ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЗАВІЦЕФТА
(ZAVICEFTA)
Склад:
діючі речовини: сeftazidime, avibactam;=
1 флакон містить 2329,7 мг цефтазидиму пентагідрату, що еквівалентно 200= 0 мг цефтазидиму, та 543,5 мг авібактаму натрію, що еквівалентно 500 мг авібактаму;
допом= іжна речовина: натрію карбонат безводний.
Лікарська форма. Порошок для концентрату для р=
озчину
для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошо=
к від
білого до блідо-жовтого кольору. =
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного
застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього поколі=
ння.
Код АТХ J01D D52.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Цефтазиди=
м інгібує
синтез пептидоглікану клітинної стінки бактерій в результаті взаємодії з пеніцилінзв’язувальними бі=
лками (ПЗБ), що призводить до лізису та загибелі клітин бактерій=
. Аві=
бактам
‒ інгібітор бета-лактамаз не бета-лактамної структури. Авібактам утво=
рює
ковалентний зв’язок з ферментом, який не піддається гідролізу. Він інгібує
бета-лактамази класів А і С та деякі бета-лактамази класу D за класифікацією
Ambler, в тому числі бета-лактамази розширеного спектра (БЛРС), КРС та ОХА-=
48
карбапенемази, а також ферменти АmрС. Авібактам не інгібує бета-лактамази класу В (метало-бета-лактамази)=
і
не здатний інгібувати багато бета-лактамаз класу D.
Резистентність
Механізми
бактеріальної резистентності, які потенційно можуть вплинути на активність
цефтазидиму/авібактаму, включають мутантні або набуті ПЗБ, зниження
проникності зовнішньої мембрани клітини для авібактаму або цефтазидиму, акт=
ивне
виведення (ефлюкс) авібактаму або цефтазидиму, а також бета-лактамази, стій=
кі
до інгібування авібактамом і здатні гідролізувати цефтазидим.
Антибактеріальна активність при взаємо=
дії з
іншими антибактеріальними засобами
Не було відмічено синергізму=
чи
антагонізму у дослідженнях in =
vitro
щодо спільного застосування цефтазидиму/авібактаму з метронідазолом,
тобраміцином, левофлоксацином, ванкоміцином, лінезолідом, колістином та
тайгецикліном.
Критерії тестування чутливості
Граничні значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК), що були
визначені у ході клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення
чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST) для цефтазидиму/авібактаму=
:
|
Мікроорганізми |
Чутливість |
Резистентність |
|
Enterobacterales |
≤ 8 мг/л |
> 8 мг/л |
|
Pseudomonas aeruginosa |
≤ 8 мг/л |
> 8 мг/л |
Зв’язок фармакокінетики/фармакодинамік=
и
Антибакте=
ріальна
активність цефтазидиму відносно окремих патогенних мікроорганізмів якнайкраще корелюв=
ала з
інтервалом часу (%), упродовж якого концентрація вільного препарату
перевищувала МІК цефтазидиму/авібактаму протягом періоду між введеннями пре=
парату
(%ƒТ > МІК цефтазидиму/авібактаму). Для авібактаму індекс
фармакокінетики/фармакодинаміки − це інтервал часу (%), упродовж якого
концентрація вільного препарату була вищою порогової протягом періоду між
введеннями препарату (%ƒT > Ст).
Клінічна ефективність відносно окремих
патогенних мікроорганізмів
В ході клінічних досліджень продемонстровано ефективність препарату
відносно бактерій, які були чутливі до цефтазидиму/авібактаму in vitro (див. нижче їх перел=
ік за
показаннями до застосування препарату).
Ускладнені внутрішньочеревні інфекції<= o:p>
Грамнегативні мікроорганізми:
·&nb=
sp;
Pseudomonas aeruginosa
Ускладнені
інфекції сечовивідних шляхів
Г=
рамнегативні
мікроорганізми:
Госпітальна пневмонія, в тому числі
пневмонія, асоційована зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ)
Г=
рамнегативні
мікроорганізми:
Клінічна ефективність цефтазидиму/авібактаму відносно перелічених ни=
жче
патогенних мікроорганізмів, актуальних для затверджених показань, не була
встановлена, проте результати досліджень
in vitro дають змогу припускати, що вони чутливі до
цефтазидиму/авібактаму за умови відсутності набутих механізмів резистентнос=
ті.
Грамнегативні мікроорганізми:
В умовах in vitro перераховані
нижче види мікроорганізмів є резистентними до цефтазидиму/авібактаму:
Діти
Застосування лікарського засобу Завіцефт= а дітям віком від 3 місяців до < 18 років було досліджено у рамках двох простих сліпих рандомізованих порівняльних клінічних досліджень фази 2, одне з яких проводилося за участю пацієнтів із ускладненими внутрішньочеревними інфекціями, а інше – за участю пацієнтів із ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів. Основна мета кожного дослідження полягала в оцінюванні безпеки й переносимості цефтазидиму/авібактаму (+/– метроні= дазол). Вторинна мета включала оцінку фармакокінетики й ефективності; ефективність = була описовою кінцевою точкою обох досліджень. Частота клінічного одужання у діт= ей з ускладненою інтраабдомінальною інфекцією (уIAI) становила під час візиту для оцінювання одужання (ITT-популяція) 91,8 % (56/61) у разі застосування= препарату Завіцефта порівняно з 95,5 % (21/22) у разі застосування меропенему. Частота мікробіологічної ерадикації у дітей з ускладненими інфекціями сечов= ивідних шляхів становила під час візиту для оцінювання одужання (ITT-популяція) 79,= 6 % (43/54) у разі застосування препарату Завіцефта порівняно з 60,9 % (14= /23) у разі застосування цефепіму.
Європей= ське агентство з лікарських засобів відтермінувало зобов’язання надавати результ= ати досліджень Завіцефти в одній або декількох підгрупах пацієнт= ів дитячого віку для лікування ускладнених внутрішньочеревних інфекцій, ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, пневмонії та інфекцій, спричинених грамнегативними бактеріями (див. розділ «Спосіб застосування та дози» щодо інформації про застосування дітям= ).
Фармакокінетика=
.
Розподіл
Ступінь зв’язування цефтазидиму та авібактаму з білками плазми людин=
и становить
приблизно 10 % і 8 % відповідно. Об’єми розподілу цефтазидиму та
авібактаму в рівноважному стані були приблизно 17 л і 22 л відпов=
ідно
у здорових дорослих добровольців після багатократного введення
цефтазидиму/авібактаму в дозі 2000 мг/500 мг у вигляді інфузії
протягом 2 годин кожні 8 годин. Цефтазидим і авібактам проникають=
у рідину
епітеліального вистилання бронхів людини у концентраціях, які становлять
30 % від концентрацій в плазмі, при цьому профіль залежності концентра=
цій
від часу в рідині епітеліального вистилання і плазмі крові схожий.
