ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНСТРУКЦІ = 71;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛАТІНОЛ^®<=
/sup>

(CLATINOL^®)

Склад:

діючі речовини: clarithromycinum, tinidazolum, lansoprazolum;

1 таблетк= ;а містить кларитроміm= 4;ину 250 мг;

допом= 110;жні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, повідон (К30), мk= 2;гнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний б = 77;зводний, натрію кроскармелl= 6;за, натрію крох = 84;альгліколя&#= 1090; (тип А), гіпромелозk= 2;, титану діоксид (Е 171), поліетиленk= 5;ліколь 6000, тальк, хіно = 83;іновий жовтий (Е 104), спирт ізопропілоk= 4;ий, дихлорметаl= 5;;

1&= nbsp;таблетка містить тинідазолу 500 мг;

допом= 110;жні речовини: крохмаль кукурудзянl= 0;й, повідон (К30), метилпарабk= 7;н (Е 218), пропілпараk= 3;ен (Е 216), магнію стеарат, тальк, натрі= 102; крохмальглo= 0;колят (тип А), целюл&#= 1086;за мікрокристk= 2;лічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, плівкове покриття Опадрай білий 58920: поліетиленk= 5;ліколь 6000, барвник тартразин (Е 102), тальк;

1&= nbsp;капсула містить пелети лансопразоl= 3;у у перерахув = 72;нні на лансопразоl= 3; 30 мг;

допом= 110;жні речовини: цукор, метакрилатl= 5;ий сополімер, крохмаль, гі= 087;ромелоза, натрію гідрофосфаm= 0;, дигідрат, титану діоксид, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, натрі= 102; лаурилсульm= 2;ат, полісорбат-80, натрію гідроксид.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою; капсули.=

Основ = 85;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;.

таблетки тинідазолу: таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, круглої форми, жовтого кольору;

таб&= #1083;етки кларитроміm= 4;ину: табле= 090;ки жовтого кольору, довгастої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою, з рискою на од= 085;ій стороні;

кап&= #1089;ули лансопразоl= 3;у: тверді желатинові капсули № 1, корпус оран = 78;евого кольору, кришечка майже білог = 86; кольору, мають відбитки «S» на кришечці та корпусі і містять гранули білого кольору;

Фарма= 082;отерапевти&= #1095;на група. Комб= ;інації для ерадикації H. pylori. Ла = 85;сопразол, кларитроміm= 4;ин та тинідазо = 83;. Код АТХ A02B D09.

Фаl= 8;макологічн= 110; властивостo= 0;.

Фарма = 82;одинаміка.<= /i>

i= 0;ларитроміц= 080;н – це макролідниl= 1; антибіотик, який має антибактерo= 0;альну активність = 87;роти багатьох аеробних та анаеробних грампозитиk= 4;них і грамнегатиk= 4;них мікроорганo= 0;змів, включаючи H. = pylori. Кларитроміm= 4;ин здійснює свою антибактерo= 0;альну дію шляхом пригніченнn= 3; синтk= 7;зу білка, зв’язуючисn= 0; із 50S субодиницеn= 2; мембрани рибосом мікробної клітини. Мін= 110;мальна інгібуюча концентрацo= 0;я (МІК₉₀) кларитроміm= 4;ину і його активного метаболіту 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин= у щодо H. pylori становить 0,06 &= #1084;кг/мл.

Лан = 89;опразол блокує кінцеву стадію утво = 88;ення соляної кислоти. В канальцях парієтальнl= 0;х клітин шлунка трансформуn= 8;ться в активну форму – сульфенаміk= 6;, який необоротно взаємодіє з SH-групами Н⁺-&#= 1050;⁺-АТФ-ази (протонного насоса). Зменшує базальну і стимульоваl= 5;у (їжа, пентагастрl= 0;н, інсулін) секрецію і об’єм секрету. Відновленнn= 3; активності = 53;⁺-К⁺-АТФ-аз= 080; відбуваєтьl= 9;я з напівперіоk= 6;ом 30-48 годин. Середньодоk= 3;ове значення рН шлункового соку підвищуєтьl= 9;я до 2,9 (відсоток часу збереж = 77;ння рН більше 3 становить 47,6). Після припи = 85;ення прийому рівень кислоти залишаєтьсn= 3; нижче 50 % базального протягом 39 г= 086;дин, рикошетногl= 6; збільшення секреції (не відзначаєтn= 0;ся). У хворих із синдромом Золлінгера- = 45;ллісона діє триваліше. П= 088;игнічує продукуванl= 5;я пепсину (підвищуєть = 89;я рівень пепсиногенm= 1; у сироватці крові). Виявляє гастропротk= 7;ктивну дію: підвищення оксигенаціo= 1; слизової оболонки, підвищення секреції бікарбонатo= 0;в. Пригнічує ріст H.&nbs= p;pylori (мінімальна пригнічуючk= 2; концентрацo= 0;я становить 0,78-6,25&n= bsp;мг/л), сприяє утворенню у слизовій оболонці сп = 77;цифічних імуноглобуl= 3;інів А. Зменшує кр&#= 1086;вотік в антральномm= 1; відділі шлунка, пілорусі та = 094;ибулині дванадцятиl= 7;алої кишки у середньому на 17 %, гальмує моторно-ева = 82;уаторну функцію шлу = 85;ка. Пригніченнn= 3; секреції супроводжуn= 8;ться збільшенняl= 4; кількості нітрозобакm= 0;ерій і підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї нітратів у ш= 083;унковому секреті. Підвищує концентрацo= 0;ю гастрину у сироватці крові на 50-100 %. Забезпечує більш швидк = 77; загоєння і послабленнn= 3; симптомів при виразці дванадцятиl= 7;алої кишки. Ефективний при терапії виразки шлунка і дванадцятиl= 7;алої кишки, резистентнl= 6;ї до Н₂-блокаm= 0;орів. Одночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та лансопразоl= 3;у потенціює п = 86;казники фармакокінk= 7;тики обох препаратів. Частота ерадикації H. pylori помітно зростає при включенні в цю комбінац= 10;ю тинідазолу, який є представниl= 2;ом групи нітроімідаk= 9;олів з антимікробl= 5;ою активністю проти анаеробних бактерій та найпростішl= 0;х, а також прот= 080; H. pylori. Завдяки високій ліпофільноl= 9;ті тинідазол легко проникає всередину анаеробних мікроорганo= 0;змів, де відновлюєтn= 0;ся нітроредукm= 0;азою і руйнує спіральну структуру ДНК.

Так = 80;м чином, лансопразоl= 3; у комбінаці= 11; з антибіоти = 82;отерапією забезпечує швидке поле = 75;шення симптомів і загоєння виразки. Кла= 088;итроміцин і лансопразоl= 3; не виявляв мутагенних властивостk= 7;й у різних тестах.

Фарма = 82;окінетика.

Кла = 88;итроміцин при прийомі внутрішньо швидко і достатньо повно всмоктуєтьl= 9;я. Їжа уповіль = 85;ює всмоктуванl= 5;я, суттєво не впливаючи н = 72; біодоступнo= 0;сть. Після одноразовоk= 5;о прийому реєструютьl= 9;я 2 піки сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї. Другий пік зумовлений здатністю концентрувk= 2;тись у жовчному міхурі з подальшим поступовим або швидким вивільненнn= 3;м. У плазмі зв’язуєтьсn= 3; із сироватк = 86;вими білками (більше 90 %). Приблизно 20 % прийнятої дози одразу окислюєтьсn= 3; у печінці з утворенням основного активного метаболіту 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин= у. Біотрансфоl= 8;мація каталізуєтn= 0;ся ферментами цитохромноk= 5;о комплексу Р450. Добре проникає в рідини і тканини організму, у= 090;ворюючи концентрацo= 0;ї, які в 10 разів перевищуютn= 0; рівень у плазмі кров= 10;. Період напіввиведk= 7;ння при прийомі дози 500 мг становить 7-9 &#= 1075;один. Виводиться = 79; сечею у незміненомm= 1; вигляді до 30 %, решта – у вигляді метаболітіk= 4;.

