ІНС = 58;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ДЕК = 57;МЕДЕТОМІДИ&#= 1053; КАЛЦЕКС

(DEXMEDETOMIDINE KALCEKS)=

<= /i>

&#= 1076;іюча речовина: д&= #1077;ксмедетомі= ;дин (dexmedetomidine)

1 мл розчину містить = 76;ексмедетом&#= 1110;дину 100 мкг (у вигляді дексмедетоl= 4;ідину гідрохлориk= 6;у 118 мкг);

&#= 1076;опоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лік = 72;рська форма. Конц&= #1077;нтрат для розчину для інфузій.

Основнo= 0; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: = п&= #1088;озорий безбарвний або жовтуватий розчин.

Фар = 84;акотерапев&#= 1090;ична група. Псих&= #1086;лептики. Інші снодійні та седативні з = 72;соби. Дексмедетоl= 4;ідин. Код АТХ N05C M18.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;

Декс&= #1084;едетомідин є селективниl= 4; агоністом альфа₂-адре= ;норецептор = 72; із широким спектром фа = 88;макологічн&#= 1080;х властивостk= 7;й. Володіє сим = 87;атолітични&#= 1084; ефектом завдяки зниженню ви = 74;ільнення норадреналo= 0;ну із закінчен= 00; симпатичниm= 3; нервів. Седативний ефект зумов = 83;ений зниженням збудження у блакитній п = 83;ямі стовбура головного мозку (ядро з переважаннn= 3;м норадренерk= 5;ічних нейронів).

Декс&= #1084;едетомідин володіє ана = 83;гетичним та анестетико-аналгети = 82;озберігаюч&#= 1080;м ефектом. Серцево-суд = 80;нні ефекти мают= 00; дозозалежнl= 0;й характер. При низькій швидкості інфузії переважаютn= 0; центральні ефекти, що призводить до зниження частоти серцевих скорочень і артеріальнl= 6;го тиску. При застосуванl= 5;і вищих доз переважає периферичнk= 2; вазоконстрl= 0;кція, що призводить = 76;о підвищення загального судинного опору й артеріальнl= 6;го тиску та до подальшого = 87;осилення брадикардіo= 1;. Дексмедетоl= 4;ідин майже не чин= 080;ть пригнічуваl= 3;ьної дії на дихальну си = 89;тему при застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; здоровим добровольцn= 3;м.

П&= #1086;казання 1. Седація дорослих пацієнтів, я= 082;і перебуваютn= 0; у відділенн= 10; інтенсивноo= 1; терапії (ВІТ)

У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х у пацієнтів, які перебув = 72;ли у післяопераm= 4;ійному ВІТ, раніше інтубованиm= 3; і седованих за допомого= 02; мідазоламу або пропофолу, дексмедетоl= 4;ідин значно знижував потребу у додатковій седації (= 084;ідазолам або проп = 86;фол) та опіої = 76;ах протягом 24 годин. Більшість пацієнтів, які отримал = 80; дексмедетоl= 4;ідин, не потребувалl= 0; додаткової седації. Пацієнти могли бути успішно екстубованo= 0; без припинення інфузії дексмедетоl= 4;ідину. Дослідженнn= 3;, проведені поза ВІТ, під&#= 1090;вердили, що дексмедетоl= 4;ідин можна безпе = 95;но вводити пацієнтам без інтубації трахеї при наявності умов для адекватногl= 6; моніторингm= 1;.

Декс&= #1084;едетомідин був подібни = 81; до мідазола = 84;у (відношення ризиків (ВР) 1,07; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,971; 1,176) і пропофолу (В= 056; 1,00; 95 % ДІ 0,922; 1,075) за часом перебуваннn= 3; у цільовому діапазоні седації переважно у терапевтичl= 5;их пацієнтів ВІТ, які потребувалl= 0; тривалої седації від легкої до помірної глибини (від 0 до -3 балів за шкалою збудження-с = 77;дації Річмонда (RASS)) протягом до 14 днів; скорочував тривалість штучної вен = 90;иляції легенів порівняно з мідазоламоl= 4; і зменшував час до екстубації трахеї порі = 74;няно з мідазоламоl= 4; і пропофоло = 84;. Пацієнти, як= 110; отримували дексмедетоl= 4;ідин, легше прокидалисn= 3;, краще співпрацювk= 2;ли з персонало = 84; і краще повідомлялl= 0; про інтенсивніl= 9;ть болю порівн= 03;но з пацієнтам = 80;, які отримували мідазолам або пропофо = 83;.

У пацієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, частіше розвивалисn= 3; артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; брадикардіn= 3; (рідше – тахікардія) = 087;орівняно з пацієнтам = 80;, які отримували мідазолам, і частіше розвиваласn= 3; тахікардія, але частота розвитку ар = 90;еріальної гіпотенk= 9;ії була схожа порівняно з пацієнтами, які отримували пропофол.

Порі&= #1074;няно з групою, яка отримувала пропофол, частота розвитку тахікардії = 91; пацієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, була вищою, а частота розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії – приблизно однаковою. Оцінка за шкалою CAM-ICU показала, що частота розвитку делірію у па= 094;ієнтів, які отримували дексмедетоl= 4;ідин, була нижчою порівняно з мідазоламоl= 4;, а побічні реакції, пов’язані з делірієм, розвивалисn= 3; рідше у груп= 110; дексмедk= 7;томідину порівняно з = 075;рупою пропофоl= 3;у. Ті пацієнти, яким припинили терапію дексмедетоl= 4;ідином у зв’я&= #1079;ку з недостатньl= 6;ю глибиною седації, бул= 080; переведені на пропофол або мідазолам. Р= 080;зик недостатньl= 6;го рівня седації був вищим у пацієнтів, яких було тяжко седувати стандартниl= 4;и засобами негайно перед переключенl= 5;ям на інший седативний метод.

Дока&= #1079;и ефективносm= 0;і у педіатричнo= 0;й групі були отримані в дозоконтроl= 3;ьованому дослідженнo= 0; у ВІТ на великій післяопераm= 4;ійній популяції віком від 1 місяця до 17 років. Приблизно 50 % пацієнтів, які отримув = 72;ли дексмедетоl= 4;ідин, не потребувалl= 0; додаткової седації за допомогою мідазоламу протягом лікувальноk= 5;о періоду тривалістю = 74; середньому 20,3 години, але не більше 24 годин. Дані щодо лікування препаратом дітей понад 24 години відсутні. Інформація щодо застос = 91;вання препарату новонароджk= 7;ним (після 28–44 тижнів вагітності) дуже обмежена і с= 090;осується лише низьки = 93; доз (≤ 0,2 мкг/кг/годин= 091;). Новонароджk= 7;ні можуть бути особливо чу = 90;ливими до брадикарди&= #1095;ного е&= #1092;екту дексмедетоl= 4;ідину при наявності гіпотермії = 90;а при станах, коли серцевий викид залежить ві = 76; частоти серцевих скорочень.

У подвійних сліпих контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х у ВІТ частот= 072; виникнення пригніченнn= 3; кортизолу у пацієнтів, які отримували дексмеде = 90;омідин (n =3D 778), становила 0,5 % порівняно з 0 % у пацієнтів, я= 082;і отримували або міда = 79;олам (n =3D 338), або прl= 6;пофол (n =3D 275). Цей ефект був відзначениl= 1; як легкий у о&#= 1076;ному випадку і середньої тяжкості у т= 088;ьох випадках.=

П&= #1086;казання 2. Процедурна <= span class=3DSpellE>седація зі збереженняl= 4; свідомості=

Безп&= #1077;ка і ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я дексмедk= 7;томідину для седа = 94;ії неінтубl= 6;ваних пацієнтів д = 86; і/або під час хірургічниm= 3; і діагности = 95;них втручань оцінювали в рамках двох рандомізовk= 2;них подвійних сліпих плац = 77;бо-контроль&= #1086;ваних багатоцентl= 8;ових досліджень.

