночасне застосуванl= 5;я фуросеміду призводить до зниження рівнів тамсулозинm= 1; в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаютьсn= 3; у межах норм= 080;, корекція дози не потрібна.=

В умовах in vitro ні діазепам, ні пропранолоl= 3;, ні трихлорметo= 0;азид, ні хлормадиноl= 5;, ні амітриптилo= 0;н, ні диклофен = 72;к, ні глібенкламo= 0;д, ні симвастатиl= 5; не змінюють вільну фракцію тамсулозинm= 1; у плазмі кров= 10; людини. Тамсулозин також не змі= 085;ює вільні фракції діазепаму, пропранолоl= 3;у, трихлорметo= 0;азиду і хлормадиноl= 5;у.

Н&= #1110;якої взаємодії н = 72; рівні печінковогl= 6; метаболізмm= 1; не спостерігаl= 3;ося під час досл= 110;джень in vitro з мікросомалn= 0;ними фракціями печінки (пок= 072;зовою є система пов’язаних = 79; цитохромамl= 0; Р450 ферментів, що метаболізуn= 2;ть лікарські засоби) із застосуванl= 5;ям амітриптилo= 0;ну, сальбутамоl= 3;у і глібенкламo= 0;ду. Проте дикло = 92;енак може підвищуватl= 0; швидкість виведення тамсулозинm= 1;.

&nb= sp;

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я

К&= #1086;мбіновану терапію призначати після ретел= 00;ного аналізу співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к у зв’язку з потенційниl= 4; збільшенняl= 4; ризику побічних реакцій (зокрема серцевої недостатноl= 9;ті) та вивчення варіантів а = 83;ьтернативн&#= 1086;го лікування, включаючи м = 86;нотерапію.

П&= #1086;бічні реакції з боку серцево-суд = 80;нної системи

З&= #1072; даними двох 4-річних клінічних досліджень, частота виникнення серцевої недостатноl= 9;ті (узагальнен = 80;й термін для всіх повідо = 84;лень, найбільше щодо серцевої недостатноl= 9;ті та застійно= 11; серцевої недостатноl= 9;ті) була вищою в осіб, які лікувалися комбінацієn= 2; дутастеридm= 1; з альфа-блока = 90;ором, головним чином тамсулозинl= 6;м, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацієn= 2;. Частота серцевої недостатноl= 9;ті була низько= 02; (≤1 %) та варіабельнl= 6;ю у межах цих досліджень. Диспропорцo= 0;ї у частоті виникнення = 89;ерцево-суди&= #1085;них побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; (окремо або у комбінації = 79; альфа-блока = 90;орами) і виникненняl= 4; серцевої не = 76;остатності встановленl= 6; не було (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»)

П&= #1088;оведено метааналіз 12 рандомізовk= 2;них, плацебоконm= 0;рольованих або порівняльнl= 0;х клінічних досліджень (n = =3D 18 802), в якому оцінювали ризик розвитку побічних реакцій з боку серцев = 86;-судинної системи при застосуванl= 5;і дутастеридm= 1; (порівняно з контрольноn= 2; групою). Не було встановленl= 6; стійкого статистичнl= 6; значущого збільшення ризику серцевої недостатноl= 9;ті (ВР [в&= #1110;дносний ризик] 1,05; 95 % ДІ 0,71–1,57), гострого інфаркту міокарда (ВР 1,= 00; 95 % ДІ 0,77–1,30) або інсульту (ВР 1,= 20; 95 % ДІ 0,88–1,64).

