ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДИСПОРТ^®

(DYSPORT^®)

Склад:=

діюча речовина: Clostridium botulinum type A toxin-hae= magglutinin complex

1 флакон містить комплекс ботулінічний токсин типу А-гемаглютинін 300 ОД або 500 ОД;

допоміжні речовини: розчин альбуміну людини, ла= ктоза моногідрат.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін= ’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

300 ОД:

білий ліофілізований порошо= к без видимих сторонніх домішок. Після розчинення – прозорий безбарвний розчин без механі= чних включень.

500 ОД:

білий ліофілізований порошок без сторонніх домішок.

Фармакотерапевтична група.

Міорелаксанти з периферични= м механізмом дії. Код АТХ М03А Х01.

Фармакологічні вл= астивості.

Фармакодинаміка.

Комплекс ботулінічний токси= н типу А-гемаглютинін (Clostridium botulin= um type A toxin-haemagglutinin complex) блокує периферичну холінергічну переда= чу в нервово-м’язовому синапсі шляхом пресинаптичної дії в ділянці, проксимальній від місця вивільнення ацетилхоліну. Токсин діє на нервове закінчення, проти= діючи Ca²⁺-залежним явищам, які призводять до вивільнення медіатора. В= ін не діє на постгангліонарну холінергічну передачу або на постгангліонарну симпатичну передачу.

Дія токсину передбачає поча= тковий етап зв’язування, коли токсин швидко і міцно прикріплюється до пресинаптичн= ої мембрани. Надалі відбувається інтерналізація, в ході якої токсин перетинає пресинапти= чну мембрану, не викликаючи паралічу. Зрештою токсин блокує вивільнення ацетилхоліну, порушуючи Ca²⁺-залежний механізм його виділення, і, таким чином, знижує потенціал кінцевої пластини та призводить до паралічу.

Відтворення передачі нервов= ого імпульсу відбувається поступово, з утворенням нових нервових закінчень та відновленн= ям контактів з постсинаптичною моторною кінцевою пластиною; у піддослідних тварин цей пр= оцес триває від 6 до 8 тижнів.

Фокальна спастичність верхніх кінцівок у дорослих

Ефективність і безпеку Дисп= орту^® для лікування спастичності верхніх кінцівок оцінювали в ході рандомізованог= о багатоцентрового подвійно сліпого плацебо-контрольованого дослідження за участю 238 пацієнті= в (159 із яких отримували Диспорт^®, а 79 – плацебо) зі спастичністю вер= хніх кінцівок, які не менш ніж 6 місяців тому зазнали інсульту (90%) або травмат= ичного ушкодження головного мозку (10%). До первинної цільової групи м’язів (ПЦГМ)= належали зовнішні згиначі пальців (56%), а також згиначі ліктів (28%) і зап’ясть (16= %).

Основною змінною ефективнос= ті був тонус ПЦГМ під час тижня 4, вимірюваний відповідно до модифікованої шкали Е= шворта (Modified Ashworth Scale (MAS)), 5-бальної шкали від 0 (підвищення м’язовог= о тонусу відсутнє) до 4 (уражені кінцівки ригідні в положенні згинання або розгинанн= я), а першою вторинною кінцевою точкою була шкала загальної оцінки лікарем (Physi= cian Global Assessment (PGA)) реакції на лікування (9-бальна шкала від –4 [значн= е погіршення] через 0 [без змін] до +4 [значне покращення]).

Табл= иця 1

Основні результати, досягнуті станом на тиждень 4 і тиждень 12

Показники

4 тиждень

12 тиждень

Плацебо

(N=3D79)

Диспорт^{® (500
ОД)}

(N=3D80)

Диспорт^{® (1000
ОД)}

(N=3D79)

Плацебо

(N=3D79)

Диспорт^{® (500
ОД)}

(N=3D80)

Диспорт^{® (1000
ОД)}

(N=3D79)

Середня зміна м’язов= ого тонусу ПЦГМ за шкалою MAS відносно вихідного стану (методом НК)

-0,3

-1,2**

-1,4**

-0,1

n=3D75

-0,7**

n=3D76

-0,8**

n=3D76

Середня зміна відповіді на лікування за шкал= ою PGA (методом НК)

0,7

1,4*

1,8**

0,4

n=3D75

0,5

n=3D76

1,0*

n=3D76

Середня зміна тонусу згин= ача зап’ястя за шкалою MAS відносно вихідного стану

(методом НК)

-0,3

n=3D54

-1,4**

n=3D57

-1,6**

n=3D58

-0,3

n=3D52

-0,7*

n=3D54

-0,9*

n=3D56

Середня зміна тонусу згин= ача пальця за шкалою MAS відносно вихідного стану

(методом НК)

-0,3

n=3D70

-0,9*

n=3D66

-1,2**

n=3D73

-0,1

n=3D67

-0,4*

n=3D62

-0,6*

n=3D70

Середня зміна тонусу згинача ліктя за шкалою= MAS відносно вихідного стану (методом НК)

-0,3

n=3D56

-1,0*

n=3D61

-1,2**

n=3D48

-0,3

n=3D53

-0,7*

n=3D58

-0,8*

n=3D46

Середня зміна тонусу розгинача плеча за шкал= ою MAS відносно вихідного стану⁽¹⁾

-0,4

n=3D12

-0,6

n=3D7

-0,7

n=3D6

0,0

n=3D12

-0,9

n=3D7

0,0

n=3D6

*p<0,05; ** p<0,0001;

НК – метод наймен= ших квадратів.

^{<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang=
uage:
EN-GB'>(1)}Статистичні випробування не проводилися у = зв’язку з низькою частотою подій в групах застосування лікарського засобу та плац= ебо, оскільки наявні дані щодо пацієнтів, які проходили лікування м’язів плеча= , є обмеженими.

Для оцінки впливу лікування= функціональних порушень (пасивна функція) використовували основну ціль лікування (Principa= l Target of treatment (PTT)) з оцінкою непрацездатності [Disability Assessment Scale= [DAS]]. Незважаючи на те, що деякі покращення середньої зміни відносно вихідних зна= чень станом на тиждень 4 у групах, що отримували Диспорт^®, не досягли= статистичної значущості порівняно з групами плацебо, частка пацієнтів із терапевт= ичним ефектом за шкалою DAS (тобто пацієнтів, у яких було покращення щонайменше н= а одну поділку шкали) для досягнення PTT була значно вищою при дозі 1000 ОД, як за= значено у таблиці 2.

Таблиця 2

Група лікування	4 тиждень % пацієнтів, що в= ідповіли на терапію	12 тиждень <= /o:p> % пацієнтів, що в= ідповіли на терапію
Диспорт^{® 500 ОД}	50,0 n=3D80 p=3D0,13	41,3 n=3D76 р=3D0,11
Диспорт^{® 1000 ОД}	62,0 n=3D78 p=3D0,0018	55,7 n=3D76 p=3D0,0004
Плацебо	39,2 n=3D79	32,9 n=3D75
*До сфер, включених у DAS, належать здатність виконувати гігієнічні процедури, само= стійно одягатися, положення кінцівок у стані спокою та вираженість болю.

Окрім того, спостерігалися статистично значу= щі покращення спастичності (ступінь і кут) при оцінюванні за шкалою Тардьє (Tardieu scale= ) щодо обсягу активних рухів пальців, зап’ясть або ліктів і щодо легкості накладан= ня шини пацієнтам, особливо при дозі 1000 ОД. Проте не було продемонстровано впливу= лікування на активну функцію при оцінюванні за модифікованою шкалою Френчай (Modified= Frenchay Score), а також на якість життя згідно з опитувальниками EQ5D або SF-36.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;background:white;mso-ansi-language:UK'>=

Фокальна спастичність нижніх кінцівок, що впливає на гомілковостопний с= углоб

Ефективність і безпеку Диспор= ту^® для лікування спастичності нижніх кінцівок оцінювали в ході рандомізованого= багатоцентрового подвійно сліпого плацебо-контрольованого дослідження, що включало 385 паціє= нтів (255 із яких отримували Диспорт^®, а ще 130 – плацебо) зі спастич= ністю нижніх кінцівок після інсульту або травматичного ушкодження головного мозку= , в першу чергу – зі спастичністю нижніх кінцівок з ураженням гомілковостопного сугло= ба. Ефективність Диспорту^® було оцінено для двох доз: Диспорт^® 1000 ОД= (n =3D 125), Диспорт^® 1500 ОД (n =3D 128) порівняно з плацебо (n =3D 12= 8). До первинної цільової групи м’язів належали m. g= astrocnemius-soleus (GSC). Первинна кінцева точка ефективності – ч= астота відповіді гомілковостопного с= углоба з розігнутим коліном, вимірювана за модифікованою шкалою Ешворта (MAS) на 4= -му тижні.

Диспорт<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk494279588'>^® був розділений між комплексо= м м’язів gastrocnemius та soleus (GSC) та щонайменше одним дистальним або проксимальним = м’язом нижньої кінцівки відповідно до клінічного показання.

Первинна кінцева точка ефективності – частота відповіді гомілковостопного суглоба з розігнутим коліном (за участю всі= х plantar flexors), вимірювана за модифікованою шкалою Ешворта (MAS), показала статисти= чно значуще поліпшення при застосуванні 1500 ОД, тоді як частота відповіді гомілковостопного суглоба із зігнутим кол= іном (за участю всіх plantar flexors, = крім m. gastrocnemius), вимірювана за модифікованою шкалою Ешворта (MAS), показала статисти= чно значуще поліпшення при застосуванні як дози 1000 ОД, так і дози 1500 ОД.=

Таблиця 3

Показники	Ти= ждень 4	Ти= ждень 12
Пл= ацебо (N= =3D128)	Ди= спорт^® (1000 ОД) (N= =3D125)	Ди= спорт^® (1500 ОД) (N= =3D128)	Пл= ацебо (N= =3D128)	Ди= спорт^® (1000 ОД) (N= =3D125)	Ди= спорт^® (1= 500 ОД) (N= =3D128)
Се= редня зміна оцінки за шкалою MAS (розігнуте коліно) відносно вихідного стану (м= етодом НК)	-0= ,5	-0= ,6	-0= ,8*	-0= ,4	-0= ,4	-0= ,6*
Середня зміна оцінки за шкалою MAS (зігнуте коліно) відносно вихідного стану (мет= одом НК)	-0= ,4	-0= ,7*	-0= ,8**	-0= ,3	-0= ,5*	-0= ,6*
p= <0,05; *p<0,0001; <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>НК – метод найм= енших квадратів

Спостерігалися статистично зн= ачущі покращення спастичності при оцінюванні за шкалою Тардьє (TS) з 4-го до 20-й= тиждень у групі застосування Диспорту^® у дозі 1500 ОД та на 4–12 тижнях у групі застосування Диспорту<= /span>^=
® у дозі 1000 ОД. Крім того, спост= ерігалися статистично значущі відмінності щодо кута флексії на 1 та 16 тижні на корис= ть більш високої дози Диспорту^®. Результати ретроспективного аналізу, проведеного внаслідок нестандартності = даних PGA, показали, що застосування Диспорту^® в обох дозах також супр= оводжувалося статистично значущим клінічним покращенням, вимірюваним за шкалою загальної= оцінки лікарем (PGA).

