І&= #1053;СТРУКЦІЯ

д&= #1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ДАЛТ = 56;АКС

(DALTRAX)<= /p>

С&= #1082;лад:

діючі речовини: абак= 072;вір, долутегравo= 0;р і ламівудин;

1 таблетка містить 600 мг абакавіру (у формі абакавіру сульфату), 50 м&= #1075; долутегравo= 0;ру (у формі долутегравo= 0;ру натрію) і 300 мг ламівудину;

допоміж&= #1085;і речовини: целю = 83;оза мікрокристk= 2;лічна, маніт, натрі= 102; крохмальглo= 0;колят (тип А), повід&#= 1086;н, магнію стеарат, Opadry II Beige 85F57000= 9 [cпирт полівінілоk= 4;ий (Е 1203), макрогоl= 3; (Е 1521), т&= #1080;тану діоксид (Е 171), тальк (Е 553b), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), заліза окси = 76; чорний (Е 172)].<= /span>

&nb= sp;

Лікарсь&= #1082;а форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, бежевого кольору, ова= 083;ьної форми, двооп= 091;клі, з написом «H» з одного бок= 091; і «А60» — з іншого.

&nb= sp;

Фармако&= #1090;ерапевтичн= ;а група. Противірусl= 5;і засоби для системного застосуванl= 5;я. Противірусl= 5;і засоби прямої дії. П&#= 1088;отивірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекці= 11;, комбінації. Код АТX J05A R13.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;.

Фармако&= #1076;инаміка.<= /i>

Механіз&= #1084; дії.

Д&= #1086;лутегравір пригнічує ВІЛ-інтегра = 79;у, зв’язуючисn= 0; з активним центром ферменту ін = 90;егрази і блокуючи етап інтеграції ретровірусl= 5;ої ДНК, який є основним дл= 03; циклу реплі = 82;ації вірусу імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ).

А&= #1073;акавір і ламівудин = 108; потужними селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Як абакавір, та= 082; і ламівудин послідовно метаболізуn= 2;ться внутрішньоl= 2;літинними кіназами до відповідниm= 3; 5’-трифосфат= ів (TP), які є діючими речовинами = 79; розширеним внутрішньоl= 2;літинним періодом на = 87;іввиведенн&#= 1103;, за умови застосуванl= 5;я 1 раз на добу (див. «Фармак&#= 1086;кінетика»). Ламівудин-TP (аналог цитидину) і карбовір-TP (активна трифосфатнk= 2; форма абака = 74;іру, аналог гуанозину) є субстратамl= 0; і конкурентнl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ (ЗТ). Проте їхня головн = 72; антивіруснk= 2; активність здійснюєтьl= 9;я через включення монофосфатl= 5;ої форми у ланк= 091; ДНК вірусу, що призводить до обриву ланки. Трифосфати абакавіру і ламівудину демонструюm= 0;ь значно менш = 91; афінність д = 86; полімераз ДНК клітин господаря.

Анти = 74;ірусна дія in vitro.

Д&= #1086;лутегравір= ;, абакавір і ламівудин продемонстl= 8;ували пригніченнn= 3; реплікації лабораторнl= 0;х штамів і клінічних ізолятів ВІ = 51; у деякій кількості типів кліти = 85;, включаючи трансформоk= 4;ані лінії T-лімфоцитів, лінії, отримані з моноцитів/м = 72;крофагів, первинні культури активованиm= 3; мононуклеаl= 8;них клітин периферичнl= 6;ї крові і моноцитів/м = 72;крофагів. Концентрацo= 0;я лікарськогl= 6; засобу, необхідна для пригніченнn= 3; вірусної ре = 87;лікації на 50 % (IC50 — напівмаксиl= 4;альна пригнічуваl= 3;ьна концентрацo= 0;я), змінюється відповідно до типу віру= 089;у і типу тканини-гос = 87;одаря.

IC50 для долутегравo= 0;ру у різних лабораторнl= 0;х штамах із використанl= 5;ям мононуклеаl= 8;них клітин периферичнl= 6;ї крові становила 0,5 &#= 1085;М, а з використанl= 5;ям клітин MT-4 її діапазон ст = 72;новив 0,7–2 нМ. Подібні IC50 були помічені дл= 03; клінічних і = 79;олятів без будь-яко= 111; великої різниці між = 089;убтипами; у наборі 24 ізолятів ВІЛ-1 груп A, B, C, D, E, F m= 0;а G і групи O середнє значення IC₅₀ становило 0,2 &#= 1085;М (діапазон 0,02–2,14). Середнє значення IC50 для 3 ізолятів ВІЛ-2 станови&#= 1083;о 0,18 нМ (діапазон 0,09–0,61).=

С&= #1077;реднє значення IC50&#= 1076;ля абакавіру порівняно з лабораторнl= 0;ми штамами ВІЛ-1II= IB і ВІЛ-1HXB2 коливалося = 91; діапазоні від 1,4 до 5,8 мкM. Медіана середніх значень IC50 для ламівудину порівняно з лабораторнl= 0;ми штамами ВІЛ-1 коливалася = 74; діапазоні від 0,007 до 2,3 мкM. Середнє значення IC50 порівняно з лабораторнl= 0;ми штамами ВІЛ-2 <= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>(LAV2 і EHO) коливалося = 74; діапазоні = 74;ід 1,57 до 7,5 мкM для а&= #1073;акавіру і від 0,16 до 0,51 мкM — для ламівудину.

З&= #1085;ачення IC50 абакавіру порівняно з підтипами групи M ВІЛ-1 (A–G) коливалися = 91; діапазоні в= 10;д 0,002 до 1,179 мкM порівняно з групою O — від 0,022 до 1,21 мкM і порівняно з ізолятами ВІЛ-2 — від 0,024 до 0,49 мкM. Для ламівудину значення IC50&#= 1087;орівняно з підтипами ВІЛ-1 (A–G) коливалися = 91; діапазоні 0,001–= ;0,170 мкM порівняно з групою O — 0,030–0,160 = ;мкM і порівняно = 079; ізолятами ВІЛ-2 — від 0,002 до 0,120 мкM у мононуклеаl= 8;них клітин пери = 92;еричної крові.

І&= #1079;оляти ВІЛ-1 (CRF01_AE, n =3D 12; CRF02_AG, n =3D= 12 і підтип C або CRF_AC, n =3D 13) від 37 нелікованиm= 3; пацієнтів в Африці і Азі= 111; продемонстl= 8;ували чутливість до дії абака= 074;іру (IC50 крат = 85;ість вимірюваннn= 3; < 2,5) і ламівудину (IC50 кратніс&= #1090;ь вимірюваннn= 3; < 3,0), окрім двох ізолятів CRF02_AG з кратністю вимірюваннn= 3; 2,9 і 3,4 для абакавіру. Ізоляти O групи від па= 094;ієнтів, які не отримували лікування антивіруснl= 0;ми препаратамl= 0;, були перевірені = 85;а дію ламівудину = 10; показали високу чутл = 80;вість.

К&= #1086;мбінація абакавіру і ламівудину продемонстl= 8;увала антивіруснm= 1; активність = 91; клітинних культурах проти ізолятів непідтипу B та ізолятів ВІЛ-2 з еквівалентl= 5;ою антивіруснl= 6;ю активністю для ізоляті = 74; підтипу B.

Антивір&= #1091;сна дія у комбінації = 79; іншими анти = 74;ірусними препаратамl= 0;.

Ж&= #1086;дного антагоністl= 0;чного ефекту in vitro не було помічено пр = 80; застосуванl= 5;і долутегравo= 0;ру або інших антиретровo= 0;русних препаратів (випробуван= 10; засоби: ставудин, аб= 072;кавір, ефавіренз, невірапін, лопінавір, ампренавір, енфувіртид, маравірок, адефовір і р= 072;лтегравір). Окрім цього, рибавірин значущо не вплинув на дію долутегравo= 0;ру.

А&= #1085;тивірусна дія абакавіру у культурі кл= 10;тин не була антагонізоk= 4;ана при комбінації = 79; нуклеозиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ), а саме такими засобами, як диданозин, емтрицитабo= 0;н, ламівудин, с= 090;авудин, тенофовір, зальцитабіl= 5; або зидовуд = 80;н, та ненуклеозиk= 6;ними інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ), а саме такими засобами, як невірапін або інгібітор протеази (ІП) ампренавір.

Ж&= #1086;дного антагоністl= 0;чного ефекту in vitro не було помічено пр = 80; застосуванl= 5;і ламівудину або інших антиретровo= 0;русних препаратів (випробуван= 10; засоби: абакавір, диданозин, невірапін, зальцитабіl= 5; і зидовудин).

Вплив сироватки людини.

У = 100 % людської сироватки середнє зміщення кр = 72;тності дії долутегравo= 0;ру становило 75 разів, що призвело до коригуваннn= 3; IC90 протеїну до= ; кількості 0,064 мкг/мл. Дослідженнn= 3; зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми in vitro вказують, що абакавір зв’язуєтьсn= 3; тільки у низько-помі = 88;ному діапазоні значень (~ 49 %) з протеїнами плазми людини у терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях. Ламівудин продукує лі = 85;ійну фармакокінk= 7;тику в рамках терапевтичl= 5;ого діапазону і демонструє низьке зв’я = 79;ування з протеїнам = 80; плазми (менш= 077; ніж 36 %).

Р&= #1077;зистентніс= ;ть.

Резистентн&= #1110;сть in vitro (долутегра= ;вір). Сер&#= 1110;йний пасаж використовm= 1;ється для вивченн= 03; еволюції резистентнl= 6;сті in vitro. У разі застосуванl= 5;я лабораторнl= 6;го штаму HIVIII в ход= 110; пасажу протягом 112 діб обрані мутації з’являютьсn= 3; повільно, із замінами в позиціях S153Y і F. Ці мутації н= 077; були відмічені у пацієнтів, які отримували долутегравo= 0;р у клінічних дослідженнn= 3;х. За допомого= 02; штаму NL432 були відмічені мутації E92Q (кратність зміни 3) і G193E (кратність зміни 3). Ці мутації бул = 80; відмічені у пацієнтів з попередньо існуючою ре = 79;истентніст&#= 1102; до ралтегра = 74;іру, які отримал = 80; долутегравo= 0;р (наведено у переліку як вторинні мутації для долутегравo= 0;ру).

У подальши= 093; експерименm= 0;ах із вибором і= 079; використанl= 5;ям клінічних ізолятів підтипу B мутації R263K були відмічені у всіх п’яти ізолятах (через 20 тижнів і потому). У ізолятів пі = 76;типу C (n =3D 2) і A/G (n =3D 2) заміна інтегрази R263K була відмічена в одному ізоляті і G118R — = 091; двох ізолятах. На= 103;вність R263K було виявлено у двох окреми = 93; пацієнтів і = 79; підтипом B і підтипом C, які отримували антиретровo= 0;русні засоби і не отримували інгібітори інтегрази, але без впливу на чутливість долутегравo= 0;ру in vitro. G118R знижує чутливість до долутегравo= 0;ру до сайт-спец= 080;фічних мутацій (кратність зміни 10), але нk= 7; була виявлена у пацієнтів, які отримували = 76;олутеграві&#= 1088; у програмі фази III.

Первинні мутації для ралтегравіl= 8;у/елвітегра&#= 1074;іру (Q148H/R/K, N155H, Y143R/H/C, E92Q, T66I) не впливають н = 72; чутливість долутегравo= 0;ру in vitro у вигляд= 10; окремих мутацій. Якщ= 086; мутації пер = 77;раховані як вторинні, які пов’язані з інгібітороl= 4; інтегрази (для ралтегравіl= 8;у/елвітегра&#= 1074;іру), додаються д = 86; первинних мутацій (за винятком Q148) в експерименm= 0;ах із сайт-спец= 080;фічними мутаціями, чутливість долутегравo= 0;ру залишаєтьсn= 3; на рівні дикого типу або наближаєтьl= 9;я до нього. У разі вірусі = 74; мутації Q148 збільшення кратності в = 80;мірювання долутегравo= 0;ру розглядаєтn= 0;ся як кількіст= 00; збільшення вторинних мутацій. Вплив мутацій на основі Q148 (H/R/K) також узгод = 78;увався з експерименm= 0;ами пасажу in vitro і = 79; сайт-специф= 10;чними мутантами. У серійному пасажі з сайт-специф= 10;чними мутантами н = 72; основі штам = 91; NL432 при N155H або E92Q подальший вибір резис = 90;ентності не спостерігаk= 4;ся (кратність зміни без змін на рівн= 110; 1). На противаг= у цьому, початковий пасаж мутантів із = 084;утацією Q148H (кратність зміни 1) і різниця у кі= 083;ькості вторинних мутацій, асоційованl= 0;х із ралтегравіl= 8;ом, призвели до накопиченнn= 3; зі значним збільшенняl= 4; кратності вимірюваннn= 3; до значення > 10.

Клінічно значуще значення зрізу фенотипу (кратність зміни порівняно з вірусом дик = 86;го типу) не визначене; генотипічнk= 2; резистентнo= 0;сть була визнан = 72; як кращий прогностичl= 5;ий фактор для отримання результатіk= 4;.

705 ізолятів, резистентнl= 0;х до ралтегравіl= 8;у, від пацієнтів, які отримал = 80; ралтегравіl= 8;, були проаналізоk= 4;ані на чутливість до долутегр = 72;віру. Долутегравo= 0;р має кратність в = 80;мірювання < 10 порівняно = 079; 94 % із 705 клінічних ізолятів.=

Резистентн&= #1110;сть in vivo (долутеграв= 10;р). У пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування і отримали долутегравo= 0;р + 2 нуклеозиднl= 0;х інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ) у фазі IIb = 110; фазі III, не спостерігаl= 3;ося жодного розвитку резистентнl= 6;сті до класу інтегрази або до класу НІЗТ (n =3D 876, період подальшого спостережеl= 5;ня 48–96 тижнів).

У нереспон= 076;ентів на попередн= 08; лікування, які попри це не отримували клас інтегрази (дослідженн= 03; SAILING), замісники інгібітору інтегрази спостерігаl= 3;ися у 4/354 пацієнтіk= 4; (період подальшого спостережеl= 5;ня 48 тижнів), які отримали долутегравo= 0;р, наданий у комбінації = 79; вибраним дослідникоl= 4; фоновим терапевтичl= 5;им режимом (ФР). Із цих чотирьох дв = 72; пацієнти показали унікальну заміну інтегрази R263K, із максимальнl= 6;ю кратністю зміни 1,93, один пацієнт продемонстl= 8;ував заміну поліморфноo= 1; інтегрази V151V/I із максимал= 00;ною кратністю зміни 0,92 і одиl= 5; пацієнт мав попередньо існуючі мутації інтеграли; вважається, що останній відчув дію інтегрази або був інфікованиl= 1; вірусом, резистентнl= 0;м до інтеграз = 80;, через передачу цього вірус = 91;. Мутація R263K була також вибрана in vitro (див. вище).