Р&= #1072;к передміхурl= 6;вої залози та пухлини вис = 86;кого ступеня за шкалою Глісона (низькодифе = 88;енційовані)<= /span>

У ході 4-річного клінічного дослідженнn= 3; з участю > 8 000 чоловіків віком від 50 до= 75 років з попе= 088;еднім негативним результатоl= 4; біопсії на рак передміхурl= 6;вої залози та фоновим рівнем ПСА 2,5–= 10,0 нг/мл (дослідженн= 03; REDUCE) у 1 517 чоловік= ;ів було діагностовk= 2;но рак передміхурl= 6;вої залози. Відзначалаl= 9;ь вища частот = 72; виникнення раку передміхурl= 6;вої залози з диф= 077;ренціюванн&= #1103;м 8–10 балів за шкалою Глісона у групі дутастеридm= 1; (n =3D 29, 0,9 %) порівняно з групою плацебо (n =3D 19, 0,6 %). Причинного зв’язку між застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; і виникненняl= 4; низькодифеl= 8;енційовано= 075;о раку передміхурl= 6;вої залози встановленl= 6; не було. Клінічна значущість цифрового дисбалансу не встановленk= 2;. Чоловіки, я&= #1082;і отримують Тамістер, мають регул= 03;рно проходити обстеження для визначе = 85;ня ризику розвитку раку передміхурl= 6;вої залози, включаючи тест на простатоспk= 7;цифічний антиген.

У додатковомm= 1; послідовноl= 4;у дворічному = 89;постережен&#= 1085;і пацієнтів, які були учасниками первинного дослідженнn= 3;, при застосу = 74;анні дутастеридm= 1; як хімічної профілактиl= 2;и (дослідженн= 03; REDUCE) була встановленk= 2; низька част = 86;та нових випадків раку передміхурl= 6;вої залози (груп= 072; дутастеридm= 1; [n =3D 14] — 1,2 %, група п&= #1083;ацебо [n =3D 7] — 0,7 %) без нових ідентифікоk= 4;аних випадків раку передміхурl= 6;вої залози з диф= 077;ренціюванн&= #1103;м 8‑10 балів за шкалою Глісона. Довготриваl= 3;е послідовне (до 18 років) спостережеl= 5;ня пацієнтів з клінічного дослідженнn= 3; із застосуванl= 5;ям іншого інгі = 73;ітора 5α-редуктази (фінастерид = 91;) як хімічної профілактиl= 2;и не показало статистичнl= 6; значущої різниці між групами фінастеридm= 1; і плацебо у показниках загального виживання (С= 056; [співвіднош = 77;ння ризиків] 1,02, 95 % ДІ 0,97–1,08) або виживання після діагностувk= 2;ння раку передм= 10;хурової залози (СР 1,01, 95 % ДІ 0,85–1,20). Вплив на простатоспk= 7;цифічний антиген

К&= #1086;нцентрація простатоспk= 7;цифічного антигену (ПСА) є важливим компонентоl= 4; скринінговl= 6;го процесу для виявлення раку передм= 10;хурової залози. Дутастерид здатний знижувати рівень сироватковl= 6;го простатоспk= 7;цифічного антигену у хворих приблизно н = 72; 50 % через 6 місяців лікування.=

У пацієнтів, які приймають Тамістер, потрібно визначити новий початковий рівень ПСА через 6 місяців лікування цим препаратом. = 053;адалі цей рівень рекомендуєm= 0;ься перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджеl= 5;е збільшення рівня ПСА від найнижчого рівня під ча= 089; застосуванl= 5;я Тамістеру може бути св= 110;дченням наявності раку передміхурl= 6;вої залози або недотриманl= 5;я режиму лікування препаратом Тамістер і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники ПСА знаходя = 90;ься у межах норм= 080; у чоловіків, які не лікувались інгібітораl= 4;и 5α‑редуктазl= 0;. При інтерпретаm= 4;ії показників = 55;СА у хворих, які лікуються препаратом Тамістер, слід зважат = 80; на попередн= 10; показники ПСА для порівняння. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тамістер не впливає на використанl= 5;я рівня простатоспk= 7;цифічного антигену дл= 03; діагностикl= 0; раку передміхурl= 6;вої залози післ= 03; встановленl= 5;я його нового = 087;очаткового рівня. Загальний рівень сиро = 74;аткового простатоспk= 7;цифічного антигену повертаєтьl= 9;я до початковогl= 6; рівня протя = 75;ом 6 місяців після припинення лікування.=

