для медичного застосування лікарського засобу

КЕРАВОРТ

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>(KERAWORT)

Склад:

діюча речовина: іміквімод= ;

1 саше (25= 0 мг крему) містить іміквімоду 12,5 мг;

допоміжні речовини: сорбітанстеарат, кислота ізостеаринова, спирт цетиловий, спирт стеариловий, парафін білий м’який, полісорбат 60, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), гліцерин, камедь ксантанова, спирт бензиловий, вода очищена.

Лікарська форма. Крем.=

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий м’який крем.

Фармакотера= певтична група.

Хіміотерапе= втичні засоби для місцевого застосування. Противірусні засоби. Іміквімод.

Код АТХ D06B B10.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодина= міка.

Іміквімод – модифікатор імунної відповіді. Дослідження насиченого зв’язування дають змогу припус= тити наявність на мембранах імуноцитів рецепторів білка, який реагує на іміквімо= д. Іміквімод не має прямої антивірусної активності. На експериментальних модел= ях на тваринах іміквімод проявляє ефективність проти вірусних інфекцій і діє як протипухлинний агент, головним чином індукуючи синтез α-інтерферону та інших цитокінів. Індукція синтезу α-інтерферону та інших цитокінів після нанесення крему= на тканини, уражені гострокінцевими кондиломами, була також продемонстрована п= ід час клінічних досліджень.

Підвищення системного рівня = α-інтерферону та інших цитокінів після місцевого нанес= ення іміквімоду було продемонстровано у ході фармакокінетичних досліджень.<= /o:p>

Зовнішні генітальні кондиломи

Клінічна ефективність

Результати трьох основних досліджень ефективності III= фази показали, що лікування іміквімодом протягом шістнадцяти тижнів було значно ефективнішим, ніж лікув= ання плацебо, що визначали за повним видаленням оброблених кондилом.<= /span>

У 119 пацієнток, які отримували лікування іміквімодом, сукупне повне видалення становило 60 % порівняно з 2= 0 % у 105 пацієнток, які отримували лікування кремовою основою (95 % ДІ для різниці частоти випадків: 20 % до 61 %, р < 0,001). У пацієнтів, які отримували іміквімо= д та досягли повного видалення кондилом, середній час до видалення становив 8 тижнів.

У 157 пацієнтів-чоловіків, які отримували лікування іміквімодом, сукупне повне видалення становило 23 % порівняно з 5 % у 161 пацієнтів, що отримували кремову основу (95 % ДІ для різниці частоти випадк= ів: 3 % до 36 %, р < 0,001). У пацієнтів, які отримували іміквімод та досягли повного видалення кондилом, середній час до видалення становив 12 тижнів.

Поверхнева базаліома

Клінічна ефективність

Ефективність застосування іміквімоду 5 разів на тиждень протягом 6 тижнів вивчали у двох подвійно сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях. Цільові пухлини були гістологічно підтверджені єдин= ими первинними поверхневими базаліомами з мінімальним розміром 0,5 см^{2 та
максимальним діаметром 2 см. Пухлини, розташовані в межах 1 см від очей, но=
са,
рота, вух або лінії волосся, виключалися.}

У об’єднаному аналізі цих двох досліджень гістологічний кліренс відзначався у 82 % (152/185) пацієнтів. За клінічною оцінкою, кліре= нс, що оцінювали за складеною кінцевою точкою, відзначався у 75 % (139/185) пацієнтів. Ці результати були статистично значущими (p < 0,001) порівнян= о з відповідними показниками у групі застосування плацебо: 3 % (6/179) та 2 % (3/179) відповідно. Спостерігався суттєвий зв’язок між інтенсивністю місцев= их шкірних реакцій (наприклад еритеми), виявленими під час лікування, та повним видаленням базаліоми.

Дані, отримані за п’ять років тривалого відкритого неконтрольованого дослідження, показують, що у 77,9 % [95 % ДІ (71,9%, 83,8= %)] всіх суб’єктів, які спочатку отримували лікування, спостерігалося клінічне зникнення ознак та цей стан зберігався протягом 60 місяців.

Актинічий кератоз (АК)

Клінічна ефективність

Ефективність застосування іміквімоду 3 рази на тиждень протягом одного або двох курсів по 4 тижні кожний, розділених періодом відсутності лікування тривалістю 4 тижні, вивчали у двох подвійно сліпих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях.

У пацієнтів спостерігалися клінічно типові, видимі, дискретні, негіперкератотичні, негіпертрофічні ураження АК на лисіючій шкірі голови або на обличчі в межах суміжних 2 зон обробки лікування по 25 см2. Лікували 4-8 уражень АК. Повна швидкість видалення (іміквімод мінус плацебо) для комбінованих досліджень становила 46,1 % (ДІ 39,0 %, 53,1 %).

Однорічні дані двох комбінованих обсерваційних досліджень вказують на частоту рецидивів у 27 % (35/128 пацієнтів) тих пацієнтів, у як= их зникли клінічні ознаки після одного або двох курсів лікування.

Частота рецидивів для окремих уражень становила 5,6 % (41/737). Відповідні показники рецидивів для кремової основи складали 47 % (8/17 пацієнтів) та 7,5 % (6/80 уражень).