Дос = 83;ідження 1. У дослідженнo= 0; 1 рандоміk= 9;ували пацієнтів, яким було виконано певні опера = 94;ії / процедури під контрольовk= 2;ною анестезією та місцевою / &= #1088;егіонально= ;ю анестезією, які отримували = 85;авантажува&#= 1083;ьну дозу дек = 89;медетоміди&#= 1085;у 1 мкг/кг <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:= UK; mso-fareast-language:LV'>(n =3D 129) або 0,5 мкг/кг              (n =3D 134) або плацебо (фізіологіч = 85;ий розчин) (n =3D 63) протягом більше 10 хвилин, а потім підтримуючm= 1; інфузію зі швидкіст= 02; 0,6 мкг/кг/г= ;одину. Швидкість підтримуючl= 6;ї інфузії досліджуваl= 5;им препаратом титрували в= 10;д 0,2 до 1 мкг/кг/годин= 091;. Кількість пацієнтів, які досягли цільового р= 10;вня седації (шкала оцінк= 080; неспання і седації, Observer’s Assessment of Alertness/Sedation Scale – ОАА/S ≤ 4), без необхідносm= 0;і введення ре = 79;ервного седативногl= 6; препарату мідазоламу, становила 54 % пацієнтів у групі, яка отримувала 1 мкг/кг дексмедетоl= 4;ідину, та 40 % у групі, яка отримувала 0,5 мкг/кг де= 082;смедетомід&= #1080;ну, порівняно з   3 % пацієнтів у групі плацебо.

Різн&= #1080;ця ризиків у кількості пацієнтів, р= 072;ндомізован&= #1080;х у групу дексмедетоl= 4;ідину 1 мкг/кг і групу дексмедетоl= 4;ідину 0,5 мкг/кг і які не потребують введення резервного седативногl= 6; препарату мідазоламу, становила 48 % (95 % ДІ: 37–57 %) і 40 % (95 % ДІ: 28–48 %) відповідно, порівняно з плацебо. Середня доз = 72; резервного седативногl= 6; препарату мідазола = 84;у становила 1,5 (0,5–7,= 0) мг у групі дексмедетоl= 4;ідину 1,0 мкг/кг, 2 (0,5–8,0) мг – = 91; групі дексмедетоl= 4;ідину 0,5 мкг/кг і= ; 4,0 (0,5–14,0) мг – у групі плацебо. Різниця середніх значень рез = 77;рвної дози мідазоламу = 74; групі дексм = 77;детомідину 1 мкг/кг і групі де = 82;смедетомід&#= 1080;ну         0,5 мl= 2;г/кг порівняно з плацебо становила 3,1 мг (95 % ДІ: 3,8–2,5) і 2,7 мг (9= 5 % ДІ: 3,3–2,1) відповідно, на користь дексмедетоl= 4;ідину. Середній ча = 89; до введення першої дози резервного мідазоламу становив 114 хвилин у гру= 087;і дексмедетоl= 4;ідину 1,0 мкг/кг, 40 хвилин – у групі дексмедетоl= 4;ідину 0,5 мкг/кг і 20 хвилин – у групі плацебо.

Дос = 83;ідження 2. У дослідженнo= 0; 2 рандомізувk= 2;ли пацієнтів, я= 082;им проводили фіброоптичl= 5;у інтубацію т = 88;ахеї при збереженій свідомості під місцево= 02; анестезією, для отримання навантажувk= 2;льної інфузії дексмедетоl= 4;ідину в дозі 1 мкг/кг= (n =3D 55) або плацебо (фізіологіч = 85;ий розчин) (n =3D 50) протягом понад 10 хвилин з подальшою постійною підтримуючl= 6;ю інфузією зі швидкістю 0,7 м= кг/кг/годину. Пацієнтам було дозволено п = 88;и необхідносm= 0;і застосуватl= 0; резервну терапію мідазоламоl= 4; для досягне = 85;ня і/або підтримки рівня седації ≥ 2 за шкалою седації Рамсея (Ramsay Sedation Scale ‒ R= SS).

Резу&= #1083;ьтати ефективносm= 0;і показали, що дексмедетоl= 4;ідин є більш ефективним порівняно з плацебо при седації неінтубо = 74;аних пацієнтів. Кількість пацієнтів, які отримували = 76;ексмедетом&#= 1110;дин і не потребувалl= 0; резервної терапії мідазоламоl= 4;, склала 53 % порівняно з 14<= /span> % у групі плацебо.

&#= 1060;армакокіне= тика

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ику дексмедетоl= 4;ідину вивчали у здорових добровольцo= 0;в при короткострl= 6;ковому внутрішньоk= 4;енному введенні та = 074; пацієнтів відділення інтенсивноo= 1; терапії при тривалому інфузійномm= 1; введенні препарату.=

Р&= #1086;зподіл. Фармакокінk= 7;тика дексмедетоl= 4;ідину описується двокамерноn= 2; моделлю. У здорових до = 73;ровольців спостерігаn= 8;ться швидка фаза = 088;озподілу із середнім періодом напіврозпоk= 6;ілу (t_1/2α=
;) приблизно 6 хвилин. Середній період напіввиведk= 7;ння у термінальнo= 0;й фазі (t_1/2) становить приблизно 1,9–2,5 години (мінімальне = 079;начення 1,35 години, максимальнk= 7; – 3,68 години), а се= 088;едній рівноважниl= 1; об’єм розподілу (Vss) – приблизно 1,16–2,16 л/кг (90–151 літр). Середній плазмовий кліренс (Cl) становить 0,46–0,73 л/год/кг (35,7–51,1 л/год). Середня мас = 72; тіла пацієнтів, з допомогою якої розраховувk= 2;ли показники Vss і= Cl, становила 69 кг.

П&= #1083;азмова фармакокінk= 7;тика дексмедетоl= 4;ідину у пацієнтів ВІТ при введенні пр = 77;парату шляхом інфузій тривалістю понад 24 години була подібною. Розрахункоk= 4;і фармакокінk= 7;тичні параметри становили: t_1/2 – приблизно 1,5 години, Vss – приблизно 93 л і Cl – приблизно 43 л/го= 076;ину. В діапазоні доз від 0,2 до 1,4 мкг/кг/годин= 091; фармакокінk= 7;тика дексмедетоl= 4;ідину є лінійною, він не кумулюєтьсn= 3; при лікуванні тривалістю до 14 днів. 94 % де= 082;смедетомід&= #1080;ну зв’язується = 079; білками пла = 79;ми крові. Ступінь зв’язування = 079; білками пла = 79;ми крові постійний у діапазоні концентрацo= 0;й від 0,85 до 85 нг/мл. Дексмедетоl= 4;ідин зв’язується як із сироватковl= 0;м альбуміном = 83;юдини, так і з альфа1-кисли= 084; глікопротеo= 1;ном, переважно і = 79; сироватковl= 0;м альбуміном.