Проникність цефтазидиму через неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр
низька. При менінгіті концентрація в спинномозковій рідині досягає
4‒20 мг/л або більше. Клінічні дослідження проникнення авібактаму
через гематоенцефалічний бар’єр не проводилися; проте у кролів з менінгітом
експозиція цефтазидиму та авібактаму в спинномозковій рідині становила
43 % і 38 % від значення АUС в плазмі відповідно. Цефтазидим добре
проникає через плаценту та виділяється в грудне молоко.
Біотрансформація
Цефтазидим не піддається метаболізму. Не спостерігалося метаболізму
авібактаму на препаратах печінки людини (мікросоми та гепатоцити). Незмінен=
ий
авібактам був основним лікарським компонентом в плазмі та сечі людини після
введення [14С]-авібактаму.
Виведення
Період напіввиведення (t1/2) цефтазидиму та авібактаму пі=
сля
внутрішньовенного введення становить 2 години. Цефтазидим виділяється
нирками в незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації; приблизно
80‒90 % дози препарату виводиться нирками протягом 24 годин.
Авібактам виділяється нирками в незміненому вигляді, нирковий кліренс стано=
вить
приблизно 158 мл/хв, що свідчить про активну секрецію в ниркових
канальцях, окрім клубочкової фільтрації; приблизно 97 % дози препарату
виводиться нирками, 95 % ‒ протягом 12 годин. Менше 1 %
цефтазидиму виводиться через печінку, і менше 0,25 % авібактаму виводи=
ться
через кишечник.
Лінійність/нелінійність
Параметри фармакокінетики цефтазидиму та авібактаму при разовому
внутрішньовенному введенні мають приблизно лінійний характер в діапазоні
досліджуваних доз (від 50 мг до 2000 мг). Після багатократних вну=
трішньовенних
інфузій цефтазидиму/авібактаму в дозі 2000 мг/500 мг кожні
8 годин протягом 11 діб у здорових дорослих добровольців з нормал=
ьною
функцією нирок не спостерігалося помітної кумуляції цефтазидиму та авібакта=
му.
Особливі групи пацієнтів
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням фун=
кції
нирок помірного та тяжкого ступеня виведення цефтазидиму та авібактаму
знижується. AUC авібактаму у пацієнтів з помірними та тяжкими порушеннями
функції нирок в середньому збільшується у 3,8 та 7 разів (див. розділ
«Спосіб застосування та дози»).
Порушення функції печінки
Порушення функції печінки від легкого до помірного ступеня не вплива=
ло
на параметри фармакокінетики цефтазидиму у пацієнтів, що отримували його
внутрішньовенно в дозі 2000 мг кожні 8 годин протягом 5 діб,=
за
умови, що функція нирок не була порушена. Параметри фармакокінетики цефтази=
диму
у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки не досліджувалися. Параметри
фармакокінетики авібактаму у пацієнтів з порушенням функції печінки будь-як=
ого ступеня
тяжкості не досліджувалися.
Оскільки цефтазидим і авібактам не піддаються значному метаболізму в
печінці, системний кліренс будь-якої з діючих речовин препарату істотно не
погіршується при порушенні функції печінки.
Пацієнти літнього віку
(≥ 65 років)
У пацієнтів літнього віку було відмічено зменшення кліренсу цефтазид=
иму,
головним чином, зменшення ниркового кліренсу цефтазидиму було пов’язане з
віком. Після внутрішньовенного болюсного введення цефтазидиму в дозі
2000 мг кожні 12 годин у пацієнтів віком ≥ 80 років
середнє значення періоду напіввиведення становило від 3,5 до 4 годин.
Після одноразового внутрішнь=
овенного
введення 500 мг авібактаму шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю
30 хвилин у літніх пацієнтів був збільшений період напіввиведення
авібактаму, що могло бути пов’язано з віковим зниженням ниркового кліренсу.=
Діти
Фармакокінетичні показники цефтазидиму й авібактаму було досліджено в дітей віком від 3 місяців до <&nbs= p;18 років із підтвердженими або підозрюваними інфекціями після одноразового введення цефтазидиму в дозі 50 мг/кг й авібактаму в дозі 12,5 мг/кг пацієн= там із масою тіла < 40 кг або Завіцефти в дозі 2000 мг/500&nb= sp;мг (цефтазидим, 2000 міліграм, й авібактам, 500 міліграм) пацієнтам = із масою тіла ≥ 40 кг. Концентрації цефтазидиму й авібактаму в плазмі були однаковими для всіх чотирьох вікових груп у дослідженні (від 3 місяців до < 2 років, від 2 = до < 6 років, від 6 до < 12 років і від 12 до < 18 років). Значення площі під фармакокінетичною кривою A= UC0–t і концентрації Cmax цефтазидиму й авібактаму в двох старших кого= ртах (діти віком від 6 до < 18 років), які проходили ширший фармакокінетичний відбір, були аналогічні до тих, що спостерігалися в здоро= вих дорослих осіб із нормальною функцією нирок, які отримували Завіцефту в дозі= 2000 мг/500 мг. Дані цього дослідження і двох педіатричних досліджень фази 2, отримані= у пацієнтів із ускладненими внутрішньочеревними інфекціями й ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів, були об’єднані з фармакокінетичними даними, отриманими у дорослих (фази 1–3), для оновл= ення популяційної фармакокінетичної моделі, яка використовувалася для оцінки досягнення цільових значень фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів. Результати цих моделювань продемонстрували, що рекомендовані режими дозуван= ня для дітей з ускладненими внутрішньочеревними інфекціями, ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів, госпітальною пневмонією/ШВЛ-асоційованою пневмонією, включаючи коригування дози для пацієнтів із нирковою недостатністю, обумовлюють досягнення цільових значень системної експозиції препарату й фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів, що аналогічні т= аким у дорослих пацієнтів при дозволеній дозі Завіцефти 2000 мг/500 мг, яка вводиться впродовж 2 годин кожні 8 го= дин.
Досвід застосування цефтазидиму й авібактаму для лікування дітей = віком від 3 до < 6 місяців є обмеженим. Рекомендовані режими дозуван= ня ґрунтуються на моделюванні, проведеному з використанням остаточних популяці= йних фармакокінетичних моделей. Моделювання продемонструвало, що рекомендовані режими дозування обумовлюють порівнянну з такою в інших вікових групах експозицію препарату зі значеннями фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів > 90 % від цільових. Згідно з даними, отриманими в = ході завершених педіатричних клінічних досліджень, при рекомендованих режимах дозування в осіб віком від 3 до < 6 місяців не було виявлено жодних підтверджень надмірної або недостатньої експозиції препарату.=
Окрім цього, існують вельми обмежені дані щодо дітей віком від 3&= nbsp;місяців до < 2 років із порушеннями функції нирок (CrCL ≤ 50 мл/хв/1,73 м2), а також відсутні дані = із завершених клінічних досліджень щодо дітей з тяжкою нирковою недостатністю. Популяційні фармакокінетичні моделі для цефтазидиму й авібактаму використовувалися для імітації застосування пацієнтам із порушенням функції нирок.