У двох відкритих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з актинічним кератозом порівнювали довготривалі ефекти іміквімоду та диклофенаку для місцевого застосування що= до ризику прогресування в плоскоклітинну карциному (ПКК) in situ або інвазивну ПКК. Препарати призначали згідно з офіційними рекомендаціями. Якщо оброблена ділянка АК не очищувалася від уражень повністю, можна було розпоч= ати додаткові цикли лікування. Спостереження за всіма пацієнтами проводили до виходу з дослідження або до 3 років після рандомізації. Результати отримано= з метааналізу двох досліджень.

Загалом у ці дослідження було включено 482 пацієнти, з н= их 481 пацієнт отримав дослідне лікування: 243 пацієнтів лікували іміквімод= ом, а 238 пацієнтів – диклофенаком для місцевого застосування. Оброблена ділянк= а АК локалізувалася на облисілій шкірі голови або на обличчі з суміжною ділянкою площею приблизно 40 см², в обох групах лікування медіана кількості клінічно типових уражень АК становила 7 на початковому рівні. Наявний кліні= чний досвід 90 пацієнтів, які отримали 3 або більше циклів лікування іміквімодом= , 80 пацієнтів отримали 5 і більше курсів лікування іміквімодом протягом 3-річно= го періоду дослідження.

Що стосується первинної кінцевої точки (гістологічне прогресування), то загалом у 13 з 242 пацієнтів (5,4 %) групи іміквімоду та= у 26 з 237 пацієнтів (11,0 %) групи диклофенаку було виявлено гістологічне прогресування до ПКК in situ або до інвазивної ПКК протягом 3 років; різниця становила -5,6 % (95 % довірчий інтервал [ДІ]: від -10,7 % до -0,7 = %). При цьому у 4 з 242 пацієнтів (1,7 %) групи іміквімоду та 7 з 237 пацієнтів (3,0 %) групи диклофенаку було виявлено гістологічне прогресування до інвазивної ПКК протягом 3-річного періоду.

Загалом у 126 з 242 пацієнтів, яких лікували іміквімодом (52,1 %), та у 84 з 237 пацієнтів, яких лікували диклофенаком для місцевого застосування (35,4 %), виявлено повне клінічне очищення обробленої ділянки = АК на 20 тижні (тобто приблизно через 8 тижнів після закінчення початкового ци= клу лікування); різниця становила 16,6 % (95 % ДІ: 7,7-25,1 %). У цій групі пацієнтів з повним клінічним очищенням обробленої ділянки АК оцінювали реци= диви АК. У цих дослідженнях вважалося рецидивом, якщо у пацієнта спостерігалося принаймні одне вогнище ураження АК на повністю очищеній ділянці, відповідно= до чого повторне ураження могло бути ураженням, яке виникло в тому ж місці, що= і раніше вилікуване ураження, або вперше виявленим ураженням у будь-якому міс= ці обробленої ділянки АК. Ризик рецидиву АК в обробленій ділянці (як визначено вище) становив 39,7 % (50 із 126 пацієнтів) у групі лікування іміквімодом порівняно з 50,0 % (42 з 84 пацієнтів) у групі лікування диклофенаком для місцевого застосування до 12 місяця (різниця становила -10,3 % [95 % ДІ: від -23,6 % до 3,3 %]); та 66,7 % (84 з 126 пацієнтів) у групі лікування іміквімодом і 73,8 % (62 із 84 пацієнтів) у групі лікування диклофенаком для місцевого застосування до 36 місяця (різниця становила -7,1 % [95 % ДІ: від -19,0 % до 5,7 %]). Імовірність знову повністю одужати у пацієнта з рецидив= ом АК (як визначено вище) на повністю очищеній ділянці становила приблизно 80 % після додаткового циклу лікування іміквімодом порівняно з імовірністю прибл= изно 50 % при повторному лікуванні диклофенаком для місцевого застосування.=

Діти

Зареєстровані показання, генітальні кондиломи, актинічний кератоз та поверхнева базаліома, як правило, не спостерігаються у дітей та = не вивчалися.

Крем з іміквімодом оцінювали у чотирьох подвійно сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей віком від 2 до 15 років із контагіозним молюском (іміквімод n =3D 576, плацебо n =3D 313).

Ці дослідження не змогли довести ефективність іміквімоду= в будь-якій з перевірених схем лікування (3 рази / тиждень протягом ≤ 16 тижнів та 7 разів / тиждень протягом ≤ 8 тижнів).

Фармакокінетика.

Зовнішні генітальні кондиломи, поверхнева базаліома та актинічний кератоз

При місцевому застосуванні менше 0,9 % однієї дози мічен= ого іміквімоду поглиналося через шкіру у людей. Невелика кількість крему, яка всмоктувалась у систему загального кровообігу, швидко виводилася через сечо= ву систему і кишечник в середньому у співвідношенні 3 : 1. Після одноразо= вого або багаторазового місцевого застосування рівні (> 5 нг/мл) препарату в сироватці крові кількісно не визначалися.

Системний вплив (черезшкірне проникнення) розраховувався= за відновленням вуглецю-14 [¹⁴C] з іміквімоду в сечі та фекаліях.

