ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛЕВОФЛОКСАЦИН

(LEVOFLOXACIN)

= Ск= лад:

= ді= юча речовина: levofl= oxacin;

= 1 таблетка містить левофлоксацину (у вигляді левофлоксацину гемігідрату) 250 мг або 500 мг;

= до= поміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон К-30, кроспові= дон, кремнію діоксид колоїдний безводний,

= магнію стеарат, натрію<= /span> лаурилсульфат, п= ропіленгліколь, покриття = Protectab НР-1: гіпромелоза, таль= к, титану

= діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

= Лі= карська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

= Ос= новні фізико-хімічні властивості: продов= гуваті двоопуклі таблетки жовтого кольору, вкриті оболонкою, з лінією<= /span> розлому з одного боку.

= Фа= рмакотерапевтична група.

= Антибактеріальні засоби групи хінолонінолони. Код АТХ J01M A12.

= Фа= рмакологічні властивості.

= Фармакодинаміка.<= o:p>

= Левофлоксацин – це синтетичний антибактеріальний лікарський засіб із групи фторхінолонів, S-енантіом= ер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину. Як антибактеріальний препарат і= з групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

= Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить в= ід співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (С_max) або площі під кривою «концентрація-час» (АUC) та мін<= /span>імальної інгібуючої (подавляючої) концентрації (МІК (МПК)).

= Основний механізм= резистентності є наслідк= ом мутації у генах gyr-A. In <= span class=3DSpellE>vitro існує перехресна резистентність між<= /span> левофлоксацином та іншими фторхінолонами.<= /o:p>

= Завдяки механізму дії зазвичай не існ= ує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибакте= ріальних засобів.

= Рекомендовані Євр= опейським комітетом з тестування антимікр= обної чутливості (EUCAST) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мі= кроорганізми від<= /span> організмів проміжно чутливих (<= span class=3DSpellE>помірно<= /span> резистентних) та проміжно чутливі від резистентних організм= ів, представлені у таблиці 1 тестування МІК (мг/л).

Таблиця 1

Клін<= /span>ічні граничні значення МІК EUCAST для левофлоксацину<= /span>

Патоген	Чутливі	Резистентні
= Enterobacteriacae	≤ 1 мг/л	> 2 мг/л
= Pseudomonas= spp.	≤ 1 мг/л	2 мг/л
= Acinetobacter= spp.	≤ 1 мг/л	2 мг/л
= Staphylococcus= spp.	≤ 1 мг/л	2 мг/л
S. pneumoniae¹	2 мг/л	2 мг/л
= Streptococcus= A, B, C, G	≤ 1 мг/л	2 мг/л
H. influenzae, M.catarrhalis²	≤ 1 мг/л	≤ 1 мг/л
Межові значення, не пов’язані з видами³=	≤ 1 мг/л	2 мг/л
= 1Граничне значення МІК між чутливими та промі= жно чутливими= (помірн= о резистентними) штамами було збі= льшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варі= абельні= сть зазначеного параметра. Граничні значення стосуються терапії високих доз. 2Штами з величинами МІ= К, вищими від граничного значення між чутливими та промі= жно чутливими= (помірн= о резистентними) штамами, є дуже рідкі= сними або про них ще не повідомляли. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, і, якщо результат буде підтверджено, наді= слати ізолят у довідкову= лабораторію. 3Граничні значення МІ= К, не пов'язані з видами, були визначені переважно за даними фармакокінетики/фармакодинаміки та є незалежними від розподілу МІК певних видів. Граничні значення МІК використовуються лише для видів, яким не було визначено конкретне для в= иду межове значення, та не вико= ристовуються для видів, де не рекомендується<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:ArialMT'> тестування на чутливість чи для яких існує недостатньо дока= зів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби).

= Рекомендовані CLSI (Інс= титутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше – NCCLS) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділя= ють чутливі від проміжно чутливих організмів та проміжно чутливі ві<= /span>д резистентних організмів<= /span>, представлено у таблиці 4 для тестування МІК (мкг/мл) або диско-дифузного методу (діам= етр зони [мм] з використанням диска з левофлокса= цином 5 мкг).

Таблиця 2

= Рекомендовані CLSI граничні значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину (М100-S17, 2007)

Патоген

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriacae

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

Не Enterobacteriacae

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

Acinetobacter spp.=

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

Stenotrophomonas maltophilia=

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

Staphylococcus spp.=

≤ 1 мкг/мл

≥19 мм

≥ 4 мкг/мл

≤ 15 мм

Enterococcus spp.=

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

H. influenzae<= /p>

M.catarrhalis^{<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri=
f;
mso-fareast-font-family:ArialMT;mso-ansi-language:EN-US'>1}

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

Streptococcus pneumoniae<= o:p>

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

β-гемолі= тичний Streptococcus

≤ 2 мкг/мл

≥17 мм

≥8 мкг= /мл

≤ 13 мм

1 Відсутність або рідкі= сне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж «чутливі». Для штамів, що дають результати, які свідчать про «нечутливу» категорі= ю, ідентифі= каці= я організмі= в та результати тестів на протимікробну чутливі<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho"'>сть повинні бути пі= дтверджені довідковою лабораторією з використанням еталонного методу розве= день CLSI.