Стать та раса
На фармакокінетику цефтазидиму/авібактаму суттєво не впливає ні стат=
ь,
ні раса пацієнта.
Клінічні характеристи=
ки.
Показання.
Завіцефту застосов= ують для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців (д= ив. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»):
• ускладнені внутрішньочеревні інфекції;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит;=
• госпіта= льна пневмонія, включаючи ШВЛ-асоційовану пневмонію.
Лікування= дорослих пацієнтів з бактеріємією, яка виникає у зв’язку з або імовірно пов’язана з будь-якою з перерахованих вище інфекцій.
Завіцефту=
також
застосовують для лікування інфекцій, спричинених аеробними грамнегативними
мікроорганізмами, у дорослих і дітей віком від 3 місяців, які мають
обмеження щодо варіантів лікування (див.
розділи «
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо належного застосув= ання антибактеріальних препаратів.
Протипоказання.
Гіперчутл= ивість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Гіперчутл= ивість до будь-якого іншого антибактеріального засобу групи цефалоспоринів.
Тяжкі про= яви гіперчутливості (наприклад анафілактичні реакції, тяжкі реакції з боку шкір= и) до будь-якого іншого типу бета-лактамного антибактеріального засобу (наприк= лад пеніцилінів, монобактамів або карбапенемів).
Вза=
ємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
In vitro авібактам є субстратом транспортерів О=
АТ1 та
ОАТ3, які можуть сприяти активному його захопленню з кровотоку і, таким чин=
ом,
його екскреції. Пробенецид (потужний інгібітор ОАТ) пригнічує це поглинання=
на
56‒70 % in vitro і,
отже, при комбінованому застосуванні з авібактамом може впливати на виведен=
ня
останнього. Клінічні дослідження взаємодії авібактаму та пробенециду не
проводилися, тому не рекомендується застосовувати авібактам у комбінації з
пробенецидом.
Авібактам істотно не інгібував ізоферменти цитохрому Р450 in =
;vitro.
Авібактам та цефтазидим в клінічно значущих концентраціях не індукували
ізоферменти цитохрому Р450 in =
vitro.
Авібактам та цефтазидим в клінічно значущому діапазоні експозиції не інгібу=
ють
основні транспортери в нирках та печінці, тому вірогідність виникнення
лікарської взаємодії за допомогою цих механізмів вважається низькою.
Клінічні дані продемонстрували відсутність взаємодії цефтазидиму та
авібактаму, а також цефтазидиму/авібактаму та метронідазолу.
Інші типи лікарських взаємодій
Застосування цефалоспоринів у високих дозах у комбінації з
нефротоксичними препаратами, такими як аміноглікозиди або потужні діуретики
(наприклад фуросемід), може негативно вплинути на фу=
нкцію
нирок (див. роз=
діл
«Особливості застосування»).
Хлорамфенікол є антагоністом in vitro
цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічна значущість цього явища невідо=
ма,
проте через можливість антагонізму =
in vivo
слід уникати сумісного застосування цих препаратів.
Реакції гіперчутливості
Можливий розвиток тяжких, іноді летальних реакцій гіперчутливості= (див. розділи «Протипоказан= ня» та «Побічні реакції»). У разі розвитку алергічної реакц= ії необхідно негайно припинити лікування препаратом Завіцефта і вжити відповід= них невідкладних заходів.
До початку
лікування препаратом Завіцефта слід встановити, чи має пацієнт в анамнезі
реакції гіперчутливості до цефтазидиму, інших цефалоспоринів та інших
бета-лактамних антибіотиків. Слід дотримуватися обережності при призначенні
цефтазидиму/авібактаму пацієнтам з нетяжкими реакціями гіперчутливості на <=
/span>пеніциліни, монобактами або
карбапенеми в анамнезі.
Clostri= dioides difficile -асоційована діарея
При застосуванні цефтазидиму/авібактаму повідомлялося про розвито=
к діареї, асоційованої з Clostridioid=
es difficile,
тяжкість якої може варіювати від легких до загрозливих життю форм.
Слід розглянути питання про
припинення лікування препаратом Завіцефта та застосування специфічного
лікування, направленого проти Clostridioides difficile.
Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику кишечник=
у.
Порушення функції нирок
Цефтазиди=
м та
авібактам виводяться нирками, тому дозу препарату слід знизити відповідно до
ступеня тяжкості порушення функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). =
Іноді
у пацієнтів з порушенням функції нирок, що отримували лікування цефтазидимо=
м в
дозі, не зниженій відповідно до порушеної функції нирок, спостерігалися
неврологічні розлади, в тому числі тремор, міоклонус, безсудомний епілептич=
ний
статус, судоми, енцефалопатія та кома.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується проводити
ретельний моніторинг розрахункового кліренсу креатиніну. У деяких пацієнтів
кліренс креатиніну, який розраховується із сироваткового креатиніну, може
швидко змінюватися, особливо на початку лікування інфекції.
Нефротоксичність
Застосува=
ння
цефалоспоринів у високих дозах у комбінації з нефротоксичними препаратами,
такими як аміноглікозиди або потужні діуретики (наприклад фуросемід), може
негативно вплинути на функцію нирок.
Прямий антиглобуліновий тест (ПАТ або = проба Кумбса) на сероконверсію та потенційний ризик розвитку гемолітичної анемії<= o:p>
На тлі застосування цефтазид=
иму/авібактаму
можливий позитивний результат прямого антиглобулінового тесту (ПАТ або проба
Кумбса), що може перешкоджати проведенню проби крові на сумісність та/або
викликати розвиток медикаментозної імунної гемолітичної анемії (див. розділ
«Побічні реакції»). Хоча сероконверсія за результатами ПАТ у пацієнтів, що
отримували препарат Завіцефта, часто відзначалася в клінічних дослідженнях
(розрахунковий рівень сероконверсії в дослідженнях 3 фази становив від=
3,2
до 20,8 % у пацієнтів з негативним результатом проби Кумбса на початку=
та
щонайменше при одному подальшому контролі), під час лікування у таких паціє=
нтів
ознак гемолізу виявлено не було. Проте не можна викл=
ючати
можливість розвитку гемолітичної анемії, пов’язаної з терапією препаратом
Завіцефта. Тому пацієнти з анемією, що розвинулася під час або після заверш=
ення
лікування препаратом Завіцефта, мають бути обстежені для виключення
гемолітичної анемії.
Обмеження клінічної бази даних
Клінічна ефективність та безпека застосування препарату Завіцефта
досліджувались при ускладнених внутрішньочеревних інфекціях, ускладнених
інфекціях сечовивідних шляхів, госпітальній пневмонії, в тому числі пневмон=
ії,
асоційованої з ШВЛ.
Ускладнені внутрішньочеревні інфекції у
дорослих
У двох до=
слідженнях
у пацієнтів з
ускладненими внутрішньочеревними інфекціями найбільш
поширеним діагнозом (приблизно у 42 %) була апендикулярна перфорація а=
бо
періапендикулярний абсцес.
