ІНСТРУКЦІЯ=

для медичн�= �го застосування лікарського засобу

РОЗУВАСТАТ= ИН ІС

�= �клад:

ді= юча речовина:= rosuvastatin;

1 та�= �летка містить розувастатину кальцію 5,2 мг (у пе�= �ерахунку на розувастатин 5 мг) або розувастатину кальцію 10,4 мг (у перерахун�= �у на розувастатин 10 мг), або розувастатину кальцію 20,8 мг (у перерахун�= �у на розувастатин 20 мг), або розувастатину кальцію 41,6 мг (у перерах= унку на розувастатин 40 мг);

допоміжні речовини: MicroceLac^® 10= 0 (лактози моногідра�= �, целюлоза мікрокристалічна), кальцію гідрофосфат д= игідрат, кросповідон, натрію гідрокарбонат, магнію стеарат, гіпромело= за (гідроксипропілметилцелюлоза), титану діоксид (Е 171), триацетин, полісорб�= �т.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні в= ластивості: таблетки круглої ф= орми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, б�= �лого кольору.

Фа= рмакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні з�= �соби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин. Код АТХ �= �10А А07.

= <= /a><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK14'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK19'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK21'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK23'>= Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механі�= �м дії

Розуваста= тин є селективним та конкурентним інгібітором= ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворю�= � 3-гідрокс�= �-3-метилглутарил-кофермент А на мевалонат= , попередник холестерину. Основним місцем = дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівня холестерину.

Розуваста= тин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїнів низь= кої щільності (ЛПНЩ) на поверхні клітин печінки, посилюючи за= хоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопрот�= �їнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількіст�= � частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Фармак�= �динамічні ефекти

Розуваста�= �ин знижує підвищений рівень холестерину ліпопроте= їнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів= (ТГ) і підвищує рівень холестерину ліпоп�= �отеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зме= ншує рівень аполіпопротеїну В (АпоВ), холестерину, не по= в’язаного з ліпопротеїнами високої щільності (ХС-неЛПВЩ), ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопрот�= �їну А-І (АпоА-І) (див. табл. 1). Роз= увастатин також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-�= �ПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І.

Табл�= �ця 1

Відп�= �відь на дозу у пацієнтів із первинною гіперхолес= теринемією типу IIa та IІb

(відк= оригована середня відсоткова зміна порівняно з вих= ідним рівнем)

Доз�= �	N<= /o:p>	ХС-Л= ПНЩ	Заг�= �льний ХС	ХС-Л= ПВЩ	ТГ	ХС-н= еЛПВЩ	АпоВ	АпоA-I
Пла�= �ебо	13=	-7=	-5=	3<= /o:p>	-3=	-7=	-3=	0<= /o:p>
5<= /o:p>	17=	-45	-33	13=	-35	-44	-38	4<= /o:p>
10=	17=	-52	-36	14=	-10	-48	-42	4<= /o:p>
20=	17=	-55	-40	8<= /o:p>	-23	-51	-46	5<= /o:p>
40=	18=	-63	-46	10=	-28	-60	-54	0<= /o:p>

Терапевтичний ефект �= �осягається протягом 1 тижня після початку терапії лікарським з= асобом, 90 % максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальна терапевтичн�= � відповідь зазвичай досягається через 4 тижні та триває надалі.

Клінічна ефективність та безпека<= /u><= /o:p>

Розувастатин ефектив= ний у лікуванні дорослих із гіперхолестеринемією – із&nbs= p;гіпертригліцеридемією або без неї – незалежно від раси, статі або віку, а тако= ж у лікуванні пацієнтів особливих груп, таких як хворі на цукровий діабет а�= �о пацієнти з сімейною гіперхолестеринемією.

�= �а об’єднаними даними досліджень фази ІІІ <= /span>розувастатин ефективно знижував рі= вень ХС-ЛПНЩ у більшості пацієнтів із гіперхолестерине= мією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 = ;ммоль/л) до цільових значень, встановлених визнаним керівництвом Євро= пейського товариства атеросклерозу (EAS; 1998); приблизно у= 80 % пацієнтів, які приймали розувастатин= у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативного цільового рі�= �ня ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

У великому дослідженні за участю 435 пац= ієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестери�= �емією, які приймали розувастатин у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого титрув�= �ння дози, відзначали сприятливий вплив лікарського засобу на показники лі= підів та досягнення цільових рівнів при застосуванні всіх доз. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) рів= ень ХС-ЛПНЩ знизився на 53 %. У 33 % пацієнтів був досягнутий нормати�= �ний рівень ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

У відкритому дослідженні посиленого титру= вання доз відповідь на застосування <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>розувастатину в дозах 20–40 мг вивчали у 42 пацієнтів (включаючи 8 дітей) із гомозиг= отною сімейною гіперхолестеринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ з�= �изився в середньому на 22 %.

У клінічних дослідженнях за участю обмеже�= �ої кількості пацієнтів спостерігали адитивний ефект розувастатину на зниження рівня тригліцеридів при �= �астосуванні у комбінації з фенофібратом та на підвищення рівня ХС-ЛПВЩ при = застосуванні у комбінації з ніацином (нікотиновою кислотою) (див. розділ «Особливості за�= �тосування»).

У багатоцентровому, подвійно сліпому, плац= ебо-контрольованому клінічному дослідженні (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 р�= �ків із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визначеним як р�= �зик за Фрамінгемською шкалою < 10 % протягом 10 років), сер= еднім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0&nbs= p;ммоль/л (154,5 мг/дл), але �= �з субклінічним атеросклерозом [визначеним за збільшенн�= �м товщини комплексу інтима-медія сонної артерії (ТКІМСА)] були рандомізовані до д�= �ох груп та приймали 1 раз на добу або розувастатин у дозі 40 мг, аб�= � плацебо протягом 2 років. Порівняно із плацебо ро�= �увастатин значуще сповільнював прогресування максимал= ьної ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтервал -0,0196, -0,0093; p <&n= bsp;0,0001]. Зміна порівняно з вихідним рівнем станов= ила -0,0014 мм/рік [-0,12 %/рік (стат= истично незначуща)] у групі розувастатину порівн�= �но із прогресуванням +0,0131 мм/рік [1,12 %/рік (p < 0,0001)] у групі плацебо. Прямої кореляції між = зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику порушень з боку серцево= -судинної системи продемонстровано не було. До цього дослідження було залучено = пацієнтів з низьким ризиком ішемічної хвороби серця, які не є представниками ці= льової популяції застосування розувастатину у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід �= �ризначати лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком= серцево-судинних розладів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У дослідженні JUPITER (Обґрунтування застосування статинів �= �ля первинної профілактики: інтервенційне дослідження розувастатин�= �) вплив розувастатину на частоту значн= их атеросклеротичних серцево-судинних захворювань оцінювали �= � 17 802 чоловіків (≥ 50 років) та �= �інок (≥ 60 років). Учасники дос= лідження були випадковим чином рандомізовані до двох груп та приймали= 1 раз на добу або розува�= �татин у дозі 20 мг (n =3D 8901), або плацебо (n =3D 8901) в середньому протягом 2 �= �оків. Концентрація ХС-ЛПНЩ зменшились на 45 % (p < 0,001) у групі розувастатину порівняно з груп= ою плацебо.

