ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

ЕПТАЗА=

(EPTASE)

Склад:=

діюча речов= ина: еслікарбазепін;

1 таблетка містить еслікарбазепіну ацетату 200 мг або 400 мг, або= 800 мг;

допоміжні речовин= и: натрію кроскармелоза, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 200 мг: продовгуватої форми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 1» на одній стор= оні та функціональною роздільною лінією – на другій.

таблетки по 400 мг: дво= опуклі, округлої фо= рми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 2» на одній стороні та плоскі – на другій.

таблетки по 800 мг: продовгуватої форми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 4» на одній стороні та функціональною роздільною лінією – на другій.

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби, похідні карбоксаміду. Код АТХ <= /span>N03AF04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Точний механізм дії еслікарбазепіну ацетату невідомий. Однак згідно з результатами електрофізіологічних досліджень in vitro, еслікарбазепіну ацетат і й= ого метаболіти стабілізують інактивований стан потенціалозалежних натрієвих каналів, запобігаючи їхній активації, і таким чином запобігають повторювано= му збудженню нейронів.

Фармакодинамічні ефекти

Еслікарбаз= епіну ацетат і його активні метаболіти запобігають розвитку епілептичних нападів = на доклінічних моделях, що дає змогу прогнозувати його протисудомну дію у люди= ни. У людини фармакологічна активність еслікарбазепіну ацетату проявляється головним чином за допомогою його активного метаболіту – еслікарбазепіну.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Еслікарбаз= епіну ацетат значною мірою метаболізуєть= ся в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетат= у у плазмі крові, зазвичай, залишається нижче рівня кількісного визначення. Для еслікарбазепіну С_max досягається через 2–3 години після прийому = (t_max). Біодоступність лікарського засобу можна вважати високою, оскільки кількість= метаболітів, що виявляються в сечі, становить більш ніж 90 % дози еслікарбазепіну ацетату.

Розподіл

Зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові відносно низьке (< 40 %) та = не залежить від його концентрації. Зг= ідно з результатами досліджень in vitro, присутність варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну і толбутаміду не впливає на ступінь зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові. Еслікарбазепін в свою чергу практич= но не впливає на зв’язування з білками плазми крові варфарину, діазепаму, диго= ксину, фенітоїну та толбутаміду.

Біотрансформація

Еслікарбаз= епіну ацетат при першому проходженні через печінку швидко й інтенсивно метаболізується у свій головний активний метаболіт – еслікарбазепін шляхом – пресистемного гідролізу. Стаціонарна концентрація еслікарбазепіну у плазмі = крові досягається через 4–5 днів застосування препарату 1 раз на добу, що відпові= дає ефективному періоду напіввиведення близько 20–24 годин. В ході досліджень за участі здорових добровольців і дорослих пацієнтів з епілепсією період напіввиведення склав 10–20 та 13–20 годин відповідно. Незначна кількість та= ких метаболітів виявляється в плазмі крові: R-лікарбазепін і окскарбазепін, які= є активними, а також кон’югати еслікарбазепіну ацетату, еслікарбазепіну, R-лікарбазепіну і окскарбазепіну з глюкуроновою кислотою.=

Еслікарбазепіну ацетат не впл= иває на свій власний метаболізм і кліренс.

Еслікарбаз= епін є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4 і інгібує ізофермент CYP2C19.<= /o:p>

Під час досліджень еслікарбазепіну на свіжих гепатоцитах людини спостерігалась помі= рна активація глюкуронідації, обумовлена ізоферментом UGT1A1.=

Виведення

Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку переважно шляхом ниркової екскреції в незміненому вигляді та у формі кон’югату з глюкуроново= ю кислотою. Загалом еслікарбазепін та його глюкуронід становлять більше 90 % загальних метаболітів, що виводяться із сечею (приблизно 2/3 – у незміненій формі та = 1/3 – у формі глюкуроніду).

Лінійність / нелінійність

У діапазоні доз 400–1200 мг, як у здорових добровольців, так і у пацієнтів з епілепсією, еслікарбазепіну ацетат показує лінійну і дозозалежну фармакокінетику.<= /o:p>

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Фармакокін= етичний профіль еслікарбазепіну ацетату не змінюється у пацієнтів літнього віку з кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку головним чином нирками. Згідно з результатами дослідження за участі пацієнтів із нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня, кліренс лікарського засобу залежить від функції нирок. Під час лікування еслікарбазепіну ацетатом для пацієнтів (дорослі та діти віком від 6 років) із кліренсом менше 60 мл/хв рекомендується коригування дози.

У дітей ві= ком від 2 до 6 років еслікарбазепіну ацетат використовувати не рекомендується. У цьому віці внутрішня активність процесу елімінації ще незріла.