Антибактеріал= ьний спектр

= Поширеність резистентності для вибраних видів<= /span> може варіювати географічно та з часом. Бажано отримати локальну і<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>нформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких і<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>нфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліст= а, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність агента щонайм= енше при деяких типах інфекцій є сумнівною.

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

= Staphylococcus aureus* метицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes*

Аеробні грамнегативні бактерії

= Burkholderia cepacia**, Eiken= ella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus = para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, <= span class=3DSpellE>Moraxella catarrhalis*, <= span class=3DSpellE>Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus.

Інші

= Chlamydophila pneumoniae*, Chl= amydophila psittaci, Chlamidia= trachomatis, Legionella <= span class=3DSpellE>pneumophila*, Mycoplasma = pneumoniae*, Mycoplasma <= span class=3DSpellE>hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

= Enterococcus faecalis*, Staph= ylococcus aureus метицилінрезистентний, Staphylococcus coagulase spp.=

Аеробні грамнегативні бактерії

= Acinetobacter baumannii*, Citr= obacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter <= span class=3DSpellE>agglomerans, Enterobacter= cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia <= span class=3DSpellE>stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens*.

Анаеробні бактерії

= Bacteroides fragilis, Bacter= oides ovatus** , Bacteroides thetaiotamicron** , Bacteroides<= /span> vulgatus**, Clostridium <= span class=3DSpellE>difficile**

= * Клін<= /span>ічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізо= лятів у затверджених клінічних показаннях.

** Природна проміжна чутливість.

Інші дані

= Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, м= ожуть потребувати комбінованої терапії.

Фармакокінетика.

Абсорбція

= Левофлоксацин при пероральному прийомі швидко та майже цілком всмоктується, при цьому пікові концентрації у плазмі крові досягається протягом 1 години. Абсолютна біодосту= пність становить приблизно 100 %.

Їжа майже не впливає на всмоктувння левофлоксацину.

Розподіл

= Приблизно 30–40 % левофлоксацину зв'яз= ується з протеїном сироватки крові. Кумулятивний ефект при багато= разовому застосуванні левофлоксацину у дозі 500 мг 1 раз= на добу практично відсутній. Існує незначний, але передб= ачуваний кумулятивний ефект після застосування доз по 500 мг 2 рази на добу. Стабільний стан досяга= ється протягом 3 днів.

Проникнення у тканини та рідини орган= ізму=

Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легень (БСТЛ)

= Максимальна концентрація<= /span> левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів<= /span> після застосування 500 м= г перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.

Проникнення у тканини легень

= Максимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легень після застосування 500 мг перорально станов= или прибли= зно 11,3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях переви= щує таку у плазмі крові.

Проникнення у вміст міхура

= Максимальні концентрації левофлоксацину 4,0–6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалися через 2–4 години після прийому препарату протягом 3 днів застосування у дозах 500 мг 1–2 рази на д= обу відповідно.

Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> рідину.

Проникнення у тканини простати

= Після застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2,0 <= span class=3DSpellE>мкг/г відп= овідно через 2 години, 6 годин на 24 години; середній коефіцієнт концентраці= й простата/плазма становив 1,84.=

Концентрація у сечі

= Середня концентрація<= /span> у сечі через 8–12 годин післ= я одноразового прийому перорально дози = 150 мг, 300 мг або 500 мг левофлоксацину становила 44 мг/л, 9= 1 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

= Левофлоксацин метаболізується дуже незна= чною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофл= оксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кіль= кості препарату, що виділяється з сечею.

Левофлоксацин є стереохі= мічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.

Виведення

= Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з п= лазми крові відносно повільно (період напіввиведення стан= овить 6–8 годин). Виведення відб= увається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).

= Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування, що свідчить про те, що ці шля= хи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лінійність

Левофлоксацин має л= інійн= у фармакокінетику<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> у діапазоні 50-600 мг.

Пацієнти= з нирковою недостатністю

= На фармакокінетику<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> левофлоксацину впливає ниркова недост= атність. При зниженні функції нирок знижує= ться ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з таблиці 3.

Таблиця 3

Кліренс креатиніну (мл/хв)	< 20	20–40	50–80
Нирковий кліренс<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:ArialMT'> (мл/хв)	13	26	57
Період напівв= иведення (години)	35	27	9

Пацієнти= літнього<= /u> віку<= u>

= Немає значних відм= інностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів<= /span> та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов'язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відм= інності

= Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні ві= дмінн= ості у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відм= інності є клінічно значущими.

Клінічні характеристики.<= /o:p>

Показання.