Мінімальна системна абсорбція крему іміквімоду 5 % через шкіру 58 пацієнтів з актинічним кератозом спостерігалася при застосуванні 3 рази на тиждень протягом 16 тижнів. Ступінь черезшкірної абсорбції між перш= ою та останньою дозами цього дослідження суттєво не змінювався. Пік концентрації діючої речовини у сироватці крові на кінець 16 тижня досягався= між 9 і 12 годинами після початку прийому і становило 0,1, 0,2 і 1,6 нг/мл при нанесенні на шкіру обличчя (12,5 мг, 1 саше разового використання), голови = (25 мг, 2 саше) та кистей рук (75 мг, 6 саше) відповідно. Площа поверхні застосування не контролювалася в групах нанесення на шкіру голови та кистей рук/ рук. Пропорційність дози не спостерігалася. Очевидний період напіввиведення приблизно в 10 разів перевищував 2-годинний період напіввиведення, виявлений після підшкірного введення в попередньому дослідженні, що передбачає тривале утримання лікарського засобу в шкірі. Ви= ведення з сечею у цих пацієнтів становило менше 0,6 % від дози, яку наносили на 16 тижні.

Діти

Фармакокінетичні властивості іміквімоду після одноразово= го та багаторазового застосування були досліджені в педіатричній популяції із захворюванням на контагіозний молюск (КМ). Дані системної експозиції показа= ли, що ступінь абсорбції іміквімоду після застосування на шкіру у дітей віком 6= -12 років з КМ була низькою і порівнянною з такою у здорових дорослих та доросл= их з актинічним кератозом або поверхневою базаліомою. У молодших пацієнтів віком= 2-5 років абсорбція на основі значень C_max була вищою порівняно з дорослими.

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Препарат показаний для місцевого лікування:

-&nb= sp; зовнішніх генітальних та періанальних гострокінцевих кондилом (condylomata acuminata);

-&nb= sp; невеликих за розміром поверхн= евих базальноклітинних карцином (пБКК);

-&nb= sp; клінічно типових, без ознак гіперкератозу або гіпертрофії, актинічних кератозів (АК), розташованих на ш= кірі обличчя або волосистій частині голови у пацієнтів з нормально функціонуючою іму= нною системою у випадка= х, коли ефективність та/або прийнятність кріотерапії є обмеженими з огляду на розмір або кількість вогнищ ураження, а інші методи місцевого лікування протипоказані або менш доцільні.

Протипоказа= ння.

Гіперчутливість до іміквімоду= або до будь-яких інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.=

Жодних досліджень взаємодії не проводилося, у т. ч. взаємодії з імуносупресивними препаратами. Взаємодія із препаратами системної дії обмежуватиметься мінімальним всмоктуванням кремів на основі іміквімоду через шкіру.

З урахуванням імуностимулюючих властивостей, крем, який містить іміквімод, сл= ід застосовувати з обережністю пацієнтам, які застосовуют= ь імуносупресори (див. розділ «Особливості застосування»).<= /span>

&nb= sp;

Особливості застосування.

Особливості застосування для всіх показань.

Слід уника= ти контакту зі слизовою оболонкою очей, губ і носа.

Іміквімод = може загострювати запальні процеси на шкірі.

Крем слід обережно застосовувати пацієнтам з аутоімунними захворюваннями, пацієнтам, = які перенесли трансплантацію органів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськи= ми засобами та інші види взаємодій»).

Необхідно розглядати співвідношення користі лікування іміквімодом для цих пацієнтів з= можливим погіршенням їхнього аутоімунного захворювання та ризиком, пов'язаним з можливістю відторгнення органу, або реакції трансплантат проти господаря.

Лікування кремом не рекомендується у випадку, якщо шкіра не загоїлася після попереднь= ого медикаментозного або хірургічного лікування. Нанесення крему на уражену шкі= ру може підвищити системне всмоктування іміквімоду, що підвищить ризик виникне= ння побічних реакцій (див. розділи «Побічні реакції», «Передозування»).

Не рекомендується використання оклюзійної пов’язки. <= /p>

У поодинок= их випадках може спостерігатися гостра реакція запалення, в тому числі мокнуття або ерозія, після декількох нанесень крему з іміквімодом. Місцеві гострі реакції запалення можуть супроводжувати або навіть передувати системним озн= акам і симптомам, що нагадують грип, у тому числі нездужанню, гарячці, нудоті, б= олю у м’язах та ознобу. Слід розглянути питання припинення застосування.

Іміквімод = слід обережно застосовувати пацієнтам з пониженим гематологічним резервом (див. розділ «Побічні реакції»).

Зовнішні генітальні кондиломи= .

Існує обмежений досвід використання крему з іміквімодом для лікування чоловіків з кондиломами, що знаходяться під крайньою плоттю. У базі даних щодо безпеки застосування чоловікам, яким не проводилося обрізання та які застосовували = крем з іміквімодом тричі на тиждень та щоденно проводили гігієну крайньої плоті, зазначено менше 100 пацієнтів. В інших дослідженнях, в яких пацієнти не дотримувалися гігієни крайньої плоті, зареєстровано два випадки тяжкого фім= озу та один випадок стриктури, що стало причиною обрізання.

Лікування чоловіків з кондиломами на ділянці крайньої плоті можливе тільки за умови проведення щоденних гігієнічних процедур. Ранніми ознаками стриктури можуть бути місцеві шкірні реакції (наприклад ерозія, виразка, набряк, ущільнення)= або утруднення при зсовуванні крайньої плоті. При появі таких симптомів лікуван= ня слід негайно припинити.

Не рекомендується лікування уретральних, інтравагінальних, цервікальних, ректа= льних або інтраанальних кондилом. Лікування тканин з відкритими виразками або ран= ами до їх цілковитого загоєння не призначається.