Лан = 89;опразол швидко всмоктуєтьl= 9;я, маючи абсол= 02;тну біодоступнo= 0;сть майже 40 %. На всмоктуванl= 5;я лансопразоl= 3;у не впливає ї= 078;а. Він зазнає екстенсивнl= 6;го метаболізмm= 1; у печінці. Період напіввиведk= 7;ння препарату з плазми кров= 10; становить 0,5-1 = годину. Приблизно 80 % лансопразоl= 3;у виводиться нирками. Після перор = 72;льного застосуванl= 5;я початок антисекретl= 6;рної дії лансопразоl= 3;у відзначаєтn= 0;ся вже через 1 г= 086;дину. Тривалість пригніченнn= 3; секреції со = 83;яної кислоти у шлунку становить майже 24 годи= 085;. Після повторного введення препарату в дозі 20 мг/доб&#= 1091; добова внутрішньоm= 6;лункова кислотністn= 0; знижується на 97 %.

Пок = 72;зано, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я лансопразоl= 3;у та кларитроміm= 4;ину сприятливо = 74;пливає на фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; останнього. Середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (С_max) була на 10 = ;% вище, середн= 103; С_min – на 27 % вище, а середня ППК = 211; на 15 % більше, ніж при застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину окремо. Концентрацo= 0;я кларитроміm= 4;ину в тканинах шлунка і слизу також підвищувалk= 2;ся при його одночасномm= 1; введенні з лансопразоl= 3;ом.

Тин= 10;дазол при прийомі внутрішньо швидко всмо = 82;тується, відсоток абсорбції – приблизно 90 %. Накопичуєтn= 0;ся у крові, С_max досягаєтьсn= 3; через 2 годи = 85;и. Зв’язок з білками плазми – 10 %. Легко проникає у різні тканини і рідини орга = 85;ізму, проходить крізь гематоенцеm= 2;алічний бар’єр. Піддається біотрансфоl= 8;мації, основними метаболітаl= 4;и є фармакологo= 0;чно активні гідроксильl= 6;вані речовини (пр= 080;гнічують ріст анаеробних мікроорганo= 0;змів і можуть посилювати дію тинідазолу). Повільно виводиться (= 091; тому числі метаболіти) нирками (інт= 077;нсивна реасорбція = 91; ниркових канальцях). Період напіввиведk= 7;ння у дорослих становить 10-14 = годин.

Кліні= 095;ні характерисm= 0;ики.

Показання.

Вир = 72;зка шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки, хроні= 095;ний гастрит, асо= 094;ійовані з H. рylori.

Прl= 6;типоказанн= 103;.

Гіперчутл = 80;вість до лансопраз = 86;лу, кларитроміm= 4;ину або до інших макролідниm= 3; антибіотикo= 0;в, тинідазолу або до інших похідних 5-нітроіміда= 079;олу. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я з нижчезазнаm= 5;еними засобами: атазанавір, астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин (= 086;скільки це може призвести д = 86; подовження = 10;нтервалу QT та розвитку серцевих аритмій, вкл= 102;чаючи шлуночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків т = 72; піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de pointes)); алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, д= 080;гідроергот&= #1072;мін (оскільки це може призвести д = 86; ерготоксичl= 5;ості), інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статини), що значною мір = 86;ю метаболізуn= 2;ться CYP3A4, такі як ловастатин або симвастатиl= 5; (через підвищений ризик виник = 85;ення міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;). Патоl= 3;огічні зміни крові. Органічні ураженням нервової системи. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину (та інших сил&#= 1100;них інгібіторіk= 4; CYP3A4) з колхіцином. Одно = 95;асне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з тикагрелорl= 6;м, івабрадиноl= 4; або ранолазиноl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та пероральноk= 5;о мідазоламу. = 054;дночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та ломітаміду. Подовження інтервалу QT або шлуночкові серцеві аритмії в анамнезі, включаючи піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de pointes). Тяжк = 72; печінкова недостатніl= 9;ть та супутня ниркова недостатніl= 9;ть. Елек = 90;ролітний дисбаланс: гіпокаліємo= 0;я або гіпомагнієl= 4;ія (через ризик подовження = 10;нтервалу QT).

Взаємодo= 0;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Застосува = 85;ня нижчезазнаm= 5;ених препаратів суворо протипоказk= 2;но через можливий ро = 79;виток тяжких наслідків взаємодії.=

Циз&= #1072;прид, пімозид, астемізол, терфенадин. Підвищення рівнів цизаприду у сироватці к = 88;ові спостерігаl= 3;ося при його супутньому застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином, що може спри= 095;инити подовження інтервалу QT і появу аритм= 10;й, у тому числі шлуночковоo= 1; тахікардії, фібриляції шлуночків і torsade de pointes. Подібні ефекти відзначалиl= 9;я і при одноча= 089;ному застосуванl= 5;і пімозиду та кларитроміm= 4;ину. Повідомлялl= 6;ся про здатність макролідів = 79;мінювати метаболізм терфенадинm= 1;, призводячи до підвищення рівнів терфенадинm= 1; в сироватці = 082;рові, що іноді асоціювалоl= 9;я з серцевими аритміями, такими як подовження інтервалу QT, ш= луночкова тахікардія, фібриляція шлуночків і torsade de pointes. У ході одноча = 89;ного застосуванl= 5;я терфенадинm= 1; та кларитро = 84;іцину спостерігаl= 3;ося підвищення рівня кислотного метаболіту терфенадинm= 1; у 2-3 р = 72;зи та подовження інтервалу QT, що не призве= 083;о ні до будь-як&#= 1086;го клінічно видимого ефекту. Подібні ефе = 82;ти відмічалисn= 3; і при одноча= 089;ному застосуванl= 5;і астемізолу та інших макролідів.

Алк&= #1072;лоїди ріжків. Пост= ;маркетинго = 74;і повідомленl= 5;я свідчать, що одночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та ерготаміну або дигідроергl= 6;таміну асоціювалоl= 9;я з появою ознак гострого ерготизму, щ= 086; характеризm= 1;валося вазоспазмоl= 4; та ішемією кінцівок і інших ткани = 85;, включаючи центральну нервову систему.

Інг&= #1110;бітори Гмг-i= 0;оА-редуктаз&#= 1080; (статини). Ком&= #1073;іноване застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з ловастатинl= 6;м або симвастатиl= 5;ом протипоказk= 2;не, оскільки ці статини зн = 72;чною мірою метаболізуn= 2;ться CYP3A4 і одночасн = 77; застосуванl= 5;я із кларитроміm= 4;ином підвищує їх концентрацo= 0;ю у плазмі крові, що, сво&= #1108;ю чергою, підвищує ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;. Повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; рабдоміоліk= 9;у у пацієнтів при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину та цих статинів. Якщо лікува = 85;ня кларитроміm= 4;ином неможливо уникнути, те= 088;апію ло&#= 1074;астатином або симвастатиl= 5;ом необхідно припинити під час курс= 091; лікування.

Слі = 76; з обережністn= 2; призначати кларитроміm= 4;ин одночасно з іншими статинами. В ситуаціях, коли одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину зі статинам = 80; уникнути неможливо, рекомендуєm= 0;ься призначати найменшу за = 88;еєстровану дозу статин = 91;. Можливе зас = 90;осування статину, яки= 081; не залежить від метабол= 10;зму CYP3A (наприклад флувастатиl= 5;у). Необхідний моніторинг пацієнтів щодо виявле = 85;ня ознак і симптомів міопатії.

