ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

(ZO= VIRAX)

Склад:

діюча речовина: ацикловір,

1 флакон містить ацикловіру 250 мг;=

допоміжна речовина: натрію гідроксид.

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватого кольору порошок, при розведенні водою для ін’єкцій швидко утворюється вільний від часток розчин.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.

Код АТХ J05А B01.

Фармакол= огічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ациклові= р є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з високою активністю in vitro та in vivo проти вірусів герпесу, що включають вірус простого герп= есу І та ІІ типів, вірус Varicella zost= er, вірус Епштейна-Барра та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільшу активність відноcно віру= су простого герпесу І типу, далі, за зменшенням активності, відносно вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Va= ricella zoster, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.

Інгібіторна активність ацикловіру відносно вір= усу простого герпесу І типу, вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Varicella zoster та вірусу Епштейн= а-Барра високоселективна. Фермент тимідинкіназа в нормальній неінфікованій клітині = не використовує ацикловір як субстрат, тому він має дуже низьку токсичність відносно клітин людини. Проте закодована у вищезазначених вірусах тимідинкі= наза перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру, аналог нуклеозиду, що далі перетворюється на дифосфат, потім на трифосфат. Ацикловіру трифосфат взаємо= діє з вірусною ДНК-полімеразою та затримує реплікацію вірусної ДНК.<= /span>

При тривалих чи повторних курсах лікування тяжкохвори= х зі зниженим імунітетом можуть виникати випадки зменшеної чутливості окремих шт= амів вірусу, які можуть не відповідати на лікування ацикловіром. Більшість кліні= чних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження тимідинкінази та ДНК-полімерази. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними = результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясована.

Фармакокінетика.

У новонароджених та немовлят віком до 3 місяців, яких лікували внутрішньовенним введенням 10 мг/кг протягом 1 години з інтервалом 8 годин, С_ss=
max була 61,2 мкмоль   (13,8 мкг/мл) та= C_ss
min була 10,1 мкмоль (2,3 мкг/мл). У окремої групи новонароджених та немовлят віком до 3 місяців, яких лікували введенням 15 мг/кг кожні 8 годин, були відзначені приблизно пропорційні підвищення дози з С_max = - 83,5 мкмоль (18,8 мкг/мл) та С_min = - 14,1 мкмоль (3,2 мкг/мл). =

Всмоктування

Ацикловір лише частково всмоктується в кишечнику. Сер= едній показник біодоступності при пероральному прийомі варіює у межах 10–20 %. Се= реднє значення пікових концентрацій ацикловіру (C_max) 0,4 мкг/мл досягається приблизно через 1,6 години після перорального прийому натще дози 200 мг. Збільшення показника середньої пікової стабільної концентрації у плазмі (Cssmax) до 0,7 мкг/мл (3,1 мкмоль) відбувається після введення дози 200 мг к= ожні чотири години. Після введення доз 400 мг та 800 мг кожні чотири години знач= ення C_ssmax досягають 1,2 та 1,8 мкг/мл (5,3 та 8 мкмоль) відповідно.=

Розподіл

Середній об’= єм розподілу ацикловіру становить 26 л, що вказує на його розподіл в рідинах <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> організму. Наявні значення після перорал= ьного прийому (Vd/F) коливаються у межах від 2,3 до 17,8 л/кг. Рівень зв’язування= з білками плазми відносно низький (9–33 %) і не змінюється при взаємодії з ін= шими ліками. Концентрація препарату у спинномозковій рідині становить приблизно = 50 % від концентрації в плазмі.

Біотрансформація

Ацикловір переважно виводиться у незміненому вигляді нирками. 9-карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним основним метаболітом ациклов= іру і становить приблизно 10–15 % застосованої дози.

Виведенн= я=

Середня = системна експозиція (AUC_0-∞) ацикловіру становить 1,9–2,2 мкг*год/мл після введення дози 200 мг. У дорослих кінцевий період напіввиведення при пероральному прийомі ацикловіру коливається в межах від 2,8 до 4,1 год. У дорослих кінцевий період напіввиведення ацикловіру після введення Зов= іраксу внутрішньовенно становить 2,9 год. Нирковий кліренс ацикловіру (CLr =3D 14,3 л/год) істотно вищий за кліренс креатиніну, що вказує на виведення препарату нирками шляхом не лише гломерулярної фільтрації, а і тубулярної секреції. Період напіввиведення та загальний кліренс ацикловіру залежать від функції нирок, тому пацієнтам з порушеннями функції нирок рекомендується коригувати дози.=

У новона= роджених та немовлят віком до 3 місяців, яким внутрішньовенно вводили ацикловір у до= зі 10 мг/кг протягом 1 години з інтервал= ом 8 годин, кінцевий період напіввиведення становив 3,8 год.
Особливі групи пацієнтів=

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку загальний кліренс знижувався відповідно до віку, що є наслідком зменшення кліренсу креатиніну, а також невеликих змін у кінцевому періоді напіввиведення. Слід мати на увазі можливість порушення функції нир= ок у хворих літнього віку, у зв’язку з чим дозу препарату потрібно відповідно зм= інювати.