Місцеві шк= ірні реакції, такі як почервоніння, ерозія, екскоріація, лущення та набряки, є поширеними. Також повідомлялося про інші місцеві реакції, такі як ущільненн= я, виразка, струп та везикули. У зв’язку з цим, якщо шкірна реакція стає нестерпною, ділянку нанесення крему потрібно промити теплою водою з милом. Лікування кремом можна поновити після послаблення шкірних реакцій. Ризик виникнення місцевих шкі= рних реакцій тяжкого ступеня може збільшуватися при застосуванні іміквімоду у до= зах, що перевищують рекомендовані (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). О= днак у поодиноких випадках у пацієнтів, які застосовували іміквімод згідно з інструкцією, спостерігалися тяжкі місцеві реакції, які потребували лікування та/або ставали причиною тимчасової недієздатності. Якщо такі реакції спостерігалися в уретральному каналі, у деяких жінок виникли труднощі з сечовипусканням, що іноді потребувало екстреної катетеризації та лікування ураженої ділянки.

Немає клінічних даних щодо нанесення крему одразу після лікування генітальних і періанальних кондилом іншими лікарськими засобами.=

Крем з іміквімодом потрібно змити перед статевим актом. Він може зменшити ефект презервативів і вагінальних діафрагм, тому їх одночасне використання з крем= ом на основі іміквімоду не рекомендується. Необхідно використовувати інші засо= би контрацепції.

Пацієнтам з ослабленим імунітетом повторне лікування кремом не рекомендується.

Хоча обмеж= ені дані свідчать про збільшення частоти випадків зменшення кондилом у ВІЛ-позитивних пацієнтів при лікуванні кондилом, у ВІЛ-позитивних пацієнтів застосування крему було не завжди ефективним.

Поверхневі базаліоми.

При лікува= нні базаліоми крем слід наносити не ближче ніж на 1 см від межі росту волосся, = краю очей, рота або носа.

Під час лікування і до повного одужання уражена шкіра значно відрізняється від здорової. Місцеві шкірні реакції є нормальними, але гострота цих реакцій зазвичай знижується під час лікування, і вони зникають після припинення лікування.

Існує залежність між швидкістю одужання і проявом місцевих шкірних реакцій (напри= клад еритеми). Ці місцеві шкірні реакції можуть бути пов’язані зі стимуляцією місцевої імунної реакції. Можна зробити перерву в лікуванні на декілька дні= в через дискомфортні відчуття у пацієнта або тяжкі місцеві шкірні реакції. Лікування можна відновити після послаблення шкірних реакцій.=

Клінічний результат лікування можна оцінити після відновлення обробленої шкіри прибли= зно через 12 тижнів після закінчення лікування.

Відсутні клінічні дані щодо застосування крему пацієнтами з ослабленим імунітетом.

Відсутні клінічні дані щодо використання крему пацієнтами з рецидивуючи= ми та раніше лікованими базаліомами, тому терапія у даної категорії пацієнтів = не рекомендується.

Дані відкритого клінічного дослідження показали, що великі пухлини (>7,25 см<= sup>2) менш сприйнятливі до лікування іміквімодом.

Ділянку поверхні шкіри, що піддається лікуванню, слід захищати від впливу ультрафіолетового опромінення.

Актинічний кератоз.

Якщо ураже= ння є клінічно атиповими для актинічного кератозу або наявна підозра на злоякіс= не новоутворення, слід провести біопсію для визначення відповідного лікування.=

При лікува= нні актинічного кератозу крем не слід наносити на повіки, на внутрішню поверхню носа або вух, або на червону кайму губів.

Кількість даних щодо застосування крему на інших ділянках, ніж шкіра обличчя або голо= ви, обмежена. Дані щодо лікування кератозу у пахвових ділянках і на кистях рук = не підтверджують ефективність препарату, тому таке лікування не рекомендоване.=

Іміквімод = не рекомендується для лікування актинічних уражень з вираженим гіперкератозом = або гіпертрофією, які спостерігаються при роговій кератомі.

Під час лікування і до повного одужання уражена шкіра значно відрізняється від здорової. Місцеві шкірні реакції є нормальним явищем, але гострота цих реак= цій, як правило, знижується під час лікування, і вони зникають після припинення лікування кремом. Існує залежність між швидкістю одужання і проявом місцевих шкірних реакцій (наприклад еритеми). Ці місцеві реакції можуть бути пов’яза= ні зі стимуляцією місцевої імунної реакції. Можна зробити перерву в лікуванні = на декілька днів у зв’язку з дискомфортним відчуттям у пацієнта або тяжкими місцевими реакціями шкіри. Лікування можна поновити після послаблення шкірн= их реакцій.

Кожен пері= од лікування не повинен перевищувати 4 тижні, незважаючи на пропущені дози або періоди відпочинку.

Клінічний результат лікування можна оцінити після відновлення шкіри приблизно через 4= – 8 тижнів після закінчення лікування.

Клінічні д= ані щодо застосування крему пацієнтами з ослабленим імунітетом відсутні.

Інформація щодо повторної обробки вогнищ ураження актинічним кератозом, які очистилися після одного або двох курсів лікування, а згодом знову з’явилися, наведена у розділах «Спосіб застосування та дози» і «Фармакодинаміка».

Дані відкритого клінічного дослідження свідчать про те, що у суб’єктів із більш = ніж 8 АК ураженнями спостерігалося зниження частоти випадків повного очищення ш= кіри порівняно з пацієнтами, які мають менше 8 уражень.=

Ділянки шк= іри, які підлягають лікуванню, необхідно захищати від ультрафіолетового опроміне= ння.

