MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10 Content-Location: file:///C:/68134A52/UA97620101_E112.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНС&#= 1058;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я|вжива= 085;ню| лікарськогl= 6; засобу<= /p>

ТОП&#= 1030;ЛЕПСИН 25, ТОПІЛЕПСИН = 50, ТОПІЛЕПСИН 100<= /span>

(T= OPILEPSIN 25,  TOPILEPSIN 50,  TOPILEPSIN 100)

 

Склад:

діюча речовина: topiramate;

1 таблетка містить топірамату 25 мг або 50 мг, абl= 6; 100 мг|;

допомі&#= 1078;ні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, целактоза [с= 091;міш лактози моногідратm= 1; та целюлози порошкоподo= 0;бної (75:25)], натрію кроскармелl= 6;за, кислота стеаринова, гіпромелозk= 2;, титану діок = 89;ид (Е 171), тальк; барвник: азорубін (Е 122) (дозування 50 мг) або тартразин        =         (Е 102) (дозуван = 85;я 100 мг).

 

Лікарс= ька форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою|табле= 090;ки|.<= /o:p>

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблет&#= 1082;и, вкриті плівковою оболонкою, з двоопуклою поверхнею білого кольору (дозування 25 мг), рожевого кольору (дозування 50 мг) або жовтого кол = 00;ору (дозування 100 мг). На поверхні таблеток допускаєтьl= 9;я мармуровісm= 0;ь. На поперечномm= 1; розрізі видно два шари (дозування 50 мг або 100 мг).

 

 |цвіту= ;|ю. ю

 

Фармак= отерапевтиm= 5;на група. Протиепіл = 77;птичні засоби. Інші протиепілеl= 7;тичні засоби. Топірамат. К= 086;д АТХ N03A X11.

 

Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;.

Фармакодиl= 5;аміка. То= пірамат належить до класу сульфаматзk= 2;міщених моносахариk= 6;ів. Точний механізм, за яким топірамат чинить протисудомl= 5;у та профілак = 90;ичну дію проти мігрені, невідомий. Електрофізo= 0;ологічні та біохіміч = 85;і дослідженнn= 3; на культура = 93; нейронів ви = 03;вили три властивостo= 0;, які можуть бути пов’яз = 72;ні з протиепілеl= 7;тичною ефективнісm= 0;ю топірамату.

Топір= амат блокує натрієві канали і пригнічує виникнення повторних потенціаліk= 4; дії на тлі тривалої деполяризаm= 4;ії мембрани нейрона. Топірамат підвищує частоту акт = 80;вації        =             &nb= sp; ГАБАА-рец= епторів g-амінобутир= атом (ГАБА), а також збільшує зд = 72;тність ГАБА індукувати потік іонів хлору в нейрони, що свідчить пр = 86; властивістn= 0; топірамату посилювати активність цього інгіб = 10;торного нейротрансl= 4;ітера. Ця дія не блокується флумазенілl= 6;м, антагоністl= 6;м бензодіазеl= 7;іну. До того ж топірамат н = 77; збільшує тр = 80;валості часу, коли іонні канал = 80; є відкритим = 80;, що відрізня = 08; топірамат від барбіту = 88;атів, які модулюю = 90;ь ГАБАА-реце= птори.

Топір= амат може модулювати нечутливий до бензодіа = 79;епіну підтип ГАБАА-рецептор = 10;в внаслідок суттєвих відмінностk= 7;й у протиепілеl= 7;тичних властивостn= 3;х топірамату = 10; бензодіазеl= 7;інів. Топірамат п = 77;решкоджає здатності каїнату активувати підтип каїнат/АМПК (α-аміно-3-гідр&= #1086;кси-5-метилі= 079;оксазол-4-прl= 6;піонова кислота) глутаматниm= 3; рецепторів, але не має явного впливу на активність N-метил-D-аспар= тату (NMDA) серед підтипу NMDA-рец= ;епторів. Ці ефекти топірамату = 08; залежними від концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і в межах від 1 мкмоль до 200 мкмоль, мінімальна активність = 91; межах від 1 мкмоль до 10 мкмоль.

Крім того, топірамат пригнічує активність деяких ізоферментo= 0;в карбоангідl= 8;ази. За виражені = 89;тю цей фармакологo= 0;чний ефект топір = 72;мату значно поступаєтьl= 9;я відповідноl= 4;у показнику ацетазоламo= 0;ду – відомому і= 085;гібітору карбоангідl= 8;ази, тому ця акти= 074;ність топірамату не вважається основним ко = 84;понентом його протиепілеl= 7;тичної дії.

Ф&#= 1072;рмакокінет= ика. Фармакокінk= 7;тичний профіль топірамату, = 087;орівняно з іншими протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами, характеризm= 1;ється тривалим періодом напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і, лінійністю фармакокінk= 7;тики, переважно нирковим кліренсом, відсутністn= 2; суттєвого зв’язуваннn= 3; з білками та відсутністn= 2; клінічно значущих активних метаболітіk= 4;.

Топірамат не є потужни= 084; індуктором ферментів, які метабол = 10;зують лікарські засоби, його можна засто = 89;овувати незалежно від прийому їжі, рутинни= 081; моніторинг концентрацo= 0;й топ= ірамату у плазмі крові не потрібен. Клініч&#= 1085;і дослідженнn= 3; не показали достовірноk= 5;о зв’язку між концентрацo= 0;ями у плазмі крові та ефективнісm= 0;ю чи побічним = 80; реакціями.=

В&#= 1089;моктування= .  Топірам = 72;т всмоктуєтьl= 9;я швидко та ефективно. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і 100 мг топ&#= 1110;рамату здоровим добровольцn= 3;м середня пікова концентрацo= 0;я у плазмі крові (Cmax) 1,5 мкг/&= #1084;л досягалася протягом 2–3 годин (Тmax). Після перор = 72;льного застосуванl= 5;я топірамату = 79; радіоактивl= 5;ою міткою та оцінки радіоактивl= 5;ості сечі було встановленl= 6;, що середній рівень всмоктуванl= 5;я пероральноo= 1; дози 100 мг 14С-топір = 72;мату складає щонайменше 81 %. Їжа не має клінічно важливого впливу на біодоступнo= 0;сть топірамату.

Розподіл. З білками плазми кров = 10; зв’язуєтьсn= 3; 13–17 % топірамаm= 0;у. Показано, що ділянка зі слабкою зда = 90;ністю зв’язуватиl= 9;я із топіраматоl= 4; в/на еритроц= 080;тах досягає порога насичення п = 88;и концентрацo= 0;ях у плазмі крові понад 4 мкг/мл. Об= ’єм розподілу змінюється обернено пр = 86;порційно до дози. Після одноразовоk= 5;о прийому доз = 80; від 100 до 1200 мг значення середнього уявного об’єму розподілу становить 0,80–= 0,55 л/кг. Величин&#= 1072; об’єму розподілу залежить ві = 76; статі: у жіно&#= 1082; вона становить приблизно 50 % від значень, що спостерігаn= 2;ться у чоловіків, що пов’язую = 90;ь з більш високим вмістом жирової тка = 85;ини в організмі жінок; така різниця не є &#= 1082;лінічно важливою.

Метаболізм.=   У здорових добровольцo= 0;в топірамат переважно н = 77; піддається метаболізмm= 1; (~ 20 %). Але у пацієнтів, які отримую = 90;ь супутню терапію протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; з відомими властивостn= 3;ми індукувати ферменти, як= 110; відповідаюm= 0;ь за метаболізм лікарських засобів, метаболізм топірамату підвищувавl= 9;я до 50 %. Із плазм = 80; крові, сечі та фекалій людини були виділені та ідентифікоk= 4;ані 6 метаболітіk= 4;, утворених шляхом гідроксилюk= 4;ання, гідролізу т = 72; глюкуронідk= 2;ції. Кожен з цих метаболітіk= 4; складав менше 3 % від загальної радіоактивl= 5;ості сечі після застосуванl= 5;я 14С-топірамат&#= 1091;. Дослідженнn= 3; двох метаболітіk= 4;, що зберегли більшість структури топірамату, показали, що вони виявляють невеликий або зовсім н= 077; виявляють протисудомl= 5;ого ефекту.

Виведення. Основ= ним шляхом виведення незміненогl= 6; топірамату (щонайменше 81 % від дози) і його метабо = 83;ітів у людини є нирки. Близько 66 % дози 14С-топ = 10;рамату виділяєтьсn= 3; у незміненомm= 1;  вигляді із сечею протягом 4 днів. При застосуванl= 5;і 50 мг та 100 мг топірамату        =        2 рази на  добу середній нирковий кліренс становить близько 18 мл/х= в та 17 мл/хв відповідно, що свідчить про канальцеву реабсорбціn= 2; топірамату = 74; нирках. Ці дані узгоджуютьl= 9;я з результат = 72;ми досліджень на щурах, яким топірамат застосовувk= 2;ли одночасно з пробенецидl= 6;м та спостері = 75;али суттєве підвищення ниркового кліренсу топірамату. Після перор = 72;льного застосуванl= 5;я плазмовий к = 83;іренс препарату становить 20–30 мл/хв.

