ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛОПЕРАМІДУ ГІДРОХЛОРИД «ОЗ»=

&nb= sp;

Склад:<= o:p>

діюча речовина: loperamide;=

1 таблетка містить лопера= міду гідрохлориду 2 мг;

допоміжні речовини: = лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, кислота стеаринова.

Лікарська форма. Таблетки.

Осн= овні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з двоопуклою поверхнею.=

Фармакотерапевтична група. Засоби, що пригнічують перистальтику. Код АТХ А07D А03.

Фармакологічні властивості.

Ф= армакодинаміка. =

Лопераміду гідрохлорид зв’я= зується з опіатними рецепторами кишкової стінки. Внаслідок цього пригнічується вивільнення ацетилхоліну та простагландинів, знижуючи у такий спосіб пропульсивну перистальтику та збільшуючи час проходже= ння вмісту через травний тракт, а також здатність стінки кишечнику до абсорбції рідини. Лопераміду гідрохлорид збільшує тонус анального сфінктера, знижуючи тим самим нетримання калових мас та позиви до дефекації.

Фар= макокінетика.

Абс= орбція: більша частина <= span class=3DSpellE>лопераміду, прийнятого внутрішньо, абсорбується з кишечнику, але в результаті інтенсивного метаболізму першого проходження системна біодоступність становить приблизно лише 0,3 %.

Роз= поділ: існують дані, що результати досліджень з розподілу лопераміду у = щурів показують високу афінність відносно стінки кишечнику з переважним зв’язуван= ням з рецепторами поздовжнього шару м’язової оболонки. Зв’язування лопераміду з білками становить 95 %, головним чином з альбуміном. Відомо, що лоперамід є субстратом Р-глікопротеїну.

Мет= аболізм: лоперамід майже = повністю екстрагується печінкою, де він переважно метаболізується, кон’югується та екскретується з жовчю. Окисне N-деметилування є основним метаболічним шляхом лопераміду, цей пр= оцес опосередкований головним чином ізоформами CYP3A4 та CYP2C8. Внаслідок цього дуже інтенсивного ефекту першого проходження через печінку концентрації незмінен= ого лікарського засобу у плазмі крові залишаються дуже низькими.

Елі= мінація: період напіввиве= дення лопераміду у людей становить приблизно 11 годин з діапазоном 9-14 годин. Екскреція незміненого лоперамід= у та його метаболітів відбувається в основному з калом.

Дит= ячий вік: фармакокінетичних досліджень щодо застосування препарату пацієнтам дитячого віку не проводили. Очікується, що фармакокінетична поведінка лопераміду та взаємодії лікарських засобів з лоперамідом будуть аналогічні тим, що спостерігаються= у дорослих.

Клі= нічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорос= лих та дітей віком від 12 років.

Симптоматичне лікування гострих епізодів діаре= ї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікарем.=

Протипоказання.

Препарат протипоказаний:=

пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до лопераміду гідрохлориду або= до будь-якого з компо= нентів препарату;

дітям віком до 12 років;

пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю кро= ві у випорожненнях та підвищеною температурою тіла;

пацієнтам з гострим виразковим колітом <= span class=3DSpellE>або псевдомембранозним колітом, пов’язаним = із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії;<= /span>

пацієнтам з бактеріальним ентероколітом, спричиненим мікроорганізм= ами родин Salmonella, Shigella та Campylobacter.=

Лопераміду гідрохлорид взаг= алі не слід застосовувати, якщо треба уникнути пригнічення перистальтики через можливий ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідніс= ть, мегаколон та токсичний мегаколон.

Необхідно негайно припинити прийом препарату, = якщо розвивається запор, здуття живота або кишкова непрохідність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Повідомлялося про випадки взаємодії з лікарськ= ими препаратами, що мають подібні фармакологічні властивості. Лікарські препара= ти, що мають пригнічувальну дію на центральну нерво= ву систему, не застосовувати одночасно з прийомом лоперам= іду дітям.

Відомо, що лоперамід є субстратом Р-глікопроте= їну. Одночасне призначення лопераміду (в дозі         16 мг) разом з інгібіторами Р-глікопротеїну (хінідин, ритонавір) призводило до підвищення рівня лопераміду у плазмі крові в 2-3 рази. Клінічна значущ= ість зазначеної фармакокінетичної взаємодії при застосуванні лопераміду в рекомендованих дозах невідома.