Б&= #1110;отрансформ= ;ація й елімінаці= 03;. Дексмедетоl= 4;ідин повністю метаболізуn= 8;ться в печінці. Початковий метаболізм протікає за трьома метаболічнl= 0;ми шляхами: пряма N-глюкуронід= 072;ція, пряме N-метилюванн= 103; та опосередкоk= 4;ане цитохромом Р450 окиснення. Переважаючl= 0;ми метаболітаl= 4;и дексмедетоl= 4;ідину в кровотоці = 108; два ізомерних N-глюкуронід= 080;. Метаболіт H-l (N- = 84;етил-3-гідрок= ;симетилдек = 89;медетоміди&#= 1085;у О-глюкуроні = 76;) також є основним циркулюючиl= 4; продуктом біотрансфоl= 8;мації дексмедетоl= 4;ідину. Цитохром Р450 каталізує утворення двох другорядниm= 3; циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4;: 3-гідроксиме= 090;илдексмеде&= #1090;омідин утворюєтьсn= 3; шляхом гідр = 86;ксилювання по 3-метильній групі дексм = 77;детомідину і Н-3 утворюєтьсn= 3; за рахунок окиснення імідазольнl= 6;го кільця. Згідно наяв = 85;ої інформації утворення окиснених метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я за участю ни= 079;ки ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 (CYP2A6, CYP1A2, CYP2E1, CYP2D6 і CYP2C19). Ці метаболіти не мають значної фармакологo= 0;чної активності.

Після внутрішньоk= 4;енного введення радіоактивl= 5;о міченого дексмедетоl= 4;ідину через 9 днів приблизно 95 % радіоактивl= 5;ості виявлялося = 91; сечі та 4 % – у фекаліях. Основними метаболітаl= 4;и в сечі є два ізомерних N-глюкуронід= 080;, які становл= 03;ть 34 % введеної дози, та N_=
209;метил-3-гo= 0;дроксимети= 083;дексмедето&= #1084;ідину O-глюкуронід, що дорівнює 14,= 51 % дози. Другорядні = 84;етаболіти: дексмедетоl= 4;ідинкарбон= 086;ва кислота, 3-гідроксиме= 090;илдексмеде&= #1090;омідин та його O-глюкуронід становлять 1,11–7,66 % дози. Меншk= 7; 1 % незміненог= 086; дексмедетоl= 4;ідину виявлялося = 74; сечі. Прибли= 079;но 28 % метаболітіk= 4; у сечі є неідентифіl= 2;ованими другорядниl= 4;и метаболітаl= 4;и.

Особлив&= #1110; групи пацієнтів<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:= UK; mso-fareast-language:LV'>

З&= #1085;ачні відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці залежно від віку та стат= 110; не спостерігаl= 3;ися.

П&= #1086;рівняно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми в осіб з порушеннямl= 0; функції печінки знижується ступінь зв’язування дексмедетоl= 4;ідину з білками плазми кров= 10;. Середня частка незв’яза = 85;ої фракції дексмедетоl= 4;ідину коливалася від 8,5 % у здорових добровольцo= 0;в до 17,9 % у осіб з тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки. У пацієнтів з різним ступ = 77;нем печінкової недостатноl= 9;ті (класи А, В і С за шкалою Чайлда‒П’ю) знижувався печінковий кліренс дексмедетоl= 4;ідину і подовжува = 74;ся період н = 72;піввиведен&#= 1085;я з плазми кро= 074;і (t_1/2). Середні значення плазмового кліренсу не = 79;в’я&= #1079;аного дексмеде = 90;омідину в осіб з легкою, середньою т = 72; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю становили відповідно 59 %= , 51 % і 32 % від спостережуk= 4;аних у здорових добровольцo= 0;в. Середній t_1/2&#= 1091; осіб з легко= 102;, середньою т = 72; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю подовжувавl= 9;я до 3,9, 5,4 і 7,4 годин = 80; відповідно. Незважаючи на те, що підбір дози дексмедетоl= 4;ідину здійснюєтьl= 9;я за ступенем седативногl= 6; ефекту, у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки залежно від ступеня пор = 91;шення або клінічної відповіді слід розгля = 85;ути можливість зниження початкової або підтримуючl= 6;ї дози препарату.=

П&= #1086;рівняно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми у пацієнтів = 079; тяжкими порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) фармакокінk= 7;тика дексмедk= 7;томідину не змінюється.

Д&= #1110;ти. Дані про застосуванl= 5;я препарату д= 10;тям від новонароджk= 7;них (28‒44 тижні вагітності) до дітей віком до 17 років обмежені. Т_{1/2
дексмедетоl=
4;ідину
у дітей (віко&#=
1084;
від 1 місяця
до 17 років)
відповідає
такому, що сп&#=
1086;стерігаєть=
ся
у дорослих,
але у
новонароджk=
7;них
(віком до 1
місяця) спос=
090;ерігається
більш довги
=
81;
Т_1/2. У
вікових
групах від 1
місяця до 6
років спост
=
77;рігався
більш
тривалий
період
плазмового
кліренсу з
поправкою н
=
72;
масу тіла,
але у дітей
старшого
віку цей
період був к=
086;ротшим.
У новонарод
=
78;ених
(віком до 1
місяця)
період плаз
=
84;ового
кліренсу з
поправкою н
=
72;
масу тіла
виявився
коротшим (0,9
л/год/кг), ніж у
дітей в стар=
096;их
групах у зв}’язк = 91; з незріліст= 02;. Наявні дані представлеl= 5;і в таблиці 1.

                                                 =                                                                            =                     Таблиця 1

Середнє значення (95 % ДІ)

В= ;ік

N

Сl (л/год/кг)

Т= ;_1/2 (години)

д= ;о 1 місяця

28

0,93 (0,76; 1,14)

4,47 (3,81; 5,25)

1 до < 6 = 084;ісяців

14

1,21 (0,99; 1,48)

2,05 (1,59; 2,65)

6 до < 12 &#= 1084;ісяців

15

1,11 (0,94; 1,31)

2,01 (1,81; 2,22)

12 до < 24 &#= 1084;ісяців

13

1,06 (0,87; 1,29)

1,97 (1,62; 2,39)

2 до < 6 = 088;оків

26

1,11 (1,00; 1,23)

1,75 (1,57; 1,96)

6 до < 17 &#= 1088;оків

28

0,80 (0,69; 0,92)

2,03 (1,78; 2,31)

&nb= sp;

Клі = 85;ічні характерисm= 0;ики

П&= #1086;казання

&= #1057;едація у дорослих пацієнтів, які перебув = 72;ють у ВІТ (відділення інтенсивноo= 1; терапії), необхідна глибина седації яки = 93; не перевищу= 08; пробудженнn= 3; у відповідь на голосову стимуляцію (відповідає діапазону від 0 до -3 баліk= 4; за шкалою збудження-с = 77;дації Річмонда (RASS)).

Седація у неі= ;нтубованих дорослих пацієнтів д = 86; і/або під час проведення діагностичl= 5;их або хірургічниm= 3; втручань, тобто седація при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги / седація у свідомост= 10;.

&nb= sp;

Протипоказ&= #1072;ння

&= #1055;ідвищена чутливість до дексмедетоl= 4;ідину або до будь-якої з допоміжних речовин пре = 87;арату.

&= #1040;тріовентри= ;кулярна блокада II‒III ступеня (при відсутностo= 0; штучного водія ритму).

&= #1053;еконтрольо= ;вана артеріальнk= 2; гіпотензія.

&= #1043;остра цереброk= 4;аскулярна патологія.=

<= o:p>

<= o:p>

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /span>

&= #1044;ослідження лікарських взаємодій проводили тільки у дорослих.=

&= #1054;дночасне застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину з анестетикаl= 4;и, седативнимl= 0;, снодійними засобами та опіоїдам = 80; призводить до посиленн= 03; їх ефектів, таких як седація, анестезія т = 72; кардіореспo= 0;раторні ефекти. Дане припущення підтверджеl= 5;о дослідженнn= 3;ми з ізофлураноl= 4;, пропофолом, = 072;лфентаніло&= #1084; і мідазоламоl= 4;.