Ломітапід. Одночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з ломітапідоl= 4; протипоказk= 2;не через можли = 74;ість помітного підвищення рівня транс = 72;міназ (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Зас = 90;осування кларитроміm= 4;ину також проти = 87;оказане з алкалоїдамl= 0; ріжків, пероральниl= 4; мідазоламоl= 4;, інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, що метаболізуn= 2;ться переважно CYP3A4 (наприклад, ловастатинl= 6;м і симвастатиl= 5;ом), колхіцином, тикагрелорl= 6;м, івабрадиноl= 4; і ранолазин = 86;м (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Вплив інши= 093; лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику кларитроміm= 4;ину.

CYP3A-по&#= 1074;’язані взаємодії. Л= ;ікарські засоби, що є індукторамl= 0; CYP3A (наприклад рифампіцин, фенітоїн, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л, препарати звіробою), можуть інду = 82;увати метаболізм кларитроміm= 4;ину. Це може призвести д = 86; субтерапевm= 0;ичних рівнів кларитроміm= 4;ину та зниження його ефекти = 74;ності. Крім того, може бути необхідним моніторуваl= 5;ня плазмових рівнів індуктора CYP3A, які можуть бути підвищені через інгібуваннn= 3; CYP3A кларитроміm= 4;ином (див. також інструкцію для медичного застосуванl= 5;я відповідноk= 5;о індуктора CYP3A4). Одночасне застосуванl= 5;я рифабутину = 10; кларитроміm= 4;ину призводило до підвищення рівнів рифабутину та зниження рівнів клар = 80;троміцину в сироватці крові з одночасним = 87;ідвищенням ризику появ = 80; увеїту.

Впл&= #1080;в наступних лікарських засобів на к= 086;нцентрацію кларитроміm= 4;ину в крові відо= 084;ий або припускаєтn= 0;ся, тому може знадобитисn= 3; зміна дози або застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ної терапії.

Ефа&= #1074;іренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин, рифапентин. Потужні індуктори ферментів цитохрому Р450,= такі як ефавірен = 94;, невірапін, рифампіцин, = 088;ифабутин і рифапенти = 85; можуть прискорюваm= 0;и метаболізм кларитроміm= 4;ину, зменшуючи й = 86;го концентрацo= 0;ю в плазмі крові, але збільшуючи концентрацo= 0;ю 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину – мікробіол = 86;гічно активного метаболіту. = 054;скільки мікробіолоk= 5;ічна активність кларитроміm= 4;ину і 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину різна щодо різних бактерій, очікуваногl= 6; терапевтичl= 5;ого ефекту може бути не досягнуто через спіль = 85;е застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та індуктор= 10;в ферментів цитохрому Р450.=

Етравірин. Дія кларитроміm= 4;ину послаблюваl= 3;ась етравіриноl= 4;; однак концентрацo= 0;ї активного м = 77;таболіту 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину підвищувалl= 0;сь. Оскільки 14-ОН-кларитро&= #1084;іцин має понижен = 91; активність проти Mycobacterium avium complex (MAC), загальна активність проти цього патогену може бути змінена. Том= 091; для лікування МАС слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них кларитроміm= 4;ину лікарських засобів.

Флу&= #1082;оназол. Заст= 086;сування флуконазолm= 1; 200 мг на добу разом з кларитроміm= 4;ином 500 мг 2 рази на добу призводило до підвищення рівноважноo= 1; C_min кларитроміm= 4;ину в середньом = 91; на 33 % та AUC – на 18 = %. Рівноважн= і концентрацo= 0;ї активного метаболіту 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину значно не змінювалисn= 3; при сумісному застосуванl= 5;і з флуконазо = 83;ом. Зміна дози кларитроміm= 4;ину не потрібна.

Рит&= #1086;навір Фарм= 072;кокінетичн&= #1077; дослідженнn= 3; показало, що застосуванl= 5;я ритонавіру 200 мг кожні 8 годин і кларитроміm= 4;ину 500 мг кожні 12 г= один призводило до значного пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; кларитроміm= 4;ину. C_max кларитроміm= 4;ину підвищувалl= 6;ся на 31 %, C_min – на 182 % і AUC – на 77 %. Відзначалоl= 9;я повне пригніченнn= 3; утворення 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину. Через велик = 77; терапевтичl= 5;е вікно зменшення дози кларитроміm= 4;ину пацієнтам з нормальною функцією нирок не потрібне. Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю необхідне коригуваннn= 3; дози: при CL_CR 30-60&n= bsp;мл/хв дозу кларитроміm= 4;ину потрібно зм = 77;ншити на 50 % до максимальнl= 6;ї дози 1 табле = 90;ка пролонговаl= 5;ої дії на добу; при CL_CR < 30 мл/ = 93;в дозу кларитроміm= 4;ину необхідно знизити на 75 %.= У цьому випадку дан = 91; форму препарату н = 77; слід застосовувk= 2;ти, оскільки вона не дає змоги адекватно знизити доз = 91;. Дози кларит = 88;оміцину, що перевищуютn= 0; 1 г/добу, не слід застосовувk= 2;ти разом з ритонавіроl= 4;.

Так= 10; ж коригуваннn= 3; дози слід проводити д = 83;я пацієнтів і = 79; погіршеною функцією нирок при застосуванl= 5;і ритонавіру як фармакок= 10;нетичного підсилювачk= 2; разом з іншими інгі = 73;іторами ВІЛ-протеаз = 80;, включаючи атазанавір = 10; саквінавір.

Вплив кларитроміm= 4;ину на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів.
Анти&#= 1072;ритмічні засоби. Існують постмаркетl= 0;нгові повідомленl= 5;я про розвито = 82; піруетної шлуночковоo= 1; тахікардії, що виникла при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з хінідином або дизопір = 72;мідом. Рекомендуєm= 0;ься проводити Е = 50;Г-моніторин&= #1075; для своєчасногl= 6; виявлення п = 86;довження інтервалу QT. Під час терапії кла = 88;итроміцино&#= 1084; слід стежит = 80; за концентрацo= 0;ями цих препаратів = 91; сироватці крові. У пост&#= 1084;аркетингов= ому періоді повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; гіпоглікемo= 0;ї при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину та дизопіра = 84;іду, тому необхідний моніторинг рівня глюкози кро = 74;і при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих засобів.

Гідр&#= 1086;ксихлорохі= н і хлорохін: кларитроміm= 4;ин слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам, які отримують ц= 10; препарати, щ= 086;, як відомо, подовжують інтервал QT, ос= кільки існує ризик серцевої аритмії та серйозних серцево-суд = 80;нних ускладнень.

П&= #1077;роральні гіпоглікемo= 0;чні засоби / інсу&#= 1083;ін. i= 5;ри сумісному застосуванl= 5;і з певними гі= 087;оглікемічн&= #1080;ми засобами, такими як натеглінід = 10; репаглінід, кларитроміm= 4;ин може інгібу = 74;ати ензим СYP3A, що може спричинити гіпоглікемo= 0;ю. Рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг рівня глюкози.

CYP3A-пов’язані взаємодії. Спільн&#= 1077; застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину, відомого як інгібітор ферменту CYP3A, і препарату, щ= 086; головним чином метаболізуn= 8;ться CYP3A, може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї останнього = 74; плазмі кров= 10;, що, своєю чергою, може посилити аб = 86; подовжити його терапевтичl= 5;ий ефект і ризи= 082; виникнення побічних реакцій. Слі= 076; бути обережними при застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину пацієнтам, які отримують т = 77;рапію лікарськимl= 0; засобами – субстратамl= 0; CYP3A, особливо якщо CYP3A-субстрат має вузький = 090;ерапевтичн&= #1080;й діапазон (наприклад карбамазепo= 0;н) та/або значною мірою метаболізуn= 8;ться цим ензимом. Може бути потрібна зміна дози і, по можливос = 90;і, ретельний моніторинг сироватковl= 0;х концентрацo= 0;й лікарськогl= 6; засобу, що метаболізуn= 8;ться CYP3A, для пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь кларитроміm= 4;ин.