Допоміжні речовини метилпарабен (Е 218) та пропілпарабен (Е 216) можуть спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені). Спирт цетиловий та спирт стеарилов= ий можуть спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Клінічних даних про застосування іміквімоду вагітним не існує. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.

Слід з обережністю призначати іміквімод вагітним жінкам. <= span style=3D'mso-bookmark:bookmark3'>Крем Кераворт можна застосовувати під час вагітності, тільки якщо очікувана користь перевищує ризик для плода.=

Годування груддю. Оскільки після одноразового та багаторазового місцевого застосування іміквімоду в сироватці крові не виявляється кількісно визначених рівнів (> 5 нг/мл), не можна дати конкретних рекомендацій щодо застосування препарату жінкам, які годують гру= ддю.<= /o:p>

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Крем Кераворт не впливає або впливає незначною мірою на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози<= /span>.

Частоту і тривалість застосування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.<= o:p>

Зовнішні генітальні кондиломи= у дорослих.

Крем з іміквімодом необхідно наносити тричі на тиждень (наприклад у понеділок, сер= еду і п’ятницю або у вівторок, четвер і суботу) перед сном і залишати на шкірі протягом 6 – 10 годин. Лікування кремом з іміквімодом необхідно продовжуват= и до зникнення видимих генітальних і періанальних кондилом, але не більше 16 тиж= нів при кожній появі кондилом.

Крем слід наносити тонким шаром і втирати в чисту поверхню уражених кондиломами ділян= ок до повного всмоктування. Крем слід наносити тільки на уражені ділянки та уникати внутрі= шніх поверхонь. Протягом = 6 – 10 годин після нанесення крему на шкіру слід уникати прийому душу або ванни. П= ісля закінчення вказаного терміну крем потрібно змити теплою водою з милом. Нанесення надмірної кількості крему або більш тривалого контакту зі шкірою = може спричинити реакцію в місці нанесення (див. розділи «Особливості застосуванн= я», «Побічні реакції», «Передозування»). Крему з одного саше вистачає для нанес= ення на ділянку шкіри з кондиломами 20 см². Не можна повторно використовувати крем із відкритого раніше пакетика. До і після нанесення кр= ему необхідно вимити руки теплою водою з милом.

Чоловіки, я= кі не проходили обряд обрізання, під час лікування кондилом під крайньою плоттю повинні зсовувати крайню плоть і мити ділянку під нею щоденно (див. розділи «Особливості застосування»).

Поверхнева базаліома у доросл= их.

Наносити кр= ем з іміквімодом підряд 5 днів на тиждень протягом 6 тижнів (наприклад з понеділ= ка по п’ятницю) перед сном і залишати на шкірі приблизно на 8 годин.

Перед застосуванням крему з іміквімодом необхідно вимити уражені ділянки з милом і дати їм висохнути. Достатню кількість крему наносити на всю уражену поверхн= ю, включаючи здорову шкіру на 1 сантиметр від краю пухлини. Крем слід втирати в ураж= ену ділянку до повного всмоктування. Крем необхідно наносити перед сном, він повинен залишатися на шкірі протягом 8 годин. У цей час слід уникати прийому душу або ванни. Після закінчення вказаного терміну крем необхідно змити теп= лою водою з милом.

Не можна повторно використовувати крем із відкритого раніше саше. До і після нанесен= ня крему необхідно вимити руки теплою водою з милом.<= /p>

Реакцію обробленої пухлини на крем слід оцінити через 12 тижнів після закінчення лікування. Якщо оброблена пухлина не має достатньої реакції, необхідно застосувати інше лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Якщо місцева шкірна реакція на крем спричиняє посилений дискомфорт пацієнту або якщо відбувається інфікування обробленої поверхні, необхідно перервати лікування= на декілька днів (див. розділ «Особливості застосування»). В останньому випадку слід вжити інших відповідних заходів.

Актинічний кератоз у дорослих= .

Лікування призначає і контролює лікар. Крем з іміквімодом необхідно наносити тричі на тиждень (наприклад, у понеділок, середу і п’ятницю або у вівторок, четвер і суботу) перед сном протягом 4 тижнів і залишати на шкірі протягом 8 годин. Достатню кількість крему слід наносити на всю уражену поверхню. Через 4 тиж= ні після припинення лікування слід оцінити наявність актинічного кератозу. Якщо залишаються будь-які прояви, лікування необхідно продовжити ще на 4 тижні.<= o:p>

Максимальна= рекомендована доза – одне саше.

Якщо спостерігається місцева гостра реакція запалення (див. розділ «Особливості застосування») або якщо відбувається інфікування обробленої поверхні, лікув= ання слід припинити. В останньому випадку слід вжити відповідних заходів. Кожний період лікування не повинен перевищувати 4 тижнів через пропуски доз або відпочинок.

Якщо під час подальшого обстеження приблизно через 8 тижнів після останнього 4-тижневого курсу лікування не виявляється повного очищення обробленої ділянки, можна розглянути доцільність додаткового 4-тижневого курсу лікування препаратом Кераворт.

Якщо уражен= ня не мають достатньої реакції на лікування при подальшому огляді через 4 – 8 тижнів після другого періоду лікування, слід застосувати інше лікування.