Існують дані, що супутнє застосування лопераміду (4 мг одноразово) та ітраконазолу, інгібіт= ору CYP3A4 та Р-глікопротеїну призводило до 3-4–разового збільшення концентраці= й лопераміду в плазмі крові. У цьому ж дослідженні інгі= бітор CYP2C8 гемфіброзил підвищував вміст лопераміду приблизно в 2 рази. Комбіноване застосуван= ня ітраконазолу та гемфіброзилу призводило до                  4-разового збільшення максимального вмісту лопераміду в плазмі крові = та 13-разового збільшення загальної експозиції у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане з впливом на центральну нервову систему (ЦНС), що визначався= за допомогою психомоторних тестів (тобто, суб’єктивна сонливість та тест на за= міну цифрових символів).

Супутнє застосування лопе= раміду (16 мг одноразово) та кетоконазолу, інгібітору CYP3A4 і                     Р-глікопротеїну, призводило до 5-разового підвищення концентрації лопер= аміду в плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане зі збільшенням фармакодинамічних ефектів, що визначалося за допомогою пупілометрії.

Супутнє лікування десмопр= есином для перорального застосування призводило до триразового підвищення концентр= ації десмопресину в плазмі крові, вірогідно, внаслід= ок більш повільної моторики шлунково-кишкового тракту.

Очікується, що лікарські засоби з аналогічними фармакологічними властивостями можуть посилювати дію лопераміду, а лікарські засоби, які прискорюють проходження їжі у шлунково-кишковому тракті= , можуть знижувати його дію.

Особливості застосування.

Лікування діареї носить симптоматичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то у разі можливості слід проводити специфічне лікування.

У хворих з діареє= ю, особливо у дітей, ослаблених пацієнтів, людей літнього віку може виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим захо= дом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.=

Застосування преп= арату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення електролітів.<= o:p>

Оскільки стійка д= іарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде досліджена.

При гострій діареї, коли не спостерігається клінічне поліпшення протягом 48 годин, застосування ло= пераміду гідрохлориду слід припинити і звернутися до лікаря.

Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту, які приймають лоперамід при діареї, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД,= з інфекційними колітами як вірусного, так і бактеріального походження, при лікуванні лопераміду гідрохлоридом.

Хоча фармакокінетичні дані для пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам препарат слід застосовувати з обережністю через уповільнення метаболізму першого проходже= ння. Цей лікарський засіб необхідно з обережністю призначати хворим з порушенням функції печінки, оскільки він може призвести до відносного передозування, що може спричинити токсичне ураження ЦНС.

Лікарські препарати, що подовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.

Зважаючи на те, що лоперамід добре метаболізує= ться та лоперамід або його метаболіти виводяться з фекаліями, зазвичай не потріб= но коригувати дозу лопераміду у пацієнтів з поруше= нням функції нирок.

Якщо у пацієнта встановлена непереносимість де= яких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Якщо пацієнт приймає препарат для контролю нап= адів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, що був попередньо діагностований лікарем, і клінічного покращення не спостерігається протягом= 48 годин, потрібно припинити застосування лопераміду гідрохлориду і звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симптомів змінився або повторювані напади діареї тривають більше д= вох тижнів.

Для лікування гострих нападів діареї, зумовлен= ої синдромом подразненого кишечнику, препарат слід приймати, лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.

У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо вам відом= о, що у вас синдром подразненого кишечнику (СПК):

вік пацієнта від 40 років і з моменту останнього нападу СПК минув деякий час;

вік пацієнта від 40 років і цього разу симптоми = СПК відрізняються;

нещодавня кровотеча з кишечнику;

тяжкий запор;

нудота або блювання;

втрата апетиту або зменшення маси тіла;

утруднене або болісне сечовипускання;=

пропасниця;

нещодавня подорож за кордон.

У випадку виникнення нових симптомів, погіршен= ня симптомів або якщо симптоми не покращилися протягом двох тижнів, слід звернутися до лікаря.

При передозуванні були зареєстровані порушення з боку серця, такі як подовження інтервалу QT = та комплексу QRS, тахікардія типу «пірует» (див. розділ «Передозування»). Також були зареєстровані летальні випадки. Передозування може проявити наявний синдром Бругада. Пацієнти не повинні перевищува= ти рекомендовану дозу та/або рекомендовану тривалість лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю. <= /p>
Не рекомендується приймати цей лікарський засіб у період вагітності. У зв’язку з цим вагітним жінкам і жінкам, які годують ди= тину груддю, слід порекомендувати звернутися до свого лікаря для призначення відповідного лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Можливе виникнення підвищення стомлюваності, запаморочення або сонливості при синдромі діареї під час застосування лопераміду гідрохлориду. Тому рекомендується з обереж= ністю приймати цей препарат при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат не призначений для початкової терапії серйозної діареї, що супроводжується зниженням рівнів рідини та електроліті= в. Зокрема у дітей цю втрату бажано компенсувати завдяки призначенню замісної = терапії парентерально або перорально.

Таблетки слід при= ймати, запиваючи рідиною.

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років

Початкова доза – 2 таблетки (4 мг), у подальшому 1 таблетка (2 мг) після кожного наступного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3-4 таблетки (6-8 мг) на добу. Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

Сим= птоматичне лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечни= ку, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікаре= м

Початкова доза становить 2 таблетки (4 мг); у подальшому приймати по 1 таблетці (2 мг) після кожного випадку рідких випорожнень або згідно з попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна доб= ова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом препарату слід припинити.

Застосування для лікування хворих літнього віку. Не потрібна корек= ція дози для пацієнтів літнього віку.

Зас= тосування при порушеннях функції нирок. Не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Зас= тосування при порушеннях функції печінки. Хоча фармакокінетичні дані про дію препарату у пацієн= тів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам потрібно призначати препарат з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження.

Діти.

Препарат застосовувати діт= ям від 12 років для симптоматичн= ого лікування гострої діареї.

Передозування.=

Симптоми. = У випадку передоз= ування (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) може виникати пригнічення центральної нервової системи (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, м’язовий гіпертонус, пригнічення дихання), затримка сечі та комплекс симптомів, подібних до кишкової непрохідності.

Діти можуть бути = більш чутливими до впливу на центральну нервову систему.

У разі передозува= ння лопераміду гідрохлоридом спостерігалися порушення з б= оку серця, такі як подовження інтервалу QT та комплексу QRS, тахікардія типу «пірует», інші серйозні шлуночкові аритмії, зупинка серця і непритомність (= див. розділ «Особливості застосування»). Також були зареєстровані летальні випад= ки. Передозування може проявити наявний синдром Бругада.

Лікування.= У випадку передо= зування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Якщо з’являються симптоми передозування, як антидот можна застосовувати налоксон. Оскільки тривалість= дії лопераміду довша за налоксон (1–3 години), може знадобитися повторне призначення налоксону. Для виявлення можливого пригніч= ення центральної нервової системи хворий має перебувати під ретельним наглядом не менше 48 годин.

Побічні реакції.

Дорослі та діти віком від 12 років

<= u>Побічні ефекти у пацієнтів з гострою діареєю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'>Побічні ефекти, що виникали у клінічних дослідженнях з частотою від 1 %:
З боку нервової системи:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'> головний біль.

З боку травного тракту:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'> запор, здуття живота, нудота, частота невідома — гострий панкреатит.= <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Побічні ефекти, що виникали у клінічних дослідженнях= з частотою менше 1 %:

З боку нервової системи: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'>запаморочення.
З боку травного тракту: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>сухість у роті, метеоризм, біль та дискомфорт у животі, блювання, біль у верхній частині живота, диспепсія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання.<= u>

Постмаркетинговий досвід.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Спостерігалися наступні побічні ефекти, про які надхо= дили спонтанні повідомлення.<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку імунної си= стеми: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>реакції підвищеної чутливості, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) та анафілактоїдні реакції.<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку нервової с= истеми<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>: порушення коорд= инації, втрата свідомості, пригнічення свідомості, гіпертонус, сонливість, ступор.
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку органів зо= ру:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> міоз.
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку травного т= ракту<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>: кишкова непрохі= дність (включаючи паралітичну кишкову непрохідність), мегаколон (включаючи токсичн= ий мегаколон).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку шкіри та її придатків<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK34'>: ангіоневротичний набряк, бульозні висипання, включа= ючи синдром Стівенса-Джонсона, мультиформну еритему та токсичний епідермальний некроліз, кропив’янку та свербіж.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>З боку нирок та сечовидільної системи: затримка сечі.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-weight:normal'>Загальні р= озлади: <= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-weight:normal'>підвищена втомлюваність.

Термін придатності= . = 5 років.

Умови збе= рігання. Зб= ерігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступ= ному для дітей місці.

Упаковка.= = Таблетки № 10, № 10×2, № 10×3 у блістерах у пачці; № 10 у блістерах.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник.<= /p>
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» або

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП», або<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;letter-spacing:.1pt;mso-ansi-language:U= K'>

ТОВАРИС= ТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».=

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=

Україна, Харківська обл., місто Харків, ву= лиця Воробйова, будинок 8.

= (Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100.

= (Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП»)

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.<= /o:p>

= (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я»)=