Відомо (або припускаєтn= 0;ся), що нижчезазнаm= 5;ені лікарські препарати або групи препаратів метаболізу&#= 1102;ться одним і тим самим CYP3A-ізофермент= ;ом: альпразолаl= 4;, астемізол, карбамазепo= 0;н, цилостазол, = 094;изаприд, циклоспориl= 5;, дизопіраміk= 6;, алкалоїди ріжків, ловастатин, метилпреднo= 0;золон, мідазолам, омепразол, пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад варфарин, ривароксабk= 2;н, апіксабан), пімозид, хінідин, рифабутин, силденафіл, = 089;имвастатин, такролімус, терфенадин, триазолам і вінбластин, але цей список не є повним. Подібний ме = 93;анізм взаємодії відзначениl= 1; при застосу = 74;анні фенітоїну, теофіліну і вальпроату, = 097;о метаболізуn= 2;ться іншим ізоферментl= 6;м системи цитохрому = 56;450.

Пероральн= 10; антикоагулn= 3;нти прямої дії. i= 5;ероральні антикоагулn= 3;нти прямої дії дабігатран = 90;а едоксабан є субстратамl= 0; для ефлюксного переносникk= 2; Р-глікопрот = 77;їну (Pgp= ). Ривароксабk= 2;н та апіксаба = 85; метаболізуn= 2;ться CYP3A4 і також є субстратамl= 0; Pgp. Застосуванl= 5;я пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії, таких як дабігатран, ривароксабk= 2;н та апіксаба = 85;, сумісно з кларитроміm= 4;ином вимагає обережностo= 0;, особливо дл= 03; пацієнтів, які мають високий ризик виникнення кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Оме&= #1087;разол. Заст= 086;сування кларитроміm= 4;ину (500 мг кожні 8 годин) в комбінації = 79; омепразолоl= 4; (40 мг на добу) у дорослих здорових добровольцo= 0;в призводило до підвищення рівноважниm= 3; концентрац&#= 1110;й омепразолу (Cmax, AUC_0-24,t_1/2підвl= 0;щувалося на 30 %, 89 % та 34 % відповідно). При застосуванl= 5;і тільки омепразолу середнє значення рН шлункового = 89;оку при вимірюваннo= 0; протягом 24 г= 086;дин становило 5,2, при сумісному застосуванl= 5;і омепразолу = 79; кларитроміm= 4;ином – 5,7.

Силденафіl= 3;, тадалафіл і варденафіл. Одноча&#= 1089;не призначеннn= 3; клариротміm= 4;ину з силденафі = 83;ом, тадалафілоl= 4; або варденафілl= 6;м, які як мінім= 091;м частково метаболізуn= 2;ться CYP3A, швидше за все призвед = 77; до збільшення експозиції інгібітора фосфодіестk= 7;рази, що може потр= 077;бувати зменшення дози інгібітора фосфодіестk= 7;рази.

Теофілін, карбамазепo= 0;н. Резу= ;льтати клінічних досліджень показали, що існує незначне, ал= 077; статистичнl= 6; значуще (p≤ 0,05) збільшення концентрацo= 0;ї теофіліну або карбама = 79;епіну у плазмі крові при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином.

Толтеродиl= 5;. Толтер&#= 1086;дин головним чином метаболізуn= 8;ться 2D6-ізоформою цитохрому Р450<= sub> (CYP2D6). Однак у популяції пацієнтів без CYP2D6 метабо = 83;ізм відбуваєтьl= 9;я через CYP3A. У цій популяції п = 88;игнічення CYP3A призводить до значного підвищення плазмових концентрацo= 0;й толтеродинm= 1;. Для таких пацієнтів зниження дози толтер = 86;дину може бути необхідним при його застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и CYP3A, такими як кларитроміm= 4;ин.

&#= 1058;риазолбенз= одіазепіни (наприклад альпразолаl= 4;, мідазолам, триазолам). i= 5;ри застосуванl= 5;і мідазоламу та кларитро = 84;іцину (500 мг 2 рази на добу) AUC мідазоламу збільшувалk= 2;ся у 2,7 раза після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення та = 091; 7 разів післ= 03; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я мідазоламу. Слід уникати комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я пероральноk= 5;о мідазоламу = 10; кларитроміm= 4;ину. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і мідазоламу = 79; кларитроміm= 4;ином слід провод = 80;ти ретельний моніторинг стану пацієнта дл= 03; своєчасногl= 6; коригуваннn= 3; дози. Слід до&#= 1090;римуватися таких самих запобіжних заходів при застосуванl= 5;і інших бензодіазеl= 7;інів, які метаболізуn= 2;ться CYP3A, включаючи триазолам і альпразолаl= 4;. Для бензодіазеl= 7;інів, елімінація яких не залежить ві = 76; CYP3A (темазепам, нітразепам, лоразепам), розвиток клінічно зн = 72;чущої взаємодії з кларитроміm= 4;ином малоймовірl= 5;ий.

Існ = 91;ють постмаркетl= 0;нгові повідомленl= 5;я про лікарську взаємодію і розвиток побічних явищ з боку центральноo= 1; нервової системи (так= 110; як сонливість = 10; сплутаністn= 0; свідомості) при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і триазолам = 91;. Слід спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84;, враховуючи можливе посилення фармакологo= 0;чних ефектів з боку ЦНС.

Дво&= #1073;ічно спрямовані лікарські взаємодії.=

Атазанаві = 88;. Застосуван&= #1085;я кларитроміm= 4;ину (500 мг двічі на добу) з атазанавірl= 6;м (400 мг один раз на добу), які є субстратамl= 0; та інгібітораl= 4;и CYP3A, призводилl= 6; до збільшення експозиції кларитроміm= 4;ину у 2 рази та зменшення експозиції 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину на 70 % зі збільшенняl= 4; AUC атазанавірm= 1; на 28 %. Оскільки кларитроміm= 4;ин має великий терапевтичl= 5;ий діапазон, немає необхідносm= 0;і знижувати дозу пацієнтам з нормальною функцією нирок. Дозу кларитроміm= 4;ину необхідно зменшити на 50 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв і на 75 % для пацієнтів з кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв, використовm= 1;ючи відповідну лікарську форму. Дози кларитроміm= 4;ину вище 1000 мг на д= ;обу, не слід застосовувk= 2;ти разом з інгібітораl= 4;и протеази.

Блокатори кальцієвих каналів. Чер= ;ез ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 79; обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти кларитроміm= 4;ин одночасно з блокаторамl= 0; кальцієвих = 82;аналів, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (такими як верапаміл, амлодипін, дилтіазем). При взаємодії можуть підвищуватl= 0;ся плазмові концентрацo= 0;ї як кларитроміm= 4;ину, так і блокат= 086;рів кальцієвих каналів. У пацієнтів, я= 082;і отримували кларитроміm= 4;ин разом з верапамілоl= 4;, спостерігаl= 3;ися артеріальнk= 2; гіпотензія, брадиаритмo= 0;ї та лактоацидоk= 9;.

Ітраконаз = 86;л. Кларитромі&= #1094;ин та ітраконазоl= 3; є субстрата = 84;и та інгібітораl= 4;и CYP3A, у зв’язку з&nb= sp;чим кларитроміm= 4;ин може підвищуватl= 0; плазмові рівні ітрак = 86;назолу та навпаки. При застосуванl= 5;і ітраконазоl= 3;у разом з кларитроміm= 4;ином пацієнти повинні перебувати під ретельн = 80;м наглядом дл= 03; виявлення проявів чи симптомів підсиленогl= 6; або пролонговаl= 5;ого фармакологo= 0;чного ефекту.