Рези = 89;тентність in vitro та in vivo (абакавір і ламівудин). Р&= #1077;зистентні до абакавір = 91; ізоляти ВІЛ-1 in vit= ro й in vivo п= 086;в’язані зі специфічниl= 4;и генотипічнl= 0;ми змінами у регіоні кодону ЗТ (кодони M184V, K65R, L74V і Y115F= ). У ході селекції абакавіру in vitro мутація M184V відбулася вперше і призвела до = 087;риблизно 2-кратного збільшення IC50 нижче кліні = 95;ного зрізу абакавіру при кратності з = 84;іни 4,5. Продовженнn= 3; пасажу при збільшенні концентрацo= 0;ї препарату призвело до вибору для п= 086;двійних мутантів ЗТ 65R/184V і 74V/184V або потрійного мутанта ЗТ 74V/115Y/1= 84V. Дві мутації = 074;ідповідали за 7–8-кратне збільшення чутливості абакавіру, і виникала необхіднісm= 0;ь у комбінаці= 11; трьох мутац= 10;й, які відповідалl= 0; за більше ні= 078; 8-кратну зміну чутливості.

Р&= #1077;зистентніс= ;ть ВІЛ-1 до ламівудину включає розвиток змін амінокислоm= 0;и M184I або M184V, близьl= 2;их до активної ділянки ревертази вірусу. Цей варіант виникає як in vitro, таl= 2; і у ВІЛ-1-інфік= ованих пацієнтів, які отримал = 80; лікування антиретровo= 0;русною терапією, що включала ламівудин. Мутанти M184V демонструюm= 0;ь досить знижену чут = 83;ивість до ламівудину = 10; знижену реплікативl= 5;у здатність вірусу in vitro. M184V пов’язуєтьl= 9;я з 2-кратним збільшенняl= 4; резистентнl= 6;сті до абакавір = 91;, але не відпо= 074;ідає за клінічну резистентнo= 0;сть до абакавір = 91;.

І&= #1079;оляти, резистентнo= 0; до абакавір = 91;, можуть тако = 78; демонструвk= 2;ти знижену чутливість = 76;о ламівудину. Комбінація абакавір/ла = 84;івудин продемонстl= 8;увала знижену чутливість до вірусів і= 079; замінами K65R із або без замі= 085;и M184V/I і до вірусів із L74V плюс заміна M184V/I.

П&= #1077;рехресна резистентнo= 0;сть між долутег = 88;авіром або абакавіром, або ламівудиноl= 4; і антиретро = 74;ірусними засобами інших класі = 74;, наприклад інгібітораl= 4;и протеази аб = 86; ненуклеозиk= 6;ними інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи, є малоймові = 88;ною.

Впли = 74; на електрокарk= 6;іограму.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і дози долутегравo= 0;ру, яка перевищ = 91;вала терапевтичl= 5;у дозу прибли = 79;но у 3 рази, жодних впливів на коригованиl= 1; інтервал QT не спостерігаl= 3;ося. По= дібні дослідженнn= 3; з абакавіро = 84; чи ламівуди = 85;ом не проводилисn= 3;.

Фармако&= #1082;інетика.<= /i>

В&= #1089;моктування= ;.

Долутег&= #1088;авір, абакавір і ламівудин швидко всмоктуютьl= 9;я після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть долутегравo= 0;ру не була встановленk= 2;. Абсо = 83;ютна біодоступнo= 0;сть пероральноk= 5;о абакавіру і ламівудину = 91; дорослих становить близько 83 % і 80̵= 1;85 % відповідно. Середній ча = 89; досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у сироватці (t<= sub>max) становить 2–3 години (післ= 103; прийому препарату у вигляді таблеток), 1,5 години і 1 г&= #1086;дину для долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину відповідно.

Вплив долутегравo= 0;ру був зазвича = 81; схожий у здорових добровольцo= 0;в і ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них пацієнтів. У ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них дорослих па = 94;ієнтів після застосуванl= 5;я долутегравo= 0;ру у дозі 50 мг 1 раз на добу рівноважні фармакокінk= 7;тичні параметри (середнє геометричнk= 7; [% CV]) на основі фармакокінk= 7;тичного аналізу популяції становили: AUC_(0=
–24) — 53,6 (27) мкг·год/мл= , C_max — 3,67 (20) мкг/мл і C_min = ;— 1,11 (46) мкг/мл. Після разової доз = 80; 600 мг абакавіру середнє (CV) C_max становить 4,26 мкг/мл (28 %) і середнє (CV) AUC_¥стан = 86;вить 11,95 мкг·год/мл (21 %). Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ламівудину = 91; дозі 300 мг раз на добу протягом 7 діб середнє (CV) рівноважне Cmax становить 2,04 мкг/мл (26 %) і середнє (CV) AUC₂₄ становить 8,87 мкг·год/мл= (21 %).

З&= #1085;ачення C_max і AUC долутеk= 5;равіру у плазмі крові після застосуванl= 5;я таблеток з фіксованою комбінацієn= 2; абакавіру/д = 86;лутегравір&#= 1091;/ламівудину з їжею з високим вмістом жирів були відповідно на 37 % і 48 % вищими, ніж після застосуванl= 5;я таких таблеток натще. Для абакавіру спостерігаl= 3;ося зниження C_max на 23 %, а значення AUC залишалося без змін. Вплив ламів = 91;дину був схожий я= 082; при застосуванl= 5;і з їжею, так і при прийомі натще. Ці результати вказують на те, що Далтра&#= 1082;с можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі.

Розп = 86;діл.

Видимий об’єм розподілу долутегравo= 0;ру (після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я у вигляді суспензії, Vd/F) = 89;тановить 12,5 л. Д&= #1086;слідження із внутрішньоk= 4;енним введенням абакавіру і ламівудину продемонстl= 8;ували середній видимий об’= 08;м розподілу 0,8 і 1,3 л/кг відповідно.

Долутегра = 74;ір має високий ступінь зв’язуваннn= 3; (> 99 %) з протеїнами плазми людської кр = 86;ві, за даними in vitro<= /i>. Зв’язуваннn= 3; долутегравo= 0;ру із протеїнами плазми не за= 083;ежить від концентрацo= 0;ї долутегравo= 0;ру. Загальні співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;й радіоактивl= 5;ості, пов’язаної = 79; препаратом, = 091; крові та плазмі коливаютьсn= 3; в діапазоні = 074;ід 0,441 до 0,535, що вказує на мінімальниl= 1; зв’язок рад= 10;оактивност&#= 1110; з клітинним = 80; компонентаl= 4;и крові. i= 3;езв’язана фракція долутегравo= 0;ру у плазмі збільшуєтьl= 9;я при низьких рівнях альб = 91;міну в сироватці (&l= t; 35 г/&= #1083;), який спостерігаn= 8;ться у пацієнтів із помірним = 80; розладами печінки. До= 089;лідження зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми in vitro вказують, що абакавір зв’язуєтьсn= 3; тільки у низько-помі = 88;ному діапазоні значень (~ 49 %) з протеїнами плазми людини у терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях. Ламівудин м = 72;є лінійну фармакокінk= 7;тику в рамках терапевтичl= 5;ого діапазону і демонструє низьке зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми in vitro (< 36 %).

Долутегра = 74;ір, абакавір і ламівудин присутні у спинномозкl= 6;вій рідині (СМР).

У 13 пацієнті= в, які раніше н= 077; отримували лікування, і &#= 1103;ким застосовувk= 2;ли у стабільно = 84;у режимі долутегравo= 0;р у комбінаці= 11; з абакавіром/ = 83;амівудином, концентрацo= 0;я долутегравo= 0;ру в СМР в середньому становила 18 = 085;г/мл (порівняно з незв’язаноn= 2; концентрацo= 0;єю у плазмі, і вище IC50). Дослідж&= #1077;ння з абакавіро = 84; демонструюm= 0;ь, що співвідношk= 7;ння AUC у спинномозкl= 6;вій рідині та плазмі становить 30–44= %. Помічені значення пікових концентрацo= 0;й були в 9 разів вищі, ніж IC50 абакавіру 0,08 мкг/мл або 0,26 мкМ при застосуванl= 5;і абакавіру в дозуванні 600 мг двічі на добу. Середн= 108; співвідношk= 7;ння між концентрацo= 0;ями ламівудину = 91; спинномозкl= 6;вій рідині та в сироватці через 2–4 год= 080;ни після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я становило приблизно 12 %. Рівень проникненнn= 3; ламівудину = 74; центральну нервову систему і його зв’язо = 82; із клінічно= 02; ефективнісm= 0;ю невідомий.

Долутегра = 74;ір присутній у статевій системі чоловіків і жінок. Значення AUC у вагінальніl= 1; рідині, тканині шийки матки = 110; вагінальніl= 1; тканині становило 6–10&= nbsp;% від відповідноk= 5;о показника у плазмі у рів= 085;оважному стані. Значення AUC становило 7 % у спермі і 17 % на слизовій прямої кишк = 80; від відпові = 76;ного показника у плазмі у рівноважноl= 4;у стані.

Б&= #1110;отрансформ= ;ація.=

До= лутегравір переважно метаболізуn= 8;ться через UGT1A1, меншою міро= 02; через CYP3A (9,7 % всієї застосованl= 6;ї дози у дослідженнo= 0; балансу мас = 80; людини). Долутегравo= 0;р є предоміна = 85;тним циркулюючиl= 4; компонентоl= 4; у плазмі; виведення нирками незміненої діючої речо = 74;ини є низьким (< 1 = ;% дози). 53 % загальної пероральноo= 1; дози виводиться = 91; вигляді незміненої речовини з калом. Невід= 086;мо, частково чи повністю це відбуваєтьl= 9;я через діючу речовину, що не всмокталасn= 3;, або через виведення жовчними шляхами конR= 17;югату глюкуронідk= 2;ту, який може далі розпадатисn= 3; для формування = 74;ихідної суміші у просвіті кишечнику. 23 % загальної пероральноo= 1; дози виводиться = 10;з сечею у вигляді або глюкуронідm= 1; долутегравo= 0;ру (18,9 % загальної дози), або N-дез= ;алкілуваль = 85;ого метаболіту (3,6= % загальної дози), або метаболіту, сформованоk= 5;о окисленням на бензилкарбo= 0;нолі (3,0 % загальної дози).

А&= #1073;акавір переважно метаболізуn= 8;ться в печінці, приблизно 2 % отриманої дози виводиться нирками у вигляді незміненогl= 6; компонента. Первинні шл= 03;хи метаболізмm= 1; у людини забезпеченo= 0; алкогольдеk= 5;ідрогеназо= 102; і глюкуронідl= 0;зацією, внаслідок чого утворюютьсn= 3;
5’= -карбоксило = 74;а кислота і 5’-глюкуроні= 076;, що становля = 90;ь близько 66 % отриманої дози. Ці мет = 72;боліти виводяться із сечею.

Б&= #1110;льша частина ламівудину виводиться = 85;езміненою, і лише незначна частина піддається метаболізмm= 1;. Ламівудин виводиться переважно н = 80;рками у незміненомm= 1; вигляді. Імовірністn= 0; метаболічнl= 0;х взаємодій інших субстанцій із ламівудиноl= 4; є низькою через невисоку швидкість метаболізмm= 1; в печінці (5–10 = %).

В&= #1079;аємодія з лікарськимl= 0; засобами.=

In vitro долутегравo= 0;р не показав прямого або слабкого пригніченнn= 3; (IC50 > 50 мкM) ферментів цитохрому P450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP3A, уридиндифоl= 9;фат-глюкуро&#= 1085;озилтрансф= ерази UGT1A1 чи UGT2B7 або переносникo= 0;в P-gp, BCRP, BSEP, OATP1B1, OATP1B3, OCT1, MATE2-K, MRP2 чи MRP4= . In vitro долутегравo= 0;р не індукує ферменти CYP1A2, CYP2B6 або CYP3A4. На основі цих даних не очікується впливу долу = 90;егравіру на фармакокінk= 7;тику лікарських засобів, що є субстратамl= 0; основних фе = 88;ментів або перенос = 85;иків (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

In vitro долутегравo= 0;р не був субстратом OATP= 1B1, OATP1B3 чи OCT1 людини.

Виве = 76;ення.

Пе= ріод напіввиведk= 7;ння долутегравo= 0;ру становить близько 14 годин. Загальний кліренс (CL/F) становить приблизно 1 = 83;/год у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів н = 72; основі фармакокінk= 7;тичного аналізу популяції.=

С&= #1077;редній період напі = 74;вивед= 077;ння абакавіру становить 1,5 години. Середній ге = 86;метричний кінцевий період напіввиведk= 7;ння внутрішньоl= 2;літинної діючої речовини ка = 88;бовіртрифо&#= 1089;фату у рівноважніl= 1; концентрацo= 0;ї становить 20,6 &= #1075;одини. Після багат = 86;кратного застосуванl= 5;я пероральниm= 3; доз абакавіру (300 мг двічі на добу) статистичнl= 6; значущого накопиченнn= 3; абакавіру н = 77; помічено. Елімінація абакавіру відбуваєтьl= 9;я шляхом мета = 73;олізму в печінці з подальшим виведенням метаболітіk= 4; переважно і = 79; сечею. Метаболіти = 10; незмінений абакавір в с= 077;чі становлять близько 83 % отриманої дози абакавіру. Решта виводиться = 79; калом.

О&= #1095;ікуваний період напіввиведk= 7;ння ламівудину становить від 5 до 7 годин= ;. Для пацієнт= 10;в, які отримують ламівудин у дозі 300 мг 1 раз на добу, кінцевий період напіввиведk= 7;ння ламівудину-TP становив ві = 76; 16 до 19 годин. Се= 088;едній системний кліренс ламівудину становить приблизно 0,32 л/год/кг, переважно через нирковий кліренс (> 70 %) завдяки системі транспорту органічних = 82;атіонів. Дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю демонструюm= 0;ь, що при ниркових розладах знижується виведення ламівудину. Для пацієнт= 10;в із кліренсо = 84; креатиніну < 50 мл/хв потрібне зниження дози (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Зв’язок фармакокінk= 7;тики/фармак&#= 1086;динаміки.

У рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; з ранжуванн= 03;м доз у ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них пацієнтів, які отримув = 72;ли долутегравo= 0;р у вигляді монотерапіo= 1; (ING111521), продемонстl= 8;овано швидку і дозозалежнm= 1; антивіруснm= 1; дію із середнім зниженням РНК ВІЛ-1 у 2,5 log_{10
на 11-й день для
дози 50 мг.
Антивіруснk=
2;
відповідь
підтримуваl=
3;ася
від 3 до 4 діб
після
останньої
дози у групі
застосуванl=
5;я
50 мг.}

В&= #1085;утрішньокл= ;ітинна фармакокінk= 7;тика.

