ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застос=
ування лікарського
засобу
АРЛЕВЕРТ®
(ARLEVERT®)
Склад:
<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Діючі речовини: цинаризин; дименгідринат;
1 таблетка містить цинаризину 20 м=
г та
дименгідринату 40 мг;
допоміжні
речовини: целюлоза
мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, тальк, гіпромелоза, кремнію діоксид
колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію кроскармелоза.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки= від білого до блідо-жовтого кольору з тисненням «А» з одного боку.
Засоби, які діють на нервову систему. Комбінований препарат цинаризину.=
Код ATХ=
N07C A52.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Дименгідринат, хлортеофілінова сіль дифенгідраміну, діє як антигістамінний засіб з антихолінергічною (M-холіноблокуючою) активністю, що чинить парасимпатолітичну дію та пригнічувальну дію на ЦНС. Впливаючи на хеморецепторну тригерну зону в діля= нці 4-го шлуночка, дименгідринат пригнічує позиви до блювання та запаморочення. Отже, дименгідринат впливає головним чином на центральну вестибулярну систе= му.
Завдяки своїй здатності блокувати к= альцієві рецептори цинаризин пригнічує надходження кальцію до вестибулярних сенсорних клітин, тим самим діючи як вестибулолітичний засіб. Таким чином, цинаризин впливає головним чином на периферичну вестибулярну систему.
І цинаризин, і дименгідринат є відо= мими засобами для лікування запаморочення. За результатами випробувань, комбінов= аний засіб за своєю ефективністю перевищує кожен з його складових окремо. Як зас= іб проти захитування цей препарат вивчений не був.
Фармакокінетика.
Всмоктування та розподіл. Після застосування дименгідринату
внутрішньо з нього швидко вивільняється дифенгідрамін. Дифенгідрамін та
цинаризин швидко всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. У людини
максимальні концентрації цинаризину та дифенгідраміну в плазмі (Cмакс<=
/sub>)
досягаються протягом 2–4 годин. Періоди напіввиведення обох речовин із плаз=
ми
становлять від 4 до 5 годин (незважаючи на те, застосовуються вони окремо
Метаболізм. Цинаризин та дифенгідрамін інтенсивно
метаболізуються в печінці. Цинаризин метаболізується за рахунок реакцій
гідроксилювання, які частково каталізуються ізоферментом CYP2D6 цитохрому, =
та
реакцій N-дезалкілювання, відносно яких ізоферменти цитохрому проявляють ни=
зьку
вибірковість. Основний шлях метаболізму дифенгідраміну — послідовне N‑=
;деметилювання
третинного аміну. Дослідження in vi=
tro
на мікросомальних фракціях печінки
людини вказують на те, що ці реакції протікають за участю різних ізофермент=
ів
цитохрому, у тому числі ізоферменту CYP2D6.
Виведення. Цинаризин виводиться головним чином з калом =
(на
40–60%) і частково – із сечею (в
основному у вигляді метаболітів, кон’югованих із глюкуроновою кислотою).
Дифенгідрамін виводиться головним =
чином
із сечею і в основному у вигляді метаболітів; основним метаболітом (40–60 %=
) є
дезаміноване похідне – дифенілметоксіоцтова кислота.
Доклінічні дані з безпеки
Доклінічні дослідження не виявили особливої небезпеки для людини в ході
досліджень токсичності повторних доз комбінації цинаризин/дименгідринат, вп=
ливу
цинаризину або дименгідринату на фертильність, впливу дименгідринату на
розвиток ембріона/плода, тератогенного ефекту цинаризину. За даними одного
дослідження, у щурів, яким застосовували цинаризин, знижувалася кількість п=
отомства,
підвищувалась частота розсмоктування ембріона та знижувалася маса
новонароджених особин.
Генотоксичний та карциногенний ефекти комбінації цинаризин/дименгідрина=
т не
оцінювалися.
=
Клінічні характеристики.
Показання.=
Симптоматичне лікування запаморочення різного генезу. Арлеверт®
показаний дорослим пацієнтам.
Протипоказання.
Алергічні реакції на діючі речовини, дифенгідрамін або інші антигістамі=
нні
засоби схожої структури або на будь-яку допоміжну речовину.
Дифенгідрамін виводиться виключно нирками, тому пацієнти із тяжкою нирк=
овою
недостатністю були виключені із програми клінічної розробки. Арлеверт®=
не слід застосовувати хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс
креатиніну £ 25 мл/хв).
Оскільки обидві діючі речовини препарату Арлеверт® інтенсивно
метаболізуються печінковими ферментами системи цитохрому P450, у пацієнтів з
тяжкими порушеннями функції печінки плазмові концентрації діючих речовин (у
незміненому вигляді) та період їх напіввиведення збільшуються. Відносно
дифенгідраміну це було показано у пацієнтів з цирозом печінки. Тому
Арлеверт® не слід застосовувати хворим з тяжким порушенням
функції печінки.