Ниркова недостатність

У хворих= з хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий період напіввиведення становить 19,5 год. Середній рівень напіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу становить 5,7 год. Рівень ацикловіру в плазмі під час діалізу знижується приблизно на 60 %.

Надлишко= ва маса тіла

У клінічному дослідженні пацієнтки-жінки (n<= /span>=3D7) з<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> ожирінням отримували внутрішньовенно ацикловір у дозах, розрахованих на основі їхньої фактичної маси тіла. При цьому концентрації в плазмі крові були приблизно в два рази = вищі, ніж у пацієнтів (n=3D5) з нормальною масою тіла, що узгоджується з різн= ицею в масі тіла між двома групами пацієнтів.

Клінічні характеристики.

Показанн= я.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом просто= го герпесу, у хворих з імунодефіцитом та тяжкого генітального герпесу у хворих= без імунодефіциту.

Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з імунодефіцитом.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster.

Лікування герпетичного енцефаліту.<= /span>

Лікування інфекцій, спричинених вірусом просто= го герпесу у новонароджених та немовлят віком до 3 місяців.<= /p>
=

Протипок= азання.

Гіперчутливість до ацикловіру, валацикловіру а= бо до інших компонентів препарату.

Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не було виявлено.

Ацикловір головним чином виділяється в незміне= ному вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які ліки, що мають аналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру в плазмі.

Пробенецид та циметидин подовжують період напіввиведення ацикловіру та збільшують площу під кривою концентрація/час, = але з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру коригувати дозу не потрібно.

У пацієнтів, які одночасно лікуються Зовіраксом для внутрішньовенного введення та іншими препаратами, що мають аналогічний механізм виділення, можливе потенційне збільшення в плазмі концентрації одн= ого або обох препаратів чи їх метаболітів. При одночасному застосуванні ациклов= іру з імуносупресантом, який застосовується при лікуванні хворих після трансплантації органів, = - мофетилу мікофенолатом – в плазмі також підвищується рівень ацикловіру та неактивного метаболіту мофетилу мікофенолату.

При застосуванні літію одночасно з високою дозою ацикловіру внутрішн= ьовенно, необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в сироватці крові через ризик токсичності літію.<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Arial",sans-serif;mso-ansi-language:UK'>
Обережність (з контролем функції нирок) потрібна також при призначенні Зовіраксу для внутрішньовенного введенн= я з препаратами, що впливають на функцію нирок (такими як циклоспорин, такролім= ус).

Експериментальне дослідження п'яти чоловіків вказує на те, що супутня терапія ацикловіром збільшує AUC повністю введеного теофіліну приблизно на = 50%. Рекомендується вимірювати концентрацію в плазмі при одночасній терапії ацикловіром.

Особливо= сті застосування.

Адекватн= ий рівень гідратації необхідно підтримувати пацієнтам, які отримують ацикловір внутрішньовенно або високі дози ацикловіру перорально.

Внутрішн= ьовенні дози слід вводити шляхом інфузії протягом однієї години, щоб уникнути осіда= ння ацикловіру в нирках. Необхідно уникати швидкої або болюсної ін'єкції.<= /o:p>

Ризик по= разки нирок збільшується при застосуванні інших нефротоксичних препаратів. Необхі= дно бути пильними при застосуванні ацикловіру внутрішньовенно разом з іншими нефротоксичними препаратам= и.

Пацієнти= з нирковою недостатністю та пацієнти літнього віку

Ацикловір виводиться з організму головним чином шляхом ниркового кліренсу, тому хвори= м з нирковою недостатністю слід дозу зменшувати (див. «Дози та спосіб застосування»). У хворих літнього віку також велика ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів також можливе зменшення дози. Обидві ці групи (хворі з нирковою недостатністю та хворі літнього віку) є групами ризику виникнення   неврологічних побічних реакцій і тому повинні перебувати під пильним контролем. За отриманими даними, такі реакці= ї є загалом оборотними у разі припинення лікування препаратом (див. розділ «Поб= ічні реакції»).

Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром осіб з дуже ослабленим імунітетом можуть призвести до виділення вірусних штамів зі зниженою чутливістю, які можуть не відповідати на тривале лікування ацикловіром.

У хворих, які отримують високі дози препарату внутрішньовенно, наприклад для лікування герпетичного енцефаліту, слід брат= и до уваги показники функції нирок, особливо у випадках дегідратації або наявнос= ті ниркової недостатності.

Розведений Зовіракс для внутрішньовенних інфуз= ій має рН приблизно 11,0 і не повинен призначатися для перорального прийому. Препарат містить натрій (26 мг, приблизно 1,13 ммоль). Це має бути прийнято= до уваги у пацієнтів, які знаходяться на натрій- контрольованій дієті.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Інформація щодо впливу ацикловіру на жіночу фертильність відсутня.
У дослідженні 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальним числом сперматозоїд= ів при пероральному застосуванні у до= зі до 1 г на добу протягом шести місяців, не було виявлено клінічно значущого впл= иву на кількість сперматозоїдів, моторику або морфологію.

У післяр= еєстраційному реєстрі нагляду за вагітними задокументовано результати застосування вагітним різних фармацевтичних форм Зовіраксу. Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері я= ких застосовували Зовіракс під час вагітності порівняно із загальною популяцією. Однак застосовувати Зовіракс для інфузій потрібно лише у випадках, коли потенційна користь для матері від застосування препарату перевищує можливий ризик для плода.

При пероральному прийомі 200 мг ацикловіру 5 разів на добу ацикловір проникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 0,6-4,1 рівня ацикловіру у плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують цим молоком, може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. Потрібно з обережн= істю призначати ацикловір жінкам, які годують груддю, з урахуванням співвідношен= ня ризик/користь для дитини.

Здатність вплив= ати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Зовіракс для внутрішньовенного введення головн= им чином застосовується для лікування хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні, тому зазвичай інформація про вплив на здатність керувати автомоб= ілем та іншими механізмами не є необхідною. Досліджень з вивчення впливу Зовірак= су на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилось.

Спосіб застосування та дози.

Застосов= ують шляхом повільної внутрішньовенної інфузії протягом не менше 1 години.

Курс лікування Зовіраксом для внутрішньовенного введення звичайно триває 5 днів, але він може бути змінений залежно від ста= ну пацієнта та відповідної реакції на терапію. Лікування герпетичного енцефалі= ту триває звичайно 10 днів. Лікування інфекцій у новонароджених, спричинених вірусом простого герпесу, триває звичайно 14 днів при ураженні шкіри та слизових оболонок та 21 день – при дисемінації та ураженні центральної нерв= ової системи.

Тривалість профілактичного застосування Зовіра= ксу для внутрішньовенного введення визначається тривалістю періоду ризику інфікування.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (за винятком герпетичного енцефаліту) або вірусом Varicella zoster, Зовіракс для внутрішньовенного введення потрібно призначати в дозі 5 мг/кг маси тіла кож= ні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster, у хворих з імунодефіцитом або хворих на герпетичний енцефаліт Зовіракс для внутрішньовенного введення= слід призначати в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин за умови нормальної функ= ції нирок.

У пацієнтів із ожирінням, які отримують ацикло= вір внутрішньовенно з розрахунку на фактичну масу тіла, можливе підвищення концентрації лікарського засобу в плазмі крові (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Тому слід розглянути можливість зниження дози для пацієнтів = із ожирінням, особливо для пацієнтів із порушенням функції нирок або пацієнтів літнього віку.

Діти

Дози для дітей віком від 3 місяців до 12 років розраховуються на одиницю поверхні= тіла.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу(за винятком герпетичного енцефаліту) або вірусом Varicella zoster, Зовіракс для внутрішньовенного введення слід призначати в дозі 250 мг/м2 поверхні тіла кожні 8 годин = за умови нормальної функції нирок.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster, у дітей з імунодефіцитом або з герпетичним енцефалітом Зовіракс для внутрішньовенного введення призначають у дозі 500 мг/м² поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Доза Зовіраксу для внутрішньовенного введення новонародженим та немовлятам віком до 3 місяців розраховується на основі ма= си тіла дитини.

Рекомендований режим лікування для новонародже= них та немовлят віком до 3 місяців з інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу, є 20 мг/кг/маси тіла кожні 8 годин протягом 21 днів при десимінова= ній формі та ураженні центральної нервової системи або 14 днів при захворюванні= , що обмежується шкірою та слизовими оболонками.

Дітям та немовлятам з порушенням функції нирок дозу слід модифікувати відповідно до ступеню порушення цієї функції (див. Х= ворі на ниркову недостатність).