С&= #1087;іввідношен= ;ня ж вільного простатоспk= 7;цифічного антигену і загального його рівня залишаєтьсn= 3; сталим навіть під час лікуван = 85;я препаратом Тамістер. Якщо для визначення раку передміхурl= 6;вої залози ліка = 88; вирішить використатl= 0; відсотковиl= 1; показник вільного простатоспk= 7;цифічного антигену у пацієнта, який лікується препаратом = 58;амістер, ніякого корегуваннn= 3; показника в= 10;льного простатоспk= 7;цифічного антигену пр = 86;водити не потрібно. Перед початком ку = 88;су лікування препаратом Тамістер та періодично під час лікування у пацієнтів з доброякіснl= 6;ю гіперплазіn= 8;ю передміхурl= 6;вої залози слід робити пальцеве ректальне обстеження, = 072; також застосовувk= 2;ти інші методи виявлення раку передміхурl= 6;вої залози. Нирк= ова недостатніl= 9;ть

Л&= #1110;кування хворих з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 10 мл/хв) потріб&#= 1085;о проводити з обережністn= 2;, оскільки фа = 88;макокінети&#= 1082;у дутастеридm= 1; у таких хворих не вивчали. Арт= еріальна гіпотензія<= o:p>

Я&= #1082; і у разі застосуванl= 5;я інших α₁-адр= ;еноблокато = 88;ів, ортостатичl= 5;а гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувал = 80;ся тамсулозинl= 6;м, і у рідкісни= 093; випадках мо = 78;е призвести д = 86; синкопе. При перших озна = 82;ах ортостатичl= 5;ої гіпотензії (запамороче = 85;ня, слабкість) пацієнтів, які розпочали л= 10;кування препаратом Тамістер, слід переве = 89;ти у положення сидячи або лежачи, поки симптоми не минуть.

П&= #1086;трібно дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і альфа-адрен = 86;блокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіто = 88;ів 5-фосфодіест= 077;рази. Альфа-адрен = 86;блокатори та інгібітори 5-фосфодіест= 077;рази є вазодилат = 72;торами і можуть знижувати артеріальнl= 0;й тиск. Сумісн= 077; застосуванl= 5;я цих двох класів лікарських засобів мож = 77; потенційно спричинити симптоматиm= 5;ну артеріальнm= 1; гіпотензію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
І&= #1085;траопераці= ;йний синдром атонічної райдужки

П&= #1110;д час операці= 11; з приводу катаракти т = 72; глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин, був відзначениl= 1; інтраопераm= 4;ійний синдром атонічної райдужки (ІС= 040;Р, варіант синдрому вузької зіниці). Інтр&#= 1072;операційни= й синдром атонічної райдужки збільшує ризик очних ускладнень під час або після операції. Тому лікування препаратом Тамістер не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, яким запланованl= 6; операцію з приводу кат = 72;ракти. Під час передопераm= 4;ійного обстеження хірург-офта = 83;ьмолог і його бригада мають з’ясу = 74;ати, чи признача = 83;и пацієнтові раніше або тепер Таміс = 90;ер. Це дасть змогу передбачитl= 0; можливу поя = 74;у інтраопераm= 4;ійного синдрому атонічної райдужки пі = 76; час операці= 11;. Отримано по = 86;динокі повідомленl= 5;я про позитивний ефект відміни тамсулозинm= 1; за 1–2 тижні до операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми, однак переваги і строки припинення лікування д = 86; операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми не встановленo= 0;.

З&= #1084;іни настрою та депресія<= /u>

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інший перор = 72;льний інгібітор 5-альфа-редук&#= 1090;ази, повідомлялl= 6;ся про зміни настрою, включаючи пригнічениl= 1; настрій, депресію та, рідше, виник= 085;ення суїцидальнl= 0;х думок. Пацієнтам слід рекоме = 85;дувати звернутися за медичною допомогою у разі появи будь-якого з цих симптом= 10;в.

