MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D84A9D.AFFAA6B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Microsoft Internet Explorer. ------=_NextPart_01D84A9D.AFFAA6B0 Content-Location: file:///C:/680B62E1/UA29440101_575A.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251" ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосування лікарського засобу

 

Актилізе®

(Actilyse®)

 =

Склад:

дію= ча речовина: альтеплаза;=

1 флакон ліофілізату для розч= ину для інфузій містить альтеплази  50 = мг;

1 флакон розчинника містить стерильної води для ін’єкцій  50 мл.=    

Альтеплаза  виробляється за допомогою  рекомбінантної ДНК-технології із використанням оваріальних клітин китайського хом’ячка. Специфічна активність стандарту  альтеплази   компанії-виробника становить 580 = 000 МО/мг, що було підтверджено при порівнянні із  другим міжнародним стандартом ВООЗ для t-PA.  Специфічна активність альтеплази становить  522 000 — 696 = 000 МО/мг;

допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна[1], полісорбат 80.

 

=  =

Лікарська форма. Ліофілізат = для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: спечений порошок від білого до світло-жовтого кольору.

 =

Фармакотерапевтична група.  Антитромботичні засоби.

Код АТX B01A D02.<= /p>

 =

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Діючою речовиною лікарського засобу Актилізе є альтеплаза, рекомбінант= ний людський активатор плазміногену тканинного типу, глікопротеїн, який перетво= рює плазміноген безпосередньо у плазмін. При внутрішньовенному введенні альтепл= аза залишається відносно неактивною речовиною у кровоносній системі. Після зв’язування з фібрином альтеплаза активується, викликаючи перетворення плазміногену в плазмін, що призводить до розчинення фібринового згустку.

Фармакодинамічні ефекти<= /o:p>

Через відносну специфічність до фібрину альтепл= аза в дозі 100 мг викликає незначне зниження рівня циркулюючого фібриногену приблизно до 60 % протягом 4 годин, який за 24 години зазвичай відновлюєтьс= я на більше ніж 80 %. Рівні плазміногену і альфа-2-антиплазміну знижуються відповідно до 20 % і 35 % через 4 години, а через 24 години знову зростають= до більше ніж 80 %. Лише в кількох пацієнтів спостерігалося значне й тривале зниження  рівня циркулюючого фібрин= огену.

Клінічна ефективність та безп= ека

У дослідженні за участю понад 40000 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (GUSTO) введення 100 мг альтеплази протягом 90 хвилин із супутньою внутрішньовенною інфузією гепарину сприяло зниженню смертності через 30 днів (6,3 %) у порівнянні з введенням 1,5 мільйона ОД стрептокінази протягом 60 хвилин та підшкірним/внутрішньовенним введенням гепарину (7,3 %). У пацієнтів, які отримували лікування препаратом АКТИЛІЗЕ= , відзначали вищу прохідність судин на 60-й і 90-й хвилинах після тромболізису, ніж при лікуванні стрептокіназою. Відмінності в показниках прохідності не були зафіксовані на 180 хвилині і пізніше. У пацієнтів, які отримували АКТИЛІЗЕ, смертність протягом 30 днів знижувалась порівняно з пацієнтами, які не отримували тромболітичну терапію.

Вивільнення альфа-гідроксибутиратдегідрогенази (ГБДГ) зменшується. Загальна функція лівого шлуночка  а також регіонарний рух стінки порушуют= ься менше, ніж у пацієнтів, які не отримували  тромболітичного лікування.

= Пацієнти віком від 80 років

= Для оцінки співвідношення користь/ризик застосування альтеплази для пацієнтів віком від 80 років було зроблено мета-аналізи на основі індивідуальних даних щодо 6 756 пацієнтів, у тому числі пацієнтів  віком понад 80 років, які взяли участь в дев’яти основних рандомізованих дослідженнях: плацебо-контрольоване дослідж= ення або відкрите дослідження альтеплази. Для всіх вікових груп ймовірність хоро= шого результату лікування інсульту (показник за  модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) 0-1 на 90-й/180-й день) зростала = та асоціювалась з більшою ефективністю за умови раннього лікування і не залежа= ла від віку (p-значення для взаємодії 0,0203).

= Ефект лікування альтеплазою був подібним у пацієнтів віком 80 років або= до 80 років [середня затримка лікування 4,1 год: 990/2512 (39 %) пацієнтів, які отримували альтеплазу, проти 853/2515 (34 %) пацієнтів, які отримували контрольне лікування, досягли хорошого результату лікування інсульту на 90-й/180-й день; відношення ризиків (ВР) 1,25, 95 % довірчий інтервал (ДІ) = 1,10─1,42] та у пацієнтів віком понад 80 років [сере= дня затримка лікування 3,7 год: 155/879 (18 %) пацієнтів, які отримували альтеплазу, проти 112/850 (13 %) пацієнтів, які отримували контрольне лікування, досягли хорошого результату лікування інсульту; ВР 1,56, 95 % ДІ 1,17─2,08]= .

= Серед пацієнтів у віці від 80 років, які отримали альтеплазу через 3 го= дини чи раніше, хороший результат лікування інсульту був досягнутий у 55/302 (18= ,2 %) пацієнтів проти 30/264 (11,4 %) пацієнтів в контрольній групі (ВР 1,86, = 95 % ДІ 1,11─3,13), а у тих, хто отримав альтеплазу через 3─4,5 год, хорошого результату лікування інсульту досягли 58/342 (17,0 %) пацієнтів проти 50/364 (13,7 %) в контрольній групі= (ВР 1,36, 95 % ДІ 0,87─2,14).

= Паренхіматозний крововилив 2-го типу протягом 7 днів спостерігався у 231 (6,8 %) з 3 391 пацієнта, рандомізованих до групи альтеплази, порівняно з 44 (1,3 %) з 3 365 пацієнтів, рандомізованих до контрольної групи (ВР 5,5= 5, 95 % ДІ 4,01─ 7,70).

= Смертельний паренхіматозний крововилив 2-го типу протягом 7 днів спостерігався у  91 (2,7 %) пацієнт= а, рандомізованих до групи альтеплази, порівняно з 13 (0,4 %) пацієнтами, рандомізованими до контрольної групи (ВР 7,14, 95 % ДІ 3,98─12,79).