Ліній= ність. То= пірамат має низьку міжсуб’єктl= 5;у варіабельнo= 0;сть концентрацo= 0;й у плазмі крові, тому його фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; є передбачу = 74;аними. Фармакокінk= 7;тика топірамату = 08; лінійною, плазмовий кліренс залишаєтьсn= 3; постійним, а площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» збільшуєть&= #1089;я дозопропорm= 4;ійно після засто = 89;ування доз у діапазоні від 100 мг до 400 мг здоровим добровольцn= 3;м. У пацієнтів = 079; нормальною функцією нирок рівноважна концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; протягом 4–8 днів. Значення Сmax<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:RU'> післn= 3; багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 100 мг топірамату 2 рази на добу здоровим добровольцn= 3;м становить 6,76 мкг/мл. Після багаторазоk= 4;ого прийому доз по 50 і 100 мг 2 рази на добу сере= 076;ній період напіввиведk= 7;ння топірамату = 79; плазми кров = 10; становить приблизно 21 годину.

Одночасне застосуванl= 5;я з іншими протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами. Багат= оразове застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозах від 100 до 400 мг 2 рази на добу одночасно з = 092;енітоїном чи карбамазепo= 0;ном демонструє дозопропорm= 4;ійне зростання концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10;.

Порушення функції нирок. У хворих з помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок плазмовий та нирковий кліренс топірамату знижується (= 057;LCR £ 70 мл/хв). В&= #1085;аслідок цього при застосуванl= 5;і заданої доз = 80; препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок очікуються вищі рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Пацієнтам з відомими порушеннямl= 0; функцій нирок може бути потрібно більше часу для досягне = 85;ня рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й після прийо = 84;у кожної дози. Пацієнтам з помірними т = 72; тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок рекомендуєm= 0;ься половина ві = 76; звичайної початкової та підтримуючl= 6;ї доз.

Топір= амат ефективно виводиться = 79; плазми кров = 10; шляхом гемодіалізm= 1;. Подовжений час гемодіалізm= 1; може спричинити = 79;ниження концентрацo= 0;ї топірамату нижче рівня, необхідногl= 6; для підтриманнn= 3; протисудомl= 5;ого ефекту. Для уникнення швидких зни = 78;ень концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; під час гемо= 076;іалізу може бути потрібна додаткова доза. При доборі дози слід враховуватl= 0;: 1) тривалість діалізного періоду; 2) швидкість к = 83;іренсу діалізної системи, що використовm= 1;ється; 3) значення ниркового кліренсу то = 87;ірамату у пацієнта, який знаходитьсn= 3; на діалізі.

Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій печінки від середнього до тяжкого ступеня кліренс топірамату знижується = 74; середньому до 26 %. Тому пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печ = 10;нки топірамат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку, які не мають захво = 88;ювань нирок, плазмовий кліренс топірамату не змінюється.

Діти (віком до 12 років). Фармакокінk= 7;тика топірамату = 91; дітей, як і у дорослих, яким застос = 86;вують топірамат я = 82; додаткову терапію, є лі&#= 1085;ійною; кліренс не залежить ві = 76; дози, рівноважні концентрацo= 0;ї у плазмі крові підвищуютьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. Однак у дітей кліренс вищий, а період напі = 74;виведення коротший. Отже, концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; при застосуванl= 5;і одних і тих же доз в розр&#= 1072;хунку на кілограм маси тіла можуть бути нижчими у дітей порівняно з такими у дор= 086;слих. Як і у дорослих, протиепілеl= 7;тичні лікарські засоби, що індукують печінкові ферменти, зменшують рівноважні концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; дітей.

 

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання. Як монотерапіn= 3; для лікування дорослих та = 076;ітей віком від 6 років з парціальниl= 4;и нападами з або без вторинно генералізоk= 4;аних нападів та первинно генералізоk= 4;аних тоніко-клон = 10;чних нападів.=

k= 1;к додаткова терапія для лікування дорослих та&nbs= p;дітей віком від 2 років з парціальниl= 4;и нападами з або без вторинно генералізоk= 4;аних нападів або первинно генералізоk= 4;аних тон&#= 1110;ко-клонічни= ;х нападів та лікування н = 72;падів, асоційованl= 0;х із синдромо = 84; Леннокса – Гасто.

h= 4;ля профілактиl= 2;и нападів мігрені у дорослих, пі= 089;ля ретельної оцінки можливостеl= 1; альтернатиk= 4;ного лікування. Топірамат н = 77; рекомендовk= 2;ний для лікування гострих станів.

 

Проти= ;показання. Під&#= 1074;ищена чутливість до будь-яког= 086; компонента лікарськогl= 6; засобу. Профіл&#= 1072;ктика мігрені у вагітних та жінок репро = 76;уктивного віку, якщо вони не застосовуюm= 0;ь високоефекm= 0;ивні методи контрацепцo= 0;ї.

 

= Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вплиk= 4; топірамату на інші протиепілеl= 7;тичні препарати. Поєднанl= 5;я прийому топірамату = 79; лікуванням іншими протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; (фенітоїном, карбамаk= 9;епіном, вальпроєвоn= 2; кислотою, фе= 085;обарбітало&= #1084;, примідоном) не впливає н= 072; їхні рівноважні концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і, за винятком окремих пацієнтів, у яких одноча = 89;не застосуванl= 5;я топірамату та фенітоїн = 91; може спричинити = 87;ідвищення концентрацo= 0;ї фенітоїну у плазмі кров = 10;. Це може бути пов’язано з пригніченнn= 3;м специфічноo= 1; поліморфноo= 1; ізоформи фе = 88;менту (CYP2C19). Таким чином, у кожного пацієнта, як= 080;й приймає фенітоїн і має клінічн = 10; ознаки або симптоми інтоксикацo= 0;ї, необхідно к = 86;нтролювати рівень фенітоїну у плазмі кров = 10;.

Дослід&#= 1078;ення фармакокінk= 7;тичних взаємодій у пацієнтів, хворих на епілепсію, показало, що одночасне застосуванl= 5;я топірамату = 74; дозах від 100 до 400 мг на добу з ламотриджиl= 5;ом не впливає на рівноважні концентрацo= 0;ї ламотриджиl= 5;у у плазмі крові. Крім того, не було виявлено змін у рівноважниm= 3; концентрацo= 0;ях топірамату = 91; плазмі кров = 10; під час або п&#= 1110;сля відміни лікування ламотриджиl= 5;ом (середня доз= 072; – 327 мг на добу).

Топір= амат пригнічує фермент CYP2C19 та може взаємо = 76;іяти з іншими речовинами, які метаболізуn= 2;ться цим ферментом (наприклад з діазепамом, іміпраміноl= 4;, моклобемідl= 6;м, прогуанілоl= 4;, омепразолоl= 4;).

Вплив інших протиепілеl= 7;тичних препаратів на топірама = 90;. Фе= нітоїн і карбамазепo= 0;н знижують концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10;. Додавання або відміна фенітоїну або карбама = 79;епіну під час лікування топіраматоl= 4; може потребуватl= 0; зміни доз останнього. = 044;озу слід титрувати д = 86; досягнення необхідногl= 6; терапевтичl= 5;ого ефекту. Додавання а = 73;о відміна вальпроєвоo= 1; кислоти не спричиняє терапевтичl= 5;о значущих змін концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; і, відповідно, не потребує зміни доз топірамату.

Резул= ьтати зазначених взаємодій наведені нижче.

 

 ПЕП, що додається

Концентрац= ;ія ПЕП

Концентрац= ;ія топірамату

Фенітоїн

«**

¯

Карбамазеп= ;ін

«

¯

Вальпроєва кислота

«

«

Ламотриджи= ;н

«

«

Фенобарбіт= ;ал

«

НД

Примідон

«

НД

« =3D відсутністn= 0; впливу (змін= 072; ≤ 15 %);

** =3D підвищення концентрацo= 0;ї в окремих пацієнтів;=

¯=3D зниження концентрацo= 0;ї у плазмі крові;

НД= =3D не досліджуваl= 3;ася;

ПЕ= П =3D протиепілеl= 7;тичний препарат.=

 

Взаємод = 10;ї з іншими лікарськимl= 0; засобами.

Дигокси = 85;. Під час досліджень із застосуванl= 5;ям одноразовоo= 1; дози площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» дигоксину у плазмі кров = 10; (AUC) при одночаl= 9;ному прийомі топірамату зменшувалаl= 9;я на 12 %. Клінічне значення цього спостережеl= 5;ня не з’ясован = 77;. При признач = 77;нні або відміні топірамату пацієнтам, які приймаю = 90;ь дигоксин, особливу увагу необх = 10;дно приділяти регулярномm= 1; моніторингm= 1; концентрац&#= 1110;ї дигоксину у сироватці крові.

За&= #1089;оби, що пригнічуютn= 0; функції центральноo= 1; нервової си = 89;теми (ЦНС). У межах клінічних досліджень = 86;дночасне застосуванl= 5;я топірамату = 79; алкоголем або іншими речовинами, що пригнічу = 02;ть функції ЦНС, не вивчали. Не рекомендуєm= 0;ься приймати топірамат разом з алкоголем а = 73;о іншими препаратамl= 0;, що пригнічуютn= 0; функції ЦНС.

Звіробі = 81; звичайний (Hypericum perforatum). Пр= и одночасномm= 1; застосуk= 4;анні топірамату та звіробою звичайного існує ризик зниження концентрацo= 0;ї топірамату = 91; плазмі кров = 10; та зменшенн = 03; його ефективносm= 0;і. Клінічні дослідженнn= 3; цієї взаємодії н = 77; проводилисn= 3;.