Н&= #1077;герметичні капсули

Д&= #1091;тастерид абсорбуєтьl= 9;я через шкіру, тому жінки т= 072; діти мають уникати контакту з н= 077;герметични&= #1084;и капсулами. Якщо рідина = 079; капсули потрапила н = 72; шкіру, її слід негайн = 86; змити водою = 079; милом.

І&= #1085;гібітори СYP3A4 та CYP2D6

С&= #1091;місне застосуванl= 5;я тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у з сильними інгібітораl= 4;и СYP3A4 (наприклаk= 6; кетоконазоl= 3;ом) або — меншою мірою — з сил&#= 1100;ними інгібітораl= 4;и CYP2D6 (наприклад пароксетинl= 6;м) може збільшуватl= 0; концентрацo= 0;ю тамсулозинm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти тамсулозин пацієнтам, які лікуються с = 80;льними інгібітораl= 4;и СYP3A4, та рекомендовk= 2;но з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти тамсулозин = 87;ацієнтам, які лікуються помірними інгібітораl= 4;и СYP3A4 (наприклаk= 6; еритроміциl= 5;ом), сильними аб = 86; помірними інгібітораl= 4;и CYP2D6, комбінацієn= 2; інгібіторіk= 4; СYP3A4 та CYP2D6 або пацієнтам з= 10; слабким мет = 72;болізмом CYP2D6.

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть

В&= #1087;лив печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок= 10;нетику дутастеридm= 1; не вивчали. Через актив = 85;ий метаболізм дутастеридm= 1; та 3–5-тижневи&= #1081; період його напіввиведk= 7;ння лікування дутастеридl= 6;м пацієнтів з легкою або п= 086;мірною печінковою недостатніl= 9;тю слід провод = 80;ти з обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Р&= #1072;к молочної залози у чоловіків<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

П&= #1086;відомляли про рідкісн= 10; випадки рак = 91; молочної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетl= 0;нговий період. При цьому епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; вказують на відсутністn= 0; підвищення ризику розвитку раку молочної залози у чол= 086;віків при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх паціє = 85;тів про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; про будь-які зміни у тканині молочної залози, наприклад про виділення і = 79; соска або припухлістn= 0;.

&nb= sp;

З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю

Т&= #1072;містер протипоказk= 2;ний для лікування ж= 10;нок. Дослідженнn= 3; з вивчення впливу Тамі = 89;тер на вагітність, лактацію та фертильнісm= 0;ь не проводил = 80;. Далі надається інформація стосовно окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

Ф&= #1077;ртильність= ;. Дута&#= 1089;терид впливає на характерисm= 0;ики еякуляту (зменшення кількості сперматозоo= 1;дів, об’єму еякуляту та рухливості сперматозоo= 1;дів). Не виключений ризик зниження чо = 83;овічої фертильносm= 0;і. Оцінку впливу тамс = 91;лозину гідрохлориk= 6;у на кількіст= 00; або функцію сперматозоo= 1;дів не проводил = 80;.

В&= #1072;гітність. Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджаn= 8; перетворенl= 5;ю тестостероl= 5;у у дигідротесm= 0;остерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у пл= 086;да чоловічої статі. Незначну кількість дутастеридm= 1; було виявлено в еякуляті пр = 80; проведенні дослідженнn= 3;. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організм = 91; жінки з сім’ям чоловіка, який лікується п = 88;епаратом Тамістер, на плід чоловічої статі. Як і у разі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; 5α-редуктази, рекомендуєm= 0;ься користуватl= 0;ся презерватиk= 4;ом під час статевого акту, якщо жінка вагітна, а чоловік лікується препаратом Тамістер, з метою запобіганнn= 3; потрапляннn= 2; сім’я до організму жінки. Немає доказів тог = 86;, що введення тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у вагітним самкам щурі = 74; та кролів у д&#= 1086;зах, що перевищуютn= 0; терапевтичl= 5;і, негативно впливає на плід.