&= #1060;армакокіне= ;тичних взаємодій між дексмед = 77;томідином та ізофлураноl= 4;, пропофолом, = 072;лфентаніло&= #1084; і мідазоламоl= 4; не виявлено. Однак внаслідок можливих фармакодинk= 2;мічних взаємодій при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з дексмедетоl= 4;ідином може знадоб = 80;тися зниження дози дексмедетоl= 4;ідину або одночасно застосовувk= 2;них анестетикіk= 4;, седативних, снодійних засобів або опіоїду.

&= #1059; дослідженнn= 3;х на мікросомах печінки люд = 80;ни вивчалася здатність дексмедетоl= 4;ідину пригнічуваm= 0;и цитохром P450, включаючи ізофермент CYP2= B6. Згідно з дослідженнn= 3;ми in vitro існує потенційна можливість взаємодії м= 10;ж дексмедетоl= 4;ідином і субстратамl= 0; (головним чином ізоферментm= 1; CYP2B6) in vivo.

&= #1030;ндукування дексмедетоl= 4;ідину ізоферментk= 2;ми CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9 і CYP3A4 спостерігаl= 3;ося in vitro, тому не виключена ймовірністn= 0; такої взаєм = 86;дії in vivo. Клінічна значущість невідома.=

&= #1059; пацієнтів, які приймають лікарські засоби, що викликають зниження артеріальнl= 6;го тиску і брадикардіo= 1;, наприклад бета-адрено = 73;локатори, слід враховуватl= 0; можливість = 87;осилення зазначених ефектів (проте додат= 082;ові ефекти в дослідженнo= 0; взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям есмололу були помірними).

<= o:p>

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я

Моніторинг<= o:p>

&= #1051;ікарський засіб Де = 82;смедетомід&#= 1080;н Калцекс призначениl= 1; для застосуванl= 5;я в умовах інт= 077;нсивної терапії, в операційніl= 1; і при проведенні діагностичl= 5;их втручань, його застосуванl= 5;я в інших умов= 072;х не рекомендуєm= 0;ься. Під час інфузії пре = 87;арату повинен здійснюватl= 0;ся безперервнl= 0;й моніторинг = 89;ерцевої діяльності. = 059; неінтубоваl= 5;их пацієнтів повинен здійснюватl= 0;ся моніторинг дихання у зв’язку з ризиком пригніченнn= 3; дихання, в деяких випа = 76;ках – розвитку апное (див. розділ «Побічні реакції»).

&= #1063;ас для відновленнn= 3; після застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину становить п = 88;иблизно одну годину. При застосуванl= 5;і в амбулаторнl= 0;х умовах необ = 93;ідно продовжити ретельний моніторинг протягом не менше одніє= 11; години (або протягом до = 74;шого періоду залежно від стану пацієнта), медичний нагляд має тривати протягом ще = 086;днієї години для того, щоб переконатиl= 9;я в безпеці дл= 103; пацієнта.=

Загальні застереженl= 5;я

&= #1053;е слід вводит = 80; дексмедетоl= 4;ідин болюсно, так= 086;ж не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти навантажувk= 2;льну дозу в умова= 093; ВІТ. Користувачo= 0; повинні бут = 80; готові до застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ного седативногl= 6; засобу для г= 086;строго контролю збудження, особливо в перші годин = 80; лікування або під час проведення медичних процедур. Пі= 076; час седації при проведенні анестезіолl= 6;гічного посібника можна застосовувk= 2;ти малі дози болюсних ін’єкці&= #1081; іншого седативногl= 6; засобу для швидкого досягнення бажаного рівня седації.

&= #1059; деяких пацієнтів, які отримув = 72;ли дексмедетоl= 4;ідин, спостерігаl= 3;ося легке пробудженнn= 3;, і вони швидк= 086; приходили д = 86; тями після стимуляції. При відсутностo= 0; інших клінічних симптомів дана ознака = 110;зольовано не повина розглядатиl= 9;я як неефекти = 74;ність препарату.=

&= #1047;азвичай дексмедетоl= 4;ідин не викликає глибоку седацію, том= 091; пацієнтів м = 86;жна легко розбудити. Внаслідок цього дексм = 77;детомідин не застосовуюm= 0;ь пацієнтам, я= 082;і потребують глибокої седації.

&= #1044;ексмедетом= ;ідин не можна застосовувk= 2;ти як загальни = 81; анестетик при інтубації або для забезпеченl= 5;я седації при застосуванl= 5;і міорелаксаl= 5;тів.

&= #1044;ексмедетом= ;ідин не пригнічу= 08; судомну акт = 80;вність, тому його не можна застосовувk= 2;ти як монот = 77;рапію при епілептичнl= 6;му статусі.

&= #1057;лід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину з лікарськимl= 0; засобами, що виявляють седативний ефект або вп= 083;ивають на серцево-суд = 80;нну систему, внаслідок можливого адитивного ефекту.

&= #1044;ексмедетом= ;ідин не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти для контрольовk= 2;ної пацієнтами седації. Відповідні дані відсутні.=

&= #1055;ри застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину в амбулаторнl= 0;х умовах виписка пац= 10;єнтів можлива під спостережеl= 5;ня третіми особами. Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти утриматися від керування транспортнl= 0;м засобом або заняття іншими потенційно небезпечниl= 4;и видами діяльності = 10;, якщо можлив = 86;, уникати застосуванl= 5;я інших засобів, які можуть виявляти седативний ефект (наприклад, бензодіазеl= 7;іни, опіоїди, алкоголь), протягом достатньогl= 6; часу відповідно до ефектів дексмедетоl= 4;ідину, які спостерігаn= 2;ться, залежно від = 087;роцедури, лікарських засобів, які застосовуюm= 0;ься, віку і стану пацієнтів.=

&= #1053;еобхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину пацієнтам літнього віку. При застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину пацієнти віком від 65 років можут= 00; бути більш с= 093;ильні до артеріальнl= 6;ї гіпотензії, зокрема при застосуванl= 5;і дози навантаженl= 5;я при проведенні = 87;роцедур із застосуванl= 5;ям дексмедетоl= 4;ідину. Необхідно розглянути можливість зменшення дози (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Смертність у пацієнтів = 074;іком ≤ = 65 років відділення інтенсивноo= 1; терапії=

У прагматич= ному рандомізовk= 2;ному контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; SPICE III за участю 3904 дорослих пацієнтів у критичному стані у = ВІТ дексмед= етомідин застосоk= 4;ували як основ = 85;ий седативl= 5;ий засіб і порівнюв = 72;ли зі з = 74;ичайною терапієn= 2;. Не було загальних відмінностk= 7;й у 90-денній смертності між групою, яка отримувала дексмедетоl= 4;ідин, та групою, яка отримувала = 79;вичайну терапію (смертність = 074; обох групах = 089;тановила 29,1 %), але спо&#= 1089;терігалася= гетерогеннo= 0;сть впливу віку на смертніс = 90;ь. = Дексмедето&= #1084;ідин був пов'язаний з підвищеною смертністю = 91; віковій групі ≤ 65 років (ВР 1,26; 95 % Дg= 0; 1,02–1,56) порівняно з альтернатиk= 4;ними седативнимl= 0; засобами. = Хоча механізм незрозуміл = 80;й, ця гетерогеннo= 0;сть впливу віку на смертніс = 90;ь була найбільш помітною у пацієнтів, госпіталізl= 6;ваних з причин, не пов'язаних і= 079; післяопераm= 4;ійним доглядом, та зростал&= #1072; зі збільшенняl= 4; кількості балів за шкалою APACHE II та зі зменшенням віку. Ці результати слід оцінит = 80; з урахуванняl= 4; очікуваної клінічнl= 6;ї користі дексмеде = 90;омідину) порівняl= 5;о з альтер = 85;ативними седативl= 5;ими засобами пр = 80; застосуванl= 5;і молодшиl= 4; пацієнтk= 2;м.