= У пацієнтів у віці від 80 років, які отримали альтеплазу, смертельний паренхіматозний крововилив протягом 7 днів спостерігався  у  32/879 (3,6 %) пацієнтів порівняно  з 4/850  (0,5 %) в контрольн= ій групі (ВР 7,95, 95 % ДІ 2,79γ= 2;22,60).

= Серед 8 658 пацієнтів реєстру SITS-ISTR у віці від 80 років, які отримали лікування менш ніж через 4,5 години після початку інсульту, порівн= яли дані 2 157 пацієнтів, які отримали лікування через 3─4,5 год від початку інсульту, з даними 6 5= 01 пацієнта, які отримали лікування в період до  3 годин від початку інсульту.

= Тримісячна функціональна незалежність (показник за модифікованою шкалою Ренкіна =3D 0 ─ 2) становила 36 проти 37 % (скориговане ВР 0,79, 95 % ДІ 0,68─0,92), смертність — 29,0 % проти 29,6 % (скориговане ВР 1,10, 95 % ДІ 0,95γ= 2;1,28), а симптоматичний внутрішньочерепний крововилив (сВЧК) (за визначенням SITS-MOST) — 2,7 % проти 1,6 % (скориговане ВР 1,62, 95 % ДІ 1,= 12─2,34).

= Популяція пацієнтів дитячого віку

= Спостережні нерандомізовані та непорівняльні дані стосовно підтверджено= го лікування альтеплазою пацієнтів віком 16–17 років з інсультом були отримані= з реєстру SITS-ISTR (Safe Implementation of Treatments in Stroke — Internatio= nal Stroke Thrombolysis Register, незалежний міжнародний реєстр). В період з 20= 03 року по кінець 2017 року в реєстрі SITS було зібрано підтверджені дані щодо= 25 пацієнтів віком 16─17 років, яким застосовували альтеплазу. Медіанна доза альтеплази в цій віковій групі становила 0,9 мг/кг (діапазон: 0,83─0,99 мг/кг).

= У 23 з 25 пацієнтів лікування розпочалося протягом 4,5 год після початку інсульту (у 19 —  через 3 год, у 4 — через 3─4,5 год, у 1 — через 5γ= 2;5,5 год, в одному випадку час не був вказаний). Маса тіла пацієнтів становила від 56 до 90= кг. На вихідному рівні більшість пацієнтів мали інсульт середнього ступеня тяжк= ості із середнім показником  9,0 (діапаз= он 1─30) за шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я  (NIHSS).

= Показники mRS на 90-й день були визначені у 21/25 пацієнтів. На 90-й де= нь у 14/21 пацієнта показник mRS дорівнював 0γ= 2;1 (відсутність симптоматики чи відсутність значної інвалідності), ще у 5 пацієнтів mRS дорівнював 2 (легка форма інвалідності). Це означає, що згідн= о з mRS 19/21 (більше 90 %) пацієнта мали сприятливий результат на 90-й день. У решти пацієнтів було зафіксовано середню тяжкість інвалідності (mRS =3D 4; = n =3D 1) або смерть (mRS =3D 6) протягом 7 днів (n =3D 1).

= У чотирьох пацієнтів показник mRS на 90-й день не був визначений. Відповідно до останньої наявної інформації на 7-й день 2/4 пацієнтів мали показник mRS 2, а 2/4 пацієнтів повідомили про явне загальне покращення.

= В реєстрі також містились дані про такі небажані явища, як крововилив та набряк. З 25 пацієнтів у віковій категорії 16─17 років ніхто не мав симптоматичного внутрішньочерепного крововиливу (сВЧК, ВЧК типу PH2). У 5 випадках після лікування альтеплазою розвинувся набряк мозку. У 4/5 пацієнтів з набряком головного мозку було визначено показник mRS від 0 до 2 на 90-й день або загальне покращення на 7-й день після лікування. В одного пацієнта показник= mRS дорівнював 4 (середня тяжкість інвалідності) на 90-й день. Жоден з цих випа= дків не мав смертельного наслідку.

= Таким чином, в реєстрі SITS було виявлено 25 повідомлень, що стосувались пацієнтів у віці від 16 до 17 років з гострим ішемічним інсультом, які отри= мували альтеплазу відповідно до рекомендацій для дорослих пацієнтів. Незважаючи на= те, що невеликий розмір вибірки не дає змоги проводити статистичний аналіз, загальні результати вказують на позитивну тенденцію при застосуванні відповідних дорослих доз цими пацієнтами. Дані не свідчать про підвищення ризику симптоматичного внутрішньочерепного крововиливу або набряку порівнян= о з дорослими.

 

Фармакокінетика.Актилізе швидко виводиться із кровоносного русла і метаболізується головним чин= ом печінкою (кліренс плазми 550–680 мл/хв). Відповідний період напіввиведення з плазми t1/2 альфа становить 4─5 хвилин. Це означає, що чер= ез 20 хвилин менше 10 % початкової кількості залишається у плазмі. Стосовно залишкової кількості у глибоких структурах був установлений 40-хвилинний пе= ріод напіввиведення (бета-фаза).

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Тромболітич= не лікування при гострому інфаркті міокарда

90-хвилинний (прискорений) режим введення (див. розділ «Спосіб застосування та дози») для пацієнтів, лікування яких можна р= озпочати протягом перших 6 годин після виникнення симптомів;

3-годинний режим введення (див. розділ «Спосіб застосування та дози») для пацієнтів, лікування яких можна розпочати протяг= ом 6–12 годин після виникнення симптомів, за умови, що діагноз був чітко підтв= ерджений.

Доведено, що АКТИЛІЗЕ знижує смертність протягом 30 днів у хворих з гострим інфарктом міокарда.=

Тромболітич= не лікування при гострій масивній тромбоемболії легеневої артерії з гемодинамі= чною нестабільністю

Якщо можливо, діагноз повинен бути підтверджений такими об’єктивними засобами, як легенева ангіографія, а= бо таким неінвазивним втручанням, як сканування легенів. Доказів щодо позитивн= ого впливу  на показники смертності та = про віддалені результати лікування легеневої емболії немає.

Тромболітич= не лікування гострого ішемічного інсульту

Лікування необхідно починати якомога раніше, протягом перших 4,5 год після виникнення симптомів інсульту і після виключе= ння внутрішньочерепного крововиливу за допомогою методів, що передбачають візуа= льне спостереження (таких як комп’ютерна томографія або інший метод діагностики з візуалізацією, який дає можливість виявити наявність крововиливу). Ефект лікув= ання залежить від часу, що минув після виникнення симптомів інсульту до початку лікування; тому своєчасне лікування збільшує ймовірність сприятливого результату лікування.