Вогнища ураження актинічним кератозом, які очистилися після одного або двох курсів лікування та згодом знову з’явилися, можна повторно обробити кремом Кераворт протягом одного або двох додаткових курсів після перерви у лікуванні не мен= ше 12 тижнів (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Перед нанесенням крему слід вимити уражені ділянки з милом і дати їм висохнути. Достатню кількість крему нанести на всю уражену поверхню. Крем слід втирати= в уражену ділянку до повного всмоктування. Крем слід наносити перед сном, він повинен залишатися на шкірі протягом приблизно 8 годин. У цей час слід уник= ати прийому душу або ванни. Після закінчення вказаного терміну крем необхідно з= мити теплою водою з милом.

Інформація = щодо всіх показань.=

Якщо доза пропущена, пацієнт повинен нанести крем, як тільки він згадає про це, а пот= ім необхідно продовжити лікування за звичайним графіком. Однак слід пам’ятати = про те, що крем можна наносити не більше одного разу на добу.=

Діти.<= /o:p>

Застосуван= ня педіатричним пацієнтам не рекомендовано. Немає даних щодо застосування іміквімоду дітям і підліткам за затвердженими показаннями.

Кераворт не слід застосовувати дітям з контагіозним молюском у зв’язку з недостатньою ефективністю для цього показання (див. розділ «Фармакодинаміка»).=

Передозуван= ня.

При місцевому нанесенні препа= рату загальне передозування малоймовірне у зв’язку з низьким всмоктуванням препа= рату шкірою. Дослідження на тваринах показало, що летальна доза при місцевому застосуванні становить більш ніж 5 г/кг. Постійне передозування при місцево= му застосуванні крему може спричинити тяжкі місцеві шкірні реакції.

При випадковому вживанні всередину дози іміквімоду 200 мг, що відповідає вмісту приблизно 16 саше, можуть спостерігатися нудота, блювання, головний біль, міалгія і гарячка. Найбільш серйозним з клінічної точки зору побічним ефектом прийому всередину декількох доз по 200 мг є артеріальна гіпотензія, яка зникала після перорал= ьної або внутрішньовенної інфузійної терапії.

Побічні реакції.

Загальний опис.

Зовнішні генітальні кондиломи=

В основних дослідженнях застосування 3 рази на тиждень побічними реакціями, про які повідомлялося найчастіше та які, як вважали, ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням кремом на основі іміквімоду, були реакції в місці нанесення крему для лікув= ання кондиломи (33,7 % пацієнтів, які отримували лікування іміквімодом). Повідомлялося також про деякі системні побічні реакції, включаючи головний = біль (3,7 %), грипоподібні симптоми (1,1 %) та міалгію (1,5 %).

Побічні реакції, про які повідомлялося в плацебо-контрольованих та відкритих клінічних дослідженнях = за участю 2292 пацієнтів, які отримували крем на основі іміквімоду, представле= но далі. Вважається, що ці побічні реакції як мінімум мають можливий причинно-наслідковий зв’язок з лікуванням іміквімодом.

Поверхнева базаліома

У дослідженнях застосування препарату 5 разів на тиждень у 58 % пацієнтів спостерігалася щонайменше одна побічна реакція. Найчастішими побічними реакціями, зареєстрованими в х= оді клінічних досліджень, які ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням кремо= м на основі іміквімоду, були реакції в місці нанесення крему з частотою 28,1 %. Пацієнти, які застосовували крем на основі іміквімоду, повідомляли про деякі системні побічні реакції, включаючи біль у спині (1,1 %) та грипоподібні симптоми (0,5 %).

Побічні реакції, зареєстрован= і в плацебо-контрольованому клінічному досліджені III фази щодо поверхневої базаліоми, в якому брали участь 185 пацієнтів, що застосовували крем на осн= ові іміквімоду, представлено нижче. Вважається, що ці побічні реакції як мінімум мають можливий причинно-наслідковий зв’язок з лікуванням іміквімодом.<= /o:p>

Актинічний кератоз=

В основних дослідженнях застосування препарату 3 рази на тиждень протягом 2 курсів по 4 тижні кожни= й 56 % пацієнтів, що застосовували іміквімод, повідомили про щонайменше одну поб= ічну реакцію. Найчастішими побічними реакціями, зареєстрованими в ході клінічних досліджень, які ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням кремом на основі іміквімоду, були реакції в місці застосування (22 % пацієнтів, які отримува= ли лікування іміквімодом). Пацієнти, які отримували лікування, повідомляли про= деякі системні побічні реакції, включаючи міалгію (2 %).=

Побічні реакції, зареєстрован= і в плацебо-контрольованому клінічному дослідженні фази ІІІ щодо актинічного кератозу за участю 252 пацієнтів, які застосовували крем на основі іміквімо= ду, представлено нижче. Вважається, що ці побічні реакції щонайменше мають можл= ивий причинно-наслідковий зв’язок з лікуванням іміквімодом.

Побічні реакції за частотою визначають як: дуже поширені (≥1/10), поширені (від ≥1/100 до <1/10) і непоширені (від ≥1/1000 до <1/100).

Зовнішні генітальні кондиломи. При застосуванні крему 3 рази на тиждень найчастішими небажаними реакціями були реакції на ділянці нанесення крему, а саме – еритема, ерозія, лущення і наб= ряк. Також спостерігалися деякі системні небажані реакції, зокрема головний біль, грипоподібні симптоми і біль у м’язах.