= Лікарський засіб Левофлоксацин показаний для лікування у дорослих таких = інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:

= – гострі бактеріал= ьні синусити;

= – загострення хронічн= ого обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт;

= – негоспітальна<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> пневмонія;

= – ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин;

= – неускладнений цистит;

= (У разі лікування= вищезазначених інф= екцій препарат застосовувати лише тоді, коли застосування інших

= антибактеріальних<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> засобів, які зазвичай призначають для початкового лікування даних інфекцій, неможливе)

= – ускладнені інфекції сечовидільного<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> тракту та гострий пієло= нефрит;

= – хронічний бактеріальний простатит;

= – легенева форма сибірс= ької виразки: постконтактна профі<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>лактика та лікування.

= Левофлоксацин у даній лікарській формі (таблетки) можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнт= ам, які продемонстрували поліпш= ення в ході первинного ліку= вання левофлоксацином, розчином для інфузій.

= Необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Протипоказання.

= Підвищена чутливість до левофлоксацину, до інших хінолонілепсія<= /span>; скарги на побічн= і реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолінів= ; дитячий вік; період вагітності або годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на препарат

Солі заліза, антациди, що містять магн= ій та алюміній, диданозин

= Всмоктування левофлоксацину значно зме= ншується, коли одночасно з таблетками левофлоксацину приймати солі заліза та антациди, = що містять магній чи алюміній<= /span>, або диданозин (лише для форм, які мі= стять буферні агенти ал= юмінію<= /span> або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів з мультиві= тамінами, які містять цинк, призво= дить до зниження їх абсорбції при пероральному прийомі. Рекомендується не застосовувати препарати, які мі= стять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній або алюміній, або диданозин (це стосується лише лікарських форм диданозину, які містять буферні агенти ал= юмінію<= /span> або магнію), протягом 2 годин до або після прийому таблеток левофлоксацину (див.= розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Солі кальцію мінімально впливають на абсо= рбцію левофлоксацину при пероральному застосуванні.

Сукральфат<= /o:p>

= Біод= оступність таблеток левофлоксацину значно зменшу= ється при одночасному застосуванні препарату з<= /span> сукральфатом. Якщо пацієнтові необхідно отримувати як сукральфат, так і левофлоксацин, краще приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксаци= ну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Теофілін, фенбуфен або інші подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

= Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліно= м. Проте можливе суттєве= зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліно= м та нестероїдними протизапальними засобами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж<= /span> при прийомі лише левофлоксацину.=

Пробенецид і циметидин

= Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирков= ий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 % та <= span class=3DSpellE>пробенециду на 34 %. Це тому, що оби= два препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, які випробовували у ході дослідження, не є вірогідн= им, що статистично значущі кіне= тичні відмінності мали клі<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>нічн= у значущість. Слід з обереж= ністю ставитися до одночасного застосування левофлоксацину з лікарськими засобами, що впливають на каналь= цеву секрецію, такими як пробенецид та ци= метидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.

Інша інформація

= На фармакокінетику левофлоксацину при одночасному з = ним застосуванні не спричиняють ніяк= ого клінічно значущого впливу карбонат кальцію, дигоксин, глібенкл= амід, ранітиди= н.

Вплив препарату на інші лікарські засоби=

Циклоспорин<= /o:p>

= Період напіввив= едення циклоспорину збільшуєть= ся на 33 % при одночасному прийомі з левофлокс= ацином.

= Антагоністи вітаміну К

= При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну= К (наприклад, варфарином) пові= домляли про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне спі<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>ввідн= ошення) та/або кровотечі, які можуть бути

= вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоні= сти віта= міну К, необхідно здійснювати контроль показників<= /span> коагуляції (див. розділ<= /span> «Особливості застосування»).

= Лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ<= /p>
= Левофлоксацин, як і інші фторхіно= лони, слід застосовувати з обережніст= ю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QТ (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти та м= акроліди) (див. розді= л «Особливості застосування» (Подовження інтервалу QТ)).

= Інша значуща інформація

= Не відзначається впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну= (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що сві<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>дчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

= Прийом їжі

= Не спостерігалося<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> клінічно значущої взаємодії з харчовими продуктами. Таблетки левофлоксацину, таким чином, можна приймати незалежно від прийому їжі.

=

Особливості застосування.

= Необхідно уникати застосування левофлоксацину пацієнтам, які в минулому мали серйозні небажані реакції при застосуванні хінолонінолонів (див. розділ «Побічні реакції»). Ліку= вання цих пацієнтів левофлоксацином слід розпочинати лише за відс= утності альтернативних варіан= тів лікування та після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику (див. також розділ «Протипоказання»).

= У разі легеневої форми сибірс= ької виразки застосування ґру= нтується на даних чутливості in vitro Bacillus anthracis = та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних застосування людям. Лікарі повинні враховувати націон= альні та/або міжнародн= і документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки.

Метицилінрезистентний S. aureus

= Для метицилінрезистентного S. aureus= (MRSA) існує дуже висока імовірніст= ь корезистентності до фторхінолонів, у тому числі= до левофлоксацину. У зв'язку з цим = левофлоксацин не рекомендований для ліку= вання інфекцій, відомим або підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків<= /span>, коли результати лабораторних тестів підт= вердили чутливість збудника до левофлоксацину (і якщо вважається неможливим застосування зазвичай рекоменд= ованих антибактеріальних засобів для лікування MRSA-інфекцій).