Арлеверт® не слід застосовувати хворим із закритокутовою
глаукомою, судомами, підозрами на підвищений внутрішньочерепний тиск, а так=
ож
хворим із алкоголізмом, затримкою сечовипускання, викликаною порушеннями з =
боку
сечовипускального каналу та передміхурової залози.
Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження взаємодії лікарського засобу не проводились.
Ан=
тихолінергічний
та седативний ефект препарату Арлеверт® може посилюватися на фоні
застосування інгібіторів моноаміноксидази. Дія препарату може бути посилена
прокарбазином.
Як і інші антигістамінні засоби, Ар= леверт® може посилювати седативну дію засобів, що чинять пригнічувальну дію на центральну нервову систему (ЦНС), зокрема алкоголю, барбітуратів, наркотичн= их анальгетиків, транквілізаторів. Пацієнтів слід попереджати про те, щоб вони= не вживали алкогольних напоїв. Арлеверт® може посилювати вплив гіпотензивних засобів, ефедрину та антихолінергічних засобів, зокрема атроп= іну та трициклічних антидепресантів.
Ар=
леверт®
може маскувати прояви ототоксичної дії антибіотиків-аміноглікозидів та реак=
цію
шкіри на шкірні алергічні проби.
Сл=
ід
уникати одночасного застосування препаратів, що призводять до подовження
інтервалу QT на ЕКГ (засоби проти аритмії Іа та ІІІ класу).
Інформація про можливу фармакокінет=
ичну
взаємодію цинаризину та дифенгідраміну з іншими лікарськими засобами відсут=
ня в
достатньому обсязі. Дифенгідрамін пригнічує метаболічні процеси, опосередко=
вані
ізоферментом CYP2D6 цитохрому, тому при застосуванні препарату Арлеверт
Особливості засто=
сування.
Арлеверт® не спричиняє значного зниження артеріального тиску,
проте пацієнтам зі зниженим артеріальним тиском його слід застосовувати з
обережністю.
Щоб звести до мінімуму подразнення = шлунка, Арлеверт® слід застосовувати після їди.
Арлеверт® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із
захворюваннями або станами, які можуть посилитися на фоні застосування
антихолінергічних засобів, наприклад пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним
тиском, непрохідністю воротаря (пілоруса) шлунка та дванадцятипалої кишки,
гіпертрофією простати, артеріальною гіпертензією, гіпертиреоїдизмом або тяж=
кою
ішемічною хворобою серця.
Арлеверт® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з хворо=
бою
Паркінсона.
Натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годуван=
ня
груддю.
Вагітність. Ступінь безпеки препарату Арлеверт® для
вагітних жінок не встановлений.
Для оцінки впливу препарату Арлеверт® на вагітність, розвиток
ембріона та плода, а також постнатальний розвиток тільки досліджень на твар=
инах
недостатньо (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Ризик тератогенної д=
ії
кожного із компонентів окремо (дим=
енгідринату/дифенгідраміну
та цинаризину) невеликий. Дослідження на тваринах не виявили тератогенної д=
ії.
Дані щодо застосування препарату Арлеверт® вагітним відсутні=
.
Дименгідринат може виявляти стимулюючий вплив на мускулатуру матки та
скорочувати тривалість пологів, тому Арлеверт® не слід застосову=
вати
під час вагітності.
Період годування груддю. Дименгідринат та цинаризин проникають у груд=
не
молоко, тому Арлеверт® не слід застосовувати жінкам, які годують
груддю.
Фертильність.=
Невідомо.
Здатність впливати на швидкість реакції при
керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат Арлеверт® може впливати у незначній мірі на швидкіс=
ть
реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат Арлеверт® може спричиняти сонливість, особливо на
початковому етапі лікування. У таких випадках пацієнти не повинні керувати
транспортними засобами або іншими механізмами.
Спосіб застосуван=
ня та
дози.
Дорослі. =
По 1 таблетці 3 рази на добу після=
прийому
їжі, не розжовувати, запивати невеликою кількістю рідини.
Пацієнти літнього ві=
ку. Корекц=
ія дози не потрібна.
Порушення функції ни=
рок. Пацієнтам з порушеннями функції нирок легког=
о або
середнього ступеня тяжкості Арлеверт® слід застосовувати з
обережністю. Арлеверт® не слід застосовувати пацієнтам із кліренсом креатиніну £ 25 мл/хв (тяжка ниркова недостатність).
Порушення функції пе=
чінки. Дослідження застосування препарату пацієнтам=
з
порушеннями функції печінки не проводилися. Пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня Арлеверт® не слід застосовувати.
Тривалість застосування препарату не повинна перевищувати 4 тижнів. Ріш=
ення
про більш тривале лікування повинен приймати лікар.
Діти.
Безпека та ефективність застосування препарату Арлеверт® діт=
ям
та підліткам (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.
Передозування.
Симптоми передозуван=
ня
Арлеверту®. До
симптомів передозування препарату Арлеверт® належать сонливість,
запаморочення та атаксія у поєднанні з такими проявами антихолінергічної ді=
ї,
як сухість у роті, почервоніння обличчя, розширення зіниць, тахікардія,
лихоманка, головний біль та затримка сечі.