Г&= #1088;удне годування<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>. Неві&#= 1076;омо, чи проникають дутастерид та тамсулоз = 80;н у грудне молоко жінк = 80;.

&nb= sp;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Д&= #1086;слідження з вивчення впливу лікарськогl= 6; засобу Тамістер на здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м або іншими механізмамl= 0; не проводилисn= 3;. Однак пацієнтів потрібно пр = 86;інформуват&#= 1080; про можливе виникнення = 89;имптомів, пов’язаних = 79; ортостатичl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;, зокрема про запаморочеl= 5;ня, при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Тамістер.=

&nb= sp;

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози

Д&= #1086;рослі (включаючи пацієнтів літнього ві = 82;у)

Р&= #1077;комендован= ;а доза лікарськогl= 6; засобу Тамі = 89;тер — 1 капсула (0,5 м= 075; / 0,4 мг) на добу. Лікарський засіб приймати перорально через 30 хвили&= #1085; після споживання їжі в один і той же час. Ка&= #1087;сулу слід ковтат = 80; цілою, не відкривати = 10; не розжовуватl= 0;, оскільки пр = 80; контакті із = 074;містом капсули можливе подразненнn= 3; слизової оболонки рота та глотки. Тамі= 089;тер можна застосовувk= 2;ти для заміщен = 85;я комбінованl= 6;ї терапії дутастеридl= 6;м та тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;ом з метою поле= 075;шення лікування. Заміна лікарським засобом Тамістер дутастеридm= 1; або тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у при монотер = 72;пії можлива, якщ= 086; це клінічно обґрунтоваl= 5;о.

Н&= #1080;ркова недостатніl= 9;ть

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику лікарськогl= 6; засобу Тамі = 89;тер у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю не вивчали. Змінювати дозу лікарськогl= 6; засобу для лікування таких пацієнтів н = 77; потрібно (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

П&= #1077;чінкова недостатніl= 9;ть

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику лікарськогl= 6; засобу Тамі = 89;тер у пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю не вивчали, тому його слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при легкій т= 072; помірній пе = 95;інковій недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). Хворим з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю лікарський засіб протипоказk= 2;ний (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&nb= sp;

Д&= #1110;ти. Застосу&= #1074;ання протипоказk= 2;но.

&nb= sp;

П&= #1077;редозуванн= ;я

Д&= #1072;них про випадки передозуваl= 5;ня лікарськогl= 6; засобу Тамістер немає. Далі надається інформація стосовно окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

Д&= #1091;тастерид. За даними клінічних досліджень = 91; добровольцo= 0;в, разові дози дутастеридm= 1; до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичl= 5;і) протягом 7 дн&#= 1110;в не викликал = 80; занепокоєнl= 5;я щодо безпек = 80; їх застосуванl= 5;я. Під час клінічних досліджень застосовувk= 2;ли дози дутастеридm= 1; по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додат = 82;ових побічних реакцій порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; у дозі 0,5 мг/добу. Спец&#= 1080;фічного антидоту немає, тому у разі можлив = 86;го передозуваl= 5;ня слід проводити симптоматиm= 5;ну та підтримуваl= 3;ьну терапію.

Т&= #1072;мсулозин.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> Надх= 086;дили повідомленl= 5;я щодо гострого пе = 88;едозування тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у у дозі 5 мг, в результаті якого спостерігаl= 3;ась гостра артеріальнk= 2; гіпотензія (систолічни = 81; артеріальнl= 0;й тиск 70 мм рт. ст.), блювання та діарея, які лікувал = 80; інфузією рідини, післ= 103; чого пацієн = 90; відчув полегшення = 91; той самий день. У разі гострої артеріальнl= 6;ї гіпотензії, яка виникає після передозуваl= 5;ня тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6;у, слід забезп = 77;чити підтримку діяльності серцево-суд = 80;нної системи. Пацієнту в такому стан= 10; потрібно пр = 80;йняти горизонталn= 0;не положення, щоб віднови = 90;и артеріальнl= 0;й тиск і нормалізувk= 2;ти частоту серцевих скорочень. Якщо це не до&#= 1087;оможе, слід призначити плазмозаміl= 5;ники, а у разі необхідносm= 0;і — судинозвужm= 1;вальні засоби. Потрібно стежити за функцією ни = 88;ок і проводити загальнопіk= 6;тримувальн= 091; терапію. Діаліз може виявитися неефективнl= 0;м, оскільки тамсулозинm= 1; гідрохлориk= 6; майже повністю зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми. При передозуваl= 5;ні, щоб запобігти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі дози лікарськогl= 6; засобу, треб= 072; провести пр = 86;мивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.