Гемодіаліз видаляє метаболіти еслікарбазепіну ацетату з плазми крові.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Фармакокін= етику та метаболізм еслікарбазепіну ацетату оцінювали у здорових добровольців та пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після багаторазового перораль= ного прийому лікарського засобу. Помірна печінкова недостатність не впливала на фармакокінетику еслікарбазепіну ацетату. У разі легкої та помірної печінков= ої недостатності корекція дози не потрібна.

У пацієнті= в з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика еслікарбазепіну не вивчалас= ь.

Стать

Дослідженн= я за участі пацієнтів і здорових добровольців не виявили залежності фармакокінет= ики еслікарбазепіну ацетату від статі.

Діти

Як і у дорослих, еслікарбазепіну ацетат у значній мірі метаболізується в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетат= у у плазмі крові, зазвичай, залишається нижче рівня кількісного визначення. Сmax еслікарбазепіну досягається через 2–3 години після прийому (t_max= ). Встановлено, що маса тіла впливає на об’єм розподілу та кліренс. Крім того,= не можна виключати роль віку, незалежно від маси тіла, на кліренс еслікарбазеп= іну ацетату, особливо для наймолодшої вікової групи (2–6 років).

Діти віком до 6 років<= /u>

Популяційна фармакокінетика показує, що в підгрупі дітей віком від 2 до 6 років потрібні дози 27,5 мг/кг/доба і 40 мг/кг/доба, щоб досягти впливу, еквівалентного терапевтичним дозам 20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 років.

Діти віком від 6 років=

Популяційна фармакокінетика вказує на те, що вплив еслікарбазепіну, що відповідно спостерігається при дозах 20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 р= оків, порівняний з таким у дорослих, що отримують 800 і 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу.

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Застосовувати лікарський засіб для:

• монотерапії при парціа= льних нападах судом, із вторинною генералізацією або без такої, у дорослих пацієнтів із вперше виявленою епілепсією;

• допоміжної терапії при= парціальних нападах судом, із вторинною генералізацією або без такої, у дорослих пацієнтів та дітей віком від 6 років.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини а= бо до будь-якої похідної речовини (наприклад до карбамазепіну, окскарбазепіну)= та також до будь-якої з допоміжних речовин.

Атріовентрикулярна (= AВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодій проведені тільки у дорослих пацієнтів.=

Еслікарбаз= епіну ацетат активно метаболізується утворюючи еслікарбазепін, який виводиться го= ловним чином шляхом глюкуронідації. In vitro еслікарбазепіну ацетат проявляє властивості слабкого індуктора ізоферменту CYP3A4 і УДФ-глюкуронілтрансфера= зи. In vivo еслікарбазепін індукує метаболізм лікарських засобів, які метаболі= зуються переважно за участю ферменту CYP3A4 (наприклад, симвастатин). Таким чином, при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом може бути необхідним підвищення дози лікарських засобів, які метаболізуються ферментом CYP3A4. In vivo еслікарбазепін може індукувати метаболізм лікарських засобів, які виводяться здебільшого шляхом кон’югації за допомогою УДФ-глюкуронілтрансферази. На початку або наприкінці лікування еслікарбазепіном або при зміні дози може знадобитися 2= –3 тижні для досягнення нового рівня активності ферменту. Таку затримку у часі слід брати до уваги, коли еслікарбазепін застосовують безпосередньо перед а= бо в комбінації з іншими лікарськими засобами, для яких може бути необхідним регулювання дози при одночасному застосуванні з еслікарбазепіном. Еслікарбазепін має інгібуючі властивості щодо CYP2С19. Тому може виникати взаємодія, коли високі дози еслікарбазепіну ацетату приймають одночасно з лікарськими засобами, що метаболізуються головним чином за участю CYP2С19.<= o:p>

Взаємодії з іншими протиепілептичними лікарськими засобами

Карбамазеп= ін

У ході дослідження за участі здорових добровольців одночасне застосування 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та 400 мг карбамазепіну 2 рази на добу призводило до зниження на 32 % впливу активного метаболіту – еслікарбазепін= у, що, вірогідно, спричинено індукцією глюкуронідації. При цьому змін в активн= ості карбамазепіну або його метаболіту карбамазепіну епоксидну не відмічалося. Залежно від індивідуальної реакції, може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату при його одночасному застосуванні з карбамазепіном. Дослідження за участі пацієнтів показали, що одночасне заст= осування з карбамазепіном підвищує ризик таких побічних реакцій: диплопія, аномалії координації та запаморочення. Не можна виключати підвищення ризику виникнен= ня інших специфічних побічних реакцій через одночасне застосування карбамазепі= ну та еслікарбазепіну ацетату.

Фенітоїн

У ході дослідження за участі здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та фенітоїну призводило до зниження н= а 31–33 % впливу активного метаболіту еслікарбазепіну, що, вірогідно, викликано індук= цією глюкуронідації, а також до середнього підвищення на 31–35% впливу фенітоїну, що, вірогідно, викликано інгібування CYP2С19. Таким чином, відповідно до індивідуальної реакції може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату та зменшенні дози фенітоїну.