Вплив на серце і судини; застереженl= 5;я

&= #1044;ексмедетом= ;ідин знижує частоту серцевих скорочень і артеріальнl= 0;й тиск (центральна симпатолітl= 0;чна дія), але в більш високих концентрацo= 0;ях викликає периферичнm= 1; вазоконстрl= 0;кцію, що призводи = 90;ь до підвищення артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Фармакодин = 72;міка»). Внаслідок цього лікар = 89;ький засіб Де = 82;смедетомід&#= 1080;н Калцекс не застосовуюm= 0;ь пацієнтам і = 79; серйозною н = 77;стабільніс&#= 1090;ю гемодинаміl= 2;и.

&= #1055;ри введенні дексмедетоl= 4;ідину пацієнтам і = 79; супутньою брадикардіn= 8;ю слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0;. Дані про вплив препа = 88;ату на пацієнті = 74; із частотою серцевих ск = 86;рочень < 60 обмежен&= #1110;, тому такі пацієнти потребують = 86;собливого контролю і спостережеl= 5;ня. Брадикардіn= 3; зазвичай не потребує лікування, при необхідносm= 0;і добре купіруєтьсn= 3; введенням м-холінобло = 82;аторів або зниженням дози препарату. Пацієнти, як= 110; займаються спортом і мають низьк = 91; частоту серцевих скорочень, можуть бути = 086;собливо чутливі до негативногl= 6; хронотропнl= 6;го ефекту агоністів альфа-2-адрен&#= 1086;рецепторів; були описан= 10; випадки зупинки синусового вузла. Також повідомлялl= 6;ся про випадки зупинки сер = 94;я, перед якими спостерігаl= 3;и брадикардіn= 2; або атріовентрl= 0;кулярну блокаду (див. розділ «Побі= 095;ні реакції»).

&= #1059; пацієнтів і = 79; супутньою артеріальнl= 6;ю гіпотенk= 9;ією (особливо рефрактернl= 6;ю до вазоконстрl= 0;кторів), в тому числі хронічною гіповоле = 84;ією або знижени = 84; функціоналn= 0;ним резервом, як &#= 1110; в пацієнтів = 079; тяжкою ш = 83;уночковою дисфункцієn= 2; і пацієнтів літнього віку, гіпотензивl= 5;ий ефект дексмедетоl= 4;ідину може бути більш вираженим, щ= 086; вимагає особливої уваги до таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказ = 72;ння»). Зниження артеріальнl= 6;го тиску зазвичай не вимагає особливих заходів, але при необхідносm= 0;і потрібно бу = 90;и готовим до зниження дози, введення засобів для поповнення об’єму циркулюючоo= 1; крові та/або вазоконстрl= 0;кторів.

&= #1059; пацієнтів з ураженням вегетативнl= 6;ї системи (наприклад, внаслідок травми спинного мозку) гемодинаміm= 5;ні ефекти післ= 03; введення дексмедетоl= 4;ідину можуть бути більш вираженими = 10; вимагати особливого контролю.=

&= #1058;ранзиторна артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; спостерігаl= 3;ася насамперед під час введення на = 74;антажуваль&#= 1085;ої дози у зв’язку з периферичнl= 0;м вазоконстрl= 0;кторним ефектом дексмедетоl= 4;ідину, тому введення навантажувk= 2;льної дози при седації у ВІ= 058; не рекомендуєm= 0;ься. Лікування підвищеногl= 6; артеріальнl= 6;го тиску зазвичай не потрібно, однак слід розглянути можливість зниження швидкості введення препарату.=

&= #1052;ісцева вазоконстрl= 0;кція при високій концентрацo= 0;ї може мати більше значення дл= 03; пацієнтів з ішемічною хворобою серця або тяжкими церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, за такими пацієнтами слід встано = 74;ити пильне спостережеl= 5;ня. При появі ознак ішемі= 11; міокарда аб = 86; головного мозку потрі = 73;но зменшити дозу препарату або припинити й = 86;го введення.=

&= #1056;екомендуєт= ;ься з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти дексмедk= 7;томідин у комбінаці= 11; зі спінальною або епідуральнl= 6;ю анестезією через можливе підвищення = 88;изику артеріальнl= 6;ї гіпотензії та брадикар = 76;ії.

Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки=

&= #1059; пацієнтів з тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;, оскільки зниження кліренсу де = 82;смедетомід&#= 1080;ну при надлишковоl= 4;у введенні препарату у таких пацієнтів може призве = 89;ти до підвищення ризику побічних ре = 72;кцій, надмірної седації і пролонгаціo= 1; ефектів.

Пацієнти з н= ;еврологічн = 80;ми розладами<= /span>

Досв&= #1110;д застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину при таких тяжких неврологічl= 5;их станах, як че&#= 1088;епно-мозков= ;а травма і післяопераm= 4;ійний період післ= 03; нейрохірурk= 5;ічних операцій, обмежений, тому препарат по = 90;рібно застосовувk= 2;ти при таких станах з обе= 088;ежністю, особливо пр = 80; необхідносm= 0;і глибокої седації. При виборі терапії слі = 76; враховуватl= 0;, що дексмедетоl= 4;ідин може знижув = 72;ти церебральнl= 0;й кровотік і внутрішньоm= 5;ерепний тиск.

Інш= 10; застереженl= 5;я

При раптовій відміні агоністів альфа-2-адрен&#= 1086;рецепторів після трива = 83;ого їх застосуванl= 5;я в окремих випадках виникав синдром відміни. При розвитку аж = 80;тації та підвищення артеріальнl= 6;го тиску відразу піс = 83;я скасування дексмедетоl= 4;ідину слід врахов = 91;вати можливість виникнення даного стан = 91;.

Декс&= #1084;едетомідин може викликати гіпертерміn= 2;, яка не відповідає на лікуванн= 03; традиційниl= 4;и методами охолодженнn= 3;. При розвитк = 91; стійкої нез’ясовано= 11; гарячки слі = 76; припинити застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину. Його застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься особам, схильним до злоякісної гіпертерміo= 1;.

Пові&= #1076;омлялося про розвито = 82; нецукровог&= #1086; діабету у зв'язку з лікуванням дексмеде = 90;омідином. При виникненні поліурії рекомендуєm= 0;ься припинити прийом дексмедетоl= 4;ідину та перевіри = 90;и рівень натрію у сироватці крові та осмоляльніl= 9;ть сечі.

Декс&= #1084;едетомідин Калцекс містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в мілілітрі, тобто майже = 085;е містить натрію.

Застосуван&= #1085;я у період ваг= 110;тності або годування груддю

Ваг= 10;тність

Дані про застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені. У д&#= 1086;слідженнях у тварин виявлена репродуктиk= 4;на токсичністn= 0;. Дексмедетоl= 4;ідин не слід заст= 086;совувати в період вагітності, за винятком випадків, коли клінічний стан жінки потребує лікування дексмедетоl= 4;ідином.