Середнє геометричнk= 7; кінцевого періоду вну = 90;рішньокліт&#= 1080;нного напіввиведk= 7;ння карбовіру-TP у рівноважноl= 4;у стані становить 20,6 &= #1075;одини, порівняно з середнім геометричнl= 0;м періоду напіввиведk= 7;ння абакавіру у плазмі 2,6 год&#= 1080;ни. Кінцевий період внутрішньоl= 2;літинного напіввиведk= 7;ння ламівудину-TP був подовжений до 16–19 діб, порівняно з періодом напіввиведk= 7;ння ламівудину = 91; плазмі 5–7 годин, що свідчить пр = 86; обґрунтоваl= 5;ість дозування 1 = 88;аз на добу для абакавіру т = 72; ламівудину.<= o:p>

Особ = 83;иві групи пацієнтів.=

Печі = 85;кова недостатніl= 9;ть

Д&= #1072;ні фармакокінk= 7;тики були отримані що = 76;о долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину окремо.

Долутегра = 74;ір переважно метаболізуn= 8;ться і виводитьс= 03; через печінку. Одн= 072; доза 50 мг долутегравo= 0;ру була застос = 86;вана 8 пацієнтам із помірною печінковою недостатніl= 9;тю (клас B за шкалою Чайлда — П’ю) і 8 підібраним здоровим контрольниl= 4; добровольцn= 3;м. У той час, як загальна концентрацo= 0;я у плазмі бул= 072; схожою, спостерігаl= 3;ось 1,5–2-кратне збільшення експозиції долутегравo= 0;ру у пацієнтів із помірною печінковою недостатніl= 9;тю, порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Жодне кориг = 91;вання дози не вважається необхідним для пацієнт= 10;в із печінковою недостатніl= 9;тю від легкого до помірног = 86; ступеня. Вплив тяжко= 11; печінкової недостатноl= 9;ті на фармакокінk= 7;тику долутегравo= 0;ру не вивчався.

А&= #1073;акавір метаболізуn= 8;ться переважно в печінці. Фармакокін= ;етика абакавіру вивчалася у = 087;ацієнтів з легкою печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю (5–6 балів за шкалою Чайлда — П’ю), які отримували одноразову дозу 600 мг. Результат продемонстl= 8;ував середнє збі = 83;ьшення AUC абакавіру в 1,89 раза [1,32; 2,70] і періоду нап= 10;ввиведення абакавіру в 1,58 [1,22; 2,04] раза. Рекомендувk= 2;ти зниження дози пацієнтам з легкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю не є можливи= 084; через значн = 91; варіабельнo= 0;сть впливу різних конц = 77;нтрацій абакавіру.=

Д&= #1072;ні, отримані у пацієнтів з помірною та тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю, демонструюm= 0;ь, що фармакокінk= 7;тика ламівудину статистичнl= 6; значуще не впливає на порушення ф = 91;нкції печінки.

На основі даних, отрим= 072;них при застосуванl= 5;і абакавіру, Д= 072;лтракс не рекомендуєm= 0;ься для пацієнтів з помірною та тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Ниркова недостатніl= 9;ть

Д&= #1072;ні фармакокінk= 7;тики були отрима = 85;і щодо долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину окремо.

Л&= #1080;ше незначна частина діючої речовини до = 83;утегравіру метаболізуn= 8;ться нирками. Дос= 083;ідження фармакокінk= 7;тики долутегравo= 0;ру було проведено у пацієнтів і = 79; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну (CLc= r) < 30 мл/хв). Жодної клінічно значущої різниці у фармакокінk= 7;тиці між пацієнтами = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (CLcr < 30 мл/хв) і відповідниl= 4;и здоровими добровольцn= 3;ми відмічено н = 77; було. Долутегравo= 0;р не досліджу = 74;ався у пацієнтів, які перебували на діалізі, оскільки різниця у впливі не очікуваласn= 0;.

А&= #1073;акавір переважно метаболізуn= 8;ться у печінці, приблизно 2 % абакавіру виводиться незміненим із сечею. Фармакокінk= 7;тика абакавіру у пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті є подібною д= 086; такої у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок.

Д&= #1086;слідження ламівудину демонструюm= 0;ь, що концентр = 72;ції у плазмі крові (AUC) збільшуютьl= 9;я у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок через знижений кліренс.

Н&= #1072; основі дани = 93; щодо ламівудину, = 044;алтракс не рекомендуєm= 0;ься для застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну < 50 мл/хв.

Пацієнт&= #1080; літнього віку

За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го аналізу пац= 10;єнтів, інфікованиm= 3; ВІЛ-1, не виявлено кл= 10;нічно значущого впливу віку на фармакок= 10;нетику долутегравo= 0;ру.

Фармакокі = 85;етичні дані долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину щодо пацієнтів віком > 65 рок= ів обмежені.

Діти

Продемонс = 90;ровано, що фармакок= 10;нетика 50 мг долутегравo= 0;ру у 10 ВІЛ-1-інфікl= 6;ваних підлітків (віком від 12 до= ; 17 років), попередньо лікованих антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, була зіставною з = 72; рівнем експ = 86;зиції з такою у дорослих, як= 110; отримували долутегравo= 0;р в дозі 50 мг 1 раз на добу.

Д&= #1072;ні щодо підлітків, які отримували добову дозу 600= мг абакавіру і 300= мг ламівудину, дотепер обмежені. Фармакокінk= 7;тичні показники п = 86;рівнянні з параметрамl= 0;, що реєструвалl= 0;ся у дорослих пацієнтів.=

П&= #1086;ліморфізм ферментів, щ= 086; метаболізуn= 2;ть лікарський засіб

Не існує доказів клінічно значущого впливу поліморфізl= 4;у ензимів, які метаболізуn= 2;ть лікарські засоби, на фамакокінеm= 0;ику долутегравo= 0;ру. У метааналі = 79;і з використанl= 5;ям фармагеномl= 5;их моделей, відібраних = 91; клінічних дослідженнn= 3;х за участю здорових добровольцo= 0;в із генотипами UGT1= A1 (n =3D 7), спостерігаl= 3;ося 32 % зниження кліренсу долутегравo= 0;ру і 46 % збільшення AUC порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; у пацієнтів із генотипами, пов’язанимl= 0; з нормальни = 84; метаболізмl= 6;м через UGT1A1 (n =3D 41).

С&= #1090;ать

Популяцій = 85;ий аналіз фармакокінk= 7;тики з використа = 85;ням зведених фармакокінk= 7;тичних даних досліджень фази IIb і фази III за участю до= 088;ослих пацієнтів н = 77; виявив ніякого клі = 85;ічно значущого впливу стат= 10; на застосув = 72;ння долутегравo= 0;ру. Не існує доказів необхідносm= 0;і коригуваннn= 3; дози долутегравo= 0;ру, абакавіру або ламівудину на основі впливу стат= 10; на фармакокінk= 7;тичні параметри.

Р&= #1072;сова приналежніl= 9;ть

Популяцій = 85;ий аналіз фармакокінk= 7;тики з використа = 85;ням зведених фармакокінk= 7;тичних даних із досліджень фази IIb і фази III за участю дорослих пацієнтів н = 77; виявив жодного клі = 85;ічно значущого впливу расової приналежноl= 9;ті на експозицію долутегравo= 0;ру. Фармакокінk= 7;тика одноразовоo= 1; дози долутегравo= 0;ру у японців є зіставною з фармакокінk= 7;тикою у громадян США. Не існує доказів на користь необхідносm= 0;і корекції дози долуте = 75;равіру, абакавіру або ламівудину на основі впливу расової належності на фармакок= 10;нетичні параметри.

К&= #1086;інфекція вірусу гепатиту B або C

Популяцій = 85;ий аналіз фармакокінk= 7;тики вказує на те, що коінфекція вірусу гепатиту C не має клінічн = 86; значущого впливу на експозицію долутегравo= 0;ру. Фармакокінk= 7;тичні дані щодо пацієнтів і = 79; коінфекцієn= 2; вірусу гепа = 90;иту B є обмеженими (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Клін= 10;чні характерисm= 0;ики.

П&= #1086;казання.

Д&= #1072;лтракс застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я дорослих і дітей віком від 12 років, з масою тіла від 40 кг, інфікованиm= 3; вірусом імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

П&= #1077;ред початком терапії засобами, що містять абакавір, необхідно провести перевірку всіх ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів н = 72; наявність а = 83;еля HLA-B*5701 незалежно від расової = 087;риналежнос&= #1090;і (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Абакавір не слід призначати пацієнтам, які є носіям= 080; алеля HLA-B*5701.

П&= #1088;отипоказан= ;ня.

Г&= #1110;перчутливі= ;сть до долутегравo= 0;ру, абакавіру, ламівудину або до будь-якої допоміжної речовини лі = 82;арського засобу.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я із дофетилідоl= 4; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

В&= #1079;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Д&= #1072;лтракс містить долутегравo= 0;р, абакавір і ламівудин, тому будь-як= 110; окремі взаємодії для цих комп= 086;нентів стосуються також Далтр = 72;ксу. Жодних клінічно значущих медикаментl= 6;зних взаємодій між долутегравo= 0;ром, абакавіром = 10; ламівудиноl= 4; не очікується.

Вплив інших речовин на фармакокінk= 7;тику долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину.

Д&= #1086;лутегравір виводиться переважно шляхом метаболізмm= 1; UGT1A1. Долутегравo= 0;р також є субс= 090;ратом UGT1A3, UGT1A9, CYP3A4, Pgp і BCRP. Одночасне застосуванl= 5;я Далтраксу з іншими засобами, що пригнічуютn= 0; UGT1A1, UGT1A3, UGT1A9, CYP3A4 або Pgp, мож = 77; збільшити концентрацo= 0;ю долутегравo= 0;ру в плазмі крові. Лікарські засоби, які активують ц= 10; ферменти аб = 86; переносникl= 0;, можуть змен = 96;ити концентрацo= 0;ю долутегравo= 0;ру в плазмі кро= 074;і і знизити терапевтичl= 5;ий ефект долут = 77;гравіру (див. таблицю 1= ).

В&= #1089;моктування долутегравo= 0;ру знижується = 87;ід дією деяких антацидних агентів (див. таблицю 1).

А&= #1073;акавір метаболізуn= 8;ться ферментами УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зою (UGT) і алкогольдеk= 5;ідрогеназо= 102;; одночасне застосуванl= 5;я індукторів або інгібіторіk= 4; ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи або компонентіk= 4;, що виводять = 89;я через алкогольдеk= 5;ідрогеназу, може змінит = 80; експозицію абакавіру.=

Л&= #1072;мівудин виводиться нирками. Активна нир = 82;ова секреція ламівудину = 74; сечу відбув = 72;ється через переносник органічних катіонів (OCT2) і переносникl= 0;, що елімінують лікарські засоби і токсини (MATE1 і MATE2-K). Одночасне застосуванl= 5;я ламівудину = 79; інгібітораl= 4;и OCT і MATE може збільшити експозицію ламівудину. = 044;олутеграві&= #1088; є інгібітороl= 4; OCT2 і MATE1, проте піk= 6; час перехре = 89;ного дослідженнn= 3; концентрацo= 0;ї ламівудину були подібн= 10; при супутньому застосуванl= 5;і долутегравo= 0;ру або без нього, що вказувало н = 72; те, що долуте&#= 1075;равір не впливає н= 072; експозицію ламівудину in vivo.

Абакавір і ламівудин значуще не метаболізуn= 2;ться ферментами CYP<= /span>.

У дослідженнn= 3;х in vitro абакавір не = 108; субстратом OATP= 1B1, OATP1B3, OCT1, OCT2, OAT1, MATE1, MATE2-K, MRP2 або MRP4. Тому не очікують, що лікарські засоби, які модулюють вказані вищ = 77; переносник&= #1080;, можуть впливати на рівень абак = 72;віру у плазмі крові.

Н&= #1077;зважаючи на те, що абакавір і л= 072;мівудин також є субстратамl= 0; BCRP та Pgp у дослід&= #1078;еннях in vitro, клo= 0;нічні дослідженнn= 3; вказують на відсутністn= 0; суттєвих змін фармакокінk= 7;тики абакавіру при його одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084; (інгібітори BCR= P та Pgp) і малоймовірl= 5;о, що інгібітори цих переносникo= 0;в здатні змін= 02;вати фармакокінk= 7;тику ламівудину, враховуючи його високу біодоступнo= 0;сть. У дослідженнn= 3;х in vitro ламівудин є субстратом Mate1, MATE2-K і OCT2. При застосуванl= 5;і триметоприl= 4;у (інгібітору вказаних вище переносникo= 0;в препаратів) = 073;уло відмічено збільшення концентрацo= 0;ї ламівудину = 74; плазмі кров= 10;, однак ця взаємодія н = 77; вважається клінічно значущою, тому коригу = 74;ання дози ламівудину не рекоменд = 91;ється. Ламівудин є субстрато = 84; переносникk= 2; печінковогl= 6; поглинання OCT1. Завдяки незначній р = 86;лі печінки у виведенні ламівудину, лікарська взаємодія через інгібіцію OCT1 навряд чи є клінічно значущою.=

Вплив долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину на фармакокінk= 7;тику інших речовин.

In vivo долутег&= #1088;авір не впливає н= 072; дію мідазоламу, що є тестеро= 084; CYP3A4. На основі даних in vitro та/або in vivo не очікують впливу долутегравo= 0;ру на фармакок= 10;нетику лікарських засобів, які є субстрата = 84;и будь-якого головного ферменту аб = 86; переносникk= 2;, такого як CYP3A4, CYP2C9 та P-gp (див. «Фармакокіl= 5;етика»).

In vitro долутег= равір пригнічуваk= 4; ниркові переносникl= 0; OCT2 і MATE1. In vivo у пацієнтів спостерігаl= 3;ося 10–14 % зниження кліренсу креатиніну (секреторна фракція залежить ві = 76; переносникk= 2; OCT2 і MATE1). In vivo долутегравo= 0;р здатний збільшити концентрацo= 0;ї у плазмі лікарських засобів, виведення яких залежить ві = 76; OCT2 або MATE1 (наприклад, дофетиліду, метформіну) (див. таблицю 1 і розділ «Пр= 086;типоказанн&= #1103;»).

In vitro долутегравo= 0;р пригнічуваk= 4; накопиченнn= 3; транспортнl= 0;х органічних аніонів у нирках OAT1 і OAT3. Через відсутністn= 0; впливу на фармакокінk= 7;тику in vivo субстрату транспортнl= 0;х органічних аніонів тенофовіру пригніченнn= 3; OAT1 in vivo малоймовірl= 5;е. Пригніченнn= 3; OAT3 in vivo не вивчалося. Долутегравo= 0;р здатний збі = 83;ьшувати концентрацo= 0;ю лікарських засобів у плазмі кров= 10;, секреція яких залежить ві = 76; OAT3.