Осн= овною змінною ефективності було покращення згинання ноги в гомілковостопному суглобі на т= ижні 4 після введення вищої дози Диспорту^®. Додаткові кінцеві показники, такі як зменшення б= олю, використання засобів для знеболення та якість життя, не показали статистичн= о значущих покращень.

За = результатами відкритого дослідження за участю 345 пацієнтів було визначено клінічну необ= хідність повторного лікування Диспортом^® у дозі 1000 ОД або 1500 ОД. = Результати довгострокового дослідження підтвердили пролонгований ефект лікування спаст= ичності нижніх кінцівок при застосуванні повторних ін’єкцій. Покращення показників = ефективності (MAS, PGA та TS) з тижня 4 лікування Диспортом^® в подвійно сліпому режимі зб= ерігалося при повторному введенні.

Спо= стерігалися покращення показників швидкості ходьби на 10 м (комфортна і максимальна, з = взуттям чи без взуття), що збільшувалося з подальшими циклами лікування. Жодних зна= чних покращень щодо зниження болю за шкалою соціальної фобії SPIN, використання = допоміжних засобів або якості життя не спостерігалося.

= Блефароспазм

Досліджувалися три дози = лікарського засобу Диспорт^® впродовж 1 циклу лікування в ході клінічного дос= лідження.

Ефективність вимірювалася за медіаною різниці між = значеннями відсотка нормальної активності (Percentage of Normal Activity (PNA))= (виведеними зі шкали функціональних станів хворих із блефароспазмом) у кожній групі лік= ування та плацебо. Було очевидним дозозалежне покращення стану хворих на блефаросп= азм із підвищенням дози лікарського засобу Диспорт^®; результати всіх лі= кувальних груп були вищими за плацебо.

= Таблиця 4

Р= ізниця між медіаною змін у значеннях PNA відносно вихідного рівня в активній гру= пі та медіаною змін у значеннях PNA відносно вихідного рівня в групі плацебо Візит	Диспорт^® 40 ОД (N=3D30)	Диспорт^® 80 ОД (N=3D31)	Диспорт^® 120 ОД (N=3D31)
Тиждень 4=	31,2%	41,3%	48,5%
Тиждень 8=	36,0%	48,3%	55,0%
Тиждень 12	36,0%	36,3%	50%
Тиждень 16	10,5 % ^[^a^]=	24,2%	31,3%

^[^=
a^] значення р > 0,001<= /o:p>

У терапевтичних групах, що отримували 40 ОД, 80 ОД і 120 ОД Диспорту<= sup>®, медіани змін відносно вихідного рівня значень PNA були статистично значно в= ищими порівняно з відповідними медіанами в групі плацебо станом на 4-му, 8-му і 1= 2-му тижні.

Статистично значуща різниця порівняно з групою плацебо також спостері= галася у лікувальних групах, що отримували 80 ОД і 120 ОД Диспорту^®, на= 16-й тиждень, що вказує на більшу тривалість ефекту при дозах 80 ОД і 120 ОД.

Частота супутніх небажаних явищ, що виникли під час лікування (Treatm= ent Emergent Adverse Events (ТEAEs)), зокрема птозу, була вища у лікувальних групах, що = отримували Диспорт^®, ніж у групі, що отримувала плацебо, та була до= зозалежною, оскільки вища частота спостерігалася при вищих дозах Диспорту^® (ди= в. таблицю 5).

Таблиця 5

TEAEs

Показник

Плацебо

(N=3D26)

Диспорт^®

40 ОД

(N=3D31)

Диспорт^®

80 ОД

(N=3D31)

Диспорт^®

120 ОД

(N=3D31)

Пацієнти з супутніми=

ТEAEs

n (%)

3 (12)

19 (61)

23 (74)

26 (84)

Пацієнти з супутніми= очними ТEAEs

n (%)

3 (12)

16 (52)

23 (74)

26 (84)

<= /a>

Дин= амічна еквінусна деформація стопи внаслідок фокальної спастичності у дітей, хворих= на церебральний параліч, віком від 2 років

Було проведено подвійно сліпе= плацебо-контрольоване багатоцентрове дослідження (дослідження Y-55-52120-141) за участю дітей із = церебральним паралічем з динамічною еквінусною= деформацією стопи внаслідок фокальної спастичності. Загалом 235 пацієнтів= , що раніше проходили або не проходили лікування ботулінічним токсином типу А, з= а модифікованою шкалою Ешворта (MAS) з оцінкою 2 бали або більше отримували ботулінічний то= ксин типу А у дозі 15 ОД/кг, яку вводили в одну нижню кінцівку, або плацебо. 41%= пацієнтів отримували лікування обох кінцівок, у зв’язку з чим Диспорт^® вводили у дозі або 20 ОД/кг = або 30 ОД/кг. Первинною точкою ефективності вважали зміни відносно базового рівня = за MAS згиначів гомілковостопного суглоба на 4-му тижні. Вторинною точкою ефективн= ості вважали зміни середньої оцінки за шкалою загальної оцінки лікарем (Physicia= n Global Assessment (PGA)) реакції на лікування та за шкалою рівня досягнення мети (= Goal Attainment Scaling (GAS)) на 4-му тижні. Після лікування за станом пацієнті= в спостерігали щонайменше впродовж 12 тижнів та щонайбільше 28 тижнів. Після завершення до= слідження пацієнтам було запропоновано взяти участь у відкритому дослідженні (дослідж= ення Y-55-52120-147).

Таб= лиця 6

Зміни показника MAS ві= дносно вихідних значень станом на тиждень 4 та тиждень 12. Показники PGA та GAS ст= аном на тиждень 4 та тиждень 12 (у популяції всіх рандомізованих пацієнтів (ITT))

Показники=

Плацебо

(N=3D77)<= /span>

Д= испорт^®

10 ОД/кг/при введен= ні в одну нижню кінцівку

(N=3D79)<= /span>

15 ОД/кг/при введенні в одну нижню кінцівку

(N=3D79)<= /span>

Середня зміна оцінки тонусу гомілковостопного суглоба <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk494279839'>за шкалою MAS відносно вихідного рівня (метод НК) <= o:p>

Тиждень 4<= /span>

Тиждень 12=

-0,5

-0,9**

-0,8*

-1,0***

Середня зміна відповіді н= а лікування за оцінкою PGA (метод НК)

Тиждень 4<= /span>

Тиждень 12=

0,7

0,4

1,5***

0,8*

1,5***

1,0**

Середня зміна оцінки GAS<= sup>[a] (метод НК)

Тиждень 4<= /span>

Тиждень 12=

46,2

45,6

51,5***

52,5***

50,9**

50,5*

*p≤0,05; **p= 804;0,003; *** p≤0,0006 порівняно з плацебо; НК – метод найменших квадратів

^[a]GAS оцінює прогрес в досягненні цілей, що були о= брані на базовому рівні з переліку 12 категорій. П’ять найпоширеніших цілей: по= кращення ходи (70,2%), покращення рівноваги (32,3%), зниження частоти падіння (31,= 1%), зниження кількості випадків втрати рівноваги (19,6%) та підвищення витрив= алості (17,0%).

Спо= стерігалися покращення спастичності гомілковостопного суглоба при оцінюванні за шкалою Тардьє. Спостерігалися статистично значущі покращення = ступеня спастичності (Y) порівняно з плацебо у групах лікування Диспортом® як у доз= і 10 ОД/кг при введенні в одну нижню кінцівку, так і в дозі 15 ОД/кг при введенн= і в одну нижню кінцівку на 4-му та 12-му тижнях: кут клонусу (X_V3) був зн= ачним в групі застосування Диспорту^® в дозі 10 ОД/кг при введенні в од= ну нижню кінцівку на тижні 12, а в групі застосування Диспорту^® в дозі 15= ОД/кг при введенні в одну нижню кінцівку – на тижнях 4 та 12.

Оби= дві групи лікування Диспортом® у дозах 10 ОД/кг та 15 ОД/кг при введенні в одну нижню= кінцівку показали суттєве покращення відносно вихідного рівня за контрольною шкалою = ходи (Observational Gait Scale (OGS)) на 4-му тижні порівняно з плацебо; при цьо= му статистично вища частка пацієнтів відповідала на лікування за показником початкового ко= нтакту стопи за OGS на тижні 4 та тижні 12.

В о= питувальнику з оцінки якості життя дітей батьки заповнювали модуль оцінки стану дітей, х= ворих на церебральний параліч. Відзначалося статистично значуще покращення показн= ика втомлюваності відносно вихідних значень у тиждень 12 в групах застосування Диспорту^®= у дозі 10 ОД/кг при введенні в од= ну нижню кінцівку та 15 ОД/кг при введенні в одну нижню кінцівку порівняно з плацебо= . За іншими модулями оцінки статистично значущого покращення не спостерігалося.<= o:p>

Піс= ля завершення цього дослідження 216 пацієнтів увійшли у відкрите розширене дослідження (Y= -55-52120-147), де вони могли отримати повторне лікування відповідно до клінічної необхідно= сті. Лікарський засіб вводили як у дистальні (m. gastrocnemius, m. soleus, m. tibialis posterior), так і у проксимальні м’язи (задні стегнов= і м’язі та стегнові аддуктори), включаючи багаторівневі ін’єкції. За оцінками MAS, = PGA та GAS, ефективність спостерігалася впродовж повторних сеансів лікування у пер= іод до 1 року.

Фок= альна спастичність верхніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем віком від 2 років

Ефективність та б= езпечність Диспорту^® <= /span>для лікування спастичності верхніх кінцівок у дітей оцінювали у рандомізованому, багатоцентровому, подвійному сліпому, контрольованому дослідженні, в якому порівнювали дози 8 ОД/кг та 16 ОД/кг в обраній групі верхніх кінцівок із ко= нтрольною групою з низькою дозою 2 ОД/кг. Загалом 210 пацієнтів, які раніше не отриму= вали або отримували ботулінічний токсин, зі спастичністю верхніх кінцівок з церебральним паралічем (оцінка за Модифікованою шкалою Ашворта (MAS) ≥= ;2 в основний цільовій групі м'язів (PTMG)) були включені у дослідження для отримання Диспорт^®.

Після початкового= курсу лікування можна призначити до трьох подальших курсів лікування Диспорт^® в запланованих дозах 8 ОД/кг або 16 ОД/кг, хоча дослідник може прийняти ріш= ення про збільшення або зменшення дози (але не більше 16 ОД/кг).

Загальна доза Диспорту^® вводилася внутрішньом'язово в уражені м'язи верхньої кінцівки, що включали цільову гр= упу м’язів (PTMG) - згиначі ліктів або згиначі зап'ясть, а також інші м'язи верхньої кінцівки в залежності від прояву захворювання. У будь-яке одне міс= це ін’єкції дозволялося вводити не більше 0,5 мл Диспорту^® на м'яз.

Для точного встан= овлення місць ін’єкції рекомендоване застосування методів скерування ін’єкції, наприклад, електроміографії, електростимуляції або ультразвуку. =

Основна змінна ефективності була визначена як середня зміна в порівнянні з вихідним рівнем м’язового тонусу PTMG на тижні 6, що визначали за допомогою Модифікованої ш= кали Ашворта (MAS).