Ламотриджи= н

Глюкуронід= ація є основним шляхом метаболізму як для еслікарбазепіну, так і для ламотриджин= у, тому взаємодія є очікуваною. У ході дослідження за участі здорових добровол= ьців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та ламотриджину супроводжувалося незначною середньою фармакокінетичною взаємод= ією (вплив ламотриджину знизився на 15 %) між еслікарбазепіну ацетатом та ламотриджином, отже потреби в корекції дози немає. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії еслікарбазепіну ацетату та ламотридж= ину у деяких осіб цей ефект може бути клінічно значущим.

Топірамат<= /span>

У ході дослідження за участі здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та топірамату не призводило до значних змін активності еслікарбазепіну, але на 18 % зменшував вплив топірамату, що, вірогідно, обумовлено зниженням біодоступності топірамату. Немає необхіднос= ті в корегуванні дози.

Вальпроат = та леветирацетам

Аналіз фармакокінетичних даних, отриманих у ході дослідження фази ІІІ за участі до= рослих пацієнтів з епілепсією, показав, що одночасне застосування з вальпроатом та леветирацетамом не впливає на активність еслікарбазепіну, однак ці відомост= і не підкріплені стандартними дослідженнями взаємодії лікарських засобів.

Окскарбазе= пін

Не рекомендується одночасне застосування еслікарбазепіну ацетату з окскарбазепіном, оскільки це може спричинити надлишковий вплив активних метаболітів.

Інші лікар= ські засоби

Пероральні контрацептиви

При застосуванні еслікарбазепіну ацетату у дозі 1200 мг 1 раз на добу у жінок, = які застосовували комбіновані пероральні контрацептиви, було виявлено зниження системного впливу левоноргестралу та етинілестрадіолу в середньому на 37 % = та 42 % відповідно, що, вірогідно, спричинено індукцією CYP3A4. Тому жінки реп= родуктивного віку повинні використовувати адекватну контрацепцію протягом лікування еслі= карбазепіном, а також до кінця поточного менструального циклу після припинення лікування.=

Симвастати= н

У ході дослідження за участі здорових добровольців при одночасному застосуванні си= мвастатину з 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу виявлено зменшення системного впливу симвастатину в середнього на 50 %, що, вірогідно, обумовлено індукці= єю CYРЗА4. Може виникнути необхідність у підвищенні дози симвастатину при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом.

Розувастат= ин

У ході дослідження за участі здорових добровольців при одночасному застосуванні розувастатину із 1200 мг еслікарба= зепіну ацетату 1 раз на добу, виявлено зменшення системного впливу розувастатину в середньому на 36–39%. Механізм такого зниження невідомий, але може бути пов= ’язаний або лише з впливом на активність переносника розувастатину, або також з індукцією його метаболізму. Оскільки зв’язок між впливом та активністю ліка= рського засобу незрозумілий, рекомендується контролювати реакцію на лікування (наприклад, рівні холестерину).

Варфарин

При одноча= сному застосуванні варфарину з 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу встановлено невелике (23 %), але статистично значуще зниження впливу S-варфарину. Впливу на фармакокінетику R-варфарину або на коагуляцію не бул= о. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії в перші ти= жні після початку або закінчення одночасного лікування варфарином та еслікарбаз= епіну ацетатом необхідна особлива уважність щодо контролю міжнародного нормалізац= ійного індексу (МНІ).

Дигоксин

У ході дослідження за участі здорових добровольців не виявлено впливу 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу на фармакокінетику дигоксину. Це підтверджує, що еслікарбазепіну ацетат не впливає на транспортний Р-глікопротеїн.

Інгібітори моноаміноксидази (МАО)

З огляду на структурний взаємозв’язок еслікарбазепіну ацетату з трициклічними антидепресантами взаємодія між еслікарбазепіну ацетатом і МАО теоретично можлива.

Особливості застосування.

Суїцидальн= а поведінка

Повідомлял= ося про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілепт= ичні засоби за кількома показаннями. Метааналіз рандомізованих плацебоконтрольов= аних досліджень протиепілептичних лікарських засобів також показав деяке підвище= ння ризику суїцидальних думок та поведінки. Механізм такого ризику невідомий, а= ле доступні дані не виключають підвищення ризику і при застосуванні еслікарбаз= епіну ацетату. Тому необхідний моніторинг пацієнтів щодо ознак суїцидальних думок= та поведінки; варто розглянути доцільність відповідного лікування. При ознаках суїцидальних думок або поведінкових проявів пацієнтам (та особам, які за ними догляд= ають) рекомендується звернутись за медичною допомогою.