Пе&= #1088;оральні контрацептl= 0;ви. У фармакокінk= 7;тичних дослідженнn= 3;х взаємодії лікарських засобів за участю здорових добровольцo= 0;в застосуванl= 5;я топірамату як монотерапіo= 1; у дозах 50–200 мг на добу одночасно з комбінованl= 0;м пероральниl= 4; контрацептl= 0;вом (норетиндро = 85; 1 мг + етиніле&#= 1089;традіол 35 мкг) не було асоційованk= 7; зі статистичнl= 6; значущими змінами середніх концентрацo= 0;й (AUC) будь-якого = 79; компонентіk= 4; пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва. В іншому дос= 083;ідженні застосуванl= 5;я застосуванl= 5;я топірамату = 74; дозах 200, 400 або 800 мг на добу як додаткової терапії до лікування вальпроєвоn= 2; кислотою у пацієнтів з епілепсією спостерігаl= 3;ося суттєве дозозалежнk= 7; зниження ефективносm= 0;і етинілестрk= 2;діолу (18 %, 21 % та 30 % відпов&= #1110;дно). В обох дослідженнn= 3;х топірамат (п= 088;и застосуванl= 5;і у дозах 50–200 мг на добу здоровим добровольцn= 3;м та 200–800 мг на добу хворим на епілепсі = 02;) не мав суттєвого впливу на концентрацo= 0;ю норетиндроl= 5;у. Хоча при зас= 090;осуванні доз 200–800 мг на добу пацієнтам з епілепсією спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зниження концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу, при застосуванl= 5;і доз 50–200 мг на добу здоров = 80;м добровольцn= 3;м суттєвої дозозалежнl= 6;ї зміни концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу виявлено не було. Клінічне значення виявлених з = 84;ін невідоме. Слід враховуватl= 0; ризик зниже = 85;ня ефективносm= 0;і контрацептl= 0;вів і посилення проривних кровотеч у пацієнток, які приймають к = 86;мбіновані пероральні контрацептl= 0;ви одночасно з топіраматоl= 4;. Слід попередити = 87;ацієнток про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; про будь-які зміни у тривалості та характер = 10; кровотеч пр = 80; прийомі естрогеновl= 4;існих контрацептl= 0;вів. Навіть при відсутностo= 0; проривних кровотеч ефективнісm= 0;ь контрацептl= 0;вів може бути знижена.

Препарати літію. У здорових добровольцo= 0;в спостерігаl= 3;ося зниження (до 18= %) AUC літіn= 2; під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я топірамату = 91; дозі 200 мг на добу. У пацієнтів і = 79; біполярнимl= 0; розладами фармакокінk= 7;тика літію залишалася незміненою під час одно= 095;асного лікування топіраматоl= 4; у дозах 200 мг нk= 2; добу, тоді як при застосуванl= 5;і топірамату = 91; дозах 600 мг на добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC літіn= 2; до 26 %. Рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в плазмі при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м.

Рисперидон.= = Дослі= ;дження взаємодії, щ= 086; проводили і = 79; застосуванl= 5;ям разових доз за участю здорових добровольцo= 0;в і багаторазоk= 4;их доз за участ= 102; пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами, п= 086;казали схожі результати. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і рисперидонm= 1; в дозах 1–6 мг н= ;а добу з топіраматоl= 4; у дозах 100, 250 та 400 мг на добу сп&#= 1086;стерігалос= я зниження концентрацo= 0;й рисперидонm= 1; на 16 % та 33 % AUC для дозувань 250 і 400 мг на добу відповідно. = 054;днак відмінностo= 0; в AUC активної речовини пр = 80; застосуванl= 5;і рисперидонm= 1; як монотерапіo= 1; та в комбінації = 79; топіраматоl= 4; не були статистичнl= 6; значущими. Спостерігаl= 3;ися мінімальні відхилення = 91; фармакокінk= 7;тиці діючої речовини та активних метаболітіk= 4; (рисперидон та 9-гідрокси&#= 1088;исперидон) та не спостерігаl= 3;ося змін у фармакокінk= 7;тиці 9-гідроксири= 089;перидону. Також не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих змін у системній е = 82;спозиції активних метаболітіk= 4; як рисперид = 86;ну, так і топірамату. Після додання топ = 10;рамату у дозах 250–400 мг на добу до лікування рисперидонl= 6;м у дозах 1–6 мг на добу спостерігаl= 3;ося підвищення = 95;астоти побічних реакцій (90 % та 54 % відповідно). &#= 1053;айчастішим= и побічними реакціями після додав = 72;ння топірамату до лікуванн = 03; рисперидонl= 6;м були сонливість (27 % та 12 %), паресте = 79;ії (22 % та 0 %) та нудота (18 % та 9 % відповідно).

Гідрохлоро&= #1090;іазид. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й гідрохлороm= 0;іазиду (25 мг кожні 24 години) і топірамату (96 мг кожні 12 год= ин) при монотерапіo= 1; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і. Результати дослідженнn= 3; показали, що при одночасномm= 1; прийомі топірамату та гідрохло = 88;отіазиду показники Cmax= та AUC топірамату збільшуютьl= 9;я на 27 % та 29 % відповідно. Клінічне значення ци = 93; змін невідоме. Пр= 080;значення гідрохлороm= 0;іазиду пацієнтам, які приймаю = 90;ь топірамат, може потребуватl= 0; коригуваннn= 3; дози топірамату. Фармакокінk= 7;тичні параметри гідрохлороm= 0;іазиду не змінювал = 80;ся суттєво при супутній терапії топіраматоl= 4;. Клінічні лабораторнo= 0; дослідженнn= 3; показали зниження рі = 74;ня калію у сироватці крові при застосуванl= 5;і топірамату або гідрохлороm= 0;іазиду, яке було більш суттєвим пр = 80; застосуванl= 5;і топірамату та гідрохлороm= 0;іазиду у комбінаці = 11;.

Метформін<= /i>. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й метформіну та топірама = 90;у у плазмі крові при монотерапіo= 1; метформіноl= 4; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метформіну та топірамату. Результати дослідженнn= 3; показали, що середні значення Cmax та AUC0-12h метформін= 091; збільшувалl= 0;ся на 18 % та 25 % відпо= відно, тоді як середнє значення CL/F зменшувалоl= 9;я на 20 % при застосуванl= 5;і метформіну одночасно з топіраматоl= 4;. Топірамат н = 77; вплива&= #1074; на tmax метформіну. Клінічне значення впливу топі = 88;амату на фармакокінk= 7;тику метформіну = 85;евідоме. При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і кліренс топірамату = 79; плазми кров = 10; знижується при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з метформіноl= 4;. Рівень змін = 80; кліренсу невідомий. Клінічне значення впливу метформіну на фармакокінk= 7;тику топірамату невідоме.

У разі призначеннn= 3; або відміни топірамату пацієнтам, які лікуються метформіноl= 4;, слід  регулярно контролюваm= 0;и їхній діабетичниl= 1; статус.

Піоглітазо&= #1085;. У дослідженнo= 0; взаємодії у здорових добровольцo= 0;в оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й топірамату та піогліта = 79;ону у плазмі крові при монотерапіo= 1; піоглітазоl= 5;ом та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і піоглітазоl= 5;у та топірамату. Спостерігаl= 3;ося зниження AUCτ,ss піоглітазоl= 5;у на 15 % без змін Cmax= ,ss. Результат н = 77; є статистичнl= 6; значущим. Крім того, спостерігаl= 3;ося зниження Cmax,ss т= 072; AUCτ,ss активного гідроксимеm= 0;аболіту на 13 % та 16 % відповідно та зниження Cma= x,ss та AUCτ,ss активнl= 6;го кетометабоl= 3;іту на 60 %. Клінічнk= 7; значення ци = 93; результатіk= 4; не встановленk= 7;. При одночас = 85;ому призначеннo= 0; пацієнтам топірамату та піоглітазоl= 5;у необхідно регулярно контролюваm= 0;и їхній діабетичниl= 1; статус.

Глібенкла= 084;ід. У дослідженнo= 0; взаємодії у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу оцінювали фармакокінk= 7;тику рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й глібенкламo= 0;ду у дозі 5 мг на добу при монотерапіo= 1; та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м у дозі 150 мг на добу. Спосте= 088;ігалося зниження AUC24 глібенкламo= 0;ду на 25 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з топірамат = 86;м. Системний вплив активних метаболітіk= 4; 4-транс-гідро&#= 1082;сиглібенкл= аміду (М1) та 3-цис-гід = 88;оксиглібен&#= 1082;ламіду (М2) знижувався = 85;а 13 % та 15 % відповідно. Одночасне лікування глібенкламo= 0;дом не впливало на рівноваж = 85;і концентрацo= 0;ї топірамату.
При одночасномm= 1; призначеннo= 0; топірамату = 90;а глібенкламo= 0;ду необхідно регулярно к = 86;нтролювати діабетичниl= 1; статус пацієнтів.=

Інші види взаємодій.

Лікарські засоби, що сприяють розвитку не = 92;ролітіазу. Од= ночасне застосуванl= 5;я топірамату та інших препаратів, що сприяють розвитку нефролітіаk= 9;у, може підвищуватl= 0; ризик утворення конкрементo= 0;в у нирках. Під час лікуван = 85;я топіраматоl= 4; слід уникат = 80; застосуванl= 5;я таких препаратів, оскільки вони можуть спричиняти фізіологічl= 5;і зміни, які призводять до нефролітіаk= 9;у.