 

Протипоказання= .=

АКТИЛІЗЕ не признач= ати в цілому за всіма  показаннями хвор= им, які мають гіперчутливість до діючої речовини (альтеплаза), гентаміцину () або будь-я= кої з допоміжних речовин, які перераховані в розділі «Склад».=

Протипоказання при гострому інфаркті міокарда, гострій масивній легеневій емболії та гострому ішемічному інсульті

Застосування  АКТИЛІЗЕ протипоказане за наявності високого ризику крововиливу, зокрема:

-&nb= sp;  значні порушення згортання кр= ові на даний момент або протягом останніх пів року;

-&nb= sp;          геморагічний діатез;

-&nb= sp;          одночасний прийом пероральних антикоагулянтів, наприклад натрію варфарину (міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) > 1,3) (див. розділ «Особливості застосування»);=

-&nb= sp;  виражена або нещодавно перене= сена тяжка або небезпечна кровотеча;

-&nb= sp;  наявність в анамнезі будь-яко= го захворювання центральної нервової системи (такого як новоутворення, аневриз= ма, внутрішньочерепне або спинномозкове хірургічне втручання);

-&nb= sp;  наявність в анамнезі або підозрюваний внутрішньочерепний крововилив;

-&nb= sp;  підозрюваний субарахноїдальний крововилив або стан після субарахноїдального крововиливу на фоні аневризми;=

-&nb= sp;  тяжка форма неконтрольованої артеріальної гіпертензії;

-&nb= sp;  нещодавно перенесені (менш ні= ж 10 днів) травматичний зовнішній масаж серця при реанімації, пологи, нещодавня пункція кровоносних судин, що не можуть бути здавлені (наприклад пункція підключичної або яремної вени);

-&nb= sp;  тяжкі форми порушень функцій печінки, включаючи печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (варикозне розширення вен стравоходу) та гепатит в активній стадії;

-&nb= sp;  бактеріальний ендокардит, перикардит;

-&nb= sp;  гострий панкреатит;

-&nb= sp;            =   підтверджені виразкові шлунко= во-кишкові захворювання протягом останніх 3 місяців, варикоз вен стравоходу, аневризма артерій, вади розвитку артерій і вен;

-&nb= sp;  новоутворення з підвищеним ризиком кровотечі;

-&nb= sp;  значна хірургічна операція або значна травма за останні 3 місяці.

Додаткові протипоказання при гострому інфаркті міокарда:

-&nb= sp;    геморагічний інсульт або інсульт невідомого походж= ення ;

-&nb= sp;  ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх= 6 місяців, за винятком гострого ішемічного інсульту, що стався протягом остан= ніх 4,5 години.

Додаткові протипоказання при гострій масивній легеневій емболії:

-&nb= sp;           геморагічний інсульт або інсульт невідомого походж= ення ;

-&nb= sp;           ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх= 6 місяців, за винятком гострого ішемічного інсульту, що стався протягом остан= ніх 4,5 години.

Додаткові протипоказання при гострому ішемічному інсульті:

-&nb= sp;            =   якщо симптоми гострої ішемії виникли більше ніж за 4,5 години до початку інфузії або якщо час до початку виникнення симптомів невідомий чи може бути більше ніж 4,5 години (див. роз= діл «Фармакодинаміка»);

-&nb= sp;  незначний неврологічний дефіц= ит або швидке полегшення симптомів до початку інфузії;

-&nb= sp;  тяжкий інсульт за клінічними оцінками (наприклад шкала тяжкості інсультів NIHSS > 25) та/або визначен= ий за допомогою належних методів візуалізації;

-&nb= sp;  судоми на початку інсульту;

-&nb= sp;  наявність попереднього інсуль= ту протягом останніх 3 місяців;

-&nb= sp;   відомості про внутрішньочерепну кровотечу (ВЧК) за результатами комп’ютерної томографії;

-&nb= sp;            =   симптоми, що можуть свідчити = про субарахноїдальний крововилив, навіть якщо результати комп’ютерної томографії знаходяться в межах норми;

-&nb= sp;  перенесений інсульт в анамнез= і на фоні цукрового діабету;

-&nb= sp;  введення гепарину протягом останніх 48 годин, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) перев= ищує верхню межу норми відповідно до лабораторних показників;<= /p>

-&nb= sp;  кількість тромбоцитів станови= ть менше 100 000/ мм3;

-&nb= sp;  систолічний артеріальний тиск > 185 мм рт. ст. або діастолічний артеріальний тиск > 110 мм рт. ст., або необхідне активне медикаментозне втручання (внутрішньовенне) для зниження артеріального тиску до цих меж;

-&nb= sp;  рівень глюкози в крові < 50 мг/дл або > 400 мг/дл (< 2,8 ммоль або > 22,2 ммоль).

= Застосування дітям

Засіб Актилізе протипоказаний для лікування гострого ішемічного інсульту у дітей віком до 16 років (щодо застосування дітям віком від 16 ро= ків див. розділ «Особливості застосування»).=

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Офіційні дослідження щодо взаємодії Актилізе  з іншими лікарськими засобами, які зазв= ичай призначаються хворим на гострий інфаркт міокарда, не проводилися.

Препарати, що впливають на коагуляцію/функцію тромбоцитів

Ризик крововиливу збільшується при одночасному застосуванні похідних кумарину, пероральних антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, нефракціонованого гепарину або низькомолекулярних гепаринів чи діючих речовин, які впливають на коагуляцію (за 24 години до, протягом або в перші 24 години після терапії АКТИЛІЗЕ) (див. розділ «Протипоказання»).

Інгібітори АПФ

Супутня терапія інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) може збільшити ризик розвитку анафілактичної реакції (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування антагоністів глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa підвищує ризик кровотеч.<= /span>

 

Особливо= сті застосування.

Відстежуван= ість

Для покращення відстежуваності біологічних лікарських засобів торгова н= азва та номер серії введеного продукту повинні чітко зазначатись в історії хворо= би.

Тромболітичне/фібринолітичне лікування вимагає належного моніторингу. Актилізе повинні призначати лише лікарі, які мають досвід застосування тромболітичної терапі= ї і які мають у своєму розпорядженні необхідні засоби для моніторингу проведення такої терапії. При призначенні Акт= илізе рекомендується за будь-яких обставин переконатись у наявності стандартної реанімаційної апаратури і медикаментів.