Розлади з = боку нервової системи

Застосуван= ня еслікарбазепіну ацетату може супроводжуватись небажаними побічними реакціям= и з боку нервової системи, такі як запаморочення та сонливість, які підвищують = ймовірність випадкових ушкоджень.

Інші особливості застосування

За необхідності відміни лікарського засобу рекомендується поступово припиняти = його застосування, щоб мінімізувати можливість підвищення частоти нападів.<= /o:p>

Шкірні реа= кції

У ході клі= нічних досліджень за участі пацієнтів з епілепсією у 1,2 % загальної популяці= ї, що лікувались еслікарбазепіном, як побічна реакція виникало висипання. У пацієнтів, які приймали еслікарбазепін, були зареєстровані випадки кропивни= ці та ангіоневротичного набряку. Ангіоневротичний набряк у випадку гіперчутливост= і/ анафілактичної реакції, що пов’язаний з набряком гортані, може бути летальним. При появі о= знак або симптомів підвищеної чутливості застосування еслікарбазепіну ацетату необхідно припинити та перейти на альтернативне лікування.

У ході про= ведення післяреєстраційних досліджень щодо застосування еслікарбазепіну ацетату повідомлялося про небезпечні для життя або тяжкі шкірні небажані реакції з летальним наслідком, в тому числі синдром Стівенса – Джонсона/токсичний епідермальний некроліз та медикаментозний висип з еозинофілією і системними= проявами. Призначаючи лікарський засіб слід проінформувати пацієнтів щодо ознак та симптомів шкірних реакцій. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що свідчать= про ці реакції, необхідно негайно припинити прийом еслікарбазепіну та розглянути альтернативну терапію (за потреби). При появі таких реакцій цим пацієнтам б= ільше ніколи не слід застосовувати еслікарбазепін.

Наявність = алеля HLA-B*1502 у пацієнтів народності хань (уродженців Китаю, Таїланду та інших= країн Азії)

Алель HLA-= B*1502 у пацієнтів народності хань (уродженців Китаю, Таїланду) тісно пов’язаний з ризиком розвитку тяжких шкірних реакцій, відомих як синдром Стівенса – Джон= сона при застосуванні карбамазепіну. Хімічна структура еслікарбазепіну ацетату аналогічна хімічній структурі карбамазепіну, тому у HLA-B*1502-позитивних пацієнтів є ризик розвитку синдрому Стівенса – Джонсона під час лікування еслікарбазепіну ацетатом. У народності хань населення Китаю і Таїланду носії HLA-B*1502 становлять близько 10 %. По можливості у таких осіб необхід= но проводити скринінг на предмет наявності цього алеля перед початком лікування карбамазепіном або діючою речовиною, схожою за хімічним складом. Якщо підтв= ерджується наявність алеля HLA- B*1502, застосування еслікарбазепіну ацетату слід розглядати за умови, що очікувана користь перевищує ризики.

Через переважання цього алеля в інших азіатських народах (наприклад, більше 15 % у мешканців Філіппін і Малайзії) рекомендується проводити генетичний аналіз на предмет наявності HLA-B*1502 у представників народів, які мають цей ризик.<= o:p>

Наявність = алеля HLA-A*3101 у пацієнтів європейського походження і японців

Були отрим= ані дані, які свідчать про те, що алель HLA-A*3101 пов’язаний з підвищеним ризи= ком виникнення шкірних реакцій на карбамазепін, в тому числі синдрому Стівенса = – Джонсона, токсичного епідермального некролізу, медикаментозного висипу з еозинофілією= і системними проявами, або менш серйозного гострого генералізованого екзантематозного пустульозу і макулопапулярного висипу у пацієнтів європейс= ького походження і японців.

Частота на= явності алеля HLA-A*3101 значно відрізняється в різних етнічних популяціях. Алель HLA-A*3101 виявляється у 2–5 % європейців і приблизно у 10 % японців.<= /o:p>

Наявність алеля HLA-A*3101 підвищує ризик розвитку шкірних реакцій (здебільшого менш важких) при застосуванні карбамазепіну з 5,0 % в загальній популяції до 26,= 0 % серед пацієнтів європейського походження, в той час як відсутність даного а= леля може знизити ризик з 5,0 % до 3,8 %.

Інформації= щодо необхідності проведення скринінгу на наявність HLA-A*3101 перед початком прийому карбамазепіну або хімічно близьких речовин недостатньо.<= /span>

У випадках, коли відомо, що пацієнти, які є нащадками європейців або японців, мають але= ль HLA-A*3101, рішення про застосування карбамазепіну або хімічно схожих сполу= к приймають, якщо користь від такого лікування переважає ризик.