= Левофлоксацин можна застосовувати для ліку= вання гострого бактеріал= ьного синуситу та загострення хроні<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>чного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином.

= Резистентність до фторхінолонільш частого збудника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює у різних країнах. При призначенні фто= рхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності E. сoli до фторхінолонів.

= Тривалі, інвалідизуючі та потенційно необоротні серйозні небажані реакції на лікарський засіб<= /i>

= У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхіно= лони, незалежно від їхнього віку і наявності факторів ризику, спостерігалися дуже рідкісн= і випадки пролонгованих (впродовж місяців<= /span> або років), інвалідизуючих та пот= енційно необоротних серйозних небажаних реакцій на лікарський засіб, що впливають на різні, іноді множинні системи організму (кістково-м'язову, нервову системи, психіку, органи чуття). Застосування левофлоксацину<= /span> необхідно негайно припинити після появи перших ознак або симптомів<= /span> будь-якої серйозної небажаної реакції і звернутися до лікаря.

Тендиніт та розриви сухожиль

= Тендиніти і розриви сухожиль (особливо ахіллово= го сухожилля, але не обмежуючись ним), іноді білатеральні, можуть виникати вже через 48 годин після початку лікування хінолонами і фторхіно= лонами, повідомляли про їх виникнення навіть через кілька місяців<= /span> після припинення лікування. Ризик тендиніту та розриву сухожилків підв= ищується у пацієнтів літн= ього віку, пацієнтів, які отримують 1000 мг левофлоксацину на добу, пацієнтів з порушенням функції нирок, паціє<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>нтів<= /span> після трансплантації паренхіматозних органів та пацієнтів, які отримують лікування кортикостероїдами. Тому слід уникати супутньої терапії кортикостероїдами.

= При появі перших симптомів<= /span> тендиніту (наприклад болісного набряку, запалення) необхідн= о припинити лікування= левофлоксацином та слід розглянути можливість призначення альтернативного лікування. Необхідно забезпечити відповідн= е лікування ураженої кінцівки(-вок) (наприклад, іммобілізацію<= /span>). Не слід застосовувати кортикостероїди при появі ознак тендинопатії.

= Добову дозу необхідн= о коригувати для пацієнт= ів літнього віку, зважаючи на кліренс креатиніну. Необхідно

= контролювати стан пацієнт= ів літнього віку, якщо їм призначено левофлоксацин.<= /span>

= Захворювання, спричинені Clostridium <= span class=3DSpellE>difficile

= Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/або геморагічна, під час чи після лікування препаратом (у тому числі протягом кількох тижнів після ліку= вання) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile.

= Захворювання, зумовлене Clostridium difficile, за своєю тяжкістю може варіювати від легкого до небезпечного для життя; найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. У зв'язку з цим важливо брати до уваги можливість такого діагнозу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: ArialMT'> у пацієнтів, в яких на тлі лікування левофлоксацином або після нього розвивається тяжка діарея. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити застосування препарату, а пацієнтів<= /span> необхідно терміново лікувати підтримуючими засоб= ами ± специфічна терапія (наприкладcпероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечник= у, протипоказані у цій клінічній<= /span> ситуац= ії.

= Пацієнти, схильні до судом

= Хіно= лони можуть знижувати судомний поріг та провокувати виникнення судом. Препарат протипоказаний паціє<= /span>нтам з епілепсією в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). Як і у випадку з іншими хінолонами, левофлоксацин слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, зокрема пацієнтам з попередніми ураженнями центральної нервової системи, = при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестерої= дними протизапальними засобами або лікарськими засобами, що підв= ищують судомну готовніст= ь (знижують судомний поріг<= /span>), наприклад теофіл<= /span>іном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи судом ліку= вання левофлоксацином необхідно припинити.

= Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази<= /span>

= Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схиль= ними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними= засобами групи хінолонім слід застосовувати з обережніст= ю.

= Пацієнти з нирковою недостатністю

= Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для пацієнт= ів із послабленою функці= єю нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливост= і)

= Левофлоксацин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (напр= иклад ангілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити ліку= вання і звернутися до ліка= ря.

= Тяжкі побічні реакції з боку шкіри

= При застосуванні левофлоксацину повідомляли про тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як токсичний епідермальний некроліз (ТЕН, також в= ідомий як синдром Лайєлла<= /span>), синдром Стівенса–Джонсона (ССД) і реакція на лікарський засіб з еозинофі= лією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть бути небезпечними для життя або летальними (див. розділ «Побічні реакції»). Під час призначення лікарського засобу пацієнтів необхідно попередити про ознаки та симптоми цих тяж= ких реакцій з боку шкіри та встановити ретельний нагляд.