Гіперчутливість

= Імуноопосредковані реакції гіперчутливості, асоційовані із застосування= м Актилізе, можуть бути спричинені д= іючою речовиною альтеплазою, гентаміцином (слідовою кількістю після процесу виробництва) або будь-якою з допоміжних речовин. Після лікування не спостерігалося утворення стійких антитіл до рекомбінантного людського активатора плазміногену тканинного типу. Системний досвід повторного застосування Актилізе відсу= тній.

= Існує також ризик розвитку реакцій гіперчутливості, опосередкованих неімунологічним механізмом.

Ангіоневротичний набряк являє собою найпоширенішу реакцію гіперчутливості, зареєстровану під час лікування засобом Актилізе. Ризик виникнення цієї реакції  може підвищуватися при застосуванні за показанням гострий ішемічний інсульт та/а= бо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ (див. розділ «Взаємодія з = іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнти, які отримую= ть засіб за будь-яким зареєстрованим показанням, повинні знаходитися під нагля= дом щодо розвитку ангіоневротичного набряку протягом 24 годин після інфузії.<= /span>

У разі виникнення тяжкої реак= ції гіперчутливості (наприклад ангіоневротичного набряку) інфузію слід припинит= и і негайно розпочати відповідне лікування. Воно може включати інтубацію.<= /o:p>

Крововиливи=

Найбільш поширеним ускладненням, що виникає під час терапії АКТИЛІЗЕ, є кровотеча. Супутня антикоагуляційна терапія із застосуванням гепарину може сприяти кровотечі. Оскільки фібрин лізується під час терапії АКТИЛІЗЕ, можу= ть виникнути кровотечі у недавніх місцях введення. Таким чином, тромболітична терапія вимагає особливого контролю всіх можливих місць кровотечі (у тому ч= ислі після введення катетера, артеріальної та венозної веносекції та введення голки). Під час терапії АКТИЛІЗЕ слід уникати застосування негнучких катете= рів, внутрішньом’язових ін’єкцій та зайвих процедур.

У разі розвитку потенційно небезпечної кровотечі, зокрема церебральної геморагії, слід негайно припини= ти фібринолітичну терапію та супутнє застосування гепарину. Зазвичай, однак, немає необхідності у заміні факторів згортання крові через короткий період напіввиведення та мінімальний вплив на системні фактори згортання кр= ові. Більшість пацієнтів, у яких відмічаються кровотечі, можуть потребувати припинення терапії тромболітичними та антикоагулянтними засобами, внутрішньовенної інфузії та ручного регулювання тиску, що застосовується до уражених судин. Слід розглянути можливість призначення протаміну, якщо гепа= рин вводився протягом 4 годин до початку кровотечі. У виняткових випадках, коли пацієнт не реагує на ці консервативні методи, можливе виважене застосування препаратів для переливання крові. Переливання кріопреципітату, свіжозаморож= еної плазми і тромбоцитів потребує проведення повторних клінічних і лабораторних оцінок після кожного введення. При застосуванні інфузії кріопреципітату баж= ано досягти рівня фібриногену 1 г/л. Слід також розглянути можливість застосува= ння антифібринолітичних препаратів як останньої альтернативи.=

Ризик внутрішньочерепного крововиливу підвищуєт= ься у пацієнтів літнього віку, тому для цих пацієнтів слід ретельно проводити оцінку користі/ризику.

Як і у разі застосування всіх тромболітиків, сл= ід добре зважити очікувану терапевтичну користь й потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнтів із:

- нещодавньою внутрішньом’язовою ін’єкцією або незначні травми, такі як біопсія, пункція магістральних судин, зовнішній ма= саж серця при реанімації;

- станами з підвищеним ризиком крововиливу, які= не зазначені у розділі «Протипоказання».

Пацієнти, що отримують перора= льну терапію антикоагулянтами

Слід розглянути можливість лікування препаратом АКТИЛІЗЕ, якщо доза або час після прийому останньої  дози антикоагулянту забезпечує малоймов= ірну залишкову ефективність, що підтверджено результатами відповідного(-их) тесту(-ів) антикоагуляційної активності зазначеного(-их) препарату(-ів) та свідчить про відсутність клінічно значимого впливу на систему згортання кро= ві (наприклад, МНВ ≤ 1,3 для антагоністів вітаміну K або результати іншого(-их) відповідного(-их) тесту(-ів) для інших пероральних антикоагулян= тів знаходяться в межах відповідної верхньої межі норми).

Дитяча популяція

Наразі дані щодо застосування засобу Актилізе дітям обмежені.

Коли розглядається можливість  лікування гострого ішемічного інсульту засобом АКТИЛІЗЕ в ретельно підібраній підгрупі дітей віком від 16 років, с= лід ретельно зважити користь та ризики для кожного окремого пацієнта та обговор= ити можливість лікування з пацієнтом та його батьком/опікуном. Дітей віком від = 16 років слід лікувати відповідно до рекомендацій для дорослих пацієнтів  після обстеження з використанням відпов= ідних методів візуалізації, щоб виключити імітацію інсульту та підтвердити наявні= сть артеріальної оклюзії, що відповідає неврологічному дефіциту (див. розділ «<= /span>Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).

Додаткові особливості застосування і застереження при гострому інфаркті міокарда та гострій масив= ній тромбоемболії легеневої артерії<= o:p>

Не слід призначати альтеплазу в дозі, вищій за = 100 мг, оскільки це пов’язано з посиленням ризику внутрішньочерепної кровотечі.=

Тому слід вживати особливих заходів, щоб впевни= тися в тому, що доза альтеплази введена так, як зазначено у розділі «Спосіб застосування та дози».

Очікуваний терапевтичний ефект має бути ретельно зважений відносно можливого ризику для кожного конкретного пацієнта, особливо для пацієнтів, систолічний артеріальний тиск яких становить > 160 мм рт. ст. (див.= розділ «Протипоказання»), а також для пацієнтів літнього віку, коли ризик внутрішн= ьомозкового крововиливу може збільшуватись. Зважаючи на те, що терапевтична користь у пацієнтів літнього віку також є позитивною, слід проводити ретельну оцінку співвідношення користі та ризику.