Зміна показників MAS на тижнях 6 і 16 відносно вихідного рівня, PGA та GAS на тиж= нях 6 і 16 - один цикл лікування (популяція ITT)

Диспорт^®

2 ОД/кг

(N=3D69)=

Диспорт^®

8 ОД/кг

(N=3D69)=

Диспорт^®

16 ОД/кг

(N=3D70)=

Середня зміна о= цінки PTMG за шкалою MAS відносно вихідного рівня (метод НК)

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6=

-1,6=

-0,9

-2,0*

-1,2*

-2,3***

-1,5**

Середня зміна тонусу згинача зап’ястя за шкалою MAS відносно вихідного рівня (метод НК) =

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6=

-1,4=

-0,9

-= 1,6

-0,9

-= 1,7

-= 1,1

Середня зміна т= онусу згинача ліктя за шкалою MAS відносно вихідного рівня (метод НК)

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6=

-1,1=

-0,6

-= 1,7**

-0,9*

-= 1,9***

-= 1,1***

Середня зміна т= онусу згинача пальця за шкалою MAS відносно вихідного рівня (метод НК) <= /span>

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6

-0,6=

-0,8

-= 1,5**

-1,1

-= 1,4*

Середня зміна оцінки GAS=

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6

1,8<= /span>

1,8

2= ,0

1,7

2= ,0

1,9

Загальна середня зміна оцінки GAS [a] =

Тиждень 6

Тиждень 1<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk46326892'>6

52.1

<= /p>

52.6

54,2

<= /p>

52.6

53,7

НК =3D Найменший квадрат<= /span>

PTMG: згиначі ліктів або згиначі зап'ясть

Середня зміна з= а шкалою MAS та середньої оцінка лікарів (PGA) базується на зворотному значені, а значення p - на основі дисперсійного аналізу ANCOVA/ANOVA.<= /span>=

*p≤0,05; **p≤0,001; ***p≤<= /span>0,0001 порівняно з по= рівняно з групою дози 2 ОД/кг

{a= ] Чотири найпоширеніші цілі були основними завданнями: «Захоплення», «Захоплення й ут= римання», «Використання кінцівки в якості допомі= жної руки» та «Використання ураженої руки у повсякденній активності».

Спостерігали зменшення спастичності PTMG за шкалою Тардьє. У згиначах ліктя PTMG, кут захоплення (Xv3) PTMG був значущим в обох групах лікування Диспорт^® – 8 ОД/кг та 16 ОД/кг, та в групі лікування Диспорт^® в дозі 16 ОД/кг = на тижні 16 порівняно з групою лікування Диспорт^® в дозі 2 ОД/кг на тижні 6. Порівняно з вихідним значенням, рівень спастичності (Y) зі статистичною значущістю зменшувався у групі лікування Диспорт^® в дозі 16 ОД/кг на тижнях 6 та 16 порівняно з групою лікування Диспорт^{®<=
/sup>
в дозі 2 ОД/кг. У згиначах зап'ястя PTMG, кут захоплення (Xv3) PTMG був
значущим порівняно з вихідними значеннями кута захоплення (Xv3) та рівня
спастичності (Y) в групі лікування Диспорт^® в дозі 16 ОД/кг
порівняно з групою лікування Диспорт^® в дозі 2 ОД/кг на тижні 6,=
але
не в групі лікування Диспорт^® в дозі 8 ОД/кг.}<= /span>

Батьки пацієнтів заповнювали спеціальний модуль стосовно якості життя дитини з церебральним паралічем. Спостерігали статистично достовірне зменшення втоми (р =3D 0,044= 3) на тижні 16 відносно початкового рівня у групі лікування Диспорт^® в дозі 8 ОД/кг та рухомості і рівновазі (р =3D 0,0068) в групі лікування Дисп= орт^® в дозі 16 ОД/кг порівняно з групою лікування Диспорт^® в дозі 2 ОД/кг. Інших статистично значущих покращень за результатами оцінки додатков= их шкал не спостерігали.

У більшості паціє= нтів, пролікованих з Диспорт^®, спостерігали тривалішу відповідь, а саме 28 тижнів (62,3% в групі лікування= Диспорт^® в дозі 8 ОД/кг та 61,4%= в групі лікування Диспорт^® в дозі 16 ОД/кг), хоча більше 24% пацієнтів в обох групах потребували повторн= ого лікування до 34 тижня.

Помірні та виражені глабелярн= і зморшки та латеральні періорбітальні зморшки

Під= час клінічного дослідження ботулінічного токсину типу А для лікування помірних та виражени= х глабелярних зморщок та латеральних періорбітальних зморщок понад 4500 пацієнтів було включено в різні клінічні дослідження та близько = 3800 пацієнтів отримували ботулінічний токсин типу А.

Глабелярні зморшки

У к= лінічних дослідженнях загалом 2032 пацієнти з помірними та вираженими глабелярними з= моршками отримували ботулінічний токсин типу А в рекомендованій дозі 50 ОД. З них 30= 5 пацієнтів отримували ботулінічний токсин типу А в дозі 50 ОД у двох основних подвійно= сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях фази III та 1200 пацієнтів отримували б= отулінічний токсин типу А в дозі 50 ОД повторно у довгостроковому відкритому дослідженн= і фази III із багаторазовим застосуванням препарату. Решта пацієнтів були включені= у допоміжні випробування та дослідження зі встановлення оптимальної дози.

Сер= едній час появи відповіді на лікування становив від 2 до 3 днів після введення, причо= му максимальний ефект спостерігався на 30-й день. В обох базисних плацебо-контрольованих до= слідженнях фази III ін’єкції ботулінічного токсину типу А показали значне зменшення ви= раженості глабелярних зморщок у період до 4 місяців. В одному з двох базисних дослідж= ень цей ефект був значним і після 5 місяців.

Чер= ез 30 днів після ін’єкції оцінка дослідників показала, що 90% (273 з 305) пацієнтів ві= дповіли на лікування (не виявлено або наявні мало виражені глабелярні зморшки при м= аксимальному насупленні) порівняно з 3% (4 з 153) пацієнтів, що отримували плацебо. Чере= з 5 місяців після ін’єкції 17% (32 з 190) пацієнтів, які отримували ботулінічний токсин= типу А, продемонстрували відповідь на лікування порівняно з 1% (1 з 92) пацієнті= в, які отримували плацебо впродовж дослідження. Частка пацієнтів з максимальним на= супленням, які відповіли на лікування через 30 днів за результатами самооцінки, станов= ила 82% (251 з 305) у групі ботулінічного токсину типу A та 6% (9 з 153) у групі пл= ацебо. Частка пацієнтів, які продемонстрували двократне покращення при максимально= му насупленні, становила 77% (79 зі 103) за оцінкою дослідника в одному базисному дослідже= нні фази III.

Пер= ед лікуванням було оцінено підгрупу зі 177 пацієнтів із помірними або вираженими глабеляр= ними зморшками в стані спокою. Оцінка дослідниками цієї популяції через 30 днів = після лікування показала, що 71% (125 з 177) пацієнтів, які отримували лікування = ботулінічним токсином типу A, відповіли на лікування порівняно з 10% (8 з 78) пацієнтів,= які отримували плацебо.

Дов= гострокове відкрите дослідження з багаторазовим застосуванням препарату показало, що п= ри повторних циклах терапії зберігається медіана часу до появи відповіді – 3 дні. Частот= а відповіді на лікування при максимальному насупленні, що визначається дослідником на 3= 0-й день, зберігалася при повторних циклах терапії (від 80 до 91% упродовж 5 циклів).= Частота відповіді в стані спокою упродовж повторних циклів лікування відповідає дан= им, зібраним у дослідженнях з одноразовою дозою: від 56 до 74% пацієнтів, які отримували= лікування ботулінічним токсином типу A, були оцінені дослідниками як пацієнти з відпо= віддю на лікування через 30 днів після застосування лікарського засобу.

Латеральні періорбітальні зморшки=

У к= лінічних подвійно сліпих дослідженнях 308 пацієнтів з помірними та вираженими латера= льними періорбітальними зморшками при максимальній посмішці отримували рекомендова= ну дозу 30 ОД в кожну сторону. При цьому 252 пацієнти були включені у подвійно сліп= е плацебо-контрольоване дослідження фази III, а 56 пацієнтів – у подвійно сліпе дослідження фази II= з підбору оптимальної дози.

У д= ослідженні фази III ін’єкції ботулінічного токсину типу А значно зменшили вираженість = латеральних періорбітальних зморщок в порівнянні з плацебо (р ≤0,001) на 4-му, 8-му та 12-му тижнях (оцінювались дослідниками при максимальній по= смішці). Спостерігалося статистично значуще покращення під час оцінювання проявів ла= теральних періорбітальних зморщок у разі лікування ботулінічним токсином типу А порів= няно з плацебо (p≤0,010) на корист= ь ботулінічного токсину типу А на 4-му, 8-му та 12-му тижнях.

Пер= винну кінцеву точку оцінки ефективності визначали на 4-му тижні після ін’єкції: оцінка до= слідників показала, що 47,2% (119 з 252) пацієнтів відповіли на лікування (не виявлен= о навіть незначних латеральних періорбітальних зморщок при максимальній усмішці) в п= орівнянні з 7,2% (6 з 83) пацієнтів, які отримали плацебо.

При= ретроспективному аналізі 75% пацієнтів (189 з 252), які отримували лікування ботулінічним то= ксином типу А, мали покращення щонайменше на 1 пункт при максимальній посмішці чер= ез 4 тижні після введення лікарського засобу порівняно з 19% (16 з 83) пацієнтів= , які отримували плацебо.

У в= ідкритому дослідженні фази ІІІ брали участь 315 пацієнтів, яким одночасно лікували як= латеральні періорбітальні зморшки, так і глабелярні зморшки. Пацієнтам, яких лікували = ботулінічним токсином типу А у подвійному плацебо-контрольованому досліджені фази ІІІ, п= роводили у середньому 3 сеанси лікування латеральних періорбітальних зморщок. Медіан= а інтервалу між ін’єкціями при латеральних періорбітальних зморшках, що визначалася за = протоколом, становила від 85 до 108 днів. Результати показали, що ефективність підтриму= ється при повторних введеннях упродовж одного року. Рівні задоволеності пацієнтів= , які визначали на 4-му, 16-му та 52-му тижнях після першого введення ботулінічно= го токсину типу А, вказують на те, що 165 з 252 пацієнтів (65,5%) були або дуже задово= лені, або задоволені зовнішнім виглядом їх латеральних періорбітальних зморщок.

На = 16-му тижні, через 4 тижні або після другого введення ботулінічного токсину типу А у гру= пі пацієнтів, рандомізованих до лікування цим лікарським засобом, або після першого засто= сування цього лікарського засобу для пацієнтів, рандомізованих до групи плацебо, кі= лькість тих, хто був задоволений або дуже задоволений лікуванням становила 233 з 26= 2 (89,0%). На 52-му тижні, коли суб’єкти могли отримати до п’яти циклів лікування боту= лінічним токсином типу А (причому один з них був на 48-му тижні), частка дуже задово= лених пацієнтів становила 255 з 288 (84,7%).

У ж= одного пацієнта не виявлено нейтралізуючих антитіл після повторних циклів лікуванн= я ботулінічним токсином типу А впродовж 1 року.