= Якщо виникають ознаки та симптоми, що свідчать про ці реакції, с= лід негайно припинити застосування левофлоксацину і розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта розвинулася т= ака серйозна реакція як ССД, ТЕН або DRESS-синдром при застосуванні левофлокса= цину, то забороняється повторно починати лікування= цього пацієнта левофлоксацином.

= Зміна рівня глюкози у крові

= При застосуванні хінолонінтам, хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) чи інсулін, повідомляли про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікемія<= /span>, так і гіпоглікемія). Повідомляли про випадки гіпоглічної коми. У па= цієнтів<= /span>, хворих на цукровий діаб= ет, необхідно контролювати рівень цукру в крові (див. розділ<= /span> «Побічні реакції»).

= Профілактика фотосенсибілізації

= Хоча фотосенсибіліз= ація виникає дуже = рідко при прийомі левофлоксацину= , з метою її уникнення пацієнт= ам не рекомендується без особливої потреби підд= аватися дії сильних сонячних променів або штучного УФ- випроміню= вання (наприклад, ламп штучного ультрафіолетового випромінювання, солярію) під час прийому левофлоксацину та протяго= м 48 годин після припинення застосування препарату.

= Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К<= /i>

= У зв'язку з можливим збіль= шенням показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне спі<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>ввідн= ошення) та/або кровотечі у пацієнт= ів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом віта= міну К (наприклад варфарином), слід спостерігати за показниками коагу= ляційних тестів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

= Психотичні реакції

= Повідомляли про психотичні реакції у паціє= нтів<= /span>, які приймають хінолони, включаючи левофлокс= ацин. У дуже рідкісних випадках такі реакції прогресували до суїцидал= ьних думок та самодеструктивної поведінки, іно= ді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо у пацієнта виникають ці

= реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідн= их заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із<= /span> психотичними розладами та пацієнтам із<= /span> психічними захворюваннями в анамнезі.

= Подовження інтервалу QT

= Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлокс= ацин, пацієнтам з відомими факторами

= ризику для подовження інт= ервалу QT, такими як:

= – вроджений синдром подовження інтервалу QT;

= – супутнє застосування ліка= рських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, мак= роліди);=

= – нескоригований електролітн= ий дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гі= помагніємія);

= – літній вік<= /span>;

= – хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інф= аркт міокарда, брадикардія)

= Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути біль= ш чутливими до ліка= рських засобів, які подовжують інтервал QT, тому необхідн= о дотримуватися обережності при застосуванні л= евофлоксацину таким категоріям пацієнтів (див. розділи, «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози» (Пацієнти літнього віку), «Передозування», «По= бічні реакції»).

= Периферична нейропатія

= У пацієнтів, які приймали хінолони і фторхіно= лони, повідомляли про випадки сенсорної або сенсорно-моторної = полінейропатії, що призводить до парестезій, гіпоестезій, дизестезій або слабкості. Якщо розвиваються такі симптоми нейропа= тії як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, пацієнтам, які отримують ліку= вання левофлоксацином, перш ніж продовжувати лікування, слід повідомити про це лікаря, для того щоб запобігт= и розвитку потенційн= о необоротного стану (див. розділ «Побічні реакції»).

= Гепатобіліарні порушення

= Повідомляли про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, переважно у пацієнт= ів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнт= ам слід порекомендувати припинити ліку= вання та звернутися до свого ліка= ря, якщо виникають такі симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж або біль у ділянці живота.

= Загострення міастенії гравіс

= Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м'язову передачу і можуть провокувати м'язову слабкість у пацієнтів із міас= тенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяре<= /span>єстраційний період повідомляли про тяжкі побічн= і реакції, включаючи летальні випадки і необхідніст= ь підтримки дихання, у пацієнт= ів з міастенією гравіс.

= Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.

= Аневризма і розшарування аорти

= Епідеміологічн= і дослідження свідчать про підвищений ризик аневризми і розшарування аорти після застосування фторхі<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Mincho"'>нолонів, особливо в л= ітньому віці.

= Тому фторхінолони слід застосовувати тіль= ки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик і п= ісля розгляду інших можливих варіантів<= /span> лікування у пацієнтів з випадками аневризми у сімейному анамнезі, або у п= ацієнтів<= /span> з уже діагностованою аневризмою та/або розшаруванням аорти, або при наявності інших факторів ризику чи станів<= /span>, що сприяють розвитку аневризми та/або розшарування аорти (наприк= лад синдром Марфана, судинний синдром Елерса–Данло, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артерії<= /span>т, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія, діагностований атеросклероз).

= У разі раптового болю в животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися до ліка= ря у відділення невідкладної медичної допомоги.

= Розлади зору

= Якщо спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід<= /span> негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Побічні реакції», «Здатніст= ь впливати на швидкіст= ь реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).

= Суперінфекція

= При застосуванні левофлоксацину, особл= иво довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікр= оорганізмів. Якщо на тлі терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи= .