Хворі літнього вік= у

Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у хворих літнього віку, і дозу препарату потрібно відповідно змінити (див. Хворі на ниркову недостатність). Слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Хворі на ниркову недостатність

Внутрішньовенно Зовіракс потрібно з обережністю застосовувати для лікування хворих на ниркову недостатність. Слід підтримув= ати адекватний рівень гідратації організму.

Нижчезазначені зміни в дозуванні необхідно зробити залежно від показників клі= ренсу креатиніну.

Дорослі:

Кліренс креатиніну

Рекомендоване дозування

25 – 50 мл/хв

5-10 мг/кг маси тіла кожні 12 годин

10 – 25 мл/хв

5-10 мг/кг маси тіла кожні 24 години

0 (анурія) – 10 = мл/хв

Для хворих, які перебувають на тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі або на гемодіалізі, 2,5-5 мг/кг кож= ні 24 години та після сеансу гемодіалізу

Діти:

Кліренс креатині= ну

Рекоме= ндоване дозування

25 – 50 мл/хв/1,73 м²<= /span>

250-500 мг/кг/м2 поверхні тіла або 20 = мг/кг маси тіла кожні 12 годин

10 – 25 мл/хв/1,73 м²<= /span>

250-500 мг/кг/м2 поверхні тіла або 20 мг/кг маси тіла кожні 24 години

0 (анурія) – 10 мл/хв/1,73 м²

^&n=
bsp;

^&n=
bsp;

Для хв= орих, які перебувають на тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі або гемодіалізі, 125-250 мг/кг/м2 поверхні тіла або 10 мг/кг маси тіла кожні = 24 години та після сеансу гемодіалізу

Спосіб введення

Необхідну дозу Зовіраксу вводять шляхом повіль= ної внутрішньовенної інфузії протягом не менше 1 години незалежно від дози, що вводиться.

Спочатку вміст флакона Зовіраксу для внутрішньовенного введення потрібно розчинити у відповідному об’ємі води для ін’єкцій або в 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій. Для одержання розчину, 1 мл якого буде містити 25 мг ацикловіру, 250 мг препарату розчиня= ють у 10 мл рідини.

Після додавання рідини слід злегка струснути флакон, поки його вміст повністю не розчиниться.

Для отримання розчину для внутрішньовенного введення приготований, як зазначено вище, розчин далі розводять до одержанн= я концентрації не більше як 5 мг/мл (0,5 %): розчин, що утворився після розчинення 250 мг ацикловіру у 10 мл води для ін’єкцій (або 0,9 % розчині натрію хлориду), додається до обраного розчину для інфузій, як буде зазначено нижче.

Для дітей та немовлят, коли необхідно звести до мінімуму об’єм рідини, що вводиться, рекомендується, щоб 4 мл розведеного розчину (100 мг ацикловіру) додавались до 20 мл рідини для інфузій.

Для дорослих рекомендований об’єм рідини для інфузій повинен бути не менше 100 мл, навіть якщо концентрація ацикловіру б= уде нижчою за 0,5 %. Тому 100 мл рідини для інфузій необхідно використати для введення Зовіраксу у дозах 250 мг та 500 мг (10 або 20 мл розведеного розчи= ну). При необхідності застосування більших доз препарату (500 – 1000 мг ациклові= ру) об’єм рідини для інфузій потрібно збільшити до 200 мл.

Після розчинення, як рекомендовано вище, Зовір= акс для внутрішньовенного введення сумісний з нижчезазначеними рідинами для приготування інфузійних розчинів та зберігає стабільність протягом 12 годин= при кімнатній температурі (15 = °С-25 °С):

-&nb= sp;            0,45 % або 0,9 % розчин натрію хлориду;

-&nb= sp;            0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози;

-&nb= sp;            0,45 % розчин натрію хлориду та 2,5 % розчин глюкози;=

-&nb= sp;            розчин Хартмана.

При приготуванні розчинів для внутрішньовенних інфузій, як зазначено вище, утворюється концентрація ацикловіру не більше, = ніж 0,5 %.

У зв’язку з тим, що Зовіракс для внутрішньовен= ного введення не містить будь-яких антимікробних консервантів, розчинення та розведення препарату потрібно проводити в асептичних умовах безпосередньо п= еред застосуванням, невикористані рештки розчину слід утилізувати.

Якщо з’являється помутніння або кристалізація, такі розчини непридатні для застосування і знищуються.

=

Діти. Застосовують з народження.

&nb= sp;

Передозу= вання.

При передозуванні ацикловіру шляхом внутрішньовенного введення підвищується рівень сироваткового креатиніну, аз= оту сечовини крові і, відповідно, з’являється ниркова недостатність. Неврологіч= ними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.