Гіпергідроз пахвових западин

Ефективність та безпеку Диспо= рту^® при лікуванні гіпергідрозу пахвових западин оцінювали у багатоцентровому ра= ндомізованому подвійно сліпому клінічному дослідженні за участю 152 дорослих з гіпергідро= зом пахвових западин, симптоми якого тривали понад рік і для яких стандартна терапія вия= вилася неефективною. Пацієнтам вводили 200 ОД Диспорту^® в одну пахвову = западину, а в іншу – плацебо. Через 2 тижні пацієнти отримали 100 ОД Диспорту^{®
в пахвову западину, в яку раніше вводили плацебо.}<= /p>

У первинній кінцевій точці, т= обто через два тижні після лікування Диспортом^®, ефективність вимірюв= али як PCF (функція пропорційної зміни пітливості за гравіметричним аналізом, мг/х= в) відносно вихідного рівня. Результати представлено у таблиці 7.

Таблиця 7

PCF пітливості через 2 тижн= і після ін’єкції	Д= испорт^® 2= 00 ОД (= N=3D152)	Д= испорт ^® 1= 00 ОД (= N=3D151)	П= лацебо (= N=3D152)
Середнє зменшення (SD)=	-0,814 (0,239) ^*#	-0,769 (0,257)	-0,051 (0,546)
% зменшення	81,4	76,9	5,1
Медіана зменшення [діапазон значень]	-0,900 [-1,000; 0,545]<= /span>	-0,845 [-1,000; 0,835]<= /span>	-0,1 10 [-0,917; 3,079]<= /span>

PCF – функція пропорційної зм= іни; SD – стандартне відхилення; од. – одиниць; vs – порівняно з.

* Двобічний t-критерій Диспорт^® 200 ОД = vs плацебо: p<0,0001.

# Двобічний t-критерій Диспорт^® 200 ОД = vs Диспорт^®100 ОД: p=3D0,0416.

У цьому самому дослідженні показник абсолютної піт= ливості було визначено як другорядну кінцеву точку: при застосуванні Диспорту^®= в дозі 200 ОД показник абсолютної пітливості знизився з 165 ± 112 мг/хв до = 24 ± 27 мг/хв через 2 тижні після ін’єкції, а 86,2% пацієнтів досягли показника = абсолютної пітливості на рівні менше 50 мг/хв. При застосуванні Диспорту^® в= дозі 100 ОД показник абсолютної пітливості знизився зі 143 ± 111 мг/хв до 31 ± 4= 8 мг/хв через 2 тижні після ін’єкції, і 83,4% пацієнтів досягли показника абсолютно= ї пітливості на рівні менше 50 мг/хв. У групі плацебо показник абсолютної пітливості зни= зився зі 173 ± 131 мг/хв до 143 ± 111 мг/хв через 2 тижні після ін’єкції, при цьо= му показник абсолютної пітливості на рівні менше 50 мг/хв спостерігали у 3,9% пацієнтів= .

Ефе= ктивність спостерігалася у період до 48 тижнів. При подальших ін’єкціях під час додат= кового відкритого дослідження відзначалося аналогічне зниження потовиділення, хоча= деякі дані свідчать, що при наступних курсах лікування ефект може тривати довше.<= o:p>

Фармакокінетика.

Дослідження фармакокінетики ботулінічного токси= ну на тваринах проблематичне у зв’язку з його високою токсичністю, низькими дозам= и, що застосовуються, великою молекулярною масою сполуки і труднощами в нанесенні= радіоактивної мітки, щоб викликати достатню питому активність токсину. Дослідження з вико= ристанням токсину з радіоактивною міткою І¹²⁵виявили, що зв’язування з ре= цептором є специфічним і насичуваним, а висока щільність рецепторів токсину сприяє п= ідвищенню токсичності. Вивчення дози і часу затримки реакції у дослідженні на тварина= х показало, що при застосуванні низьких доз час затримки реакції становив 2–3 дні, а пі= к ефекту спостерігали через 5–6 днів після ін’єкції. Тривалість дії, що визначалась = змінами фокусу очей і м’язовим паралічем, коливалась між 2 тижнями і 8 місяцями. Ан= алогічні результати, пов’язані з процесом зв’язування, інтерналізації і змінами в не= рвово-м’язовому синапсі, спостерігаються у людей.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Диспорт^® призначений для симптоматич= ного лікування фокальної спастичності:

- верхніх кінцівок у дорослих;

- нижніх кінцівок у дорослих з ураженням гом= ілковостопного суглоба після перенесеного інсульту або травматичного ушкодження головного = мозку;

- динамічної еквінусної деформації стопи у д= ітей віком від 2 років з церебральним паралічем, терапію проводять в спеціалізов= аних лікувальних закладах.

- верхніх кінцівок у дітей з церебральним парал= ічем віком від 2 років.

Диспорт^® призначений для симптома= тичного лікування у дорослих:

- спастичної кривошиї;

- блефароспазму;

- геміфаціального спазму;<= /p>

- первинного гіпергідрозу п= ахвових западин тяжкого ступеня, який не відповідає на застосування топічних антипе= рспірантних та антигідротичних засобів.

Диспорт^® призначений для тимчасов= ого покращення помірної або вираженої форми:

- глабелярних зморшок (вертикальних зморшок = між бровами) при максимальному насупленні та/або

- латеральних періорбітальних зморшок («гуся= чі лапки») при максимальній посмішці

у дорослих віком до 65 років, коли різка вир= аженість цих зморшок чинить сильний психологічний вплив на пацієнта.

Протипоказання.

Диспорт^® протипоказаний:

- у разі відомої гіперчутли= вості до діючої речовини або до допоміжних речовин лікарського засобу;

- за наявності інфекції у м= ісцях введення лікарського засобу;

- за наявності тяжкої міаст= енії, синдрому Ламберта–Ітона або бічного аміотрофічного склерозу.

Особливі заходи безпеки.

Особливі застережні заходи= при зберіганні.

= Лікарський засіб необхідно зберігати при температурі від 2 до 8 °С у медичному закладі= , де проводяться ін’єкції. Лікарський засіб не повинен зберігатися у пацієнта.

Спеціальні заходи безпеки = при поводженні з невикористаним лікарським засобом та відходами.

= Одразу ж після проведення ін’єкції всі залишки лікарського засобу Диспорт^{®,
що можуть знаходитися у флаконі або шприці, слід інактивувати розведеним ро=
зчином
натрію гіпохлориту (що містить 1% активного хлору).}

= Пролитий Диспорт^® необхідно зібрати за допомогою адсорбуючої серветки, зм= оченої розведеним розчином натрію гіпохлориту.

= Будь-які рештки невикористаного лікарського засобу або допоміжні матеріали, що знахо= дились в контакті з лікарським засобом, потрібно утилізувати відповідно до стандар= тів лікарняної практики.

Взаємодія з іншим= и лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дія ботулінічного токсину може посилюватися при= застосуванні одночасно з лікарськими засобами, що прямо чи опосередковано впливають на н= ервово-м’язову функцію (такими як аміноглікозиди, курареподібні недеполяризуючі інгібітори= , міорелаксанти). Такі лікарські засоби слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отрим= ують лікування ботулінічним токсином, через потенційний ризик виникнення небажан= их ефектів.

Особливості засто= сування.

Повідомлялося про побічні реакції (дивіться роз= діл «Побічні реакції»), спричинені поширенням дії токсину далі від місця введення, що у деяких випадка= х викликали дисфагію, пневмонію та/або значне виснаження, що дуже рідко призводило до с= мерті. У пацієнтів, які отримують терапевтичні дози лікарського засобу, може виник= нути виражена слабкість м’язів. Ризик виникнення таких побічних реакцій може бут= и знижений за рахунок застосування мінімальної ефективної дози та за умови неперевищен= ня максимальних рекомендованих доз.

= Диспорт^® слід застосовувати з обере= жністю та під ретельним медичним наглядом пацієнтам із субклінічними та клінічними= проявами порушення нервово-м’язової передачі (наприклад з тяжкою міастенією). Такі п= ацієнти можуть мати підвищену чутливість до лікарських засобів типу Диспорт^®, що можуть викликати виражену м’язову слабк= ість при введенні в терапевтичних дозах. Пацієнти з супутніми неврологічними пор= ушеннями належать до групи підвищеного ризику виникнення цієї побічної реакції.=

Дорослих пацієнтів, ос= обливо літніх людей, зі спастичністю ніжних кінцівок слід лікувати ботулінічним то= ксином типу А з особливою обережністю, оскільки існує підвищений ризик падіння. У = плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях за участю пацієнтів зі спастичністю нижніх кінцівок = у 6,3% пацієнтів спостерігалися випадки падіння при застосуванні = Диспорту^®в порівнянні з 3,7% пацієнтів групи плацебо.<= /o:p>

Дуже рідко повідомлялося про летальні випадки п= ісля лікування ботулінічним токсином типу А або В, деколи у зв’язку з дисфагією,= пневмопатією (включаючи задишку, дихальну недостатність, зупинку дихання тощо) та/або зн= ачною астенією у пацієнтів. Ризик цих побічних реакцій підвищений у пацієнтів з р= озладами, які призводять до порушень нервово-м’язової передачі, труднощів при ковтанн= і або диханні. Застосовувати цей лікарський засіб таким пацієнтам слід під нагляд= ом спеціаліста і лише у разі, коли очікувана користь від лікування перевищує ризик.

Пацієнтів, у яких раніше виникали труднощі при = ковтанні та диханні, слід лікувати Диспортом^® з особливою обережністю, ос= кільки порушення ковтання чи дихання можуть ускладнюватися за рахунок поширення ді= ї токсину на відповідні м’язи. В рідких випадках виникала аспірація, що є ризиком при= лікуванні пацієнтів з хронічними порушеннями функціонування органів дихання.

Не можна перевищувати рекомендовані дози і част= оту застосування Диспорту^® (дивіться розділ «Спосіб застосування та дози»)= .

Пацієнтів та їх опікунів необхідно попередити п= ро необхідність негайного звернення по медичну допомогу у разі виникнення труднощів при ков= танні, порушень мовлення або функціонування органів дихання.

Диспорт^®не слід застосовувати паціє= нтам, у яких розвинулася стійка контрактура.

Як і у разі внутрішньом’язових ін’єкцій, пацієн= там із подовженим часом кровотечі, інфекцією чи запаленням у пропонованому місці і= н’єкції Диспорт^®слід застосовувати лише за умови нагальної потреби.

Диспорт^®слід застосовувати для ліку= вання лише одного пацієнта під час однієї процедури. Особливих запобіжних заходів= слід вживати при приготуванні та введенні лікарського засобу (дивіться розділ «С= посіб застосування та дози»), при інактивації та утилізації невикористаного приго= тованого розчину (дивіться розділ «Особливі заходи безпеки»).

Повідомлялося про рідкісні випадки утворення ан= титіл до Диспорту^®у пацієнтів, що отримували лікування цим лікарським= засобом. Клінічно наявність нейтралізуючих антитіл можна підозрювати при значному по= гіршенні стану в результаті лікування та/або за потреби постійного збільшення доз.