За результатами post-hoc аналізу= даних підгрупи пацієн= тів високого ризику із вихідним значенням > 20 % за Фрамі�= �гемською шкалою (1558 учасників) відзначали значуще зниження частоти комбінованої кінцевої точки, що �= �ключала смерть внаслідок серцево-судинних подій, інсульт та і�= �фаркт міокарда (р =3D 0,028), у групі розуваста�= �ину порівняно з групою плацебо. Абсолютне зниження ризику, вираженого �= �а частотою подій, становило 8,8 випадку на 1000 пацієнто-років. Показн= ик загальної смертності лишався незміненим у цій підгрупі високого ризику = (р =3D 0,193). За результатами post-hoc аналізу даних підгрупи високого ризику (9302 учасники загалом) із вих= ідним значенням ≥ <= span style=3D'letter-spacing:.2pt;mso-ansi-language:#2000'>5 % за шкалою S= CORE (екстрапольовано з метою включення даних учасників віком понад 65 років) відз= начали значуще зниження частоти комбінованої кінцевої точки, що включала сме�= �ть внаслідок серцево-судинних подій, інсульт та і�= �фаркт міокарда (р =3D 0,0003), у групі розуваста= тину порівняно з групою плацебо. Абсолютне зниження ризику, вираженого за частотою подій, ста= новило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро= ків. Показник загальної см= ертності у цій підгрупі високого ризику лишався незмін= еним (р =3D 0,076).

У дослідженні JUPITER 6,6 % учасникі= в групи прийому розувастатину та 6,2 % учасників групи плац�= �бо припинили застосування досліджуваного лікарськог�= � засобу через небажані явища. Найбільш частими небажаними явищами, що призводил= и до припинення лікування, були міалгія (0,3 % у групі розувастатин�= �, 0,2 % − плацебо), абдомінальний біль (0,03 % у групі розувастатину, 0,02 % − плацебо) та висип (0,= 02 % у групі розувастатину, 0,03 % − плацеб= о). Найбільш частими небажаними явищами, що спостеріг= али у групі розувастатину із частотою, більшою або рівною відзначеній у групі п�= �ацебо, були інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатин�= �, 8,6 % − плацебо), назофарингіт (7,6 % у групі р= озувастатину, 7,2 % − плацебо), біль у спи= ні (7,6 % у групі розувастатину, 6,9 % − плацеб= о) та міалгія (7,6 % у групі розувастатин�= �, 6,6 % − плацебо).

Діти

У подвійно сліпому, ранд= омізованому, багатоцентровому, плацебо-контрольовано= му 12-тижневому дослідженні (n =3D 176; 97 учасників чоловічої= та 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n =3D 173; 96 учасників чоловічої та 77 − жіночої= статі) відкритого титрування дози розувастатину пацієнти віком 10–17 р�= �ків (II–V стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструації поч= алися щонайменше 1 рік тому) із гетерозиготною сімейною гіперхолестери�= �емією протягом 12 тижнів отримували розувастатин у дозі 5, 10 або 20 мг на добу або плацебо, після чого всі учасники щодн= я приймали розувастатин протягом 40 тижнів. На початку дослідження прибл�= �зно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та прибли= зно 17 %, 18 %, 40 % та 25 % із них знаходились на ІІ, ІІІ, IV та V с= тадії розвитку за Таннером відповідно. Рівень ХС-ЛПНЩ зменшив= ся на 38,3 %, 44,6 <= /span>% та 50,0 % відповід= но у групах прийому розувастатину в дозі 5= , 10 та 20 мг порівняно із 0,7 % у групі плацебо. Наприкінці 40-тижн= евого періоду відкритого титрування дози для д= осягнення цільового рівня (максимальна доза становила 20 мг 1 раз на добу) у 70 зі= 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти ціль�= �вого рівня ХС-ЛПНЩ менше 2,8 ммоль/л. Після 52 тижнів досліджув= аного лікування не було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ін�= �екс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливості зас�= �осування»). Це дослідження (n =3D 176) не прийнятне для порівняння рідки�= � небажаних явищ.

Ефективність та безпеку застосування �= �озувастатину також вивчали у 2-річн�= �му відкритому дослідженні з цільовою титрацією дози у 1= 98 дітей з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від 6 до 17 років (88 учас= ників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, < II‒V стаді<= /span>ї розвитку за Таннером). Початкова доз�= � для всіх пацієнтів становила 5 мг розувастатину 1 раз на добу. Пацієнтам = віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу ти�= �рували до максимальної дози 10 мг 1 раз на добу, = а пацієнтам віком від 10 до 17 років (n =3D 134) – до максимальної дози 20 мг 1 раз на добу.<= /span> Після 24 місяців лікува= ння розувастатином середнє зниження від вихідного значення = ХС-ЛПНЩ, визначене за методом найменших квадратів, становило -43 % (вихідний рівень: 236 м�= �/дл, місяць 24: 133 мг/дл). Для кожної вікової групи ‒ від 6 до < 10 років, від 10 до < 14 років і від 14 до < 18 років= ‒ середнє зниження від вихідного значення ХС-ЛПНЩ, = визначене за методом найменших квадратів, становило -43 % (вихідний рів�= �нь: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45 = % (вихідний рівень: 234 м�= �/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35 = % (вихідний рівень: 241 м�= �/дл, місяць 24: 153 мг/дл) відповідно. Результатом застосува= ння розувастатину у дозах 5, 10 та 20 мг також були статис= тично значущі середні зміни таких вторинних змінних величин лі= підів і ліпопротеїнів порівняно з вихідними показниками: ХС-ЛПВЩ,<= span style=3D'mso-ansi-language: UK'> загальний ХС= , ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/Х= С-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ, АпоВ, АпоВ/АпоА-І. Зміни кожного з ци�= � показників демонстрували поліпшення ліпідних реакцій і зберігалися протягом = 2 років. Після 24 місяців лікування жодного впливу на рі�= �т, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ �= �Особливості застосування»).