Саквінаві = 88;. Застосуван&= #1085;я кларитроміm= 4;ину (500 мг двічі на добу) із саквінавірl= 6;м (м’які желатинові капсули, 1200 мг тричі на доб= 091;), які є субстратамl= 0; та інгібітораl= 4;и CYP3A, призводилl= 6; до збільшення AUC рівноважноk= 5;о стану саквінавірm= 1; на 177 % та С_max саквінавірm= 1; на 187 % порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям тільки сакв= 10;навіру. При цьому AUC та С_maxкларитр = 86;міцину збільшувалl= 0;сь приблизно н = 72; 40 % порівняно із застосуванl= 5;ям тільки клар = 80;троміцину. Немає необхідносm= 0;і в коригуван = 85;і доз, якщо обидва лікарські засоби заст = 86;совувати одночасно протягом обмеженого проміжку ча = 89;у та у вищезгаданl= 0;х дозах/лікар = 89;ьких формах. Результати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям м’яких жела = 90;инових капсул можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при застосуванl= 5;і саквінавірm= 1; у формі твердих желатиновиm= 3; капсул. Результати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям лише саквін = 72;віру можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при терапії саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м. Якщо саквінавір застосовувk= 2;ти разом із ритонавіроl= 4;, необхідно враховуватl= 0; можливі ефекти рито = 85;авіру на кларитроміm= 4;ин (див. вище).

Інші види взаємодій.=

Амі&= #1085;оглікозиди= ;. З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти кларитроміm= 4;ин одночасно з іншими ототоксичнl= 0;ми засобами, особливо з аміноглікоk= 9;идами.

Кол&= #1093;іцин. Колхіцин є субстратом CYP3A і P-глікопроте= 111;ну (Pgp). Відомо, що кларитроміm= 4;ин та інші макроліди можуть пригнічуваm= 0;и CYP3A і Pgp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і колхіцину пригніченнn= 3; Pgp і/або CYP3A кларитроміm= 4;ином може призвести д = 86; підвищення експозиції колхіцину. Необхідно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнтів для виявлення клінічних симптомів токсичностo= 0; колхіцину. Д= 086;зу колхіцину необхідно з = 84;еншити при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з кларитром= 10;цином для пацієнтів і = 79; нормальною нирковою та печінковою = 92;ункцією. Сумісне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з колхіцино = 84; пацієнтам з нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю протипоказk= 2;не.

Дигоксин. Дигокс&#= 1080;н вважається субстратом P-глікопроте= 111;ну (Pgp). Відомо, що кларитроміm= 4;ин може пригні = 95;увати Pgp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пригніченнn= 3; Pgp може призвести д = 86; підвищення експозиції дигоксину. При постмаркетl= 0;нговому спостережеl= 5;ні повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї дигоксину у плазмі кров= 10; пацієнтів, які застосовувk= 2;ли кларитроміm= 4;ин разом з дигоксином. = 059; деяких паці= 08;нтів розвинулисn= 3; ознаки дигіталіснl= 6;ї токсичностo= 0;, у тому числі потенційно летальні аритмії. Слі= 076; ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ї дигоксину в плазмі кров= 10; пацієнтів при його застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином.

Зидовудин. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та зидовудину = 91; ВіЛ-і = 85;фікованих пацієнтів може спричиняти = 79;ниження рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й зидовудину = 74; плазмі кров= 10;. Кларитроміm= 4;ин може перешк = 86;джати абсорбції пероральноk= 5;о зидовудину при одночасномm= 1; прийомі; цього значн = 86;ю мірою можна уникнути, дотримуючиl= 9;ь 4-годинного інтервалу між прийомами кларитроміm= 4;ину і зидовудин = 91;. Про таку взаємодію при застосу = 74;анні суспензії кларитроміm= 4;ину та зидовудину або дидеокс = 80;інозину дітям не повідомлялl= 6;ся. Така взаємо = 76;ія малоймовірl= 5;а при призначеннo= 0; кларитроміm= 4;ину для внутрішньоk= 4;енного введення.

Фені&#= 1090;оїн та вальпроа = 90;. Були спонтанні т = 72; опубліковаl= 5;і повідомленl= 5;я про взаємодію інгібіторіk= 4; CYP3A, включаючи кларитроміm= 4;ин, з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; не вважаються такими, що метаболізуn= 2;ться CYP3A (наприклад = 79; фенітоїном та вальпроа = 90;ом). Рекомендуєm= 0;ься визначення рівнів цих л= 110;карських засобів у плазмі кров= 10; при одночас = 85;ому призначеннo= 0; їх з кларитроміm= 4;ином. Повідомлялl= 6;ся про підвищення їх рівнів у плазмі кров= 10;.

Корт&#= 1080;костероїди. Потр= ;ібно бути обереж = 85;ими при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з системним = 80; та інгаляці = 81;ними кортикостеl= 8;оїдами, які в основному метаболізуn= 2;ться CYP3A, оскільки може підвищ = 91;ватися системна експозиція = 82;ортикостер&#= 1086;їдів. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я за пацієнтами слід ретельно сп = 86;стерігати щодо побічних ефектів системних кортикостеl= 8;оїдів.

Ланс= ;опразол.

А = 90;азанавір. Лансопразоl= 3;, як і інші інгібітори протонної помпи, знижу= 108; концентрацo= 0;ю атазанавірm= 1; (інгібітору ВІЛ-протеаз), всмоктуванl= 5;я якого залежить ві = 76; шлункової кислотностo= 0;, тому може впливати на терапевтичl= 5;у дію атазана = 74;іру та розвиток резистентнl= 6;сті до ВІЛ-інфек= 094;ії. Протипоказk= 2;не одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; та лансопразоl= 3;у.

Л= 10;карські засоби, що метаболізуn= 2;ться системою цитохромів P450= . Лансопразоl= 3; може підвищ = 91;вати в плазмі крові концентрацo= 0;ю препаратів, що метаболі = 79;уються CYP3A4 (варфарин, антипірин, і= 085;дометацин, ібупрофен, фенітоїн, пропранолоl= 3;, преднізолоl= 5;, діазепам, кларитроміm= 4;ин або терфенадин).

Л= 10;карські засоби, що пригнічуютn= 0; CYP2C19 (флувоксам= 110;н). Флувоксаміl= 5; призводить до значного підвищення (= 091; 4 рази) концентрацo= 0;ї лансопразоl= 3;у у плазмі крові. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і необхідна корекція дози лансопразоl= 3;у.

Л= 10;карські засоби, що індукують CYP2C19 та CYP3A4 (рифампі= 094;ин, трава звіробою). Індукт&#= 1086;ри CYP2C19 та CYP3A4 можуть значно змен = 96;ити концентрацo= 0;ї лансопразоl= 3;у у плазмі кро= 074;і. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і необхідна корекція дози лансопразоl= 3;у.

Л= 10;карські засоби, при всмоктуванl= 5;і яких важлив = 77; значення рН. Лансопразоl= 3; спричиняє тривале пригніченнn= 3; шлункової секреції, тому теоретично = 84;ожливий вплив лансопразоl= 3;у на біодосту = 87;ність препаратів, для яких при всмоктуванl= 5;і значення рН = 108; важливим (ітраконазо = 83;, ефіри ампіциліну).

А = 84;оксицилін.<= /i> Клінічних проявів взаємодій лансопразоl= 3;у з амоксициліl= 5;ом не спостерігаl= 3;ося.

С = 91;кральфат та антацидні лікарські засоби можуть зменшувати біодоступнo= 0;сть лансопразоl= 3;у, через що лансопразоl= 3; необхідно п = 88;иймати мінімум через 1 годи = 85;у після застосуванl= 5;я даних препаратів.

Н = 77;стероїдні протизапалn= 0;ні лікарські з = 72;соби. Не виявлено клінічно значущої взаємодії м= 10;ж лансопразоl= 3;ом та нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними лікарськимl= 0; засобами.

Т = 77;офілін. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лансопразоl= 3;у з теофіліно = 84; (CYP1A2, CYP3A) відзначаєтn= 0;ся помірне підвищення (10&= nbsp;%) кліренсу теофіліну, але клінічн = 77; значення їх взаємодій малоймовірl= 5;е. Проте для пі= 076;тримки клінічно ефективних концентрацo= 0;й теофіліну окремим хворим необхідна корекція дози теофіліну н = 72; початку або при припине = 85;ні лікування лансопразоl= 3;ом.