= Вплив на лабораторні дослідження

= У пацієнтів, які отримували лево= флоксацин, визначення опіатів у сечі може д= ати хибнопозитивний результат. Може виникн= ути необхідність підт= вердження позитивних результатів<= /span> на опіати за допомогою більш специфічних методів.

= Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, тому можливий хибнонегативний результат при проведен= ні бактеріологічного дослідження у пацієнтів<= /span> із туберкульозом.

=

= Застосування у період вагітності або годування груддю.<= /span>

= Період<= u> вагітності. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.

= Через відсутність досліджень з участю людей і можливе ушкодження хінолонами суглоб= ового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин протипоказано призначати в= агітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом настає вагітн= ість, про це слід повідомити лікаря.

= Годування груддю. Левофлоксацин протипоказаний до застосування у період годування груддю. Інформації щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інш= і фторхінолони екскретуються в грудне молоко.

= Через відсутність досліджень з участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглоб= ового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати ж= інкам, які годують груддю.

= Фертильніст= ь. Левофлоксацин не призводив до розлад= ів фертильності та репродуктивної функції у тварин.

=

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспор= том або іншими механізмами.

= Деякі побічні реакції (наприклад, запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і швидкіст= ь його реакції і, таким чином, зумовлювати підвищений ризик у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад, при керуванні автомобілем або роботі з механізмами).

=

= Спосіб застосування та дози.

= Препарат слід приймати 1–2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалі= сть ліку= вання залежить від перебігу хвороби. Рекомендовано продовжувати лікування препаратом принаймі протягом 48–72 го= дин після нормалізації температури тіла= або підтвердженого мікробіологічн= ими тестами знищення збудників<= /span>.

= Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількіст= ю рідини. Приймати їх можна як разом з їжею, так і в інший час.

= Лікарський засіб треба застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антаци= дів, що мі= стять магній або алюміній<= /span>, або диданозину (лише для форм, які м= істять буферні агенти ал= юмінію<= /span> або магнію) і сукральфату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

= Таблиця 4

= Застосування дорослим пацієнтам із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв):

Показання

Добова доза

Кількі= сть прийомів на добу

Тривалість лікування

Гострий бактеріальний синусит

500 мг

1 раз

10–14 днів

Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт

500 мг

1 раз

7–10 днів

Негоспітальна пневмоні= я

500 мг

1–2 рази

7–14 днів

Гострий пієлонефрит

500 мг

1 раз

7–10 днів

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

500 мг

1 раз

7–14 днів

Неускладнений цистит

250 мг

1 раз

3 дні

Хронічний бактеріальний простатит<= /o:p>

500 мг

1 раз

28 днів

Ускладнені інфекції шкіри м’яких тканин

500 мг

1–2 рази

7–14 днів

Легенева форма сибірської виразки

500 мг

1 раз

8 тижнів

=

= Таблиця 5

= Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв.

Кліренс креатиніну

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологі= чної форми)

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

50–20 мл/хв

перша доза –

250 мг

наступні –

125 мг/24 години

перша доза –

500 мг

наступні –

250 мг/24 години

перша доза –

500 мг

наступні –

250 мг/12 години

19–10 мл/хв

перша доза –

250 мг

наступні –

125 мг/48 годин

перша доза –

500 мг

наступні –

125 мг/24 години

перша доза –

500 мг

наступні –

125 мг/12 годин

<10 мл/хв (а також при гемоді<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"MS Mincho"'>алізі та ХАПД ¹)

перша доза –

250 мг

наступні –

125 мг/48 годин

перша доза –

500 мг

наступні –

125 мг/24 години

перша доза –

500 мг

наступні –

125 мг/24 години

= ¹ Післ= я гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібн= і.

= Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки.

= Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці та виводиться переважно нирками.

= Дозування для пацієнтів літнього віку.

= Якщо ниркова функція<= /span> не порушена, немає потреби в корекції дози.

=

= Діти.

= Застосування препарату протипоказано дітям віко= м до 18 років, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

=

= Передозування.

= Найважливіші передбачувані симптоми передозування препарату стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напад= и); реакції з боку травного тракту, такі як нудота та ерозія слизових оболонок. Згідно з результатами досліджень при застосуванні = доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інт= ервалу. У випадках передозування необхідно проводити ретельний нагляд за паціє<= /span>нтом, включаючи ЕКГ.

= Лікування: симпто= матична терапія. У разі гострого передозування призначають промивання шлу= нка. Для захисту слизової шлунка застосовують антаци= дні засоби.

= Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз<= /span> або ХАПД, не є ефективним для виведення лево= флоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

=

= Побічні реакції.=

= Частоту побічних реакцій, зазначених у таблиці 4, визначали за допомогою таких критеріїв: дуже часто (>1/10), часто = (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (ві<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "MS Mincho"'>д >1/10000, до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна визначити з наявних даних).

= У кожній групі побічні реакції подано в порядку зменшення проявів.