А&= #1073;акавір і ламівудин не пригнічуютn= 0; і не індукують ф = 77;рменти CYP (такі як CYP3A4, CYP2C9 або CYP2D6) та демонструюm= 0;ь відсутністn= 0; інгібуваннn= 3; або слабке інгібуваннn= 3; OATP1B3, BCRP, Pgp і MATE2-K. Дані іn vitro вказують на те, що пригніченнn= 3; Pgp і BCRP абакавір&#= 1086;м не можна виключати н = 72; рівні кишечнику. Л= 072;мівудин демонструє відсутністn= 0; інгібуваннn= 3; або слабке інгібуваннn= 3; переносник&#= 1110;в лікарських засобів MATE1 або OCT3, = 072; абакавір демонструє мінімальне пригніченнn= 3; OCT1 і OCT2. Таким чином, не очікується, що абакавір та ламівуди = 85; здатні змінювати концентрацo= 0;ю в плазмі крові лікарських засобів, які є субстратамl= 0; цих ферментів а = 73;о переносникo= 0;в. In vitro ламівудин пригнічує OCT1 і OCT2.

Н&= #1077;зважаючи на те, що абакавір є інгібітороl= 4; MATE1, а ламівуди = 85; є інгібітороl= 4; OCT1 і OCT2 in vitro, вони мають низький потенціал впливу на концентра= ;цію субстратів цих переносникo= 0;в у плазмі крові, при терапевтичl= 5;их рівнях конц = 77;нтрацій (абакавір — до 600 мг, ламівудин — 300= мг).

Н&= #1072;явні та очікуван= 10; взаємодії з обраними антиретровo= 0;русними та неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами містяться у таблиці 1 (підвищення = 087;означено як «↑», зниження — я= 082; «↓», без змін &= #8212; як «↔», площа під кривою «= 082;онцентраці&= #1103; — час» — як «AUC&raqu= o;, пік концентрацo= 0;ї —як «C_max»). Таблиця не може вважатися вичерпною, але є репрез= 077;нтативною щодо класів, які вивчаються.

Т&= #1072;блиця 1

Взає = 84;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /p>

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Ліка&#= 1088;ські засоби, класифіков= 072;ні за терапевт&#= 1080;чними напрямами

С= ;ередня геометричн= 072; зміни при взаємодії (%)<= /o:p>

Р= ;екомендаці= 11; щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я

Анти&#= 1088;етровірусн= і лікарські засоби

Ненуклеози= ;дні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи (ННІЗТ)

Етра&#= 1074;ірин без бустованих інгібіторі= 074; протеази / до= лутегравір

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 71 %

C_max ¯ 52 %

Ct ¯ 88 %

Етра&#= 1074;ірин «

(інду&= #1082;ція ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Етравір= ;ин без бустованих інгібіторі= 074; протеази знижує концентрац= 110;ю долутеграв= 110;ру у плазмі. Оскільки рекомендов= 072;ною дозою долутеграв= 110;ру для пацієнтів, що приймают&#= 1100; етравірин без бустованих інгібіторі= 074; протеази, є 50 = ;мг двічі на добу, Далтра&= #1082;с не рекомендов= 072;но для застосуван= 085;я пацієнтам, які приймають етравірин, без одночас&#= 1085;ого застосуван= 085;я з атазанавір= 086;м/ритонавір= ом, дарунавіро= 084;/ритонавіро= м або лопінав&#= 1110;ром/ритонав= ;іром (див. у таблиці нижче).

Лопі&#= 1085;авір + ритонавір + етравірин/д&#= 1086;лутегравір=

Долу&#= 1090;егравір «

AUC = 11 %

C_max = 7 %

Ct = 28 %

Лопі&#= 1085;авір «

Рито&#= 1085;авір «

Етра&#= 1074;ірин «

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Дару&#= 1085;авір + ритонавір + етравірин/д&#= 1086;лутегравір=

Долу&#= 1090;егравір «

AUC ¯ 25 %

C_max ¯ 12 %

Ct ¯ 36 %

Дарунавo= 0;р «

Ритонавo= 0;р «

Етравірl= 0;н «

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Ефав&#= 1110;ренз/долуте= ;гравір

Долутегl= 8;авір ¯

AUC ¯ 57 %

C_max ¯ 39 %

Ct ¯ 75 %

Ефав&#= 1110;ренз « (історичний контроль)

(інду&= #1082;ція ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Оскільк= ;и дозування долутеграв= 110;ру в разі одноч&= #1072;сного застосуван= 085;я з ефавірензо= 084; становить 50 мг двічі на добу, одночасне застосуван= 085;я з Далтраксо&#= 1084; не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Взаємодія &#= 1079; іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).<= o:p>

Неві&#= 1088;апін/долуте= ;гравір

Долу&#= 1090;егравір ¯

(Н= е вивчали. Очікується схоже зниження експозиції, як це спостеріга= 083;ося з ефавіренз&#= 1086;м, спричинене індукцією)

Одночас= ;не застосуван= 085;я з невірапіно= 084;, яке може знизити концентрац= 110;ю долутеграв= 110;ру в плазмі завдяки індукції ферментів, не вивчали. Вплив невірапіну на експозицію долутеграв= 110;ру, вірогідно, є подібним до впливу ефавірензу або менший за нього. Оскільки дозування долутеграв= 110;ру у разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з невірапіно= 084; становить 50 мг двічі на добу, одночасне застосуван= 085;я невірапіну з Далтраксо&#= 1084; не рекомендує= 090;ься.

Рилп&#= 1110;вірин

Долу&#= 1090;егравір «

AUC = 12 %

C_max = 13 %

Cτ = 22 %

Рилп&#= 1110;вірин «

Кори&#= 1075;ування дози не потрібне.

Нуклеозидн= ;і інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи (НІЗТ)

Тено&#= 1092;овір

Долу&#= 1090;егравір «

AUC = 1 %

C_max ¯ 3 %

Cτ ¯ 8 %

Тено&#= 1092;овір «

Кори&#= 1075;ування дози не потрібне при сумісно&#= 1084;у застосуван= 085;і Далтраксу з нуклеозидн= 080;ми інгібітора= 084;и зворотної т&#= 1088;анскриптаз= и.

Емтр&#= 1080;цитабін, диданозин, ставудин, зидовудин

В&= #1079;аємодія не вивчена.<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Далт&#= 1088;акс не рекомендує= 090;ься для застосуван= 085;я у поєднанні з препаратам= 080;, що містять емтрицитаб= 110;н, оскільки як ламівудин (у = Далтракс), так і емтрицитаб= 110;н є аналогами цитидину, то&= #1073;то існує ризик внутрішньо= 082;літинних взаємодій (див. розділ «Взаємодія з іншими лік&= #1072;рськими засобами та інші види взаємодій»).<= o:p>

Інгібіт= ;ори протеази

Атазанаk= 4;ір/долутегр&#= 1072;вір

Долутегl= 8;авір =

AUC 91 %

C_max 50 %

Ct 180 %

Атазанаk= 4;ір « (історичний контроль)

(приг= 085;ічення ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Атазанаk= 4;ір + ритонавір/ долутеграв= 110;р

Долу&#= 1090;егравір

AUC = 62 %

C_max = 34 %

Ct = 121 %

Атазанаk= 4;ір «

Ритонавo= 0;р «

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Типранаk= 4;ір + ритонавір/ долутеграв= 110;р

Долутегl= 8;авір ¯

AUC ¯ 59 %

C_max ¯ 47 %

Ct ¯ 76 %=

Типр = 72;навір «

Рито = 85;авір «

(інду= 082;ція ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Оскі&#= 1083;ьки рекомендов= 072;не дозування долутеграв= 110;ру у разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з типранавір= 086;м/ритонавір= ом становить 50 м= ;г двічі на добу, одночасне застосуван= 085;я цих засобів із Далтракс&#= 1086;м не рекомендує= 090;ься.

Фосампрk= 7;навір + ритонавір/д= олутегравіl= 8;

Долутегl= 8;авір ¯

AUC ¯ 35 %

C_max ¯ 24 %

Ct ¯ 49 %

Фоса = 84;пренавір «

Рито = 85;авір «

(інду= 082;ція ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Фоса&#= 1084;пренавір/ри= ;тонавір знижує концентрац= 110;ю долутеграв= 110;ру, але, згідно з= деякими даними, це не призводило до зниження ефективнос= 090;і у дослідженн= 103;х фази III. Коригуванн= 103; дози не обов’язков= 077;.

Нелфінаk= 4;ір/долутегр&#= 1072;вір

Долутегl= 8;авір «

(взає= 084;одія не вивчалася)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Лопінавo= 0;р + ритонавір/ долутеграв= 110;р

Долу&#= 1090;егравір «

AUC ¯ 4 %

C_max « 0 %

C₂₄ ¯ 6 %

Лопінавo= 0;р «

Ритонавo= 0;р «

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Дарунавo= 0;р + ритонавір/ д= ;олутеграві = 88;

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 22 %

C_max ¯ 11 %

Ct ¯ 38 %

Дарунавo= 0;р «

Ритонавo= 0;р «

(інду= 082;ція ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

І= ;нші антивірусн= 110; препарати

Телапреk= 4;ір

Долу&#= 1090;егравір

AUC = 25 %

C_max = 19 %

Cτ = 37 %

Тела&#= 1087;ревір «

(істо&= #1088;ичний контроль)

(пригніm= 5;ення ферменту CYP3A)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Боцепреk= 4;ір

Долу&#= 1090;егравір «

AUC = 7 %

C_max = 5 %

Cτ = 8 %

Боце&#= 1087;ревір «

(істо&= #1088;ичний контроль)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Даклата= ;свір/долуте= 075;равір

Долутегl= 8;авір «

AUC 33 %

C_max 29 %

Ct 45 %

Дакл&#= 1072;тасвір «

Дакл&#= 1072;тасвір суттєво не змінює концентрац= 110;ю долутеграв= 110;ру в плазмі крові. Долутеграв= 110;р не змінює концентрац= 110;ю даклатасві= 088;у в плазмі крові.

Нема&#= 1108; необхіднос= 090;і в корекції дози.

Анти&#= 1110;нфекційні засоби

Трим&#= 1077;топрим/ сульфамето= 082;сазол

(котримl= 6;ксазол)/абак&= #1072;вір

В&= #1079;аємодію не вивчали

Коригувk= 2;ння дози Далтра&#= 1082;су не потрібне, = крім як для паціє&= #1085;тів із нирковою недостатні= 089;тю (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»).

Триметоl= 7;рим/

сульфамk= 7;токсазол

(котримо = 82;сазол)/ ламівудин

(160 мг / 800 мг 1 раз на добу протягом 5 діб / 300 мг, одноразова доза)

Ламі = 74;удин

AUC 43 %

C_max 7 %

Трим = 77;топрим

AUC «

Суль = 92;аметоксазо&#= 1083;

AUC «

(п= ригнічення транспорту органічних катіонів)

Анти&#= 1084;ікобактері= альні засоби

Рифампі= ;цин/долутег= 088;авір

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 54 %

C_max ¯ 43 %

Ct ¯ 72 %

(індукці= 03; ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Оскі&#= 1083;ьки дозування долутеграв= 110;ру у разі одноч&= #1072;сного застосуван= 085;я з рифампіцин= 086;м становить 50 мг двічі на добу, одночасне застосуван= 085;я рифампіцин= 091; з Далтраксо&#= 1084; не рекомендує= 090;ься.

Рифа&#= 1073;утин

Долутегl= 8;авір «

AUC ¯ 5 %

C_max 16 %

Cτ ¯ 30 %

(індукці= 03; ферментів UGT1A1 і CYP3A)

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Прот&#= 1080;епілептичн= і засоби

Карбама= ;зепін/ долутеграв= 110;р

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 49 %

C_max ¯ 33 %

Ct ¯ 73 %

Оскільк= ;и рекомендов= 072;ною дозою долутеграв= 110;ру є 50 мг двічі н = 72; добу при сумісному застосуван= 085;і разом із карбамазеп= 110;ном, не рекоменд&#= 1091;ється застосуван= 085;я Далтраксу пацієнтам, які знаходятьс= 103; на лікуванні к&#= 1072;рбамазепін= ом.

Фенобар= ;бітал/ долутеграв= 110;р

Фені&#= 1090;оїн/долутег= ;равір

Окскарб= ;азепін/ долутеграв= 110;р

Долу&#= 1090;егравір ¯

(взає&= #1084;одія не вивчена, зниження очікується внаслідок індукції ферментів UGT1A1 і CYP3A, очікуєть&#= 1089;я зниження експозиції, подібне до того, що спостеріга= 083;и при застосуван= 085;і з карбамазе&#= 1087;іном)

Оскі&#= 1083;ьки рекомендов= 072;ною дозою долутеграв= 110;ру є 50 мг двічі н = 72; добу при сумісному застосуван= 085;і разом з цими метаболічн= 080;ми індукторам= 080;, не рекомендує= 090;ься застосуван= 085;я Далтраксу пацієнтам, які знаходятьс= 103; на лікуванні ц&#= 1080;ми метаболічн= 080;ми індукторам= 080;.

Анти&#= 1075;істамінні засоби (блокатори Н<= sub>2-гістаміно= вих рецепторів)

Рані&#= 1090;идин

Взає = 84;одія не вивчена.

К&= #1083;інічно значуща взаємодія є малоймовір= 085;ою.

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Циме&#= 1090;идин

Взає = 84;одія не вивчена.

К&= #1083;інічно значуща взаємодія є малоймовір= 085;ою.

Коре&#= 1082;ція дози не потрібна.

Цито&#= 1090;оксичні засоби

Клад&#= 1088;ибін/ламіву= ;дин

Взаємодія не вивчена.

In vitro ламівудин пригнічує внутрішньо= 082;літинну фосфориляц= 110;ю кладрибіну, &= #1097;о спричиняє ризик втрати ефективнос= 090;і кладрибіну у разі комбінації в клінічних умовах. Деяк&= #1110; клінічні результати також свідчать про можливу взаємодію між ламівудино= 084; і кладрибін&#= 1086;м

= 054;дночасне застосуван= 085;я Далтраксу з кладрибіно= 084; не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Вза&#= 1108;модія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).

Опіо&#= 1111;дні засоби

Метадон/ = 72;бакавір

(40–90 мk= 5; 1 раз на добу протягом 14 діб / 600 мг одноразова доза, потім 600 мг двічі на добу протяг&#= 1086;м 14 діб)

А&= #1073;акавір

AUC «

C_max ¯ 35 %

Мета&#= 1076;он

CL/F = 22 %

Коре&#= 1082;ція дози метадону, вірогідно, не потрібна для більшості пацієнтів; в окремих вип&#= 1072;дках може бути потрібне повторне титрування метадону.

Рети&#= 1085;оїдні засоби

Ретиноїk= 6;ні суміші (наприклад ізотретино= 111;н)

В&= #1079;аємодія не вивчена.

Можл = 80;ва взаємодія у зв’язку із спільним шляхом виведення через алкогольде= 075;ідрогеназу (абакавіров&#= 1084;існий компонент).

Реко&#= 1084;ендація корекції дози неможлива через недостатні= 089;ть доказової бази.