&nb= sp;

П&= #1086;бічні реакції

І&= #1085;формацію про одночасне застосуванl= 5;я одержано з дослідженнn= 3; CombAT, в якому порівнювалl= 0; комбінацію дутастеридm= 1; в дозі 0,5 мг та тамсулозинm= 1; 0,4 мг 1 раз на добу протягом 4 років і моно= 090;ерапію цими засобами. Інформацію про побічні реакції окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу (дутастерид = 91; та тамсулоз = 80;ну) також наведено нижче. Не про всі побічні реакції, що відзначали при застосуванl= 5;і окремих компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу, повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Тамістер, і тому інформацію про побічні реакції при застосуванl= 5;і окремих ком = 87;онентів лікарськогl= 6; засобу Тамістер та = 82;ож включено в дану інструкцію.

З&= #1072; даними 4-річного дослідженнn= 3; CombAT, відсоток п= 086;бічних реакцій, визначених дослідникаl= 4;и протягом першого, другого, третього та = 095;етвертого років лікування, змінювався: відповідно 22 %, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованo= 0;й терапії дутастеридl= 6;м і тамсулозинl= 6;м; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при монотерапіo= 1; дутастеридl= 6;м; 13 %, 5 %, 2 %, та 2 % при монотерапіo= 1; тамсулозинl= 6;м. Вищий відсо = 90;ок побічних реакцій у групі, яка отримувала комбінованm= 1; терапію, протягом першого рок = 91; лікування зумовлений вищими показникамl= 0; репродуктиk= 4;них порушень, а саме порушень еякуляції, я= 082;і спостерігаl= 3;ись у групі. Побічні реа= ;кції, що виникали = 079; частотою ≥ 1&nbs= p;% протягом першого рок = 91; застосуванl= 5;я, за даними дослідницьl= 2;их аналізів CombAT, REDUCE, а також клінічних досліджень монотерапіl= 1; окремими компонентаl= 4;и лікарськогl= 6; засобу, наведені в таблиці. Інф= 086;рмація щод&#= 1086; побічних реакцій тамсулозинm= 1; базується н = 72; даних, що доступні на відповідниm= 3; медичних ресурсах. Частота їх в= 080;никнення може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і дутастеридm= 1; та тамсулозинm= 1;.

Ч&= #1072;стота виникнення побічних реакцій, вия= 074;лених у клінічних дослідженнn= 3;х, визначаєтьl= 9;я за такими категоріямl= 0;: часто (≥1/100 ‑ <1/1= 0), нечасто (≥1/1000 ̴= 9; <1/100), рідко (≥1/10000 ‑ <1= /1000), дуже рідко (<1/100= 00).

П&= #1086;бічні реакції класифіковk= 2;ні за системам = 80; органів та наведені у порядку зниження ступеня їх тяжкості.=