При лікуванні глабелярних зморшок важливо дослі= дити анатомію обличчя пацієнта перед застосуванням лікарського засобу. Необхідно= звернути увагу на асиметрію обличчя, птоз, надмірний дерматохалазис, рубцювання та б= удь-які зміни внаслідок попередніх хірургічних втручань. Слід проявити обережність,= якщо цільовий м’яз демонструє надмірну слабкість або атрофію.<= /p>

Ін’єкції пацієнтам, у яких = раніше спостерігалися алергічні реакції на лікарські засоби, що містять ботулінічн= ий токсин типу А, слід робити лише після ретельного розгляду цього питання. Слід зваж= ити ризик виникнення алергічної реакції порівняно з користю від лікування.=

Педіатричні паціє= нти

Дітям зі спастичністю, пов’= язаною з церебральним паралічем, Диспорт^® можна застосовувати лише з 2 років. У постмаркетингових звітах дуже рідко повідомлялось про можливе поширення дії токсину у педіатричних пацієнтів, які мали супутні захворюван= ня, переважно у пацієнтів з церебральним паралічем. Зазвичай в таких випадках застосовували дозу, що перевищувала рекомендовану (див. «Побічні реакції»). Були отримані рідкі спонтанні повідомлення про летальні випадки, інколи пов’язані із виникненням аспіраційної пневмонії у дітей з тяжкою формою церебрального паралічу, після застосування ботулінічного токсину, включаючи застосування не за показаннями (наприклад, в ділянці шиї). З особливою обережністю слід застосовувати препарат при лікуванні дітей з тяжкими форма= ми неврологічних порушень, з дисфагією, а також дітей, які нещодавно хворіли на аспіраційну пневмонію або мали захворювання легень. Лікування ослаблених пацієнтів слід проводити лише у разі, коли доведено, що переваги від лікува= ння перевищують ризики.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування комплексу ботулінічний токс= ин типу А-гемаглютинін вагітним жінкам об= межені. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність при застосуванні = високих доз, що чинять токсичну дію на материнсь= кий організм.

Диспорт^® можна застосовувати під час= вагітності тільки у разі, якщо його користь переважає будь-який потенційний ризик для = плода. Лікарський засіб слід обережно призначати вагітним жінкам.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється комплекс ботулінічний = токсин типу А-гемаглютинін в грудне молоко. Виділення комплексу ботулінічний токси= н типу А-гемаглютинін в грудне молоко не досліджувалось на тваринах. Не рекомендов= ано застосувати комплекс ботулінічний токсин типу А-гемаглютинін у період годування груддю.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими меха= нізмами.

Існує потенційний ризик виникнення м’язової сла= бкості або порушень зору, які можуть тимчасово обмежувати здатність керувати транс= портними засобами та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Одиниці Диспорту^® є специфічними саме для цього лікарського засобу та не= можуть порівнюватися з одиницями інших лікарських засобів, що містять ботулінічний= токсин.

Підготовка до введення. Лікування Диспортом^® можуть проводи= ти лише спеціалісти, що пройшли відповідну підготовку.

Спеціальні заходи безпеки при поводженні з неви= користаним лікарським засобом або відходами лікарського засобу, утилізації див. у розд= ілі «Особливі заходи безпеки».

= Відкриту центральну частину гумової пробки флакона потрібно обробити спиртом безпосе= редньо перед проколом. Слід використовувати стерильну голку розміром 23 або 25.

= Кожен флакон призначений лише для одноразового використання.

Для кожного показ= ання для застосування необхідні концентрації є специфічними.

Таблиця 8

Отримана концентрація =

(ОД/мл)

Об’єм розчинника* (мл)

на флакон, що містить 300 О= Д

500

200

100

0,6 мл

1,5 мл

3 мл

* 0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій (без = консервантів)

Отримана концентрація =

(ОД/мл)

Об’єм розчинника* (мл) на флакон, що містить 500 ОД

500 =

200 =

100 =

1 мл=

2,5 мл

5 мл=

* 0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій (без консервантів)=

При спастичності, пов’язаній із церебральним па= ралічем у дітей, дозування визначають в ОД на кг маси тіла, тому для отримання об’є= му, необхідного для ін’єкції, може бути необхідним подальше розведення розчину.<= /span>

Фокальна спастичність у дорослих

Верхні кінцівки

Дозування

Доз= ування впродовж початкового та подальших сеансів лікування має бути адаптовано для= конкретного пацієнта з урахуванням розміру, кількості та розташування залучених м’язів,= ступеня тяжкості спастичності, наявності місцевої м’язової слабкості, реакції паціє= нта на попереднє лікування та/або побічних реакцій при застосуванні Диспорту^®в а= намнезі. Під час клінічних досліджень дози 500 ОД і 1000 ОД були розподілені поміж о= браними м’язами в ході окремого сеансу лікування, як показано нижче.

Заг= алом у кожне окреме місце ін’єкції слід вводити не більш ніж 1 мл лікарського засо= бу.

Заг= альна доза не повинна перевищувати 1000 ОД в ході окремого сеансу лікування.

Таблиця 9

М’язи, в які = здійснюється ін’єкція	Рекомендована доза<= /o:p> Диспорту^®
Flexor carpi radialis (F= CR)	100–200 ОД
Flexor carpi ulnaris (FC= U)	100–200 ОД
Flexor digitorum profund= us (FDP)	100–200 ОД
Flexor digitorum superfi= cialis (FDS)	100–200 ОД
Flexor Pollicis Longus	100–200 ОД
Adductor Pollicis	25–50 ОД
Brachialis	200–400 ОД
Brachioradialis	100–200 ОД
Biceps brachii (BB)=	200–400 ОД
Pronator Teres	100–200 ОД
Triceps Brachii (довга г= олівка)	150–300 ОД
Pectoralis Major	150–300 ОД
Subscapularis=	150–300 ОД
Latissimus Dorsi	150–300 ОД

= Незважаючи на те, що безпосереднє місце ін’єкції може бути визначене за допомогою паль= пації, для визначення місць ін’єкції рекомендується застосування методів для скеру= вання ін’єкції, наприклад електроміографії, електростимуляції або ультразвуку.

= Клінічне покращення може очікуватися через тиждень після ін’єкції та тривати до 20 т= ижнів. Ін’єкції можна повторювати приблизно 1 раз на 12–16 тижнів або за потреби д= ля підтримання ефекту, але не частіше ніж 1 раз на 12 тижнів. Ступінь і картина м’язової с= пастичності на момент повторної ін’єкції можуть потребувати зміни дози Диспорту^{®
та м’язів, у які здійснюється ін’єкція.}

Спа= стичність нижніх кінцівок з ураженням гомілковостопного суглоба

Дозування

Під час клінічних досліджень дози від 1000 ОД до 1500 ОД розподілялися = між окремими м’язами.

Точн= е дозування і кількість місць для ін’єкцій слід підбирати для кожного пацієнта індивіду= ально, залежно від розміру, кількості і розташування залучених у патологічний проц= ес м’язів, тяжкості спастичності і наявності слабкості у м’язі та реакції пацієнта на попереднє лікуванн= я. Однак загальна = доза не повинна перевищувати 1500 ОД.

Загалом у кожне окреме місце ін’єкції слід вводити = не більш ніж 1 мл розчину.

Таблиця 10

М’язи	Рекоменд= ована доза Диспорт^® (ОД)	К= ількість місць для ін’єкцій в одному м’язі
*Первинни= й цільовий м’яз*
Soleus	300–550 ОД	2–4
Gastrocnemius:<= /o:p> Медіальна голівка Латеральна голівка	=
100–450 ОД	1–3
100–450 ОД	1–3
Дистальні м’язи=	=	=
Tibialis posterior	100–250 ОД	1–3
Flexor digitorum longus	50–200 ОД	1–2
Flexor digitorum brevis	50–200 ОД	1–2
Flexor hallucis longus	50–200 ОД	1–2
Flexor hallucis brevis	50–100 ОД	1–2

Під час повторної ін’єкції може виникнути не= обхідність змінити дозу Диспорту^® залежно від ступеня та картини спастичності м’язів, що підлягають ін= ’єкції.

Незважаючи на те, що безпосереднє мі= сце ін’єкції можна визначити за допомогою пальпації, для = визначення місць ін’єкції рекомендується застосування методів для скерування ін’єк= ції, наприклад електроміографії, електростимуляції або ультразвуку.

Повт= орне лікування Диспортом^®=, як правило, можна проводити не частіше ніж через кожні 12–16 тижнів або за потреби, з огляду на повернення клінічних симптомів, але не раніше ніж через 12 тижнів п= ісля попередньої ін’єкції.

Верхні та = нижні кінцівки

У ра= зі необхідності лікування верхн= ьої та нижньої кінцівок протягом одного сеансу терапії дозу Диспорту^®, = що вводиться в кожну кінцівку, потрібно визначати для кожного пацієнта індивідуал= ьно, однак загальна = доза не повинна перевищувати 1500 ОД.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років). Клінічний досвід не виявив відмінностей у реакції пацієнтів літньог= о віку та дорослих пацієнтів молодшого віку. Однак слід здійснювати нагляд за паці= єнтами літнього віку для оцінювання їхньої переносимості Диспорту^® з ог= ляду на більшу частоту супутніх захворювань і лікування іншими лікарськими засоб= ами.

&n= bsp;

Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування фокальної спастичності верхніх та нижніх кінцівок у дорос= лих Диспорт^® відновлюють за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду для отримання розчину,= що містить 100 ОД на 1 мл, 200 ОД на 1 мл або 500 ОД на 1 мл Диспорту^® (див= . таблицю 8). Диспорт^® вводять шляхом внутрішньом’язової ін’єкції у м’язи,= зазначені вище.

Фокальна спастичність у дітей з церебральним паралічем віком від 2 років.

Максимальні загальні дози Диспорту^® на сеанс лікування та мінімальні проміжки часу до повторного сеансу

Кінцівка	Максимальна загальна доза Диспорту® на сеанс лікування	Мінімальний проміжок часу до повторного сеансу<= /p>
Одна нижня кінцівка Обидві нижні кінцівки	15 ОД/кг або 1000 ОД* 30 ОД/кг або 1000 ОД*	Не раніше 12 тижнів
Одна верхня кінцівка Обидві верхні кінцівки	16 ОД/кг або 640 ОД* 21 ОД/кг або 840 ОД*	Не раніше 16 тижнів
Верхні та нижні кінцівки одночасно	30 ОД/кг або 1000 ОД*	Не раніше 12 – 16 тижнів

*залежно від того, яка з доз є меншою

Детальну інформацію щодо дозування та способу застосування при показанні див. нижче.

Динамічна еквінусна деформація стопи, спричинена фокальною спастичністю внаслідок цер= ебрального паралічу, у дітей віком від двох років

Дозування

Дозування впродовж початкового та подальших сеансів лікування має бути = адаптовано для конкретної особи з урахуванням розміру, кількості та розташування залуч= ених м’язів, ступеня тяжкості спастичності, наявності місцевої м’язової слабкост= і, реакції пацієнта на попереднє лікування та/або побічних реакцій при застосуванні ботулінічних токсинівв анамнезі. На початку лікування доцільно застосову= вати нижчу стартову дозу.

Максимальна загальна доза Диспорту^®,застосована= протягом сеансу лікування,не повинна перевищувати 15 ОД/кг при введенні в одну = нижню кінцівку або 30 ОД/кг при введенні в обидві нижні кінцівки. Крім того, загальна доза Диспорту^®протягом одного сеансу лік= уванняне повинна перевищувати 1000 = ОД або 30 ОД/кг залежно від того, яка з цих величин є меншою. За= гальну дозу, що вводять, слід розділити між ураженими спастичними м’язами нижньої(= іх) кінцівки(ок). По можливості, дозу, яку вводять в один м’яз, слі= д розподілити між кількома точками введення.