Вальпроєва кислота. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я топірамату разом із вальпроєвоn= 2; кислотою асоційованk= 7; з гіперамон = 10;ємією з або без енцефалопаm= 0;ії у пацієнтів, які добре переносили терапію заз = 85;аченими препаратамl= 0; окремо. У більшості випадків симптоми та ознаки зникали після припинення = 87;рийому одного з препаратів. Зазначена побічна реакція не пов’язана і = 79; фармакокінk= 7;тичною взаємодією.
Повідомлялl= 6;ся про випадки гіпотермії (зниження температурl= 0; тіла до < 35 °С) при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і вальпроєвоo= 1; кислоти та топірамату, як одночасн = 86; з гіперамон = 10;ємією, так і без неї. Ця побічна реакція у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь топірамат т = 72; вальпроєву кислоту одночасно, може виникн = 91;ти як на початк= 091; лікування топіраматоl= 4;, так і після підвищення добової доз = 80;.

Варфарин. Повідомлялl= 6;ся про зменшення протромбінl= 6;вого часу/міжнар = 86;дного нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (PT/INR) у пацієнтів, які отримув = 72;ли топірамат у комбінації = 79; варфарином. = 058;ому слід ретельно контролюваm= 0;и INR у пацієнтів, які одночасно отримували топірамат т = 72; варфарин.=

Додаткові дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичної взаємодії лікарських засобів. Для оцінки можливих варіантів фармакокінk= 7;тичної взаємодії топірамату = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами було проведено додаткові клінічні дослідженнn= 3;. Зміни показників Cmax та AUC у результ= ;аті взаємодії наведені нижче. У першій колонці зазначено лікарський засіб, що застосовуєm= 0;ься під час супр= 086;відної терапії. У другій колонці описано змі = 85;и у концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу, що застосовуєm= 0;ься під час супровідноo= 1; терапії, при додаванні топірамату. = 059; третій колонці (концентрац = 10;я топірамату) зазначено вплив одноч = 72;сного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу на концентрацo= 0;ю топірамату.

&nb= sp;

Лікарський засіб, що додається

Концентрац= ;ія ЛЗа

Концентрац= ;ія топірамату

Амітриптил= ;ін

« 20 % збільшення C<= sub>max та AUC метаболіту нортриптил= 110;ну

НД

Дигідроерг= ;отамін

(п = 77;рорально та підшкірно)

«

«

Галоперидо= ;л

« 31 % збільшення AUC метаболіту

НД

Пропраноло= ;л

« 17 % збільшення C<= sub>max 4-ОН пропраноло= 083;у (топірамат 50 мг кожні 12 годин)

9 % та 16 % збільшення C<= sub>max і 9 % та 17 % збільшення AUC (пропраноло&#= 1083; 40 мг та 80 мг кож&= #1085;і 12 годин відповідно)

Суматрипта= ;н

(п = 77;рорально та підшкірно)

«

НД

Пізотифен<= /o:p>

 <= /o:p>

«

«

Дилтіаз&#= 1077;м

25 % зменшення = AUC дилтіазему та 18 % зменшення DEA,  і для DEM*<= /sup>

20 % збільшення AU= C

Венлафакси= ;н

«

«

Флунаризин= ;

16 % збільшення AUC (топірамат 50 мг кожні 12 годин)b

«

а= Виражена у відсотках зміна значення Cmax у плазмі крові або AUC у порівнянні = 79; монотерапіn= 8;ю;

« =3D відсутністn= 0; впливу на Cmax та AUC (не більшk= 7; 15 % від початкових даних);

НД= =3D не досліджуваl= 3;ася;

*DEA =3D дезацетилдl= 0;лтіазем, DEM =3D N-диметилдил= 090;іазем;

b AUC флунаризинm= 1; зросла на 14 % у пацієнтів, які приймал = 80; тільки флунаризин. Зростання впливу може бути пов’язано з його накопиченнn= 3;м під час досягнення = 89;тану рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й.

 

Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я. Пр= ;и необхідносm= 0;і швидкої відміни топіра&#= 1084;ату рекомендовk= 2;но клінічне спостережеl= 5;ня за станом пацієнта (див. додатко&#= 1074;у інформацію = 91; розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).
Як і при застосуванl= 5;і інших проти = 77;пілептични&#= 1093; препаратів, = 091; деяких паці = 08;нтів можливе збільшення частоти нап = 72;дів або поява нових типів нападів при застосуванl= 5;і топірамату. Ці явища можуть бути = 085;аслідком передозуваl= 5;ня, зниження концентрацo= 0;й у плазмі крові протиепілеl= 7;тичних препаратів, = 103;кі застосовуюm= 0;ь одночасно, проявом прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я чи парадоксалn= 0;ним ефектом.
Достатня гідратація = 08; дуже важливою пр = 80; застосуванl= 5;і топірамату для зниженн = 03; ризику розвитку нефролітіаk= 9;у. Вживання до = 89;татньої кількості рідини до та під час фізи= 095;них навантаженn= 0; або впливу високих температур може знизит = 80; ризик температурl= 6;залежних побічних реакцій (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).
Жінк= и репродуктиk= 4;ного віку. Топірамат може спричинити вади розвитку пл = 86;да та обмеженн = 03; росту плода (малий зріст для гестаційноk= 5;о віку та низька маса тіла при народженні) при застосуванl= 5;і вагітній жінці. Дані щодо вагітностеl= 1; Північноамk= 7;риканськог= 086; реєстру протиепілеl= 7;тичних лікарських = 79;асобів показали приблизно в 3 рази вищу по= 096;иреність основних вроджених вад розвитк = 91; (4,3 %) при монотерапіo= 1; топіраматоl= 4; порівняно з референтноn= 2; групою, яка не приймала протиепілеl= 7;тичні препарати (1,4 %). Крім того, дані інших д= 086;сліджень вказують на те, що, порівняно з = 084;онотерапіє&= #1102;, існує підвищений ризик терат = 86;генних ефектів, пов’язаних із застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних препаратів = 91; комбінованo= 0;й терапії.
Перед початком лікування топіраматоl= 4; жінці репродуктиk= 4;ного віку слід провести те = 89;тування на вагітність та порадити високоефекm= 0;ивний метод контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтка п = 86;винна бути повністю поінформовk= 2;на про ризики, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям топірамату під час вагітності (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»).
Оліго= гідроз. Повідомлялl= 6;ся про випадки олігогідроk= 9;у (зменшення потовиділеl= 5;ня), асоційованo= 0; із застосув = 72;нням топірамату. Зменшення потовиділеl= 5;ня та гіпертерміn= 3; (підвищення температурl= 0; тіла) можуть виникати головним чи = 85;ом у маленьких дітей, які піддаються впливу високих тем = 87;ератур навколишньl= 6;го середовища.
Розл= ади настрою/деп = 88;есія. Повідомлялl= 6;ся про підвищення частоти вип = 72;дків розладів настрою та депресії пі = 76; час лікування топіраматоl= 4;.
Суїц= ид/суїцидал = 00;ні думки. Повідомлялl= 6;ся про випадки появи суїцидальнl= 0;х думок та суїцидальнl= 6;ї поведінки у пацієнтів, які лікувалися = 87;ротиепілеп&#= 1090;ичними препаратамl= 0; за декілько = 84;а показаннямl= 0;. Метааналіз плацебо-кон = 90;рольованих досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів показав невелике підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок та поведінки. Механізм розвитку цього явища невідомий, наявні дані не виключаю = 90;ь можливості підвищення ризику у зв’= 103;зку з застосуванl= 5;ям топірамату.
Під час подвійн = 86; сліпих контрольовk= 2;них досліджень суїцидальнo= 0; побічні реакції (суї= 094;идальні думки, спроб= 080; самогубствk= 2; та випадки самогубствk= 2;) відзначалиl= 9;я у 0,5 % пацієнтіk= 4;, які отримув = 72;ли топірамат (46 з 8652 пацієнтів), = 10; з приблизно = 091; 3 рази вищою частотою, ні= 078; у пацієнтів, які отримували плацебо (0,2 %; 8 з 4045 пацієнтів).
Тому рекомендовk= 2;но відстежуваm= 0;и ознаки суїц = 80;дальних думок та пов= 077;дінки у пацієнтів, яким призначено таке лікува = 85;ня. Пацієнтам (т= 072; особам, які їх доглядаю = 90;ь) слід звертатися за консультацo= 0;єю до лікаря пр= 080; першій появ = 10; суїцидальнl= 0;х думок та поведінки.
Нефролітіа&= #1079;. Деякo= 0; пацієнти, особливо зі схильністю до нефроліт = 10;азу, можуть мати підвищений ризик утворення к = 72;менів у нирках і появи пов’язаних = 79; цим симптом = 10;в, таких як ниркова коліка, нирковий бі = 83;ь чи біль у боці. Факторами ризику розв = 80;тку нефролітіаk= 9;у є утворення каменів у ми= 085;улому, нефролітіаk= 9; у сімейному анамнезі, гі= 087;еркальціур&= #1110;я (див. «Метаболічl= 5;ий ацидоз» ниж = 95;е). Жоден із цих факторів ризику не може достат = 85;ьою мірою передбачатl= 0; виникнення каменів під час прийому топірамату. Крім того, ризик додатково підвищуєтьl= 9;я у пацієнтів, які приймають супутні препарати, щ= 086; сприяють розвитку нефролітіаk= 9;у.
Пору= шення функцій нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок (CLCR ≤ 70 мл/хв) топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2; з огляду на те, що плазмовий т = 72; нирковий кліренси топірамату знижені у таких паціє = 85;тів. Рекомендацo= 0;ї щодо дозува = 85;ня пацієнтам з відомим порушенням функції нирок наведені у розділі «Спосіб зас = 90;осування та дози».
Пору= шення функцій печінки. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2; у звʼязку з можливістю зниження кліренсу топірамату.
Гост= ра міопія та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома. При застосуванl= 5;і топірамату повідомлялl= 6;ся про випадки синдрому гострої міопії, асоц= 110;йованої із вторинно = 02; закритокутl= 6;вою глаукомою. Симптоми включають різке зниже = 85;ня гостроти зору та/або біль у оці. Оф&= #1090;альмологіч= ;ний огляд може виявити міопію, зменшення глибини передньої камери ока, г&#= 1110;перемію (почервонін = 85;я очей) та підвищений внутрішньоl= 6;чний тиск. Також може спосте = 88;ігатися мідріаз. Описаний синдром мож = 77; бути пов’язаний із супрациліаl= 8;ним випотом, що спричиняє зсув кришталика та райдужно = 11; оболонки і розвиток вторинної закритокутl= 6;вої глаукоми. Як правило, симптоми виникали пр = 86;тягом першого місяця лікування топіраматоl= 4;. На відміну від первинної відкритокуm= 0;ової глаукоми, що рідко спостерігаn= 8;ться у пацієнтів віком до 40 років, вторинна закритокутl= 6;ва глаукома, пов’язана і = 79; застосуванl= 5;ям топірамату, спостерігаl= 3;ась як у дітей, так і у дорос&#= 1083;их. Лікування передбачає щонайшвидшm= 1; відміну топірамату та вжиття відповідниm= 3; заходів для зниженн = 03; внутрішньоl= 6;чного тиску.
Підвищениl= 1; внутрішньоl= 6;чний тиск будь-якої ет= 110;ології при відсутностo= 0; відповідноk= 5;о лікування може призвести д = 86; серйозних ускладнень, включаючи постійну втрату зору.
Слід визначити, ч= 080; можна призначати топірамат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; зору в анамн= 077;зі.
Дефек= ти поля зору. У пацієнтів, які отримували лікування топіраматоl= 4;, спостерігаl= 3;ися дефекти пол = 03; зору, що не залежали ві = 76; підвищеногl= 6; внутрішньоl= 6;чного тиску. Під час клінічних досліджень більшість таких випадків мали оборот = 85;ий характер і зникали після припинення = 83;ікування. При появі візуальних дефектів у будь-який ча= 089; протягом терапії слі = 76; розглянути необхіднісm= 0;ь відміни препарату.
Метаб= олічний ацидоз. При застосуванl= 5;і топірамату може виника = 90;и гіперхлореl= 4;ічний, не пов’язаний із дефіцито = 84; аніонів, метаболічнl= 0;й ацидоз (тобт= 086; зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в у плазмі крові нижче норми за відсутностo= 0; респіраторl= 5;ого алкалозу). Зниження ко = 85;центрації бікарбонатo= 0;в у сироватці крові є наслідком пригніченнn= 3; топіраматоl= 4; карбоангід&#= 1088;ази у нирках. У більшості випадків зниження концентрацo= 0;ї бікарбонатo= 0;в відбуваєтьl= 9;я на початку прийому препарату, хоча цей ефе= 082;т може виявитися у будь-який ча= 089; протягом лікування топіраматоl= 4;. Знижен= ня концентрацo= 0;ї, як правило, невелике або помірне (у середньому на 4 ммоль/л при застосуванl= 5;і дорослим пацієнтам у дозі 100 мг на добу і близько 6 мг/кг маси тіла на добу при застосуванl= 5;і дітям). У деяких випадках у пацієнтів відзначалоl= 9;я зниження концентрацo= 0;ї нижче рівня 10 ммоль/л. Деякі захворюванl= 5;я або заходи лікування, щ= 086; призводять до розвитку ацидозу (наприклад захворюванl= 5;я нирок, тяжкі респіраторl= 5;і захворюванl= 5;я, епілептичнl= 0;й статус, діарея, хірургічні втручання, кетогенна дієта, прийо= 084; деяких лікарських засобів), можуть бути додатковимl= 0; факторами, щ= 086; посилюють вплив топірамату на зниження бікарбонатo= 0;в.
Хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз підвищує ри = 79;ик утворення ниркових каменів та потенційно може призвести д = 86; виникнення остеопенії (див. «Нефролітіk= 2;з»).
У дітей хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз може призвести д = 86; уповільненl= 5;я росту. Вплив &#= 1090;опірамату на ускладне = 85;ня, пов’язані з кістковою тканиною, систематичl= 5;о не досліджуваk= 4;ся ні у дітей, ні у дорослих пацієнтів.
Залежно від основного захворюванl= 5;я, при лікуван = 85;і топіраматоl= 4; рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; відповідні дослідженнn= 3;, включаючи рівень бікарбонатo= 0;в у сироватці крові. У разі наявності симптомів або ознак (таких як дихання Куссмауля, задишка, ано= 088;ексія, нудота, блювання, надмірна втомлюваніl= 9;ть, тахікардія або аритмія), що вказують на метаболічнl= 0;й ацидоз, рекомендуєm= 0;ься дослідженнn= 3; рівня бікарбонатo= 0;в у сироватці крові. При виникненні та прогресуваl= 5;ні метаболічнl= 6;го ацидозу рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу або припинити застосуванl= 5;я топірамату (шляхом зниження дози).
Пацієнтам = 79; факторами ризику появ = 80; метаболічнl= 6;го ацидозу топірамат слід призна = 95;ати з обережністn= 2;.
Пору= шення когнітивниm= 3; функцій. Когнітивні порушення при епілепсії зумовлені багатьма факторами і можуть бути пов’язані з основною причиною захворюванl= 5;я, безпосередl= 5;ьо епілепсією або протиеп = 10;лептичним лікуванням. = 059; публікаціяm= 3; є повідомле = 85;ня про випадки погіршення когнітивниm= 3; функцій у дорослих, як= 110; отримували лікування топіраматоl= 4;, що вимагали зниження дози або відміни лікування п = 88;епаратом. Однак наявн = 10; дані досліджень впливу топірамату на когнітивні функції у ді= 090;ей є недостатніl= 4;и, зв’язок такого впли = 74;у із застосув = 72;нням препарату потребує подальшого = 74;ивчення.
Гіпер= амонемія та енцефалопаm= 0;ія. Повідомлялl= 6;ся про гіперамонеl= 4;ію з енцефалоп = 72;тією або без неї при лікуванні топіраматоl= 4; (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку гіперамонеl= 4;ії при застосуванl= 5;і топірамату залежить ві = 76; дози. Про розвиток гіперамонеl= 4;ії повідомляюm= 0;ь частіше, кол= 080; топірамат застосовуюm= 0;ь одночасно з вальпроєвоn= 2; кислотою (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнтам, у яких розвиваєтьl= 9;я незрозумілk= 2; млявість аб = 86; зміни психічного стану, пов’я= 079;ані з монотерапіn= 8;ю топіраматоl= 4; або додатко = 74;ою терапією, рекомендуєm= 0;ься розглянути питання про гіперамоніn= 8;мічну енцефалопаm= 0;ію та визначення рівня аміак = 91; в крові.
Особл= ивості дієти. Під час лікування топіраматоl= 4; деякі пацієнти можуть втрачати масу тіла, тому рекоме = 85;дується контроль маси тіла. При зменшен = 85;і маси тіла пі= 076; час прийому топірамату слід розглянути доцільністn= 0; підтримуючl= 6;ї дієти або посиленого харчування.

&#= 1044;опоміжні речовини. Лікарський засіб містить лактозу. Якщ= 086; у пацієнта встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, необхідно проконсульm= 0;уватися з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.=

Препа= рат містить барвники азорубін (Е 122) та тартрази = 85; (Е 102), які можут= 100; спричиняти алергічні реакції.

 

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годування груддю.

Вагіт= ність.

Ризик, пов’язаний = 79; епілепсією та застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів. h= 6;інкам репродуктиk= 4;ного віку необхідно п = 88;оконсульту&#= 1074;атися с фахівцем. При планува = 85;ні вагітності слід переглянутl= 0; необхіднісm= 0;ь лікування протиепілеl= 7;тичними лікарськимl= 0; засобами. Жінкам, що отримують протиепілеl= 7;тичні засоби, слід уникати раптового припинення лікування, оскільки це може призвести д = 86; загостреннn= 3; нападів та спричинити серйозні наслідки як для жінки, так і для плода. За можливості слід віддавати перевагу монотерапіo= 1;, оскільки пр = 80; комбінованo= 0;й терапії протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; ризик виникнення вроджених вад вищий.

Ризик, пов’язаний із застосуванl= 5;ям топірамату. Топірамат продемонстl= 8;ував тератогенн&= #1080;й вплив на мишей, щурів та кролів. У щурів топірамат долає плацентарнl= 0;й бар’єр.

У людини топірамат проникає через плаце = 85;ту, і подібні концентрацo= 0;ї визначаютьl= 9;я в пуповині т= 072; материнськo= 0;й крові.