Інше

Етанол

Етанол/д = 86;лутегравір

Етанол/л = 72;мівудин

Взає = 84;одія не вивчена (пригніченн&#= 1103; алкогольде= 075;ідрогенази)= .

К= ;орекція дози не потрібна.

Етанол/а = 73;акавір

(0,7 г/кг, одноразова доза / 600 мг, одноразова доза)

Абак = 72;вір

AUC 41 %

Етан = 86;л

AUC «

Розч&#= 1080;н сорбіту

Розч&#= 1080;ну сорбіту (3,2 г, 10,2 = 75;, 13,4 г)

Разо&#= 1074;а доза ламівудину 30= 0 мг

Ламі&#= 1074;удин:

AUC¯ 14 %; 32 %; 36 %

C_ma=
x ¯28 %; 52 %; 55 %

Слід уникати тривалого застосуван= 085;я ламівудину з лікарським= 080; засобами, що містять сор&#= 1073;іт, або робити більш частий моніторинг вірусного навантажен= 085;я при гепатиті В, коли одночасног= 086; тривалого застосуван= 085;я неможливо уникнути.

Засоби проти аритмії

Дофетилo= 0;д/долутегра&#= 1074;ір

Дофе&#= 1090;илід =

(не вивчали, потенційне збільшення через пригн&#= 1110;чення транспорту OC= T2)

Одно&#= 1095;асне застосуван= 085;я Далтраксу і дофетиліду протипоказ= 072;не через потен&#= 1094;ійну загрозливу для життя токсичніст= 100;, спричинену високими концентрац= 110;ями дофетиліду (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Антацидні засоби і харчові добавки

Магній/а = 83;юмінієвміс&#= 1085;і антацидні засоби / долу= тегравір<= /p>

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 74 %

C_max ¯ 72 %

(зв’я&= #1079;ування з полівалент= 085;ими іонами)

Прий&#= 1086;м магній/алюм&#= 1110;нієвмісних антацидних засобів має бути розділений у часі із застосуван= 085;ям Далтраксу (мінімум 2 години після або 6 годин до прийому).

Добавки = 82;альцію / долутеграв&= #1110;р

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 39 %

C_max ¯ 37 %

C₂₄ ¯ 39 %

(зв’я&= #1079;ування з полівалент= 085;ими іонами)

Прий&#= 1086;м добавок кальцію, заліза або мультивіта= 084;інів має бути розділений у часі із зас= тосуванням Далтраксу (мінімум 2 години після або 6 годин до прийому).

Добавки = 79;аліза / долутеграв&= #1110;р

Долу&#= 1090;егравір ¯

AUC ¯ 54 %

C_max ¯ 57 %

C₂₄ ¯ 56 %

(зв’я&= #1079;ування з полівалент= 085;ими іонами)

Мультивo= 0;таміни/ долутеграв= 110;р

Д= ;олутеграві = 88; ¯

AUC ¯33 %

C_=
max ¯ 35 %

C₂₄ ¯ 32 %

Кортикосте= ;роїди

Преднізl= 6;н

Долу&#= 1090;егравір «

AUC = 11 %

C_max = 6 %

Cτ 17 %

Кори&#= 1075;ування дози не потрібне.

Цукрозн= ;ижувальні засоби

Метформo= 0;н/долутегра&#= 1074;ір

Метф&#= 1086;рмін =

Долу&#= 1090;егравір «

При сумісному застосуван= 085;і з 50 мг долутеграв= 110;ру на добу:

метф&#= 1086;рмін

AUC 79 %

C_max 66 %

При сумісному застосуван= 085;і з 50 мг долутеграв= 110;ру 2 рази на добу= ;:

метф&#= 1086;рмін

AUC 145 %

C_max 111 %

Слід розглянути корекцію дози метформіну на початку та при завершенні сумісного з&#= 1072;стосування долутеграв= 110;ру з метформіно= 084; для підтриманн= 103; глікемічно= 075;о контролю. Дл&= #1103; пацієнтів із помірним ступенем ниркової недостатно= 089;ті слід розглянути корекцію дози метформіну при його сумісному застосуван= 085;і з долутегра&#= 1074;іром, оскільки при підвищеній концентрац= 110;ї метформіну існує підвищений ризик лактоацидо= 079;у у пацієнтів з помірним ступенем ниркової недостатно= 089;ті (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»).

Лікарські засоби з рослинної сировини

Звір&#= 1086;бій/долутег= ;равір

Долу&#= 1090;егравір ¯

(не вивчали. Зниження очікується внаслідок і&#= 1085;дукції ферментів UGT1A1 і CYP3A, очікується зниження експозиції, подібне до того, що спостеріга= 083;и при застосуван= 085;і з карбамазеп= 110;ном)

Оскі&#= 1083;ьки рекомендов= 072;ною дозою долутеграв= 110;ру є 50 мг двічі н = 72; добу при сумісному застосуван= 085;і зі звіробоєм, лікування Д&#= 1072;лтраксом не рекомендує= 090;ься.

Пероральні контрацепт= 080;ви

Етиніле= ;страдіол (EE) і норелгес = 90;ромін (NGMN) / долутегра&= #1074;ір

Впли&#= 1074; долутеграв= 110;ру:

EE «

AUC = 3 %

C_max ¯ 1 %

Впли&#= 1074; долутеграв= 110;ру:

NGMN «

AUC ¯ 2 %

C_max ¯ 11 %

Долутег= ;равір не мав впливу на фармакодин= 072;міку лютеїнізую= 095;ого гормону (ЛГ), фолікулост= 080;мулювально&= #1075;о гормону (ФСГ) і прогестеро= 085;у. При одночасном= 091; застосуван= 085;і з пероральн&#= 1080;ми протизаплі= 076;ними засобами коригуванн= 103; дози Далтра&#= 1082;су не потрібне.<= o:p>

Діти.

Д&= #1086;слідження взаємодії проводилисn= 3; тільки за участю дорослих пацієнтів.=

&nb= sp;

О&= #1089;обливості застосуванl= 5;я.

Передач&= #1072; ВІЛ.

П&= #1086;при те, що ефективне застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русної терапії значно зменшило ри = 79;ик передачі вірусів статевим шляхом, оста= 090;очно ризики викл= 02;чити не можна. Заходи щодо запобіганнn= 3; передачі вірусу потрібно вживати від = 87;овідно до регуляторнl= 6;го законодавсm= 0;ва.

Реак = 94;ії гіперчутлиk= 4;ості (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосуван= ;ня абакавіру і долутегравo= 0;ру пов’язано з ризиком розвитку реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; (див. розділ «Побічні реакції»), які характеризm= 1;ються загаl= 3;ьними симптомами, такими як пропасниця та/або висипання, з іншими симптомами, = 097;о свідчать пр = 86; поліорганнk= 7; ураження. Клінічним шляхом неможливо в = 80;значити, чи викликають абакавір і долутегравo= 0;р у складі Дал= 090;раксу реакції гіперчутлиk= 4;ості. Реакції гіперчутлиk= 4;ості частіше спостерігаl= 3;ися внаслідок застосуванl= 5;я абакавіру, деякі з них б&#= 1091;ли загрозливиl= 4;и для життя пацієнта та іноді мали летальний наслідок, як= 097;о пацієнтам н = 77; надавалася належна допомога. Ризик розвитку реакцій гіперчутлиk= 4;ості високий у пацієнтів, які мали позитивні р = 77;зультати дослідженнn= 3; на наявніст= 00; алеля HLA-B*5701. У пацієнтів, які не були носіями цьо = 75;о алеля, реакції гіперчутлиk= 4;ості на абакавір спостерігаl= 3;ися, але з низько= 102; частотою.=

Таким чиноl= 4;, необхідно дотримуватl= 0;ся таких прави = 83;:

·      Статус HLA-B*5701 необхідно завжди документувk= 2;ти до початку терапії.

·      Терапію Даl= 3;траксом не слід призначати пацієнтам і = 79; позитивним статусом HLA-B*5701 або негативним статусом HLA-B*5701 із підозрою на реакції гіперчутлиk= 4;ості на абакавір = 091; попередній терапевтичl= 5;ій схемі із застосуванl= 5;ям абакавіру.=

·  &n= bsp;   Лікування Д= алтраксом необхідно припинити негайно, навіть за ум= 086;ви відсутностo= 0; алеля HLA-B*5701, у разі підозр = 80; на реакцію гіперчутлиk= 4;ості. З&= #1072;тримка з негайним припиненняl= 4; терапії Дал = 90;раксом після початку реакції гіперчутлиk= 4;ості може призвести д = 86; прогресуваl= 5;ня реакції та загрози жит = 90;ю пацієнта. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг клінічного статусу, включаючи амінотрансm= 2;ерази печінки і білірубін.=

·  &n= bsp;   П&= #1110;сля припинення лікування Д = 72;лтраксом з причин підозрюванl= 6;ї реакції гіперчутлиk= 4;ості лікув= ання Далтраксом або будь-яки= 084; іншим лікарським засобом, що містить абакавір аб = 86; долутегравo= 0;р, ніколи не можна поновлюватl= 0;.

·  &n= bsp;   П&= #1086;вторна терапія засобами, що містять аба = 82;авір, після підозрюванl= 6;ї реакції гіперчутлиk= 4;ості може призвести д = 86; поновлення = 89;имптомів протягом декількох годин. Такі р&#= 1077;цидиви зазвичай більш тяжкі, ніж при попе= 088;едньому лікуванні, і можуть включати пр = 80;ступи загрозливоo= 1; для життя артеріальнl= 6;ї гіпотензії та летальні випадки.

·  &n= bsp;   Щоб уникнути повторного лікування абакавіром = 10; долутегравo= 0;ром, пацієнти, у яких підозр= 02;валися реакції гіперчутлиk= 4;ості, повинні отримати інструкції щодо утилізації залишків таблеток Да = 83;траксу.

·  &n= bsp;   Пацієнm= 0;ів потрібно проінформуk= 4;ати про необхід = 85;ість ознайомленl= 5;я з інструкцієn= 2; та «Попереджуk= 4;альною картою», яку слід дістат = 80; з упаковки препарату і постійно тримати при собі.

Клінічна картина реакцій гіперчутлиk= 4;ості.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості спостерігаl= 3;ися у < 1 % пацієнтів, які отримували лікування долутегравo= 0;ром у клінічних дослідженнn= 3;х, і ці реакції характеризm= 1;валися висипами, си= 089;темними відхиленняl= 4;и та іноді дисфункцієn= 2; органів, включаючи тяжкі гепатобіліk= 2;рні реакції.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості внаслідок застосуванl= 5;я абакавіру отримали відповідну = 86;цінку у клінічних дослідженнn= 3;х і в ході післ&#= 1103;реєстрацій= ного спостережеl= 5;ня. Симптоми, як= 110; зазвичай з’являютьсn= 3; в перші шіст= 100; тижнів (медіана час= 091; до виникнення 11 діб) від початку лікування абакавіром, також можуть виникати в будь-який ча= 089; в ході лікування.

Майж = 77; всі реакції гіперчутлиk= 4;ості, що виникают= 00; внаслідок застосуванl= 5;я абакавіру, включають гарячку та/або висипання. Інші ознаки та симптоми, які спостерігаl= 3;ися як складова реакції гіперчутлиk= 4;ості внаслідок застосуванl= 5;я абакавіру, детально оп = 80;сані у розділі «Побічні реакції», включаючи респіраторl= 5;і і шлунково-ки = 96;кові симптоми. Важливо розуміти, що такі симптоми можуть призвести д = 86; помилкової інтерпретаm= 4;ії реакцій гіперчутлиk= 4;ості як прояву ре= 089;піраторног&= #1086; захворюванl= 5;я (пневмонія, б&#= 1088;онхіт, фарингіт) аб= 086; гастроентеl= 8;иту. Симптоми, пов’язані і = 79; реакціями гіперчутлиk= 4;ості, можуть погіршуватl= 0;ся із продовже = 85;ням лікування і можут&#= 1100; загрожуватl= 0; життю пацієнта. Ці симптоми, як правило, зникають після припи = 85;ення застосуванl= 5;я абакавіру.=

У рідкісних випадках пацієнти, як= 110; припинили приймати абакавір через інші причини, ніж симптоми гіперчутлиk= 4;ості, також відчу = 74;али загрозливі для життя реакції протягом декількох годин після продовженнn= 3; лікування абакавіром (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Відновленнn= 3; прийому абакавіру у = 090;аких пацієнтів має відбуватисn= 3; за умови мож= 083;ивості надання невідкладнl= 6;ї медичної допомоги.=

Лакт = 86;ацидоз.

П&= #1088;и застосуванl= 5;і аналогів нуклеозидіk= 4; спостерігаk= 4;ся лактоацидоk= 9;, що був зазвичай асоційоваl= 5;ий з гепатомегаl= 3;ією і стеатозом печінки. Ранні симптоми (симптомати = 95;на гіперлактаm= 0;емія) включають доброякіснo= 0; симптоми з боку травно= 11; системи (нуд= 086;та, блювання і біль у животі), загальну сл = 72;бкість, втрату апетиту, зменшення маси тіла, респіраторl= 5;і симптоми (прискорене та/або глибоке дихання) або неврологічl= 5;і симптоми (включаючи моторну слабкість).

Л&= #1072;ктоацидоз характеризm= 1;ється високою сме = 88;тністю і може бути пов’язаний із панкреат = 80;том, печінковою недостатніl= 9;тю або нирково= 02; недостатніl= 9;тю.

Л&= #1072;ктоацидоз, як правило, виникає після декіл= 00;кох місяців лікування.=

Л&= #1110;кування аналогами нуклеозидіk= 4; необхідно припинити в умовах симптоматиm= 5;ної гіперлактаm= 0;емії та метаболічнl= 6;го ацидозу/лак = 90;оацидозу, прогресивнl= 6;ї гепатомегаl= 3;ії або рівнів амінотрансm= 2;ерази, що швидко пі= 076;вищуються.

Н&= #1077;обхідно з обережністn= 2; призначати аналоги нуклеозидіk= 4; будь-якому пацієнтові (зокрема жінкам із надлишковоn= 2; масою тіла) з гепатомегаl= 3;ією, гепатитом або іншими відомими факторами ризику розвитку захворюванl= 5;я печінки та стеатозу печінки (включаючи деякі медичні засоби та алкоголь). Пацієнти, коінфіковаl= 5;і вірусом гепатиту C, які отримал = 80; лікування альфа-інтер = 92;ероном і рибавірин = 86;м, можуть мати певний ризи = 82;.

П&= #1072;цієнти групи підвищеногl= 6; ризику потр = 77;бують ретельного = 89;постережен&#= 1085;я.

Маса тіла т= 072; параметри метаболізмm= 1;.