Загалом у кожне окреме місце ін’єкції потрібно вводити не більш ніж 0,5= мл Диспорту^®. Р= екомендовані дози наведено у таблиці 11.

Таблиця 11

М’язи	Рекомендована доза Диспорту= ^®при введенні в один м’яз однієї ноги (ОД/кг маси тіла)	Кількість місць для ін’єкцій в один м’яз
Gastrocnemius	Від 5 до 15 ОД/кг	До= 4
Soleus	Від 4 до 6 ОД/кг	До= 2
Tibialis posterior	Від 3 до 5 ОД/кг	До= 2
Загальна доза	До 15 ОД/кг

Незважаючи на те, що безпосер= еднє місце ін’єкції може бути визначене за допомогою пальпації, для визначення місць ін’єкції рекомендується застосування методів для скерування ін’єк= ції, наприклад електроміографії, електростимуляції або ультразвуку.

Повторне лікування Диспортом^®слід призначати у разі зменшення ефекту попередньої ін’єкції, але не частіше ніж= 1 раз на 12 тижнів. У клінічному дослідженні більшість = пацієнтів отримували повторний курс лікування через 16–22 тижні, проте у деяких паціє= нтів тривалість відповіді була довшою – 28 тижнів. Залежно від ступеня та картин= и м’язової спастичності на момент повторної ін’єкції може бути потрібна зміна дози Дис= порту^® та м’язів, в які здійснюється ін’єкція.

Клінічного поліпшення = можна очікувати протягом 2 тижнів після ін’єкції.

Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування спастичності у дітей з церебральним паралічем Диспорт^® від= новлюють за допомогою 0,9% розчину натрі= ю хлориду для отримання розчину для внутрішньом’язового введення, як описано вище= (див. також таблицю 8).

Фокальна спастичність верхніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем віком від 2 років.

= Дозування

Дозування впродовж початкового та подальших циклів лікування має бути адаптовано для конкретного пацієнта з урахуванням розміру, кількості та розташування залуч= ених м’язів, ступеня тяжкості спастичності, наявності місцевої м’язової слабкост= і, реакції пацієнта на попереднє лікування та/або побічних реакцій при застосуванні Диспорту^®в анамнезі. Починати лікування доцільно з нижчої стартової доз= и.

Максимальна загальна доза Диспорту^® протягом сеансу лікування не повинна перевищува= ти 16 ОД/кг або 640 ОД загалом при введенні в одну верхню кі= нцівку, залежно від тог= о, яка з цих доз є меншою. При двосторонньому введенні протягом сеансу лікування максимальна загальна доза = не повинна перевищувати 21 ОД/кг або 840 ОД загалом, залежно від того, яка з цих доз є меншою. Загальна доза розподіляється між ураженими спастичними м’язами верхньої(-іх) кінцівки(-ок). Загалом у кожне окреме місце ін’єкції потрібно вводити не більш ніж 0,5 мл Диспорту^®. Рек= омендовані дози наведені у таблиці 12.

Таблиця 12

М'язи	Рекомендована доза Диспорту^®при введ= енні в один м’яз однієї руки (ОД/кг маси тіла)	К= ількість місць для ін’єкцій в одному м’язі
Brachialis	Від 3 до 6 ОД/кг	До= 2
Brachioradialis	Від 1,5 до 3 ОД/кг	1<= o:p>
Biceps brachii	Від 3 до 6 ОД/кг	До= 2
Pronator teres	Від 1 до 2 ОД/кг	1<= o:p>
Pronator quadratus	Від 0,5 до 1 ОД/кг	1<= o:p>
Flexor carpi radialis	Від 2 до 4 ОД/кг	До= 2
Flexor carpi ulnaris	Від 1,5 до 3 ОД/кг	1<= o:p>
Flexor digitorum profundus=	Від 1 до 2 ОД/кг	1<= o:p>
Flexor digitorum superficialis	Від 1,5 до 3 ОД/кг	До= 4
Flexor pollicis brevis/ opponens pollicis	Від 0,5 до 1 ОД/кг	1<= o:p>
Adductor pollicis	Від 0,5 до 1 ОД/кг	1<= o:p>
Pectoralis Major	Від 2,5 до 5 ОД/кг	До= 2
Загальна до= за	До 16 ОД/кг або 640 ОД* = загалом в одну руку (не більше 21 ОД/кг або 840= ОД* = при введенні в обидві руки)

*залежно від того, яка з доз є меншою

Незважаючи на те, що безпосереднє місце ін’єкції можна визначити за допомогою пальпації, для визначення точних місць рекомендується застосування методів скерування ін’єкції, наприклад електроміографії, електростимуляції або ультразвуку.

Повторне лікування Диспортом^®слід призначати у разі зменшення ефекту попередньої ін’єкції, але не раніше ніж через 16 тижнів. У клінічному дослідженні більшість пацієнтів отримували повторний курс лікування через 16–28 тижнів; у деяких пацієнтів тривалість відповіді була довшою – 34 тижні або більше. Залежно від ступеня та картини м’язової спастичності на момент повторної ін’єкції може потребуватися зміна дози Диспорту^® та м’язів, в які здійснюється ін’єкція.

= Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування спастичності верхніх кінцівок у дітей з церебральним паралі= чем Диспорт^® роз= водять 0,9% розчином натрію хлори= ду для подальшого внутрішньом’язового введення, як описано вище (див. також таблицю 8).

Фокальна спастичність верхніх та нижніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем віком від 2 років.

= Дозування

У разі необхіднос= ті лікування одноч= асно верхніх та нижн= іх кінцівок дітям від 2 років, дозу Диспорту^®, що вводиться в кожну кінцівку, потрібно визначати для кожного пацієнта індивідуально відповідно до рекомендацій з дозування, наведених вище. Загальна доза протягом сеансу лікування верхніх та нижніх кінцівок одночасно не повинна перевищувати 30 = ОД/кг або 1000 ОД загал= ом залежно від того, яка з них є меншою.

Повторний сеанс лікування у цьому випадку можливий не раніше ніж через 12 - 16 тижнів після попереднього. Оптимальний час обирається залежно від індивідуальних перебігу захворювання та відповіді на лікування.

Приготування розчину і спосіб застосування=

Для лікування у дітей з церебральним паралічем фокальної спастичнос= ті верхніх та нижніх кінцівок одночасно приготування розчину і спосіб застосув= ання є таким, як описано у розділах щодо фокальної спастичності верхніх кінцівок= та фокальної спастичності нижніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем від= 2 років.

Спастична кривошия

Дозування

Дози лікарського засобу, рекомендовані для ліку= вання кривошиї, застосовують дорослим незалежно від віку за умови, що маса тіла п= ацієнтів у нормі, а м’язи шиї розвинені задовільно. Дозу лікарського засобу можна зм= еншити у разі суттєвого зниження маси тіла пацієнта або для пацієнтів літнього вік= у зі зниженою масою м’язів тіла.

Початкова рекомендована доза для лікування спас= тичної кривошиї становить 500 ОД для одного пацієнта, яку вводять частинами у 2 чи= 3 найактивніших м’язи шиї.

· Для лікування ротаційної кривошиї (rotational torticollis) 500 ОД вводять таким= чином: 350 ОД вводять у ремінний м’яз голови (m. splenius capitis) іпсілатерально до напрямку обертів підборіддя/голови = і 150 ОД – у груднино-ключично-соскоподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus), контралатерально до напрямку обертів.=

· При боковій кривошиї (laterocollis) 500 ОД вводять таким чином: 350 ОД вводять =

іпсілатерально в ремінний м’яз голови (m. splenius capitis) і 150 ОД – іпсі= латерально в груднино-ключично-соскоподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus). У випа= дках, пов’язаних із підняттям плеча, іпсілатеральний трапецієподібний м’яз (m. trapezius) або м’яз, що підіймає = лопатку (m. levator scapulae), можуть т= акож потребувати лікування за наявності видимої гіпертрофії м’язів або за результатами елект= роміографічного (ЕМГ) дослідження. Якщо лікарський засіб потрібно вводити у 3 м’язи, 500 ОД= розподіляються таким чином: 300 ОД вводять у ремінний м’яз голови (m. splenius capitis), 100 ОД – у груднино-ключично-соскоподібний = м’яз (m. sternocleidomastoideus) і 1= 00 ОД – у третій м’яз.

· При задній кривошиї (retrocollis) доза 500 ОД розподіляється таким чином: по 25= 0 ОД вводять у кожний ремінний м’яз голови (m. splenius capitis). Двосторонні ін’єкції в ремінні м’язи можуть підвищит= и ризик виникнення слабкості м’язів шиї.

· = Лікування інших форм кривошиї безпосередньо пов’язане зі знаннями спеціаліста і даним= и ЕМГ, що допомагають виявити і лікувати найактивніші м’язи. ЕМГ слід використовув= ати для діагностики всіх складних форм кривошиї, у разі повторних введень після нев= далих ін’єкцій у неускладнених випадках і у разі введення лікарського засобу у гл= ибокі м’язи чи пацієнтам з надмірною масою тіла, шийні м’язи яких не виявляються = при пальпації.

При наступних введ= еннях дози лікарського засобу можна відкорегувати залежно від клінічного ефекту т= а з урахуванням побічної дії.

Рекомендовано застосовуват= и дози в межах від 250 ОД до 1000 ОД, хоча вищі дози можуть підвищити кількість по= бічних реакцій, зокрема спричинити появу дисфагії.

Максимальна доза не повинна перевищувати 100= 0 ОД.

Поява клінічного ефекту від лікування кривош= иї очікується впродовж 1 тижня після ін’єкції. Ін’єкції можна повторювати приблизно 1 раз= на 16 тижнів або за потреби для підтримання ефекту, але не частіше ніж 1 раз на 1= 2 тижнів.

Діти. Безпека й ефективність зас= тосування Диспорту^® дітям для лікування спастичної кривошиї продемонстровані не були.

Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування спастичної кривошиї у флакон, що = містить Диспорт^®, вводять 0,9% розчину натрію хлориду для того, щоб отри= мати розчин з концентрацією 500 ОД Диспорту^®у 1 мл (див. таблицю 8).=

Диспорт^® вводять внутрішньом’язово з= а схемою, наведеною вище.

Блефароспазм і геміфаціальний спазм

Дозування

У ході клінічного дослідження щодо визначенн= я оптимальної дози Диспорту^® для лікування доброякісного есенціального блефаро= спазму встановлено значну ефективність дози 40 ОД на кожне око. При застосуванні д= ози 80 ОД і 120 ОД на око ефект був більш тривалим. Проте частота місцевих побічни= х реакцій, зокрема птозу, була залежною від дози. Для лікування блефароспазму і геміфа= ціального спазму максимальна доза не повинна перевищувати 120 ОД на кожне око. <= /o:p>

Ін’єкцію 10 ОД (0,05 мл) медіально та 10 ОД = (0,05 мл) латерально слід робити у з’єднання між пресептальною та орбітальною час= тинами у верхні (3 і 4) і нижні точки (5 і 6) кругових м’язів кожного ока (див. ма= л. 1). Для зниження ризику птозу слід уникати ін’єкцій поряд з м’язом, що підіймає= верхню повіку (m. levator palpebrae superi= oris).