Системи органів

Побічні реакції

Дутасте= ;рид + тамсулозин&nb= sp;^а

Дутасте= ;рид

Тамсуло= ;зин^c

З боку нервової системи

Непритомні= ;сть

-

-

Рідко

Запамороче= ;ння

Часто

-

Часто

Головний біль

-

-

Нечасто

З боку серця

Серцева недостатні= 089;ть (узагальнен&#= 1080;й термін¹)=

Нечасто

Нечасто^d

-

Посилене серцебиття

-

-

Нечасто

З боку судинної системи

Постуральн= ;а гіпотензія

-

-

Нечасто

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середостін= 085;я

Риніт

-

-

Нечасто

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Запор

-

-

Нечасто

Діарея

-

-

Нечасто

Нудота

-

-

Нечасто

Блювання

-

-

Нечасто

З боку шкіри та підшкірних тканин

Ангіоневро= ;тичний набряк

-

-

Рідко

Синдром
Стівенса — Джонсона

-

-

Дуже рідко=

Кропив’янк= ;а

-

-

Нечасто

Висипання<= /o:p>

-

-

Нечасто

Свербіж

-

-

Нечасто

З боку репродукти= 074;ної системи і молочних за&#= 1083;оз

Пріапізм

-

-

Дуже рідко=

Імпотенція= ;³

Часто

Часто^b

-

Порушення³⁼ (зниження) лібідо

Часто

Часто^b

-

Порушення^{3=
^} еякуляції= ;

Часто

Часто^b

Часто

Захворюван= ;ня моло&#= 1095;них залоз²<= /p>

Часто

Часто^b

-

Заг= альні розлад= и

Астенія

-

-

Нечасто

^a <=
/span>Д&= #1091;тастерид + тамсулозин: у дослідженнo= 0; CombAT частота цих побічних реакцій знижується = 79; кожним наступним роком з 1-го до 4-го.

^b <=
/span>З досліджень монотерапіo= 1; доброякіснl= 6;ї гіперплазіo= 1; передміхурl= 6;вої залози дута = 89;теридом.

^с&=
nbsp;З основної інформації = 79; безпеки тамсулозинm= 1; для країн ЕС.

^d <=
/span>Д&= #1086;слідження = REDUCE.

¹⁼ &#= 1059;загальнени= й термін «серцева недостатніl= 9;ть» включає: застійну серцеву недостатніl= 9;ть, серцеву недостатніl= 9;ть, недостатніl= 9;ть лівого шлуночка, гостру серцеву недостатніl= 9;ть, кардіогеннl= 0;й шок, гостру недостатніl= 9;ть лівого шлуночка, недостатніl= 9;ть правого шлуночка, гостру недостатніl= 9;ть правого шлуночка, недостатніl= 9;ть шлуночка, ка= 088;діопульмон&= #1072;льну недостатніl= 9;ть, застійну кардіопатіn= 2;.

^2 <=
/span>В&= #1082;лючаючи гіперестезo= 0;ю та збільшення молочних залоз.

^3 <=
/span>по&= #1073;ічні реакції, пов’язані з порушенням статевої функції, асоціюютьсn= 3; з лікування = 84; дутастерид&= #1086;м (включаючи монотерапіn= 2; та комбінац= 10;ю з тамсулозинl= 6;м). Ці побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастеридm= 1; на їх тривалість = 85;евідома.

^{^=} &#= 1042;ключаючи зменшення об’єму сперми.

Д&= #1072;ні постмаркетl= 0;нгових досліджень

У постмаркетl= 0;нговому спостережеl= 5;ні побічні реакції фіксувалисn= 3; на основі спонтанних повідомленn= 0;, тому точна частота так = 80;х реакцій невідома.=

М&= #1086;нотерапія дутастеридl= 6;м

З боку імунно= 11; системи

Ч&= #1072;стота невідома: алергічні реакції, вкл= 102;чаючи висип, свербіж, кропив’янкm= 1;, локалізоваl= 5;ий набряк та ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку психік = 80;

Ч&= #1072;стота невідома: депресія.=

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини

Р&= #1110;дко: алопеція (головним чином, втрат= 072; волосся на тілі), гіпертрихоk= 9;.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз

Ч&= #1072;стота невідома: тестикулярl= 5;ий біль та набр= 103;к.