Приблизно 87 % пацієнтів мали показники за шкалою APACHE II
≤ 10 і в 4 % відмічена бактеріємія на початку дослідження.
Смерть зареєстрована у 2,1 % (18 з 857) пацієнтів, які отримували преп=
арат
Завіцефта та метронідазол, та у 1,4 % (12 з 863) пацієнтів, які отриму=
вали
меропенем.
У підгрупі з початковим кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл/хв
смерть зареєстрована у 16,7 % (9 з 54) пацієнтів, які отримували препа=
рат
Завіцефта та метронідазол, та у 6,8 % (4 з 59) пацієнтів, які отримува=
ли
меропенем. Пацієнти з кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл/хв отримува=
ли
нижчу дозу препарату Завіцефта, ніж рекомендовано для такої підгрупи пацієн=
тів.
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхі=
в у дорослих<=
i>
У двох дослідженнях брав участь 1091 пацієнт з ускладненими інфекція= ми сечовивідних шляхів, з них 381 (34,9 %) пацієнт мав ускладнені інфекції сечовивідних шляхів без пієлонефриту та 710 (65,1 %) пацієнтів мали гострий пієлонефрит (популяція mMITT). Загалом у 81 пацієнта (7,4 = ;%) з ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів була бактеріємія на початку дослідження.
Госпітальна пневмонія, в тому числі
ШВЛ-асоційована пневмонія, у дорослих
В одному дослідженні за участю дорослих пацієнтів із госпітальною пневмонією у 280 з 808 (34,7 %) пацієнтів було діагностовано ШВЛ-асоційовану пневмонію та в 40 з 808 (5 %) — бактеріємію на початку дослідженн= я.
Пацієнти, які мають обмеження щодо виб=
ору
антибактеріальної терапії
Застосування цефтазидиму/авібактаму для лікування пацієнтів з грамнегативними аеробними інфекціями при обмеженому виборі лікування ґрунтується на досвіді застосування цефтазидиму як монотерапії та аналізі фармакокінетичних/фармакодинамічних даних для цефтазидиму/авібактаму (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Спектр активності цефтазидиму/авібакта=
му
Цефтазидим малоактивний або неактивний відносно більшості грампозити=
вних
мікроорганізмів, а також анаеробів (див. розділи «Спосіб застосування та до=
зи»
та «Фармакодинаміка»). Слід застосовувати додаткові антибактеріальні препар=
ати
у разі підтвердженої або підозрюваної участі цих мікроорганізмів в інфекцій=
ному
процесі.
Спектр інгібуючої дії авібактаму включає багато ферментів, які можуть
інактивувати цефтазидим, у тому числі бета-лактамази класів А і С за
класифікацією Ambler. Авібактам не інгібує ферменти класу В
(метало-бета-лактамази), а також не здатний інгібувати багато бета-лактамаз
класу D (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Нечутливі мікроорганізми
Тривале застосування може призвести до збільшення зростання нечутлив= их мікроорганізмів (таких як ентерококи, гриби), що може потребувати припинення лікування або вжиття інших відповідних заходів.
Вплив на результати лабораторних дослі=
джень
Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними
методами, проте може впливати на результати аналізу (псевдопозитивний
результат) при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга,
Клінітест).
Дієта з контролем споживання натрію
У кожному= флаконі препарату міститься приблизно 146 мг натрію, що еквівалентно 7,3 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми 2 г натрію для дорослої людини.
Максимальна добова доза цього препа= рату є еквівалентною 22 % рекомендованої ВООЗ максимальної норми щоденного споживання натрію. Завіцефта вважається препаратом з високим вмістом натрію= . Це слід ураховувати в разі застосування Завіцефти пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.
=
Завіцефту можна розбавляти розчинами, що містять натр=
ій
(див. розділ «Спосіб застосування»). Це слід враховувати при визначенні
загальної кількості натрію, яку буде отримувати пацієнт.
Зас=
тосування
у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Результати досліджень цефтазидиму на тваринах свідчать про відсутніс=
ть
прямого чи опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності,
внутрішньоутробний розвиток плода, пологи або післяпологовий розвиток дитин=
и. У
дослідженнях на тваринах було зареєстровано репродуктивну токсичність
авібактаму, при цьому тератогенної дії не виявлено.
Застосування цефтазидиму/авібактаму під час вагітності можливе тільк=
и за
умови, що потенційна користь від застосування перевищує можливий ризик.
Годування груддю
Цефтазиди= м проникає в невеликих кількостях у жіноче грудне молоко. Невідомо, чи проникає авібактам у жіноче грудне м= олоко. Ризик для новонароджених/немовлят не може бути виключений. Рішення щодо припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії цефтазидимом/авібакта= мом слід приймати, враховуючи користь від годування груддю для дитини та користь лікування для матері.
Фертильність
Вплив цефтазидиму/авібактаму на фертильність людей не досліджувався. Відсутні дані досліджень про вплив цефтазидиму на фертильність тварин. У дослідженнях на тваринах не виявлено шкідливого впливу авібактаму на фертильність.
Побічні реакції (наприклад
запаморочення), що можуть виникати при застосуванні препарату Завіцефта, мо=
жуть
вплинути на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими
механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб заст=
осування
та дози.
=
Завіцефту рекомендовано застосовувати для лікування
інфекцій, спричинених аеробними грамнегативними мікроорганізмами, у доросли=
х і
дітей віком від 3 місяців, які мають обмеження щодо варіантів лікуванн=
я,
лише після консультації з лікарем, який має відповідний досвід лікування
інфекційних захворювань (див. розділ «Особливості
застосування»).
=
=
До=
зування
Доза для дорослих пацієнтів із кліренсом креатиніну
(CrCL) > 50 мл/хв
=
У таблиці 1 наведено рекомендації щодо
внутрішньовенного дозування препарату дорослим із розрахунковим кліренсом
креатиніну (CrCL) > 50 мл/хв (див. розділи «Особливості
застосування» та «Фармакодинаміка»).
Таблиця 1
=
Рекомендований режим дозування препарату дорослим із
розрахунковим CrCL > 50 мл/хв1
|
=
Тип
інфекції |
Доза цефтазидиму/ авібак=
таму |
Частота введення |
Тривалість інфузії=
|
=
Тривалість
лікування |
|
Ускладн=
ена
внутрішньочеревна інфекція2,3 |
2 г/0,5 г |
Кожні 8 годин |
2 години<= /span> |
5‒=
;14 днів |
|
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит |
2 г/0,5 г |
Кожні 8 годин |
2 години<= /span> |
5–10&nb=
sp;днів4 |
|
Госпітальна пневмонія, в тому числі пневмонія, асоційована з ШВЛ=
3=
|
2 г/0,5 г |
Кожні 8 годин |
2 години<= /span> |
7–14&nb=
sp;днів |
|
Бактері=
ємія,
яка виникла внаслідок будь-якої з перерахованих вище інфекцій, або є підо=
зри,
що вона пов’язана з такими інфекціями |
2 г/0,5 г |
Кожні 8 годин |
2 години |
Тривалі=
сть
лікування залежить від місця виникнення інфекції |
|
Інфекці=
ї,
викликані грамнегативними аеробними мікроорганізмами, у пацієнтів з обмеж=
еним
вибором антибактеріальної терапії2,3 |
2 г/0,5 г |
Кожні 8 годин |
2 години<= /span> |
Залежно=
від
тяжкості інфекції, патогену(-ів), клінічного та бактеріологічного перебігу
захворювання5 |
1 Кліренс креатиніну розрах=
овується
за формулою Кокрофта ‒ Голта.