М&= #1072;са тіла, рівні ліпідів сироватки крові та глюкози крові можут= 00; підвищуватl= 0;ся протягом ан = 90;иретровіру&#= 1089;ної терапії. Факторами в = 87;ливу на вказані рівні можут= 00; бути також к= 086;нтроль хвороби та зміна стилю життя. Стосо= 074;но збільшення рівня ліпідів у деяких випа = 76;ках є підтвердж = 77;ння впливу лікування, в той час як ст&#= 1086;совно збільшення маси тіла не= 084;ає такого підт = 74;ердження. Моніторинг рівнів ліпідів сироватки крові та глюкози крові проводитьсn= 3; відповідно до затвердженl= 0;х протоколів лікування В = 30;Л. Лікування порушень рівнів ліпідів слі = 76; проводити з = 72; клінічними показникамl= 0;.

Захв= орювання печінки.

Б&= #1077;зпека та ефективнісm= 0;ь таблеток з фіксованою комбінацієn= 2; абакавіру/д = 86;лутегравір&#= 1091;/ ламівудину не оцінювалисn= 3; у пацієнтів із тяжкими захворюванl= 5;ями печінки. Дал= 090;ракс не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; помірним аб = 86; тяжким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Cпосіб заст= 086;сування та дози»).

П&= #1072;цієнти з порушеннямl= 0; функції печінки, що спостерігаl= 3;ися ще до початк= 091; лікування, в= 082;лючаючи хронічний активний гепатит, маю= 090;ь підвищену частоту розладів порушень пе = 95;інки під час застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії і підлягають моніторингm= 1; згідно зі стандартноn= 2; практикою. У разі прогресуваl= 5;ня захворюванn= 0; печінки слід розглянути питання про часткове аб = 86; повне припинення лікування.

Пацієнт&= #1080; з хронічним гепатитом B або C.

П&= #1072;цієнти з хронічним гепатитом B або C, які отри= мують комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію, мають ризик тяжких і потенційно = 83;етальних небажаних реакцій з боку печінк = 80;. У разі призначеннn= 3; супутньої антивіруснl= 6;ї терапії проти гепатиту B або C слід дот&= #1088;имуватися відповідниm= 3; інструкцій для медичного застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів.

Д&= #1072;лтракс містить ламівудин, який є компонентоl= 4; лікування гепатиту B. Аб&= #1072;кавір і долутегравo= 0;р не чинять такої дії. Монотерапіn= 3; ламівудиноl= 4; зазвичай не вважається достатнім засобом лікування г = 77;патиту B, оскільки ризик розвитку резистентнl= 6;сті до гепатиту B є високим. При застосо = 74;уванні Далтраксу пацієнтам, коінфіковаl= 5;им гепатитом B, слід призначити додаткову антивіруснm= 1; терапію. Слі= 076; користуватl= 0;ся відповідниl= 4;и інструкціяl= 4;и з медичного застосуванl= 5;я.

У разі припинення застосуванl= 5;я Далтраксу пацієнтам, коінфіковаl= 5;им вірусом гепатиту B, ре&= #1082;омендуєтьс= ;я періодичниl= 1; контроль як = 087;ечінкових проб, так і маркерів реплікації вірусу гепатиту B, оскільки відмова від застосуванl= 5;я ламівудину може призвести д = 86; загостренн&= #1103; гепатиту.=

Синд = 88;ом відновленнn= 3; імунної відповіді.=

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжким імун = 86;дефіцитом на час запроваджеl= 5;ня комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАР= 058;) може виникнути запальна реакція на безсимптомl= 5;і або залишкові опортуністl= 0;чні збудники, як= 072; може викликати серйозні клінічні прояви або погіршення симптомів. = Зазв = 80;чай такі реакці= 11; спостерігаl= 3;ися протягом перших декількох тижнів або місяців з початку призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Прикладами можуть слугувати цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, генералізоk= 4;ані та/або локальні мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci (відома під назвою PCP). Будь-які симптоми запалення н = 77;обхідно оцінити і провести лікування, к= 086;ли це необхідн = 86;. А= ;утоімунні захворюванl= 5;я (такі як хвороба Гре = 81;вса та аутоімунниl= 1; гепатит) також спостерігаl= 3;ися в умовах відновленнn= 3; імунної відповіді; проте очікуваний час до початку захворюванl= 5;я мав більшу варіабельнo= 0;сть, і тому ці явища можут= 00; виникати через багат = 86; місяців після початку лікування.

П&= #1110;двищення рівнів печінкових проб узгодж = 91;ється із синдромо = 84; відновленнn= 3; імунної відповіді, щ= 086; спостерігаk= 4;ся у деяких пац= 110;єнтів, коінфіковаl= 5;их вірусом гепатиту B та/&= #1072;бо C до початку лікування долутегравo= 0;ром. У пацієнтів, коінфіковаl= 5;их вірусом геп = 72;титу B та/або C, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; контроль рівнів печінкових проб (див. «Пацієнти з хронічним гепатитом B або C» та розд&= #1110;л «Побічні реакції»).

Пору = 96;ення функцій мітохондріl= 1;

Н&= #1091;клеозидні та нуклеотиднo= 0; аналоги мож = 91;ть спричиняти порушення функцій мітохондріl= 1; різного ступеня, які особливо виражені пр = 80; сумісному застосуванl= 5;і зі ставудин = 86;м, диданозиноl= 4; та зидовудиноl= 4;. Були повідо = 84;лення про випадки мітохондріk= 2;льних дисфункцій = 91; ВІЛ-негатив = 85;их немовлят, як= 110; зазнали впливу нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; у внутрішньоm= 1;тробний та/або постнатальl= 5;ий період, головним чином це стосувалосn= 3; режимів лікування, щ= 086; включали зи = 76;овудин. Головні побічні реакції, про які були повідомленl= 5;я — це гематологіm= 5;ні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;) та метаболі = 95;ні порушення (гіперлакта = 90;емія, гіперліпазk= 7;мія). Ці явища часто були транзиторнl= 0;ми. Були рідкісні повідомленl= 5;я про пізні не= 074;рологічні порушення (гіпертонія, судоми, пору= 096;ення поведінки). Чи є такі неврологічl= 5;і порушення транзиторнl= 0;ми, чи постійними, на цей час невідомо. Мо= 078;ливість цих порушен= 00; потрібно враховуватl= 0; в кожному разі, коли дитина зазнала впливу нуклеозиднl= 0;х та нуклеоти = 76;них аналогів у внутрішньоm= 1;тробний період і має тяжкі клінічні порушення невідомої е = 90;іології, особливо неврологічl= 5;і. Ці дані не вп&#= 1083;ивають на сучасні рекомендацo= 0;ї щодо застос = 91;вання антиретровo= 0;русних препаратів вагітним дл= 03; попередженl= 5;я вертикальнl= 6;ї трансмісії ВІЛ.

Інфаркт міокарда.=

С&= #1087;остережні епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; показали зв’язок між інфарктом міокарда у хворих і лікуванням абакавіром. = 042; основному ц = 77; були пацієнти з антиретровo= 0;русною терапією в анамнезі. Дані клінічних досліджень = 89;відчать про обмежен = 91; кількість інфарктів міокарда. Ви= 082;лючити деяке підви = 97;ення ризику не можна. Загалом наявні дані = 097;одо спостережуk= 4;аних когорт та да= 085;і рандомізовk= 2;них досліджень дещо супере = 95;ливі, і не можна ні підтвердитl= 0;, ні спростуватl= 0; причинно-на = 89;лідковий зв’язок між застосуванl= 5;ям абакавіру і ризиком розвитку інфаркту міокарда. На &#= 1089;ьогодні не існує єдиного встановленl= 6;го біологічноk= 5;о механізму для пояснення потенційноk= 5;о збільшення ризику. При призначеннo= 0; Далтраксу потрібно вжити запобіжні заходи, щоб мінімізуваm= 0;и всі фактори ризику (такі &#= 1103;к паління, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; і гіперліпі = 76;емія).

Остеоне&= #1082;роз.

Х&= #1086;ча етіологія остеонекроk= 9;у вважається = 73;агатофакто&#= 1088;ною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, бісфосфонаm= 0;ів, вживання алкоголю, тяжку імуносупреl= 9;ію, збільшений індекс маси тіла), були повідомленl= 5;я про випадки остеонекроk= 9;у у пацієнтів = 079; прогресуючl= 6;ю ВІЛ-інфекці= 08;ю та/або у разі тривалого застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Пацієнтів потрібно по = 87;ередити, що у разі появи у них болю у суглобах, ригідності суглобів аб = 86; труднощів при русі їм слід зверну = 90;ися за консультацo= 0;єю до лікаря.

Інфе = 82;ції, спричинені умовно-пато = 75;енними організмамl= 0;.

П&= #1072;цієнти повинні усвідомлювk= 2;ти, що Далтракс або інші антиретровo= 0;русні препарати н = 77; виліковуютn= 0; ВІЛ-інфекці= 02; і у них можуть розв = 80;ватися інфекції, спричинені умовно-пато = 75;енними організмамl= 0;, та інші ускладненнn= 3; ВІЛ-інфекці= 11;. Тому пацієнти повинні залишатися під ретельн = 80;м клінічним наглядом лікарів, які мають досві = 76; лікування цих захворюванn= 0;, що асоційов = 72;ні з ВІЛ.

Рези = 89;тентність до препарат = 91;.

О&= #1089;кільки рекомендовk= 2;на для пацієнт= 10;в із резистентнo= 0;стю до інгібіто = 88;ів інтегрази доза долутегравo= 0;ру становить 50 = 084;г двічі на добу, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Далт = 88;акс не рекомендовk= 2;но пацієнтам і = 79; резистентнo= 0;стю до інгібітору інтегрази.=

Взає = 84;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

О&= #1089;кільки рекомендовk= 2;на доза долутегравo= 0;ру становить 50 = 084;г двічі на добу, одночасне застосуванl= 5;я Далтраксу з етравіриноl= 4; (без бустованих інгібіторіk= 4; протеази), ефавірензоl= 4;, невірапіноl= 4;, рифампіцинl= 6;м, типранавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м, карбамазепo= 0;ном, фенітоїном, фенобарбітk= 2;лом та звіробоє = 84; не рекомендовk= 2;не (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Д&= #1072;лтракс не слід призначати разом із полівалентl= 5;ими катіоновміl= 9;ними антациднимl= 0; засобами. Да= 083;тракс рекомендуєm= 0;ься до застосуванl= 5;я за 2 години до або через 6 годин після застосуванl= 5;я цих засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Д&= #1072;лтракс рекомендуєm= 0;ься до застосуванl= 5;я за 2 години до або через 6 годин після застосуванl= 5;я препаратів кальцію або залізовмісl= 5;их харчових добавок (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Д&= #1086;лутегравір підвищує концентрацo= 0;ю метформіну. Лo= 0;карю слід розглянути корекцію дози метфор = 84;іну на початку т= 072; при завершенні сумісного з долутегравo= 0;ром лікування для підтрим = 72;ння глікемічноk= 5;о контролю (д= 080;в. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

М&= #1077;тформін виводиться нирками, том= 091; важливо контролюваm= 0;и функцію нирок при сумісному лікуванні з долутегравo= 0;ром. Комбінація цих лікарських засобів підвищує ризик лактоацидоk= 9;у у пацієнтів = 079; помірним ступенем ниркової недостатноl= 9;ті (стадія 3а, кліренс креатиніну [CrC= l] 45–59 мл/хв) — реl= 2;омендуєтьс= 103; особлива увага. Лікар= 102; слід розглянути = 85;еобхідніст&#= 1100; зниження дози метформіну.

Комбінаці= 03; ламівудину = 79; кладрибіноl= 4; не рекомендуєm= 0;ься (д&= #1080;в. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Далтракс не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти з будь-якими лікарськимl= 0; засобами, що містять дол = 91;тегравір, абакавір, ламівудин або емтрици = 90;абін.

Цей лікарський засіб містить натрій. Слід &#= 1073;ути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які дотримуютьl= 9;я дієти з контрольовk= 2;ним вмістом натрію.

Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітні&= #1089;ть. Я&= #1082; правило, при виборі антиретровo= 0;русних засобів для лікування ВІЛ у вагітних жінок і подальшого зниження ризику вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51; новонароджk= 7;ному необхідно враховуватl= 0; дані, отримані у дослідженнn= 3;х на тваринах, і клінічний досвід застосуванl= 5;я вагітним жі = 85;кам.

Н&= #1072;разі відсутні дані про застосуванl= 5;я таблеток з фіксованою комбінацієn= 2; абакавіру/ д= 086;лутегравір&= #1091;/ламівудинm= 1; вагітним.=

Д&= #1072;ні щодо застосуванl= 5;я долутегравo= 0;ру вагітним жі = 85;кам відсутні аб = 86; обмежені. Вплив долутегравo= 0;ру на вагітність невідомий. Згідно з інформацієn= 2; щодо вагітних жінок, що самостійно приймали ко = 84;бінацію абакавіру т = 72; ламівудину, мальформацo= 0;йна токсичністn= 0; не виявлена (більше ніж 400 результатіk= 4; після застосуванl= 5;я у першому триместрі). В&#= 1077;лика кількість даних щодо з= 072;стосування ламівудину (= 073;ільше ніж 3000 результатіk= 4; після застосуванl= 5;я у першому триместрі) н= 077; вказує на мальформацo= 0;йну токсичністn= 0;. Наявні дані щодо за= 089;тосування абакавіру (більше ніж 600 результатіk= 4; після застосуванl= 5;я у першому триместрі) також не свідчать пр = 86; мальформацo= 0;йну токсичністn= 0; абакавіру.=

У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; на тваринах долутегравo= 0;р проникав че = 88;ез плаценту. Досліди на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на репродуктиk= 4;ну функцію. Абакавір і ламівудин здатні пригнічуваm= 0;и клітинну реплікацію ДНК, а абакавір проявив канцерогенl= 5;ість у дослідженнn= 3;х на тваринах. Клінічна значущість отриманих р = 77;зультатів невідома.=

Д&= #1072;лтракс можна застосовувk= 2;ти під час вагітності, тільки якщо очікувана користь переважає потенційні ризики для плода.

У пацієнток, коінфіковаl= 5;их гепатитом B, які отримув = 72;ли лікування ламівудиноk= 4;місним препаратом, таким як Дал= 090;ракс, і згодом завагітнілl= 0;, слід врахувати можливість рецидиву гепатиту в разі припинення прийому ламівудину.

Дисф = 91;нкція мітохондріl= 1;. Анал = 86;ги нуклеозидіk= 4; і нуклеотидіk= 4; продемонстl= 8;ували in vitro та in vivo різні рівні ураження мітохондріl= 1;. Повідомлялl= 6;ся про дисфункцію мітохондріl= 1; у ВІЛ-негати= 074;них немовлят, як= 110; отримували аналоги нуклеозидіk= 4; in utero та/або після народження (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Году= вання груддю. Невідом&= #1086;, чи виводиться долутегравo= 0;р з грудним молоком людини. Наявні дані токсикологo= 0;чних досліджень на тваринах вказують на екскрецію долутегравo= 0;ру у молоко. При &= #1079;астосуванн= ;і долутегравo= 0;ру тваринам у період лакт = 72;ції у дозі 50 мг/кг/= добу протягом 10 діб після пологів долутегравo= 0;р визначали у молоці в концентрацo= 0;ях, що були вище концентрацo= 0;й долутегравo= 0;ру у крові.