Відстрочені шкірні реакції, головним чином еритема, спостерігалися і на неуражених ділянках, які могли контактувати з кремом іміквімодом. Більша частина цих реакцій зникала протя= гом 2 тижнів після закінчення лікування. Однак у деяких випадках ці реакції були тяжкими і ставали причиною дизурії у жінок.

Інфекції та інвазії.

Поширені: схильність до бактеріальних інфекцій.

Непоширені: простий герпес, генітальний кандидоз, вагініт, бактеріальна інфекція, мікоз, інфекції верхн= іх дихальних шляхів, вульвіт.

З боку крові та лімфатичної системи<= /span>. Непоширені: лімфаденопатія.=

З боку обмі= ну речовин. Непоширені: анорексія.

З боку псих= іки. Непоширені: безсоння, депрес= ія.

З боку нерв= ової системи. Поширені: головний біль.

Непоширені: парестезії, запаморочення, гемікранія, сонливість.

З боку орга= нів слуху та рівноваги. Непоширені: шум у вухах.

З боку суди= н. Непоширені: гіперемія.<= /o:p>

З боку респіраторної системи. Непоширені: фарингіт, риніт.

З боку трав= ної системи. Поширені: нудота.

Непоширені: блювання, біль у животі, діарея, болісні позиви до дефекації, порушення у ділянці прямої киш= ки.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини.

Непоширені: свербіж, дерматит, фолікуліт, еритематозне висипання, екзема, посилена пітливість, кропив’янка= .

З боку м’яз= ової та сполучної тканини.

Поширені: біль у м’язах.=

Непоширені: біль у суглобах, спині.

З боку ниро= к та сечовидільної системи. Непоширені: дизурія.

З боку стат= евої системи.

Непоширені: біль у ділянці статевих органів у чоловіків, пенільні порушення, диспареунія, еректильна дисфункція, випадіння матки та піхви, вагінальний біль, атрофічний вагініт, порушення у ділянці вульви.

Загальні реакції. Дуже пошир= ені: свербіж і біль у ділянці нанесення.

Поширені: печіння і подразнен= ня у ділянці нанесення, втомленість.

Непоширені: гіпертермія, грипоподібні симптоми, біль, астенія, відчуття дискомфорту, озноб.

Поверхневі базаліоми. При застосуванні крему 5 разів на тиждень були реакції на місці нанесення крему= , а саме: еритема, ерозія, тяжка форма утворення струпів та лущення. Також у пацієнтів спостерігалися деякі системні небажані реакції, в тому числі біль= у спині і грипоподібні симптоми.

Інфекції та інвазії.

Поширені: схильність до бактеріальних інфекцій, акне.

З боку лімфатичної системи.

Поширені: лімфаденопатія.

З боку псих= іки. Непоширені: дратівливість.

З боку трав= ної системи. Непоширені: нудота, сухість у роті.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини. Непоширені: дерматит.

З боку м’яз= ової та сполучної тканини. Поширені: = біль у спині.

Загальні реакції. Дуже пошир= ені: свербіж у ділянці нанесення.

Поширені: печіння, подразненн= я і біль у ділянці застосування, еритема, кровоточивість ділянки нанесення, утворення папул на ділянці нанесення, парестезія ділянки нанесення, висипан= ня на ділянці нанесення.

Непоширені: грипоподібні симптоми, виділення на ділянці нанесення, запалення, опухання та набряк на ділянці застосування, утворення струпів, набряки, руйнування ділянки нанесе= ння, утворення пухирців, загальмованість.

Актинічний кератоз.

Інфекції та інвазії.

Непоширені: схильність до бактеріальних інфекцій, акне, грип, риніт.

З боку кров= і та лімфатичної системи. Непоширен= і: лімфаденопатія.

З боку обмі= ну речовин. Поширені: анорексія.

З боку псих= іки. Непоширені: депресія.

З боку нерв= ової системи. Поширені: головний біль.

З боку орга= нів зору. Непоширені: набряки повік, запалення кон’юнктиви.

З боку респіраторної системи. Непоширені: біль у горлі, закладеність носа.

З боку трав= ної системи. Поширені: нудота.

Непоширені: діарея.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини.

Непоширені: еритема, актинічн= ий кератоз, набряки обличчя, виразки на шкірі.

З боку м’яз= ової та сполучної тканини. Поширені: = біль у м’язах, суглобах.

Непоширені: біль у кінцівках.=

Загальні реакції. Дуже пошир= ені: свербіж ділянки нанесення.

Поширені: підвищена втомленіс= ть, печіння, подразнення і біль у ділянці застосування, еритема, реакція на міс= ці нанесення.

Непоширені: кровоточивість ділянки нанесення, утворення папул, парестезія, гіпертермія, астенія, озноб, дерматит, виділення на ділянці нанесення, гіперестезія ділянки нанесення, набряк, утворення струпів та рубців, опухання і утворення виразок на місці нанесення, утворення пухирців, відчуття жару в місці нанесення, відчуття дискомфорту, запалення.

Побічні реакції, що часто виникають.

Зовнішні генітальні кандиломи=

У плацебо-контрольованих дослідженнях оцінювали клінічні ознаки, встановлені протоколом (шкірні реакції). Результати такого оцінювання вказують на те, що місцеві шкірні реакції, включаючи еритему (61 %), ерозію (30 %), екскоріацію/лущення/ утво= рення лусок (23 %) та набряки (14 %), були поширеними в цих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях застосування крему на основі іміквімоду тричі на тиж= день (див. розділ «Особливості застосування»). Місцеві шкірні реакції, такі як еритема, ймовірно, є продовженням фармакологічних ефектів кремів на основі іміквімоду.