Мал. 1

Для ін’єкцій у верхню повіку голку слід спря= мовувати убік від центру, щоб уникнути потрапляння в м’яз, що підіймає повіку. Вище = наведено мал. 1, що допомагає встановити місця для ін’єкцій. Полегшення симптомів сл= ід очікувати впродовж 2–4 днів, максимальний ефект – впродовж 2 тижнів. Ін’єкції слід по= вторювати приблизно 1 раз на 12 тижнів або за потреби для запобігання повторному вини= кненню симптомів, але не раніше ніж через 12 тижнів.

При повторному застосуванні лікарського засо= бу, якщо ефект початкового лікування незначний, дозу на кожне око слід підвищити до = 60 ОД: по 10 ОД (0,05 мл) медіально і по 20 ОД (0,1 мл) латерально – або до 80 ОД:= по 20 ОД (0,1 мл) медіально і по 20 ОД (0,1 мл) латерально – або до 120 ОД: по 20= ОД (0,1 мл) медіально і по 40 ОД (0,2 мл) латерально зверху і знизу кожного ока за = схемою, описаною вище. Можна також проводити додаткові ін’єкції у лобний м’яз над б= ровою (1 і 2, мал. 1), якщо спазми в цих місцях викликають погіршення зору. =

При однобічному блефароспазмі ін’єкції повин= ні обмежуватись ділянкою ураженого ока. Пацієнтів з геміфаціальним спазмом слід лікувати у = такий самий спосіб, що і пацієнтів з однобічним блефароспазмом. Рекомендовані доз= и застосовують дорослим незалежно від віку, включаючи пацієнтів літнього віку.<= /span>

Діти. Безпека й ефективність зас= тосування Диспорту^® дітям для лікування блефароспазму і геміфаціального сп= азму продемонстровані не були.

Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування блефароспазму і геміфаціального с= пазму у флакон, що містить Диспорт^®, вводять 0,9% розчину натрію хлориду для того, щоб отримати розчин з концентрацією 200 ОД = Диспорту^®у 1 мл (див. таблицю 8).

Диспорт^® вводять підшкірно медіально= і латерально у з’єднання між пресептальною та орбітальною частинами у верхні і нижні точ= ки кругових м’язів очей, як описано вище.

Гіпергідроз пахвових западин

Дозування

Рекомендована початкова доза становить 100 ОД н= а кожну пахвову западину. Якщо бажаного ефекту не було досягнуто, доза подальших ін= ’єкцій може становити до 200 ОД на пахвову западину. Максимальна доза не повинна п= еревищувати 200 ОД на одну пахвову западину.

Місце ін’єкції визначають заздалегідь за допомо= гою йодо-крохмального тесту. Обидві пахвові западини слід очистити та продезінфікувати. Потім про= водять внутрішньошкірні ін’єкції в десять точок по 10 ОД у кожну, тобто 100 ОД у к= ожну пахвову западину. Максимальний ефект спостерігається на 2-му тижні після ін= ’єкції. Зазвичай рекомендована доза забезпечує адекватне пригнічення потовиділення,= яке триває приблизно 48 тижнів. Час наступного введення лікарського засобу визн= ачають для кожного пацієнта індивідуально, згідно з клінічною необхідністю. Інтерв= ал між ін’єкціями має становити щонайменше 12 тижнів. Деякі дані свідчать про наяв= ність кумулятивного ефекту багатократних доз, отже, часові рамки застосування лік= арського засобу слід визначати на індивідуальній основі.

Діти. Безпека й ефективність застосування Диспорт= у^® дітям для лікування гіпергідрозу пахвових западин продемонстровані не були.=

Приготування розчину і спосіб застосування

Для лікування гіпергідрозу пахвових западин у ф= лакон, що містить Диспорт^®, вводять 0,9% розчину натрію хлориду для тог= о, щоб отримати розчин з концентрацією 200 ОД Диспорту^®у 1 мл (див. та= блицю 8). Для лікування гіпергідрозу пахвових западин Дис= порт^®вводять внутрішньошкірно, як описано вище.

Помірні та виражені гл= абелярні зморшки та/або латеральні періорбітальні зморшки

Дозування

Інтервал між введенням лікарського засобу залеж= ить від індивідуальної реакції пацієнта на повторне введення. Повторні ін’єкції бот= улінічного токсину типу А не слід проводити частіше ніж кожні 3 місяці.

Очистіть шкіру від будь-якого макіяжу і продезі= нфікуйте шкіру місцевим антисептиком.

Внутрішньом’язові ін’єкції слід робити, використовуючи стерильну голку = розміром 29 або 30.

Рекомендовані точки ін’єкції при глабелярних і латеральних періорбіталь= них зморшках описано нижче.

Мал.2

Точки ін’єкції при глабелярних зморшках

Точки ін’єкції при латеральних періорбітальних зморшках

Глабелярні зморшки=

= Рекомендована доза становить 50 ОД (0,25 мл приготованого розчину) бот= улінічного токсину типу А, яку розподіляють між 5 місцями ін’єкції; п= о 10 ОД (0,05 мл приготованого розчину) вводять внутрішньом’язово під прямим кут= ом до шкіри в кожне з 5 місць: 2 ін’єкції у кожен м’яз, що зморщує брову (m. corrugator) та одну – у м’яз горді= їв (m. procerus) поруч із носолобним к= утом, як показано на мал. 2.

Анатомічні орієнтири легше визначити при огляді= і пальпації, якщо пацієнт максимально насупить брови. Перед ін’єкцією притисніть великим= або вказівним пальцем точку під валиком очної ямки, щоб запобігти крововиливу в= цій ділянці.

Голку під час ін’єкції слід спрямовувати вгору = і медіально. Для запобігання птозу слід уникати ін’єкцій поруч з м’язом, що підіймає вер= хню повіку, особливо в пацієнтів зі складнішими випадками бровно-депресорних синдромів = (m.depressor supercilii). Ін’єкції в = м’яз, що насуплює брову (m. cor= rugator supercilii), слід робити в центральну частину м’яза, прин= аймні на 1 см вище валика очної ямки.

Клінічні дослідження продемонстрували, що ефект= від лікування триває до 4 місяців після ін’єкції. В деяких пацієнтів ефект спос= терігався до 5 місяців (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Латеральні періорбітальні зморшки

Рекомендована доза становить 30 ОД (60 ОД при введенні з обох боків, 0,= 30 мл відновленого розчину) ботулінічного токсину типу А⁼і вводиться внутрішньом’язово в кожну з 3 точок: по 10 ОД (0,05 мл відновлено= го розчину).

Голку під час ін’єкції слід спрямовувати під кутом 20–30° до поверхні шкіри. Всі ін’єкції слід роби= ти в зовнішню частину кругового м’яза ока (m. orb= icularis oculi) і досить далеко від кісткового краю очної ямки (приблизно 1–2 см= ), як показано на мал. 2.

Анатомічні орієнтири легше визначити при огляді і пальпації, якщо паціє= нт максимально посміхнеться. Для запобігання виникненню асиметричної посмішки слід уникати= ін’єкцій в великий і малий виличні м’язи (m. zygomaticus major та m. zygomaticus minor).

Загальна інформація

Якщо лікування виявилось неефективним або якщо = ефект слабшав при повторних ін’єкціях, слід застосувати альтернативні способи лік= ування. За відсутності ефекту після першого введення лікарського засобу можна вжити= таких заходів:

· аналіз причин неефективності,= наприклад ін’єкції не в ті м’язи, неправильна техніка ін’єкції, утворення антитіл, що= нейтралізують токсини;

· перегляд необхідності лікуван= ня ботулінічним токсином типу А.

Клінічні дослідження виявили, що ефект від лікування глабелярних зморшо= к триває до 24 місяців після ін’єкції та до 8 повторюваних циклів лікування, а при л= атеральних періорбітальних зморшках – до 12 місяців і до 5 повторюваних циклів лікуван= ня.

Діти. Безпека й ефективність засто= сування ботулінічного токсину типу А для лікування помірних та виражених глабелярни= х зморшок або латеральних періорбітальних зморшок у осіб віком до 18 років продемонст= ровані не були.

Спосіб застосування

Для лікування помірних= і виражених глабелярних і латеральних періорбітальних зморшок Диспорт^® від= новлюють за допомогою 0,9% розчину натрію хлориду для отримання розчину, що містить = 200 ОД ботулінічного токсину типу А в 1 мл (див. таб= лицю 8).

Диспорт^® вв= одять шляхом внутрішньом’язової ін’єкції, як описано вище.

Діти.<= /span>

Застосування Диспорт^® у дітей зазнач= ено у розділі «Спосіб застосування та дози» відповідно для кож= ного показання, а також у розділі «Осо= бливості застосування».

Диспорт^® призначений для симптоматич= ного лікування верхніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем віком від 2 рок= ів і динамічної еквінусної деформації стопи, спричиненої фокальною спастичністю,= у дітей віком від 2 років з церебральним паралічем (виключно в спеціалізованих ліку= вальних закладах з персоналом, що пройшов відповідну підготовку).=

Передозування.

Застосування великих доз лікарського засобу мож= е викликати дистантний і глибокий нервово-м’язовий параліч. Передозування може призвест= и до підвищення ризику потрапляння нейротоксину у системний кровообіг, що може с= причинити ускладнення, пов’язані з проявами перорального отруєння ботулінічним токсин= ом (наприклад дисфагію і дисфонію). У разі виникнення паралічу дихальних м’язів необхідно= провести штучну вентиляцію легенів. Специфічного антидоту не існує; введення антиток= сину не є ефективним, тому рекомендована загальна підтримуюча терапія. У разі пе= редозування пацієнта слід перевірити на ознаки надмірної м’язової слабкості або параліч= у м’язів. За необхідності слід розпочати симптоматичне лікування. <= /p>
Симптоми передозування можуть виявитися не одра= зу після ін’єкції. У разі випадкової ін’єкції або прийому внутрішньо пацієнта необхі= дно на декілька тижнів залишити під наглядом лікаря у зв’язку з можливою появою си= мптомів надмірної м’язової слабкості або паралічу м’язів.

Побічні реакції.

Повідомлялося про побічні реакції, спричинені п= оширенням дії токсину далі від місця введення (підвищена м’язова слабкість, дисфагія,= аспірація/ аспіраційна пневмонія, м’язово-скелетний біль, м’язово-скелетна ригідність,= в дуже рідкісних випадках – летальний наслідок (дивіться розділ «Особливості засто= сування»)). Також повідомлялося про реакції гіперчутливості у післяреєстраційний період= .

Частота виникнення побічних реакцій під час пла= цебо-контрольованих досліджень при однократному застосуванні препарату встановлена за такими кр= итеріями: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, &l= t;1/100), рідко (>1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000); частота невід= ома.

У пацієнтів, що проходили лікування за різними = показаннями, включаючи блефароспазм, геміфаціальний спазм, кривошию і спастичність внасл= ідок церебрального паралічу або інсульту/ травматичного ушкодження головного моз= ку, гіпергідроз пахвових западин, спостерігались нижчезазначені небажані реакції.

= Клас систем органів=

= Частота

= Побічна реакція =

З боку нервової системи<= /p>

Рідко

Невралгічна аміотрофія

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто

Свербіж

Рідко

Висип на шкірі

Загальні розлади та порушення в місці введ= ення

Часто

Астенія, втома, грипоподібне захворювання,= реакції в місці введення (біль, утворення синців, свербіж, набряк)

Частота специфічних поб= ічних реакцій за кожним показанням

Зареєстровано побічні реакції, пов’язані з і= ндивідуальними показаннями.