Абакаві&= #1088; та його метаболіти екскретуютn= 0;ся у молоко щурів. Абакавір також екскретуєтn= 0;ся у грудне молоко людини.

Під час досліджень більш ніж 200 пар матерів та немовлят, що проходил = 80; лікування з приводу ВІЛ, концентрацo= 0;ї абакавіру в сироватці крові немовлят, яких годува = 83;и груддю, були &#= 1076;уже низькими (< 4 % від рівнів концентрацo= 0;й у сироватці крові матерів) і прогресивнl= 6; знижувалисn= 3; до рівнів, що не визначаютьl= 9;я, коли немовл= 03; досягало 24 тижнів від народження. Немає даних щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я абакавіру т = 72; ламівудину дітям віком до 3 місяців.

ВІЛ-інфі= кованим вагітним жінкам не рекомендуєm= 0;ься годувати груддю немовлят за жодних обставин, що= 073; уникнути передачі ВІ = 51;.

Репр= одуктивна функція. Немає даних про вплив долутегравo= 0;ру, абакавіру або ламівудину на репродуктиk= 4;ну функцію чоловіків або жінок. Дослідженнn= 3; на тваринах не продемонстl= 8;ували впливу долу = 90;егравіру, абакавіру або ламівудину на репродук = 90;ивну функцію самців та самок.

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Пацієнт&= #1080; повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про випадки запаморочеl= 5;ня в ході застосуванl= 5;я долутегравo= 0;ру. Слід враховуватl= 0; клінічний статус пацієнта та профіль побічних реакцій Дал = 90;раксу при оцінці спроможносm= 0;і пацієнта керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;.

С&= #1087;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Т&= #1077;рапію повинен призначати спеціаліст, = 103;кий має досвід лікування ВІЛ-інфекці= 11;.

Дозу = 74;ання.

Доро = 89;лі і діти (із масою тіла від 40 кг).

Р&= #1077;комендован= ;а доза Далтра = 82;су для доросли = 93; і дітей стан= 086;вить 1 таблетку од&#= 1080;н раз на добу.

Д&= #1072;лтракс не слід призначати дорослим і дітям із мас= 086;ю тіла менше 40 кг, тому що таблетка містить фіксовану терапевтичl= 5;у дозу, що не може бути зменшена.=

Д&= #1072;лтракс є засобом у вигляді таблетки з фіксованою = 76;озою, який не рекомендуєm= 0;ься призначати = 87;ацієнтам, яким потрібне коригуваннn= 3; дози. = У разі необхідносm= 0;і припинення прийому або = 082;оригування дози однієї = 079; призначениm= 3; діючих речовин спеціаліст може застосуватl= 0; окремі препарати долутегравo= 0;ру, абакавіру або ламівудину. = 059; такому разі лікар повинен керуватися інструкціяl= 4;и для медичного застосуванl= 5;я кожного з ци= 093; лікарських засобів.

Пропуще&= #1085;і дози.

П&= #1088;опущену дозу Далтра = 82;су можна прийняти за 4 години до встановленl= 6;го часу застосуванl= 5;я наступної дози. Якщо до застосуванl= 5;я наступної дози менше 4 годин, пропущену дозу приймати не слід — треба продовжити звичайний режим застосуванl= 5;я.

П&= #1072;цієнти літнього віку.

Дані щодо застосуванl= 5;я долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину пацієнтам віком від 65 ро= ків є обмеженим = 80;. Відсутні дані стосов = 85;о того, що пацієнти літнього віку потребують дозування, відмінного від дозування, щ= 086; призначаєтn= 0;ся дорослим пацієнтам молодшого віку (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Цій віковій групі рекомендуєm= 0;ься спеціальниl= 1; догляд з огляду на вікові змін = 80;, такі як зниження ниркової функції та зміна гематологіm= 5;них параметрів.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Пору = 96;ення функції нирок.

Д&= #1072;лтракс не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну < 50 мл/хв (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Порушен&= #1085;я функції печінки.

А&= #1073;акавір метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці. Немає клінічних даних щодо пацієнтів з помірною аб = 86; тяжкою печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю, тому застосуванl= 5;я Далтраксу н = 77; рекомендуєm= 0;ься, крім випадків особливої необхідносm= 0;і. Ретельний нагляд потрібен пацієнтам з легким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті (5–6 балів за шкалою Чайлда — П’ю), включаючи моніторинг рівнів абакавіру у = 087;лазмі крові пацієнтів з = 72; необхіднісm= 0;ю. (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Спосіб застосуванl= 5;я.

П&= #1077;роральне застосуванl= 5;я.

Д&= #1072;лтракс можна приймати незалежно від прийому їжі (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Діти.

Б&= #1077;зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я Далтраксу дітям віком = 076;о 12 років на сьо= годні не встановл= ;ені.

Передозува&= #1085;ня.

Н&= #1077; встановленl= 6; жодних особливих симптомів а = 73;о ознак гострого передозуваl= 5;ня долутегравo= 0;ру, абакавіру або ламівудину, окрім тих, які містяться у переліку побічних реакцій.

П&= #1086;дальше лікування має бути клінічно об= 69;рунтованим або рекомендовk= 2;ним токсикологo= 0;чним центром, де це можливо. Спеціальноk= 5;о антидоту дл= 03; лікування передозуваl= 5;ня Далтраксу н = 77; існує. У разі передозуваl= 5;ня пацієнти ма= 02;ть отримати відповідне лікування, якщо це необхідно, з належним контролем. Оскільки ламівудин може виводитися шляхом діал= 10;зу, для лікування передозуваl= 5;ня можна викор = 80;стовувати тривалий гемодіаліз, хоча останн= 08; не досліджено. Невідомо, чи може абакав= 10;р виводитися шляхом перитонеалn= 0;ного діалізу або = 075;емодіалізу. Оскільки долутегравo= 0;р має високий ступінь зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми, малоймовірl= 5;о, що він буде суттєво вид = 72;лятися під час діалізу.

П&= #1086;бічні реакції.

К&= #1083;інічні дані з безпеки таб = 83;еток з фіксовано= 02; комбінацієn= 2; абакавіру/д = 86;лутегравір&#= 1091;/ ламівудину = 08; наразі обмеженими. Побічними реакціями, п= 088;о які повідомлялl= 6;ся найчастіше та які можли= 074;о або імовірн = 86; були пов’язані з долутегравo= 0;ром і абакавіром/ = 83;амівудином (з клінічних досліджень IIb&= #8211;IIIb фаз були зібрані дан= 10; про 679 пацієнтів, які приймал = 80; комбінації долутегравo= 0;ру, абакавіру т = 72; ламівудину = 10; не отримували антиретровo= 0;русні препарати д = 86; того), були нудота (12 %), безсоння (7 %), запаморочеl= 5;ня (6 %) і головний біль (6 %).

Багато побічних реакцій (нудота, блювання, ді= 072;рея, пропасниця, загальмоваl= 5;ість, висипання), наведених у таблиці 2, виникають часто у пацієнтів і = 79; гіперчутлиk= 4;істю до абакавір = 91;. Тому пацієнти з будь-якими з цих симптом= 10;в мають бути ретельно обстежені щодо гіперч = 91;тливості до абакавір = 91; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Відомі дуже = 088;ідкісні випадки мультиформl= 5;ої еритеми, син= 076;рому Стівенса — Д= 078;онсона або токсичного епідермальl= 5;ого некролізу, коли реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості до абакавір = 91; не вдавалос= 03; виключити. В таких випадках застосуванl= 5;я лікарських засобів, які містять абакавір, ма= 108; бути назавж = 76;и припинено.=

Н&= #1072;йважчою побічною реакцією, що вірогідно б = 91;ла пов’язана і = 79; застосуванl= 5;ям долутегравo= 0;ру та абакавіру/л = 72;мівудину і спостеріг = 72;лася в окремих пацієнтів, була реакці= 03; гіперчутлиk= 4;ості, яка включал = 72; висипання і тяжкі ураження печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та підрозді = 83; «Опис окремих побічних реакцій» у цьому розділі).

Побічні реакції, що вважаються як мінімум пов’язанимl= 0; з лікування = 84; компонентаl= 4;и т&= #1072;блеток з фіксовано= 02; комбінацієn= 2; абакавіру/д = 86;лутегравір&#= 1091;/ламівудину за дан&= #1080;ми клінічних досліджень = 10; післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я, зазначені у таблиці 2 та &= #1082;ласифікова= ;ні за системам = 80; органів і за частотою їх виникнення. Частота виникнення визначаєтьl= 9;я як: ду= же часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 — < 1/10), нечасто (³<= /span> 1/1000 — < 1/100), рідко (³ 1/10000 — < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у разі засто= 089;ування комбінації долутегравo= 0;р + абакавір/ла&#= 1084;івудин, при аналізі зведених да = 85;их із клінічни = 93; досліджень фаз IIb–IIIb у цілому відповідалl= 0; профілям побічних реакцій окремих компонентіk= 4;: долутегравo= 0;ру, абакавіру і ламівудину.

Різниці у тяжкості будь-яких побічних ре = 72;кцій при застосуванl= 5;і комбінації = 10; окремих компонентіk= 4; не було.

Таб= 083;иця 2

Побічні реакції, пов’язані з комбінацієn= 2; долутегравo= 0;р + абакавір/ла = 84;івудин, що спостерігаl= 3;ися під час клін= 110;чних випробуванn= 0; фаз IIb–IIIb або післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я, та побічні реакції на долутегравo= 0;р, абакавір і ламівудин, щ= 086; спостерігаl= 3;ися під час з клінічних досліджень та під час післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я з іншими ант= 080;ретровірус&= #1085;ими засобами<= /p>

Частота= ;

Побічна реакція

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Н= ;ечасто

Н= ;ейтропенія1, анемія¹, тромбоцито= 087;енія¹

Д= ;уже рідко

С= ;правжня еритроцита= 088;на аплазія¹<= /span>

З боку імунної системи

Ч= ;асто

Гіперчутл = 80;вість (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Н= ;ечасто

Синдром відновленн= 103; імунної відповіді (д&= #1080;в. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

З боку метаболізм= 091; та харчування

Ч= ;асто

Анорексія1

Н= ;ечасто

Гіпертриг = 83;іцеридемія, гіпергліке= 084;ія

Д= ;уже рідко

Л= ;актоацидоз1

З боку психіки

Д= ;уже часто

Безсоння

Ч= ;асто

Незвичайн= 10; сновидіння, депресія, тривога¹, нічні марення, порушення сну

Н= ;ечасто

Суїцидаль = 85;і думки або спроби (особливо у п= ацієнтів з депресією або психічними захворюван= 085;ями в анамнезі)<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareas= t-language: RU;layout-grid-mode:line'>, панічний напад=

З боку нервової системи

Д= ;уже часто

Головний біль

Ч= ;асто

Запамороч = 77;ння, сонливість, загальмова= 085;ість¹<= /o:p>

Д= ;уже рідко

П= ;ериферична невропатія1, парестезія¹

З боку органів дихання, грудної клітки і сер&= #1077;достіння

Ч= ;асто

К= ;ашель¹, назальні симптоми¹

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Д= ;уже часто

Нудота, діарея<= /o:p>

Ч= ;асто

Блювання, метеоризм, біль у животі, біль у верхній частині живота, здуття живота, відч&= #1091;ття дискомфорт= 091; у животі, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, диспепсія

Р= ;ідко

П= ;анкреатит¹=

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Н= ;ечасто

Г= ;епатит

Р= ;ідко

Г= ;остра печінкова недостатні= 089;ть

З боку шкіри та підшкірних тканин

Ч= ;асто

Висипання, свербіж, алопеція¹<= /o:p>

Д= ;уже рідко

Мультифор = 84;на еритема¹, с= 080;ндром Стівенса — Д&= #1078;онсона¹, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз¹=

З боку скелетно-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини

Ч= ;асто

А= ;ртралгія¹, ураження м’язів¹(включk= 2;ючи міалгію¹)

Р= ;ідко

Р= ;абдоміоліз1

Зага&#= 1083;ьні розлади

Д= ;уже часто

за&= #1075;альна слабкість

Ч= ;асто

ас&= #1090;енія, пропасниця1, нездужання1

Лабо&#= 1088;аторні дані

Ч= ;асто

Підвищенн= 03; рівнів креатин= ;інфосфокін = 72;зи (КФК), ал&= #1072;нінамінотр= ;ансферази (АЛТ), аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ)

Р= ;ідко

Підвищенн= 03; рівнів амілази¹<= /span>

¹Ця побічна реакція не була ідентифіко= 074;ана в клінічних дослідженн= 103;х фази ІІІ для = комбінації (долутеграв&#= 1110;р + абакавір/ла&#= 1084;івудин) чи долутегр&#= 1072;віру, але спостер&#= 1110;галася в клінічних дослідженн= 103;х або у післяр&= #1077;єстраційни= ;й період для долутеграв= 110;ру, абакавіру або ламівуд&#= 1080;ну при застосуван= 085;і з іншими антиретров= 110;русними засобами або в післяр&= #1077;єстраційни= ;й період післ&#= 1103; застосуван= 085;я фіксованої комбінації.

Опи&#= 1089; окремих побічних реакцій

Р&= #1077;акції гіперчутлиk= 4;ості.

Абакаві&= #1088; і долутегравo= 0;р пов’язані з ризиком розвитку реакцій гіперчутлиk= 4;ості, які найчаст= 10;ше спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і абакавіру. Реакц= 10;ї гіперчутлиk= 4;ості для кожного = 079; цих препаратів (описані нижче) мають деякі спіль = 85;і риси, такі як гарячка та/або висипання з іншими симптомами, що свідчать про залучен = 85;я багатьох органів. Час до початку реакцій, пов= 217;язаних з абакавіро = 84; і долутегравo= 0;ром, зазвичай становив 10–14 діб, хоча реакції внаслідок застосуванl= 5;я абакавіру можуть розвинутисn= 3; в будь-який м&#= 1086;мент в ході лікування. Лікування Д = 72;лтраксом слід негайн = 86; припинити, якщо реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості не можна виключити н = 72; основі клінічних даних. Терапію Дал = 90;раксом або іншими препаратамl= 0;, що містять абакавір і долутегравo= 0;р, не можна поновлюватl= 0; пізніше. Докладно щодо веденн= 03; пацієнтів у разі виникнення підозри на реакцію гіперчутлиk= 4;ості до Далтракс = 91; див. у розділ&#= 1110; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Г&= #1110;перчутливі= ;сть до долутегравo= 0;ру

Симптом&= #1080; включали висипання, с= 080;стемні зміни, іноді дисфункцію органів, включаючи тяжкі реакції з боку печінк = 80;.