В плацебо-контрольованих дослідженнях також повідомлялося про відкладені місцеві шкірні реакції, переважно еритеми (44 %). Ці реакції відбувалися в місцях, в яких не має кондилом і на які, можливо, потрапив крем на основі іміквімоду.<= /span>

Більшість шкірних реакцій були легкого або помірного ступеня тяжкості та зникали протягом 2 тижнів після припинення лікування. Однак у деяких випадках ці реакції були тяжкими, вима= гали лікування та/або ставали причиною інвалідизації. У дуже рідкісних випадках тяжкі реакції в уретральному проході призводять до дизурії у жінок (див. ро= зділ «Особливості застосування»).

Поверхнева базаліома

У плацебо-контрольованих дослідженнях оцінювали клінічні ознаки, встановлені протоколом (шкірні реакції). Результати такого оцінювання вказують на те, що тяжка еритема (31= %), тяжкі ерозії (13 %) та сильне лущення та утворення сухої кірки (19 %) були = дуже поширеними в цих дослідженнях крему на основі іміквімоду, який застосовувал= и 5 разів на тиждень. Місцеві шкірні реакції, такі як еритема, ймовірно, є продовженням фармакологічного ефекту крему на основі іміквімоду.=

Під час лікування іміквімодом спостерігалися шкірні інфекції. Незважаючи на відсутність серйозних наслідк= ів, завжди слід враховувати можливість появи інфекції у тріщинках на шкірі.

Актинічний кератоз=

У клінічних дослідженнях застосування крему на основі іміквімоду 3 рази на тиждень протягом 4 або 8 тижнів найпоширенішими реакціями в місці нанесення були свербіж (14 %) та п= ечіння на цільовій ділянці шкіри (5 %).

Дуже часто спостерігалися тяж= ка еритема (24 %) та сильне лущення й утворення сухої кірки (20 %). Місцеві шк= ірні реакції, такі як еритема, ймовірно, є продовженням фармакологічного ефекту крему на основі іміквімоду. Див. інформацію про періоди відсутності лікуван= ня у розділах «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування».

Побічні реакції, застосовні до всіх показань

Отримано повідомлення про локалізовану гіпопігментацію та гіперпігментацію після застосування крему на основі іміквімоду. Інформація щодо подальшого спостереження свідчить про те= , що у деяких пацієнтів ці зміни кольору шкіри можуть бути постійними. Під час подальшого спостереження за 162 пацієнтами через п’ять років після лікування поверхневої базаліоми гіпопігментація легкого ступеня тяжкості спостерігала= ся у 37 % пацієнтів, а гіпопігментація помірного ступеня тяжкості спостерігалася= у 6 % пацієнтів. У 56 % пацієнтів гіпопігментації не спостерігалася; випадків гіперпігментації не зареєстровано.

У клінічних дослідженнях використання іміквімоду для лікування актинічного кератозу було виявлено 0,= 4 % (5/1214) випадків алопеції у місці застосування або навколо нього. Отримано повідомлення про підозру на алопецію, яка виникає під час лікування поверхн= евої базаліоми та зовнішніх поверхневих кондилом під час післяреєстраційного зас= тосування.

У клінічних дослідженнях спостерігалося зниження рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, абсолютних нейтрофілів і тромбоцитів. Таке зниження не вважається клінічно значущими у пацієнтів із нормальним гематологічним резервом. Пацієнти зі зниженим гематологічним резервом не брали участі в клінічних дослідженнях.

Під час післяреєстраційного застосування повідомлялося про випадки зниження гематологічних показників, = що потребують клінічного втручання. Під час післяреєстраційного застосування повідомлялося про підвищення печінкових ферментів.=

Були отримані поодинокі повідомлення про загострення аутоімунних захворювань.

В ході клінічних досліджень повідомлялося про рідкісні випадки дерматологічних реакцій на лікарський за= сіб на віддалених ділянках шкіри, включаючи мультиформну еритему. Серйозні шкір= ні реакції, про які повідомлялося під час післяреєстраційного застосування, включають мультиформну еритему, синдром Стівенса – Джонсона та шкірний черв= оний вовчак.

Діти

Іміквімод досліджувався в контрольованих клінічних дослідженнях за участю дітей (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакодинаміка»). Доказів системних реакцій не бу= ло. Після застосування іміквімоду частота реакцій в місці застосування була більшою, ніж після застосування плацебо, проте частота та інтенсивність цих реакцій не відрізняються від таких у дорослих після застосування за зареєстрованими показаннями. Не було доказів серйозної побічної реакції, спричиненої іміквімодом, у дітей.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає з= могу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням https//aisf.dec.gov.ua.=

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не = вище 25 °С. Не заморожувати.=

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 250 мг крему в саше. По 12= або 24 саше у картонній корбці.

Категорія відпуску.

За рецептом= .

Виробник.

Гленмарк Фармасьютикалз Лтд./Glenmark Pharmaceuticals Ltd.

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Ділянка № С-7, промислова зо= на Колваль, Колваль, Бардез, Гоа – 403 513, Індія /

Plot № S-7, Colvale Industrial Es= tate, Colvale, Bardez, Goa – 403 513, India.

<= /p>