Фокальна спастичність в= ерхніх кінцівок <= b>у дорослих

= Клас систем органів=

= Частота

= Побічна реакція=

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто

Дисфагія*

З боку скелетно-м’язової системи і сполучн= ої тканини

Часто

М’язова слабкість, скелетно-м’язовий біль,= біль у кінцівках

*Частоту виникнення дисфагії визначали на пі= дставі об’єднаних даних відкритих досліджень. Дисфагія не спостерігалася під час п= одвійно сліпих досліджень застосування препарату для лікування спастичності верхніх= кінцівок у дорослих.

Фокальна спастичність н= ижніх кінцівок у дорослих

= Клас систем органів=

= Частота

= Побічна реакція=

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто

Дисфагія

З боку скелетно-м’язової системи і сполучн= ої тканини

Часто

М’язова слабкість, міалгія

Загальні розлади та порушення в місці введ= ення

Часто

Астенія, втома, грипоподібне захворювання,= реакції в місці введення (біль, утворення синців, висип, свербіж)

Травми, отруєння та ускладнення, викликані= проведенням процедур

Часто

Падіння

Динамічна еквінусна деф= ормація стопи, спричинена фокальною спастичністю внаслідок церебрального паралічу, = у дітей віком від двох років

= Клас систем органів=

= Частота

= Побічна реакція=

Порушення з боку скелетно-м’язової системи= і сполучної тканини

Часто

Міалгія, м’язова слабкість

Порушення з боку нирок та сечовивідних шля= хів

Часто

Нетримання сечі

Загальні розлади та порушення в місці введ= ення

Часто

Грипоподібне захворювання, реакції в місці= введення (біль, почервоніння, утворення синців тощо), порушення ходи, втома

Нечасто

Астенія

Травми, отруєння та ускладнення, викликані= проведенням процедур

Часто

Падіння

Фокальна спастичність верхніх кінцівок у дітей з церебральним паралічем віком від 2 років

К= лас систем органів

Ч= астота

П= обічна реакція на препарат

З боку скелетно-м’язової і сполучної тканин

Часто

Слабкість м’язів, біль у кінцівці

Нечасто

Міальгія

Загальні розлади і порушення в місці введення препарату

Часто

Грипоподібний синдром, астенія, втома, утвор= ення синців у місці ін’єкції

Нечасто

Екзема у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкц= ії, висип у місці ін’єкції, набряк місця ін’єкції

З боку шкіри і підшкірних тканин

Часто

Шкірні висипи

Спастична кривошия=

= Клас систем органів=

= Частота

= Побічна реакція=

З боку нервової системи<= /p>

Часто

Головний біль, запаморочення, парез мімічн= ої мускулатури

З боку органів зору

Часто

Нечіткий зір, зниження гостроти зору<= /o:p>

Нечасто

Диплопія, птоз

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Часто

Дисфонія, задишка

Рідко

Аспірація

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто

Дисфагія, сухість у роті

Нечасто

Нудота

З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини

Дуже часто

М’язова слабкість

Часто

Біль у шиї, м’язово-скелетний біль, міалгія, біль у кінцівках, м’язово-скелетн= а ригідність

Нечасто

М’язова атрофія, порушення функціонування щелепи

Виникнення дисфагії залежить від дози і найчастіше спосте= рігається після ін’єкції в груднино-ключично-соскоп= одібний = м’яз.= Необхідно дотримуватися дієти до зникнення симптомів. Зазвичай ці побічні реакції зни= кають у період від двох до чотирьох тижнів.

=

Блефароспазм та геміфаці= альний спазм

Клас систем органів

Частота

Побічна реакція=

З боку нервової системи

Часто

Парез мімічної мускулатури=

Нечасто

Параліч VII черепного нерва<= o:p>

З боку органів зору<= /span>

Дуже часто

Птоз

Часто

Диплопія, сухість очей, підвищена сльозотеча

Рідко

Офтальмоплегія

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часто

Набряк повіки

Рідко

Заворіт повіки

Побічні ефекти можуть виникати у зв’язку з глибокими або = неправильно проведеними ін’єкціями Диспорту^®, що тимчасово паралізують суміж= ні групи м’язів.

Гіпергідроз пахвових зап= адин

Клас систем органів

Частота

Побічна реакція=

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Часто

Компенсаторне потовиділення

Помірні та виражені глабелярні зморшки

Клас систем органів

Частота

Побічна реакція

З боку нервової системи

Дуже часто

Головний біль

Часто

Тимчасовий парез обличчя (внаслідок тимчасового парезу м'язів обличчя= в проксимальних ділянках ін’єкцій, переважно характеризує гострий парез)

Нечасто

Запаморочення

З боку органів зору

Часто

Астенопія, птоз повіки, наб= ряк повіки, підвищене сльозовиділення, сухість очей, м’язові судоми (смикання м’язів навколо очей)

Нечасто

Порушення зору, нечіткість зору, диплопія

Рідко

Порушення очних рухів

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто

Свербіж, висип

Рідко

Кропив’янка

Загальні порушення та реакції в місці введення

Дуже часто

Реакції в місці ін’єкції (п= очервоніння, набряк, подразнення, висип, свербіж, парестезія, біль, дискомфорт, жагучи= й біль і утворення синців)

З боку імунної системи

Нечасто

Гіперчутливість

Помірні та виражені латеральні періорбітальні зморшки

Клас систем органів<= o:p>

Частота

Побічна реакція=

З боку нервової системи

Часто

Головний біль, тимчасовий парез обличчя (внаслідок тимчасового парезу м’язів обличчя= в проксимальних ділянках ін’єкцій)

З боку органів зору

Часто

Рідко

Птоз повіки, набряк повіки<= /p>
Сухість очей

Загальні порушення та реакції в місці введення

Часто

Реакції на місці ін’єкції (= наприклад, гематома, набряк, свербіж)

Післяреєстраційний період

Клас систем органів<= o:p>

Частота

Побічна реакція=

З боку імунної системи

Невідома

Гіперчутливість

З боку нервової системи

Невідома

Гіпоастезія

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реа= кції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу здійснювати постійний мон= іторинг співвідношення користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівник= ів охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через= національну систему повідомлень.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Порошок (невідкритий флакон)

Зберігати в оригінальній уп= аковці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному дл= я дітей місці. Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного= на упаковці.

Приготований розчин

Хімічну та фізичну стабільність під час заст= осування було продемонстровано протягом 24 годин при температурі від 2 до 8 <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>°С.

З мікробіологічної точки зору, якщо спосіб п= риготування розчину не виключає ризику мікробного забруднення, лікарський засіб слід за= стосувати негайно. Якщо лікарський засіб не використано негайно, за термін придатност= і впродовж використання та умови його зберігання до використання відповідальність несе= користувач.

Упаковка.

300 ОД:
Порошок для розчину для ін’= єкцій у скляному флаконі місткістю 3 мл, закупореному гумовою пробкою, обжимною алю= мінієвою кришкою і закритому захисною кришкою «flip-top»; 1 флакон з порошком у ка= ртонній коробці.

500 ОД:

Порошок для розчину для ін’єкцій у скляному флаконі місткістю 3 мл, закупореному гумовою пробкою, обжимною алюмінієвою кришкою і закритому захисною кришкою «flip-top»; 1 флакон з порошком у картонній коробці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник.

ІПСЕН БІОФАРМ ЛІМІТЕД/ IPSEN BIOPHARM LIMITED.

Місцезнаходження виробни= ка та його адреса місця провадження діяльності.

ЕШ РОУД РЕКСХЕМ ІНДАСТРІАЛ ЕСТЕЙТ РЕКСХЕМ LL13 9UF, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ= /

ASH ROAD WREXHAM INDUSTRIAL ESTATE WREXHAM LL13 9UF, UNITED KINGDOM= .

Заявник.

ІПСЕН ФАРМА/ IPSEN PHARMA.

=

Місцезнаходження заявник= а.

65, набережна Жорж Горс-92100 Булонь Бійанкур, Франція/ 65, quai Georges Gorse-92100 Boulogne Billancourt, France.

= Клас систем органів=	= Частота	= Побічна реакція =
З боку нервової системи<= /p>	Рідко	Невралгічна аміотрофія
З боку шкіри та підшкірних тканин	Нечасто	Свербіж
Рідко	Висип на шкірі
Загальні розлади та порушення в місці введ= ення	Часто	Астенія, втома, грипоподібне захворювання,= реакції в місці введення (біль, утворення синців, свербіж, набряк)

= Клас систем органів=	= Частота	= Побічна реакція=
З боку шлунково-кишкового тракту	Нечасто	Дисфагія*
З боку скелетно-м’язової системи і сполучн= ої тканини	Часто	М’язова слабкість, скелетно-м’язовий біль,= біль у кінцівках

К= лас систем органів	Ч= астота	П= обічна реакція на препарат
З боку скелетно-м’язової і сполучної тканин	Часто	Слабкість м’язів, біль у кінцівці
Нечасто	Міальгія
Загальні розлади і порушення в місці введення препарату	Часто	Грипоподібний синдром, астенія, втома, утвор= ення синців у місці ін’єкції
Нечасто	Екзема у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкц= ії, висип у місці ін’єкції, набряк місця ін’єкції
З боку шкіри і підшкірних тканин	Часто	Шкірні висипи

Клас систем органів	Частота	Побічна реакція=
З боку нервової системи	Часто	Парез мімічної мускулатури=
Нечасто	Параліч VII черепного нерва<= o:p>
З боку органів зору<= /span>	Дуже часто	Птоз
Часто	Диплопія, сухість очей, підвищена сльозотеча
Рідко	Офтальмоплегія
З боку шкіри та підшкірних тканин	Часто	Набряк повіки
Рідко	Заворіт повіки

Клас систем органів	Частота	Побічна реакція
З боку нервової системи	Дуже часто	Головний біль
Часто	Тимчасовий парез обличчя (внаслідок тимчасового парезу м'язів обличчя= в проксимальних ділянках ін’єкцій, переважно характеризує гострий парез)
Нечасто	Запаморочення
З боку органів зору	Часто	Астенопія, птоз повіки, наб= ряк повіки, підвищене сльозовиділення, сухість очей, м’язові судоми (смикання м’язів навколо очей)
Нечасто	Порушення зору, нечіткість зору, диплопія
Рідко	Порушення очних рухів
З боку шкіри та підшкірних тканин	Нечасто	Свербіж, висип
Рідко	Кропив’янка
Загальні порушення та реакції в місці введення	Дуже часто	Реакції в місці ін’єкції (п= очервоніння, набряк, подразнення, висип, свербіж, парестезія, біль, дискомфорт, жагучи= й біль і утворення синців)
З боку імунної системи	Нечасто	Гіперчутливість

Клас систем органів<= o:p>	Частота	Побічна реакція=
З боку нервової системи	Часто	Головний біль, тимчасовий парез обличчя (внаслідок тимчасового парезу м’язів обличчя= в проксимальних ділянках ін’єкцій)
З боку органів зору	Часто Рідко	Птоз повіки, набряк повіки<= /p> Сухість очей
Загальні порушення та реакції в місці введення	Часто	Реакції на місці ін’єкції (= наприклад, гематома, набряк, свербіж)