2 При підтвердженій або підозрюваній
участі анаеробних патогенних мікроорганізмів в інфекційному процесі слід
застосовувати препарат у комбінації з метронідазолом.
3 При підтвердженій або підозрюваній
участі грампозитивних патогенних мікроорганізмів в інфекційному процесі
препарат слід застосовувати в комбінації з антибактеріальним лікарським
засобом, ефективним відносно цих мікроорганізмів.
4 Зазначена триваліс=
ть
лікування може включати період внутрішньовенної терапії Завіцефтою з подаль=
шим
переходом до застосування необхідного перорального лікарського засобу.
5 Досвід застосування препарату Завіце=
фта
понад 14 діб дуже обмежений.
Дозування для дітей з кліренсом креатиніну (CrCL)
> 50 мл/хв/1,73 м2
=
У таблиці 2 наведено рекомендації щодо
внутрішньовенного дозування препарату дітям із розрахунковим кліренсом
креатиніну (CrCL) > 50 мл/хв/1,73 м2 (див. роз=
діли
«Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
<= span lang=3DUK>Таблиця 2
Рекомендований режим дозування препарату для дітей із
розрахунковим CrCL1 > 50 мл/хв/1,73 м
|
Тип
інфекції |
Ві=
кова
група |
До= за цефтазидиму/ ав= ібактаму7 |
Ча=
стота
введення |
Тр=
ивалість
інфузії |
Тр=
ивалість
лікування |
|
Ускладнені
внутрішньочеревні інфекції2,3 АБО Уск= ладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит3, АБО= Гос=
пітальна
пневмонія/ШВЛ-асоційована пневмонія3, АБО= Інф=
екції,
спричинені грамнегативними аеробними мікроорганізмами, у пацієнтів з обме=
женнями
щодо варіантів лікування2,3 |
від= 6 місяців до < 18 років |
50&=
nbsp;мг/кг/12,5 мг/кг максимально до 2&n= bsp;г/0,5 г |
Кож= ні 8 годин |
2&n= bsp;години |
Уск= ладнені внутрішньочеревні інфекції: 5–14 днів Уск= ладнені інфекції сечовивідних шляхів4: 5–14 днів Гос= пітальна пневмонія/ШВЛ-асоційована пневмонія: 7–1= 4 днів Обм= еження щодо варіантів лікування: залежно від тяжкості інфекції, патогену(-ів), клінічного та бактеріологічного перебігу захворювання5<= /p> |
|
Кожні 8 годин |
2 години |
||||
|
Від= 3 до < 6 місяців6 |
40 мг/кг/10 мг/кг |
Кожні 8 годин |
2 години |
1&nb= sp;Кліренс креатиніну розраховують для дітей за формулою Шварца.
2 При підтвердженій або підозрюваній участі анаеробних патогенних мікроорганізмів= в інфекційному процесі слід застосовувати препарат у комбінації з метронідазо= лом.
3 При підтвердженій або підозрюваній участі грампозитивних патогенних мікрооргані= змів в інфекційному процесі препарат слід застосовувати в комбінації з антибактеріальним лікарським засобом, ефективним відносно цих мікроорганізм= ів.
4 Зазначена тривалість лікування може включати внутрішньовенну терапію Завіцефтою з подальшим переходом до застосування необхідного перорального лікарського засобу.
5 Досвід застосування препарату Завіцефта понад 14 діб є дуже обмеженим.
6 Досвід
застосування Завіцефти для лікування дітей віком від 3 до < 6 =
місяців
є обмеженим (див. розділ «Фармакокінетика»).
7 Цефтазидим/авібактам є комбінованим препаратом з фіксованим співвідношенням 4 : 1. Рекомендації щодо дозування ґрунтуються тільки на одному компоненті – цефтазидимі (див. «Спосіб застосування» нижче).
<=
span
class=3DFontStyle30>Особливі групи пацієнті=
в
=
Па=
цієнти
літнього віку
Для пацієнтів літнього віку немає необхідності в коре=
кції
дози (див. розділ «Фармакокінетика»).
=
По=
рушення
функції нирок
Па= цієнтам з легкою нирковою недостатністю (розрахунковий кліренс креатиніну від >&= nbsp;50 мл/хв до ≤ 80 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна <= /span>(див. розділ «Фармакокінетика»).<= o:p>
У таблиці 3 показано рекомендовану корекцію
дози препарату для дорослих пацієнтів із розрахунковим кліренсом креатиніну
≤ 50 мл/хв (див. розділи «Особливості застосування» і
«Фармакокінетика»).
Доза для дорослих пацієнтів із CrCL ≤ 50 мл/хв
Таблиця 3
Рекомендований режим дозування препарату для дор=
ослих
із розрахунковим CrCL1 ≤=
50 мл/хв
1 Кліренс
креатиніну розраховують за формулою Кокрофта – Голта.
2 Рекомендації
з дозування ґрунтуються на фармакокінетичному моделюванні (див. розділ
«Фармакокінетика»).
3 Цефтазидим
й авібактам виводяться під час гемодіалізу (див. розділи «Передозування» і =
«Фармакокінетика»).
У дні проведення гемодіалізу Завіцефту слід вводити після завершення процед=
ури
гемодіалізу.
4 Цефтазидим/авібактам є комбінованим препаратом з фіксованим співвідношенням 4 : 1. Рекомендації щодо дозування ґрунтуються тільки на одному компоненті – цефтазидимі (див. «Спосіб застосування» нижче).
Дозування для дітей віком ≥ 2 років з CrCl ≤=
; 50 мл/хв/1,73 м2
Таб=
лиця 4
Рек=
омендований
режим дозування препарату для дітей із розрахунковим CrCL1 =
≤ 50 мл/хв/1,73 м2
|
=
Вікова
група |
Розрахунковий CrCL (мл/хв/1,73 м2) |
Доза цефтазидиму/ авібактаму2,4 |
=
Частота
введення |
Тривалість інфузії |
|
Діти від 2 років до &l=
t; 18 років |
31–50 |
25 мг/кг/6,25 мг/кг максимальн=
о до 1 г/0,25 г |
Кожні 8 годи=
н |
2 години |
|
16–30 |
18,75 мг/кг/4,7 мг/кг максимальн=
о до 0,75 г/0,1875 г |
Кожні 12 год=
ин |
||
|
6–15 |
Кожні 24 год=
ини |
|||
|
Термінальна
стадія ниркової недостатності, включаючи перебування на гемодіалізі3=
|
Кожні 48 год=
ин |
1 Кліренс
креатиніну розраховують за формулою Шварца.