Гіпонатріє= мія

У 1,5 = ;% пацієнтів, що отримували лікарський засіб, спостерігалась гіпонатріємія як побічна реакція. У більшості випадків гіпонатріємія безсимптомна, однак вона може супроводжуватись такими клінічними симптомами, як підсилення епілептич= них нападів, сплутаність та помутніння свідомості. Частота гіпонатріємії підвищується зі збільшенням дози еслікарбазепіну ацетату. Необхідно контрол= ювати рівні натрію у сироватці перед та протягом лікування пацієнтів із захворюваннями нирок в анамнезі, що спричинили гіпонатріємію, або пацієнтів, які одночасно приймали лікарські засоби, що можуть призводити до гіпонатріє= мії (наприклад діуретики, дезмопресин). Крім того, необхідно визначати рівні на= трію у сироватці при виникненні клінічних ознак гіпонатріємії. Одночасно слід визначати рівні натрію у сироватці під час звичайного лабораторного обстеже= ння. За умови розвитку клінічно значущої гіпонатріємії застосування еслікарбазеп= іну ацетату необхідно припинити.

Пролонгува= ння інтервалу PR

У ході клінічних досліджень еслікарбазепіну ацетату спостерігалося пролонгування інтервалу PR. Необхідна обережність під час застосування пацієнтами із певн= ими медичними станами (наприклад, низька концентрація тироксину, порушення серц= евої провідності) або тим, хто одночасно приймає лікарські засоби, які подовжують інтервал PR.

Пацієнти з порушенням функції нирок

При лікува= нні пацієнтів із порушеннями функції нирок необхідна обережність, а дозу слід регулювати відповідно до значення кліренсу креатиніну. Пацієнтам із кліренс= ом креатиніну (КК) < 30 мл/хв застосування лікарського засоб= у не рекомендовано через недостатність даних.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Оскільки клінічні дані щодо пацієнтів зі слабкими або помірними печінковими розладами обмежені, а щодо пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки клінічних= та фармакокінетичних даних немає, еслікарбазепіну ацетат слід з обережністю застосовувати при слабких або помірних порушеннях функції печінки. У зв’язку з відсутністю клінічних даних застосування лікарського засобу пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не рекомендується.

Застосування у період вагітності або годування груддю= .

Загальний ризик, пов’язаний із епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами<= /span>

У дітей, я= кі народилися у жінок із епілепсією, прояви уроджених дефектів у два-три рази = перевищують 3 %-й рівень у загальній популяції. Найчастіше повідомляли про такі вади: розщеплення губи, серцево-судинні вроджені дефекти та дефекти медулярної трубки. При комбінованій протиепілептичній терапії ризик уроджених дефектів вищий, ніж при монотерапії. Тому важливо= , щоб, по можливості, застосовувалась монотерапія. Для жінок, які планують вагітні= сть та жінок репродуктивного віку необ= хідні рекомендації спеціалістів. При плануванні вагітності необхідно переглянути потреби у протиепілептичній терапії. Не слід раптово переривати протиепілептичну терапію, оскільки це може призвести до підсилених нападів,= які можуть мати серйозні наслідки для матері та дитини.

Жінки репродуктивного віку/ контрацепція

Під час лікування еслікарбазепіном ацетат жінкам дітородного віку слід використовув= ати ефективні засоби контрацепції. Еслікарбазепіну ацетат може негативно взаємодіяти з пероральними контрацептивами. Тому слід використовувати інші ефективні та безпечні методи контрацепції протягом лікування, а також до кі= нця поточного менструального циклу після припинення лікування. Жінок дітородного віку слід консультувати щодо використання інших ефективних методів контрацепції. Необхідно використовувати принаймні один ефективний метод контрацепції (наприклад, внутрішньоматкову спіраль) або дві взаємодоповнюючі форми контрацепції, включаючи бар’єрний метод. У кожному конкретному випадку слід оцінювати індивідуальні обставини, залучаючи пацієнтку до обговорення = при виборі методу контрацепції.

Вагітність=

Немає даних щодо застосування еслікарбазепіну ацетату вагітним жінкам. Дослідження на тваринах виявили токсичний вплив на репродуктивну функцію. Якщо жінка, яка приймає еслікарбазепіну ацетат, завагітніла або планує вагітність лікування= еслікарбазепіну ацетатом слід ретельно переглянути. Потрібно приймати мінімальну ефективну дозу, а також, якщо це можливо, застосовувати монотерапію протягом перших трьох місяців вагітності. Пацієнток необхідно попередити про підвищений ризик дефектів розвитку та на= дати можливість антенатального обстеження.

Моніторинг та профілактика

Протиепіле= птичні лікарські засоби можуть спричиняти дефіцит фолієвої кислоти, призвести до аномалії розвитку плода. Перед та протягом вагітності рекомендується додатк= ово застосовувати фолієву кислоту. Оскільки ефективність фолієвої кислоти не доведена, можна пропонувати спеціальну антенатальну діагностику, навіть для жінок, які вживають фолієву кислоту.