Ацикловір дуже добре елімінується з крові за допомогою гемодіалізу, тому цей метод можна успішно застосовувати при лікув= анні передозування препарату.

=

Побічні = реакції.

Побічні дії, відомості про які наведено нижче, класифіковано за органами і системами та за частотою виникнення. Категорії = за частотою виникнення: дуже часто ≥ 1/10, часто ≥ 1/100 та < 1= /10, не часто ≥ 1/ 1000 та < 1/100, рідко ≥ 1/10000 та < 1/100= 0, дуже рідко < 1/10000.

Кров і лімфатична система

Не часто= : зниження гематологічних показників (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).=

Імунна система

Дуже рід= ко: анафілаксія.

Психічні розлади та розлади з боку нервової системи

Дуже рід= ко: головний біль, запаморочення, збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома.

Вищенаве= дені неврологічні реакції є загалом оберненими і зазвичай спостерігаються при застосуванні для лікування хворих на ниркову недостатність та з іншими факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Серцево-судинна система<= /p>
Часто: ф= лебіт.

Респіраторна система та органи грудної клітки =

Дуже рідко: задишка.

Гастроентерологічна система

Часто: нудота, блювання.

Дуже рідко: діарея, біль у животі.<= /span>

Гепатобіліарна система

Часто: оборотне підвищення рівня печінкових ферментів.

Дуже рідко: оборотне підвищення рівня білірубі= ну, жовтяниця, гепатит.

Шкіра та підшкірні тканини

Часто: свербіж, кропив’янка, висипання (включа= ючи світлочутливість).

Не часто: прискорене дифузне випадання волосся. Оскільки випадання волосся може бути пов’язано з великою кількістю хвороб і ліків, чіткого зв’язку з ацикловіром виявлено не було.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк.

Нирки та сечовидільна система

Часто: збільшення рівня сечовини та креатиніну= в крові.

Це може бути пов’язано з порушенням водно-електролітного обміну. Для того щоб уникнути цього ефекту, препарат не слід вводити шляхом внутрішньовенного болюсу, а лише шляхом повільної інфуз= ії тривалістю не менше 1 години.

Дуже рідко: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, біль у нирках.

Потрібно підтримувати адекватну гідратацію цих хворих. Порушення функції нирок, як правило, швидко минає після регідратаці= йної терапії та/або зменшення дози або = повної відміни препарату. Розвиток гострої ниркової недостатності, однак, може спостерігатись у виняткових випадках.

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю та кристалурією.

Загальні розлади

Дуже рідко: стомлюваність, гарячка, місцеві запальні реакції.

Тяжкі місцеві запальні реакції, які інколи призводять до пошкодження шкіри, спостерігаються при внутрішньовенному введ= енні Зовіраксу, коли він через необережність потрапляє в навколосудинні тканини.=

=

Несумісність. Даних немає.=

Термін придатності. =

5 років.

=

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Збері= гати у недоступному для дітей місці. Готовий розчин не заморожувати. =

Упаковка. Ліофілізат у скляних флаконах. По 5 флаконів у контурній картонній упак= овці в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А. (Італія)

                    GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A. (I= taly)

Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A.,

Strada Provinciale Asolana 90, (loc. San Polo)= – 43056 Torrile (Parma), Italy.

ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.,

Страда Провінсіаль Асолана 90, (район Сан Поло= ) – 43056 Торріле (Парма), Італія.

Кліренс креатиніну	Рекомендоване дозування
25 – 50 мл/хв	5-10 мг/кг маси тіла кожні 12 годин
10 – 25 мл/хв	5-10 мг/кг маси тіла кожні 24 години
0 (анурія) – 10 = мл/хв	Для хворих, які перебувають на тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі або на гемодіалізі, 2,5-5 мг/кг кож= ні 24 години та після сеансу гемодіалізу

Кліренс креатині= ну	Рекоме= ндоване дозування
25 – 50 мл/хв/1,73 м²<= /span>	250-500 мг/кг/м2 поверхні тіла або 20 = мг/кг маси тіла кожні 12 годин
10 – 25 мл/хв/1,73 м²<= /span>	250-500 мг/кг/м2 поверхні тіла або 20 мг/кг маси тіла кожні 24 години
0 (анурія) – 10 мл/хв/1,73 м² ^&n= bsp; ^&n= bsp;	Для хв= орих, які перебувають на тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі або гемодіалізі, 125-250 мг/кг/м2 поверхні тіла або 10 мг/кг маси тіла кожні = 24 години та після сеансу гемодіалізу