В = 72;рфарин. Лансопразоl= 3; не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику варфарину т = 72; протромбінl= 6;вий час. Підвище= 085;ня MHO та протромбінl= 6;вого часу може призвести д = 86; кровотеч і навіть до летального наслідку.=

Диго = 82;син. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і дигоксину т = 72; лансопразоl= 3;у спостерігаn= 8;ться підвищення рівня дигоксину у плазмі кров= 10;.

Такр = 86;лімус. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лансопразоl= 3;у та такролімусm= 1; може підвищуватl= 0;ся концентрацo= 0;я такролімусm= 1; у плазмі крові, особл= 080;во у пацієнтів, яким проводили трансплантk= 2;цію.

Тинідазол.=

Тин= 10;дазол сумісний із сульф= 072;ніламідами<= /i> та ант= ;ибіотиками (аміногліко = 79;иди, еритроміциl= 5;, рифампіцин, цефалоспорl= 0;ни).

Не рекомендуєm= 0;ься призначати разом з етіонамід= 086;м.

Фенобарбі = 90;ал прискорює інактиваціn= 2; у печінці.

Тин= 10;дазол посилює ефект непрямих коагулянтіk= 4; (для зменшення ризику розвитку кровотеч ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; зменшувати їх дозу на 50 %).

h= 0;лкоголь. Одночасне застосуванl= 5;я тинідазолу та алкоголю може призводити до дисульфіраl= 4;оподібної реакції, том= 091; такої комбінації = 89;лід уникати.

h= 0;нтикоагуля= 085;ти. Препарати з подібною хімічною структурою потенціюютn= 0; ефекти антикоагулn= 3;нтів для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Слід часто п= 077;ревіряти показники протромбінl= 6;вого часу та, при необхідносm= 0;і, коригувати дозу антико = 72;гулянта.<= /b>

Осl= 6;бливості застосуванl= 5;я.

Три = 74;але або повторн = 77; застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в, у тому числі кларитроміm= 4;ину, може спричи = 85;яти надмірний ріст нечутливих бактерій і грибів. При виникненні суперінфекm= 4;ії слід припин = 80;ти застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та розпочат = 80; відповідну терапію.

Зас = 90;осування будь-якої антимікробl= 5;ої терапії, у тому числі кларитроміm= 4;ину, для лікуван = 85;я інфекції H. pylorі може призвести д = 86; виникнення мікробної р = 77;зистентнос&#= 1090;і. У невеликої кількості пацієнтів може розвинутисn= 3; резистентнo= 0;сть мікроорганo= 0;змів H. pylorі д= 086; кларитроміm= 4;ину.

Під час застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину повідомлялl= 6;ся про порушення функції печінки, включаючи підвищений рівень печі = 85;кових ферментів, гепатоцелюl= 3;ярний та/або холестатичl= 5;ий гепатит з жо= 074;тяницею або без неї. Порушення функції печ= 10;нки може бути тяжкого ступеня та є зазвичай оборотним. В деяких випадках повідомлялl= 6;ся про печінкову недостатніl= 9;ть з летальним = 085;аслідком, що, в основному, була асоційованk= 2; з тяжкими загальними хворобами та/або супутнім ме = 76;икаментозн&#= 1080;м лікуванням. Необхідно негайно припинити застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину при виникненні таких проявів та симптомів гепатиту як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербі= 078; або біль у ділянці живота.

i= 5;ро розвиток діареї від легкого ступеня тяж = 82;ості до псевдомембl= 8;анозного коліту з лет= 072;льним насл&#= 1110;дком, спричиненоk= 5;о Clostridium difficile, повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і практично всіх антибактерo= 0;альних препаратів, = 091; тому числі кларитроміm= 4;ину. Слід завжди пам'ятати пр= 086; можливість розвитку діареї, спри= 095;иненої Clostridium difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в. Крім того, необхідно р = 77;тельно зібрати анамнез, оскільки пр = 86; розвиток діареї, спричиненоo= 1; Clostridium difficile, повідомл= 03;лося навіть чере = 79; 2 місяці після застосуванl= 5;я антибактерo= 0;альних препаратів.

i= 9; випадку розвитку тяжких гострих реакцій гіперчутлиk= 4;ості, таких як анафілаксіn= 3;, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, DRESS, х= 074;ороба Шенлейна-Ге = 85;оха, терапію кларитроміm= 4;ином слід негайн = 86; припинити т = 72; розпочати відповідне лікування.

i= 5;овідомляло= 089;я про посилення симптомів myasthenia gravis у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли кларитроміm= 4;ин.

i= 7;лід бути обережним при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами прямої дії, такими як да= 073;ігатран, ривароксабk= 2;н, апіксабан т = 72; едоксабан, о= 089;обливо пацієнтам і = 79; високим ризиком вин = 80;кнення кровотечі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Тин= 10;дазол спричиняє потемніння сечі.

Пре = 87;арат виводиться печінкою і нирками. Слі= 076; бути обережним при застосуванl= 5;і препарату пацієнтам і = 79; недостатніl= 9;тю функції печінки, із помірним аб = 86; тяжким ступенем не = 76;остатності функції нирок.

Через ризи= 082; подовження інтервалу QT <= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS"'>слі&= #1076; з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам з ішемічною хворобою се = 88;ця, тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю, брадикардіn= 8;ю (<50 ударів/хвl= 0;лину) або при сумісному застосуванl= 5;і з іншими препаратамl= 0;, що асоціюютьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QT (див. «Взаєм&#= 1086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти препарат одночасно з триазолбенk= 9;одіазепіна= 084;и (нап= 088;иклад триазолам), внутрішньоk= 4;енним мідазоламоl= 4;, ото&= #1090;оксичними засобами (особливо з аміноглікоk= 9;идами), індукторамl= 0; ферменту цитохрому = 57;YP3A4, статинами (застосуван = 85;я з ловастатинl= 6;м та симвастатиl= 5;ом протипоказk= 2;не), пероральниl= 4;и гіпоглікемo= 0;чними засобами (наприклад, похідні сульфонілсk= 7;човини) та/або інсул= 110;ном, пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами (див. &= #1088;озділ «Взаємодіn= 3; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Під час лікування препаратом забороняєтn= 0;ся вживання алкогольниm= 3; напоїв чере = 79; можливий розвиток дисульфіраl= 4;оподібної реакції (спазми у животі, нудота, блювання).

Пре = 87;арати з подібною хімічною структурою до тинідазолу потенціюютn= 0; ефекти антикоагулn= 3;нтів для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я. Слід часто п= 077;ревіряти показники протромбінl= 6;вого часу та, при необхідносm= 0;і, коригувати дозу антико = 72;гулянта.

Слі = 76; брати до уваги можливу перехресну резистентнo= 0;сть між кларитроміm= 4;ином та іншими макролідамl= 0;, а також лінкоміцинl= 6;м і кліндаміц = 80;ном.

Пре = 87;арат рекомендуєm= 0;ься призначати пацієнтам, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли препарати групи нітро= ;імідазолів.

Кап = 89;ули лансопразоl= 3;у містять цукор, що слі&#= 1076; враховуватl= 0; хворим на цукровий діабет.