2 Рекомендації
з дозування ґрунтуються на фармакокінетичному моделюванні (див. розділ
«Фармакокінетика»).=
3 Цефтазидим й авібактам виводяться під час гемодіалізу (див. розділи «= Передозування» і «Фармакокінетика»).У дні проведення гемодіалізу Завіцефту слід вводити після завершення процедури гемодіалізу.
4 = ;Цефтазидим/авібактам є комбінованим препаратом з фіксованим співвідношенням 4 : 1. Рекомендації щодо дозування ґрунтуються ті= льки на одному компоненті – цефтазидимі (див. «Спосіб застосування» нижче).
Дозування для дітей віком < 2 років з CrCl X= 04; 50 мл/хв/1,73 м2
Таблиця 5
Рекомендований режим дозування препарату для ді=
тей
із розрахунковим CrCL1 ≤ 50 мл/хв/1,73 =
;м2
|
Вікова група |
Розрахунковий CrCL (мл/хв/1,73 м2=
) |
Доза цефтазидиму/ авібактаму2,3 |
Частота введення |
=
Тривалість
інфузії |
|
від 3 д=
о < 6
місяців |
від 31 =
до 50 |
20 =
;мг/кг/5 мг/кг |
Кожні 8=
годин |
2 =
години |
|
від 6&n=
bsp;місяців
до < 2 років |
25 =
;мг/кг/6,25 мг/кг |
Кожні 8=
годин |
||
|
від 3 д=
о < 6 місяців |
від 16 =
до 30 |
15 =
;мг/кг/3,75 мг/кг |
Кожні 12
годин |
|
|
від 6&n=
bsp;місяців
до < 2 років |
18,75&n=
bsp;мг/кг/4,7 мг/кг |
Кожні 12
годин |
||
|
1 Розраховано з використанням формули Шварца. 2 Рекомендац=
ії з
дозування ґрунтуються на фармакокінетичному моделюванні (див. розділ
«Фармакокінетика»). 3 Цефтазидим/авібактам є комбінованим препаратом з фіксованим співвідношенням 4 : 1. Рекомендації щодо дозування ґрунтуються тільки на одному компоненті – цефтазидимі (див. «Спосіб застосування» нижче). |
Немає достатньо інформації, щоб рекомендувати р=
ежим
дозування для дітей віком < 2 років, я=
кі
мають кліренс креатиніну&nb=
sp;< 16 =
мл/хв/1,73 м2.
Порушення функції печінки
=
Для
пацієнтів з порушенням функції печінки немає необхідності в корекції дози (=
див.
розділ «Фармакокінетика»).=
Діти
Безпеку й ефективні=
сть
застосування Завіцефти дітям віком до 3 місяців не встановлено. Дані
відсутні.
Спосіб застосування
=
Вн=
утрішньовенне
введення
Завіцефту=
вводять шляхом внутрішньовенної інфузії
впродовж 120 хвилин у необхідному об’ємі для інфузійної терапії.
Порошок потрібно відновити у воді для ін’єкцій, а отриманий концентрат слід розвести безпосередньо перед використанням. Відновлений розчин для інфузій має блідо-жовтий колір, сторонні частки відсутні.
Завіцефта (цефтазидим/авібактам) є комбінованим препаратом; у кожному флаконі містить= ся 2 г цефтазидиму й 0,5 г авібактаму в фіксованому співвідношенні 4 : 1. Рекомендації щодо дозування ґрунтуються тільки на одному компоненті – цефтазидимі.
Під час приготування та введення розчину слід використовувати стандартні асептичні методи роботи. Дози можна готувати в мішку для ін’єкцій відповідного розміру або в інфузійному шприці.
Парентеральні лікарсь=
кі
засоби слід візуально перевіряти на наявність сторонніх часток перед введен=
ням.
Кожен флакон призначений тільки для одноразового використання.
Будь-який невикористаний препарат або відходи повинні бути утилізов= ані відповідно до місцевих вимог.
Загальний проміжок часу від початку
відновлення порошку до завершення приготування розчину для внутрішньовенної
інфузії не повинен перевищувати 30 хвилин.
Інстру= кція з приготування доз для дорослих і дітей в ІНФУЗІЙНОМУ МІШКУ або в ІНФУЗІЙНОМУ ШПРИЦІ
ПРИМІТКА. Процедура, наведена нижче, о= писує етапи приготування інфузійного розчину з кінцевою концентрацією цефтазидиму= 8–40 мг/мл. Необхідно завершити усі розрахунки до початку кроків, наведених нижче. Для застосування дітям віком від 3 до 12 місяців<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-style:italic'> також наведено докладні кро= ки з підготовки концентрації 20 мг/мл (достатньої для більшості сценаріїв).=
1.&n= bsp; = ; Приготуйте відновлений ро= зчин (167,3 мг/мл цефтазидиму):
- Вставте голку шприца в пробку флак= она та введіть у флакон 10 мл стерильної води для ін’єкцій.
- Витягніть голку й струсіть флакон = до отримання прозорого розчину.
- Після того, як препарат розчиниться, вставте в пробку флакона голку для видалення повітря,= щоб зменшити внутрішній тиск (це важливо для збереження стерильності препарату)= .
2. Приготуйте кінцевий р= озчин для інфузії (кінцева концентрація повинна становити 8–40 мг/мл цефтазидиму):
- Інфузійний мішок. Додатково розведіть відновлений р= озчин шляхом перенесення відповідним чином розрахованого об’єму відновленого розч= ину в інфузійний мішок, що містить будь-яку з таких речовин: натрію хлорид 9 мг= /мл (0,9 %), розчин для ін’єкцій; декстроза 50 мг/мл (5 %), розч= ин для ін’єкцій; або розчин Рінгера лактатний.
- Інфузійний шприц. Додатково розведіть відновлений р= озчин шляхом перенесення відповідним чином розрахованого об’єму відновленого розч= ину в інфузійний шприц у поєднанні з достатнім об’ємом розчинника (натрію хлори= д 9 мг/мл (0,9 %), розчин для ін’єкцій, або декстроза 50 мг/мл (5 %), розчин для ін’єкцій). Див. таблицю 7 нижче.
Таблиця 7
Приготування доз Завіцефти для дорослих і дітей в ІНФУЗІЙНОМУ МІШКУ або в ІНФУЗІЙНОМУ ШП= РИЦІ
|
Доза Завіцефти (цефтазидим)1<= /b> |
Об’єм для набрання з відновленого флакона |
Кінцевий об’єм після розведення в інфузійному мішку2 |
Кінцевий об’єм в інф= узійному шприці |
|
2 г |
Увесь вміст (приблизно 12 мл) |
Від 50 мл до 250&= nbsp;мл |
50 мл |
|
1 г |
6 мл |
Від 25 мл до 125&= nbsp;мл |
Від 25 мл до 50&n= bsp;мл |
|
0,75 г |
4,5 мл |
Від 19 мл до 93&n= bsp;мл |
Від 19 мл до 50&n= bsp;мл |
|
Усі інші дози |
Об’єм (мл), розрахований на осно= ві необхідної дози: Доза (мг цефтазидиму) ÷ 167,3 мг/мл цефтазидиму |
Об’єм (мл) буде варіюватися зале= жно від розміру наявного інфузійного мішка і бажаної кінцевої концентрації (має бути 8–40 мг= /мл цефтазидиму) |
Об’єм (мл) буде варіюватися зале= жно від розміру наявного інфузійного шприца і бажаної кінцевої концентрації (має бути 8–40 мг= /мл цефтазидиму) |
1&nb= sp;Тільки на основі цефтазидиму.