Пер= 10;од годування груддю

Декс&= #1084;едетомідин виділяєтьсn= 3; у грудне мол= 086;ко людини, прот= 077; його рівень знаходитьсn= 3; нижче межі виявлення через 24 години післ= 03; припинення введення препарату. Ризик для немовляти н = 77; може бути виключений. Рішення про припинення грудного вигодовуваl= 5;ня або припинення терапії дексмедетоl= 4;ідином має бути прийнято з урахуванняl= 4; користі гру = 76;ного вигодовуваl= 5;ня для немовляти і користі терапії дексмедетоl= 4;ідином для матері.

<= /i>

Фер = 90;ильність

У дослідженнo= 0; фертильносm= 0;і на щурах дек= 089;медетоміди&= #1085; не вплинув н= 072; репродуктиk= 4;ну функцію самців або самок. Немає даних щодо в= 087;ливу на репродуктиk= 4;ну функцію у лю= 076;ини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Паці&= #1108;нтам рекомендуєm= 0;ься утриматися від керування транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; виконання інших небезпечниm= 3; завдань про = 90;ягом відповідноk= 5;о періоду після отримання дексмеде = 90;омідину для седації при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Сед = 72;ція у дорослих пацієнтів, які перебув = 72;ють у ВІТ, необхідна глибина седації яки = 93; не перевищує пробудженнn= 3; у відповідь на голосову стимуляцію (відповідає діапазону від 0 до -3 баліk= 4; за шкалою збудження-с = 77;дації Річмонда (RASS))=

Тіль&= #1082;и для стаціонару. Цей лікарський засіб повинен застосовувk= 2;тися фахівцями, я= 082;і мають досві = 76; лікування пацієнтів в умовах інтенсивноo= 1; терапії.

Доз = 80; для доросли = 93;

Паці&= #1108;нтів, яким вже проведена інтубація і які знаходятьсn= 3; в стані седації, можна переводити на дексмеде = 90;омідин з початково= 02; швидкістю інфузій 0,7 мкг/кг/годин= 091;, яку можна поступово коригувати = 74; межах діапазону доз від 0,2 до 1,4 мкг/кг/годин= 091; для досягнення бажаного рівня седації, залежно від реакції пацієнта. Дл= 103; ослаблених пацієнтів слід розглянути = 73;ільш низьку початкову швидкість інфузії. = 044;ексмедетом&= #1110;дин є потужним л= 110;карським засобом, том= 091; швидкість його введення на = 74;одиться у розрахунк = 91; на годину. Після корек = 94;ії дози досягн = 77;ння цільової глибини седації мож = 77; займати до однієї години.

Максима&= #1083;ьна доза

Не слід перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; дозу препар = 72;ту в 1,4 мкг/кг/годин= 091;. Пацієнти, як= 110; не досягли належного рівня седац= 10;ї при максимальнl= 6;му дозуванні дексмедетоl= 4;ідину, повинні бут = 80; переведені на альтернатиk= 4;ний седативний препарат.=

Введ&= #1077;ння дози насичення дексмедетоl= 4;ідину у ВІТ не рекомендуєm= 0;ься, оскільки пр = 80; цьому підвищуєтьl= 9;я частота небажаних лікарських реакцій. При необхідносm= 0;і можуть заст = 86;совуватися пропофол аб = 86; мідазолам д = 86; досягнення клінічного ефекту дексмедетоl= 4;ідину.

Тривалі&= #1089;ть

Досв&= #1110;д застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину протягом більше 14 днів відсутня. Пр= 080; застосуванl= 5;і препарату більше 14 днів необхідно р = 77;гулярно оцінювати стан пацієнта.=

Сед = 72;ція у неінтубоваl= 5;их дорослих пацієнтів д = 86; і/або під час проведення діагностичl= 5;их або хірургічниm= 3; втручань, тобто седац= 10;я при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги / седація у свідомост= 10;

Декс&= #1084;едетомідин повинен застосовувk= 2;тися тільки фахівцями, які мають досвід пров = 77;дення анестезіолl= 6;гічної допомоги пацієнтам, в операційніl= 1; або при пров= 077;денні лікувальниm= 3; або діагностичl= 5;их маніпуляціl= 1;. При застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину для седації = 091; свідомості пацієнти повинні постійно перебувати під контрол = 77;м осіб, які беруть участь у проведенні діагностичl= 5;ого або хірургічноk= 5;о втручання. Необхідно з = 76;ійснювати постійний нагляд за пацієнтами для виявлення ранніх озна = 82; артеріальнl= 6;ї гіпотензії, артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, брадикардіo= 1;, пригніченнn= 3; дихання, обструкції дихальних шляхів, апное, диспное та/або падін= 085;я сатурації.=

Необ&= #1093;ідно забезпечитl= 0; наявність оксигенотеl= 8;апії, яка повинна бути негайн = 86; застосованk= 2; в разі показань дл= 03; її застосуванl= 5;я. Сатурацію кисню потрі = 73;но відстежуваm= 0;и методом пульсової оксиметрії.

Введ&= #1077;ння дексмедетоl= 4;ідину починають з = 085;авантажува&= #1083;ьної дози, після якої проходить підтримуючk= 2; інфузія. Залежно від типу втручання може знадоб = 80;тися відповідна місцева / &#= 1088;егіонарна анестезія або аналгезія для досягнення = 73;ажаного клінічного ефекту. Рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти додаткову аналгезію а = 73;о седативні засоби (наприклад, опіоїди, мідазолам, пропофол) в разі хворобливиm= 3; втручань аб = 86; при необхід = 85;ості більш глибокого рівня седації. Фар= 084;акокінетич&= #1085;ий період напіврозпоk= 6;ілу дексмедетоl= 4;ідину оцінюють приблизно у 6 хв. Його слід враховуватl= 0; разом з ефектами ін = 96;их застосовувk= 2;них препаратів для оцінки часу, необхі= 076;ного для титрування, для досягнення бажаного клінічного ефекту дексмедетоl= 4;ідину.

Поч = 72;ток седації при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги:=

-    Наванта&= #1078;увальна доза у вигляді інфузії 1 мкг/&= #1082;г протягом 10 хвилин. При менш інвазивних втручаннях наприклад т = 72;ких, як офтальмолоk= 5;ічні операції, мо= 078;на застосовувk= 2;ти навантажувk= 2;льну дозу 0,5 мкг/кг протягом 10 хвилин.

Під = 90;римка седації при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги:=

-&nb= sp; Підтрим&= #1091;ючу інфузію зазвичай починають з дози 0,6‒0,7 мкг/кг/годин= 091; і титрують д= 086; досягнення = 73;ажаного клінічного ефекту в діапазоні д = 86;з від 0,2 до 1 мкг/кг/годин= 091;. Швидкість підтримуючl= 6;ї інфузії необхідно коригувати до досягнен = 85;я цільового рівня седації.

О&= #1089;обливі групи пацієнтів<= /span>

Пац= 10;єнти літнього віку. Корекція дози зазвичай не потрібна. Пацієнти літнього віку можуть мати підвищений = 88;изик артеріальнl= 6;ї гіпотензії, але обмежен= 10; дані, наявні щодо седаці= 11; при проведе = 85;ні анестезіолl= 6;гічної допомоги, не передбачаюm= 0;ь наявності чіткої дозозалежнl= 6;сті даного ризи = 82;у.

Пор = 91;шення функції нирок. Пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок корек = 94;ія дози зазвичай не потрібна.=

Пор = 91;шення функції печінки. Дексмедетоl= 4;ідин метаболізуn= 8;ться в печінці, тому пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки йог = 86; необхідно застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю. Слід розглянути доцільністn= 0; застосуванl= 5;я зменшеної підтримуючl= 6;ї дози (див. роз&= #1076;іли «Фармакокін = 77;тика» та «Особливост= 10; застосуван&= #1085;я»).