Дані реєстру вагітностеl= 1; свідчать, що новонароджk= 7;ні, чиї матері застосовувk= 2;ли топірамат я = 82; монотерапіn= 2;, мають:

-      =   підвищений ризик розвитку вроджених вад (черепно-&#= 1083;ицьові дефекти, зокрема вроджене розщепленнn= 3; губи/піднеб = 10;ння, гіпоспадія та аномалії різних систем організму) внаслідок застосуванl= 5;я топірамату під час І три&#= 1084;естру вагітності. Дані щодо вагітностеl= 1; Північноамk= 7;риканськог= 086; реєстру протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів (NAAED) вказують на майже у 3 рази вищу частот = 91; випадків виникнення вад розвитк = 91; (4,3 %) порівняно = 079; контрольноn= 2; групою (1,4 %), яка не приймала протиепілеl= 7;тичних препаратів. Крім того, дані інших д= 086;сліджень вказують на підвищ= ;ення ризику тератогеннl= 0;х ефектів при комбінованo= 0;й терапії протиепілеl= 7;тичними препаратамl= 0; порівняно і = 79; їх застосув = 72;нням як монотерапіo= 1;. Як повідомляєm= 0;ься, ризик залежить ві = 76; дози; ефекти спостерігаl= 3;ись при застосуванl= 5;і всіх доз. У жінок, які отримували топірамат і = 091; яких народилася дитина з вродженими вадами розв = 80;тку, виявляєтьсn= 3; підвищений ризик вродж = 77;них вад розвитк = 91; у наступних вагітностяm= 3; при дії топірамату.

-      =   Збільшення частоти випадків народження дітей з мало= 102; масою тіла (< 2500 грамів) порівняно з контрольноn= 2; групою.

-      =   Збільшення частоти випадків затримки вн = 91;трішньоутр&#= 1086;бного росту плода (SG= A; визначають при масі тіл= 072; новонароджk= 7;ного нижче 10-го процентилю = 79; поправкою н = 72; гестац= ;ійний вік та стратифікаm= 4;ією за статтю). Віддалені н = 72;слідки SGA немовлят не встановленo= 0;.

Призначен= 085;я при епілепсії<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language= :UK'>. Жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекомендовk= 2;но розглянути альтернатиk= 4;ні методи ліку = 74;ання. При лікуванні топіраматоl= 4; жінкам репр = 86;дуктивного віку слід використовm= 1;вати високоефекm= 0;ивні методи конт = 88;ацепції (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). У період вагітності топірамат слід призна = 95;ати лише після докладного інформуванl= 5;я жінки про відомі ризики неконтрольl= 6;ваної епілепсії для вагітності та можливий вплив лікар = 89;ького засобу на плід. При плануванні вагітності слід проконсульm= 0;уватися з лікарем з метою повторної оцінки лікування, а також розглянути інші методи лікування. Необхідне ретельне допологове спостережеl= 5;ня у разі прийо= 084;у топірамату протягом першого триместру вагітності.

Призначенн= я для профілактиl= 2;и мігрені. Топ= 110;рамат протипоказk= 2;ний для профілактиl= 2;и мігрені у жінок у період вагітності та у жінок репродуктиk= 4;ного віку, якщо вони не заст= 086;совують високоефекm= 0;ивні методи конт = 88;ацепції (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій», «Протипокаk= 9;ання»).

Періо= ;д годування груддю. Під час досліджень на тваринах було виявле = 85;о виділення топірамату = 91; грудне молоко. Екск= 088;еція топірамату = 91; грудне молоко люди = 85;и не вивчалас = 03; під час контрольовk= 2;них досліджень. Обмежені спостережеl= 5;ня припускаютn= 0;, що топірама = 90; проникає у грудне моло = 82;о у значних кількостях. Ефекти, які спостерігаl= 3;ись у новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090;, що перебува = 02;ть на грудному вигодовуваl= 5;ні, включають д = 10;арею, сонливість, дратівливіl= 9;ть та н= ;еадекватне збільшення маси тіла.

Оскіл= ;ьки більшість лікарських засобів про = 85;икає у грудне молоко, необхідно вирішити питання про доцільністn= 0; припинення годування груддю або припинення прийому пре = 87;арату, враховуючи ступінь йог = 86; важливості для матері (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ферти= ;льність. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили шкідливого впливу топірамату на фертильнісm= 0;ь. Вплив топірамату на фертильнісm= 0;ь людини не встановленl= 0;й.

 

Здатніс = 90;ь впливати на швидкість р = 77;акції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. То= пірамат має незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0;.

Топір= амат діє на центральну нервову систему та може спричи = 85;яти сонливість, запаморочеl= 5;ня та інші симптоми. Ві= 085; також може с= 087;ричинити зорові порушення та/абl= 6; розмитість зору. Зазначені побічні ефе = 82;ти можуть бути потенційно небезпечниl= 4;и для пацієнтів, які керують автомобілеl= 4; або працюют = 00; з технікою, особливо у тому випадк = 91;, коли пацієн = 90; ще не має індивідуалn= 0;ного досвіду застосуванl= 5;я препарату.

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози. Лікув= ання рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; з низької дози з подальшим поступовим добор= ;ом ефективної дози. Дозу та рівень її пі= 076;вищення слід підбирати залежно від клінічної в = 10;дповіді.

Контр= ;оль концентрацo= 0;й топірамату = 91; плазмі кров = 10; не є необхідним для оптимізаціo= 1; лікування топіраматоl= 4;. У рідкісних випадках призначеннn= 3; топірамату як додаткової терапії при лікуванні фенітоїном може потреб = 91;вати коригуваннn= 3; дози фенітоїну д = 83;я досягнення оптимальноk= 5;о клінічного ефекту. Дода= 074;ання або відміна фенітоїну або карбама = 79;епіну як додаткової терапії при лікуванні топіраматоl= 4; може потребуватl= 0; коригуваннn= 3; дози топірамату.

Лікар= ський засіб можна приймати незалежно від вживанн = 03; їжі.

Відмі= ну протиепілеl= 7;тичних препаратів, включ= ;но з топіраматоl= 4;, слід здійснюватl= 0; поступово з метою мінімізаціo= 1; можливості = 74;иникнення нападів або збільшення їхньої частоти незалежно від того, чи мали пацієн = 90;и випадки нападів епілепсії в анамнезі. Пі= 076; час клінічних досліджень добові дози зменшували на 50–100 мг зі щотижневим інтервалом = 91; дорослих, хворих на еп= 110;лепсію, та на 25–50 мг у дорослих, як= 110; приймали то = 87;ірамат у дозуванні до 100 мг на добm= 1; з метою профілактиl= 2;и мігрені. У ході клінічних д = 86;сліджень з участю дітей відмі = 85;у топірамату проводили поступово, з= 072; 2–8 тижнів.

Монотер = 72;пія епілепсії.= При відміні супутніх протиепілеl= 7;тичних препаратів з метою переходу на монотерапіn= 2; топіраматоl= 4; необхідно враховуватl= 0; можливий вплив цього кроку на частоту нападів. Якщ= 086; міркування безпеки не вимагають термінової відміни суп = 91;тнього протиепілеl= 7;тичного препарату, р= 077;комендуєть&= #1089;я поступове зниження його дози на &#= 8531; кожні 2 тижні.<= o:p>

При відміні препаратів, що є індукторамl= 0; печінкових ферментів, концентрацo= 0;ї топірамату = 74; крові будут = 00; зростати. У т&#= 1072;ких ситуаціях при наявності клінічних п = 86;казань дозу препарату можна знизити.

Дорослі. Дозу слід титрувати залежно від клінічної відповіді. Лікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг на ніч протягом 1 тижня з подальшим збільшенняl= 4; з тижневим або двотижневиl= 4; інтервалом на 25 або 50 мг на добу (добову дозу застос = 86;вують за 2 прийоми). Якщо пацієн = 90; не переноси = 90;ь такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали між підвищенняl= 4;и дози або застосуватl= 0; менш значне збільшення = 76;ози.

Реком= ;ендований рівень початкової цільової дози топірамату при монотер = 72;пії у дорослих – від 100 до 200 мг на добу, розпод= 110;лених на 2 прийоми. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза – 500 мг на = 76;обу, розподіленk= 2; на 2 прийоми. Деякі пацієнти з рефрактернl= 0;ми формами епілепсії добре переносять монотерапіn= 2; топіраматоl= 4; у дозі 1000 мг на добу. Зазнач= 077;ні рекомендацo= 0;ї щодо дозування стосуються всіх дорослих пацієнтів, включаючи людей літнього віку у разі відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок.

Діти (віком від 6 років). Дозу для дітей слід титрувати залежно від клінічної відповіді. Лікування дітей віком від 6 років слід розпочинатl= 0; з прийому 0,5–1 мг/кг на ніч протягом        =             &nb= sp;    1 тижня з подальшим збільшенняl= 4; з тижневим або двотижневиl= 4; інтервалом = 85;а 0,5–1 мг/кг на добу (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми). Якщо дитина не переносить такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали між підвищення = 84;и дози або застосуватl= 0; менш значне збільшення дози.

Реком= ендований рівень початкової цільової дози топірамату при монотерапіo= 1; у дітей віко= 084; від  6  років становить 100 мг на добу за&#= 1083;ежно від клінічної відповіді (ц= 077; близько 2 мг/кг маси тіла на добу для дітей віком від 6 до = 16 років).

Додат= кова терапія епілепсії (парціальні = 085;апади з наявністю або відсутністn= 2; вторинної генералізаm= 4;ії, первинні генералізоk= 4;ані тоніко-клон = 10;чні напади чи на= 087;ади, асоційованo= 0; з синдромом Леннокса – Г= 072;сто).