2&nb= sp;Розведіть до кінцевої концентрації цефтазидиму 8 мг/мл для забезпечення стабільності під час застосування до 12 годин при темпера= турі 2–8 °C, а потім ще до 4 годин при температурі не вище 25 °C (тобто розведіть дозу 2 г цефтазидиму в 250 мл, дозу 1 г цефтазидиму в 125 мл, дозу 0,75 г цефтазидиму в 93 мл тощо).= Усі інші концентрації цефтазидиму (від > 8 мг/мл до 40 мг/мл) ста= більні під час застосування до 4 годин при температурі не вище 25 °C.
Пригот= ування Завіцефти для застосування дітям віком від 3 до 12 місяців в ІНФУЗІЙНОМУ ШПРИЦІ<= /span>
ПРИМІТКА. Процедура, наведена нижче, описує етапи приготування інфузійного розчину з кінцевою концентрацією цефтазидиму 20 мг/мл (достатньою для більш= ості сценаріїв). Можна приготувати альтернативні концентрації, але кінцевий діап= азон концентрацій цефтазидиму повинен становити 8–40 мг/мл.
1. = Приготуйте відновлений розчин (167,3 мг/мл цеф= тазидиму):
- Вставте голку шприца в пробку флак= она та введіть у флакон 10 мл стерильної води для ін’єкцій.
- Витягніть голку й струсіть флакон = до отримання прозорого розчину.
- Після того, як препарат розчиниться, вставте в пробку фл= акона голку для видалення повітря, щоб зменшити внутрішній тиск (це важливо для збереження стерильності препарату).
= 2. = Приготуйте кінцевий р= озчин для інфузії у кінцевій концентрації 20 мг/мл цефтазидиму:
- Додатково розв= едіть відновлений розчин шляхом перенесення відповідним чином розрахованого об’єму відновленого розчину в інфузійний шприц в поєднанні з достатнім об’ємом розчинника (натрію хлорид 9 мг/мл (0,9 %), розчин для ін’єкцій, а= бо декстроза 50 мг/мл (5 %), розчин для ін’єкцій).
- Див. таблицю 8= , 9 або 10 нижче для підтвердження розрахунків. Наведені значення є приблизними, оскільки може виникнути необхідність округлити їх до найближчої градуювальн= ої позначки шприца відповідного розміру. Зверніть увагу, що таблиці НЕ включаю= ть всі можливі розрахункові дози, але можуть бути використані для оцінки прибл= изного об’єму для перевір= ки розрахунку.
Таблиця 8
Приготування Завіцефти (кінцева концентрація 20 мг/мл цефтазид= иму) для дітей віком від 3 до 12 місяців з кліренсом креатиніну (CrCL) >= 50 мл/хв/1,73 м2
|
Вік = пацієнта і доза Завіцефти (мг/кг)1 |
= Маса тіла (кг) |
Доза= (мг цефтазидиму) |
Об’єм відновленого розчину, який необхідно набирати з флакона (мл) |
Об’єм розріджувача, який додають для змішування (мл) |
|
від = 6 міс до 12&n= bsp;міс 50&n= bsp;мг/кг цефт= азидиму |
5 |
250 |
1,5 |
11 |
|
6 |
300 |
1,8 |
13 |
|
|
7 |
350 |
2,1 |
15 |
|
|
8 |
400 |
2,4 |
18 |
|
|
9 |
450 |
2,7 |
20 |
|
|
10 |
500 |
3 |
22 |
|
|
11 |
550 |
3,3 |
24 |
|
|
12 |
600 |
3,6 |
27 |
|
|
від = 3 міс до <= 6 міс 40&n= bsp;мг/кг цефт=
азидиму |
4 |
160 |
1 |
7,4 |
|
5 |
200 |
1,2 |
8,8 |
|
|
6 |
240 |
1,4 |
10 |
|
|
7 |
280 |
1,7 |
13 |
|
|
8 |
320 |
1,9 |
14 |
|
|
9 |
360 |
2,2 |
16 |
|
|
10 |
400 |
2,4 |
18 |
1&nb= sp;Тільки на основі цефтазидиму.
Таблиця 9
|
= Вік пацієнта і доза Завіцефти (мг/кг)1 |
= Маса тіла (кг) |
Доза (мг цефтазидиму) |
= Об’єм відновленого розчину, який необхідно набирати з флакона (мл)= |
= Об’єм розріджувача, який додають для змішування (мл) |
|
= від 6 міс до = 12 міс =
= 25 мг/кг = цефтазидиму |
= 5 |
125 |
= 0,75 |
= 5,5 |
|
= 6 |
150 |
= 0,9 |
= 6,6 |
|
|
= 7 |
175 |
= 1 |
= 7,4 |
|
|
= 8 |
200 |
= 1,2 |
= 8,8 |
|
|
= 9 |
225 |
= 1,3 |
= 9,6 |
|
|
= 10 |
250 |
= 1,5 |
= 11 |
|
|
= 11 |
275 |
= 1,6 |
= 12 |
|
|
= 12 |
300 |
= 1,8 |
= 13 |
|
|
= від 3 міс до = < 6 міс =
= 20 мг/кг = цефтазидиму |
= 4 |
80 |
= 0,48 |
= 3,5 |
|
5 |
100 |
0,6 |
4,4 |
|
|
6 |
120 |
0,72 |
5,3 |
|
|
7 |
140 |
0,84 |
6,2 |
|
|
8 |
160 |
1 |
7,4 |
|
|
9 |
180 |
1,1 |
8,1 |
|
|
10 |
200 |
1,2 |
8,8 |
1&nb= sp;Тільки на основі цефтазидиму.