Антагоністи глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa

Одночасне застосування антагоністів глікопротеїнових рецепторів GPIIb/IIIa підвищує ризик кровотеч.<= /span>

Додаткові особливості застосування та застереження при гострому інфаркті міокарда

Аритмії. Коронарний тромболізис може призвести до аритмії, пов’язаної з реперфузією. Аритмії внаслідок реперфузії можуть призвести до зупинки серця і бути небезпечними для життя і вимагати застосування стандартних протиаритмічних видів терапії.

Тромбоемболія

Застосування тромболітиків може підвищувати р= изик тромбоемболічних явищ у пацієнтів з тромбом лівого відділу серця, наприклад мітральним стенозом або фібриляцією передсердь.

Додаткові особливості застосування та застереження при гострому ішемічному інсульті

Терапію може проводити лише лікар, який пройшов спеціальну підготовку і має досвід роботи в неврології. Для підтвердження показання для лікування залежно від обставин можуть бути розглянуті дистанц= ійні діагностичні заходи (див. розділ «Показання»).

Стани зі зниженим співвідноше= нням користь/ризик

Внутрішньомозковий крововилив= є важливою побічною реакцією при лікуванні гострого ішемічного інсульту (до 1= 5 % пацієнтів без будь-якого збільшення загальної смертності й без будь-якого відповідного збільшення загальної смертності та тяжкої інвалідності у поєднанні, тобто показник за модифікованою шкалою Ренкіна [mRS] 5 та 6).

Пацієнти з гострим ішемічним інсультом, які прийма= ли АКТИЛІЗЕ, піддаються значно більшому ризику внутрішньочерепного крововиливу, ніж пацієнти з іншими показаннями, оскільки кровотеча виникає в основному в= зоні інфарк= ту. Це, зокрема, стосується таких випадків:<= /span>

•&nb= sp;        Усі випадки, зазначені в розділі «Протипоказання», і всі стани з високим ризиком крововиливу;

•&nb= sp;        Якщо час з моменту розвитку симптомів інсульту збільшується, чиста клінічна користь знижується. Тому АКТИЛІЗЕ слід застосовувати якомога раніше.

•&nb= sp;        Пацієнти, які попередньо отримували терапію ацетилсаліциловою кислотою (АСК), належать до групи більш високого ризику виникнення внутрішньомозкового крововиливу, особливо коли затримується терапія АКТИЛІЗЕ.

•         У порівнянні з молодшими пацієнтами пацієнти літнього віку (від 80 років) мож= уть мати дещо гірший результат незалежно від лікування. Крім того, вони частіше мають більш тяжкі інсульти, які пов’язані з більш високим абсолютним ризиком внутрішньочерепного крововиливу після тромболізису, порівняно з пацієнтами з інсультом більш легкого ступеня незалежно від проведення тромболізису. Хоча наявні дані вказують на те, що чиста користь від використання АКТИЛІЗЕ у пацієнтів віком від 80 років є меншою порівняно з молодшими пацієнтами, АКТИЛІЗЕ можна застосовувати пацієнтам віком понад 80 років з урахуванням індивідуальної оцінки співвідношення користь/ризик (див. розділ «Фармаколог= ічні властивості. Фармакодинаміка»). Слід дуже обережно підходити до лікування пацієнтів літнього віку, беручи до уваги як загальний стан здоров’я, так і неврологічний статус.

•         У пацієнтів, які раніше перенесли інсульт (також див. розділ «Протипоказання») або мають  неконтрольований цукровий діабет, терапевтична користь зменшується, тому у цих пацієнтів співвідношен= ня користь/ризик вважається менш сприятливим, але все ще позитивним.

•         У пацієнтів з інсультом дуже легкого ступеня ризики переважають очікувану кор= исть (див. розділ «Протипоказання»).

•            Паціє= нти з дуже тяжким інсультом належать до групи більшого ризику внутрішньочерепно= го крововиливу та смерті і не повинні отримувати лікування АКТИЛІЗЕ (див. розд= іл «Протипоказання»).

•         Паціє= нти з масивними  інфарктами мають більш= ий ризик ускладнень, включаючи тяжкий крововилив та смерть. У таких пацієнтів = слід ретельно зважувати співвідношення користь/ризик.

•      =    При інсульті ймовірність позитивного результату лікування знижується зі збільшенням часу від виникне= ння симптомів до початку терапії, з віком, збільшенням ступеня тяжкості інсульт= у та підвищенням рівня глюкози в крові при госпіталізації, тоді як імовірність серйозної інвалідності та смерті або внутрішньочерепних кровотеч збільшуєть= ся незалежно від лікування.

Лікування слід розпочинати не пізніше ніж через 4,5 години після виникн= ення симптомів через несприятливе співвідношення користі та ризику переважно на основі таких міркувань:

·           &n= bsp;      ймовірність позитивного результату лікування знижується з часом;

·           &n= bsp;      показники смертності збільшуються, зокрема, серед пацієнтів, які раніше отримували терапію ацетилсаліциловою кислотою;

·           &n= bsp;      підвищується ризик симптоматичного крововиливу.

Моніторинг артеріального тиску

Необхідний моніторинг артеріального тиску (АТ) під час проведення терапії й протягом найближчих 24 годин; рекомендується внутрішньовенна антигіпертензивна терапія, якщо систолічний АТ > 1= 80 мм рт. ст. або діастолічний АТ > 105 мм рт. ст.

Інші особливі застереження=

Реперфузія ішемічної ділянки може спричинити на= бряк мозку в зоні інфаркту.

Через підвищений ризик крововиливу терапію інгібіторами агрегації тромбоцитів не слід розпочинати протягом перших 24 г= один після тромболізису за допомогою альтеплази.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Кількість даних щодо застосування Актилізе <= /span>у період вагітності обмежена. Доклінічні дослідження застосування альтеплази в дозах, вищих, ніж застосовані людині, показували вплив на плід та/або ембріотоксичність, вторинну до відомої фармакологічної активності препарату. Альтеплаза не вважається тератогенною. У разі гострих захворювань, що загрожують життю, слід оцінити користь відносно потенційного ризику. <= /o:p>

Годування груддю. Невідомо,= чи проникає альтеплаза у грудне молоко.

Фертильність. Клінічні д= ані щодо впливу АКТИЛІЗЕ на фертильність відсутні. Доклінічні дослідження показ= али відсутність небажаного впливу на фертильність.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Не застосовується.

 

Спосіб застосування та дози.

Акти= лізе  слід застосовувати якомога ра= ніше після виникнення симптомів захворювання. Дотримуються нижчезазначених рекомендацій щодо дозування.