Спо = 89;іб застосуванl= 5;я

Преп&= #1072;рат слід застосовувk= 2;ти тільки післ= 03; розведення = 91; вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії за допомогою контрольовk= 2;ного інфузійногl= 6; пристрою.=

Одна ампула препарату призначена тільки для одного пацієнта.=

При = 75;отування розчину

Пере&= #1076; застосуванl= 5;ям лікарський засіб Де = 82;смедетомід&#= 1080;н Калцекс можна розбавляти = 74; 5 % розчині глюкози, роз= 095;ині Рінгера, розчині Рінгера лактату, манітолі аб = 86; у 0,9 % розчині натрію хлор = 80;ду для досягнення необхідної концентрацo= 0;ї або 4 мкг/мл, або 8 мкг/мл. У таблицях ни = 78;че наведені обсяги, необхідні для приготу = 74;ання інфузії.

Т&= #1072;блиця 2

Для досягнення концентрацo= 0;ї 4 мкг/мл:

Об’єм препарату Дексмедето= 084;ідин Калцекс, концентрат для розчину для інфузій, = 100 мкг/мл

Об’= 108;м розчинника, мл

Заг= 072;льний об’єм інфузії, мл<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:SimSun;mso-fo= nt-kerning: 0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>

2 мл

48

50

4 мл

96

100

10 мл

240

250

20 мл

480

500

Т&= #1072;блиця 3

Для досягнення концентрацo= 0;ї 8 мкг/мл:

Об’єм препарату Дексмедето= 084;ідин Калцекс, концентрат для розчину для інфузій, = 100 мкг/мл

Об’= 108;м розчинника, <= o:p>

мл

Заг= 072;льний об’єм інфузії, мл<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:SimSun;mso-fo= nt-kerning: 0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>

4 мл

46

50

8 мл

92

100

20 мл

230

250

40 мл

460

500

Обережн&= #1086; струсити, що= 073; добре перемішати = 88;озчин.

До введення розчин необхідно візуально перевірити на наявніст= 00; сторонніх часток або зміну кольору.

Декс&= #1084;едетомідин Калцекс фармацевтиm= 5;но сумісний з такими внутрішньоk= 4;енними рідинами, лікарськимl= 0; засобами: розчин Рінг = 77;ра лактату, 5 % розчин глюкози, 0,9 % розчин натр= 10;ю хлориду, 20 % манітол, тіопентал натрію, етомідат, векуронію бромід, панкуронію бромід, сукцинілхоl= 3;ін, атракурo= 0;ю безилат, мівакурі= 02; хлорид, р= 086;куронію бромід, глікопіронo= 0;ю бромід, фенілефринm= 1; гідрохлори&#= 1076;, атропіну сульфат, допамін, нор= 072;дреналін, добутамін, мідазолам, м= 086;рфіну сульфат, фентанілу цитрат, плазмозаміl= 5;ні засоби.

Як відкрити ампулу:

1)      =          П&= #1086;вернути ампулу кольоровою точкою до се= 073;е. Злегка постукати пальцем по верхній час = 90;ині ампули, щоб розчин спустився в нижню части = 85;у ампули.

2)      =       В&= #1080;користовув= ;ати обидві руки, щоб відкрит = 80; ампулу: утримуючи нижню частину ампули в одній руці, іншою рукою натиснути н = 72; верхню частину ампули в напрямку ві = 76; кольорової точки (див. рис. нижче).

<= o:p>

Неви&= #1082;ористаний препарат по = 90;рібно знищити відповідно до місцевих вимог.

<= /i>

Діти

Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я дексмедетоl= 4;ідину дітям віком від 0 до 18 рокіk= 4; не встановленo= 0;. Дані щодо за= 089;тосування препарату цій категорії п = 72;цієнтів наведені в розділах «Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;» та «Побічні р&#= 1077;акції», але рекомендацo= 0;ї щодо дозування н = 77; можуть бути надані.

Передоз&= #1091;вання

Симптом&= #1080;

У рамках клінічних досліджень = 10; післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я повідомлялl= 0; про декільк = 72; випадків передозуваl= 5;ня дексмедетоl= 4;ідином. Згідно з наявними даними швид = 82;ість введення в таких випадках досягала 60 мкг/кг/годин= 091; протягом 36 хвилин і 30 мкг/кг/годин= 091; протягом 15 хвилин у= 20-місячної дитини і дорослого відповідно. = 053;айбільш частими небажаними лікарськимl= 0; реакціями внаслідок передозуваl= 5;ня є брадикард= 10;я, артеріальнk= 2; гіпотензія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, надмірна седація, при= 075;нічення дихання і зупинка серця.

Лік = 91;вання.

У разі передозуваl= 5;ня з клінічним = 80; симптомами введення дексмедетоl= 4;ідину слід зменши = 90;и або припинити. Очікувані ефекти є, гол&#= 1086;вним чином, серцево-суд = 80;нними і повинні ку= 087;іруватися згідно з клінічними показаннямl= 0; (див. розділ «Особливост= 10; застосуванl= 5;я»). При високих концентрацo= 0;ях підвищення артеріальнl= 6;го тиску може переважати над його зни= 078;енням. У клінічних дослідженнn= 3;х зупинка син = 91;сового вузла дозволяласn= 3; самостійно = 72;бо у відповідь на введення атропіну аб = 86; глікопіролk= 2;ту. В окремих випадках тяжкого передозуваl= 5;ня, що супроводжуk= 4;алося зупинкою серця, було необхідне проведення реанімаційl= 5;их заходів.

Побічні реакції=

Рез= 02;ме за профілем безпеки

При седації у дорослих пацієнтів, які перебув = 72;ють у ВІТ

Побі&= #1095;ними реакціями, про які найчастіше повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і дексмедетоl= 4;ідину в умовах ВІТ, є артеріаль = 85;а гіпотензія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; і брадикардіn= 3;, що виникают= 00; приблизно у 25 = %, 15 % і 13 % пацієнтів відповідно. Артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; брадикардіn= 3; також були найчастішиl= 4;и, зумовленимl= 0; дексмедетоl= 4;ідином серйозними побічними реакціями, які виникал = 80; відповідно = 91; 1,7 % і 0,9 % рандомізовk= 2;них пацієнтів ВІТ.

Седа&= #1094;ія при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги / седація у свідомост= 10;

Побі&= #1095;ні реакції, про які найчастіше повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і дексмедk= 7;томідину під час с= 077;дації при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги, перераховаl= 5;і нижче:

-      =     а&= #1088;теріальна гіпотензія (55 % у групі дексмедетоl= 4;ідину порівняно з 30 % у групі плацебо);

-&nb= sp;         п&= #1088;игнічення дихання (38 % у групі дексмедетоl= 4;ідину порівняно з 35 % у групі плацебо);

-      =     б&= #1088;адикардія (14 % у групі = 76;ексмедетом&#= 1110;дину порівняно з 4 %= у групі плацебо).

Побі&= #1095;ні реакції, перераховаl= 5;і нижче, отримані за = 088;езультатам&= #1080; об’єднаних даних з клінічних д = 86;сліджень у пацієнтів ВІТ.

Част&= #1086;та виникнення побічних реакцій має = 090;аку класифікацo= 0;ю: дуже часто (≥ 1/10), часто          (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо визначити з = 72; наявними даними).

З боку ендокринноo= 1; системи: частота невідома – нецукровий діабет.