Засто = 89;ування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Клатінол^{®
протипоказk=
2;ний
в період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.}

Без = 87;ека застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину у період ваг= 110;тності або годування груддю не встановленk= 2;. Зважаючи на результати проведених = 76;осліджень на тваринах та досвід застосуванl= 5;я людям, шкідливий вплив на розвиток ем = 73;ріона і плода не може бути виключений. Деякі обсерваційl= 5;і дослідженнn= 3;, в яких оціню= 074;ався вплив кларитроміm= 4;ину у І та ІІ триместрах вагітності, встановили підвищений = 88;изик не виношуваннn= 3; вагітності = 74; порівняно з відсутністn= 2; антибактерo= 0;альної терапії або = 079; використанl= 5;ям інших антибактерo= 0;альних засобів у це= 081; самий періо = 76;. Доступні епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; ризику виникнення вроджених вад розвитк = 91; при застосуванl= 5;і макролідів включно з кларитроміm= 4;ином у період ваг= 110;тності показали суперечливo= 0; результати. Кларитроміm= 4;ин не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності без ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Кла = 88;итроміцин проникає у грудне молоко у мал= 080;х кількостях. Було встановленl= 6;, що кількіст= 00; кларитроміm= 4;ину, що отримує немовля, яке знаходитьсn= 3; винятково н = 72; грудному го = 76;уванні, становить приблизно 1,7 % від дози для матері з поправкою н = 72; її масу тіла.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Зас = 90;осування препарату н = 77; впливає на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з потенційно небезпечниl= 4;и механізмамl= 0;, а також займатися діяльністю, що потребує швидкості реакції та узгодженосm= 0;і дій. Але з огляду на можливі поб= 10;чні дії слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; під час лікування Клатінолом^=
®.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Ріш = 77;ння про схему лікування, дози препар = 72;тів та терміни лікування повинен приймати лікар. Рекомендовk= 2;на схема застосуванl= 5;я та дозуванн= 03;: 1 стрип або б= 083;істер, що містить 2 = 082;апсули лансопразоl= 3;у, 2 таблетки кларитроміm= 4;ину та 2 таблетк= 080; тинідазолу, розрахованl= 0;й на 1 добу лікування. Вранці приймати 1 к = 72;псулу лансопразоl= 3;у і по 1 таблет= 094;і кларитроміm= 4;ину та тинідазолу, = 074;вечері повторити прийом препаратів.

Дод = 72;тково до прийому комбінованl= 6;го щоденного н = 72;бору необхідно приймати по 250 мг кларитроміm= 4;ину 2 рази на доб= 091;, разом із запропоновk= 2;ною схемою.

Рек = 86;мендується 14-денна терапія, що відповідає сучасним стандартам.

Діти.

Не застосовувk= 2;ти у педіатричнo= 0;й практиці.=

Передозува = 85;ня.

Кларитром&= #1110;цин.

Симптоми: можливі реакції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудота, блювання, діарея). У одного пацієнта з біполярним психозом в а= 085;амнезі, який прийня = 74; 8 грамів кларитроміm= 4;ину, розвинулисn= 3; порушення ментальногl= 6; статусу, параноїдна поведінка, гіпокаліємo= 0;я і гіпоксемі= 03;.

Лікування: необхідно негайне промивання шлунка і сим= 087;томатичне лікування. Гемодіаліз = 10; діаліз не приводять д = 86; значної зміни рівня кларитроміm= 4;ину в крові.

Лансопраз&= #1086;л.

Симптоми: не описані (одноразови = 81; прийом у доз= 110; 600 мг не супроводжуk= 4;ався клінічними проявами передозуваl= 5;ня).

Лікування: при підозрі на передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься проведення підтримуючl= 6;ї та симптома = 90;ичної терапії. Гемодіаліз не є ефектив= 085;им.

Тинідазол.=

Вип = 72;дки передозуваl= 5;ня не описані.

Спе = 94;ифічного антидоту немає. Тинідазол в = 80;даляється при гемодіалізo= 0;.

Побічні реакції.

Кла&= #1088;итроміцин.

&#= 1030;нфекції та інвазії: l= 2;андидоз, гастроентеl= 8;ит, інфекція, вагінальна інфекція; псевдомембl= 8;анозний коліт, бешихове запалення.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: лейкопенія, нейтропеніn= 3;, тромбоцитеl= 4;ія, еозинофіліn= 3;, агранулоциm= 0;оз, тромбоцитоl= 7;енія.

&#= 1047; боку імунно= 11; системи: реакції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі анафілактиm= 5;ні та анафілактоo= 1;дні реакції, ан = 75;іоневротич&#= 1085;ий набряк.

Мет&= #1072;болічні порушення: анорексія, зниження апетиту, гіпоглікемo= 0;я.

Пси&= #1093;ічні порушення: безсо = 85;ня, тривожнісm= 0;ь, нервозністn= 0;, скрикуваннn= 3;, психози, сплутаністn= 0; свідомості, деперсоналo= 0;зація, депресія, дезорієнтаm= 4;ія, галюцинаціo= 1;, кошмарні сновидіння, манія.

&#= 1047; боку центральноo= 1; нервової системи: дис= ;гевзія (порушення смакової чутливості), головний біль, спотвореннn= 3; смаку; сонли= 074;ість, тремор, судоми, агевзія (втрата смакової чутливості), паросмія, аносмія, парестезія.

З боку органі = 74; слуху і лабі= 088;интні порушення: запаморочеl= 5;ня, погіршення слуху, дзвін у вухах, втрата слух = 91;.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, шлуночкові тахікардії, = 091; тому числі пароксизмаl= 3;ьна тахікардія типу «пірует» (torsades de pointes), крововилив.

З боку дихальної системи: н = 86;сова кровотеча.

З боку травного тракту: диспепсія, гастроезофk= 2;геальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, здуття живо = 90;а, запор, сухість у роті, відрижка, гострий пан = 82;реатит, зміна кольору язика, зміна кольору зубів, нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, болі у ділянці шлунка, діарея, стом= 072;тит, глосит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: від= ;хилення від норми функціоналn= 0;них тестів печінки, холестаз, гепатит, підвищення рівня AЛT, ACT, ГГТ, печінкова недостатніl= 9;ть, холестатичl= 5;а жовтяниця, гепатоцелюl= 3;ярна жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, гіпергідроk= 9;, свербіж, макулопапуl= 3;ьозний висип, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, медикаментl= 6;зна шкірна реакція, що супроводжуn= 8;ться еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и проявами (DRESS), акне, целюліт, хвороба Шен = 83;ейна-Геноха, еритразма, кропив’янкk= 2;, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, анафілактоo= 1;дні реакції.

&#= 1047; боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: м’язові спазми, міалгія, рабдоміоліk= 9; (у деяких повідомленl= 5;ях щодо виникнення = 88;абдоміоліз&#= 1091; кларитроміm= 4;ин застосовувk= 2;ли сумісно з іншими лікарськимl= 0; засобами, пр= 086; які відомо, що вони асоціюютьсn= 3; з рабдоміоліk= 9;ом (такі як статини, фібрати, кол= 093;іцин або алопуринол)), міопатія, артралгія.

З боку сечовидільl= 5;ої системи: ниркова недостатніl= 9;ть, інтерстиціk= 2;льний нефрит.

Заг&= #1072;льні порушення: нездужання, гарячка, астенія, біл= 100; у грудях, озноб, підвищена втомлюваніl= 9;ть.

Лаб&= #1086;раторні дослідженнn= 3;: підвищення рівнів лужної фосфатази т = 72; лактатдегіk= 6;рогенази в плазмі крові, підви= 097;ення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння, збільшення протромбінl= 6;вого часу, зміна кольору сеч= 10;.

При застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину у формі поро= 096;ку ліофілізовk= 2;ного для приготуванl= 5;я розчину для інфузій повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; наступних побічних реакцій: втр= 072;та свідомості, дискінезія, зупинка сер = 94;я, фібриляція передсердь, екстрасистl= 6;лія, вазодилатаm= 4;ія, астма, емболія судин леген= 10;в, езофагіт, бульозний дерматит, целюліт, скелетно-м’= 03;зова ригідність, підвищення рівнів креатиніну та сечовини плазми кров= 10;.

Пацієнти з порушення = 84; імунної системи.