Гострий інфаркт міокарда

Дозуванн= я=

а) 90-хвилинний (прискорений) режим введення для хворих з гострим інфарктом міокарда, лікування яких можна розпочати протяго= м 6 годин після виникнення симптомів.

=  =

= Пацієнти з масою тіла ≥ 65 = кг

Спосіб введення =

Об’єм розчину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

2 мг/мл

15 мг як внутрішньове= нний болюс, потім негайно:

15 мл

7,5 мл

50 мг як внутрішньове= нна безперервна інфузія протягом перших 30 хвилин, потім негайно:<= /span>

50 мл

25 мл

35 мг як внутрішньове= нна безперервна інфузія протягом 60 хвилин до досягнення максимальної дози 10= 0 мг

35 мл

17,5 мл

 

Для пацієнтів з масою тіла < 65 кг загальну дозу п= репарату слід розрахувати залежно від маси тіла відповідно до такої таблиці:

 

Спосіб введення

Об’єм розчину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

2 мг/мл

15 мг як внутрішньове= нний болюс, потім негайно:

15 мл

7,5 мл

0,75 мг/кг маси тіла = (МТ) як внутрішньовенна безперервна інфузія протягом  перших 30 хвилин, потім негайно:=

0,75 мл/кг МТ

0,375 мл/кг МТ

0,5 мг/кг маси тіла (= МТ) як внутрішньовенна безперервна інфузія протягом 60 хвилин

0,5 мл/кг МТ

0,25 мл/кг МТ

 

б) 3-годинний режим введення для пацієнтів, лікування яких може початися протягом 6–12 годин після виникнення симптомів= .

 

= Пацієнти з масою тіла ≥ 65 = кг

Спосіб введення <= /i>

 

Об’єм розчину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

2 мг/мл

10 мг як внутрішньове= нний болюс, потім негайно:

10 мл

5 мл

50 мг як внутрішньове= нна безперервна інфузія протягом першої години, потім негайно:

50 мл

25 мл

40 мг як внутрішньове= нна безперервна інфузія протягом 2 годин до  досягнення максимальної дози 100 мг

40 мл

20 мл

 

Пацієнти з масою тіла < 65 кг<= /st1:metricconverter>

Спосіб введення <= /i>

 

 

Об’єм розчину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

2 мг/мл

10 мг як внутрішньовенний болюс, потім негайно:

10 мл

5 мл=

внутрішньовенна безперервна інфуз= ія протягом 3 годин до досягнення максимальної загальної дози 1,5 мг/кг МТ

1,5 мг/кг= МТ

0,75 мг/к= г МТ

 

Допоміжна терапія.

Антитромбот= ична супутня терапія рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента SТ.

Спосіб застосування

Відновлений розчин негайно вводять внутрішньовенно.

Флакони альтеплази по 2 мг не застосовуються при цьому показанні. Інструкції щодо дій до відновлення/введення див. у розділі «Інструкції щодо застосування».

Гостра масивна тромбоемболія легеневої артерії

Дозування

Пацієнти з масою тіла ≥ 65 кг

Загальну дозу 100 мг слід ввести протягом 2 год= ин. Найбільш поширеним є досвід застосування в такому режимі:

 

 

 

 

Спосіб введення <= /i>

&nbs= p;

Об’єм розчину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

2 мг/мл

10 мг як внутрішньове= нний болюс протягом 1-2 хвилин, потім  нега= йно:

10 мл

5 мл

90 мг як безперервна внутрішньовенна інфузія протягом 2 годин до досягнення максимальної загал= ьної дози 100 мг

90 мл

45 мл

 

Пацієнти з масою тіла < 65 кг=

Спосіб введення <= /i>

 

Об’єм роз= чину залежно від концентрації альтеплази

1 мг/мл

&nbs= p;

2 мг/мл

10 мг як внутрішньовенний болюс протягом 1^= 72;2 хвилин, потім негайно:

10 мл

5 мл=

внутрішньовенна безперервна інфуз= ія протягом 2 годин до досягнення максимальної загальної дози 1,5 мг/кг МТ

1,5 мг/кг= МТ

0,75 мг/к= г МТ

 

Допоміжна терапія.

Після застосування Актилізе слід почати (або продовжити) лікування гепарином= , коли значення АЧТЧ є меншими від подвійної верхньої межі норми. Інфузію слід регулювати відповідно до АЧТЧ в межах 50–70 секунд (в 1,5–2,5 раза більше в= ід вихідного рівня).

Спосіб застосування

Відновлений розчин негайно вводять внутрішньовенно.

Флакони альтеплази по 2 мг не застосовуються при цьому показанні. Інструкції щодо дій до відновлення/введення див. у розділі «Інструкції щодо застосування».

Гострий ішемічний інсульт

Терапію може проводити лише лікар, який пройшов спеціальну підготовку і має досвід роботи у неврології (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Терапію Актилізе слід розпочати якомога р= аніше протягом перших 4,5 (чотирьох з половиною) годин після виникнення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»). Через більше ніж 4,5 години після розвитку симптомів інсульту існує негативне співвідношення користь/ризик, пов’язане із застосуванням АКТИЛІЗЕ,  тому його застосування протипоказане (див. розділ «Фармакодинаміка»)= .

= Дозування=

Рекомендована доза становить 0,9 мг альтеплази/= кг МТ (максимум 90 мг). Спочатку вводять  10 % від загальної дози у = формі внутрішньовенного болюсу, далі решта загальної дози ─ негайно у формі внутрішньовенної інфузії протягом 60 хв.

 

Таблиця доз при гострому ішемічному інсульті=

При застосуванні в рекомендованій стандартній концентрації 1 мг/мл об’єм (мл), що вводиться, дорівнює рекомендованій величині дози (мг)

Маса тіла (кг) =

Загальна доза (мг)

Болюсна доза (мг)

Інфузійна доза* (мг)

40

36,0

3,6

32,4

42

37,8

3,8

34,0

44

39,6

4,0

35,6

46

41,4

4,1

37,3

48

43,2

4,3

38,9

50

45,0

4,5

40,5

52

46,8

4,7

42,1

54

48,6

4,9

43,7

56

50,4

5,0

45,4

58

52,2

5,2

47,0

60

54,0

5,4

48,6

62

55,8

5,6

50,2

64

57,6

5,8

51,8

66

59,4

5,9

53,5

68

61,2

6,1

55,1

70

63,0

6,3

56,7

72

64,8

6,5

58,3

74

66,6

6,7

59,9

76

68,4

6,8

61,6

78

70,2

7,0

63,2

80

72,0

7,2

64,8

82

73,8

7,4

66,4

84

75,6

7,6

68,0

86

77,4

7,7

69,7

88

79,2

7,9

71,3

90

81,0

8,1

72,9

92

82,8

8,3

74,5

94

84,6

8,5

76,1

96

86,4

8,6

77,8

98

88,2

8,8

79,4

100+

90,0

9,0

81,0

*Вводиться у концентрації 1 мг/мл протягом 60 хв як внутрішньовенна безперервна інфузія.