З боку метаболізмm= 1; та харчування: часто – гіперглікеl= 4;ія, гіпоглікемo= 0;я; нечасто – метаболічнl= 0;й ацидоз, г= 110;поальбумін&= #1077;мія.

Пси = 93;ічні розлади: часто ‒ ажитація; нечасто ‒ галюцинаціo= 1;.

З боку серця: дуже часто ‒ брадикардіn= 3;^1,2; часто ‒ ішемія або інфаркт міокарда, тахікардія; нечасто ‒ атріовентрl= 0;кулярна блокада¹, зниження серцевого викиду, зупинка серця¹.

З боку судинної системи: дуже часто ̵= 0; артеріальнk= 2; гіпотензія^=
1,2, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;^1,2.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: дуже часто ‒ пригніченнn= 3; дихання^2,3; нечасто ‒ диспное, апное.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто ‒ тошнота², блювання, сухість у роті²; нечасто ‒ здуття живота.

Заг = 72;льні порушення і реакції у місці введе = 85;ня:= часто ‒ синдром відміни, гіпертерміn= 3;; нечасто ‒ неефективнo= 0;сть лікарськогl= 6; засобу, спра= 075;а.

¹Див. нижче опис окремих поб= 10;чних реакцій.

²Неб = 72;жана реакція також спостерігаl= 3;ася в досліджен = 85;ях седації при проведенні анестезіолl= 6;гічної допомоги.=

³Час = 90;ота «часто» у дослідженнo= 0; седації в умовах ВІТ.

Опис окремих побічних реакцій

Клін&= #1110;чно значущі зниження артеріальнl= 6;го тиску і брадикардіn= 3; повинні бут = 80; купіровані як зазначен = 86; в розділі «Особливост= 10; застосуванl= 5;я».

У відносно здорових добровольцo= 0;в, які не переб= 091;вають у ВІТ, при введенні дексмедетоl= 4;ідину брадикардіn= 3; іноді призводила до зупинки синусового вузла або до синусової паузи. Симпт= 086;ми купірувалиl= 9;я при підйомі ніг і застос= 091;ванні антихолінеl= 8;гічних засобів, таких як атропін або глікопіролk= 2;т. В окремих ви= 087;адках у пацієнтів із попередньоn= 2; брадикардіn= 8;ю вона прогресуваl= 3;а до епізодів асистолії. Також повідомлялl= 6;ся про випадки зупинки сер = 94;я, перед якими спостерігаl= 3;и брадикардіn= 2; або атріовентрl= 0;кулярну блокаду.

Арте&= #1088;іальна гіпертензіn= 3; була пов’язан&= #1072; із введення = 84; дози навант = 72;ження. Цю реакцію можна зменшити, уникаючи введення навантажувk= 2;льної дози або зме= 085;шуючи швидкість інфузії чи навантажувk= 2;льну дозу.

Діт = 80;

Пров&= #1086;дилася оцінка лікування дітей віком від 1 місяця, переважно після операції, як= 110; перебували = 91; ВІТ, тривалістю до 24 годин; був продемонстl= 8;ований профіль без = 87;еки, який можна порівняти з профілем безпеки у дорослих. Дані у новонароджk= 7;них (28‒44 тижні вагітності) дуже обмежені, дози обмеже = 85;і підтримуючl= 0;ми дозами ≤ 0,2 мкг/кг/годин= 091;. У публікаці= 03;х описаний одиничний випадок гіпотермічl= 5;ої брадикардіo= 1; у новонарод = 78;еного.

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пові&= #1076;омлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це = дає з= 084;огу проводиm= 0;и моніторl= 0;нг співвідl= 5;ошення користь / ризик пр= 080; застосув = 72;нні цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхні = 84; законниl= 4; предстаk= 4;никам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконаг&= #1083;яду за посил = 72;нням: https://aisf.dec.gov.ua.

Тер&#= 1084;ін придатностo= 0;. 5 років.

Не застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Умови зберігання=

Не потребує спеціальниm= 3; умов зберігання.

Зберіга&= #1090;и в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Після ро= зведення<= /i>

Післ&= #1103; розведення хімічна і фізична стабільнісm= 0;ь при застосуванl= 5;і була продемонстl= 8;ована протягом 36 годин при 25 °C.=

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору розчин слід використатl= 0; негайно. Якщ= 086; він не застосовуєm= 0;ься негайно, то за час зберігання = 10; умови до йог= 086; використанl= 5;я несе відповідалn= 0;ність користувач, зазвичай вона склада= 08; не більше ні= 078; 24 години при температурo= 0; від 2 до 8 °C, якщо &= #1090;ільки розведення не проводилосn= 3; в добре конт= 088;ольованих і валідованиm= 3; асептичних умовах.

Цей лікарський засіб не можна змішувати з = 110;ншими лікарськимl= 0; засобами, крім зазнач = 77;них у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Існу&= #1108; ймовірністn= 0; адсорбції дексмедетоl= 4;ідину з деякими типами натуральноk= 5;о каучуку. Незважаючи на те, що д&= #1077;ксмедетомі= ;дин застосовуєm= 0;ься до досягнення клінічного ефекту, рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати матеріали з покриттям і = 79; синтетичноk= 5;о або натуральноk= 5;о каучуку.

Упа = 82;овка

По 2 мl= 3; в ампулі з безбарвногl= 6; скла I гідролітичl= 5;ого класу з маркувальнl= 0;ми кільцями і к= 088;апкою розлому.

По 5 ампул у контурній чарунковій упаковці з полівінілхl= 3;оридної плівки.

По 1 або 5 контурних чарункових упаковок у п= 072;чці з картону.

Кат = 77;горія відпуску<= /b>

За рецептом.=

Вир = 86;бник

Вир = 86;бник, який відповідає за випуск серії:

АТ «Калцекс».

Міс = 94;езнаходжен&#= 1085;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності=

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

Зая = 74;ник

АТ «Калцекс».

Міс = 94;езнаходжен&#= 1085;я заявника та/або представниl= 2;а заявника<= /b>

Вул. Крустпілс, 71Е , Рига, LV-1057, Латвія.

		Середнє значення (95 % ДІ)
В= ;ік	N	Сl (л/год/кг)	Т= ;_1/2 (години)
д= ;о 1 місяця	28	0,93 (0,76; 1,14)	4,47 (3,81; 5,25)
1 до < 6 = 084;ісяців	14	1,21 (0,99; 1,48)	2,05 (1,59; 2,65)
6 до < 12 &#= 1084;ісяців	15	1,11 (0,94; 1,31)	2,01 (1,81; 2,22)
12 до < 24 &#= 1084;ісяців	13	1,06 (0,87; 1,29)	1,97 (1,62; 2,39)
2 до < 6 = 088;оків	26	1,11 (1,00; 1,23)	1,75 (1,57; 1,96)
6 до < 17 &#= 1088;оків	28	0,80 (0,69; 0,92)	2,03 (1,78; 2,31)

Об’єм препарату Дексмедето= 084;ідин Калцекс, концентрат для розчину для інфузій, = 100 мкг/мл	Об’= 108;м розчинника, мл	Заг= 072;льний об’єм інфузії, мл<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:SimSun;mso-fo= nt-kerning: 0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>
2 мл	48	50
4 мл	96	100
10 мл	240	250
20 мл	480	500

Об’єм препарату Дексмедето= 084;ідин Калцекс, концентрат для розчину для інфузій, = 100 мкг/мл	Об’= 108;м розчинника, <= o:p> мл	Заг= 072;льний об’єм інфузії, мл<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:SimSun;mso-fo= nt-kerning: 0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>
4 мл	46	50
8 мл	92	100
20 мл	230	250
40 мл	460	500