Дорослі. Лікув= ання розпочинатl= 0; з пр= ;ийому 25–50 мг на ніч протягом 1 тижня. Були повідомленl= 5;я про застосуванl= 5;я нижчих поча = 90;кових доз, однак вони не вивчалися систематичl= 5;о. У подальшом = 91; дозу збільшують = 79; тижневим аб = 86; двотижневиl= 4; інтервалом на 25–50 мг на до = 73;у (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми). У деяких пацієнтів ефект може бути досягнутий при прийомі препарату 1 раз на добу.

Під час клінічних досліджень застосуванl= 5;я топір= ;амату як додаткової терапії мінімальна  ефективна доза становила 200 мг. Звичайна добова доза становить 200–4= 00 мг на добу за 2 прийоми.

Зазна= чені рекомендацo= 0;ї щодо дозування с = 90;осуються всіх дорослих пацієнтів, включаючи людей літнього віку у разі відсутностo= 0; у них захворюванn= 0; нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діти (віком від 2 років). Рекомендовk= 2;на загальна добова доза топірамату як додаткової терапії становить б = 83;изько 5–9 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми. Л= ікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг (або менше, з розрахунку 1–3 мг/кг маси тіла на добу) на ніч протягом 1 тижня з пода= 083;ьшим збільшенняl= 4; з тижневим або двотижн = 77;вим інтервалом на 1–3 мг/кг маси тіла на &#= 1076;обу (добову дозу застосовуюm= 0;ь за 2 прийоми) до досягнення терапевтичl= 5;ого ефекту. У ході клінічних досліджень вивчали дози до 30 мг/кг маси тіла на добу, які загалом = 076;обре переносилиl= 9;я.

М&#= 1110;грень.

Доросл= 110;. Рекомендов= ;ана загальна добова доза топірамату для профілактиl= 2;и нападів мігрені ста = 85;овить 100 мг, розділених на 2 прийоми. Лікування слід розпочинатl= 0; з прийому 25 мг ввечері протягом 1 тижня з подальшим збільшенняl= 4; на 25 мг на добу з інтервало = 84; 1 тиждень після кожного підвищення дози. Якщо пацієнт не п= 077;реносить такий режим титрування дози, можна збільшити інтервали між підвищенняl= 4;и дози.

У деяких пацієнтів клінічна відповідь д = 86;сягається при застосуванl= 5;і 50 мг топірамату на добу. Під час клінічних досліджень пацієнти отримували до 200 мг топірамату на добу. Таке дозування може бути ефективним для деяких пацієнтів, однак реком = 77;ндовано призначати його з обережністn= 2; з метою попе= 088;едження підвищення частоти виникнення побічних реакцій.

Особливі групи пацієнтів.=

Порушення функцій нирок. З огляду на те, що плазмовий т = 72; нирковий кліренси то = 87;ірамату знижені у пацієнтів з порушеною ф = 91;нкцією нирок (CLCR ≤ 70 мл/хв), таким пацієнтам топірамат слід призна = 95;ати з обережністn= 2;. Пацієнтам з відомим порушенням функції нирок може бути потріб = 85;о більше часу для досягнення стійкого ст = 72;ну після прийому кожної дози. Рекомендуєm= 0;ься половина звичайної початкової та підтримуючl= 6;ї дози (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»).

Топір= ;амат видаляєтьсn= 3; з плазми крові під ча= 089; гемодіалізm= 1;, тому пацієнтам з останньою стадією ниркової недостатноl= 9;ті у дні провед= 077;ння гемодіалізm= 1; рекомендовk= 2;но призначати додаткову дозу топіра = 84;ату, яка становить приблизно половину звичайної добової доз = 80;. Додаткову дозу слід розподілитl= 0; на 2 прийоми та застосов = 91;вати на початку т= 072; після завершення процедури гемодіалізm= 1;. Додаткова доза може ві= 076;різнятися залежно від характерисm= 0;ик діалізної системи, що використовm= 1;ється (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Порушення функції печінки. Пацієнт = 72;м з порушеннямl= 0; функцій печінки від помірного д = 86; тяжкого ступеня топірамат слід призначати = 79; обережністn= 2;, зважаючи на знижений кліренс топірамату.

Пацієнти літнього віку. Для лікування пацієнтів літнього віку коригу = 74;ання дози не потрібне, якщо вони не мають порушень функції нирок.

 

Діти.

Монотерапі&= #1103; епілепсії.= Застосовувk= 2;ти дітям віком від 6 років.

Додаткова терапія (парціальні напади з або без вторинн = 86;ї генералізаm= 4;ії, первинні генералізоk= 4;ані тоніко-клон = 10;чні напади чи напади, асоційованo= 0; з синдромом Леннокса – Гасто). Застосовувk= 2;ти дітям віком від 2 років.

Мі= грень. Топірам = 72;т не рекомендуєm= 0;ься для лікуван = 85;я або профілактиl= 2;и мігрені у дітей через = 085;едостатніс&= #1090;ь даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і.

 

Перед= озування.

Симптоми. Повід= омлялося про випадки передозуваl= 5;ня топіраматоl= 4;. Ознаки та симптоми передозуваl= 5;ня топіраматоl= 4; включали судоми, сонливість, = 087;орушення мовлення, розмитість зору, диплоп= 110;ю, порушення мислення, порушення координаціo= 1;, летаргію, ступор, артеріальнm= 1; гіпотензію, біль у животі, ажит= 072;цію, запаморочеl= 5;ня та депресію. У більшості випадків не було тяжких клінічних н = 72;слідків, але були зареєстровk= 2;ні летальні випадки після передозуваl= 5;ня із застосув = 72;нням комбінації кількох лікарських засобів, у то&#= 1084;у числі топірамату. Передозуваl= 5;ня топірамату може спричинити тяжкий метаболічнl= 0;й ацидоз (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікув= ання. Пр= и гострому передозуваl= 5;ні топірамату, = 103;кщо з мо= ;менту прийому пройшло небагато часу, необхідно одразу промити шлунок або с= 087;ровокувати блювання. У ході дослідженнn= 3; in vitro було встановленl= 6;, що активоване вугілля адсорбує топірамат. При необхід = 85;ості проводити симптоматиm= 5;ну терапію, пац= 110;єнтам рекомендуєm= 0;ься вживати багато ріди = 85;и. Ефективним заходом виведення топірамату = 79; організму є гемодіаліз.

 

&#= 1055;обічні реакції. Пр= ;офіль безпеки топірамату оцінювали з = 72; даними бази даних клінічних досліджень = 79;астосуванн&#= 1103; топірамату як додаткової терапії для лікування первинно генералізоk= 4;аних тоніко-клон = 10;чних нападів, парціальниm= 3; нападів, нападів, асоційованl= 0;х із синдромо = 84; Леннокса – Г= 072;сто, та як монотерапіo= 1; для лікування вперше чи нещодавно діагностовk= 2;ної епілепсії ч = 80; профілактиl= 2;и мігрені у 4111 пацієнтів (3182 отримували топірамат і 929 – плацебо), які брали участь у 20 подвійно сліпих дослідженнn= 3;х, та 2847 пацієнтів, які брали участь у 34 відкритих дослідженнn= 3;х. Більшість побічних ре = 72;кцій були від легкого до помірного ступеня тяжкості. У наведеній нижче таблиці пер = 77;лічено побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у ході клінічних досліджень та у постмар= 082;етинговий період. За частотою небажані ре = 72;кції класифіковk= 2;ні таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 < 1/1000) та невідомо (не може бути встановленl= 6; з доступних даних).

Найчастіши&= #1084;и побічними реакціями з частотою появи > 5 % та більшою частотою, ні= 078; у групі плацебо, у ході досліджень із застосув = 72;нням топірамату були: анорексія, зниження апетиту, брадифреніn= 3;, депресія, по= 088;ушення експресивнl= 6;го мовлення, безсоння, порушення координаціo= 1; рухів, порушення концентрацo= 0;ї уваги, запаморочеl= 5;ня, дизартрія, спотвореннn= 3; смаку, гіпес= 090;езія, летаргія, порушення пам’яті, ністагм, парестезія, сонливість, тремор, диплопія, розмитість зору, діарея, нудота, втома, роздр= 072;тованість та зменшенн = 03; маси тіла.

 

Система органів/ частота

Побічні реакції

Ін= ;фекції та інвазії

Дуже часто

Назофар = 80;нгіт*

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Часто

Анемія

Нечасто

Лейкопе = 85;ія, тромбоцито= 087;енія, лімфаденоп= 072;тія, еозинофілі= 103;

Рідко

Нейтроп = 77;нія*

З боку імунної системи

Часто

Гіперчу = 90;ливість

Невідом = 86;

Алергіч = 85;ий набряк*

З боку метаболізм= 091;

Часто

Анорекс = 10;я, зниження апетиту

Нечасто

Метабол = 10;чний ацидоз, гіпокалієм= 110;я, підвищення апетиту, полідипсія

Рідко

Гіперхл = 86;ремічний ацидоз, гіперамоне= 084;ія*, гіперамоне= 084;ічна енцефалопа= 090;ія*

З боку психіки

Дуже часто

Депресі = 03;

Часто

Бра = 76;ифренія, безсоння, порушення експресивн= 086;го мовлення, тривожніст= 100;, сплутаніст= 100; свідомості, дезорієнта= 094;ія, агресія, порушення настрою, схвильован= 110;сть, перепади на&#= 1089;трою, депресивни= 081; настрій, злість, незвична поведінка

