&#= 1076;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&#= 1041;РУПЕНЕМ 500

(B= RUPENEM 500)

&#= 1057;клад:

&#= 1076;іючі речовини: іміпенем, циластатин;

1 флакон містить іміпенему моногрідраm= 0;у у перерахув = 72;нні на іміпенем 500 мг та циластатинm= 1; натрію у пер= 077;рахуванні на циластатин 500 мг;

&#= 1076;опоміжна речовина: натрію гідрокарбоl= 5;ат.

Лікарськ&= #1072; форма. Порошок для розчину для ін’єкці = 81;.

&#= 1054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: порошок від білого д= 086; блідо-жовто = 75;о кольору.

Фармакот&= #1077;рапевтична група. Антибакт&= #1077;ріальні засоби для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. Іміпенем та інгібітор ферменту. Ко= 076; АТХ J01D H51.

&#= 1060;армакологі= чні властивостo= 0;.

&#= 1060;армакодина= міка.

Брупенем = 500 складаєтьсn= 3; з двох компонентіk= 4;: іміпенему, першого представниl= 2;а нового клас = 91; b-&= #1083;актамних антибіотикo= 0;в – тієнаміцинo= 0;в, та циластатинm= 1; натрію, особливого інгібітору ферменту, що блокує метаболізм іміпенему в нирках та істотно підвищує концентрацo= 0;ю незміненогl= 6; іміпенему в сечовивіднl= 0;х шляхах.

Клас тієнаміцинl= 6;вих антибіотикo= 0;в, до якого належить іміпенем, характеризm= 1;ється ширшим спектром потужної бактерицидl= 5;ої дії, ніж той, що забезпечуєm= 0;ься будь-яким із &#= 1074;ивчених антибіотикo= 0;в.

Препарат показаний для лікування змішаних інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; нього штамами аеробних та анаеробних бактерій. Препарат ви= 03;вив свою ефективнісm= 0;ь при лікуванні б = 72;гатьох інфекцій, спричинениm= 3; аеробними т = 72; анаеробнимl= 0; грампозитиk= 4;ними та грамнега = 90;ивними бактеріями, стійкими до цефалоспорl= 0;нів, у тому числі й до цефазоліну, цефоперазоl= 5;у, цефалотину, цефокситинm= 1;, цефотаксимm= 1;, моксалактаl= 4;у, цефамандолm= 1;, цефтазидимm= 1; і цефтріаксоl= 5;у. Велика кількість інфекцій, зумовлених стійкими до аміноглікоk= 9;идів (гентаміцин = 91;, амікацину, тобраміцинm= 1;) та/або пеніц= 080;лінів (ампіциліну, карбеніцилo= 0;ну, пеніциліну-G, тикарцилінm= 1;, піперациліl= 5;у, азлоциліну, мезлоцилінm= 1;) збудниками, також підда= 08;ться лікуванню препаратом Брупенем 500.

Брупенем = 500 не показани = 81; для лікування менінгіту.=

Брупенем = 500 є потужним інгібітороl= 4; синтезу клітинної стінки бактерії і чинить бактерицидl= 5;у дію щодо широкого спектра грампозитиk= 4;них та грамнегатиk= 4;них, аеробних та анаеробних патогенних мікроорганo= 0;змів.

Брупенем = 500 разом з новітніми цефалоспорl= 0;нами та пеніцилінаl= 4;и має широкий спектр дії відносно грамнегатиk= 4;них видів, але його визнач = 85;ою рисою є висока активність щодо грампо = 79;итивних видів, яка раніше спостерігаl= 3;ась лише у = b-лактамни= х антибіотикo= 0;в вузького спектра. Спектр активності препарату Брупенем 500 ох= оплює Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis т = 72; Bacteroides fragilis, різноманітl= 5;у за складом і проблемну в клінічному плані групу збудників, стійких, як п&#= 1088;авило, до інших антибіотикo= 0;в.

Брупенем = 500 ефективний проти великої кількості мікроорганo= 0;змів, таких як Pseudomonas aeruginosa,= види Serratia та Enterobacter, які є від природ= 080; стійкими до більшості b&#= 8209;лактамних антибіотикo= 0;в.

Антибакт&= #1077;ріальний спектр препарату Брупенем 500 ши= рший, ніж будь-якого іншого з уже відомих ант = 80;біотиків, і охоплює вс= 110; клінічно важливі пат = 86;генні мікроорганo= 0;зми. До мікроорганo= 0;змів, щодо яких Брупенем 500 за= звичай ефективний in vitro, належать:=

Грамнегатl= 0;вні аеробні бактерії<= /u>

Види= Achromobacter, види Ac= inetobacter <= /i>(раніше Mima-Herellea<= /span>), Aeromonas= <= /i>hydrophila, види Al= caligenes, Bordetella <= /i>bronchicanis, Bordetella bronchisepti= ca, Bordetella pertussis, Brucella melitensis, Burkholderia pseudomall= ei (раніше Pseudomonas pseudomallei), <= /span>Burkholderia stutzeri (раніше Pseudomonas stutzeri), &= #1074;иди Campylobacter, види Capnocytophaga, в = 80;ди Citrobacter, Citrobacter koseri (раніше Citrobacter diversus), Ci= trobacter <= /i>freundii, Eikenella= <= /i>corrodens, види Enterobacter, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus i= nfluenzae (включаючи b-лактам = 72;зопродукую&#= 1095;і штами), Haemophilus parainfluenza= e, Hafnia alvei, = види= Klebsiella, Klebsiella <= /i>oxytoca= , Klebsiella <= /i>ozaenae= , Klebsiella <= /i>pneumoniae, види Moraxella, Morganella morganii (раніше = Proteus= morganii<= /span>), = Neisseria gonorrhoeae (включаючи пеніцилінаk= 9;опродукуюч= 110; штами), Neisseria meningitidis, види Pasteurella, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloide= s, види Proteus= , Proteus mirabilis, Proteus vulgaris= , види Providencia, Providencia alcalifacie= ns, Providencia rettgeri (раніше Proteus rettgeri), Providencia stuartii, види Pseudomonas*, Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas putida, Pseudomonas aeruginosa<= /span>, види Salmonella, Salmonella typhi= , види Serratia, Serratia proteamaculans= (раніше Serratia liquefaciens), Serratia marcescens, види Shigella, види Yersinia (раніше Pasteurella), Yersinia enterocolitica= , Yersinia pseudotubercul= osis.

*Stenot= rophomonas maltophilia (раніше Xanthomas maltophilia, раніше Pseudomonas maltophilia) та штам = 80; Burkholderia cepacia (раніше Pseudomonas cepacia) &= #1074; цілому нечутливі д = 86; препарату Брупенем = 500.

Грампозитl= 0;вні аеробні бактерії<= /u>

Види Bacillus, Enterococcus<= /i> <= /i>faecalis, Erysipelothrix <= /i>rhusiopathiae, Listeria<= /span> <= /i>monocytogenes, види No= cardia, види Pe= diococcus, Staphylococcus <= /i>aureus (включаючи пеніцилінаk= 9;опродукуюч= 110; штами), Staphylococcus epidermidis<= /span> (включаючи пеніцилінаk= 9;опродукуюч= 110; штами), St= aphylococcus <= /i>saprophyticus, Streptococcus= <= /i>agalactiae, Streptococcus= <= /i>групи С, St= reptococcus <= /i>групи G, Streptococcus= <= /i>pneumoniae, Streptococcus= <= /i>pyogenes, Viridans<= /span> <= /i>Streptococci (включаючи α- та γ-гемолітичl= 5;і штами), Enterococcus faecium та деякі стійкі до метициліну стафілококl= 0; нечутливі д = 86; препарату Брупенем = 500.<= /o:p>

Грамнегатl= 0;вні анаеробні бактерії<= /u>

Види Bacteroides, Bacteroides <= /i>distasonis, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovalus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Bacteroides vulgatus, Bilophila wadsworthia, види Fusobacterium, Fusobacterium necrophor= um, Fusobacterium nucleatum= , Porphyromonas asaccharolytica (раніше Bacteroides asaccharolyticus<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk533010763'>), Prevotella bivia (раніше Bacteroides bivius), Prevotella disiens (раніше Bacteroides disiens), Prevotella intermedia <= /span>(раніше Bacteroides intermedius), Prevotella melaninogenica (раніше Bacteroides melaninogenicus), види= Veillonella.

Грампозитl= 0;вні анаеробні бактерії<= /u>

Види= Actinomyces, види= Bifidobacterium, види Clostridium, Clostridium <= /i>perfringens, види Eubacterium, види La= ctobacillus, види Mo= biluncus, Microaerophilic <= /i>streptococcus, види Pe= ptococcus, види Pe= ptostreptococcus, види Propionibacterium (включаn= 2;чи P. acnes).<= /o:p>

Інші

Mycobacterium fortuitum= , Mycobacterium smegmatis= .

Досl= 3;ідження in vitro= свідчать, що іміпенем ді= 08; синергічно = 79; аміноглікоk= 9;идами відносно деяких ізолятів Pseudomonas aeruginosa.<= /o:p>

Фармакокі= нетика.

У здорових добровольцo= 0;в внутрішньоk= 4;енна інфузія препарату у = 076;озі 500 мг протягом= 20 хвилин призводила до пікових рівнів у плазмі кров= 10; іміпенему від 21 до 58 мкг/мл. Період напіввиведk= 7;ння іміпенему і = 79; плазми кров= 10; становив 1 годину. Приблизно 70 % застосованl= 6;го антибіотикk= 2; виявляли в інтактному вигляді в се= 095;і протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не спостерігаl= 3;ося. При застосуванl= 5;і препарату з = 72; схемою кожн= 10; 6 годин не спо&= #1089;терігалося накопиченнn= 3; іміпенему у плазмі кров= 10; або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосуванl= 5;я препарату і пробенецидm= 1; призводило до мінімаль = 85;ого підвищення рівнів у плазмі кров= 10; і напіввиве = 76;ення іміпенему з плазми кров= 10;. При застосуванl= 5;і окремо іміпенем метаболізуn= 8;ться у нирках дегідропепm= 0;идазою-І. Індивідуалn= 0;не відновленнn= 3; в сечі було в діапазоні від 5 % до 40 %, у середньому = 91; кількох дослідженнn= 3;х – 15-20 %. Зв’язува&#= 1085;ня іміпенему з протеїнами сироватки крові людин = 80; становить приблизно 20 %.<= /o:p>

Циластат&= #1080;н – специфічниl= 1; інгібітор ензиму дегідропепm= 0;идази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, тому супутн= 08; застосуванl= 5;я іміпенему т = 72; циластатинm= 1; дає змогу досягнути терапевтичl= 5;их антибактерo= 0;альних рівнів іміпенему в сечі і плазмі. Пікові рівн= 10; у плазмі кров= 10; циластатин&= #1091; після 20-хвилинної внутрішньоk= 4;енної інфузії препарату у дозі 500 мг знаходилисn= 3; в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Період напіввиведk= 7;ння циластатинm= 1; із плазми крові становить п = 88;иблизно 1 годину. Приблизно 70-80 % дози циласт = 72;тину протягом 10 годин після застосуванl= 5;я препарату виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з сечею. Після цього циластатин = 85;е виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у в= 080;гляді метаболіту N-ацетилу, який чинить пригнічуваl= 3;ьну дію щодо дегідропепm= 0;идази, порівняну з такою материнськl= 6;го препарату. Сумісне застосуванl= 5;я препарату і пробенецидm= 1; призводило до збільшення удвічі рівн= 03; у плазмі кров= 10; і періоду напіввиведk= 7;ння циластатинm= 1;, але не мало впливу на відновленнn= 3; з сечею циластатинm= 1;.

Зв’язува&= #1085;ня циластатинm= 1; з білками сироватки крові людин = 80; становить приблизно 40 %.<= /o:p>

Ниркова недостатніl= 9;ть

Після одноразовоo= 1; внутрішньоk= 4;енної дози препар = 72;ту 250 мг/250 мг площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) для іміпенему збільшиласn= 3; відповідно = 91; 1,1, 1,9, та 2,7 раза у пацієнтів з незначною (кліренс креатиніну (CrCL 50-80 мл/хв/1,73 м²), помірною (CrCL 30‑<= ;50 мл/хв/1,73 м²) та тяжкою (CrCL <30 = 84;л/хв/1,73 м²) нирковоn= 2; недостатніl= 9;тю у порівняно = 079; пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок (CrCL >80 мл/х = 74;/1,73 м²), а площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) для циластатинm= 1; збільшиласn= 3; відповідно = 91; 1,6, 2 та 6,2 &#= 1088;аза у пацієнтів = 079; незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією ни = 88;ок. Після одноразовоo= 1; внутрішньоk= 4;енної дози препарату 250<= /span> мг/250 &#= 1084;г, застосованl= 6;ї через 24 години післ= 03; гемодіалізm= 1;, площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) для іміпенему т = 72; циластатинm= 1; була більшо= 02; відповідно = 91; 3,7 та 16,4 раза порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Виведення з сечею, нирко= 074;ий кліренс та плазмовий кліренс іміпенему т = 72; циластатинm= 1; зменшуютьсn= 3; разом зі зни= 078;енням ниркової функції після внутрішньоk= 4;енного введення препарату. Коригуваннn= 3; дози необхідне для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Печінков&= #1072; недостатніl= 9;ть

Фармакок&= #1110;нетика іміпенему у пацієнтів з = 087;ечінковою недостатніl= 9;тю не встановлювk= 2;лася. Через обмежений обсяг печінковогl= 6; метаболізм&#= 1091; іміпенему очікується, що печінков = 72; недостатніl= 9;ть не впливатиме на його фармакокінk= 7;тику. Тому не рекомендовk= 2;не коригуваннn= 3; дози для пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю.

Діти

Середній кліренс та об’єм розподілу для іміпене = 84;у були приблизно н = 72; 45 % вищими у дітей (віком від 3 місяців до 14 років) порівняно з = 076;орослими. Площа під кривою «концентраm= 4;ія – час» (AUC) для іміпенему після застосуванl= 5;я дози іміпенему/ц = 80;ластатину 15/15 мг/кг маси т= 110;ла у дітей була приблизно н = 72; 30 % вищою, ніж е = 82;спозиція у дорослих, я&#= 1082;і одержували дозу 500 мг/500 мг. При більш високій доз= 10; експозиція після застосуванl= 5;я 25/25 мг/кг іміпе = 85;ему/циласта&= #1090;ину дітям була н= 072; 9 % вищою порів= няно з експозицієn= 2; у дорослих, які одержув = 72;ли дозу в 1000 мг/1000 мг= ;.

Пацієнти літнього віку

У здорових добровольцo= 0;в літнього віку (віком від 65 до 75 рокі = 74; з нормально= 02; функцією нирок для їхнього вік = 91;) фармакокінk= 7;тика одноразовоo= 1; внутрішньоk= 4;енної дози препарату 500 мг/500 &#= 1084;г, що вводилас= 03; протягом 20 хвилин, узгоджувалk= 2;ся з очікуванимl= 0; результатаl= 4;и у пацієнтів = 079; незначною нирковою недостатніl= 9;тю, для яких будь-які зміни дози вважаються непотрібниl= 4;и. Середні величини напіввиведk= 7;ння іміпенему т = 72; циластатинm= 1; з плазми кро= 074;і становили відповідно 91 ± 7 хвилин та 69 ±15 хвилин. Багаторазоk= 4;е дозування н = 77; мало впливу = 085;а фармакокінk= 7;тику іміпенему а = 73;о циластатинm= 1;, і не спостерігаl= 3;ося будь-якою накопиченнn= 3; іміпенему/ц = 80;ластатину.

=

Клінічні характерисm= 0;ики.

&#= 1055;оказання.

Лікуванн&= #1103; інфекцій у дорослих та дітей віком від 1 року, спричинениm= 3; чутливими д = 86; препарату мікроорганo= 0;змами:

–внутрішн&= #1100;очеревні інфекції;=

–інфекції нижніх дихальних шляхів (тяжк= 072; пневмонія, включаючи лікарняну т = 72; вентиляторk= 2;соційовану пневмонію);

–інтранат&= #1072;льні та післяпологl= 6;ві інфекції;=

–інфекції сечостатевl= 6;ї системи;=

–інфекції шкіри та м’яких тканин;

–інфекції кісток і суг= 083;обів;

–септицем&= #1110;я;

–ендокард&= #1080;т.

Препарат Брупенем 500 можна застосовувk= 2;ти при лікуванні пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю, що супровод = 78;ується гарячкою, імовірною причиною виникнення якої є бактеріальl= 5;а інфекція.=

Лікуванн&= #1103; пацієнтів з бактерієміn= 8;ю, що асоційов = 72;на або імовірн = 86; асоційованk= 2; з будь-якою з вищевказанl= 0;х інфекцій.=

Пl= 8;отипоказан= 085;я.

Підвищен&= #1072; чутливість до будь-яког= 086; компонента препарату, інших препаратів карбапенемm= 1;, гострі прояви підвищеної чутливості (наприклад, анафілактиm= 5;ні реакції, реа= 082;ції шкіри тяжко = 75;о ступеня) до інших = b-лактамни= х антибіотикo= 0;в (наприклад, до пеніцилі = 85;у або цефалоспорl= 0;нів).

Взаємоді&= #1103; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

У пацієнт= ів, які застосовувk= 2;ли ганцикловіl= 8; разом з преп= 072;ратом Брупенем 500 для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, відзначалиl= 9;я генералізоk= 4;ані судоми. Ці препарати можна застосовувk= 2;ти сумісно тільки у разі, коли очікувана користь від застосуванl= 5;я переважає можливий ризик.

Відомо про зниженн= 03; рівня вальпроєвоo= 1; кислоти у плазмі кров= 10; при сумісному застосуванl= 5;і з карбапенемk= 2;ми, а у деяких випадках по = 74;ідомляли про раптові судоми. Тому не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я іміпенему т = 72; вальпроєвоo= 1; кислоти/нат = 88;ію вальпроату.

Одночасн&= #1077; застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в з варфарино = 84; може збільшити його антикоагулn= 3;ційні ефекти. Ризи= 082; може змінюватисn= 3; залежно від типу інфекції, віку та загального статусу пацієнта. Рекомендуєm= 0;ься проводити частий моніторинг міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (INR) під час та після супут = 85;ього застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в з пероральн = 80;м засобом проти зсідання крові.

Супутнє застосуванl= 5;я препарату Брупенем 500 та пробенецидm= 1; призводило до мінімаль = 85;ого збільшення концентрацo= 0;ї іміпенему у = 087;лазмі крові та періоду напіввиведk= 7;ння іміпенему з плазми кров= 10;. Виведення з сечею актив = 85;ого (незасвоєно = 75;о) іміпенему зменшувалоl= 9;я приблизно д = 86; 60 % дози, коли препарат застосовувk= 2;ли з пробенецидl= 6;м. Супутнє застосуванl= 5;я препарату т = 72; пробенецидm= 1; подвоювало рівень цила = 89;татину у плазмі кро= 074;і та період напіввиведk= 7;ння циластатинm= 1;, але не мало ніякого ефекту на виведення циластатинm= 1; з сечею.

Особl= 3;ивості застосуванl= 5;я.

Відомі деякі клінічні та лабораторнo= 0; дані, які вказують на часткову перехресну алергеннісm= 0;ь препарату т = 72; інших = b-лактамни= х антибіотикo= 0;в, пеніцилініk= 4; та цефалосп = 86;ринів. Тяжкі реакції (включаючи а= 085;афілаксію) спостерігаn= 2;ться при застосуванl= 5;і більшості b-&= #1083;актамних антибіотикo= 0;в. Перед початком те = 88;апії препаратом слід ретельно вивчити ана = 84;нез хворого на наявність реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110; до = b-&= #1083;актамних антибіотикo= 0;в. Якщо під час застосуванl= 5;я препарату розвинуласn= 3; алергічна реакція, препарат слід відмін = 80;ти і вжити відповідниm= 3; заходів. Сер= йозні анафілактиm= 5;ні реакції вимагають невідкладнl= 6;ї терапії.

Під час лікування іміпенемом/ = 94;иластатино&#= 1084; слід ретельно контролюваm= 0;и функції печ= 10;нки через ризик печінкової токсичностo= 0; (збільшення рівня трансамінаk= 9;, печінкова н = 77;достатніст&#= 1100; і блискавичнl= 0;й гепатит).

Пацієнта&= #1084; з існуючими раніше захворюванl= 5;ями печінки потрібно контролюваm= 0;и функції печінки під час лікування іміпенемом/ = 94;иластатино&#= 1084;. Коригуваннn= 3; дози не потрібно.=

Під час лікування іміпенемом/ = 94;иластатино&#= 1084; можлива поз = 80;тивна пряма або непряма проба Кумбс = 72;.

Перед будь-яким емпіричним лікуванням слід враховуватl= 0; антибактерo= 0;альний спектр іміпенему/ц = 80;ластатину, особливо пр = 80; станах, що становлять загрозу для життя паціє = 85;та. Крім того, сл&#= 1110;д дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; через обмеж = 77;ну чутливість певних патогенів (асоційован = 80;х, наприклад, з бактеріальl= 5;ими інфекціями шкіри та м’яких тканин) до іміпенему/ц = 80;ластатину. Застосуванl= 5;я іміпенему/ц = 80;ластатину є доцільним для лікування цих типів інфекцій, якщо конкретний патоген був уже задокум = 77;нтований і відомий як чутливий аб = 86; коли існуют= 00; дуже серйозні підстави вважати, що н&#= 1072;йбільш імовірний патоген (-и) є придатним (-и) для такого лікування. Супутнє застосуванl= 5;я данного засобу прот = 80; стійкого до метициліну Staphylococcus aureus (MRSA) може бути показане, коли підозрюєтьl= 9;я або доведен = 72; участь MRSA-інфекцій при затверд = 78;ених показаннях. Супутнє застосуванl= 5;я аміноглікоk= 9;иду може бути показане, коли підозр= 02;ється або доведен = 72; участь інфекцій Pseudomonas aer= uginosa при затвердженl= 0;х показаннях.

Розвиток псевдомембl= 8;анозного коліту був зареєстровk= 2;ний як ускладненнn= 3; при застосу = 74;анні майже всіх антибіотикo= 0;в; форми його можуть бути від легких д= 086; таких, що загрожують життю хворого. Через це антибіотикl= 0; необхідно з обережністn= 2; призначати хворим, в анамнезі яких виявляютьсn= 3; шлунково-ки = 96;кові захворюванl= 5;я, особливо коліти. Важливо памR= 17;ятати про можливість розвитку псевдомембl= 8;анозного коліту, коли у хворого пі= 076; час лікуван = 85;я антибіотикk= 2;ми розвиваєтьl= 9;я діарея. Слід розглядати можливість припинення терапії імі = 87;енемом/цила&= #1089;татином і застосуванl= 5;я специфічноk= 5;о лікування Clostridium difficile. Н = 77; слід призначати лікарські препарати, я= 082;і інгібують перистальтl= 0;ку.

Препарат Брупенем 500 не рекомендовk= 2;ний для лікуван = 85;я менінгіту.=

Як і при терапії іншими антибіотикk= 2;ми групи β-лактамів, при застосуванl= 5;і препарату Брупенем 500 можливі так= 10; побічні ефекти з бок= 091; ЦНС як міоклонія, сплутаністn= 0; свідомості або судоми, особливо у тих випадка = 93;, коли були перевищені рекомендовk= 2;ні дози залежн = 86; від функції нирок та мас= 080; тіла. Зазвич= 072;й подібні розлади від = 79;началися у пацієнтів = 079; ураженням ЦНС (травмам= 080; головного мозку або нападами судом в анамнезі) та/або у пацієнтів з порушеною функцією ни = 88;ок, у яких можлива кумуляція препарату в організмі. У зв’язку з цим, особлив= 086; для подібни = 93; хворих, вкра= 081; необхідно суворо дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них доз та лікувальноk= 5;о режиму. Тера= 087;ію протисудомl= 5;ими препаратамl= 0; потрібно продовжити хворим із судомами в анамнезі.=

Особливо уважно слід ставитися д = 86; неврологічl= 5;их симптомів або судом у дітей з відо= 084;ими факторами ризику судо = 84; або які отримують с = 91;путнє лікування лікарськимl= 0; препаратамl= 0; для зниженн= 03; інтенсивноl= 9;ті судом.

Якщо у процесі лікування препаратом виникають ф = 86;кальний тремор, міоклонія або судомні = 085;апади, пацієнти повинні пройти неврологічl= 5;е обстеженннn= 3; з призначеннn= 3;м протисудомl= 5;ої терапії, якщ= 086; до цього вон= 072; не була призначена. Якщо симпто = 84;и порушень з боку ЦНС зберігаютьl= 9;я, то дозу препарату Брупенем 500 потрібно зм = 77;ншити або зовсім відмінити препарат.=

Брупенем = 500 не показани = 81; для лікування пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну £&n= bsp;5 мл/хв/1,73 м², за винятком тих випадкі = 74;, коли через 48 годин буде проведено гемодіаліз. Для пацієнт= 10;в, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, Брупенем 500 рекомендуєm= 0;ься тільки тоді, коли позити = 74;ні результати лікування перевищуютn= 0; потенційниl= 1; ризик розвитку судом.

Препарат Брупенем 500 містить 37,6 мг натрію (1,6 мг-еl= 2;в.), що слід враховуватl= 0; при застосовувk= 2;нні його пацієнтам, які перебуваютn= 0; на контроль = 86;ваній натрієвій (безсольові = 81;) дієті.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вk= 2;гітність.

Застосув&= #1072;ння препарату для лікування в = 72;гітних жінок належним чином не вивчене, том= 091; призначати його у періо= 076; вагітності можна тільк = 80; у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Період годування груддю.

Іміпенем та циластатин екскретуютn= 0;ся у невеликих кількостях = 91; грудне молоко. У раз&#= 1110; необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату г = 86;дування груддю слід припинити.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Враховую&= #1095;и ризик виникнення таких побічних яв = 80;щ як міоклоні= 03;, галюцинаціo= 1;, сплутаністn= 0; свідомості = 10; судоми, слід уникати керування автотранспl= 6;ртом та роботи з іншими меха = 85;ізмами при застосуванl= 5;і препарату.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Рекоменд&= #1072;ції доз для преп= 072;рату Брупенем 500 стосуються кількості і = 84;іпенему/цил&= #1072;статину, яка буде застосовувk= 2;тися.

Добову дозу препарату Брупенем 500 визначають, беручи до уваги тип та ступінь тяжкості ін = 92;екції, виділеного патогену (-ів); дозу розпод= 10;ляють на декілька рівних введ = 77;нь, враховуючи стан функці= 11; нирок і масу тіла.

&#= 1044;орослі пацієнти з нормальною функцією ни = 88;ок

Дози для пацієнтів з нормальною функцією ни = 88;ок (кліренс креатиніну >= 70 мл/хв/1,73 м²) та масою тіла н= 077; менше 70 кг:

–500 мг/500 мг через кожні 6 годин або=

–1000 мг/1000 мг через кожні 8 годин або через кожні 6 годин.

Для лікування інфекцій, встановленl= 6;ю або імовірн = 86;ю причиною яких є менш чутливі вид = 80; бактерій (такі як Pseudomonas aeruginosa<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>), та тяжких інфекцій (наприклад, у нейтропеніm= 5;них пацієнтів з гарячкою) рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я дози 1000 мг/1000 мг через кожні 6 годин.

Дозу слід знижувати для пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну £ 70 мл/хв/1,73 м² та/або з масою тіла менше 70 кг. Зменшення дози залежн = 86; від маси тіл= 072; особливо важливе для пацієнтів з= 10; значно менш = 86;ю за 70 кг масою тіла та/або помірною/тя = 78;кою формою пору = 96;ення функції нирок.

Дозу для пацієнтів, маса тіла яких менше 70 кг, слід визнач = 72;ти за допомого= 02; формули:=

<= /span>

Максимал&= #1100;на добова доза не повинна перевищуваm= 0;и 4000 мг/4000 мг на добу.

&#= 1044;орослі пацієнти із порушеннямl= 0; функцій нирок

Щоб визначити знижену доз = 91; для доросли = 93; пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функцій нирок, необх= 110;дно:

1. Визначити загальну добову дозу (тобто 2000/2000, 3000/3000 аб= 086; 4000/4000 мг), яку зазk= 4;ичай застосовуюm= 0;ь пацієнтам з нормальною функцією нирок.

2. Підібрати необхідний режим введення зн = 80;женої дози (див. таблицю 1) відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта та тривалість = 87;роведення інфузії (див. «Спосіб застосуванl= 5;я»).

Т= аблиця 1. Дози препарату для доросли = 93; пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій нирок і масо= 102; тіла від 70 кг*

Загальна добова доза для пацієнтів з нормальною функцією нирок (мг/доба)

Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м²)

41-70

21-40

6-20

доза в мг (інтервал у годинах)

2000/2000

500/500 (8)

250/250 (6)

250/250 (12)

3000/3000

500/500 (6)

500/500 (8)

500/500 (12)**

4000/4000

750/750 (8)

500/500 (6)

500/500 (12)**

* Для пацієнтів і = 79; масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційнl= 6; знижувати.=

** При застосуванl= 5;і дози 500 мг/500 мг пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну 6= 209;20 мл/хв/1,73 м² значно зростає ризик виникнення судом.

Брупенем = 500 для внутрішньоk= 4;енного введення не слід призначати пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м², якщо протягом найближчих 48 годин їм не проводитимm= 1;ть гемодіаліз.

&#= 1043;емодіаліз

При лікуванні пацієнтів, у яких клірен = 89; креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м²і які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, слід застосовувk= 2;ти дози, рекомендовk= 2;ні пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну 6= 209;20 мл/хв/1,73 м²(див. табл. 1= ).

Іміпенем та циластатин виводяться під час проведення гемодіалізm= 1;. Пацієнту необхідно ввести Брупенем 500 од= разу ж після сеансу гемодіалізm= 1; і надалі вво= 076;ити кожні 12 годин після його закінчення. Пацієнти, як= 110; перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, а особливо ті, у яких основним захворюванl= 5;ям є захворюванl= 5;я ЦНС, потребують уважного на = 75;ляду; призначати Брупенем 500 таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься тільки за умови, що очікуваний ефект переважає можливий ризик виникнення судом (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

На даний час існує недостатньl= 6; даних щодо застосуванl= 5;я препарату пацієнтам, я= 082;і перебуваютn= 0; на перитонеалn= 0;ному діалізі, том= 091; не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти його для лікування цієї категорії пацієнтів.=

Печінков = 72; недостатніl= 9;ть

Коригува&= #1085;ня дози для пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій печінки не потрібне.=

&#= 1055;ацієнти літнього віку<= /span>

Коригува&= #1085;ня дози для пацієнтів літнього віку з норма= 083;ьною функцією нирок не потрібне.=

&#= 1044;іти віком від 1 року

Для дітей віком від 1 року рекомендовk= 2;на доза становить 15/15 або 25/25 мг/кг/доза через кожні 6 годин.

Для лікування інфекцій, встановленl= 6;ю або імовірн = 86;ю причиною яких є менш чутливі вид = 80; бактерій (та= 082;і як Pseudomonas aeruginosa) та тяжкі інфекції (наприклад, у нейтропеніm= 5;них пацієнтів з гарячкою), рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я дози 25/25 мг/кг через кожні 6 годин.

Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти препарат дітям з порушеннямl= 0; функцій нирок (креатинін с= 080;роватки крові > 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних.

Спосіб застосуванl= 5;я

Кожну дозу, що не перевищує 500 мг/500 мг препарату Брупенем 500 для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, слід вводит = 80; протягом 20-30 хk= 4;илин. Кожну дозу, що перевищу= 08; 500 мг/500 мг, слід вводити протягом 40-60 хk= 4;илин. Якщо у пацієнта пі = 76; час інфузії з’являєтьсn= 3; нудота, необхідно з = 84;еншити швидкість введення препарату.=

Пl= 8;иготування розчину для внутрішньоk= 4;енного введення.=

Брупенем = 500 для внутрішньоk= 4;енної інфузії випускаєтьl= 9;я у вигляді стерильногl= 6; порошку у флаконах, що містять 500 мг іміпенему т = 72; 500 мг циластат= ину.

До складу препарату Брупенем 500 у якості буфера входить натрію гідрокарбоl= 5;ат, який забезпечує отримання розчину з рН від 6,5 до 8,5. Ці зміни рН не мають істотного значення, якщо розчин готувати і зберігати згідно з наведеними вказівками. = 059; препараті Брупенем 500 для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я міститься 37,5 мг натрію (1,6 мг-екв.).

Стерильн&= #1080;й порошок Брупенем 500 слід розвод = 80;ти так, як це зазначено у таблиці 2. Отр&= #1080;маний розчин необхідно струшувати до утворенн= 03; прозорої рідини. Варіативніl= 9;ть кольору розчину від безбарвногl= 6; до жовтого н= 077; впливає на активність препарату.=

Табл= 080;ця 2. Приготуванl= 5;я розчину Брупенем 500 дл= я внутрішньоk= 4;енного введення<= /span>

Доза Брупенем 500

(іміпенеl= 4;/циластатин)<= o:p>

Потрібни= ;й об’єм розчинника (мл)

Приблизн= ;а середня концентрац= 110;я Брупенем 500 (мг/мл)

500/500

100

5/5

Приготув&= #1072;ння розчину Брупенем 500 у флаконах об’ємом 20 мл

Вміст флакона потрібно суспендуваm= 0;и та довести д= 086; 100 мл відповідниl= 4; розчином дл= 03; інфузій.=

Рекоменд&= #1091;ється додати приблизно 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до флакона. За виняткових обставин, коли 0,9 % розчиl= 5; натрію хлориду не можна застосовувk= 2;ти з клінічних причин, як розчинник можна застосовувk= 2;ти 5 % глюкозу.

Добре струсити та перенести суспензію, щ= 086; утворилася, до ємності з розчином дл= 03; інфузій.=

ПОПЕРЕДЖ&= #1045;ННЯ: СУСПЕНЗІЯ Н = 45; Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛ = 71; ІНФУЗІЙ.=

Повторит&= #1080; процедуру, додавши зно = 74; 10 мл розчину для інфузій для того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати, = 087;оки вона не стан= 077; прозорою.=

Концентр&= #1072;ція відновленоk= 5;о розчину піс = 83;я вищевказанl= 6;ї процедури становить приблизно 5 мг/мл іміпенему т = 72; циластатинm= 1;.

Розведен&= #1110; розчини слі = 76; негайно застосовувk= 2;ти. Часовий інтервал мі = 78; початком відновленнn= 3; та закінчен = 85;ям внутрішньоk= 4;енної інфузії не повинен пер = 77;вищувати 2 години.

Діти.

Оскільки недостатньl= 6; клінічних даних, не рек&#= 1086;мендовано застосовувk= 2;ти Брупенем 500 ді= тям віком до 1 року та дітя= 084; з порушеннямl= 0; функцій нирок (креат= 080;нін сироватки к = 88;ові > 2 мг/дл) (див. «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

&#= 1055;ередозуван= ня.

Симптоми передозуваl= 5;ня, що можуть виникати, узгоджуютьl= 9;я із профілем побічних ре = 72;кцій; вони можуть включати судом = 80;, сплутаністn= 0; свідомості, тремор, нудоту, блювання, артеріальнm= 1; гіпотензію, брадикардіn= 2;.

Немає специфічноo= 1; інформації щодо лікува = 85;ня при передозуваl= 5;ні препаратом. Препарат видаляєтьсn= 3; шляхом гемодіалізm= 1;. Однак ефективнісm= 0;ь цієї процедури при передоз = 91;ванні не встановленk= 2;. Лікування симптоматиm= 5;не.

&#= 1055;обічні реакції.

У ході клінічних досліджень, серед паціє = 85;тів, які одержували внутрішньоk= 4;енно іміпенем/ци = 83;астатин, повідомлялl= 6;ся про такі най= 087;оширеніші системні побічні реакції, які, можливо, бул= 080; пов’язані з лікуванням: = 085;удота (2,0 %), діарея (1,8 %), блювання (1,5 %), висипання (0,9 %), гарячка (0,5 %), артеріальнk= 2; гіпотензія (0,4= %), судоми (0,4 %), запаморочеl= 5;ня (0,3 %), свербіж (0,3 %), кропив’янкk= 2; (0,2 %), сонливіст= 100; (0,2 %); місцевими побічними реакціями були: флебіт/тром = 73;офлебіт (3,1 %), біль у місці ін’єкції (0,7 %), еритема у місці ін’єкції (0,4 %) т= 072; індурації вени (0,2 %); також відзначалоl= 9;я збільшення рівнів трансамінаk= 9; і лужної фос= 092;атази в сироватці.=

Нижч= 077;наведені побічні реакції та частота їх виникнення визначені н = 72; основі результатіk= 4; клінічних досліджень = 10; постмаркетl= 0;нгового досвіду. Побічні яви = 97;а були розподіленo= 0; за класами систем орга = 85;ів і частотою: дуже поширені (ві= 076; > 1/10), поширені (від > 1/100 до < 1/10= ), непоширені (від > 1/1000 до < 1/1= 00), рідкі (від > = ;1/10000 до < 1/1000), дуже рідкі (від < 1/1000= 0) та частота невідома (не можна оцінити на підставі доступних д = 72;них).

Інфекції тk= 2; інвазії: рідкі: псевдомембl= 8;анозний коліт, кандидоз; дуже рідкі: гастроентеl= 8;ит.

Порушення k= 9; боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: поширені: еозинофіліn= 3;; непоширені: панцитопенo= 0;я, нейтропеніn= 3;, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, тромбоцитоk= 9;; рідкі: агранулоциm= 0;оз; дуже рідкі: гемолітичнk= 2; анемія, пригніченнn= 3; функції кісткового мозку.

Порушення k= 9; боку імунно= 11; системи: рідкі: анафілактиm= 5;ні реакції.=

Порушення k= 9; боку психік = 80;: непоширені: психічні порушення, включаючи галюцинаціo= 1; та стани сплутаностo= 0; свідомості.

Порушення k= 9; боку нервової системи: непоширені: судоми, міоклонічнk= 2; активність, запаморочеl= 5;ня, сонливість; рідкі: енцеф= 072;лопатія, парестезія, фокальний тремор, спотвореннn= 3; смаку; дуже рідкі: погіршення тяжкої міастенії, г= 086;ловний біль; частот= 072; невідома: аж= 080;тація, дискінезія.

Порушення k= 9; боку органі = 74; слуху та лабіринту:= рідкі: втрат= 072; слуху; дуже рідкі: вертиго, шум у вухах.

Кардіальні порушення: дуже рідкі: ціаноз, тахікардія, сильне серц = 77;биття.

Судинні розлади: поширені: тромбофлебo= 0;т; непоширені: артеріальнk= 2; гіпотензія; дуже рідкі: припливи.=

Порушення k= 9; боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: дуже рідкі: диспное, гіпервентиl= 3;яція, фарингеальl= 5;ий біль.

Порушення k= 9; боку травного тракту: поширені: діарея, блювання, нудота. Нудота та/аб= 086; блювання, пов’язані і = 79; лікарським = 87;репаратом, спостерігаn= 2;ться більш часто = 091; пацієнтів і = 79; гранулоцитl= 6;пенією, ніж у пацієн= 090;ів без гранулоцитl= 6;пенії, що лікувалися препаратом. Рідкі: зміна кольору зубів та/або язика; дуже рідкі: гемор= 072;гічний коліт, біль у животі, печія, глоси= 090;, гіпертрофіn= 3; сосочків язика, збільшене с = 83;иновиділен&#= 1085;я.

Гепатобілі= ;арні порушення:= рідкі: печінкова недостатніl= 9;ть, гепатит; дуж= 077; рідкі: блискавичнl= 0;й гепатит.=

Порушення k= 9; боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: поширені: висипання (наприклад, екзантематl= 6;зні); непоширені: кропив’янкk= 2;, свербіж; рід= 082;і: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, хв= 086;роба Квінке, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, поліморфна еритема, ексфоліатиk= 4;ний дерматит; ду= 078;е рідкі: гіпергідроk= 9;, зміни структури ш = 82;іри.

Порушення k= 9; боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: дуже рідкі: поліартралk= 5;ія, біль у торакальніl= 1; ділянці хребта.

Розлади з боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: рідкі: гостр= 072; ниркова недостатніl= 9;ть, олігурія/ан = 91;рія, поліурія, зміна кольору сеч= 10; (безпечна, не слід плутат = 80; з гематурією). Вплив препарату н = 72; зміну функції нирок важко = 086;цінити, оскільки звичайно були присутні фа = 82;тори, що зумовлюють схильність до преренал= 00;ної азотемії чи до погіршення ниркової функції.=

Порушення k= 9; боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: дуже рідкі: генітальниl= 1; свербіж.=

Загальні порушення і стани в місц= 110; застосуванl= 5;я: непоширені: гарячка, місцевий біль та інду= 088;ація в місці ін’єкції, еритема в місці ін’єкції; дуже рідкі: дискомфорт = 91; ділянці грудей, астенія/сла = 73;кість.

Дослідженн= ;я: поширені: збільшення рівнів трансамінаk= 9; у сироватці, збільшення рівнів лужної фосф = 72;тази в сироватці; непоширені: позитивна п = 88;яма проба Кумбс = 72;, подовження = 87;ротромбіно&#= 1074;ого часу, зниження гемоглобінm= 1;, збільшення рівнів білірубіну = 74; сироватці крові, збільшення рівнів креатиніну = 74; сироватці, збільшення рівнів азот = 91; сечовини крові.

У ході досліджень = 79; участю діте = 81; віком > <= /span>3 <= /span>міся= 094;ів повідомлялl= 6;ся про побічні реакції, цілком подібні до тих, що спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів.=

&#= 1058;ермін придатностo= 0;.

2 роки.<= /p>

Умови зберігання.

Зберігат&= #1080; в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С. Не заморожуваm= 0;и відновлениl= 1; розчин.

Зберігат&= #1080; у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.=

По 1 флакону у картонній коробці.

Несумісн&= #1110;сть.

Брупенем = 500 для внутрішньоk= 4;енного введення хімічно несумісний = 79; лактатами (солями моло= 095;ної кислоти), тому його не слід розвод = 80;ти розчинникаl= 4;и, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, Брупен&#= 1077;м 500 можна вводити через ту ж внутрішньоk= 4;енну систему, через яку здійснюєтьl= 9;я інфузія розчинів лактату.<= /span>

Брупенем = 500 для внутрішньоk= 4;енного введення не дозволяєтьl= 9;я змішувати з іншими анти = 73;іотиками.

=

Категорі&= #1103; відпуску. За рецептом.=

&#= 1042;иробник.

Брук= 089; Лабораторіl= 9; Лімітед.

Місцезнах= одження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Юніт-&#= 1030;І, Віледж Мангледж, Нарешвар Роуд, Офф НХ-8, Талука-Кард = 78;ан, Вадодара, Гуджарат, 391210, Індія.

Загальна добова доза для пацієнтів з нормальною функцією нирок (мг/доба)	Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м²)
41-70	21-40	6-20
доза в мг (інтервал у годинах)
2000/2000	500/500 (8)	250/250 (6)	250/250 (12)
3000/3000	500/500 (6)	500/500 (8)	500/500 (12)**
4000/4000	750/750 (8)	500/500 (6)	500/500 (12)**