У рандомізованому, подвійно сліпому, = плацебо-контрольованому, багатоцентровому, перехресному дослідже= нні вивчали ефективність за= стосування розувастатину в дозі 20 мг 1 раз на добу порівняно з плацебо за участю 14 �= �ітей та підлітків (віком від 6 до 17 років) з гомозиготною сімейною= гіперхолестеринемією. Дослідження включало ак�= �ивну 4-тижневу підготовчу фазу з дотримання�= � дієти, під час якої пацієнти приймали розувастатин у дозі 10 мг, перехресну фазу= , що складалася з 6-тижневого періоду лікування розувастатином у дозі 20 мг із попереднім або подальшим 6-тижневим л= ікуванням плацебо, та 12-тижневу підтримувальну фазу, протягом якої вс= і пацієнти отримували розувастатин у дозі 20 мг. Па�= �ієнти, які перебували на терапії езетимібом або афе= резом, продовжували отримувати це лікування протягом усього дослідження. Статистично = значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-�= �ПНЩ (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) сп�= �стерігали через 6 тижнів лікування розувастатином у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Спостеріга�= �и статистично значуще зниження загального= ХС (20,1 %, р =3D 0,003), ХС-не�= �ПВЩ (22,9 %, р =3D 0,003) і <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>АпоВ (17,1&n= bsp;%, р =3D 0,024). Також спостерігали зниження рівня ТГ, співвіднош�= �ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І після 6 тижнів лікування розувастатином �= � дозі 20 мг �= �орівняно з плацебо. Зниження рівн= я ХС-ЛПНЩ через 6 тижнів лікування розувастатином у дозі 20 мг з наступним 6= -тижнев= им застос�= �ванням плацебо зб�= �рігалося протягом 12 тижнів безперервної терапії. �= � одного пацієнта спостерігали подальше з= ниження рівня ХС-ЛПНЩ (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛПВЩ (7,4 %) після 6 тижнів лікування з титруванням дози до 40 мг. Під час продовження ві= дкритого лікування розувастатином у дозі 20 мг у 9 з цих паціє�= �тів зниження рівня ХС-ЛПНЩ зберігалося в межах від -12,1 % до -21,3 % до 90 тижнів.

У відкритому дослідженні посиленого = титрування доз у 7 оцінюваних дітей і підлітків (віком від 8 до 17 років) з гомо= зиготною сімейною гіперхолестеринемією (див. вище) відсото�= � зниження рівня ХС-ЛПНЩ (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-не�= �ПВЩ (21,0 %) від = ;вихідного рівня після = 6 тижнів лікування розувастатином у дозі 20 мг відповідав т= ому, що спостерігали у вищезгаданому дослідженні у дітей = та підлітків з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Європейське агентство з лікарських з= асобів відмовилося від зобов’язання надавати результати досліджень застосування розувастатину у всіх підгрупах дітей з гомозиготною сіме= йною гіперхолестеринемією, первинною комбінованою (змішаною) дисліпідемією та= для профілактики порушень з боку серцево-судинної системи.

Фармакокі= нетика.

Всмоктування

Максимальна концентрація розувастат�= �ну у плазмі крові (С_max) досягається приблизно через 5 �= �один після перорального застосування. Абсолютна бі�= �доступність становить приблизно 20 %.

Розподіл

Розувастатин значним чином захоплюєт= ься печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину = та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становит�= � приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатину зв’язується з білка�= �и плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм

Розувастатин зазнає обмеженого метаб= олізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitr= o із використанням гепатоцитів людини свідча= ть, що розувастатин є неспецифічним субс�= �ратом для метаболізму, опосередкованого = ферментами цитохрому Р450. Основним задіяним із= оферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють ізоферменти CY= P2C19, CYP3A4 та CYP2D6. Основними визначеними метаболітами є N-десметилови= й та лактоновий метаболіти. N-десметилови= й метаболіт приблизно на 50 % менш активн�= �й, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивни= м. На розувастатин припадає більше 90 % активності циркулюючого інгібітор�= � ГМГ-КоА-редуктази.

Виведення

Приблизно 90 % дози розувастатину ви= водиться у незміненому вигляді з калом (разом всмоктана та невсмоктана ді�= �ча речовина), решта виводиться з сечею (приблизно 5 % ‒ у незміненому вигля�= �і). Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 19 годин= і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення плазм= ового кліренсу розувастатину становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – = 21,7 %). Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-р= едуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається за участю ме�= �бранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій ел�= �мінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину зб= ільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні п= араметри фармакокінетики не змінюються.<= o:p>

Особливі групи пацієнтів<= /p>

Вік та ста= ть

Клінічно значущого впли�= �у віку або статі на фармакокінетику розувастатину у доросли= х не спостерігали. Екс= позиція розувастатину у дітей та підл�= �тків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була поді= бною або нижчою порівняно з експозицією у дорослих пацієнтів з дисліпідемією (див. підрозділ «Діти» цього розділу).

Раса

Дослідження фармакокінетики виявили,= що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнам�= �ів та корейців) медіанні значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) т= а максимальної концентрації у плазмі крові (C_max) при= близно вдвічі вищі, ніж у представників європ= еоїдної раси; у індійців медіанні значення AUC та C_max під�= �ищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної �= �армакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європео�= �дної та негроїдної рас.

Ниркова н�= �достатність

У дослідженні за участю пацієнтів із �= �ізним ступенем порушення функції нирок змін концентрації розувастатину а�= �о N-десметилового метаболіту в плазмі крові у пацієнтів з порушеннями легко�= �о або помірного ступеня тяжкості відзна�= �ено не було. У пацієнтів із тяжкими поруше�= �нями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) концентрація = розувастатину у плазмі крові була в 3 рази вищою, а концентрація N= -десметилового метаболіту в 9 разів вищою, ніж у здорових добровольців.= Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебуваю= ть на гемодіалізі, були приблизно на 50 % вищими, ніж у здорових добровольців= .

Печінкова= недостатність

У дослідженні за участю пацієнтів із �= �ізним ступенем порушення функції печінк= и ознак підвищеної експозиції розувастати= ну у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю, виявлено не було. Однак у двох пацієнтів �= � балами 8 та 9 за шкалою Чайлда ‒ П’ю сист�= �мна експозиція розувастатину була щонайменше вдвічі ви�= �ою, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастати�= �у пацієнтам, стан яких оцінюється більше ніж у 9 балів за шкалою Чайлда ‒= П’ю, відсутній.

Генетични= й поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редукта�= �и, в тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних біл�= �ів ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/аб= о ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Ок�= �емі форми поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА асоційовані з підвищенням ек= спозиції (AUC) розувастатину порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 = с.421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не пе= редбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосову�= �ати меншу добову дозу розувастатину.

Діти

Два дослідження фарма�= �окінетики розувастатину (у лікарськ�= �й формі таблеток) у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від= 10 до 17 років або від 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) показали,= що експозиція розувастатину<= span style=3D'mso-ansi-language:#2000'> в дітей є подібною або нижчою порівняно з експ�= �зицією у дорослих пацієнтів. Експозиція роз= увастатину була передбачуваною відповідно до дози та тривалості прийому= протягом більш ніж 2 років спостережень.

Кл= інічні характеристики.

�= �оказання.

Лікування гіперхолестеринемії<= /span>

Дорослим, підліткам та = дітям віком від 6 років із первинною гіперхолестеринемією (типу = ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестери�= �емією) або змішаною дисліпідемією (типу I= Іb) в якості доповнення до дієти, коли дотрим= ання дієти та застосування інших немедик= аментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниже�= �ня маси тіла) є недостатнім.

Доросли= м, підліткам та дітям віком від 6 років при гомози�= �отній сімейній гіперхолестеринемії в якості д�= �повнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (н�= �приклад аферезу ЛПНЩ) або у разі, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних поруше= нь

Для запобігання значни= м серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками= , загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див= . розділ «Фармакологічні властив�= �сті»), в якості доповнення = до корекції інших факторів ризику.

�= �ротипоказання.

Гіп�= �рчутливість до розувастатину або до будь-якого іншог�= � компонента лікарського засобу.

Зах�= �орювання печінки в активній фазі, в тому числі сті�= �ке підвищення сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-= яке підвищення трансаміназ у сироватці, що в 3 рази перевищує верхню межу норми (В�= �Н).

Тяж�= �і порушення функції нирок (кліренс креатиніну <<= span style=3D'mso-ansi-language: EN-US'> 30 мл/= хв).

Міо�= �атія.

Одн�= �часне застосування комбінації софосбувір/велп= атасвір/воксилапревір (див. розділ «Взаємоді�= � з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Одн�= �часне застосування циклоспорину.

Пер�= �од вагітності або годування груддю.

Лік�= �рський засіб протипоказаний жінкам репродуктив= ного віку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доз�= � 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю д�= � міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

–&nbs= p;помірне порушення функції нирок (кліренс креатин= іну < 60 мл/хв)= ;

–&nbs= p;гіпотиреоз;

–&nbs= p;наявність в особистому або родинному анамнезі спад= кових м’язових захворювань;

–&nbs= p;наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосу= вання інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;=

–&nbs= p;зловживання алкоголем;

–&nbs= p;ситуації, що можуть призвести до підвищення концен= трації розувастатину у плазмі крові;

–&nbs= p;належність до монголоїдної раси;

–&nbs= p;супутнє застосування фібратів (див. розділи «Фар�= �акологічні властивості», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші = види взаємодій» та «Особливості застосування»).

�= �заємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви�= �и взаємодій.

Вплив супутніх лік= арських засобів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є суб= стратом для деяких транспортних білків, у тому числі трансп�= �ртера печінкового захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне за= стосування розувастатину з лікарськими засобами, що пригнічують ці �= �ранспортні білки, може призводити до підвищення концентрації розувастатину в= плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Взаємодія з іншим= и лікарськими засобами та інші види взаємодій» (таблиця 2), «Особливості заст�= �сування» та «Спосіб застосування та дози»).

Циклоспорин

У період супутньог= о застосування розувастатину та циклоспорину значення A= UC розувастатину були в середньому приблизно в 7 разів вищими, ніж ті, які спо= стерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2). Розувастати= н протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. ро�= �діл «Протипоказання»). Супутнє застосування розувастатину не впливало �= �а концентрацію циклоспорину в плазмі крові.

Інгібітори протеази

Хоча точний механі= зм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів прот= еази може значно підвищувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2). Наприклад, = у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастати�= �у та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг а= тазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося = підвищенням AUC та C_max роз�= �вастатину приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одн= очасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів протеа�= �и можливе після ретельного обміркування корекції дози розувастатину з огляду = на очікуване зростання його експозиції (д= ив. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємо= дій» (таблиця 2), «Особливості застосування» та «Спосіб застосування т�= � дози»).

Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби

Одночасне застосу�= �ання розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC �= �а C_m=
ax розувастатину в 2 �= �ази (див. розділ «Особливості застосування»).

Зважаю�= �и на дані спеціальних досліджень, фармакокінетичн= о значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, одн= ак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил= , фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози ніацину (нікотин�= �вої кислоти) (≥ 1 г/добу) збільшують ризик міопатії при супут= ньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно= , за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовуют= ь окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуван= ні фібратів (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застос= ування»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосу�= �ання розувастатину в дозі 10 мг та езетимібу в дозі 10 мг пацієнтам із= гіпе= рхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину= в 1,2 раза (див. таблицю 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії м= іж розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ �= �Особливості застосування»).

Антацидні лікарські засоби

Одночасне застосу�= �ання розувастатину з суспензіями антацидів, що містять гідрок= сид алюмінію та магнію, знижувало концентрацію розува= статину в плазмі крові приблизно на 50 %= . Цей ефект був менш вираженим у разі засто= сування антацидних засобів через 2 години після застосування розувастатину. Кліні�= �ну значущість цієї взаємодії не вивчали.

Еритроміцин

Одноча�= �не застосування розувастатину та еритроміц= ину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємодія= може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внас= лідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450

Результати дослід�= �ень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не= індукує ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є неспецифічни= м субстратом цих ізоферментів. Таким чин�= �м, взаємодії розувастатину з іншими лікарськими засобами в результа= ті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігали кліні�= �но значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібіт�= �ром CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Тикагрелор

Тикагрелор може сп= ричиняти ниркову недостатність та впливати на виведення р= озувастатину нирками, підвищуючи ризик й= ого кумуляції. У деяких випадках одночасне застосування �= �икагрелору та розувастатину призводило до зниження функції нирок, підвищення рі�= �ня креатинкінази (КК) та розвитку рабдом�= �олізу. При супутньому застосуванні тикагрелору= та розувастатину слід контролювати функцію нирок та рівень КК.<= /p>
Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатин�= � (див. табл= ицю 2)

При необхідності з= астосування розувастатину з іншими лікарськими засо�= �ами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, дозу розувастатину потрі�= �но скоригувати. Якщо очікується, що експозиція (AUC) розу�= �астатину зросте приблизно в 2 або більше разів, зас= тосування розувастатину слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добо�= �у дозу розувастатину слід скоригувати таким чином, щоб очікувана е�= �спозиція розувастатину не перевищува= ла експозицію, що відзначається при прийомі= дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із ни�= �; наприклад, при застосуванні з гемфібро�= �илом доза розувастатину становитиме 20 мг (збіл�= �шення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні з комбінацією ритона= вір/атазанавір – 10 мг (збільшення експозиції в 3,1 раза). Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатину менш ніж у 2 рази, початкову дозу розу�= �астатину знижувати не потрібно, але слід дотримуватися обережності при з= більшенні дози розувастатину до дози, що перевищує 20 мг.

Таблиця 2

Вплив суп�= �тніх лікарських засобів на експозицію розува�= �татину

(AUC; в поря�= �ку зменшення величини) за опублікованими даними �= �лінічних досліджень

<= /span>

Збільшенн�= � AUC розувастатину в 2 рази або більше ніж у 2 = рази

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Софосбувір/велпатасві�= �/воксилапревір

(400 мг/100 мг/100 мг) + вокси�= �апревір (100 мг) 1 раз на добу, 15 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 7,4 раза

Циклоспорин від 75 мг 2 ра�= �и на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу,

10 днів

↑ 7,1 раза

Даролутамід 600 мг 2 рази н= а добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Регор= афеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8 раза

Атазанавір 300 мг/ритонав�= �р 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 3,1 раза

Велпа= тасвір 100 мг 1 раз на добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Омбітасвір 25 мг/паритапревір 150 мг/

ритон= авір 100 мг 1 раз на добу/

дасаб= увір 400 мг 2 рази на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза

Гразопревір 200 мг/елбасвір 50 мг 1 раз = на добу, 11 днів<= o:p>

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Глекапревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг = 1 раз на добу, 7 дні= в

5 мг 1 �= �аз на добу, 7 днів

↑ 2,2 раза

Лопінавір 400 мг/ритонаві�= � 100 мг 2 рази на добу, 17 днів

20 мг 1 раз на добу,

7 днів

↑ 2,1 раза

Клопідогрель 300 мг однор�= �зова навантажувальна доза, потім 75 мг через 24 години=

20 мг, одноразова доза

↑ 2,0 раза

Гемфіброзил 600 мг 2 рази н= а добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза=

↑ 1,9 раза

Збільшенн�= � AUC розувастатину менш ніж у 2 рази

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Елтромбопаг 75 мг 1 раз на = добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонаві�= � 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу,

7 днів

↑ 1,5 раза

Типранавір 500 мг/ритонав�= �р 200 мг 2 рази на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,4 раза

Дронедарон 400 мг 2 рази на= добу

Не відомо

↑ 1,4 раза

Ітраконазол 200 мг 1 раз на= добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,4 раза **

Езетиміб 10 мг 1 раз на доб= у, 14 днів

10 мг 1 раз на добу,

14 днів

↑ 1,2 раза **

Зниження AUC розувастатину

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Еритроміцин 500 мг 4 рази н= а добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкалін 50 мг 3 рази на до= бу, 14 днів

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

<= /span>

* Дані, представлен= і як зміна в «х» разів, являють собою співвідношення між застос�= �ванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % змі= ни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастати= ну окремо.

Збільшення познач�= �но значком «↑», зменшення – «↓».

** Було проведено д�= �кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатин�= �, в таблиці 2 зазначено найбільш значуще співвідношення.

Такі лікарські засоби/ком= бінації не мали клінічно значущого впливу на AUC розувастатину при їх супутньому застосуванні: алеглітазар 0,3 мг, 7 днів; феноф= ібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів; флукон�= �зол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів; фозампренавір 700 мг/ри= тонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів; кетоконазол 200 мг 2 рази на добу, 7 дн�= �в; рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів; силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 дні�= �.

Вплив розувастати�= �у на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і при застосува�= �ні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку терапії роз= увастатином або при збільшенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосов�= �ють антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоаг�= �лянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Пр�= �пинення застосування розувастатину або зменшення його дози може привести до зни�= �ення МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (Г�= �Т)

Одноча�= �не застосування розувастатину та пероральн= их контрацептивів призводило до підвище�= �ня AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Такі підвищення концент= рацій у плазмі крові слід враховувати при підборі дози пероральни�= � контрацептивів. Дані щодо фармакокінетики розувастатину та препар= атів гормонозамісної терапії при їх супутньому застосуванні відсутні, тому н= е можна виключати подібного ефекту у разі застосування такої комбінації. Однак ком= бінація широко застосовувалася жінкам в рамках клінічних досліджень і переносил�= �ся добре.

Інші лікарські засоби

Дигоксин

За даними спеціаль= них досліджень клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очіку= ється.

Фузидова кислота

Досліджень взаємодії розувастатину з фузидовою кис�= �отою не проводили. Ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміолізу, �= �оже бути збільшений через супутнє застосування препаратів фузидової к�= �слоти системної дії зі статинами. Механ�= �зм такої взаємодії (фармакодинамічної або фармакокінетично= ї, або одночасно обох видів взаємодії) поки не з’ясований. Були повідомлення про випадки рабдоміолізу (в= тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію �= �ікарських засобів. Якщо застосування препарату фузидової кислоти системної д�= �ї є необхідним, лікування розувастатином слід припинити на весь пе= ріод лікування фузидовою кислотою. Також див. розділ «Особливості застосува= ння».

Діти

Дослідження взаєм�= �дії проводили лише за участю дорослих. Ступінь взаємодії у діт�= �й невідомий.

�= �собливості застосування.

Вп= лив на нирки

Про�= �еїнурія переважно канальцевого походження, вияв�= �ена в результаті аналізу за тест-смужками, спостерігалася у пацієнті= в, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і в більшост�= � випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була перед= вісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакц= ії»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових д�= �слідженнях розувастатину вища при застосуванні дози 40 мг. У= пацієнтів, які приймають розувастатин у дозі 40 мг, с�= �ід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вп= лив на скелетну мускулатуру

Пор�= �шення з боку скелетної мускулатури, наприклад мі= алгію, міопатію та зрідка рабдоміоліз, спостерігали у пацієнтів, які приймали р�= �зувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Дуже рід�= �о випадки рабдоміолізу відзначали при застосуванн= і езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати мож= ливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовуват= и з обережністю.

Як і= при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-р= едуктази, частота повідомлень про випадк= и рабдоміолізу, пов’язаного із застосуван= ням розувастатину, у постмаркетинговий період вища при застосуванні дози 40 мг.

Рівень креатинкінази=

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимір= ювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищен= ня КК, які можуть ускладнювати інтерпретацію резул�= �татів. Якщо вихідний рівень КК значно підвищений (> 5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів нео�= �хідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результ= ати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж у 5 разі= в перевищує ВМН, застосування лікарського засобу починати не слід.

Перед початком лікуванн= я

Роз�= �вастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, с�= �ід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. �= �о факторів такого ризику належать:=

–&nbs= p;порушення функції нирок;

–&nbs= p;гіпотиреоз;

–&nbs= p;наявність в особистому або родинному анамнезі спад= кових захворювань м’язів;

–&nbs= p;наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосу= вання інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;=

–&nbs= p;зловживання алкоголем;

–&nbs= p;вік > 70 років;

–&nbs= p;ситуації, що можуть призвести до підвищення рівня �= �озувастатину у плазмі (див. розділи «Фар�= �акологічні властивості», «Взаємодія з іншими лікарс= ькими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);

–&nbs= p;супутнє застосування фібратів.

У та= ких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризи= к потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекоменду�= �ться клінічний моніторинг. Якщо вихідний рівень КК значно підвищений (> 5 ×&nb= sp;ВМН), лікування починати не слід.

В період лікування

Пац�= �єнтів слід поінформувати про необхідність негайно �= �овідомити лікаря про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіологі�= �, що з’явилися, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоман= кою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівень КК. Застосування лікар= ського засобу слід припинити, якщо рівень КК значно підвищений (> 5 × ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тя= жкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КК ≤ 5 × ВМ�= �). У разі зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна= поновити терапію розувастатином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-реду�= �тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом= . Регулярно перевіряти рівень КК у асимпт= оматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко пові�= �омляли про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міо�= �атії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. К= лінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівн= я КК у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.<= o:p>

У декількох випадках повідомляли, що лікув= ання статинами спричиняло виникнення de= no= vo або призвод�= �ло до загострення уже наявної міастенії гравіс або очної ф�= �рми міастенії (див. розділ «Побічні реакці�= �»). Застосування лікарського засобу Розувастатин ІС слід = припинити у разі посилення симптомів. Повідомляли про рецидиви післ= я повторного застосування того самого або іншого статину.

У клінічних дослідженнях не було отримано = доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості паціє�= �тів, які приймали розувастатин та супутні лікарські засоби. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії в= ідзначали у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом �= �з похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзилом, з циклоспорином, ні�= �цином (нікотиновою кислотою), азольними протигрибковими препаратами, �= �нгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує риз�= �к міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази= . Тому застосовувати розувастатин у комбінації з гемфіброзилом не рекомен= дується. Користь подальших змін рівнів ліпідів при застосуванні розувас�= �атину у комбінації з фібратами або ніацином (нікот= иновою кислотою) потрібно ретельн�= � зважувати порівняно з потенційним= и ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 м�= � протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Вза�= �модія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції= »).

Роз�= �вастатин не слід заст= осовувати супутньо з препаратами фузидової кислот�= � системної дії або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою ки�= �лотою. У пацієнтів, у яких застосування препаратів фузидової кислоти системної �= �ії вважається життєво необхідним, лікування статинами слід припинити на ве= сь період лікування фузидовою кислотою. Повідомлял�= � про випадки рабдоміолізу (в тому числі декілька випа�= �ків із летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарс= ькими засобами та інші види взаємодій»). Па�= �ієнтів слід поінформувати про необхідність нег�= �йного звернення по медичну допомогу, якщо вони відчувають будь-які симптоми м�= ��язової слабкості, болю або хворобливої чутливості. Терапію с= татинами можна поновити через 7 днів після прийому останньої дози= фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли є необхідною тривала терапія препаратами �= �узидової кислоти системної дії, наприклад, �= �ля лікування тяжких інфекційних захворювань, необхід�= �ість одночасного застосування розувастатину та фузидової= кислоти потрібно розглядати у кожному конкретному випадку та здійснювати під р= етельним медичним контролем.

Роз�= �вастатин не слід застосовувати пацієнтам із гострим�= �, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку нирков�= �ї недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензі�= �, масштабне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та = електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вп= лив на печінку

Як і= інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастат= ин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/�= �бо мають в анамнезі захворювання печінки.

Рек�= �мендовано перевіряти біохімічні показники функції= печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування розув= астатину слід припинити або необхідно зменшити дозу, якщо рівні трансаміназ у с= ироватці крові більше ніж в 3 рази перевищують верхню межу норми. Частота п�= �відомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівнів= трансаміназ печінки) у постмаркетингови= й період вища при застосуванні дози 40 мг.

У постмаркетинговий період застосування р= озувастатину зрідка повідомляли про випадки печінкової недостатності, в тому= числі з летальним наслідком, у пацієнтів, які приймали статини, зокрема = розувастатин. Якщо на тлі лікування розувастатином розвивається серйозне ур= аження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією або жовтяниц�= �ю, слід негайно припинити застосування розувастатину. Якщо інших причин не вияв�= �ено, не слід поновлювати лікування розувастатином.

У па= цієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовле= ною гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати осно= вну хворобу, перш ніж починати терапію розувастатином.

Тя= жкі шкірні побічні реакції

При застосуванні розувастатину повідомляли = про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса ‒ Джонс= она та індуковану лікарським засобом реакцію з еозинофілією та систем= ними симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожувати житт= ю або призвести до летального насл= ідку (див. розділ «Побічні реакції»). Перед поч= атком терапії лікарським засобом Розувастатин ІС пацієнтів слід поінформ�= �вати про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій. Під час лікування необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо появи цих характерних симптомів. У разі появи симптомів, що вказують на тяжкі шкі= рні побічні реакції, слід негайно припинити прийом лікарського засобу та р= озглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта розвинулась така серйозна реа= кція, як синдром Стівенса ‒ Джонсон= а або DRESS-синдром, застосування лікарськог�= � засобу слід припинити і надалі ні в якому разі його не застосовувати.

Ра= сова належність

До�= �лідження фармакокінетики свідчать про зростання �= �кспозиції розувастатину у пацієнтів монголоїдної раси приблизно в 2 рази порі= вняно з представниками європеоїдної раси (див. розділи «Фармакологічні власт�= �вості», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Ін= гібітори протеази

Під�= �ищену системну експозицію розувастатину спост= ерігали в осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіт�= �рами протеази у комбінації з ритонавіром. Слід оц�= �нити як користь від зниження рівнів ліпідів за допомогою роз= увастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і мож�= �ивість підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові на поча�= �ку терапії та при підвищенні дози розувастатину у цієї групи пацієнтів. Од�= �очасне застосування розувастатину з деякими інгібіторами протеази не рекоме�= �дується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. розділи «Взаємодія з ін= шими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та до= зи»).

Не= переносимість лактози

Пац�= �єнтам із рідкісними спадковими проблемами непере= носимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом мал�= �абсорбції глюкози-галактози не слід застосовув= ати цей лікарський засіб.

Ін= терстиціальна хвороба легень

Під = час застосування деяких статинів, особливо п= ри тривалому лікуванні, повідомляли про&n= bsp;виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень= (див. розділ «Побічні реакції»). До про= явів цієї хвороби можна віднести задишку, неп�= �одуктивний кашель та загальне погіршення стану (підвищена втомлюваніс�= �ь, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворо= бу легень застосування статинів слід припинити.

Цу= кровий діабет

Дея�= �і факти свідчать, що статини як= клас підвищують рівень= глюкози в крові та в деяких пацієнтів, яким загрожує високий �= �изик розвитку цукрового діабету в майбу�= �ньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого �= �івня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, = однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні стат�= �нів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пац�= �єнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6‒6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 �= �г/м², підвищений рівень тригліцеридів, артері�= �льна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними керівництвами.

У к= лінічному дослідженні JUPIT= ER зареєстрова�= �а загальна частота цукрового діабету становила 2,8&nbs= p;% у групі прийому розувастатину та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у п�= �цієнтів із рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Ді= ти

Оці�= �ка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ та = вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від = 6 до 17 років, які при= ймали розувастатин, обмежена періодом тривалі�= �тю 2 роки. Після 2 років досліджуваного лікуван�= �я жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання вия= влено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У клінічному дослідженні у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів,= підвищення рівня КК <= /a><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK49'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK51'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK53'>> 10 × ВМН <= /span>та симптоми з боку м’язів після фізичного н= авантаження або підвищеної фізичної активності спостерігали частіше порівня= но з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або = годування груддю.

Лікарський засіб проти= показаний в період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного = віку повинні використовувати належні засоби контраце= пції.

Оскільки �= �олестерин та інші продукти біосинтезу холестерину ві�= �іграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригні�= �ення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування розувастати�= �у в період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного в= пливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в пе�= �іод застосування лікарського засобу Розувастатин ІС, лікування слід негайно �= �рипинити.

Розувастатин потрапляє в молоко щурів.= Даних щодо проникнення розувастатину у грудне молоко у людини немає (див. розді= л «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реак�= �ії при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджен= ня впливу розувастатину на здатність керувати авт�= �мобілем та працювати з іншими механізма�= �и не проводили. Од= нак, з огляду на фармакодинамічні властивості розуваста�= �ину, малоймовірно, що лікарський засіб впливатиме на таку здатність. При керува�= �ні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість= запаморочення в період лікування.<= /span>

�= �посіб застосування та дози.

Пер�= �д початком лікування пацієнту слід призначити стан�= �артну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лік= ування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії �= �а відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загал= ьноприйнятих керівництв.

Лікарський засіб Розувастатин ІС можн�= � приймати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолесте�= �инемії

Рек�= �мендована початкова доза становить 5 або 10 мг перор�= �льно 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так = і для пацієнтів, переведених на прийом розувастатину з прийому іншого інгібіто�= �а ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початков�= �ї дози слід враховувати рівень холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судин= них порушень у майбутньому, а також ймовірність розвитку небажаних р= еакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 ти�= �ні (див. розділ «Фармакологічні властивості»). З огляду на те, що на тлі= застосування лікарського засобу в дозі 40 мг небажані реакції виникають час�= �іше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно тит�= �увати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринеміє= ю та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема пацієнтам із сімейною �= �іперхолестеринемією), у яких не вдало�= �я досягти мети лікування при застосуванні = дози 20 мг і які перебуватимуть під рег�= �лярним наглядом (див. розділ «Особливості засто�= �ування»). На початку прийому лікарського засобу в дозі 40 мг рекомендо�= �аний нагляд лікаря.

Профілактика серцево-судинних поруше= нь

У до= слідженні зниження ризику серцево-судинних подій розув= астатин застосовували у дозі 20 мг на добу (див. = розділ «Фармакологічні властивості»).

Пацієнти літнього віку

Рек�= �мендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 ро�= �ів становить 5 мг (див. розділ «Особливості з= астосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти з нирковою нед�= �статністю

Пац�= �єнтам із порушеннями функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості корекція = дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із порушенн= ями функції нирок помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) стан�= �вить 5 мг. Доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана. Застосування р�= �зувастатину пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок протипоказано= у будь-яких дозах (див. розділи «Фармакол= огічні властивості» та «Протипоказання»).=

Пацієнти з порушеннями �= �ункції печінки

У па= цієнтів із порушеннями функції печінки, що оцінювал= ися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю, підв= ищення системної експозиції розувастатину не спостерігал= и. Однак у пацієнтів із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю= системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакологічні властивості= »). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особли= вості застосування»). Досвід застосування розувастатину пацієнтам, я�= �і набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю, відсутній. Розуваста�= �ин протипоказаний пацієнтам із захворюв= аннями печінки в активній фазі (див. розділ «Про�= �ипоказання»).

Расова належність=

У па= цієнтів монголоїдної раси спостерігали підвищен= у системну експозицію розувастатину (див. розділи «Фармакологічні властивост= і», «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Рекомендована початкова = доза для пацієнтів монголоїдної раси<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> становить 5 мг. Доза 40 мг= таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм<= o:p>

Пев�= �і типи генетичного поліморфізму можуть призвод= ити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакологіч= ні властивості»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму реко�= �ендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю �= �о розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для паці�= �нтів із факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Доза= 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).=

Супутнє застосування=

Роз�= �вастатин є субстратом різних транспортних білків (н= априклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі р�= �бдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину з= певними лікарськими засобами, які можуть підвищувати концентрацію роз�= �вастатину в плазмі крові внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (�= �априклад з циклоспорином та певними інгібіторами протеази, в тому числі комб�= �націями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. роз= діли «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Осо�= �ливості застосування»). Якщо це можливо, слід розглянути застосування ал= ьтернативних лікарських засобів та у разі необхідності тимчасово перервати т�= �рапію розувастатином. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із р= озувастатином уникнути неможливо, слід ретельно оцінити співвідношення користь= /ризик одночасного застосування лікарських засобів та відповідним чином = відкоригувати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими з= асобами та інші види взаємодій»).

&n= bsp;

Діти.

Зас�= �осування лікарського засобу дітям має проводити л= ише спеціаліст.

Ді= ти та підлітки віком від 6 до 17 років (˂&nbs= p;ІІ‒V стадії роз= витку за Таннером)<= /o:p>

Гетерозиготна сімейна= гіперхолестеринемія

Звичайна початкова добо= ва доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гі�= �ерхолестеринемією становить 5 мг на добу.

• Звичайна доза для дітей віком від 6 = до 9 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становит�= � 5‒10 мг перорально 1 раз на добу. Безпеку та ефективність засто= сування лікарського засобу в дозах понад 10 мг пацієнтам цієї= популяції не досліджувал�= �.

• Звичайна доза для дітей віком від 10= до 17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становит�= � 5‒20 мг перорально 1 раз на добу. Безпеку та ефективність засто= сування лікарського засобу в дозах понад 20 мг пацієнтам цієї популяції не досліджували.

Підвищувати дозу слід в�= �дповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та перенос= имості лікарського засобу, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. р= озділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином д�= �тям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринем�= �чну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Гомозиготна сімейна гіперхолестерин= емія

Рекомендована максимальна доза для д= ітей віком від 6 до 17 років із гомозиготною сімейною гіперхолестерине�= �ією становить 20 мг 1 раз на добу.

Рекомендована початкова доза станов�= �ть 5‒10 мг 1 раз на добу залежно від віку, маси тіла та поп= ереднього застосування статинів. Підвищувати дозу до максимальної ‒<= span style=3D'mso-ansi-language: UK'> 20 мг 1 раз на добу ‒ слід відповідно до індивідуальної відповіді �= �итини на лікування та переносимості = лікарського засоб�= �, дотримуючись рекомен= дацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосув�= �ння»). Перед початком терапії розувастат= ином дітям та підліткам слід призначити станд= артну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом = лікування.

Досвід застосування розувастатину в д�= �зах понад 20 мг пацієнтам цієї популяції обмежений.

Таб�= �етки по 40 мг не застосовують дітям.

Ді= ти віком до 6 років

Безпеку та ефективність застосування лікарс= ького засобу дітям віком до 6 років не вивчали. = Тому лікарський засіб не рекоме= ндується застосовувати дітям віком до 6 років.<= s>

�= �ередозування.

Спе�= �ифічного лікування передозування немає. Лікуванн�= � має бути симптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальн= их заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівнів кре= атинкінази. Ефективність гемодіал= ізу малоймовірна.

Побічні реакції.

Небажані реакції, що відз�= �ачаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасо= ві. У контрольованих клінічних дослідже�= �нях менше 4 % пацієнтів, які застосовували розувастатин, в= ийшли із дослідження через небажані реакції.

Нижче наведено профіль небажаних реакці�= �, пов’язаних із застосуванням= розувастатину, за= даними клінічних досліджень та великого досвід�= � післяреєстраційного застосування. Небажані реакції класифіковано за часто�= �ою та системно-органними класами.

За частотою �= �ебажані реакції розподілено таким чином: часто (в= ід ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), р�= �дко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000),= невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними д�= �ними).

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліне�= �ропатія, втрата пам’яті; частота невідома – периферична невропатія, розл�= �ди сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари), міастенія гравіс.