 

Допоміжна терапія.

Безпека та ефективність наведеного вище режиму = із супутнім застосуванням гепарину або інгібіторів агрегації тромбоцитів, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти в перші 24 години після виникнення симптомів, достатньою мірою не досліджувалися.  Тому в перші 24 години після терапії Актилізе при ішемічному інсульті слід уникати призначення гепарину або інгібіторів агрегації тромбоцитів, наприклад ацетилсаліцилової кислоти внутрішньовенно, через підвищений ризик кровотечі. Якщо гепарин необхідно застосовувати за іншими показаннями (наприклад для запобігання тромбозу глибоких вен), доза = не повинна перевищувати  10 000 МО на = добу підшкірно.

Спосіб застосування

Відновлений розчин негайно вводять внутрішньовенно.

Флакони альтеплази по 2 мг не застосовуються при цьому показанні. Інструкції щодо дій до відновлення/введення див. у розділі «Інструкції щодо застосування».

Інструкції щодо застосування.=

Правила приготування розчину наведені нижче.

Для розведення із отриманням розчину із кінцевою концентрацією 1 мг альтеплази на 1 мл необхідно ввести повний вміст розчинника, що додається, до флакона із порошком АКТИЛІЗЕ.

Для розведення із отриманням кінцевої концентрації 2 мг альтеплази на 1 мл необхідно використати тільки половину вмісту розчинника (див. таблицю нижче).

В цих випадках для перенесення необхідної кільк= ості розчинника у флакон із порошком АКТИЛІЗЕ слід завжди використовувати шприц.=

В асептичних умовах вміст фла= кона з порошком для інфузій (50 мг) розчинити у воді для ін'єкцій до досягнення концентрації 1 мг альтеплази/мл або 2 мг альтеплази/мл відповідно до таблиц= і.

 

АКТИЛІЗЕ = суха речовина

50 мг

(а) Об’єм стерильної води д= ля ін’єкцій, який необхідно додати до сухої речовини

50 мл

Кінцева концентрація

1 мг альтеплази/мл

(б) Об’єм стерильної води д= ля ін’єкцій, який необхідно додати до сухої речовини

25 мл

Кінцева концентрація

2 мг альтеплази/мл

 

Отриманий розчин необхідно вводити внутрішньовенно. Отриманий розчин із концентрацією 1 мг/мл можна надалі розвести у стерильному фізіологіч= ному розчині 0,9 % (9 мг/мл) для ін’єкцій до отримання мінімальної концентр= ації альтеплази 0,2 мг/мл, оскільки не можна виключити помутніння відновленого розчину.  <= /a>Подальше розведення відновленого розчину із концентрацією 1 мг/мл стерильною водою д= ля ін’єкцій або використання вуглеводних інфузійних розчинів, наприклад декстр= ози, не рекомендується через збільшення помутніння відновленого розчину. АКТИЛІЗ= Е не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в загальній системі для внутрішньовенного введення (навіть з гепарином). Готовий препарат має вигляд прозорого безбарвного або блідо-жовтого розчину.

 Інформацію щодо несумісності застосування дивіться у розділі «Несумісність».

 Розведений  розчин призначений  тільки д= ля разового застосування.  Будь-який невикорист= аний розчин або  відходи необхідно  утилізувати відповідно до законодавства= .

Діти.

Досвід застосування лікарсько= го засобу АКТИЛІЗЕ дітям обмежений. АКТИЛІЗЕ протипоказаний для лікування гост= рого ішемічного інсульту у дітей віком до 16 років (див. розділ «Протипоказання»= ). Доза для лікування гострого ішемічного інсульту у дітей віком 16= ─17 років відповідає дозі для дорослих (див. розділ «Особливості застосування» для отримання рекомендацій щодо методів попередньої візуалізації). За іншими показаннями застосування препарату дітям (віком до 18 років) протипоказано.

Гостра маси= вна тромбоемболія легеневої артерії

Клінічні дані щодо застосуван= ня АКТИЛІЗЕ дітям при лікуванні гострої масивної тромбоемболії легеневої артер= ії відсутні.

Інфаркт міокарда

Клінічні дані щодо застосуван= ня АКТИЛІЗЕ дітям при лікуванні інфаркту міокарда відсутні.<= /span>

 

Передозуван= ня.

Симптоми

При перевищенні максимальної рекомендованої дози збільшується ризик внутрішньочерепної кровотечі.

Незважаючи на відносну фібринову специфічність, після передозування можливе клінічно достовірне зниження фібриногену й інших компонентів коагуляції крові.

Лікування

У більшості випадків достатньо дочекатися фізіологічної регенерації  цих факт= орів після завершення терапії Актилізе<= /span>. Проте, якщо виникає тяжка кровотеча, рекомендується інфузія свіжозамороженої плазми, а в разі необхідності можна призначити синтетичні антифібринолітики= .

 

Побічні реакції= .

 <= /span>Найбільш частою  побічною реакцією пов’язаною із застосу= ванням АКТИЛІЗЕ є кровотеча у різних формах, що призводить до  зниження  значень гематокриту  та/або гемоглобіну.

Побічні реакції, наведені нижче, класифікуються за частотою виникнення (дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (за наявними даними частоту встановити неможливо)) та класами систем органів.=

Окрім внутрішньочерепного крововиливу як побічної реакції при інсульті та реперфузійної аритмії як побічної реакції при інфаркті міокарда, немає клінічних підстав перед= бачати якісні і кількісні відмінності в спектрі побічних реакцій препарату АКТИЛІЗЕ в разі його застосування при леге= невій емболії і гострому ішемічному інсульті або при інфаркті міокарда.

 

Побічні реакції при гострому інфаркті міокарда, гострій масивній тромбоемболії легеневої артерії та гост= рому ішемічному інсульті.