М&= #1086;нотерапія тамсулозинl= 6;м

З&= #1072; даними постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня, під час операції з приводу катаракти т = 72; глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше о= 090;римували α₁-адренобл= окатори, включаючи тамсулозин, = 073;ув відзначениl= 1; інтраопераm= 4;ійний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці) (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Під час післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я були додаткові повідомленl= 5;я про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікардії, диспное, носових кровотеч, порушень зо = 88;у, в т. ч. у вигляді зниження його гостро = 90;и, мультиформl= 5;ої еритеми, ексфоліатиk= 4;ного дерматиту т = 72; сухості слизової об = 86;лонки ротової порожнини, асоційованo= 0; із застосув = 72;нням тамсулозинm= 1;.

І&= #1085;ші дані

У ході клінічного дослідженнn= 3; (дослідженн= 03; REDUCE) у чоловіків, які лікувалися дутастеридl= 6;м, відзначалаl= 9;ь вища частот = 72; виникнення раку передміхурl= 6;вої залози (за шкалою Гліс = 86;на — 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 83;огічні властивостo= 0;»). Причинного = 79;в’язку між застосуванl= 5;ям дутастеридm= 1; і виникненн= 03;м раку передміхурl= 6;вої залози висо = 82;ого ступеня за шкалою Глісона встановленl= 6; не було. За даними клінічних досліджень та постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь повідомлялl= 6;ся про випадки раку молочної залози у чоловіків (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідо= млення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

&nb= sp;

Т&= #1077;рмін придатностo= 0;. 2 роки.=

&nb= sp;

У&= #1084;ови зберігання. Збер= 10;гати при температурo= 0; не вище 30 °С у недоступноl= 4;у для дітей місці. Після відкриття флакона препарат використатl= 0; протягом 90 днів.

&nb= sp;

У&= #1087;аковка

Ф&= #1083;акони з поліетиленm= 1; високої щільності з поліпропілk= 7;новими кришками, з системою за = 93;исту від відкриття дітьми та силікагелеl= 4; осушувачем. По 30 або по 90 капсул у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

&nb= sp;

К&= #1072;тегорія відпуску. За рецептом.=

&nb= sp;

В&= #1080;робник. ЛАБОРАТОРІi= 4;С ЛЕОН ФАРМА С.А.

&nb= sp;

М&= #1110;сцезнаходж= ;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності

К&= #1072;лле Ла Валліна C/Н, Полігоно Індастріал Наватеджерk= 2;, Віллаквілаl= 4;бре, 24193, Іспанія.=

&nb= sp;

Системи органів	Побічні реакції	Дутасте= ;рид + тамсулозин&nb= sp;^а	Дутасте= ;рид	Тамсуло= ;зин^c
З боку нервової системи	Непритомні= ;сть	-	-	Рідко
Запамороче= ;ння	Часто	-	Часто
Головний біль	-	-	Нечасто
З боку серця	Серцева недостатні= 089;ть (узагальнен&#= 1080;й термін¹)=	Нечасто	Нечасто^d	-
Посилене серцебиття	-	-	Нечасто
З боку судинної системи	Постуральн= ;а гіпотензія	-	-	Нечасто
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки і середостін= 085;я	Риніт	-	-	Нечасто
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор	-	-	Нечасто
Діарея	-	-	Нечасто
Нудота	-	-	Нечасто
Блювання	-	-	Нечасто
З боку шкіри та підшкірних тканин	Ангіоневро= ;тичний набряк	-	-	Рідко
Синдром Стівенса — Джонсона	-	-	Дуже рідко=
Кропив’янк= ;а	-	-	Нечасто
Висипання<= /o:p>	-	-	Нечасто
Свербіж	-	-	Нечасто
З боку репродукти= 074;ної системи і молочних за&#= 1083;оз	Пріапізм	-	-	Дуже рідко=
Імпотенція= ;³	Часто	Часто^b	-
Порушення³⁼ (зниження) лібідо	Часто	Часто^b	-
Порушення^{3= ^} еякуляції= ;	Часто	Часто^b	Часто
Захворюван= ;ня моло&#= 1095;них залоз²<= /p>	Часто	Часто^b	-
Заг= альні розлад= и	Астенія	-	-	Нечасто