= Таблиця 6

Класи систем

органів

Часто

Нечасто

Рідко

Невідомо

Інфекції та інвазії

Грибкові інфекції,

включаючи гриби роду

Candida, проліферація інших

резистентних

мікроорганізмів, порушення

нормальної мікрофлори

кишечнику та розвиток

вторинної інфекції

З боку ендокринної системи

Синдром неадекватної

секреції антидіуретичного

гормону (СНС АДГ)

З боку системи крові та лімфатичної

системи

Лейкопенія

Еозинофілія

Тромбоцитопенія

Нейтропенія

Панцитопенія

Агранулоцитоз

Гемолітична анемія

З боку імунної

системи

Ангіоневротичний набряк

Гіперчутливість

(див. розділ «Особливості

застосування»)

Анафілактичний/

анафілактоїдний шок^a

(див. розділ «Особливості

застосування»)

З боку метаболізму

та харчування

Анорексія

Гіпоглікемія, в основному у

пацієнтів, хворих на діабет

(див. розділ «Особливості

застосування»)

Гіперглікемія

Гіпоглікемічна кома (див. розділ

«Особливості застосування»)

З боку психіки^*

Безсоння

Тривожність

Неспокій

Стани страху

Сплутаність свідомості

Нервовість

Психотичні реакції

(у т. ч. галюцинації, параноя)

Депресія

Ажитація

Незвичайні сновидіння

Нічні кошмари

Психотичні реакції з

самодеструктивною

поведінкою, включаючи

суїцидальну спрямованість

мислення або дій (див. розділ

«Особливості застосування»)

З боку нервової

системи^*

Головний біль

Запаморочення

Сонливість

Тремор

Дисгевзія (суб'єктивний

розлад смаку)

Судоми (див. розділи

«Протипоказання» та

«Особливості застосування»)

Парестезія

Периферична сенсорна або

сенсомоторна нейропатія (див.

розділ «Особливості

застосування»)

Порушення нюху (паросмія),

включаючи аносмію (відсутність нюху)

Дискінезія (порушення

координації рухів)

Екстрапірамідні розлади

Агевзія

Синкопе (непритомність)

Доброякісна

внутрішньочерепна гіпертензія

З боку органів зору*

Зорові порушення, такі як

затуманення зору, нечіткість

зору (див. розділ

«Особливості застосування»)

Тимчасова втрата зору (див.

розділ «Особливості

застосування»), увеїт

З боку органів слуху та рівноваги^*<= /p>

Вертиго

Шум у вухах

Втрата слуху

Порушення слуху

З боку серця

Тахікардія

Відчуття серцебиття

Шлуночкова аритмія та torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT)=

Подовження інтервалу QT на

електрокардіограмі (див. розділи «Особливості
застосування. Подовження інтервалу QT» та

«Передозування»)

З боку судин

Артеріальна гіпотензія

З боку дихальної

системи

Задишка (диспное)<= /p>

Бронхоспазм

Алергічний пневмоніт

З боку травного

тракту

Діарея

Блювання

Нудота

Абдомінальний біль

Диспепсія

Метеоризм/

здуття живота

Запор

Геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт,

включаючи

псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості

застосування»)

Панкреатит

З боку

гепатобіліарної

системи

Підвищення

показників

печінкових ензимів

(АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП)

Підвищення рівня білірубіну

в крові

Жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки

гострої печінкової

недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними

захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»)

Гепатит

З боку шкіри та підшкірних тканин^b

Висипання

Свербіж

Кропив'янка

Гіпергідроз

Медикаментозне висипання з

еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), локалізовані висипання на шкірі, спричинені лікарськими засобами

Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла)

Синдром Стівенса– Джонсона

Мультиформна еритема

Реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості

застосування»)

Лейкоцитокластичний васкуліт

Стоматит

З боку кістково-

м’язової системи та

сполучної тканини^*

Артралгія

Міалгія

Ураження сухожиль (див. розділи «Протипоказання»,

«Особливості застосування»),

у т. ч. їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллов= ого сухожилля)

М'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості

застосування»)

Рабдоміоліз

Розрив сухожилля (наприклад

ахіллового) (див. розділ

«Особливості застосування»)

Розрив зв'язок

Розрив м'язів

Артрит

З боку нирок та сечовивідної

системи

Підвищені показники

креатиніну в сироватці крові

Гостра ниркова недостатність

(наприклад, внаслідок

інтерстиціального нефриту)

Загальні розлади^*

Астенія

Підвищення температури тіла

(пірексія)

Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках)

= ^a Анафілактичні та анафілактоїноді можливі навіть після застосування першої дози.

= ^b Реакції з боку шкіри та слизової оболонки, іноді можливі навіть післ= я застосування першої дози.

= ^* При застосуванні хінолонів та фторхіно= лонів повідомляли про дуже рідкісн= і випадки тривалих (упродовж місяців або років), інвалідизуючих і поте= нційно необоротних серйозних реакцій на лікарський засіб, що іноді впливали на кілька систем організму та органи чуття (включаючи такі реакції як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія<= /span>, біль у кінцівк= ах, порушення ходи, нейропатії, пов'язан= і з парестезією, депресія, втома, порушення памʼяті, розлади сну та порушення слуху, зору, смаку= та нюху) у деяких випадках незалежно від<= /span> наявності факторів<= /span> ризику (див. розділ<= /span> «Особливості застосування»).