Новонароджені

У новонароджених, матері яких приймали протиепілептичні лікарські засоби, спо= стерігалося порушення гемостазу. Як превентивний захід жінці в останні тижні вагітності= та новонародженому слід застосовувати вітамін К1.

Грудне виг= одовування

Невідомо, = чи проникає еслікарбазепіну ацетат у грудне молоко людини. У ході досліджень на тваринах встановлено екскрецію еслікарбазепіну у грудне молоко. Оскільки не можна виключати ризик для дитини протягом лікування еслікарбазепіну ацетато= м, грудне вигодовування слід припинити.

Фертильніс= ть

Немає даних щодо впливу еслікарбазепіну ацетату на фертильність у людей. У ході дослідж= ень на тваринах встановлено зниження фертильності після лікування еслікарбазепі= ну ацетатом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Лікарський засіб має незначний або помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Деякі пацієнти можуть відчувати запаморочення,= сонливість або зорові порушення, особливо на початку лікування. Тому пацієнтам не слід керувати автотранспортом або працювати з технічними засобами поки вони не впевняться, що здатні виконувати таку роботу.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Режим дозування

Дорослі пацієнти

Еслікарбаз= епіну ацетат може застосовуватися як монотерапія або додаватися до поточної проти= судомної терапії. Рекомендована початкова доза становить 400 мг 1 раз на добу. Через= 1 – 2 тижні дозу можна підвищити до 80= 0 мг 1 раз на добу. Відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищувати до 1200 мг 1 раз на добу. Для деяких пацієнтів, які отримують монотерапію, може бути ефективною доза 1600 м= г 1 раз на добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потрібне за умови, що функція нирок не порушена. У зв’язку з обмеженістю даних щодо застосування дози 1600 мг під = час монотерапії пацієнтам літнього віку таке дозування не рекомендується для цієї категорії пацієнтів.=

Пацієнти з порушенням функції нирок

При лікува= нні дорослих пацієнтів та дітей віком від 6 років із порушенням функції нирок необхідна обережність, а дозу слід корегувати відповідно до значення клірен= су креатиніну (КК):

- КК > 60 мл/хв: немає необхідності в корегуванні дози;

- КК 30 – 60 мл/хв:= початкова доза становить 200 мг (або 5 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу= або 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) через день протягом 2 тижні= в, після чого – 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу. Однак відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищити;=

- КК < 30 мл/хв: пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок застосування не рекомендуєть= ся через недостатність даних.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Немає необхідності в корегуванні дози для пацієнтів із порушенням функції печінки= від слабкого до помірного ступеня.

У пацієнті= в із тяжкими порушеннями функції печінки фармакокінетика еслікарбазепіну не оцінювалась, тому його застосування цим пацієнтам не рекомендується.

Спосіб застосування

Пероральне= застосування.

Лікарський засіб можна вживати незалежно від прийому їжі.

Перехід на іншу лікарську форму

Оскільки порівняльні дані з біодоступності таблетованої форми і суспензії відсутні, перехід пацієнтів з однієї лікарської форми на іншу слід проводити з обережністю.

= ;

Діти.

Діти віком= від 6 років

Рекомендов= ана початкова доза становить 10 мг/кг/доба 1 раз на добу. Потрібно збільшувати дозування щотижня або через тиждень з кроком 10 мг/кг/доба до 30 мг/кг/доба залежно від індивідуальної реакції. Максимальна доза становить 1200 мг 1 ра= з на добу.

Діти з мас= ою тіла > 60 кг

Дітям з ма= сою тіла 60 кг або більше необхідно призначати ту саму дозу, що і для дорослих.=

Безпека та ефективність еслікарбазепіну ацетату у дітей віком до 6 років не встановлен= а.

Передозуван= ня.

При передозуванні еслікарбазепіну ацетату спостерігалися такі реакції з боку центральної нервової системи, як вертиго, хитка хода і геміпарез. Специфічн= ий антидот невідомий. У разі передозування показано відповідне симптоматичне і підтримувальне лікування. За потреби метаболіти еслікарбазепіну ацетату ефективно видаляються під час гемодіалізу.

Побічні реа= кції.

У ході клі= нічних дослідженнях (додаткова терапія та монотерапія) 2434 пацієнтам з парціальни= ми нападами судом застосовували еслікарбазепіну ацетат (1983 дорослі пацієнти = та 451 дитина), і у 51 % із них = виникли побічні реакції.

Побічні реакції за інтенсивністю, головним чином, були слабкими або помірними, та виникали переважно в перші тижні лікування еслікарбазепіну ацетатом.