Нечасто

Суї = 94;идальні думки, спроба самогубств= 072;, галюцинаці= 111;, психотичні порушення, слухові гал&#= 1102;цинації, зорові галюцинаці= 111;, апатія, пору&= #1096;ення спонтанног= 086; мовлення, порушення сну, афективна лабільніст= 100;, зниження лібідо, неспокій, плач, дисфемія, ейфоричний настрій, параноя, персеверац= 110;я, панічна атака, плаксивіст= 100;, порушення здатності ч&#= 1080;тати, первинне безсоння, сплощення емоційного афекту, незвичне мислення, втрата лібі&#= 1076;о, байдужість, інтрасомні= 095;ний розлад, відв&= #1086;лікання, раннє пробудженн= 103;, панічні реа&#= 1082;ції, піднесений настрій

Рідко

Ман = 10;я, розлади панічного типу, відчуття ві&#= 1076;чаю*, гіпоманія

З боку нервової системи

Дуже часто

Паресте = 79;ія, сонливість, запамороче= 085;ня

Часто

Пор = 91;шення концентрац= 110;ї уваги, порушення п&#= 1072;м’яті, амнезія, когнітивні розлади, порушення розумової діяльності, розлади психомотор= 085;их функцій, судоми, порушення координаці= 111;, тремор, летаргія, гіпестезія, ністагм, дисгевзія, порушення рівноваги, дизартрія, інтенційни= 081; тремор, седація

Нечасто

При = 75;нічення свідомості, великий епілептичн= 080;й напад, дефект поля зору, комплексні парціальні напади, порушення мовлення, психомотор= 085;а гіперактив= 085;ість, синкопе, сенсорні по&#= 1088;ушення, слинотеча, гіперсомні= 103;, афазія, повт&= #1086;рюваність мовлення, гіпокінезі= 103;, дискінезія, постуральн= 077; запамороче= 085;ня, погана якість сну, відчуття печіння, порушення чутливості, паросмія, мозочковий синдром, дизестезія, гіпогевзія, ступор, незграбніс= 090;ь, аура, агезія, дисграфія, дисфазія, периферичн= 072; нейропатія, пресинкопе, дистонія, відчуття «п&#= 1086;взання мурашок»

Рідко

Апр = 72;ксія, порушення циркадного ритму сну, гі= перестезія, гіпосмія, аносмія, есенціальн= 080;й тремор, акінезія, відсутніст= 100; реакції на подразники

З боку органів зору

Часто

П= ;омутніння зору, диплопія, розлади зору

Нечасто

Зни = 78;ення гостроти зору, скотома, гостра міопія*, незвичні відчуття в очах*, сухість очей, фотофобія, блефароспа= 079;м, посилення сльозовиді= 083;ення, фотопсія, мідріаз, пресбіопія

Рідко

Одн = 86;стороння сліпота, короткочас= 085;а сліпота, глаукома, порушення акомодації, змінене візуальне с&#= 1087;рийняття глибини, мерехтлива скотома, наб&= #1088;як повік*, нічна сліпота, амбліопія

Невідом = 86;

Закрит= окутова глаукома*, макулопаті= 103;*, розлади руху очей*,  набряк кон’юнктив= 080;*, увеїт.

Поруше= ння слуху та вестибуляр= 085;ого апарату

Часто

В= ;ертиго, тиніт, біль у вухах

Нечасто

Глухот= а, односторон= 085;я глухота, нейросенсо= 088;на глухота, відчуття дискомфорт= 091; у вухах, порушення слуху

З боку серцево-суд&#= 1080;нної системи

Нечасто

Брадика = 88;дія, синусова брадикарді= 103;, пальпітаці= 103;

З боку судин

Нечасто

Артеріа = 83;ьна гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, гіперемія, припливи

Рідко

Фен = 86;мен Рейно

Ре= ;спіраторні порушення

Часто

Д= ;испное, епістаксис, закладеніс= 090;ь носа, риноре&= #1103;, кашель*

Нечасто

Диспно= е при фізичному навантажен= 085;і, параназаль= 085;а синусова гіперсекре= 094;ія, дисфонія

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто

Нудота, діарея

Часто

Блюван= ня, запор, біль у верхній частині жив&#= 1086;та, диспепсія, біль у животі, сухість у роті, відчуття дискомфорт= 091; у шлунку, парестезія слизової оболонки порожнини рота, гастри&= #1090;, дискомфорт у животі

Нечасто

Пан = 82;реатит, метеоризм, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, біль у нижній частині живота, гіпестезія слизової оболонки по&#= 1088;ожнини рота, кровоточив= 110;сть ясен, здуття = живота, відчуття дискомфорт= 091; в епігастрі&#= 1111;, біль при пальпації живота, гіперсекре= 094;ія слини, біль у порожнині рота, запах з рота, глосодинія

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Рідко

Гепатит, печінкова недостатні= 089;ть

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто

Алопеці = 03;, висипання, свербіж

Нечасто

Анг = 10;дроз, гіпестезія обличчя, кропив’янк= 072;, еритема, генералізо= 074;аний свербіж, макулярні висипання, знебарвлен= 085;я шкіри, алергічний дерматит, набряк обличчя

Рідко

Синдро= м Стівенса – Джонсона*, мультиформ= 085;а еритема*, незвичний запах шкіри, періорбіта= 083;ьний набряк*, локалізова= 085;а кропив’янк= 072;

Невідом = 86;

Токсичн = 80;й епідермаль= 085;ий некроліз*

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Часто

Арт = 88;алгія, м’язові спазми, міалгія, м’язові посмикуван= 085;я, м’язова слабкість, м’язово-ске&#= 1083;етний біль у грудній клітці

Нечасто

Наб = 88;як суглобів*, м’язово-ске&#= 1083;етна скутість, біль у боці, м’язова втомлювані= 089;ть

Рідко

Відчутт = 03; дискомфорт= 091; у кінцівках*<= /p>

З боку сечовиділь= 085;ої системи

Часто

Нефролі = 90;іаз, полакіурія, дизурія, нефрокальц= 080;ноз*

Нечасто

Сеч = 86;ві камені, нетримання сечі, гематурія, і&= #1085;континенці= ;я, позиви до сечовипуск= 072;ння, ниркова коліка, нирковий біль

Рідко

Камені в сечовивідн= 080;х шляхах, нирковокан= 072;льцевий ацидоз*

З боку репродукти= 074;ної системи

Нечасто

Еректил = 00;на дисфункція, статева дисфункція

За= ;гальні порушення

Дуже часто

Підвище = 85;а втомлювані= 089;ть

Часто

Пірекс= ія, астенія, роз&= #1076;ратованіст= ;ь, розлади ходи, незвичні ві&#= 1076;чуття, нездужання

Нечасто

Гіп = 77;ртермія, відчуття спраги, грипоподіб= 085;ий стан*, млявість, похолодінн= 103; кінцівок, ві&= #1076;чуття сп’яніння, відчуття тривожност= 110;

Рідко

Наб = 88;як обличчя

Ла= ;бораторні показники

Дуже часто

Зменшен = 85;я маси тіла

Часто

Збільше = 85;ня маси тіла*

Нечасто

Наявні= сть кристалів у сечі, аномальний результат тесту «тандем-ход&#= 1072;», знижена кількість лейкоцитів, збільшення рівня печін&#= 1082;ових ферментів

Рідко

З= ;ниження рівня бікарбонат= 110;в у крові

Со= ;ціальна поведінка

Рідко

Нездатн = 10;сть до навчання

*Поб= ;ічні реакції, відзначені = 91; постмаркетl= 0;нговому періоді (спонтанні повідомленl= 5;я). Їхню частот = 91; було вирахувано на основі да= 085;их клінічних досліджень.

Вро= джені вади розвитку та обмеження росту плода (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Особли= вості профілю безпеки у дітей.

Поб= ічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у дітей у ≥ 2 рази частіше, ніж у дорослих, у ході подвій = 85;о сліпих контрольовk= 2;них досліджень: зниження апетиту, підвищення апетиту, гіперхлореl= 4;ічний ацидоз, гіпокаліємo= 0;я, розлади поведінки, агресія, апатія, перв= 080;нне безсоння, суїцидальнo= 0; думки, порушення концентрацo= 0;ї уваги, летаргія, порушення ц = 80;ркадного ритму сну, погана якість сну, посилення сльозовидіl= 3;ення, синусова брадикардіn= 3;, незвичні відчуття, порушення ходи.

Неб= ажані реакції, які спостерігаl= 3;ися лише у дітей у ході подвійно сліпих контрольовk= 2;них досліджень: еозинофіліn= 3;, психомоторl= 5;а гіперактивl= 5;ість, вертиго, блювання, гі= 087;ертермія, пірексія та нездатністn= 0; до навчання.

 

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

 

Умовl= 0; зберігання. Зберігаm= 0;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС= ;.

Зб&= #1077;рігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

Упаковкk= 2;. Таблk= 7;тки, вкриті плівковою оболонкою, п= 086; 25 мг або 50 мг, або 100 мг № 10х3 у блістерах у коробці.

 

Катего= рія відпуску. За рецептом.

 

Ви= ;робник. Товариство з обмеженою відповідалn= 0;ністю «Фармацевтl= 0;чна компанія «Здоров’я».

 <= /o:p>

Місце= ;знаходженн = 03; виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності. Украї= ;на, 61013, Харківськk= 2; обл., місто Харків, вулиця Шевченка, бу= 076;инок 22.

------=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10 Content-Location: file:///C:/68134A52/UA97620101_E112.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10 Content-Location: file:///C:/68134A52/UA97620101_E112.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10 Content-Location: file:///C:/68134A52/UA97620101_E112.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01DA37E2.44EA8E10--