=

= Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, напади порфірії у пацієнтів<= /span> з наявністю порфірії.

=

= Термін придатності.

= 3 роки.

=

= Умови зберігання.

= Зберігати при температурі не вище 25 °С.

= Зберігати в недоступному для дітей місці.

=

= Упаковка.

= По 5 або 10 таблеток у бліст= ері. По 1 блістеру у картонній упаковці.

=

= Категорія відпуску.

= За рецептом.

=

= Виробник.

= Сімп= екс Фарма Пвт= . Лтд.

=

= Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

= Офіс: Б-4/160, Сафдарджанг Енкла= в, Нью Делі – 110 029, Індія.

= Завод: C7 по C13 та С59 по С64, Центр Розвитку Сіггаді (СІДКУЛ), Сіггаді, Котдвар – 246149 Дістт. Паурі Гархавал, Уттараканд, Інд= ія.

=

Показання	Добова доза	Кількі= сть прийомів на добу	Тривалість лікування
Гострий бактеріальний синусит	500 мг	1 раз	10–14 днів
Загострення хронічного обструктивного захворювання легень, включаючи бронхіт	500 мг	1 раз	7–10 днів
Негоспітальна пневмоні= я	500 мг	1–2 рази	7–14 днів
Гострий пієлонефрит	500 мг	1 раз	7–10 днів
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів	500 мг	1 раз	7–14 днів
Неускладнений цистит	250 мг	1 раз	3 дні
Хронічний бактеріальний простатит<= /o:p>	500 мг	1 раз	28 днів
Ускладнені інфекції шкіри м’яких тканин	500 мг	1–2 рази	7–14 днів
Легенева форма сибірської виразки	500 мг	1 раз	8 тижнів

Класи систем органів	Часто	Нечасто	Рідко	Невідомо
Інфекції та інвазії		Грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, проліферація інших резистентних мікроорганізмів, порушення нормальної мікрофлори кишечнику та розвиток вторинної інфекції
З боку ендокринної системи			Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ)
З боку системи крові та лімфатичної системи		Лейкопенія Еозинофілія	Тромбоцитопенія Нейтропенія	Панцитопенія Агранулоцитоз Гемолітична анемія
З боку імунної системи			Ангіоневротичний набряк Гіперчутливість (див. розділ «Особливості застосування»)	Анафілактичний/ анафілактоїдний шок^a (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку метаболізму та харчування		Анорексія	Гіпоглікемія, в основному у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»)	Гіперглікемія Гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку психіки^*	Безсоння	Тривожність Неспокій Стани страху Сплутаність свідомості Нервовість	Психотичні реакції (у т. ч. галюцинації, параноя) Депресія Ажитація Незвичайні сновидіння Нічні кошмари	Психотичні реакції з самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»)
З боку нервової системи^*	Головний біль Запаморочення	Сонливість Тремор Дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку)	Судоми (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування») Парестезія	Периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. розділ «Особливості застосування») Порушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху) Дискінезія (порушення координації рухів) Екстрапірамідні розлади Агевзія Синкопе (непритомність) Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія
З боку органів зору*			Зорові порушення, такі як затуманення зору, нечіткість зору (див. розділ «Особливості застосування»)	Тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт
З боку органів слуху та рівноваги^*<= /p>		Вертиго	Шум у вухах	Втрата слуху Порушення слуху
З боку серця			Тахікардія Відчуття серцебиття	Шлуночкова аритмія та torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT)= Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування. Подовження інтервалу QT» та «Передозування»)
З боку судин			Артеріальна гіпотензія
З боку дихальної системи		Задишка (диспное)<= /p>		Бронхоспазм Алергічний пневмоніт
З боку травного тракту	Діарея Блювання Нудота	Абдомінальний біль Диспепсія Метеоризм/ здуття живота Запор		Геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування») Панкреатит
З боку гепатобіліарної системи	Підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП)	Підвищення рівня білірубіну в крові		Жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування») Гепатит
З боку шкіри та підшкірних тканин^b		Висипання Свербіж Кропив'янка Гіпергідроз	Медикаментозне висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), локалізовані висипання на шкірі, спричинені лікарськими засобами	Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) Синдром Стівенса– Джонсона Мультиформна еритема Реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування») Лейкоцитокластичний васкуліт Стоматит
З боку кістково- м’язової системи та сполучної тканини^*		Артралгія Міалгія	Ураження сухожиль (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»), у т. ч. їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллов= ого сухожилля) М'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування»)	Рабдоміоліз Розрив сухожилля (наприклад ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування») Розрив зв'язок Розрив м'язів Артрит
З боку нирок та сечовивідної системи		Підвищені показники креатиніну в сироватці крові	Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту)
Загальні розлади^*		Астенія	Підвищення температури тіла (пірексія)	Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках)