ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

(INOSINE PRANOBEX)

<= o:p>

Склад:

діюча речовина: інозину пранобекс;

1 мл сиропу містить інози= ну пранобексу 50 мг;

допоміжні речовини: цукор кондитерський; метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); кислота лимонна, моногідрат; натрію гідроксид; арома= тизатор банановий; вода очищена.

Лікарська форма. С= ироп.

Основні фізико-хімічні властивості:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'> сироп від безбарвного до жовтуватого кольору, з банановим запахом і ледь гірким смаком.

Фармакотерапевтична група. = Протиінфекційні засоби для системного застосування. Противірусні засоби для системного заст= осування. Противірусні засоби прямої дії.

Інші противірусні= засоби. Інозин пранобекс.

Код АТХ J05A X05.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.<= /span>

Лікарський засіб ІНОЗИН ПРАНОБЕКС містить метізопринол (інозину пранобекс), що є синтетичною похідною пурину і має імуномодулюючу і противірусну дію, яка виникає в резу= льтаті вираженої стимуляції імунної відповіді хазяїна in vivo.

У клінічних дослідженнях було показано, що інозину пранобекс усуває = дефіцит або дисфункцію клітинного імунітету шляхом індукції відповідей Th1-типу, що призводить до дозрівання і диференціювання Т-лімфоцитів і потенціювання лімфопроліферативної відповіді у мітогенних або антигеноактивних клітинах. Крім того, було доведено, що препарат регулює механізми цитотоксичност= і Т-лімфоцитів і NK-клітин, функціонування супресорних лімфоцитів CD8+ і допоміжних лімфоцитів CD4+, а також підвищує рівень IgG і маркерів поверхневого комплементу. У дослідженн= ях in vitro інозину пранобекс підсилю= є продукування цитокінів IL-1 і IL-2, одночасно збільшуючи експресію рецептора IL-2. У дослідженнях in = vivo значно збільшувалася секреція ендогенного гамма-інтерферону (IFN-γ) і зменшувалася секреція IL-4. Також було показано, що препарат підсилює хемотаксис і фагоцитоз нейтрофілів, моноцитів і макрофагів.

У дослідженнях in vivo виявлено, що іноз= ину пранобекс активує знижений синтез матричної РНК= (mRNK) білків лімфоцитів і ефективність процесу трансл= яції з одночасним гальмуванням синтезу вірусної РНК. Можливі механізми цього впливу такі (їхня роль потребує подальшого підтвердження):

включення зв’язаної з інозином оротової кислоти в по= лірибосоми;

інгібування приєднання поліад= енілової кислоти до вірусної матричної РНК;

реструктуризація м= езотеліальних білкових комплексів, що беруть участь у відправці сигналу через специф= ічний T-клітинний рецептор (TcR) у лімфоцитарних внутрішньомембранних частках (IMP), що май= же втричі збільшує їхню щільність.

Інозину пранобекс пригнічу= є цГМФ-фосфодіестеразу in vitro тільки у високих концентраціях; цей е= фект не проявляється при концентраціях лікарського засобу, які забезпечують імунофармакологічну активність <= i>in vivo.

Фармакокінетика.=

Всмоктування. При пероральному прийомі = інозину пранобекс швидко та повністю всмоктується (X= 05; 90 %) зі шлунково-кишкового тракту в кров. Аналогічно 94‒100 % дози його компонентів, DIP (N, N-диметиламіно-2-пропанол) і ПАБК (параамінобензойна кислота), виявлялися в сечі після перорального введення у макак-резусів.

Розподіл. У дослідженнях на мавпах після введення мічено= го радіоізотопами інозину пра= нобексу матеріал виявляли в таких органах (в порядку зниження специфічної активност= і): нирки, легені, печінка, серце, селезінка, яєчка, підшлункова залоза, мозок = та скелетні м’язи.

Метаболізм. При пероральному застосуванні 1 г міченого радіоізотопами інозину пранобексу у людей концен= трації DIP та ПАБК в плазмі становили 3,7 мкг/мл (2 го= дини) та 9,4 мкг/мл (1 година) відповідно.=

У процесі досліджень до= зової переносимості встановлено, що пікове післядозове підвищення концентрації сечової кислоти як індикатора метаболізму метізопринолу має нелінійний характер і може варіюват= и у межах ± 10 % протягом 1‒3 годин.

Виведення. Добова екскреція із сечею ПАБК та її основного метаболіту в умовах рівноважного стану при дозуванні 4 г/добу становила приблизно 85 % від прийнятої дози. 95 % радіоактивного DIP виявляли в = сечі у вигляді незміненої речовини та метаболіту N‑оксиду. Період напіввиведення DIP становить 3,5 години, ПАБК — 50 хвилин. Основними метаболітами інозину прано= бексу в організмі людини є N-оксид для DIP та орто-ацилглюку= ронід для ПАБК. Оскільки молекула інозину метаболізується шляхом біодеград= ації пурину до сечової кислоти, експерименти з інозину пранобексом, міченим радіоактивним ізотопом, у людей є неінформативними. У тварин до 70 % введеного інозину пранобексу може виводитися із сечею у вигляді сечової кислоти після перорального застосування таблетованої форми, а решта — у вигляді звичайних метаболітів — кса= нтину та гіпоксантину.

Біодоступність. Ви= значення в сечі, за умов рівноважного стану, ПАБК та її метаболіту ст= ановило > 90 % очікуваних значень розчину. Визначення D= IP та його метаболіту становило ≥ 76 %. Плазмові значення AUC DIP б= ули ≥ 88 %, ПАБК — ≥ 77 %. =

Клінічні характеристики.

Показання.

= Лікарський засіб І= НОЗИН ПРАНОБЕКС показаний для лікування зниженого або нефункціонального клітинного імунітету та для лікування клінічної симптоматики при таких захворюваннях:=

первинні та вторинні в= ірусні респіраторні інфекції;

·&nb= sp; вірусні інфекції, спричинені вірусом простого герпесу типу 1 і 2, вірусом вітряної віспи (VZV), цитомегаловірусом (CMV)= , вірусом Епштейна — Барр (EBV);

· = генітальні кондиломи = (= condyloma acuminata) — зовнішні уражен= ня (за винятком меатальної та періанальної локалізації) — як монотерапія або як допоміжний= засіб до звичайного місцевого або хірургічного лікування;

· = інфекції слизових оболонок, субклінічні вульвовагінальні інфекції або інфекції, викликані ВПЛ (вірус папіломи людини), пов’язані з ендоцервіксом;

· = вірусний гепатит;

· = кір зі складним перебігом або з ускладненнями;<= o:p>

· = підгострий склерозивний паненцефаліт (SSPE).

Протипоказання.

Лікарський засіб не слід застосовувати:

пацієнтам, у= яких виявлено підвищену чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
пацієнтам пі= д час гострого нападу подагри;
пацієнтам із підвищеним рівнем сечової кислоти в крові (гіперу= рикемією).=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

З обережністю призначають пацієнтам, які прийма= ють інгібітори ксантиноксидази (наприклад, алопуринол) та засоби, які посилюють виведення сечової кислоти із сечею, включаючи тіазидні діуретики (наприклад, гідрохлортіазид, хлорталідон, індапамід) та петльові діу= ретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота).

Не слід приймати лікарський засіб під час терап= ії імуносупресорами, оскільки одночасне застосування імуносупресорів може вплинути на його очікуваний терапевтичний ефект через особливості фармакокінетичних механізмів (застосування можливе лише після завершення терапії).

Одночасне застосування лікарського засобу із зидовудином (азидотимідином — AЗT) посилює утворення нуклеотидів зидовудином через різні механізми внаслідок підвищення біодоступності зидовудину у плазмі крові та підвищення внутрішньоклітинного фосфорилювання у моноцитах крові. Це спричи= няє посилення ефектів зидовудину під дією препарату= .

Особливості застосування.

Лікарський засіб може викликати короткочасне збільшення рівня сечової кислоти в сироватці крові та сечі, але він зазвичай залишається в межах норми (верхня межа становить 8 мг/= дл або 0,42 ммоль/л відповідно), особливо у літніх людей і чоловіків молодшого віку. Збільшення рівня сечової кислоти зумовлене катаб= олічним метаболізмом інозинового компонента діючої речо= вини до сечової кислоти і не є результатом змін ферментної активності або ниркового кліренсу, спричинених застосуванням лікарських засобів. Отже, інозину пранобекс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з подагрою, гіперурикемією, сечокам’яною хворобою та порушеннями функції нирок в анамнезі. Під час лікування потрібно уважно стежити за рівнем сечової кислоти у таких пацієнт= ів.

У деяких пацієнтів можуть виникати гострі реакції підвищеної чутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив’янка). У такому разі терапію лі= карським засобом слід припинити.

При тривалому лікуванні можуть утворюватися нир= кові камені. У кожного пацієнта під час тривалого лікування слід проводити регулярний моніторинг рівня сечової кислоти в сироватці крові та у сечі, функції печінки, показників крові та ниркової функції.

Застереження щодо допоміжних речовин

Лікарський засіб ІНОЗИН ПРА= НОБЕКС містить метилпарагідроксибензоат= (Е 218) і пропіл= парагідроксибензоат (Е 216), тому може спричинити алергіч= ні реакції (можливо, уповільнені).<= /span>

Лікарський засіб містить цукор кондитерський. = Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультувати= ся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Сироп може бути шкідливим = для зубів. В 1 мл сиропу міститься 663 мг цукру кондитерського. З обережністю застосовують хворим на цукровий діабет= .

Пацієнти з рідкісними спадковими порушеннями у вигляді непереносимості фруктози, порушення всмок= тування глюкози-галактози або нед= остатності сахарази-ізомальтази не повинні застосовувати цей лік= арський засіб.

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.

Впли= в інозину на розвиток плода та фертильність у людей не вивчався. Невідомо, чи проникає інозину пранобекс у грудне молоко. Не слід застосовувати ліка= рський засіб під час вагітності та годування груддю, якщо тільки лікар не вважає, = що очікувана користь переважає потенційні ризики.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб не впливає або незначно вплива= є на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування = та дози.

Лікарський засіб призначений для перорального застосування.

Добова доза залежить від маси тіла, перебігу та тяжкості хвороби, стану хворого.

Добову дозу слід розподілити рівномірно на прий= оми протягом доби.

= Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку:<= /span> рекомендована добова доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 мл/кг), зазвичай 3 г/добу (по 20 мл сиропу 3‒4 рази на добу). Максимальна добова доза — 4 г.

Діти: рекомендована добова доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 мл/кг), рівномірно розподілена на 3‒4 прийоми згідно з нижченаведеною таблице= ю.

Маса тіла, кг	Режим дозування
Менше 9 кг<= /span>	3‒4 рази на добу по 2,5 мл сиропу
9‒14 кг	3‒4 рази на добу по 5 мл сиропу=
14‒21 кг	3‒4 рази на добу по 7,5 мл сиропу
Понад 21 кг	Та ж доза, що і для дорослих

Для відмірювання = дози слід використовувати дозуючий пристрій з мірною шкалою, що входить до компл= екту лікарського засобу.

Тривалість лікування

Гострі захворювання. При захворюваннях із короткочасним перебігом к= урс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження вираженості симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1‒2 дні або довше, за рішенням лікаря.

Вірусні захворювання з довготривалим перебігом. = Лікування слід продовжувати протягом 1‒2 тижнів після зниження вираженості симптомів захворювання або довше, за рішенням лікаря.

Рецидивні захворювання. На початку лікування дотримуються тих же рекомендацій, що і в разі гострих захворювань. У процесі підтримувальної терапії дозу можна знизити до 500= 210;1000 мг/добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої у разі гострих захворювань, і слід продовжувати протяг= ом 1‒2 днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів за необхідності і залежно від стану хворого за рекомендацією лікаря.

Хронічні захворювання. Рекомендована= доза 50 мг/кг маси тіла відповідно до нижчезазначених схем:

безсимптомні захворювання: приймати протягом 30 днів із перервою 60 днів;<= i>

захворювання із легкими симптомами: = приймати протягом 60 днів із перервою 30 дні= в;

захворювання з тяжкими симптомами: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:SimSun;mso-ansi= -language: UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>приймати протягом 90 днів із перервою 30 дні= в.

Курс лікування слід повторювати стільки разів, скільки буде потрібно, при цьому необхідно проводити постійний моніторинг с= тану пацієнта та показань для подовження терапії.

Дозування для особливих показань

Зовнішня генітальна кондилома (condyloma acumi= nata) або ВПЛ-інфекції, пов’язані з ендоцервіксом: застосовувати по 3 г/добу протягом 14‒28 днів як монотерапію або як доповнення до місцевої терапії чи хірургічного лікування відповідно = до нижчезазначених схем:

- для лікування пацієнтів групи низького ризику (пацієнти без імунодефіциту або пацієнти з низьким ризиком рецидиву) протягом 3 місяців препарат застосовують безперервно 14‒28 днів з подальшим двомісячним періодом без лікування, протягом я= кого ураження зменшуються або зникають;

або

- для лікування пацієнтів з групи високого ризику* (пацієнти з імунодефіцито= м або з високим ризиком рецидиву) протягом 3 місяців лікарський засіб застосовуют= ь 5 днів на тиждень 2 тижні поспіль кожного місяця або 5 днів на тиждень кожен другий тиждень. За потреби курси лікування можна повторити декілька разів.<= o:p>

*Профіль «високого ризику» рецидиву або дисплазії шийки матки у пацієнтів із= генітальною ВПЛ-інфекцією схожий з типом інших захвор= ювань і включає такі захворювання та стани:

= · = Генітальна ВПЛ-інфекція, що триває більше 2 років, або якщо в анамнезі наявні 3 і біль= ше рецидиви.

= · Зниження імунітету, спричинене:

- рецидивними або хронічними інфекціями;

- іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);

- хіміотерапією при онкологічних захворюваннях;

- хронічним алкоголізмом.

= · Недостатньо контрольований діабет.

= · = Атопія.

= · Тривале використання пероральних контрацептивів (2 роки і більше).

= · Рівень фолієвої кислоти в еритроцитах нижче 660 нмоль/л.

= · Наявність кількох статевих партнерів або зміна постійного статевого партнера.

= · Часті вагінальні статеві контакти (≥ 2‒6 разів на тиждень).

= · Анальний секс.<= /span>

· Наявність в анамнезі паціє= нта шкірних бородавок у дитинстві.

= · Вік понад 20 років.

= · Паління.=

&n= bsp;

При підгострому<= /i> склерозивному паненцефаліт= і добова доза становить 100 мг/кг маси тіла, максимальна доза — 60‒80 м= л/добу. Лікування є довготривалим, безперервним, з регулярним спостереженням за ста= ном здоров’я пацієнта та переглядом подальшого лікування. Рекомендована добова = доза може бути збільшена, особливо у тяжких випадках.

Діти. Див. розділ «С= посіб застосування та дози».

Передозування.

Випадки передозуванн= я не спостерігались. З огляду на результати досліджень токсикології у тварин, окрім підвищен= ня рівня сечової кислоти в організмі, серйозні побічні реакції малоймовірні. Лікування симптоматичне та підтр= имувальне.

Побічні реакції.

Найчастішою побічною дією = інозину пранобексу, що виникає як у дорослих, так і у д= ітей, є тимчасове підвищення (зазвичай у межах норми) рівнів сечової кисл= оти в сироватці крові та у сечі, які повертаються до початкових нормальних знач= ень за кілька днів після закінчення лікування.

Частота побічних = реакцій визначена за такою класифікацією: дуже часті (= ³1/10), часті (³1/100, <1/10), нечасті (= ³1/1000, <1/100), рідкі (= ³1/10000, <1/1000), дуже = рідкі (˂1/10000), частота невідома (неможливо визначити на основі наявних даних).

Системи органів

Частота=

Побічні реакції

З боку імунної системи

Частота невідома

Реакції гіперчутливості, анафілактичні ре= акції.

З боку органів слуху та лабіринту

Часті

Вертиго.

Порушення психіки

Нечасті

Знервованість, безсоння.

З боку нервової системи<= /p>

Часті

Нечасті

Частота невідома

Головний біль, вертиго.=

Сонливість.

Запаморочення.

З боку шлунково-кишкового тракту

Часті

Нечасті

Частота невідома

Блювання, нудота, відчуття дискомфорту в епігаст= ральній ділянці.

Діарея, запор.

Біль у верхній частині живота.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часті

Частота невідома

Свербіж, шкірні висипи.

Еритема, ангіоневротичний набряк, кропив’= янка.

З боку опорно-рухового апарату та сполучних тканин=

Часті

Артралгія.

З боку нирок та сечовидільної системи=

Нечасті

Поліурія (збільшення об’єму сечі).

Загальні порушення та реакції у місці введ= ення

Часті

Відчуття втоми, нездужання.

Лабораторні та функціональні обстеження

Дуже часті

Часті

Підвищення рівня сечової кислоти в крові та сечі.
Підвищення рівня трансаміназ і лужної фосфатази в крові.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.=

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2= роки.

Термін придатності лікарського засобу після розкриття флакона не більше 12 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі = не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не зберігати у холодильнику.

Упаковка.= = = По 100 мл або по 150 мл у флаконі; по 1 флакону в комплекті з дозуючим пристроєм в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Вир= обник. ТОВ «= ДКП «Фармацевтична фабрика».

=

Місцезнаходження виробника = та адреса місця провадження його діяльності. Украї= на, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Станишівка, вул. Корольова, б= . 4.

Системи органів	Частота=	Побічні реакції
З боку імунної системи	Частота невідома	Реакції гіперчутливості, анафілактичні ре= акції.
З боку органів слуху та лабіринту	Часті	Вертиго.
Порушення психіки	Нечасті	Знервованість, безсоння.
З боку нервової системи<= /p>	Часті Нечасті Частота невідома	Головний біль, вертиго.= Сонливість. Запаморочення.
З боку шлунково-кишкового тракту	Часті Нечасті Частота невідома	Блювання, нудота, відчуття дискомфорту в епігаст= ральній ділянці. Діарея, запор. Біль у верхній частині живота.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Часті Частота невідома	Свербіж, шкірні висипи. Еритема, ангіоневротичний набряк, кропив’= янка.
З боку опорно-рухового апарату та сполучних тканин=	Часті	Артралгія.
З боку нирок та сечовидільної системи=	Нечасті	Поліурія (збільшення об’єму сечі).
Загальні порушення та реакції у місці введ= ення	Часті	Відчуття втоми, нездужання.
Лабораторні та функціональні обстеження	Дуже часті Часті	Підвищення рівня сечової кислоти в крові та сечі. Підвищення рівня трансаміназ і лужної фосфатази в крові.