Клас системи орг= анів

Побічні реакції

Гемора= гії

Дуже част= о

- Внутрішньомозковий крововилив є важливою побічною реакцією при лікуванні гострого ішемічного інсульту;

- всі види кровотечі, у тому числі зазначені у цій таблиці, тобто внутрішньомозкові та інші.

Часто

- Внутрішньочерепна кровотеча (а саме церебральна кровотеча, церебральна гематома, геморагічний інсульт, геморагічна трансформація інсульту, внутрішньочерепна гематома, субарахноїдальна кровотеча) на фоні лікування гострого інфаркту міокарда та гострої масивної тромбоемболії легеневої артерії;

- глоткова кровотеча;

-шлунково-кишкова кровотеча (зокрема шлункова кровотеча, кровотеча з виразки шлунка, кровотеча з прямої кишки, блювання кров’ю; мелена; кровотеча з ротової порожнини, кровотеча з ясен)= ;

- підшкір= на кровотеча;

- урогенітальні кровотечі (такі як гематурія; кровотечі з сечовивідних шлях= ів);

- кровоте= ча в місці введення (кровотеча з місця пункції, гематома у місці введення катетера, кровотеча у місці введення катетера).

Нечасто

- Легенев= а кровотеча (такі = як кровохаркання; гемоторакс, кровотечі з дихальних шляхів);

- носова кровотеча;

- кровоте= чі з вуха.

Рідко

- Кровотечі з очей;

- гемоперикард;

- заочеревинні крововиливи (такі як заочеревинна гематома).

Невідомо*= **

- Кровоте= чі з паренхіматозних органів (такі як печінкові кровотечі).<= /p>

Порушення з боку імунної системи<= o:p>

Рідко

- Реакції гіперчутлив= ості (наприклад висипи, кропив’янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензія, шок)*.<= /o:p>

Дуже рідко

- Серйозні анафілакти= чні реакції.

Порушення з боку нервової системи=

Дуже рідк= о

- Захворювання, пов’я= зані з нервовою системою (наприклад епілептичний напад, судоми, афазія, поруше= ння мовлення, делірій, гострий мозковий синдром, збудження, сплутаність свідомості, депресія, психоз), найчастіше на фоні супутніх ішемічних або геморагічних цереброваскулярних захворювань.

Порушення з боку серця **

Дуже част= о

- Рецидивуюча ішемія/стенокардія, гіпотензія та серцева недостатність/набряк легень.

Часто

- Зупинка серця, кардіогенний шок та повторний інфаркт.

Нечасто

- Реперфузійна аритмі= я (а саме аритмія, екстрасистолія, передсердно-шлуночкова блокада (від І ступе= ня до повної), мерехтіння (фібриляція) передсердь, брадикардія, тахікардія, шлуночкова аритмія, шлуночкова фібриляція, шлуночкова тахікардія, електромеханічна дисоціація [ЕМД]);

- мітральна регургіта= ція, легенева емболія, інші форми системної емболії/ церебральна емболія, дефе= кт міжшлуночкової перегородки.

Порушення з боку судин=

Рідко

- Емболія, яка може призвести до відповідних наслідків в уражених органах.

Порушення з боку шлунково-кишково= го тракту

Рідко

- Нудота.

Невідомо***          

- блювання.

Лабораторні аналізи

Нечасто

- Зниження артеріальн= ого тиску.

Невідомо***

- Підвищення температ= ури тіла.

Травми, отруєння та процедурні ускладнення

Невідомо***

- Жирова емболія (емболізація кристалами холестерину), яка може призвести до відповідних наслідків в уражених органах.

Хірургічні та медичні процедури

Невідомо***

- Необхідність у переливанні кров= і.

*Див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засоб= ами та інші види взаємодій».

**Як і у разі застосува= ння інших тромболітичних засобів, нижчезазначені реакції відзначалися як наслід= ок інфаркту міокарда та/або прийому тромболітичних засобів.<= /p>

Ці захворювання серця можуть призвести до небезпечних для життя хворого наслідків, а також до сме= рті.

***Ці побічні реакції спостерігались під час постмаркетингового застосування лікарського засобу. З імовірністю 95 % їх частота не перевищує «рідко», але може бути нижчою. Точ= не оцінювання  частоти не можливе, так як  не було побічної реакції на  лікарський засіб  в базі даних клінічного випробування за участю 8299 пацієнтів.

 

Смерть та необоротна вт= рата працездатності спостерігалися у пацієнтів, у яких відзначався інсульт (включаючи внутрішньочерепний крововилив) та інші серйозні випадки кровотеч= і.

Повідомлення про підозру на побічні реакції

Дуже важливо повідомляти про підозру на побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає можливість постійного моніторингу співвідношення користі/ризику застосування лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про будь-які підозри на побічні реакції через національну систе= му звітування.

 

термін придатності. 3 роки.

Готовий роз= чин може зберігатись при температурі 2= ─<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk77241343'>8 °С= протягом 24 годин або протягом 8 годин при температурі не вище 25 °С.

Якщо лікарський засіб не використовується негайно після відновлення, за термін та умови зберігання (не довше ніж 24 години при температурі 2─8 °С) несе відповідальність користувач.

 

Умови зберігання. = Зберігати в оригінальній упак= овці при температурі не вище 25 °C у місці, недоступному для ді= тей.

 

Несумісність. Отриманий розчин можна надалі розвести стерильним фізіологічним розчином 0,9 % (9 мг/= мл) для ін’єкцій до отримання мінімальної концентрації 0,2 мг альтеплази на 1 м= л.

Отриманий розчин не рекомендується розводити у = воді для ін’єкцій або у розчинах для інфузій на основі вуглеводів, наприклад, декстрози, через можливу каламутність розведеного розчину.

АКТИЛІЗЕ не слід змішувати з іншими лікарськими засобами ані в одному флаконі для інфузій, ані в загальній системі для внутрішньовенного введення (навіть з гепарином).

 

Упаковка. Ліофілізат для розчину для інфузій, по 50 мг у флаконі № 1 у комплекті з розчинником по 50 мл у флаконі №1.

 

Категорія відпуску. За рецептом= .

 

Виробник. Берінгер Інгельхайм Фарма Гмб= Х і Ко. КГ, Німеччина. =

 =

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Біркендорфер Штрассе 65, 88397 Біберах/Рисс, Німеччи= на.