Виявлені р= изики є, головним чином, дозозалежними побічними реакціями, що пов’язані з приналежністю лікарського засобу до класу карбоксамідів. Найпоширенішими побічними реакціями в плацебоконтрольованих дослідженнях додаткової терапії дорослих пацієнтів з епілепсією та в активноконтрольованих дослідженнях монотерапії, що порівнювали еслікарбазепіну ацетат та карбамазепін із контрольованим вивільненням, були запаморочення, сонливість, головний біль і нудота. Більшість побічних реакцій були зареєстровані у < 3% пацієн= тів будь-якої групи лікування.

Під час проведення післяреєстраційних досліджень щодо лікування еслікарбазепіну ацетатом повідомлялося про тяжкі шкірні небажані реакції, в тому числі синд= ром Стівенса – Джонсона/ токсичний епідермальний некроліз та медикаментозний ви= сип з еозинофілією і системними проявами.

Перелік побічних реакцій

У таблиці = 1 наведено перелік побічних реакцій, пов’язаних з еслікарбазепіну ацетатом, що спостер= ігалися під час післяреєстраційного спостереження.

Критерії о= цінювання частоти виникнення небажаних явищ: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), ча= стота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У межах однієї категорії частоти побічні реакції наведені в порядку зниження серйозності.<= o:p>

Таблиця 1

Пов’язані з еслікарбазепіном побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень і післяреєстраційного спостереження

Системи органів	Дуже часто	Часто	Нечасто	Частота невідома=
З= боку крові та лімфатичної системи	&nb= sp;	&nb= sp;	Анемія	Тромбоцитопенія, лейкопенія=
З боку імунної системи	&nb= sp;	&nb= sp;	Підвищена чутливість	&nb= sp;
З боку ендокринної системи	&nb= sp;	&nb= sp;	Гіпотире= оз	&nb= sp;
З боку обміну речовин та харчування	&nb= sp;	Гіпонатр= іємія, знижений апетит	Порушення балансу електролі= тів, дегідратація, гіпохлоремія	Синдром порушення секреції антидіуретичного гормону &nb= sp;
П= сихічні розлади	&nb= sp;	Безсоння=	Психотич= не порушення, апатія, депресія, нервозність, збудження, дратівливість, зниже= ння уваги/гіперактивні порушення, психоз, коливання настрою, плаксивість,&nbs= p; психомот= орна загальмованість, тривожність	&nb= sp;
З боку нервової системи	Запаморо= чення, сонливість	Головний біль, порушення уваги, тремор, атаксія, порушення рівноваги	Порушення координації, порушення пам’яті, амнезія, гіперсомнія, седативний ефект, афазія, дизестезія, дистонія, млявість, паросмія, синдром мозочка, конвульсія, периферична нейропатія, ністагм, розлад мовлення, дизартрія, печіння, парестезія, мігрень	&nb= sp;
З боку органів зору	&nb= sp;	Диплопія, розмитий зір	Порушення зору, осцилопсія, порушення бінокулярного руху ока, гіперемія очей	&nb= sp;
З боку органів слуху та вестибулярного апарату	&nb= sp;	Вертиго<= o:p>	Гіпакузі= я, шум у вухах	&nb= sp;
З боку серця	&nb= sp;	&nb= sp;	Серцебиття, брадикардія	&nb= sp;
З боку судин	&nb= sp;	&nb= sp;	Гіпертен= зія (включаючи гіпертонічний криз), гіпотензія, ортостатична гіпотензія, гіперемія, периферична холодність	&nb= sp;
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння	&nb= sp;	&nb= sp;	Носова кровотеча, біль у грудях	&nb= sp;
З боку шлунково-кишкового тракту	&nb= sp;	Нудота, блювання, діарея	Запор, диспепсія, гастрит, = біль у животі, сухість у роті, дискомфорт у животі, здуття живота, гінгівіт, мелена, зубний біль	Панкреатит
З боку печінки та жовчовивідних шляхів	&nb= sp;	&nb= sp;	Печінкові порушення	&nb= sp;
З боку шкіри та підшкірних тканин	&nb= sp;	Висип	Алопеція, сухість шкіри, гіпергідроз, еритема, запалення шкіри, свербіж, дерматит, алергія	Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, медикаментозний висип з еозинофілією= і системними проявами, набряк Квінке, кропив’янка
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини	&nb= sp;	&nb= sp;	Міалгія, розлади обміну речовин в кістках, м’язова слабкість, болі в кінцівках	&nb= sp;
З боку нирок і сечовидільних шляхів	&nb= sp;	&nb= sp;	Інфекції сечовивідних шляхів	&nb= sp;
Загальні розлади і порушення в місці введення	&nb= sp;	Втома, порушення ходи, астенія	Роздрату= вання, озноб, периферичні набряки	&nb= sp;
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень	&nb= sp;	&nb= sp;	Зниження артеріального тиску, зменшення маси тіла, підвищення артеріального тиску, зменшення вмісту натрію крові, зменшення хлоридів крові, підвищення вмісту остеокальцину, зниження гематокриту, зменшення вмісту гемоглобіну, підвищ= ення рівня печінкових ферментів	&nb= sp;
Травми, отруєння та ускладнення від проведення дослідження	&nb= sp;	&nb= sp;	Медикаме= нтозна токсичність, падіння, термічний опік	&nb= sp;