Можуть виникати і такі ускладнення, як судоми, галюцинації, збудженн=
я,
пригнічення дихання, артеріальна гіпертензія, тремор та кома (особливо у ра=
зі
тяжкого передозування).
Лікування. У разі пригнічення дихання або гострої
недостатності кровообігу пацієнту слід призначити підтримувальну терапію.
Рекомендується промити шлунок ізотонічним розчином хлориду натрію. Слід ува=
жно
стежити за температурою тіла, оскільки інтоксикація антигістамінними засоба=
ми
може спричинити лихоманку (особливо у дітей).
При переймоподібних болях можна при= значити барбітурати короткої дії, проте застосовувати їх слід з обережністю. У разі вираженої антихолінергічної дії на ЦНС слід провести пробу з фізостигміном,= а потім призначити фізостигмін шляхом введення повільної внутрішньовенної інф= узії (або, якщо необхідно, шляхом введення внутрішньом'язової ін'єкції) в дозі 0= ,03 мг/кг маси тіла (максимальна доза для дорослих – 2 мг, максимальна доза для дітей – 0,5 мг).
Дименгідринат можна видаляти з крові за допомогою гемодіалізу, проте та=
кий
спосіб лікування при передозуванні вважається неприйнятним. Видаляти з крові
необхідну кількість препарату можна за допомогою гемоперфузії із застосуван=
ням
активованого вугілля. Дані щодо видалення цинаризину за допомогою гемодіалі=
зу
відсутні.
Побічні реакції.<=
/span>
Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися під час проведення клінічних випробувань, були сплутаність свідомості (включаючи сонливість, відчуття втоми, стомлюваність, оглушення), що спостерігалася у = 8 % пацієнтів, що брали участь у клінічних випробуваннях, а також сухість у рот= і, що спостерігалася у 5 % пацієнтів, що брали участь у клінічних випробування= х. Зазвичай ці реакції протікають в легкій формі та минають протягом декількох днів навіть на фоні тривалого застосування.
Побічні реакції, що виникали на фоні застосування препарату Арлеверт®, за даними клінічних випробуван= ь та подальших спонтанних повідомлень, приведено в таблиці нижче.
|
Органи та системи органів |
Частота |
|||
Часто>1/100 - <1/10 |
Нечасто |
Рідко>1/10000 - <1/1000 |
Дуже рідко
<1/10000 |
|
|
З бок=
у системи
крові та лімфатичної системи |
|
|
|
Лейко=
пенія Тромб=
оцитопенія Аплас=
тична
анемія |
|
З бок=
у імунної
системи |
|
|
Алерг=
ічні
реакції (наприклад шкірні реакції) |
|
|
З бок=
у нервової
системи |
Сонли=
вість Голов=
ний біль |
Парес=
тезія Амнез=
ія Шум у=
вухах Тремо=
р Нерво=
зність Судом=
и |
|
|
|
З бок=
у органів
зору |
|
|
Поруш=
ення зору |
|
|
З бок=
у травної
системи |
Сухіс=
ть у роті Біль =
в животі |
Диспе=
псія Нудот=
а Діаре=
я |
|
|
|
З бок=
у шкіри та
підшкірно-жирової клітковини |
Пітли=
вість Висип=
|
Фотос=
енсибілізація |
|
|
|
З бок=
у нирок та
сечовивідних шляхів |
|
|
Утруд=
нення
початку сечовипускання |
|
Крім того, із застосуванням дименгідринату та цинаризину пов’язані такі
побічні реакції (частота не може бути оцінена за наявними даними):
Дименгідринат: парадоксальна збудливість (особли=
во у
дітей), посилення вже наявної закритокутової глаукоми, оборотний агранулоци=
тоз.
Цинаризин: запор,
збільшення маси тіла, стиснення в грудях, холестатична жовтяниця,
екстрапірамідні порушення, шкірні реакції, що нагадують системний червоний
вовчак, плескатий лиш=
ай.
Повідомлення про мож=
ливі
побічні реакції
Повідомлення про можливі побічні реакції після реєстрації лікарського
препарату відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження =
за
співвідношенням користь/ризик застосування даного лікарського засобу.
Працівники системи охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які
підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати препарат після
закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Особливі умови зберігання не вимаг=
аються.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.=
15 або 20, або 25 таблеток у бліс=
тері; по
1 блістеру по 20 таблеток або по 2 блістери по 15 таблеток, або по 2 чи 4
блістери по 25 таблеток у картонній коробці.
Категорія відпуску.<=
/span> За рецептом.
=
=
Виробник.
Хенніг Арцнайміттель ГмбХ & Ко КГ.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=
Лібігштрасе 1-2, 65439 Фльорсхайм-на-Майні, Німеччина.
=
Заявник.
Менаріні
Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
Місцезнаходження заявника.
1, Авеню де ла Гар, Л-1611
Люксембург, Люксембург.