Г&= #1110;перчутливі= ;сть до абакавір = 91;

Ознаки і симптоми цієї реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості перераховаl= 5;і нижче. Вони були іденти = 92;іковані в клінічних дослідженнn= 3;х або протяго = 84; післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я. Якщо симптоми гіперчутлиk= 4;ості спостерігаl= 3;ися принаймні у 10&= nbsp;% пацієнтів, ц= 110; прояви виділено жирним шриф = 90;ом.

Майже всі пацієнт = 80;, у яких розвиваютьl= 9;я реакції гіперчутлиk= 4;ості, мали пропасницю та/або висип= 072;ння (зазвичай макулопапуl= 3;ьозне або у вигляд= 110; кропив’янкl= 0;) як частину цього синдр = 86;му, проте реакції виникали і без висипан = 85;я або пропасниці. Інші ключов= 10; симптоми включають шлунково-ки = 96;кові, респіраторl= 5;і або системн= 10; симптоми, такі як загальмоваl= 5;ість та нездужання (таблиця 3).

Табл = 80;ця 3

З боку шкіри

Виси&#= 1087;ання (k= 9;азвичай макулопапу= 083;ьозне або у вигляді кро&#= 1087;ив’янки)

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Нудо&#= 1090;а, блювання, діарея, біль у животі, виразки слизової оболонки ротової порожнини

З боку дихальної системи

Дисп&#= 1085;ое, кашель, біль у горлі, респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром у дорослих, дихальна недостатні= 089;ть

Інші

Проп&#= 1072;сниця, загальмова= 085;ість, нездужання, набряк, лімфаденоп= 072;тія, гіпотензія, кон’юнктив= 110;т, анафілакти= 095;на реакція

З боку п = 89;ихіки / нервової системи

Голо&#= 1074;ний біль, парестезія

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Л= ;імфопенія

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Підвищення рівнів печінкових проб, гепатит= ;, печінкова недостатні= 089;ть

З боку скелетно-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини

Міалгія, рідк= о — міоліз, артралгія, підвищені рівні креатинфос= 092;окінази

З боку системи нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Підв&#= 1080;щений рівень креатиніну, ниркова нед&#= 1086;статність

С&= #1080;мптоми, пов’язані з реакціями гіперчутлиk= 4;ості, можуть погіршитисn= 3; з продовжен = 85;ям лікування, бути загрозливиl= 4;и для життя па= 094;ієнта і в рідкісни= 093; випадках — летальними.

В&= #1110;дновлення прийому абакавіру після реакц= 10;й гіперчутлиk= 4;ості може призвести д = 86; швидкого повернення симптомів впродовж де = 82;ількох годин. Такі рецидиви реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; зазвичай більш тяжкі, ніж на почат= 082;у лікування, і можуть включати напади загрозливоo= 1; для життя артеріальнl= 6;ї гіпотензії та летальні випадки. Под= 110;бні реакції також виникають нечасто піс = 83;я повторного застосуванl= 5;я абакавіру у пацієнтів, які мали тільки один із ключових симптомів г= 10;перчутливо&#= 1089;ті (див. вище) до припинення = 79;астосуванн&#= 1103; абакавіру; і дуже рідко спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 073;ез попередніх симптомів гіперчутлиk= 4;ості, які знову почали ліку = 74;ання (тобто пацієнти попередньо демонструвk= 2;ли належну переносиміl= 9;ть абакавіру).

= Лактоацидо&= #1079;

= Пові = 76;омлялося про випадки лактоацидоk= 9;у, іноді летальні, як правило повR= 17;язані з тяжкою гепатомегаl= 3;ією і стеатозом печінки, при застосуванl= 5;і аналогів ну = 82;леозидів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Парамет&= #1088;и метаболізмm= 1;.

М&= #1072;са тіла, рівні ліпідів сироватки крові та глюкози крові можут= 00; підвищуватl= 0;ся протягом антиретровo= 0;русної терапії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Остеоне&= #1082;роз

П&= #1086;відомлялос= ;я про випадки остеонекроk= 9;у, зокрема у пацієнтів і = 79; загальнові&= #1076;омими факторами ризику, ВІЛ-захворю = 74;анням на пізній стадії або у разі довгот = 88;ивалого застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Частота цього явища невідома (див. ро= ;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Синдром відновленнn= 3; імунної відповіді<= /i>

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжким імун = 86;дефіцитом на час запроваджеl= 5;ня комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; виникнути запальна реакція на безсимптомl= 5;і або залишкові опортуністl= 0;чні інфекції. Аутоімунні захворюванl= 5;я (такі як хвороба Грейвса та аутоімунниl= 1; гепатит) також спостерігаl= 3;ися в умовах відновленнn= 3; імунної відповіді; проте час до початку зах = 74;орювання був варіабельнl= 0;м і ці явища мо&#= 1078;уть виникати через багат = 86; місяців піс = 83;я початку лікування (див. ро= ;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Зміни в лабораторнl= 0;х показниках

З&= #1073;ільшення кількості креатиніну = 74; сироватці крові виявляли протягом першого тиж = 85;я застосуванl= 5;я долутегравo= 0;ру, і цей показн= 080;к залишався стабільним протягом 96 тижнів. У дослідженнo= 0; SINGLE середнє відхилення від початко = 74;ого рівня на 12,6 мкмоль/л спостерігаl= 3;ося через 96 тижнів післ= 03; лікування. Ц= 110; зміни не вважаються клінічно значущими, оскільки вони не відображаюm= 0;ь зміни у швидкості клубочковоo= 1; фільтрації.

Т&= #1072;кож повідомлялl= 6;ся про асимптоматl= 0;чне підвищення рівнів креатинінфl= 6;сфокінази (КФК), переважно пов’язане з фізичними навантаженl= 5;ями при застосуванl= 5;і долутегравo= 0;ру.

Коінфек&= #1094;ія вірусом гепатиту B або C

У = дослідженнn= 3;х фази III включали пацієнтів і = 79; гепатитом B та/або C, які отримували долутегравo= 0;р, за умови, що початкові значення печінкових проб перевищуваl= 3;и верхню межу норми не більш як у 5 разів. Загалом профіль безпеки у пацієнтів, коінфіковаl= 5;их вірусом гепатиту B та/або C, був подібним до того, який спостерігаk= 4;ся у пацієнтів без конфекції вірусом геп = 72;титу В або С, попри те що рівні АСТ і АЛТ були вищі у підгрупі з коінфекцієn= 2; вірусом гепатиту B та/або C у всіх групах лікування.=

Діти

Д&= #1072;ні клінічних досліджень про застосуванl= 5;я Далтраксу дітям відсутні. За участю діте = 81; віком від 12 до= 17 років досліджуваl= 3;и окремі компоненти засобу.

Ч&= #1077;рез обмежену кількість наявних даних щодо застосуванl= 5;я тільки долутегравo= 0;ру у комбінаці= 11; з іншими антиретровo= 0;русними засобами дл= 03; лікування пацієнтів дитячого віку від 12 до 17 років не бул= 086; виявлено додаткових типів побічних реакцій, окрім тих, як&#= 1110; спостерігаl= 3;и у дорослих пацієнтів.

М&= #1086;нопрепарат= ;и абакавіру і ламівудину досліджуваl= 3;и окремо і в нуклеозиднo= 0;й комбінації, = 091; поєднанні з антиретровo= 0;русною терапією дл= 03; лікування двох груп ВІЛ-інфіков = 72;них дітей, які не отримували раніше анти = 88;етровірусн&#= 1091; терапією і які отримували = 94;е лікування (дані на основі застосуванl= 5;я абакавіру і = 083;амівудину немовлятам віком до 3 місяців є об= 084;еженими). Не повідомлялl= 6;ся про додатко = 74;і типи побічних реакцій, крі= 084; тих, що спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів.=

Повідом&= #1083;ення про побічні реакції

Повідом&= #1083;ення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням:&nbs= p;https://aisf.dec.gov.ua .

Термін придатностo= 0;. 2 роки. =

Умови зберігання.

З&= #1073;ерігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС у недоступноl= 4;у для дітей місці.

У&= #1087;аковка. По 30 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру = 88;азом з «&= #1055;опереджува= ;льною картою» в картонній коробці.

К&= #1072;тегорія відпуску. За рецептом.=

В&= #1080;робник. Г&= #1045;ТЕРО ЛАБЗ ЛІМІТЕ = 44; / HETERO LABS LIMITED.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Юні= 090;-V, Блок V і V-А, ТСIIC - Формул= 077;йшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 4= 58, Полепаллі В= 10;ледж, Джадчерла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія .

Unit-V, Block V and V-A, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 4= 40, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India.

=

ПОПЕ = 56;ЕДЖУВАЛЬНА КАРТА

(слід мати цю карт= 091; весь час при собі)

Д&= #1040;ЛТРАКС

(а= бакавір/дол = 91;тегравір/ла&= #1084;івудин)

т&= #1072;блетки, вкриті плівковою оболонкою<= /span>

&nb= sp;

О&= #1089;кільки Далтракс містить абакавір, у пацієнтів, я= 082;і приймають цей лікарський засіб, можут= 100; виникнути реакції гіперчутлиk= 4;ості (серйозні алергічні реакції), що можуть бути небезпечниl= 4;и для життя, якщо прийом лікарськогl= 6; засобу Далтракс буде продовжено. Негайно зверніться за порадою д= 086; лікаря щодо подальшого застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу, якщо:

1) у Вас виник висип на шкірі

    А&= #1041;О

2) у Вас виник один або більше симптомів н = 77; менше як з ДВОХ наведених нижче груп:

–  проп= 072;сниця;

–  зади= 096;ка, біль у горлі або кашель;

–  нудо= 090;а, блювання, діарея або біль у живот= 110;;

–  різк= 072; слабкість, втомлюваніl= 9;ть або погане загальне самопочуттn= 3;.

Якщ&#= 1086; Ви припинил = 80; приймати лікарський засіб Далтракс через реакцію гіперчутлиk= 4;ості, ВАМ НІКОЛИ НЕ МОЖНА ПОВТОРНО ЗАСТОСОВУВh= 0;ТИ таблетки Далтракс або інший препарат, що містить абакавір, ос= 082;ільки при цьому протягом кількох годин у Вас може розвинутисn= 0; небезпечне для життя зниження артеріальнl= 6;го тиску або настати смерть.

Частота= ;	Побічна реакція
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи
Н= ;ечасто	Н= ;ейтропенія1, анемія¹, тромбоцито= 087;енія¹
Д= ;уже рідко	С= ;правжня еритроцита= 088;на аплазія¹<= /span>
З боку імунної системи
Ч= ;асто	Гіперчутл = 80;вість (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)
Н= ;ечасто	Синдром відновленн= 103; імунної відповіді (д&= #1080;в. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)
З боку метаболізм= 091; та харчування
Ч= ;асто	Анорексія1
Н= ;ечасто	Гіпертриг = 83;іцеридемія, гіпергліке= 084;ія
Д= ;уже рідко	Л= ;актоацидоз1
З боку психіки
Д= ;уже часто	Безсоння
Ч= ;асто	Незвичайн= 10; сновидіння, депресія, тривога¹, нічні марення, порушення сну
Н= ;ечасто	Суїцидаль = 85;і думки або спроби (особливо у п= ацієнтів з депресією або психічними захворюван= 085;ями в анамнезі)<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareas= t-language: RU;layout-grid-mode:line'>, панічний напад=
З боку нервової системи
Д= ;уже часто	Головний біль
Ч= ;асто	Запамороч = 77;ння, сонливість, загальмова= 085;ість¹<= /o:p>
Д= ;уже рідко	П= ;ериферична невропатія1, парестезія¹
З боку органів дихання, грудної клітки і сер&= #1077;достіння
Ч= ;асто	К= ;ашель¹, назальні симптоми¹
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
Д= ;уже часто	Нудота, діарея<= /o:p>
Ч= ;асто	Блювання, метеоризм, біль у животі, біль у верхній частині живота, здуття живота, відч&= #1091;ття дискомфорт= 091; у животі, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, диспепсія
Р= ;ідко	П= ;анкреатит¹=
З боку гепатобілі= 072;рної системи
Н= ;ечасто	Г= ;епатит
Р= ;ідко	Г= ;остра печінкова недостатні= 089;ть
З боку шкіри та підшкірних тканин
Ч= ;асто	Висипання, свербіж, алопеція¹<= /o:p>
Д= ;уже рідко	Мультифор = 84;на еритема¹, с= 080;ндром Стівенса — Д&= #1078;онсона¹, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз¹=
З боку скелетно-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини
Ч= ;асто	А= ;ртралгія¹, ураження м’язів¹(включk= 2;ючи міалгію¹)
Р= ;ідко	Р= ;абдоміоліз1
Зага&#= 1083;ьні розлади
Д= ;уже часто	за&= #1075;альна слабкість
Ч= ;асто	ас&= #1090;енія, пропасниця1, нездужання1
Лабо&#= 1088;аторні дані
Ч= ;асто	Підвищенн= 03; рівнів креатин= ;інфосфокін = 72;зи (КФК), ал&= #1072;нінамінотр= ;ансферази (АЛТ), аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи (АСТ)
Р= ;ідко	Підвищенн= 03; рівнів амілази¹<= /span>
¹Ця побічна реакція не була ідентифіко= 074;ана в клінічних дослідженн= 103;х фази ІІІ для = комбінації (долутеграв&#= 1110;р + абакавір/ла&#= 1084;івудин) чи долутегр&#= 1072;віру, але спостер&#= 1110;галася в клінічних дослідженн= 103;х або у післяр&= #1077;єстраційни= ;й період для долутеграв= 110;ру, абакавіру або ламівуд&#= 1080;ну при застосуван= 085;і з іншими антиретров= 110;русними засобами або в післяр&= #1077;єстраційни= ;й період післ&#= 1103; застосуван= 085;я фіксованої комбінації.

З боку шкіри	Виси&#= 1087;ання (k= 9;азвичай макулопапу= 083;ьозне або у вигляді кро&#= 1087;ив’янки)
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Нудо&#= 1090;а, блювання, діарея, біль у животі, виразки слизової оболонки ротової порожнини
З боку дихальної системи	Дисп&#= 1085;ое, кашель, біль у горлі, респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром у дорослих, дихальна недостатні= 089;ть
Інші	Проп&#= 1072;сниця, загальмова= 085;ість, нездужання, набряк, лімфаденоп= 072;тія, гіпотензія, кон’юнктив= 110;т, анафілакти= 095;на реакція
З боку п = 89;ихіки / нервової системи	Голо&#= 1074;ний біль, парестезія
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Л= ;імфопенія
З боку гепатобілі= 072;рної системи	Підвищення рівнів печінкових проб, гепатит= ;, печінкова недостатні= 089;ть
З боку скелетно-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини	Міалгія, рідк= о — міоліз, артралгія, підвищені рівні креатинфос= 092;окінази
З боку системи нирок і сечовивідн= 080;х шляхів	Підв&#= 1080;щений рівень креатиніну, ниркова нед&#= 1086;статність