Опис окрем= их побічних реакцій

З боку орг= анів зору та нервової системи

При одночасному призначенні еслікарбазепіну ацетату і карбамазепіну в ході плацебоконтрольованих досліджень відзначалися такі небажані реакції: диплоп= ія (у 11,4 % пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 2,4 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін), порушення координації рухів (у 6,= 7 % пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 2,7 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін) і запаморочення (у 30.0 % пацієнтів при одночас= ному прийомі карбамазепіну і у 11,5 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін).<= o:p>

Інтервал P= R

Подовження інтервалу PR пов’язують з прийомом еслікарбазепіну. Водночас можливе виникн= ення небажаних реакцій (наприклад AВ-блокада, непритомність, брадикардія).<= /o:p>

Небажані реакції, пов’язані з приналежністю до класу карбоксамідів

Під час плацебоконтрольованих досліджень за програмою застосування еслікарбазепіну ацетату при епілепсії не спостерігалося таких рідкісних небажаних реакцій, = як пригнічення функції кісткового мозку, анафілактична реакція, системний черв= оний вовчак або виражена аритмія. Однак про такі реакції повідомлялося у зв’язку= з окскарбазепіном. Тому не можна виключати такі реакції під час лікування еслікарбазепіну ацетатом.

Під час тривалого застосування в комбінації зі структурно спорідненими протиепілепт= ичними лікарськими засобами – карбамазепіном і окскарбазепіном – повідомлялося про зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз і переломи. Механізм впливу лікарських засобів на метаболізм кісткової тканини невідомий.

Діти

У плацебоконтрольованих дослідженнях, в яких брали участь пацієнти віком від = 2 до 18 років з парціальними нападами судом (238 пацієнтів, які отримували еслікарбазепіну ацетат і 189 – плацебо), 35,7 % пацієнтів, які отримували е= слікарбазепіну ацетат, і 19 % пацієнтів, які отримували плацебо, мали побічні реакції. Найпоширенішою побічною реакцією у групі еслікарбазепіну ацетату були дипло= пія (5,0 %), сонливість (8,0 %) і блювання (4,6 %).

Профіль побічних реакцій еслікарбазепіну ацетату загалом подібний у різних вікових групах. У віковій групі від 6 до 11 років найпоширенішими побічними реакція= ми, що спостерігалися у більш ніж двох пацієнтів, які отримували еслікарбазепіну ацетат, були диплопія (9,5 %), сонливість (7,4 %), запаморочення (6,3 %), судоми (6,3 %) і нудота (3,2 %); у віковій групі від 12 до 18 років – сонливість (7,4 %), блювання (4,2 %), диплопія (3,2 %) і втома (3,2 %). Без= пека ескарбазепіну у дітей віком до 6 років не встановлена.

Профіль безпеки еслікарбазепіну ацетату загалом був подібним у дорослих та дітей, за винятком збудження (часто – 1,3 %) та болю в животі (часто – 2,1 %), які частіше зустрічалися у дітей, аніж у дорослих. Запаморочення, сонливість, вертиго, астенія, порушення ходи, тремор, атаксія, порушення рівноваги, розмитий зір, діарея і висипання рідше зустрічалися у = дітей, аніж у дорослих. Гіпонатріємія виникала лише у дорослих. Алергічний дерматит (рідко – 0,8 %) відзначався тільки у дітей.<= /p>

= ;

Термін придатності.

2 роки.

<= /p>

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступно= му для дітей місці.

<= /p>

Упаковка.

По 30 табле= ток у контейнері з ПЕ високої щільності з кришкою, недоступною для відкриття дітьми. По 1 контейнеру в картонній коробці (для дозування 200 мг та 400 мг= ).

По 30 або 90 таблеток у контейнері з ПЕ високої щільності з кришкою, недоступною для відкриття дітьми. По 1 контейнеру в картонній коробці (для дозування 800 мг= ).

=

Категорія відпуску.

За рецептом= .

=

=

Виробник.

Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд.

=

Місцезнаходження виробника та= його адреса місця провадження діяльності.

Виробнича дільниця - 1 СЕЗ, Дільниця № 57 - 59, 60, 62 та 72, Сектор № 9 - 14 та 17 -= 20, Девуніпалаваласа (В), Ранасталам (М), Шрікакулам Дистрикт, Андра Прадеш, 532 409, Індія.

=

Повідомити = про побічну реакцію або відсутність ефективності при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефонами (цілодобово):

+380 4= 4 207 51 97 або +380 50 414 39 39; а також за електронною адресою: = DrugSafetyUa= @drreddys.com =