Таблиця 10
|
= Вік пацієнта і доза Завіцефти (мг/кг)1 |
= Маса тіла (кг) |
= Доза = (мг цефтазидиму) |
= Об’єм відновленого розчину, який необхідно набирати з флакона (мл) |
= Об’єм розріджувача, який додають для змішування (мл) |
|
= від 6 міс до = 12 міс =
= 18,75 мг/кг = цефтазидиму |
= 5 |
= 93,75 |
= 0,56 |
= 4,1 |
|
= 6 |
= 112,5 |
= 0,67 |
= 4,9 |
|
|
= 7 |
= 131,25 |
= 0,78 |
= 5,7 |
|
|
= 8 |
= 150 |
= 0,9 |
= 6,6 |
|
|
= 9 |
= 168,75 |
= 1 |
= 7,4 |
|
|
= 10 |
= 187,5 |
= 1,1 |
= 8,1 |
|
|
= 11 |
= 206,25 |
= 1,2 |
= 8,8 |
|
|
= 12 |
= 225 |
= 1,3 |
= 9,6 |
|
|
= від 3 міс до = < 6 міс =
= 15 мг/кг = цефтазидиму |
= 4 |
= 60 |
= 0,36 |
= 2,7 |
|
= 5 |
= 75 |
= 0,45 |
= 3,3 |
|
|
= 6 |
= 90 |
= 0,54 |
= 4 |
|
|
= 7 |
= 105 |
= 0,63 |
= 4,6 |
|
|
8 |
120 |
0,72 |
5,3 |
|
|
9 |
135 |
0,81 |
6 |
|
|
10 |
150 |
0,9 |
6,6 |
1&nb= sp;Тільки на основі цефтазидиму.
Пер=
едозування.
Передозув= ання цефтазидимом/авібактамом може призводити до неврологічних порушень, обумовл= ених цефтазидимом, які включають енцефалопатію, судоми та кому.
Рівень це= фтазидиму в сироватці крові можна знизити за допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу. Протягом сеансу гемодіалізу тривалістю 4 години виводилося 55 % дози авібактаму.
Побічні реакції.
Короткий огляд профілю безпеки
У семи клінічних дослідженнях 2 та 3 =
фаз
препарат Завіцефта отримували 2024 дорослих пацієнти. Найбільш частими
побічними реакціями, зареєстрованими у ≥ 5 % пацієнтів, що
отримували препарат Завіцефта, були позитивний результат прямої проби Кумбс=
а,
нудота та діарея. Нудота і діарея зазвичай були легкого або помірного ступе=
ня.
Повідомлялося про нижчезазначені побічні
реакції, які спостерігалися при застосуванні цефтазидиму як монотерапії та/=
або
були виявлені в дослідженнях 2 та 3 фаз застосування препарату Завіцеф=
та.
Побічні реакції класифіковані відповідно до частоти виникнення та класу сис=
теми
органів. Частота побічних реакцій та/або потенційно клінічно значущих відхи=
лень
лабораторних показників представлена відповідно до такої градації: дуже час=
то
(≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто
(≥ 1/1 000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 00=
0 та
< 1/1 000), дуже рідко (<1 /10 000), частота невідома =
(не
можна оцінити на основі наявних даних).
Інфекції та інвазії: часто ‒ кандидоз (в тому числі вульвовагінальний кандидоз та кандидоз ротової порожнини); нечасто ‒ коліт, викликаний Clostridioides difficile, псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи:
З боку імунної системи: = частота невідома ‒ анафілактична реакція.
З боку нервової системи:= часто ‒ головний біль, запаморочення; нечасто ‒= парестезії.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто ‒ діарея= , біль у животі, нудота, блювання; нечасто ‒дисгевзія.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів:<= span lang=3DUK> часто ‒ підвищені рівні аланінамінотрансферази, підви= щені рівні аспартатамінотрансферази, підвищені рівні лужної фосфатази, підвищений рівень гамма-глутамілтрансферази, підвищені рівні лактатдегідрогенази в кро= ві; частота невідома ‒ жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто ‒ макулопапульозні висипання, кропив’янка, свербіж; частота невідома = 210; токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса ‒ Джонсо= на, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, медикаментозний в= исип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто ‒ підвищення рівнів креатиніну в крові, підвищ= ення рівнів сечовини в крові, гостре ураження нирок; дуже рідко ‒ тубулоінтерстиціальний нефрит.
Загальні розлади та стани у місці введення препарат= у: часто ‒ тромбоз у місці введення, флебіт у місці введ= ення, гарячка.
Діти
Оцінка бе= зпеки застосування дітям ґрунтується на даних, отриманих у двох дослідженнях, у ході яких 61&n= bsp;пацієнт (віком від 3 років до менше 18 років) із ускладненими внутрішньочеревними інфекціями і 67 пацієнтів із ускладненими інфекція= ми сечовивідних шляхів (віком від 3 місяців до менше 18 років) отримували Завіцефту. Загалом профіль безпеки в цих 128 дітей був схожий із таким у дорослих пацієнтів з ускладненими внутрішньочеревними інфекціями й ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів.
Повідо=
млення про
підозрювані побічні реакції
Повідомле=
ння про
підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе
значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при
застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівник=
ам,
а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі
випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарсько=
го
засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за
посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Тер=
мін
придатності. 3 роки.=
Умови зберігання.
Зберігати= при температурі не вище 30 °С. Зберігати в оригінальній упаковці для захис= ту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після
відновлення
Відновлен= ий розчин слід використовувати негайно.
Після =
розведення
Інфузі= йні мішки
Якщо внут= рішньовенний розчин готується з розчинниками, переліченими в розділі «Спосіб застосуванн= я» (концентрація цефтазидиму 8 мг/мл), хімічна та фізична стабільність під час застосування (від початкового проколу пробки флакона) становить до 12&n= bsp;годин при температурі 2–8 °C, а потім ще до 4 годин при температурі не = вище 25 °C.
Якщо внут= рішньовенний розчин готується з розчинниками, переліченими в розділі «Спосіб застосуванн= я» (концентрація цефтазидиму > 8 мг/мл до 40 мг/мл), хімічна та фізична стабільність під час застосування (від початкового проколу пробки флакона) = становить до 4 годин при температурі не вище 25 °C.
З мікробі= ологічної точки зору даний лікарський засіб слід застосовувати негайно, крім випадків, коли відновлення і розведення проводяться в контрольованих асептичних умова= х, що пройшли валідацію. Якщо його не використовують негайно, то відповідальні= сть за час і умови зберігання в процесі застосування, що не повинні перевищувати зазначені вище, покладається на споживача.
Інфузі=
йні шприци
Хімічна т= а фізична стабільність під час застосування (від початкового проколу пробки флакона) становить до 6 годин при температурі не вище 25 °C.
З мікробі= ологічної точки зору даний лікарський засіб слід застосовувати негайно, крім випадків, коли відновлення і розведення проводяться в контрольованих асептичних умова= х, що пройшли валідацію. Якщо його не використовують негайно, то відповідальні= сть за час і умови зберігання в процесі застосування, що не повинні перевищуват= и 6 годин при температурі не вище 25 °C, покладається на споживача.
Нес=
умісність.
Сумісність препарату Завіцефта з ін= шими лікарськими засобами не встановлено. Препарат Завіцефта не слід змішувати з розчинами, які містять інші препарати, або фізично додавати його до таких розчинів.
Препарат = не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, крім вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».
Упаковка. По 10 фла= конів з порошком у картонній коробці.
Категорія відпуску. <=
/span>За рецептом.
Виробник.
Ей=
СіЕс
Добфар С.п.А. / ACS Dobfar S.p.A.