У хворих на СНІД та інши= 093; пацієнтів = 79; порушенням імунної системи, які застосовувk= 2;ли високі дози кларитроміm= 4;ину довше, ніж рекомендовk= 2;но, для лікування мікобактерo= 0;альних інфекцій, часто було важко відрізнити побічні реа = 82;ції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату, т= 072; симптоми основного або супутні = 93; захворюванn= 0;.

Тинідазол.=

З боку травного тракту: дисп= ;ептичні розлади так= 10; як зниження апетиту, нудота, інод= 110; блювання, діарея, біль у животі, анорексія, наліт на язиці, глосит, стом= 072;тит.

З боку нервової системи та органів чуття: запаморочеl= 5;ня, головний біль, локомоторнk= 2; атаксія, дизартрія, парестезії, гіпестезія, периферичнk= 2; невропатія, вертиго, порушення чутливості, металевий присмак у роті, припливи.

Загальні порушення: п= ;ідвищена втомлюваніl= 9;ть, підвищення температурl= 0; тіла.

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: минаюча лейкопенія.

h= 7; боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: судо = 84;ні реакції.

h= 7; боку сечовидільl= 5;ої системи: забарв= ;лення сечі у темний колі = 88;.

h= 7; боку імунно= 11; системи: реакm= 4;ії гіперчутлиk= 4;ості, кропив’янкk= 2;, висипання, сверk= 3;іж (поодинокі випадки), ангіоневроm= 0;ичний набряк.

Лансопраз&= #1086;л.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: сте= ;нокардія, аритмія, брадикардіn= 3;, біль у серці, церебровасl= 2;улярні зміни (інсульт), арт&= #1077;ріальна гіпертензіn= 3;, артеріальнk= 2; гіпотензія, мігрень, інфаркт міокарда, відчуття серцебиття, шок (циркулярна недостатніl= 9;ть), вазодилатаm= 4;ія, синкопе, тахікардія.

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;, панцитопенo= 0;я або агранулоциm= 0;оз, апластична анемія, гемолітичнk= 2; анемія, нейтропеніn= 3;, тромботичнk= 2; та тромбоцитоl= 7;енічна пурпура.

З боку нервової системи: головний біль, нечасто: сонливість, запаморочеl= 5;ня, вертиго, геміплегія, тремор, паре= 089;тезії.

Пси= 093;ічні порушення:= страх, депресія, ажитація, амнезія, збудження, апатія, галюцинаціo= 1;, ворожість, нервозністn= 0;, безсоння, порушення мислення, сплутаністn= 0; свідомості.

З боку дихальної системи: астма, бронхіт, сильний кашель, фарингіт, ри= 085;іт, гикавка, носова кровотеча, легенева кр = 86;вотеча, пневмонія, запалення або інфекці= 03; верхніх дихальних шляхів.

З боку органів зор = 91;: біль в очах, розлад= 080; зору, затуманеннn= 3; зору, дефект= 080; полів зору.

З боку органів слуху: шум у вухах, глухота, середній отит.

З боку травного тракту: запор; біль у черевній порожнині; діарея; нудо= 090;а; диспепсія; смакові розлади; неприємний запах з рота; сухість у роті/спрага; дисфагія; кардіоспазl= 4;; відрижка; блювання; ез= 086;фагеальний стеноз; езофагеальl= 5;а виразка; езо= 092;агіт; зміна кольору кал = 91;; метеоризм; п= 086;ліпи шлунка; гастроентеl= 8;ит; коліт; шлунково-ки = 96;кові геморагії, у т.ч. ректальні; блювання з домішками крові (гематемези = 89;); підвищення апетиту або зниження апетиту; анорексія; підвищена салівація; мелена; стоматит; гл= 086;сит; панкреатит; тенезми.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: жовтяниця, гепатит, холелітіаз.

З боку ендокринноo= 1; системи: цукровий діабет, зоб, гіперглікеl= 4;ія/гіпоглік&#= 1077;мія, гіпотиреоз.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання н = 72; шкірі; рідко – свербіж, кропив’янкk= 2;, пурпура, ангіоневроm= 0;ичний набряк, петехії чи втрата волосся, гіпергідроk= 9;, акне, світлочутлl= 0;вість; дуже рідко – такі тяжкі генералізоk= 4;ані реакції, як токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Сті = 74;енса-Джонсо&= #1085;а та поліморфна еритема.

З боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: біль у суглобах, м’язах або кістках, артрит/артр = 72;лгія, міалгія.

З боку <= /span>урогенітал= ьної системи: інтерстиціk= 2;льний нефрит, що може призве = 89;ти до ниркової недостатноl= 9;ті, глюкозурія, = 075;ематурія, альбумінурo= 0;я, камені у нирках, затр= 080;мка сечі.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: сечостатевo= 0; розлади, імпотенція, зниження лібідо, збільшення молочних залоз або гі= 085;екомастія, болючість молочних залоз, поруш= 077;ння менструаціl= 1;.

Заг= 072;льні розлади: анафілактоo= 1;дні/анафіла&#= 1082;тичні реакції, ана= 092;ілактичний шок, збільшення живота, алер= 075;ічні реакції, астенія, кандидоз, карцинома, біль у спині, ригідність шиї, біль у грудях (не завжди специфічниl= 1;), біль у тазу, гіперемія обличчя, розлади мовлення, набряки, озн= 086;б, задишка, гарячка, грипоподібl= 5;ий синдром, інфекції (неспецифіч = 85;і), слабкість.=

i= 1;абораторні дослідженнn= 3;: підви= 097;ення рівня ACT, AЛT, лужної фосфатази, креатиніну, глобулінів, = 075;амма-глутам= ілтранспепm= 0;идази, підвищення/ = 79;ниження рівня лейкоцитів, порушення співвідношk= 7;ння А/Г, зміни кількості еритроцитіk= 4;, білірубінеl= 4;ія, еозинофіліn= 3;, гіперліпідk= 7;мія, підвищення/ = 79;ниження електролітo= 0;в, підвищення/ = 79;ниження холестеринm= 1;, зниження гемоглобінm= 1;, підвищення = 88;івня калію, сечовини, солі у сечі, підвищення рівня глюкокортиl= 2;оїдів, підвищення рівня ліпопротеїk= 6;ів низької щільності, підвищення/ = 79;ниження тромбоцитіk= 4;, підвищення рівня гастрину, позитивний тест на приховану кров, альбумінурo= 0;я, глюкозурія, гематурія.=

Пов= 10;домлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має в= 077;лике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Збе = 88;ігати у недоступноl= 4;у для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурo= 0; не вище 30°С.

Упаковка.

Ком = 73;інований набір для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я № 42: 2 таблетки жовтого кольору круглої форми (тинід= 072;золу) + 2 таблетки жовтого кольору довгастої форми (клари= 090;роміцину) + 2 капсули (ла&= #1085;сопразолу) – у стрипі; по 7 стрипів у картонній пачці з маркуванняl= 4; українськоn= 2; мовою.

Ком = 73;інований набір для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я № 42: 2 таблетки жовтого кольору кру = 75;лої форми (тинід= 072;золу) + 2 таблетки жовтого кольору довгастої форми (клари= 090;роміцину) + 2 капсули (лансопразо = 83;у) – у блістері; по 7 блістер= 10;в у картонній пачці з маркуванняl= 4; українсько&#= 1102; мовою.

Катег= 086;рія відпуску.= За рецептом.<= /i>

Виробник.

Еве = 88;тоджен Лайф Саєнси = 79; Лімітед/ Evertogen Life Sciences Limited.

Місце= 079;находження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Плот №: Ес-8, Ес-9, Ес-13/Пі та Ес-14/Пі Ті Ec Ай Ай Сі, Фарма Ес І Зет, Грін Індастріал Парк, Полепаллі (В= 110;), Єдчерла (Ем), Махабубнагk= 2;р, Телангана, ІH-509 301, Індія /

Plot No: S-8, S-9, S-13/P & S-14/P TSIIC, Pharma SEZ, Green Industrial Park, Polepally (V), Jadcherla (M), Mahabubnagar, Telangana, IN-509 301, India.