З б= оку органу зору: частота нев�= �дома – очна форма міастенії.

З боку психіки: частота невід�= �ма – депресія.

З боку шлунково-кишкового= тракту: часто – = запор, нудота, абдомінальний біль; рідко – панк�= �еатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної си= стеми: рідко – = підвищення рівнів печінкових трансаміназ; дуже рідк= о – жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної систем= и: часто – цукровий діабет [час�= �ота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкоз= и натще ≥ 5,6 ммоль= /л, ІМТ > 30 кг/м², підвищений ріве= нь тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі)].

З боку органів дихання, грудної клітки та се= редостіння: частота невідома – кашель, задишка.

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – тро�= �боцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневро= тичний набряк.

З боку шкіри та підшкірно�= � клітковини: нечасто – свербіж, висип, кроп= ив’янка; частота невідома – синдром Стівенса – Джон= сона, індукована лікарським з= асобом реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).

З боку скелетної мускулатури та сполучної т= канини: часто – міалгія; рідко – міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, вовчакоподібний синдро�= �, розрив м’язів; дуже рідко – артралгія; �= �астота невідома – порушення з боку сухожиль, інколи усклад�= �ені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку нирок та сечовиділ�= �ної системи: дуже рідко = – гематурія.

З боку репродуктивної сис= теми та молочних залоз: дуже рідко = – гінекомастія.

Загальні розлади: часто – астен�= �я; частота невідома – набряк.

Як і при застосува�= �ні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реа�= �цій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурію перев�= �жно канальцевого походження, виявлену в результаті аналіз= у за тест-смужками, спостерігали у пацієнтів, які застосовували розувастат�= �н. Зміни вмісту білка у сечі від 0 або слідів до значення «++» або більше спосте�= �ігали у < 1 % пацієнтів у деяких часових точках при застосуванні= розувастатину у дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3 % – у дозі 40 мг. Невелике збільшення �= �астоти зміни вмісту білка у сечі ві�= � 0 або слідів до значення «+» спостерігали при з= астосуванні розувастатину у дозі 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалася або протеїнурія зникала сп�= �нтанно при продовженні терапії. <= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK46'>�= �а даними<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK47'> клінічних досліджень = та постмаркетингових спостережень на сьогодні не в= иявлено причинно-наслідкового зв’язку між протеїнурією та гострим або = прогресуючим захворюванням нирок.<= /span>

На тлі застосування розувастатину відзнача= ли випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота їх незначн�= �.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:timesnewroman;mso-ansi-language:= UK; mso-bidi-font-weight:bold'>Вплив на скелетну мускулатуру

Ураження скелетної м�= �скулатури, такі як міалгія, міопатія (зокрема міозит) та зрі�= �ка рабдоміоліз, у тому числі з гострою нирковою недостатністю, відзнач�= �ли при застосуванні розувастатину в будь-яких дозах, особливо > 20 мг.

У пацієнтів, які прий�= �али розувастатин, спостерігали дозозалежне зростання рівн= я креатинкінази; у більшості випадків явище було незначним, асимптоматичним та= тимчасовим. Якщо рівень КК підвищений (> 5 ×&= nbsp;ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:timesnewroman;mso-ansi-language:= UK; mso-bidi-font-weight:bold'>Вплив на печінку=

Як і при застосува�= �ні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невелик�= �ї кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначали дозозалежне пі�= �вищення рівнів трансаміназ; у більшості<= /span> випадків явище було незначним, асимптома= тичним та тимчасовим.

На тлі застосування д= еяких статинів відзначали такі небажані явища, як розла�= � статевої функції; окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особли�= �о при тривалому застосуванні (див. розділ «Осо= бливості застосування»).

Частота п�= �відомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з бо�= �у нирок та печінки (переважно підвищенн= я активності печінкових трансаміназ) більша при засто= суванні розувастатину у дозі 40 мг.

Діти

Підвищення рівня кре�= �тинкінази > 10&nbs= p;× ВМН та �= �имптоми з боку м’язів після фізичного навантаже�= �ня або підвищеної фізичної активності спостерігали частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей та підлітків порівняно= з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте пр= офіль безпеки розувастатину у дітей був подібн= им до такого у д= орослих.

Повідомлення про підозрювані побічн�= � реакції

Прохання до медичних працівників пов= ідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему= повідомлень з метою контрол= ю за співвідношенням ко= ристь/ризик застосування лікарського засобу.

Термін придатності.

3 роки.

Ум= ови зберігання.

Збе�= �ігати в оригінальній упаковці при температурі н�= � вище 25 °С.

Збе�= �ігати у недоступному для дітей місці.

Уп= аковка.

По 10= таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Ка= тегорія відпуску.=

За р= ецептом.

Ви= робник.

Тов�= �риство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».=

&n= bsp;

Місцезнаходження вироб�= �ика та адреса місця провадження його діяльності.=

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиї= вської дороги, 40-А.

Збільшенн�= � AUC розувастатину в 2 рази або більше ніж у 2 = рази
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Софосбувір/велпатасві�= �/воксилапревір (400 мг/100 мг/100 мг) + вокси�= �апревір (100 мг) 1 раз на добу, 15 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 7,4 раза
Циклоспорин від 75 мг 2 ра�= �и на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7,1 раза
Даролутамід 600 мг 2 рази н= а добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Регор= афеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза
Атазанавір 300 мг/ритонав�= �р 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 3,1 раза
Велпа= тасвір 100 мг 1 раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Омбітасвір 25 мг/паритапревір 150 мг/ ритон= авір 100 мг 1 раз на добу/ дасаб= увір 400 мг 2 рази на добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза
Гразопревір 200 мг/елбасвір 50 мг 1 раз = на добу, 11 днів<= o:p>	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Глекапревір 400 мг/пібрентасвір 120 мг = 1 раз на добу, 7 дні= в	5 мг 1 �= �аз на добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Лопінавір 400 мг/ритонаві�= � 100 мг 2 рази на добу, 17 днів	20 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раза
Клопідогрель 300 мг однор�= �зова навантажувальна доза, потім 75 мг через 24 години=	20 мг, одноразова доза	↑ 2,0 раза
Гемфіброзил 600 мг 2 рази н= а добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза=	↑ 1,9 раза
Збільшенн�= � AUC розувастатину менш ніж у 2 рази
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Елтромбопаг 75 мг 1 раз на = добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,6 раза
Дарунавір 600 мг/ритонаві�= � 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонав�= �р 200 мг 2 рази на добу, 11 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,4 раза
Дронедарон 400 мг 2 рази на= добу	Не відомо	↑ 1,4 раза
Ітраконазол 200 мг 1 раз на= добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,4 раза **
Езетиміб 10 мг 1 раз на доб= у, 14 днів	10 мг 1 раз на добу, 14 днів	↑ 1,2 раза **
Зниження AUC розувастатину
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє=	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Еритроміцин 500 мг 4 рази н= а добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкалін 50 мг 3 рази на до= бу, 14 днів	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %