ІНСТ=
;РУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ВІКТ=
;ОЗА®
(VICTOZA®)
Скла=
;д:
=
076;іюча
речовина: liraglutide;
1 мл розчину
містить 6 мг
ліраглутидm=
1;
– аналога
людського
глюкагонопl=
6;дібного
пептиду-1 (ГПП-=
1),
виробленогl=
6;
за допомого =
02;
технології
=
88;екомбінант&#=
1085;ої
ДНК в Sacch=
aromyces
cerevisiae. Одна попе&#=
1088;едньо
заповнена
шприц-ручка
містить 18 мг
ліраглутидm=
1;
в 3 мл;
допо=
;міжні
речовини: на=
090;рію
гідрофосфаm=
0;
дигідрат,
пропіленглo=
0;коль,
фенол, натрі=
102;
гідроксид,
кислота хло
=
88;истоводнев&#=
1072;,
вода для
ін’єкцій.
Ліка=
;рська
форма. Розчин
для ін’єкці
=
81;.
&=
#1054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
про=
079;орий
і безбарвни
=
81;
ізотонічниl=
1;
розчин, рН =3D 8,15.
Фарм=
;акотерапев
=
90;ична
група. Пре=
;парати,
що
застосовуюm=
0;ься
при
цукровому
діабеті, ана=
083;оги
глюкагонопl=
6;дібного
пептиду-1 (ГПП-=
1).
Код ATХ A10BJ02.
=
060;армакологі&=
#1095;ні
властивостo=
0;.
Фарм=
;акодинамік
=
72;.
Меха=
;нізм
дії
Лірагл
=
91;тид
є аналогом
ГПП-1 з
послідовніl=
9;тю
амінокислоm=
0;
на 97 %
гомологічнl=
6;ю
людському
ГПП-1, що &#=
1079;в’язується
з
ГПП-1-рецепто&#=
1088;ами
і активує їх.
ГПП-1-рецепто&#=
1088;
є мішенню дл=
103;
нативного
ГПП-1 (гормону
інкретину, щ=
086;
ендогенно
секретуєтьl=
9;я),
який
потенціює
глюкозозалk=
7;жну
секрецію ін
=
89;уліну
β-клітинами
підшлунковl=
6;ї
залози. На
відміну від
нативного
ГПП-1,
фармакокінk=
7;тика
і
фармакодинk=
2;міка
ліраглутидm=
1;
у людей дає
можливість
вводити йог
=
86;
1 раз на добу.
Пролонговаl=
5;а
дія
введеного
підшкірно
ліраглутидm=
1;
обумовлена
трьома
механізмамl=
0;:
самоасоціаm=
4;ією,
що
уповільнює
всмоктуванl=
5;я,
зв’язуваннn=
3;м
з альбуміно
=
84;
крові і
підвищеною
стійкістю д
=
86;
дії
ферментів
дипептидилl=
7;ептидази-4
(ДПП-4) і
нейтральноo=
1;
ендопептидk=
2;зи
(НЕП), що прояв=
ляється
в тривалому
періоді нап =
10;ввиведення
препарату з
плазми.
Дія
ліраглутидm=
1;
опосередкоk=
4;ується
специфічноn=
2;
взаємодією
=
79;
ГПП-1-рецепто&#=
1088;ами,
що призводи
=
90;ь
до
підвищення
рівня
циклічного
аденозинмоl=
5;офосфату
(цАМФ).
Ліраглутид
=
89;тимулює
секрецію
інсуліну
залежно від
глюкози і
одночасно
знижує
неадекватнl=
6;
високу
секрецію
глюкагону
також
залежно від
рівня
глюкози в
крові. Так,
при високій
концентрацo=
0;ї
глюкози в кр=
086;ві
секреція
інсуліну
підвищуєтьl=
9;я,
а глюкагону =
211;
знижується.
Навпаки, при
гіпоглікемo=
0;ї
ліраглутид
знижує
секрецію
інсуліну, ал=
077;
не впливає н=
072;
секрецію
глюкагону.
Механізм зн
=
80;ження
рівня
глюкози в
крові
включає так
=
86;ж
незначне
уповільненl=
5;я
випорожненl=
5;я
шлунка.
Ліраглутид
зменшує мас
=
91;
тіла і масу ж&#=
1080;ру
за рахунок
механізмів
зниження
відчуття
голоду і
споживання
енергії.
ГПП-1
є фізіологі
=
95;ним
регулятороl=
4;
апетиту та
споживання
їжі, але
точний
механізм
його дії
повністю не
встановленl=
0;й.
У досліджен
=
85;ях
на тваринах
периферійнk=
7;
введення
ліраглутидm=
1;
призвело до
його
накопиченнn=
3;
в специфічн
=
80;х
ділянках
мозку,
залучених д
=
86;
регуляції
апетиту, де
ліраглутид
завдяки
специфічніl=
1;
активації
рецептора
ГПП-1 (ГПП-1Р)
підвищував
відчуття
насичення і
знижував
ключові
сигнали
голоду, що сп&#=
1088;ичиняло
зниження
маси тіла.
Рецептори
ГПП-1 також ек&=
#1089;пресуються
у певних
ділянках
серця, судин,
імунній
системі та
нирках. При м&#=
1086;делюванні
атеросклерl=
6;зу
у мишей
ліраглутид
запобігав
прогресуваl=
5;ню
аортальної
бляшки та
знижував
запалення в
бляшці. Крім
того,
ліраглутид
мав позитив
=
85;ий
ефект на
ліпіди
плазми.
Ліраглутид
=
85;е
зменшував
розмір вже
наявних бля
=
96;ок.
=
045;фекти,
обумовлені
фармакодинk=
2;мікою
препарату
Лірагл
=
91;тид
діє впродов
=
78;
24 годин і
покращує ко
=
85;троль
глікемії
шляхом
зниження
рівня глюко
=
79;и
в крові натщ=
077;
і після їди у
пацієнтів з
цукровим
діабетом ІІ
типу.
=
050;лінічна
ефективнісm=
0;ь
та безпека
Як
поліпшення
глікемічноk=
5;о
контролю, та=
082;
і зменшення
серцево-суд
=
80;нної
захворюванl=
6;сті
та
смертності =
08;
невід’ємноn=
2;
частиною
лікування ц
=
91;крового
діабету ІІ т=
080;пу.
Для
оцінки
впливу
ліраглутидm=
1;
на контролn=
0;
рівня
глікемії
було
проведено пR=
17;ять
подвійно
сліпих
рандомізовk=
2;них
контрольовk=
2;них
клінічних д
=
86;сліджень
фази 3а за
участю дорос=
лих
(таблиця 1).
Лікування
ліраглутидl=
6;м
сприяло
клінічно і
статистичнl=
6;
достовірніl=
1;
порівняно з =
087;лацебо
нормалізацo=
0;ї
рівня
глікозильоk=
4;аного
гемоглобінm=
1;
А1с (HbA1c),
концентрацo=
0;ї
глюкози в
плазмі кров =
10;
натще і післ=
103;
їди.
Ці досл=
110;дження
були
проведені з
=
72;
участю 3978
пацієнтів з =
094;укровим
діабетом ІІ =
090;ипу
(2501 пацієнт
отримував л =
10;раглутид):
53,7 % чоловіків, 46,=
3 %
жінок, 797
пацієнтів (508
отримували
ліраглутид)
були у віці
Було
проведено
додаткові
дослідженнn=
3;
дії
ліраглутидm=
1;
на 1901 пацієнта
у чотирьох
відкритих
рандомізовk=
2;них
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
(відповідно 464,
658, 323 та 177 пацієнm=
0;ів
у кожному
дослідженнo=
0;),
а також одне
подвійне сл =
10;пе
рандомізовk=
2;не
контрольовk=
2;не
клінічне
дослідженнn=
3;
пацієнтів з
цукровим
діабетом ІІ =
090;ипу
із
порушеннямl=
0;
функції
нирок серед
=
85;ьої
тяжкості (279
пацієнтів).
Лірагл
=
91;тид
також
застосовувk=
2;вся
у великому
кардіоваскm=
1;лярному
дослідженнo=
0;
(LEADER®) за участю 934=
0 пацієнтів
з цукровим
діабетом ІІ
типу з
високим
ризиком
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;.
Конт=
;роль
глікемії
Монотеl=
8;апія
Моl=
5;отерапія
ліраглутидl=
6;м
протягом 52
тижнів спри
=
95;инила
статистичнl=
6;
значуще і
стійке зни
=
78;ення
рівня HbA1c у
порівнянні
=
79;
глімепіридl=
6;м
у дозі 8 мг ( - 0,84 %
для дози 1,2 мг, - 1,14 % при
застосуванl=
5;і
дози 1,8 мг
проти - 0,51 % при
застосуванl=
5;і
препарату
порівняння) =
091;
пацієнтів,
які раніше
дотримувалl=
0;ся
дієти та
виконували
фізичні
вправи або
отримували
монотерапіn=
2;
пероральниl=
4; цукрознижу&#=
1074;альним
препаратом
=
91;
дозі, що не
перевищуваl=
3;а
половину
максимальнl=
6;ї
(таблиця 1).
=
Комбінація
з
пероральниl=
4;и
цукрознижуk=
4;альними
засобами
Лікува
=
85;ня
протягом 26
тижнів
ліраглутидl=
6;м
у поєднанні =
079;
метформіноl=
4;,
глімепіридl=
6;м
або
комбінацієn=
2;
метформін і
розиглітазl=
6;н
або інгібіт
=
86;р
SGLT2 ± м=
077;тформін дало
можливість
досягти
статистичнl=
6;
достовірноk=
5;о
і
стабільногl=
6;
зниження
рівня HbA1c пор&=
#1110;вняно
з плацебо
(таблиця 1).
<=
o:p>
<=
o:p>
<=
o:p>
<=
o:p>
<=
o:p>
Таблиця=
; 1. Засто=
сування
ліраглутидm=
1;
в клінічних
дослідженнn=
3;х
фази 3а у
монотерапіo=
1;
(52 тижні) та у
поєднанні з
пероральниl=
4;и
цукрознижуk=
4;альними
засобами (26
тижнів)
|
|
N |
Середн=
ій
вихідний
рівень HbA1c (%) |
Зміна
середнього
рівня HbA1c
порівняно з
вихідним (%) |
Пацієн=
ти
(%), які досягл
=
80;
рівня HbA1c < 7% |
Середн=
я
вихідна
вага (кг) |
Зміна
середньої
ваги
порівняно з
вихідною (кг)=
|
||||
|
|
||||||||||
|
Лі&=
#1088;аглутид
1,2 мг Лі&=
#1088;аглутид
1,8 мг Гл&=
#1110;мепірид
8 мг/день |
251 246 248 |
8,18 8,19 8,23 |
- 0,84* - 1,14** - 0,51 |
|
92,1 92,6 93,3 |
- 2,05** - 2,45** 1,12 |
||||
|
|
||||||||||
|
Лірагл=
утид
1,2 мг |
240 |
8,3 |
- 0,97† |
35,31, 52,82 |
88,5<= o:p> |
- 2,5=
8** |
||||
|
Лірагл=
утид
1,8 мг |
242 |
8,4 |
- 1,00† |
42,41, 66,32 |
88,0<= o:p> |
- 2,7=
9** |
||||
|
Плацеб=
о |
121 |
8,4 |
0,09 |
10,81, 22,52 |
91,0<= o:p> |
- 1,5=
1 |
||||
|
Глімеп=
ірид
4 мг/день |
242 |
8,4 |
- 0,98 |
36,31, 56,02 |
89,0<= o:p> |
0,95<= o:p> |
||||
|
|
||||||||||
|
Лірагл=
утид
1,2 мг |
228 |
8,5 |
- 1,0=
8** |
34,51, 57,42 |
80,0<= o:p> |
0,32*=
* |
||||
|
Лірагл=
утид
1,8 мг |
234 |
8,5 |
- 1,1=
3** |
41,61, 55,92 |
83,0<= o:p> |
- 0,2=
3** |
||||
|
Плацеб=
о |
114 |
8,4 |
0,23<= o:p> |
7,51, 11,82 |
81,9<= o:p> |
- 0,1=
0 |
||||
|
Розигл=
ітазон
4 мг/ден =
00; |
231 |
8,4 |
- 0,4=
4 |
21,91, 36,12 |
80,6<= o:p> |
2,11<= o:p> |
||||
|
|
||||||||||
|
Лірагл=
утид
1,2 мг |
177 |
8,48<= o:p> |
- 1,4=
8 |
57,51 |
95,3<= o:p> |
- 1,0=
2 |
||||
|
Лірагл=
утид
1,8 мг |
178 |
8,56<= o:p> |
- 1,4=
8 |
53,71 |
94,9<= o:p> |
- 2,0=
2 |
||||
|
Плацеб=
о |
175 |
8,42<= o:p> |
- 0,5=
4 |
28,11 |
98,5<= o:p> |
0,60<= o:p> |
||||
|
|
||||||||||
|
Лірагл=
утид
1,8 мг |
230 |
8,3 |
- 1,33* |
53,11 |
85,8<= o:p> |
- 1,8=
1** |
||||
|
Плацеб=
о |
114 |
8,3 |
- 0,24 |
15,31 |
85,4<= o:p> |
- 0,4=
2 |
||||
|
Інсулі=
н
гларгін4 |
232 |
8,1 |
- 1,09 |
45,81 |
85,2<= o:p> |
1,62<= o:p> |
||||
|
&=
#1044;одавання
до
інгібітора SG=
LT25
± метформін
(≥1500 мг/день) |
||||||||||
|
Ліраглутид
1,8 мг Плацебо |
203 100 |
8,00 7,96 |
-1,02*** -0,28 |
54,8*** 13,9 |
91,0 91,4 |
-2,92 -2,06 |
||||
* Більш
висока
ефективнісm=
0;ь
(p < 0,01) проти
активного
препарату
порівняння.
** Більш
висока
ефективнісm=
0;ь (р < 0,0001)
проти
активного
препарату
порівняння.
*** Більш
висока ефек
=
90;ивність
(p < 0,001) проти
активного
препарату
порівняння.
† Не менша
ефективнісm=
0;ь
(р < 0,0001)
порівняно з
активним
препаратом
порівняння.
1 Всі
пацієнти.
2 Попере=
дня
монотерапіn=
3;
пероральниl=
4;
цукрознижуk=
4;альним
засобом.
3 Пацієнти щl=
6;
раніше
дотримувалl=
0;ся
дієти.
4 Д=
ослідження
з інсуліном
гларгіном
було
відкритим, і
його
дозування
призначалоl=
9;я
згідно з
рекомендацo=
0;ями
щодо титрув
=
72;ння
інсуліну
гларгіну.
5<=
/span>Додав=
;ання
лікарськогl=
6;
засобу
Віктоза®
до
інгібітора S=
GLT2
досліджуваl=
3;и
в усіх
зареєстровk=
2;них
дозах
інгібітора SGLT=
2.
Рекомендац&=
#1110;ї
з титруванн =
03;
інсуліну
гларгіну:
|
Самови=
значення
концентрац=
110;ї
глюкози в пл&=
#1072;змі
крові натще |
Збільш=
ення
дози
інсуліну
гларгіну (МО)=
|
|
≤ 5,5
ммоль/л (≤ 100
мг/дл)
Цільовий
рівень |
Дозу не
змінювати |
|
> 5,5 і < 6,7 м
=
84;оль/л
(> 100 і < 120 мг/дл) |
0–2 МОa |
|
≥ 6,7
ммоль/л (≥ 120
мг/дл) |
2 МО |
Комб=
;інація
з інсуліном
Під
час
клінічного
дослідженнn=
3;
тривалістю 104
тижні 57 %
пацієнтів з
цукровим ді
=
72;бетом
II типу, які
отримували
лікування
інсуліном д
=
77;глюдек
у поєднанні =
079;
метформіноl=
4;,
досягли
цільового
рівня HbA1c < 7 %, а
решта
пацієнтів
продовжила
участь у від=
082;ритому
дослідженнo=
0;
тривалістю 26
тижнів, при
цьому їм
рандомізовk=
2;но
призначали
додаткове
лікування
ліраглутидl=
6;м
або інсулін
аспарт один
раз на день (з
найбільшим
прийомом
їжі). В групі
дослідженнn=
3; застосуван&#=
1085;я
інсуліну
деглюдек з
ліраглутидl=
6;м,
дозу
інсуліну
зменшили на 20 % з
метою
мінімізаціo=
1;
ризику
гіпоглікемo=
0;ї.
Додавання
ліраглутидm=
1;
сприяло
статистичнl=
6;
більшому
зниженню
рівня HbA1c: – 0,=
73 %
у разі
прийому
ліраглутидm=
1;
та – 0,40 % при
застосуванl=
5;і
препарату
порівняння
=
90;а
маси тіла – 3,03
проти 0,72 кг
відповідно.
Частота
випадків
гіпоглікемo=
0;ї
(на одного
пацієнта
протягом
року
застосуванl=
5;я
препарату)
статистичнl=
6;
вірогідно
була меншою
при
додаванні л =
10;раглутиду
у порівнянн =
10;
з додавання
=
84;
інсуліну
аспарту оди
=
85;
раз на день (1,0
проти 8,15;
відношення: 0,1=
3;
95 % ДI: від 0,08 до 0,21).
У
52-тижневому
клінічному
дослідженнo=
0;
додавання
інсуліну
детеміру до
ліраглутидm=
1;
пацієнтам,
які не
досягли ціл =
00;ового
рівня
контролю
глікемії пр
=
80;
лікуванні
лише
ліраглутидl=
6;м
1,8 мг та
метформіноl=
4;,
сприяло
зниженню
рівня HbA1с на 0=
,54
% від його
початковогl=
6;
рівня
порівняно з
таким у
пацієнтів
контрольноo=
1;
групи, які
отримували
ліраглутид 1,8 =
мг
та метформі
=
85;
і у яких
зниження
становило 0,20 %.
При цьому
зниження
маси тіла
зберігалосn=
3;.
Відзначалоl=
9;я
незначне
збільшення
кількості
випадків
легкої
гіпоглікемo=
0;ї
(0,23 проти 0,03 на
пацієнто-рі
=
82; відпов =
10;дно).
У
дослідженнo=
0;
LEADER® (див. підр=
озділ
«Вплив на
серцево-суд
=
80;нну
систему»
нижче) 873
пацієнти
отримували
=
87;опередньо
змішаний
інсулін (з пе&#=
1088;оральними
цукрознижуk=
4;альними
препаратамl=
0;
або без таки=
093;)
на початку т=
072;
протягом пр
=
80;наймні
наступних 26
тижнів.
Середній
рівень HbA1c на
початку
становив 8,7 % пl=
8;и
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
та плацебо.
На 26-му тижні
приблизна
середня
зміна рівня HbA=
1c
становила – 1,4=
%
та – 0,5 % при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
та плацебо
відповідно, =
079;
оціночною
різницею у
лікуванні – 0,9=
[–
1,00; – 0,70] 95 %. Профіль
безпеки
ліраглутидm=
1;
в комбінаці =
11;
з попереднь
=
86;
змішаним
інсуліном з
=
72;галом
був порівня
=
85;ний
з тим, що
спостерігаk=
4;ся
при
застосуванl=
5;і
плацебо в
поєднанні з =
087;опередньо
змішаним
інсуліном (д=
080;в.
розділ «Поб =
10;чні
реакції»).
До=
089;від
лікування
пацієнтів з
порушеннямl=
0;
функції
нирок
У
подвійному
сліпому
дослідженнo=
0;
порівняння
ефективносm=
0;і
та безпеки ліраглутид
=
91;
1,8 мг та
плацебо при
додаванні д
=
86;
інсуліну
та/або
пероральниm=
3;
цукрознижуk=
4;альних
засобів пац =
10;єнтам
з цукровим
діабетом ІІ
типу, з
порушеннямl=
0;
функції
нирок серед
=
85;ьої
тяжкості
ліраглутид
показав
кращі резул =
00;тати,
ніж плацебо,
щодо
зниження
рівня HbA1с пі&#=
1089;ля
26 тижневого
лікування (відп&#=
1086;відно
–=
; 1,05 % прот=
080; – 0,38 %
відповідно).
Значно
більше паці =
08;нтів
досягли рі
=
74;ня
HbA1с нижче 7%
при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
порівняно і
=
79;
плацебо (52,8 % проти
19,5 %). В обох
групах
спостерігаl=
3;ось
зниження ма
=
89;и
тіла: –2,4 кг прl=
0;
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
проти –1,09 з
плацебо.
Відносний
ризик розви
=
90;ку
гіпоглікемo=
0;ї
у обох
терапевтичl=
5;их
групах був
порівнянниl=
4;.
Профіль
безпеки ліра=
;глутиду
був в
основному
подібний до =
090;ого,
що
спостерігаk=
4;ся
під час інши=
093;
досліджень
ліраглутидm=
1;.
При
монотерапіo=
1;
препаратом
Віктоза®
пацієнтів, у
яких до
лікування
рівень HbA1c
був вище 9,5 %, ві=
076;мічено
його середн =
08;
зниження на 2,1=
%,
а при комбін=
086;ваному
лікуванні –
на 1,1-2,5 %.
=
063;астка
пацієнтів, у
яких
знизився
рівень HbA1c
Моноте
=
88;апія
ліраглутидl=
6;м
забезпечувk=
2;ла
статистичнl=
6;
значуще
більшу
частку
пацієнтів,
які досягал
=
80;
показника HbA1c =
≤
6,5 % на 52-му тижні
порівняно з
пацієнтами,
які отримув
=
72;ли
глімепірид (37,=
6 % у
разі
застосуванl=
5;я
дози 1,8 мг і 28,0 % у
разі
застосуванl=
5;я
дози 1,2 мг
проти 16,2 % при
застосуванl=
5;і
препарату
порівняння).
При
лікуванні
протягом 26
тижнів
ліраглутидl=
6;м
у поєднанні =
079;
метформіноl=
4;,
глімепіридl=
6;м,
з
метформіноl=
4;
і
розиглітазl=
6;ном
або з
інгібітороl=
4;
SGLT2 ± меm=
0;форміном
відмічений
статистичнl=
6;
достовірно
більший
відсоток
пацієнтів, у
яких рівень HbA=
1c
став ≤ 6,5 %
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
цими
препаратамl=
0;.
=
056;івень
глюкози в пл=
072;змі
крові натще
Лікува
=
85;ня
ліраглутидl=
6;м
та його
комбінацієn=
2;
з одним або
двома перор
=
72;льними
антидіабетl=
0;чними
препаратамl=
0;
призводило
до зниження
рівня
глюкози в
плазмі кров =
10;
натще на 13 – 43,5
мг/дл (0,72 – 2,42
ммоль/л). Таке
зниження
спостерігаn=
8;ться
протягом
перших 2
тижнів
лікування.
=
056;івень
глюкози в
плазмі кров =
10;
після прийо
=
84;у
їжі
Лірагл
=
91;тид
знизив
рівень
глюкози в
плазмі кров =
10;
після всіх 3 д&=
#1077;нних
прийомів їж =
10;
на 31 – 49 мг/&#=
1076;л
(1,68 – 2,71 ммоль/л).
=
060;ункція
бета-клітин
У
результаті
клінічних
досліджень
ліраглутидm=
1;
на підставі
даних,
отриманих з
=
72;
допомогою
оцінки
гомеостазу
моделі функ
=
94;ії
бета-клітин,
і значень
відношення
проінсулін/ =
10;нсулін
був
зроблений
висновок пр
=
86; поліпшення
функціоналn=
0;ного
стану бета-к=
083;ітин.
Після
лікування
ліраглутидl=
6;м
протягом 52
тижнів у
групі
пацієнтів з =
094;укровим
діабетом ІІ
типу (n =3D 29) було
відмічено
поліпшення
першої і дру=
075;ої
фаз секреці =
11;
інсуліну.
=
052;аса
тіла
При
лікуванні
ліраглутидl=
6;м
у комбінаці =
11; з
метформіноl=
4;,
метформіноl=
4;
і
глімепіридl=
6;м,
метформіноl=
4;
і
розиглітазl=
6;ном
або інгібіт
=
86;ром
SGLT2, з
метформіноl=
4;
і без, пацієн&#=
1090;и
стабільно
втрачали ві
=
76; 0,86
до 2,62 кг маси
тіла
порівняно з
плацебо.
Більш
виражене
зменшення
маси тіла
спостерігаl=
3;ося
у пацієнтів =
079;
вищими
показникамl=
0;
індексу мас
=
80;
тіла до
початку
лікування.
=
042;плив
на
серцево-суд
=
80;нну
систему
Ретроспект=
;ивний
аналіз
серйозних
небажаних
серцево-суд
=
80;нні
події (смерт=
100;
від
серцево-суд
=
80;нної
патології, і=
085;фаркт
міокарда,
інсульт)
протягом
всіх середн =
00;о
та
довготриваl=
3;их
досліджень 2
і 3 фази
(тривалістю
від 26 до 100
тижнів), в
яких брали
участь 5607
пацієнтів (з
яких 3651
отримували
ліраглутид),
показав
відсутністn=
0;
підвищення
ризику
серцево-суд
=
80;нних
явищ [частот=
072;
випадків 0,75 (95 %)
ДІ (довірчий
інтервал) 0,35; 1,63]
при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1; у
порівнянні
=
79;
усіма препа
=
88;атами
порівняння.
Дослідженн=
;я
впливу і дії
ліраглутидm=
1;
на серцево-с=
091;динну
систему при
цукровому д =
10;абеті
(LEADER®) – це бага=
;тоцентрове
плацебо-кон
=
90;рольоване
подвійне
сліпе
клінічне
дослідженнn=
3;.
9340 пацієнтів у
випадковомm=
1;
порядку отр
=
80;мували
ліраглутид (466=
8)
або плацебо (46=
72)
як доповнен
=
85;я
до стандарт
=
85;ого
лікування,
спрямованоk=
5;о
на зниження HbA=
1c
і факторів
ризику
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;.
Первинний
результат
або життєви
=
81;
статус на кі=
085;ець
дослідженнn=
3;
були відомі =
091;
99,7 % та 99,6 % рандом =
10;зованих
пацієнтів, щ=
086;
отримували
=
83;іраглутид
або плацебо
відповідно.
Тривалість
спостережеl=
5;ня
становила
мінімум 3,5 рок=
у
і максимум 5
років.
Дослідженнn=
3;
включало па
=
94;ієнтів
віком ≥ 65
років (n =3D 4329) і ≥ 75
років (n =3D 836) та
пацієнтів з
легкими (n =3D 3907),
помірними (n =3D 1934)
або тяжкими (n =
=3D
224) порушенням=
и
функції
нирок. Серед=
085;ій
вік пацієнт =
10;в
становив 64
роки, а
середній
індекс маси
тіла був 32,5 кг/м².
Середня
тривалість
=
79;ахворюванн&#=
1103;
на діабет
становила 12,8
року.
Первин
=
85;ою
кінцевою
точкою був
час від ранд=
086;мізації
до першого р=
086;звитку
будь-яких
серйозних
несприятлиk=
4;их
серцево-суд
=
80;нних
явищ (MACE): серце=
074;о-судинної
смерті, неле=
090;ального
інфаркту
міокарда аб
=
86;
нелетальноk=
5;о
інсульту.
Ліраглутид
був кращим у
профілактиm=
4;і
серйозних
несприятлиk=
4;их
серцево-суд
=
80;нних
явищ у
порівнянні
=
79;
плацебо (мал. 1=
).
Оціночний
ризик був
постійно
нижчим 1 для
всіх 3
компонентіk=
4; серйозних
несприятлиk=
4;их
серцево-суд
=
80;нних
явищ.
Лірагл
=
91;тид
також
суттєво
зменшив
ризик розви
=
90;ку
багатьох се
=
88;йозних
несприятлиk=
4;их
серцево-суд
=
80;нних
явищ
(первинних MACE,
нестабільнl=
6;ї
стенокардіo=
1;,
що вимагає г=
086;спіталізац&=
#1110;ї,
коронарної
реваскулярl=
0;зації
або серцево =
11;
недостатноl=
9;ті,
що потребує
госпіталізk=
2;ції)
та інших
вторинних
кінцевих
точок (мал. 2).
![](3D"UA121240101_50E1.files/image004.gif")
Малюноl=
2; 1.
Графік
Каплана
Маєра. Промі=
078;ок
часу до
першого &=
#1074;иникнення
серйозного
несприятлиk=
4;ого
серцево-суд
=
80;нного
явища (MACE) – поп=
091;ляція
FAS
![](3D"UA121240101_50E1.files/image006.gif")
Малюноl=
2; 2.
Форест-діаг
=
88;ама
аналізу
індивідуалn=
0;них
серцево-суд
=
80;нних
явищ – попул=
103;ція
FAS
При
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
на додаток д=
086;
стандартноk=
5;о
лікування с
=
87;остерігало&#=
1089;я
значне і
стійке
зниження рі
=
74;ня
HbA1c від
початку до 36
місяців у
порівнянні
=
79; плацебо
(– 1,16 % проти – 0,77 %; о=
ціночна
різниця в
методах
лікування – 0,4=
0 %
[– 0,45; – 0,34] ). При
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
у порівнянн =
10;
з плацебо, на 4=
8 %
зменшувалаl=
9;ь
необхіднісm=
0;ь
інтенсифікk=
2;ції
лікування
інсуліном у
пацієнтів,
які раніше н=
077;
застосовувk=
2;ли
інсулін (ВР 0,52 [0,4=
8; 0,57]).
Артеріа
=
83;ьний
тиск і часто=
090;а
серцевих
скорочень
Пр=
086;тягом
дослідженn=
0;
фази 3а
ліраглутид
знижував
систолічниl=
1; артеріальн&#=
1080;й
тиск у
середньому
від 2,3 до 6,7 мм рт.=
ст.
від
вихідного
рівня у
порівнянні
=
79;
активним пр
=
77;паратом
порівняння,
при
застосуванl=
5;і
якого зниже
=
85;ня
склало 1,9 – 4,5 мм
рт. ст.
Пі=
076;
час тривали
=
93;
клінічних
досліджень,
включаючи LEADER=
®,
ліраглутид
незначно пі
=
76;вищував
частоту сер
=
94;евих
скорочень в =
10;д
початковогl=
6;
рівня на 2 – 3
удари на
хвилину. У
дослідженнo=
0;
LEADER® не було
виявлено
довгострокl=
6;вого
клінічного
впливу підв
=
80;щення
частоти
серцевих
скорочень н
=
72;
ризик розви
=
90;ку
серцево-суд
=
80;нних
подій.
Оцінка
мікроваскуl=
3;ярних
захворюванn=
0;
У
дослідженнo=
0;
LEADER®
мікроваскуl=
3;ярні
явища включ
=
72;ли
нефропатію =
10;
ретинопатіn=
2;.
Аналіз
проміжку
часу до розв=
080;тку
першого
мікроваскуl=
3;ярного
явища при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
у порівнянн =
10;
з плацебо по=
082;азав
ВР 0,84 [0,73, 0,97]. ВР у
разі
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1;
порівняно з
плацебо
становив 0,78 [0,67, 0,92]
для розвитк
=
91;
першого
випадку
нефропатії =
10;
1,15 [0,87, 1,52] для
розвитку
першого
випадку
ретинопатіo=
1;.
=
030;муногенніс&=
#1090;ь
У зв’яз=
082;у
з
потенційниl=
4;и
імуногенниl=
4;и
властивостn=
3;ми
лікарських
препаратів,
що містять
білки або пе=
087;тиди,
при
лікуванні
ліраглутидl=
6;м
у пацієнтів
можуть
утворюватиl=
9;я
антитіла до
ліраглутидm=
1;.
Вони були
виявлені в
середньому
=
91;
8,6 % пацієнтів.
Утворення
антитіл не
приводило д
=
86;
зниження
ефективносm=
0;і
ліраглутидm=
1;.
Діти=
;
У
подвійно
сліпому
дослідженнo=
0;
порівнювалl=
0;
ефективнісm=
0;ь
і безпеку за=
089;тосування
лікарськогl=
6;
засобу
Віктоза® 1,8
мг та плацеб=
086;
із додаванн =
03;м
до
метформіну &plu=
smn;
інсуліну підлі=
;ткам
та дітям
віком від 10
років з
цукровим
діабетом ІІ =
090;ипу.
Після 26
тижнів ліку
=
74;ання
лікарським
засобом Вік
=
90;оза®
більш
ефективно
знижувався
рівень HbA1с (<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-famil=
y:"Times New Roman";
mso-hansi-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-char-type:
symbol;mso-symbol-font-family:Symbol'>-1,06 [-1,65, 0,46]),
=
85;іж
при
застосуванl=
5;і
плацебо. Ще
через 26
тижнів
лікування у
відкритому
додатковомm=
1;
дослідженнo=
0;
різниця між
рівнями HbA1с
становила 1,3 %,
що
підтверджуn=
8;
стійкий
контроль
глікемії лі
=
82;арським
засобом
Віктоза®.
Ефекти
=
74;ність
та профіль
безпеки
лікарськогl=
6;
засобу
Віктоза®
аналогічні
спостережуk=
4;аним
у дорослих, я&#=
1082;і
отримували
лікування л =
10;карським
засобом Вік
=
90;оза®.
Залежно від
адекватногl=
6;
контролю
глікемії аб
=
86;
переносимоl=
9;ті
30 % суб’єктів
дослідженнn=
3;
продовжуваl=
3;и
лікування у
дозі 0,6 мг, 17 % –
дозу
збільшили д
=
86;
1,2 мг, а 53% – дозу
збільшили д
=
86;
1,8 мг.
=
030;нші
клінічні
дані
У
відкритому
дослідженнo=
0;
порівнювалl=
0;
ефективнісm=
0;ь
і безпеку
ліраглутидm=
1;
(1,2 мг та 1,8 мг)
та ситагліп
=
90;ину
(інгібітору
дипептидилl=
7;ептидази
– 4, 100 мг) при
лікуванні
хворих, у
яких не
досягнуто н
=
72;лежного
контролю
глікемії пр
=
80;
застосуванl=
5;і
метформіну
(середній
рівень HbA1с =3D 8,5 %=
).
Після 26
тижнів
лікування
обидві дози
ліраглутидm=
1;
статистичнl=
6;
вірогідно б =
10;льш
ефективно
знижували
рівень HbA1с (<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-famil=
y:"Times New Roman";
mso-hansi-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-char-type:
symbol;mso-symbol-font-family:Symbol'>-1,24 % та -1,50 %), ніж
ситагліптиl=
5;
(0,90 %, Р< 0,0001). У
хворих, яких
лікували
ліраглутидl=
6;м,
відзначено
більш значн
=
77;
зниження
маси тіла (-2,9 кг і -3,4 кг), ніж
при
лікуванні
ситагліптиl=
5;ом
(-1,0 кг, р
<0,0001). Тимчасова
нудота
частіше
спостерігаl=
3;ася
у хворих, які
одержували
ліраглутид (20,=
8 %
і 27,1 %),
порівняно з
ситагліптиl=
5;ом
(4,6 %). Більш
значне
зниження
рівня HbA1с, що
спостерігаl=
3;ося
через 26
тижнів
лікування
ліраглутидl=
6;м
(1,2 мг та 1,8 мг),
зберігалосn=
3;
і після 52
тижнів (-1,29 % та -1,51 %)
порівняно і
=
79;
ситагліптиl=
5;ом
(- 0,88 %, р < 0,000=
1).
Переведеннn=
3;
хворих післ =
03;
52 тижнів ліку&=
#1074;ання
ситагліптиl=
5;ом
на лікуванн =
03;
ліраглутидl=
6;м
(1,2 мг та 1,8 мг)
сприяло
подальшому
статистичнl=
6;
вірогідномm=
1;
зниженню
рівня=
HbA1с,
яке на 78-му
тижні
становило -0,24 % і -0,45 % (95 % ДІ: -0,41 % =
- 0,07 % т&#=
1072; - 0,67 % =
- 0,23 %),
але при цьом=
091;
була
формально
відсутня
контрольнk=
2;
група.
У
відкритому
дослідженнo=
0;
за участю
хворих, у
яких не було
досягнуто
належного
контролю
глікемії пр
=
80;
лікуванні
метформіноl=
4;
та/або
сульфонілсk=
7;човиною
(середній
рівень HbA1с =3D 8,3 %),
порівнювалl=
0;
ефективнісm=
0;ь
і
безпечністn=
0; застосуван&#=
1085;я
ліраглутидm=
1;
1,8 мг (1 раз на
добу) із
застосуванl=
5;ям
екзенатиду 10
мкг (двічі на
добу). Після 26
тижнів
лікування
ліраглутид
=
89;татистично
вірогідно
більш
ефективно
знижував
рівень HbA1C (-1,12 %), ніж
ексенатид (
У
відкритому
дослідженнo=
0;, у
якому
порівнювалl=
0;
ефективнісm=
0;ь
та безпеку
ліраглутидm=
1; 1,8
мг і л=
;іксизенати
=
76;у
20 мкг у 404
пацієнтів,
які не
досягали
контролю
глікемії пр
=
80;
терапії
метформіноl=
4;
(середній
рівень HbA1c 8,4 %),
ліраглутид
був більш
ефективним
за ліксизен
=
72;тид
щодо
зниження
рівня HbA1c
після 26
тижнів
лікування (– 1,=
83 %
проти – 1,21 %, р < 0,0001).
Значно
більше
пацієнтів
досягли HbA1c
нижче 7 % при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
порівняно з
ліксизенатl=
0;дом
(74,2 % проти 45,5 %, p < 0,0001),
як і HbA1c не
більше 6,5 % (54,6 %
проти 26,2 %, p < 0,0001).
Зниження
маси тіла
спостерігаl=
3;ося
в обох група=
093;
пацієнтів (– 4,3
кг з при
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
і – 3,7 кг при
застосуванl=
5;і
ліксизенатl=
0;ду).
Побічні
ефекти з бок=
091;
шлунково-ки
=
96;кового
тракту
частіше вин
=
80;кали
у пацієнтів,
що
отримували
ліраглутид (43,=
6 %
проти 37,1 %).
Фармакокін&=
#1077;тика.
=
040;бсорбція
Після
підшкірногl=
6;
введення
ліраглутид
=
72;бсорбуєтьс&#=
1103;
повільно,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
через 8–12
годин. Після &#=
1087;ідшкірного
введення
одноразовоo=
1;
дози 0,6 мг
ліраглутидm=
1; макси=
мальна
конц&=
#1077;нтрація
стан&=
#1086;вила
9,4
нмоль/л (серед=
;ня
маса =
тіла
близько
73 кг).
Після
введення 1,8 мг
ліраглутидm=
1;
його середн =
03;
рівноважна
концентрацo=
0;я
(AUC
Абсолю
=
90;на
біодоступнo=
0;сть
ліраглутидm=
1;
після
підшкірногl=
6;
введення
становить
приблизно 55 %.
=
056;озподіл
Видими
=
81;
об’єм
розподілу
після
підшкірногl=
6;
введення ст
=
72;новить
11–17 л. Середніl=
1;
об’єм
розподілу
після
внутрішньоk=
4;енного
введення
ліраглутидm=
1;
становить 0,07
л/кг. Ліраглу&#=
1090;ид
екстенсивнl=
6;
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми кров =
10;
(> 98 %).
=
052;етаболізм
Протяг
=
86;м
24 годин після
одноразовоk=
5;о
введення
дози
радіоактивl=
5;о
міченого [3H]-&#=
1083;іраглутиду
здоровим
добровольцn=
3;м
основним
компонентоl=
4;
в плазмі
крові був
незмінений
ліраглутид. =
059;
плазмі кров =
10;
були виявле
=
85;і
в незначній
кількості
два
метаболіти (£ 9 % і £ 5 %
загальної
експозиції
радіоактивl=
5;ості
плазми).
Ліраглутид
метаболізуn=
8;ться
тими ж
шляхами, що і
великі білк
=
80;.
Спеціальноk=
5;о
органу, в
якому
здійснюєтьl=
9;я
основний
шлях
елімінації,
виявлено не
було.
=
045;лімінація
Після
введення
дози [3H]-ліра&#=
1075;лутиду
в сечі і калі
не було
виявлено
незміненогl=
6;
ліраглутидm=
1;.
Тільки
невелика
частка конт
=
88;ольованої
радіоактивl=
5;ості,
що екскрету =
08;ться
у вигляді
метаболітіk=
4;,
зв’язаних з
ліраглутидl=
6;м,
була
виявлена в
сечі (6 %) і калі (5 =
%).
Радіоактивl=
5;ість
з
сечею і кало=
084;
в основному
екскретуєтn=
0;ся
протягом
перших 6 – 8 діб
у вигляді
трьох
метаболітіk=
4;
у незначній
кількості
відповідно.
Після
одноразовоk=
5;о
підшкірногl=
6;
введення
ліраглутидm=
1;
середнє
значення
кліренсу ст
=
72;новить
приблизно 1,2
л/год,
тривалість
періоду
напіввиведk=
7;ння
– приблизно 13
годин.
=
Особливі
групи паціє
=
85;тів
=
055;ацієнти
літнього
віку. На
підставі
даних з
дослідженнn=
3;
фармакокінk=
7;тики
у здорових
добровольцo=
0;в
і фармакокі
=
85;етичного
аналізу
групи
пацієнтів в =
10;ком
від 18 до 80 рокі
=
74;
був
зроблений
висновок, що
вік не
виявляє
клінічно
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
ліраглутидm=
1;.
=
057;тать. На
підставі
даних
фармакокінk=
7;тичного
аналізу
популяції
пацієнтів
чоловічої і
жіночої
статі, а
також
фармакокінk=
7;тичного
дослідженнn=
3;
у здорових
добровольцo=
0;в
був зроблен
=
80;й
висновок, що
стать не
виявляє іст
=
86;тного
клінічного
впливу на фа=
088;макокінети&=
#1082;у
ліраглутидm=
1;.
=
045;тнічне
походження. На
підставі
даних
фармакокінk=
7;тичного
аналізу
групи
пацієнтів
європеоїднl=
6;ї,
монголоїднl=
6;ї
і негроїдно =
11;
рас був
зроблений в
=
80;сновок,
що етнічне
походження
не виявляє б=
091;дь-якого
істотного
клінічного
впливу на
фармакокінk=
7;тику
ліраглутидm=
1;.
=
054;жиріння. За
даними
фармакокінk=
7;тичного
аналізу поп
=
91;ляції,
величина
індексу мас
=
80;
тіла не вияв=
083;яє
істотного
впливу на
значення по
=
82;азників
фармакокінk=
7;тики
ліраглутидm=
1;.
=
055;орушення
функції
печінки.
Фармакокінk=
7;тику
ліраглутидm=
1;
досліджуваl=
3;и
у пацієнтів =
079;
різним
ступенем
порушень фу
=
85;кції
печінки в
ході
дослідженнn=
3;
з одноразов
=
86;ю
дозою. Було
показано, що
у пацієнтів =
079;
легкими і
помірними
порушеннямl=
0;
функції печ =
10;нки
експозиція
ліраглутидm=
1;
знижуваласn=
3;
на 13 – 23%
порівняно з =
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми.
У
пацієнтів з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки (> 9
балів за
класифікацo=
0;єю
Чайлда – П’ю)
експозиція
була істотн
=
86;
нижча (44%).
=
055;орушення
функції
нирок.
Експозиція
ліраглутидm=
1;
була знижен
=
72;
у пацієнтів =
079;
порушеннямl=
0;
функції
нирок порів
=
85;яно
з особами з
нормальною
функцією
нирок. У
пацієнтів з =
083;егкими
порушеннямl=
0;
(кліренс
креатиніну 50 &=
#8211;
80 мл/хв) вона
знижуваласn=
3;
на 33 %, з
порушеннямl=
0; помірної
тяжкості
(кліренс
креатиніну 30 &=
#8211;
50 мл/хв) – на 14 %, з
тяжкими
порушеннямl=
0;
(кліренс кре=
072;тиніну
< 30 мл/хв) – на 27 %, а
на кінцевих
стадіях
захворюванn=
0;
нирок, що
вимагають
проведення
діалізу, – на 26 %.
Аналогічно
=
74;
26-тижневих
клінічних
дослідженнn=
3;х
у пацієнтів =
079;
цукровим
діабетом ІІ
типу, з
порушеннямl=
0;
функції
нирок (кліре=
085;с
креатиніну R=
11;
30 – 59 мл/хв, див. р=
озділ
«Фармакодиl=
5;аміка»)
експозиція
ліраглутидm=
1;
знизилася н
=
72;
26 % порівняно з
пацієнтами
=
79;
цукровим
діабетом ІІ
типу, з
нормальною
функцією
нирок або з
порушеннямl=
0;
легкого
ступеня.
Діти=
;.
Фармакокінk=
7;тичні
властивостo=
0;
вивчалися у
клінічних
дослідженнn=
3;х
у дітей з
цукровим
діабетом ІІ =
090;ипу
віком від 10
років.
Експозиція
ліраглутидm=
1;
у підлітків
та дітей
відповідалk=
2;
експозиції
=
91;
дорослих
пацієнтів.
=
Доклінічні
дані з
безпеки
Доклін =
10;чні
дані,
отримані на
базі традиц =
10;йних
досліджень
=
79;
фармакологo=
0;ї
безпеки, ток=
089;ичності
повторних
доз
препарату
або геноток
=
89;ичності
не виявили
особливого
ризику для
людини.
Нелета
=
83;ьні
пухлини
С-клітин
щитовидної
=
79;алози
були
виявлені у
щурів і мише=
081;
у ході
2-річних
досліджень
канцерогенl=
5;ості.
У щурів не
було
виявлено
збільшення
частоти
виникнення
або тяжкост =
10;
несприятлиk=
4;их
ефектів. У
мавп, що
отримували
лікування
протягом 20
місяців,
таких пухли
=
85;
не виявлено.
Пухлини у
гризунів
обумовлені
негенотоксl=
0;чним
специфічниl=
4;
ГПП-1-рецепто&#=
1088;-опосередко=
;ваним
механізмом,
до якого
частково
чутливі
гризуни.
Значущість
цього
механізму у =
083;юдей
достатньо
низька, але
не може бути
повністю
виключена.
Розвитку
інших пухли
=
85;
при
лікуванні
препаратом
Віктоза® н&#=
1077;
виявлено.
У ході
експерименm=
0;ів
на тваринах
не було вияв=
083;ено
прямого
шкідливого
впливу на фе=
088;тильність,
проте при
введенні
найвищих до
=
79;
відзначалоl=
9;я
незначне
підвищення
ранньої емб
=
88;іональної
смертності.
Введення
препарату
Віктоза® в
період
середини
вагітності
спричиняло
=
79;ниження
маси тіла
матері,
уповільненl=
5;я
росту плода =
079;
нез’ясованl=
0;м
впливом на
розвиток
ребер у щурі=
074;
і скелета у
кроликів. Пр=
080;
введенні
препарату
Віктоза® в&#=
1110;дзначено
уповільненl=
5;я
росту
новонароджk=
7;них
щурів, що
зберігаєтьl=
9;я
в період від=
083;учення
від
годування
молоком у гр=
091;пі
прийому
високої доз
=
80;.
Залишаєтьсn=
3;
неясним, чи
уповільненl=
5;я
росту
новонароджk=
7;них
щурів
обумовлене
зниженням
споживання
ними молока =
074;
результаті
=
87;рямого
впливу ГПП-1,
чи
зменшенням молок=
;а
у матері, що
обумовлено
зниженням к
=
72;лорійності
споживаної
їжі.
Клін=
;ічні
характерисm=
0;ики.
=
055;оказання=
.
Препар
=
72;т
Віктоза® з&#=
1072;стосовують
для
лікування н
=
77;достатньо
контрольовk=
2;ного
цукрового
діабету ІІ т=
080;пу
у дорослих,
підлітків т
=
72;
дітей віком
від 10 років як
доповнення
до дієти та
фізичних
вправ:
- у мl=
6;нотерапії,
коли застос
=
91;вання
метформіну
вважається
недоцільниl=
4;
через
непереносиl=
4;ість
або протипо
=
82;азання;
- у коl=
4;бінації
з іншими зас=
086;бами
для
лікування
діабету.
Про
результати
досліджень
=
79;астосуванн&#=
1103;
у комбінаці =
11;
з іншими
засобами,
вплив на
контроль
глікемії та
серцево-суд
=
80;нні
події, а
також про
досліджені
популяції
дивись у
розділах «О
=
89;обливості
застосуванl=
5;я»,
«Взаємодія
=
79;
іншими ліка
=
88;ськими
засобами та
інші види
взаємодій»
та
«Фармакодиl=
5;аміка».
=
055;ротипоказа&=
#1085;ня.
Підвищ
=
77;на
чутливість
до активної
речовини аб
=
86;
до інших
компонентіk=
4;
препарату, я=
082;і
вказані у сп=
080;ску
допоміжних
речовин.
Взаємо
=
76;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій.
=
030;n
vitro ліраглутид
продемонстl=
8;ував
дуже низьки
=
81;
потенціал
впливу на
фармакокінk=
7;тику
інших
активних
субстанцій,
обмін яких
пов’язаний
=
79;
цитохромом
=
56;450,
а також
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми кров =
10;.
Лірагл
=
91;тид
спричинює
незначну
затримку
випорожненl=
5;я
шлунка, що
може
вплинути на
всмоктуванl=
5;я
препаратів,
що
застосовуюm=
0;ься
одночасно
внутрішньо.
Дослідженнn=
3;
щодо
взаємодії
не показали
будь-якого
клінічно
значущого
уповільненl=
5;я
всмоктуванl=
5;я
і тому
корекція
дози не
потрібна. У
деяких
пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
препарат
Віктоза®,
зареєстровk=
2;ний
щонайменше 1
випадок тяж
=
82;ої
діареї.
Діарея може
порушувати
всмоктуванl=
5;я
лікарських
засобів, що
одночасно п
=
88;иймаються
внутрішньо.
=
042;арфарин
та інші
похідні
кумарину
Дослід
=
78;ень
лікарської
взаємодії н
=
77;
проводили.
Клінічно
значущу
взаємодію з
активною
субстанцієn=
2;,
що має низьк=
091;
розчинністn=
0;
або вузький
терапевтичl=
5;ий
індекс, як
варфарин не
можна
виключити. Н=
072;
початку
лікування
ліраглутидl=
6;м
у
пацієнтів,
які
одержують
варфарин аб
=
86;
інші похідн =
10;
кумарину,
рекомендуєm=
0;ься
проводити
частіший
контроль МН
=
57;
(міжнародно
=
75;о
нормалізовk=
2;ного
співвідношk=
7;ння).
=
055;арацетамол<=
/span>
Лірагл
=
91;тид
не змінював
загальної
експозиції
парацетамоl=
3;у
після
введення
одноразовоo=
1;
дози 1000 мг.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
парацетамоl=
3;у
(Cmax)
знижуваласn=
3;
на 31 %, а час
досягнення
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
(tmax)
збільшувавl=
9;я
до 15 хвилин.
При
одночасномm=
1; застосуван&#=
1085;і
парацетамоl=
3;у
корекція до
=
79;и не
потрібна.
=
040;торвастати&=
#1085;
=
Ліраглутид
не змінював
загальної
експозиції
аторвастатl=
0;ну
до клінічно
значущого
рівня після
одноразовоk=
5;о
його
введення в
дозі 40 мг. У зв̵=
7;язку
з цим при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з Віктоза®
корекція
дози
аторвастатl=
0;ну
не потрібна. &#=
1055;ри
одночасномm=
1;
введенні з
ліраглутидl=
6;м
Cmax
аторвастатl=
0;ну
знижуваласn=
3;
на 38 %, а tmax збіл&#=
1100;шувався
з 1 години до 3
годин.
=
043;ризеофульв&=
#1110;н
=
Ліраглутид
не змінював
загальної
експозиції
гризеофульk=
4;іну
після
одноразовоk=
5;о
його
введення в
дозі 500 мг. Cmax зрос=
тала
на 37 %, тоді як tmax<=
/sub>
не
змінювався.
Коригуваннn=
3;
дози при
застосуванl=
5;і
гризеофульk=
4;іну
й інших
низькорозчl=
0;нних
сполук з
високою
проникністn=
2; не
потрібне.
=
044;игоксин
Після
одноразовоk=
5;о
введення 1 мг
дигоксину у
поєднанні з
ліраглутидl=
6;м
відмічено з
=
84;еншення
значення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC) для
дигоксину н
=
72;
16 %, Cmax знижува
=
83;ася
на 31 %. Середніl=
1; tmax
дигоксину
збільшувавl=
9;я
з 1 години до 1,5
години.
Виходячи з
даних
результатіk=
4;,
корекція до
=
79;и
дигоксину н
=
77;
потрібна.
=
051;ізиноприл
Після
одноразовоk=
5;о
введення 20 мг
лізиноприлm=
1;
відмічено
зменшення
значення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC) для
лізиноприлm=
1;
на 15 %, Cmax
знижуваласn=
3;
на 27 %. Середніl=
1; tmax
лізиноприлm=
1;
збільшувавl=
9;я
з 6 годин до 8
годин.
Виходячи з
даних
результатіk=
4;,
корекція до
=
79;и
лізиноприлm=
1;
не потрібна.
=
055;ероральні
контрацептl=
0;ви
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
разової доз
=
80;
оральних
контрацептl=
0;вів
ліраглутид
знижував Cmax
етинілестрk=
2;діолу
або
левоноргесm=
0;релу
на 12 % і 13 %
відповідно, =
072;
tmax
збільшувавl=
9;я
на 1,5 години. Цk=
7;
не виявляло
клінічного
ефекту на
загальну
експозицію
=
77;тинілестра&#=
1076;іолу
або
левоноргесm=
0;релу,
що дає
підставу
вважати, що
одночасний
прийом ліра
=
75;лутиду
не вплине на
контрацептl=
0;вний
ефект
етинілестрk=
2;діолу
та
левоноргесm=
0;релу.
=
030;нсулін
У паціє=
085;тів
із
стабілізовk=
2;ним
цукровим
діабетом ІІ =
090;ипу
при
одночасномm=
1;
введенні
інсуліну де
=
90;еміру
(5 ОД/кг) та
ліраглютидm=
1;
(1,8 мг) не
спостерігаl=
3;ося
ознак
фармакокінk=
7;тичної
та
фармакодинk=
2;мічної взаєм=
;одії.
Діти=
;
Дослід
=
78;ення
взаємодії
проводили
лише за
участю
дорослих.
=
054;собливості
застосуванl=
5;я.
Лірагл
=
91;тид
не
застосовуюm=
0;ь
для лікуван
=
85;я
пацієнтів з
цукровим
діабетом I
типу або
діабетичниl=
4;
кетоацидозl=
6;м.
Лірагл
=
91;тид
не є
замінником
інсуліну. Пі=
089;ля
швидкого
припинення
або зниженн =
03;
дози
інсуліну у з=
072;лежних
від інсулну
пацієнтів
повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку
діабетичноk=
5;о
кетоацидозm=
1;
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Немає т=
077;рапевтично&=
#1075;о
досвіду лік
=
91;вання
пацієнтів і
=
79;
застійною
серцевою не
=
76;остатністю
IV класу за
класифікацo=
0;єю
Нью-Йоркськ
=
86;ї
асоціації
кардіологіk=
4;
(NYHA), і тому
ліраглутид
не
рекомендовk=
2;но
застосовувk=
2;ти
цим пацієнт
=
72;м.
Досвід
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1;
хворим із
запальними
захворюванl=
5;ями
кишечнику і
діабетичниl=
4;
гастропареk=
9;ом
обмежений. З=
072;стосування
ліраглутидm=
1;
у цих
пацієнтів н
=
77;
рекомендовk=
2;но,
оскільки
воно
супроводжуn=
8;ться
тимчасовимl=
0;
побічними
реакціями з
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту, в т. ч.
нудотою,
блюванням і
діареєю.
Гост=
;рий
панкреатит
Гостри
=
81;
панкреатит
спостерігаk=
4;ся
при застосу
=
74;анні
аналогів
рецептора
ГПП-1.
Пацієн
=
90;ів
слід
проінформуk=
4;ати
про характе
=
88;ні
симптоми
гострого
панкреатитm=
1;.
При підозрі
на
панкреатит
слід
відмінити
лікування лірагл
=
91;тидом.
Як
=
97;о
підтверджуn=
8;ться
гострий
панкреатит, =
087;овторне
застосуванl=
5;я лірагл
=
91;тиду
не
рекомендовk=
2;но
(див. розділ
«Побічні
реакції» та
«Фармакодиl=
5;амічні
властивостo=
0;»).
Захв=
;орювання
щитовидної
залози
У ході
клінічних
досліджень
відмічені п
=
86;бічні
реакції з
боку щитови
=
76;ної
залози такі,
як зоб, особл&#=
1080;во
у пацієнтів =
079;
уже наявним
=
80; захворюван&=
#1085;ями
щитовидної
залози. Tому
ліраглутид
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
цим
пацієнтам.
Гіпо=
;глікемія
У
пацієнтів,
які
одержують
ліраглутид
одночасно з
сульфонілсk=
7;човиною
або інсулін
=
86;м,
підвищуєтьl=
9;я
ризик
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Ризик гіпог
=
83;ікемії
можна
знизити,
зменшивши
дозу сульфо
=
85;ілсечовини
або=
ін=
089;уліну.
Знев=
;однення
У
хворих, яких
лікували
ліраглутидl=
6;м
спостерігаl=
3;ися
симптоми
зневодненнn=
3;,
в тому числі
порушення
функції
нирок та
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Пацієн
=
90;ів,
яким
призначено
ліраглутид
необхідно
попередити
про
можливість
зневодненнn=
3;
організму
внаслідок
розладів тр
=
72;вної
системи та
необхіднісm=
0;ь
вживати зап
=
86;біжних
заходів щод
=
86;
зневодненнn=
3;.
Лікарс =
00;кий
засіб
Віктоза®
містить мен
=
96;е
ніж 1 ммоль на&=
#1090;рію
(23 мг), тому цей
лікарський
засіб можна
вважати так
=
80;м,
що не містит=
100;
натрію.
Відс=
;тежування=
З метою
покращення
=
74;ідстежуван&#=
1086;сті
біологічниm=
3;
лікарських
засобів
потрібно
чітко
реєструватl=
0;
назву та
номер серії =
079;астосовува&=
#1085;ого
лікарськогl=
6;
засобу.
=
047;астосуванн&=
#1103;
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагі=
;тність
Адеква
=
90;ні
дані про
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1;
вагітними
жінками
відсутні.
Дослідженнn=
3;
на тваринах
показали
репродуктиk=
4;ну
токсичністn=
0;
(див. розділ
«Доклінічнo=
0;
дані з
безпеки»).
Потенційниl=
1;
ризик для
людей
невідомий.
Лірагл
=
91;тид
не слід
застосовувk=
2;ти
під час вагі=
090;ності
– замість
нього
рекомендуєm=
0;ься
призначати
інсулін. Якщ=
086;
пацієнтка
хоче
завагітнітl=
0;
або вагітна,
то прийом лі=
082;арського
засобу Вікт
=
86;за®
необхідно
відмінити.
Пері=
;од
годування
груддю
Невідо
=
84;о,
чи
екскретуєтn=
0;ся
ліраглутид
=
91;
грудне
молоко
людини.
Дослідженнn=
3;
на тваринах
показали, що
в молоко
потрапляє
незначна
кількість
ліраглутидm=
1;
і його
близькоспоl=
8;іднених
структурниm=
3;
метаболітіk=
4;.
Доклінічні
дослідженнn=
3;
виявили
пов’язане з
застосуванl=
5;ям
препарату
зменшення
темпів
зростання
новонароджk=
7;них
щуренят (див.
розділ
«Доклінічнo=
0; дані
про безпеку
застосуванl=
5;я»).
У зв’язку з
недостатніl=
4;
досвідом у
період году
=
74;ання
груддю не
слід
застосовувk=
2;ти
препарат
Віктоза®.
Ферт=
;ильність
Окрім
незначного
зменшення
кількості ж
=
80;вих
імплантоваl=
5;их
ембріонів,
дослідженнn=
3;
на тваринах
не виявили
шкідливого
ефекту
препарату н
=
72;
репродуктиk=
4;ну
здатність.
=
047;датність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Препар
=
72;т
Віктоза® н&#=
1077;
впливає аб=
о
має
незначний
вплив на
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами й
іншими
механізмамl=
0;.
Пацієнтам
слід
рекомендувk=
2;ти
вжити
заходів із
профілактиl=
2;и
виникнення
гіпоглікемo=
0;ї
в період кер=
091;вання
транспортнl=
0;м
засобом або
іншим
механізмом,
зокрема при
застосуванl=
5;і
препарату
Віктоза® о&#=
1076;ночасно
з
сульфонілсk=
7;човиною
або інсулін
=
86;м.
=
057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози.
&=
#1044;озування
Для
поліпшення
=
87;ереносимос&#=
1090;і
з боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту поча
=
90;кова
доза – 0,6 мг
ліраглутидm=
1;
на добу.
Через як
мінімум 1
тиждень доз
=
91;
слід підвищ
=
80;ти
до 1,2 мг. У
деяких
пацієнтів
очікується
поліпшення
після
збільшення
дози з 1,2 мг до 1,8
мг і,
грунтуючисn=
0;
на відповід =
10;
на лікуванн =
03;,
для
подальшого
поліпшення
контролю
глікемії
через як
мінімум 1
тиждень
лікування
дозу можна
підвищити д
=
86;
1,8 мг. Добова
доза вище 1,8 мг
не
рекомендуєm=
0;ься.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
Віктоза®
та
сульфонілсk=
7;човини
або інсулін
=
91; дозу
сульфонілсk=
7;човини
або інсулін
=
91; слід
зменшити дл =
03;
того, щоб
знизити
ризик розви
=
90;ку
гіпоглікемo=
0;ї
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Терапія у
поєднанні з
сульфонілсk=
7;човиною
застосовна
лише для
дорослих
пацієнтів.
Для
підбору доз
=
80; препарату
Віктоза® с&#=
1072;моконтроль
рівня
глюкози в
крові не
потрібний. С=
072;моконтроль
рівня
глюкози в
крові
необхідний
для
коригуваннn=
3;
дози
сульфонілсk=
7;човини
та інсуліну,
зокрема, на
початку
лікування л =
10;карським
засобом
Віктоза® і
при зниженн =
10;
дози
інсуліну.
Рекомендовk=
2;но
поступове
зниження
дози
інсуліну.
=
Особливі
групи
пацієнтів
=
055;ацієнти
літнього
віку (> 65 років)<=
/span>. Ко&=
#1088;екція
дози у зв’яз=
082;у
з віком не
потрібна (ди=
074;.
розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
=
055;орушення
функц=
ії
нирок.
Пацієнтам з
легкими, пом=
110;рними
або тяжкими =
087;орушеннями
функції
нирок
корекція
дози не
потрібна. До=
089;від
лікування
пацієнтів з =
090;ермінально&=
#1102;
стадією поруш=
ення
функції
нирок
відсутній і, &#=
1090;ому
препарат
Віктоза® н&#=
1077;
рекомендуєm=
0;ься
для
застосуванl=
5;я
таким паціє
=
85;там
(див. розділи
«Фармакодиl=
5;аміка»
та
«Фармакокіl=
5;етика»). =
=
055;орушення
функції
печінки.
Коригуваннn=
3;
дози не
рекомендуєm=
0;ься
пацієнтам з
легким або
середнім ст
=
91;пенем
порушення
функції
печінки.
Віктоза®
не
рекомендуєm=
0;ься
пацієнтам з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки (див.
розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
=
Спосіб
введення
Віктоз
=
72;®
не можна вводити
внутрішньоk=
4;енно
або
внутрішньоl=
4;'язово.
Препар
=
72;т
Віктоза® в&#=
1074;одять
1 раз на добу у
будь-який ча=
089;
незалежно
від прийому
їжі. Його
можна ввест
=
80;
підшкірно в
ділянку
передньої
черевної
стінки,
стегна або п=
083;еча.
Місце і час
ін'єкцій
можна
змінювати б
=
77;з
корекції
дози. Проте
бажано
вводити пре
=
87;арат
Віктоза®
приблизно в
один і той же
найбільш
зручний час
дня.
Додаткові
рекомендацo=
0;ї
щодо
введення
подано в
інструкції
=
79;
використанl=
5;я
шприц-ручки
для
препарату В =
10;ктоза®.
=
030;нструкція
з
використанl=
5;я
шприц-ручки
Віктоза®
=
041;удь
ласка, перш
ніж
використовm=
1;вати
шприц-ручку
Віктоза®,
уважно
прочитайте
цю
інструкцію.
Шприц-р=
091;чка
Віктоза® м&#=
1110;стить
18 мг
ліраглутидm=
1;.
Ви можете
вибрати так =
10;
дози: 0,6 мг,
1,2 мг і 1,8 мг.
Шприц-р=
091;чка
призначена
для
використанl=
5;я
з
одноразовиl=
4;и
голками
НовоФайн®
або
НовоТвіст®
довжиною до 8
мм і товщино=
102;
до 32G.
![](3D"UA121240101_50E1.files/image008.gif")
<= o:p>
<= o:p>
<= o:p>
&=
#1055;ідготовка
шприц-ручки
до роботи
=
Пере=
;вірте
назву та
кольорову
етикетку
Вашої
шприц-ручки,
щоб упевнит
=
80;ся,
що вона
містить
ліраглутид. =
055;омилкове
введення ін
=
96;ого
препарату
може завдат
=
80;
суттєвої
шкоди.
&n=
bsp;
А=
;
![](3D"UA121240101_50E1.files/image010.gif")
<=
![endif]>
=
Зніміть
ковпачок
шприц-ручки.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp;
В
![](3D"UA121240101_50E1.files/image012.gif")
<=
![endif]>
=
&nb=
sp;
Видаліть
захисну
мембрану
=
з нової
одноразовоo=
1;
голки.
=
Нагвинтітn=
0;
рівно і щіль=
085;о
голку
=
на
шприц-ручку.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
=
&nb=
sp;
С
=
&nb=
sp;
Зніміть
зовнішній
ковпачок
![](3D"UA121240101_50E1.files/image014.gif")
<=
![endif]>
=
голки і
збережіть
його.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp;
D
=
&nb=
sp;
Зніміть
внутрішній
ковпачок
=
голки
і викиньте
його.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp;
=
=
&nb=
sp; ![](3D"UA121240101_50E1.files/image016.gif")
=
![](3D"UA121240101_50E1.files/image018.gif")
Для
кожної ін’є
=
82;ції
завжди вико
=
88;истовуйте
нову голку. Ц&#=
1077;
зменшить
ризик
контамінацo=
0;ї,
інфекції,
витікання
ліраглутидm=
1;,
забивання о
=
90;вору
голки та
неточного
дозування.
Будьт=
е
обережні: не
зігніть і не
пошкодьте
голку.
Щоб
звести до
мінімуму
ризик випад
=
82;ового
уколу голко =
02;,
ніколи знов
=
91;
не надягайт
=
77;
попередньо
знятий
внутрішній
ковпачок
голки.
&=
#1044;огляд
за
шприц-ручко =
02;
·
Не
намагайтесn=
3;
полагодити
або
розібрати ї =
11;
на частини.
·
Уникайт
=
77;
контакту
шприц-ручки =
079;
пилом, брудо=
084;
і будь-якими
рідинами.
·
Очищайт
=
77;
шприц-ручку
тканиною,
зволоженою
легким
детергентоl=
4;.
·
Не
намагайтесn=
3; мити,
замочувати
або
змащувати
її – все цk=
7;
може
пошкодити
шприц-ручку.
Важлива
інформація
·
Не
давайте Ваш
=
91;
шприц-ручку
іншим особа
=
84;.
·
Зберіга
=
81;те
шприц-ручку
Віктоза® у
недоступноl=
4;у
для інших
місці
(особливо дл=
103;
дітей).
Пере=
;вірка
роботи
шприц-ручки
&n=
bsp;
Перед
першим
застосуванl=
5;ям
нової шприц
ручки перев =
10;ряйте
поступання
препарату
через голку.
Якщо Ваша
шприц-ручка
вже
використовm=
1;валася,
переходьте
до розділу
«Виставленl=
5;я
дози», етап Н. =
![](3D"UA121240101_50E1.files/image020.gif")
<=
![endif]>
E
=
&nb=
sp;
Повертайтk=
7;
селектор
дози доти,
=
доки
покажчик
вибору дози
=
&nb=
sp;
не буде
збігатися з
рискою.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
F &n=
bsp;
&n=
bsp; =
; &n=
bsp; =
; \Е
![](3D"UA121240101_50E1.files/image022.gif")
<=
![endif]>
=
Ут=
088;имуючи
шприц-ручку
вертикальнl=
6;
=
голкою
догори, обер=
077;жно
постукайте
=
декілька
разів пальц
=
77;м
по картридж
=
91;.
=
При цьому
наявні пухи
=
88;ці
повітря
=
зберуться
=
91;
верхній
частині
картриджа.
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
![](3D"UA121240101_50E1.files/image024.gif")
<=
![endif]>
G &n=
bsp; =
; &n=
bsp; =
; &n=
bsp;
\Е
=
&nb=
sp;
Продовжуюч&#=
1080;
утримувати
шприц-ручку
=
вертикальl=
5;о,
натискайте
пускову
кнопку, поки
селектор
дози не
=
повернетьl=
9;я
до нульової
позначки.
=
Повторюйтk=
7;
етапи Е і G дот=
и,
доки
=
на кінчику голки
не з’явитьс =
03;
крапля
=
ліраглутиk=
6;у.
Якщо після
шести
=
нати&=
#1089;нень
крапля не
з’явиться,
замініть
голку і
повторіть
етапи Е та G
не більше
шести разів.
Якщо крапля
все ж таки нk=
7;
з’являєтьсn=
3;,
то шприц-
ручка
пошкоджена =
10;
її слід
замінити
новою.
Якщо
Ви впустили
шприц-ручку
на тверду по=
074;ерхню
або вважаєт
=
77;,
що вона має
якісь
несправносm=
0;і,
кожен раз пе=
088;ед
ін'єкцією
під'єднайте
нову
одноразову
=
75;олку
і перевірте
вибір дози д=
086;
її роботи.
<= o:p>
&=
#1042;иставлення
дози
Пере=
;конайтеся,
що селектор
дози
виставлениl=
1;
у положення
«0».
H &n=
bsp;
\Е
=
![](3D"UA121240101_50E1.files/image026.gif")
<=
![endif]>
=
Повертайтk=
7;
селектор
дози доти,
доки
=
не
з’явиться
необхідна п
=
86;значка
дози (0,6 мг,
=
1,2 мг або 1,8 мг).
Якщо Ви
помилково
виставили
неправильнm=
1;
дозу,
обертайте
селектор за
або проти
часової
стрілки
до
встановленl=
5;я
необхідної
=
87;означки
дози
навпроти
риски.
Повертаючи
селектор
дози, уникай=
090;е
випадковог&=
#1086;
натискання
пускової
кнопки,
тому, що при
цьому
відбудетьсn=
3;
виті-
кання
ліраглутидm=
1;.
Якщо
селектор
дози
зупинився д
=
86;
необхідногl=
6;
Вам зна-
чення дози,
це значить,
що в
картриджі
немає повно =
11;
дози препар
=
72;ту.
У цьому
випадку Ви
можете:
розділити
дозу на дві
ін’єкції
(для цього,
обертаючи
селектор
дози в будь-
якому
напрямку,
виставіть 0,6
або 1,2 мг;
введіть цю
дозу;
підготуйте
нову
шприц-ручку =
110;
введіть
частину доз
=
80;,
що
залишилася).
Ви
можете
розділити
Вашу дозу мі=
078;
шприц-ручко =
02;,
що
застосовуєm=
0;е,
і новою
шприц-ручка
=
84;и
лише у тому
випадку,
як
=
97;о
Вас навчив
або порадив
це зробити
Ваш лікар.
Користуйтеl=
9;я
калькулятоl=
8;ом
під час
підрахунку
доз.
Якщо Ви
неправильнl=
6;
підрахуєте
дози, Ви
можете
ввести заба
=
75;ато
або замало
ліраглутидm=
1;;
=
072;бо
ввести повн
=
91;
дозу новою
шприц-ручко =
02;
(якщо
селектор
дози
зупинився
біля
значення 0,6 мг,
підготуйте
нову
шприц-ручку =
110;
введіть
повну дозу).
Не
намагайтесn=
3;
виставити
відмінні ві
=
76;
0,6 мг, 1,2 мг або 1,8 м=
075;
дози. Цифри
на дисплеї
повинні
точно
збігатися з
покажчиком,
щоб
забезпечитl=
0;
правильну д
=
86;зу.
При
повертанні
селектора
дози чутно
клацання.
Виставляючl=
0;
дозу, не слід
орієнтуватl=
0;ся
на кількіст =
00;
клацань. Не
використовm=
1;йте
шкалу
картриджа
для визначе
=
85;ня
дози
ліраглутидm=
1;
для введенн =
03;,
оскільки це
не досить
точно.
&=
#1055;роведення
ін’єкції
=
050;ористуючис&=
#1100;
інструкціяl=
4;и
лікаря або м=
077;дсестри
щодо технік
=
80; проведення
ін’єкції,
введіть
голку у шкір=
091;.
Далі
виконуйте
такі дії.
І=
; &n=
bsp;
\Е
![](3D"UA121240101_50E1.files/image028.gif")
<=
![endif]>
=
&nb=
sp;
Натискайтk=
7; на
пускову
кнопку
=
доти, доки
навпроти
риски
з’явиться
позначка 0 мг.
При цьому
не
торкайтеся
іншими
пальцями
дисплею і не
повертайте
селектор до
=
79;,
оскільки це
може
заблокуватl=
0;
=
шприц-ручк
=
91;.
Утримуйте
пускову
кнопку
повністю
натиснутою
=
81;
утримуйте
голку під
шкірою
протягом
мінімум
6 секунд для
того, щоб
переконатиl=
9;я,
що Ви ввели
повну
дозу.
J &n=
bsp;
\Е
![](3D"UA121240101_50E1.files/image030.gif")
<=
![endif]>
= &nb= sp; Витягніть = 75;олку зі шкіри. При <= o:p>
=
&nb=
sp;
цьому на кі=
085;чику
голки може
бути
крапля
ліраглутидm=
1;.
Це
=
нормально =
10;
не впливає н=
072;
об’єм
=
щойно
введеної
дози.
K &n=
bsp;
\Е
![](3D"UA121240101_50E1.files/image032.gif")
<=
![endif]>
=
&nb=
sp;
Введіть
голку у
зовнішній
=
ковпачок, н=
077;
торкаючись
його
=
стінок.
L &n=
bsp;
\Е
=
&nb=
sp;
Закрийте
голку
зовнішнім
ковпачком
![](3D"UA121240101_50E1.files/image034.gif")
<=
![endif]>
=
=
10;
обережно
притисніть
його до упор=
091;,
=
потім
відкрутіть
голку.
Викиньте
голку,
дотримуючиl=
9;ь
=
застережнl=
0;х
заходів, і
надіньте
=
ковпачок н
=
72;
шприц-ручку.
Порожню
шприц-ручку
викидають
без
= приєднаноo= 1; до неї голки. <= o:p>
=
Будь ласка,
утилізуйте
=
75;олки
та
=
шприц-ручк
=
80;
відповідно
=
76;о
=
місцевих
правил.
Завжди
після кожно =
11;
ін'єкції від=
217;єднуйте
голку і
зберігайте
шприц-ручку
Віктоза®
без неї.
Це
попереджає
контамінацo=
0;ю,
інфікуваннn=
3;
або
підтікання
ліраглутидm=
1;.
Слід
дотримуватl=
0;ся
особливої
обережностo=
0;
при
утилізації
використанl=
0;х
голок,
щоб
при цьому не
поранити
себе.
=
044;іти.
Корекція
дози для
підлітків т
=
72;
дітей віком
від 10 років не
потрібна.
Дані про
застосуванl=
5;я
дітям віком
до 10 років
відсутні.
(див. розділи
«Фармакодиl=
5;аміка»
та
«Фармакокіl=
5;етика»).
=
055;ередозуван&=
#1085;я.
У
клінічних
дослідженнn=
3;х
та
повідомленl=
5;ях,
що надійшли
після
виведення
лікарськогl=
6;
засобу
ВіктозаÒ на
ринок,
відзначено
випадки
перевищеннn=
3; рекомендов&#=
1072;ної
підтримуваl=
3;ьної
дози до 40
разів (72 мг). Ре
=
72;кції,
про які пові=
076;омляли,
включали
сильну
нудоту,
блювання, ді=
072;рею
та тяжку
гіпоглікемo=
0;ю.
При
передозуваl=
5;ні
слід
проводити
підтримуючk=
7;
лікування
відповідно
до клінічни
=
93; ознак
і симптомів,
що є у
пацієнта. Не=
086;бхідно
спостерігаm=
0;и
за клінічни
=
84; станом
пацієнта дл =
03;
вчасного
виявлення
зневодненнn=
3;
та контролю
=
74;ати
рівень
глюкози в
крові.
=
055;обічні
реакції.
У ході п&#=
8217;яти
великих
тривалих
клінічних
досліджень
=
92;ази
3а більше 2500
дорослих
пацієнтів
отримували
препарат
Віктоза® о&#=
1082;ремо
або його
комбінацію
=
79;
метформіноl=
4;, з
глімепіридl=
6;м
(з метформін=
086;м
або без), суль&=
#1092;онілсечови=
;ною
(з метформін=
086;м
або без) або з
метформіноl=
4; +
розиглітазl=
6;ном.
Найбіл =
00;ш
частими
побічними
ефектами пр
=
86;тягом
клінічних
досліджень
були розлад
=
80; органів
травлення,
серед яких
дуже часто
зустрічалиl=
9;я
нудота і
діарея, част=
086;
– блювання,
запор, біль у
черевній
порожнині і
диспепсія. Н=
072;
початку
лікування
шлунково-ки
=
96;кові
розлади зус
=
90;річаються
частіше,
проте при
продовженнo=
0;
лікування ї
=
93;
вираженістn=
0;
протягом де
=
82;ількох
днів або
тижнів
зазвичай
знижується.
Також часто
відзначалиl=
9;я
головний
біль і
назофарінгo=
0;т.
Крім того,
часто
виникала
гіпоглікемo=
0;я,
а при
лікуванні
препаратом
Віктоза® о&#=
1076;ночасно
з
сульфонілсk=
7;човиною
– дуже часто.
Випадки
тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї
перш за все с&#=
1087;остерігали=
ся
при
комбінованl=
6;му
лікуванні з
сульфонілсk=
7;човиною.
Далі наведено
перелік
побічних
реакцій,
зареєстровk=
2;них
протягом довготр
=
80;валих
клінічних
досліджень
=
92;ази
3a досл=
;ідження
LEADER®
(довготрива
=
83;е
кардіоваскm=
1;лярне
дослідженнn=
3;),
а також на
основі спон
=
90;анних
повідомленn=
0;,
одержаних
після вивед
=
77;ння
препарату н
=
72;
ринок.
Частоту всі
=
93; побічних
реакцій
розрахованl=
6;
згідно з час=
090;отою
поширеностo=
0;
в клінічних
дослідженнn=
3;х
фази 3а.
&#=
1054;цінку
частоти
виникнення
побічних
ефектів
проводили з
=
72;
такою шкало =
02;:
дуже часто (≥
1/10), часто (від ≥ 1=
/100
до < 1/10), нечасто
(від ≥ 1/1000 до < 1/100),
рідко (від ≥ 1/10000
до < 1/1000), дуже
рідко ( < 1/10000),
невідомо (не
можна
оцінити на
підставі на =
03;вних
даних). У
кожній груп =
10;
побічні
ефекти
наведені в
порядку
зниження їх
серйозностo=
0;.
=
055;орушення
метаболізмm=
1;
і живлення: ча=
089;то
–
гіпоглікемo=
0;я,
анорексія,
зниження ап
=
77;титу;
нечасто –
зневодненнn=
3;*.
=
056;озлади
нервової
системи:
часто –
головний
біль, запамо=
088;очення.
=
056;озлади
травної
системи: дуже
часто –
нудота,
діарея; част=
086;
– блювання,
диспепсія,
біль у
верхньому
відділі чер
=
77;вної
порожнини,
запор,
гастрит,
метеоризм,
здуття
живота,
гастроезофk=
2;геальна
рефлюксна
хвороба,
дискомфорт
=
91;
шлунку, зубн=
080;й
біль, нечаст=
086;
–
уповільненl=
5;я
евакуації
вмісту шлун
=
82;а,
рідко –
кишкова
непрохідніl=
9;ть;
дуже рідко –
панкреатит (=
074;
тому числі
некротичниl=
1;
панкреатит).
=
056;озлади
серцево-суд
=
80;нної
системи:
часто –
підвищення
частоти
серцевих
скорочень (Ч=
057;С).
=
056;озлади
імунної
системи: рідк=
;о
–
анафілактиm=
5;ні
реакції.
=
030;нфекції
та інвазії:
часто –
назофарингo=
0;т,
бронхіт.
=
047;агальні
розлади та
стан місця
введення: ча&=
#1089;то
– втома, реакц=
;ії
в місцях
ін’єкцій;
нечасто –
нездужання.
=
056;озлади
функції
нирок та
сечовивіднl=
0;х
шляхів:
нечасто –
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
порушення
функції
нирок.
=
056;озлади
з боку шкіри
та
підшкірних
тканин:
часто –
висипання;
нечасто –
кропив’янкk=
2;,
свербіж.
=
056;озлади
з боку
печінки та
жовчних
проток: неча=
;сто
– жовчнокамR=
17;яна
хвороба,
холецистит.
=
051;абораторні
дослідженнn=
3;:
часто –
підвищений
=
88;івень
ліпази*,
підвищений
=
88;івень
амілази*
*Дані
клінічних
досліджень
фази 3b та 4, в
яких вони
вимірювалиl=
9;ь.
=
=
Опис
окремих
побічних
реакцій
Під час
клінічного
дослідженнn=
3;
монотерапіo=
1;
препаратом
Віктоза® ч&#=
1072;стота
виникнення
гіпоглікемo=
0;ї
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
препарат
Віктоза®, була
нижча, ніж у
пацієнтів,
які
отримували
активний
препарат
порівняння
(глімепірид).
Найбільш
частими
побічними
реакціями б
=
91;ли
шлунково-ки
=
96;кові
розлади,
інфекції та =
110;нвазії.
=
043;іпоглікемі&=
#1103;
У
більшості
випадків,
зареєстровk=
2;них
у ході
клінічних
досліджень,
підтверджеl=
5;а
гіпоглікемo=
0;я
була
незначною. П=
088;и
монотерапіo=
1; ліраглутид&#=
1086;м
не було
жодного
випадку
тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї.
Тяжка
гіпоглікемo=
0;я
виникає
рідко і спос=
090;ерігається
в основному
при
комбінованl=
6;му
лікуванні л =
10;раглутидом
і сульфоніл
=
89;ечовиною
(0,02 випадка на 100 =
пацієнто-ро
=
82;ів).
Дуже рідко (0,001 =
074;ипадка
на 100 пацієнто=
-років)
виникали
випадки
гіпоглікемo=
0;ї
при лікуван
=
85;і
ліраглутидl=
6;м
у поєднанні =
079;
іншими
пероральниl=
4;и
антидіабетl=
0;чними
препаратамl=
0;
(тобто не з
сульфонілсk=
7;човиною).
Ризик
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї
при комбіно
=
74;аному
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
і базальног
=
86; інсуліну
незначний (1,0 в=
;ипадка
на 100 пацієнто=
-років,
див. розділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
У
дослідженнo=
0;
LEADER® про епіз&#=
1086;ди
тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї
повідомлялl=
6;ся
рідше при за=
089;тосуванні
ліраглутидm=
1; у
порівнянні
=
79;
плацебо (1,0
проти 1,5 випад=
ка
на 100 пацієнто=
-років,
оцінюване
співвідношk=
7;ння
частоти 0,69 [0,51 до
0,93]) (див. розділ &=
laquo;Фармакодин=
;аміка»).
У пацієнтів,
які
отримували
=
87;опередньо
змішані
інсуліни на
початку та
принаймні
протягом
наступних 26
тижнів,
частота
випадків
тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї
при
застосуванl=
5;і
як ліраглут
=
80;ду,
так і плацеб=
086;
становила 2,2
випадка на 100
пацієнто-ро
=
82;ів.
=
056;озлади
травної
системи
При
комбінованl=
6;му
лікуванні
препаратом
=
42;іктоза®
та
метформіноl=
4;
у 20,7 % пацієнті
=
74;
як мінімум 1
раз виникал
=
72;
нудота, а у 12,6 % –
діарея. При
комбінованl=
6;му
лікуванні
препаратом
Віктоза® т&#=
1072;
сульфонілсk=
7;човиною
нудота
мінімум по 1 р&=
#1072;зу
виникала у 9,1 %
пацієнтів, а
діарея – у 7,9 %.
Більшість
випадків
були легког
=
86;
або помірно
=
75;о
ступеня
тяжкості і
мали
дозозалежнl=
0;й
характер. У
більшості
пацієнтів,
які на
початку
лікування
відчували
нудоту, при
подовженні
лікування ї =
11;
частота і ст=
091;пінь
тяжкості
зменшувалиl=
9;я.
У
пацієнтів
віком від 70
років при
лікуванні л =
10;раглутидом
можуть част =
10;ше
спостерігаm=
0;ися
порушення з
боку травно =
11; системи.
У
пацієнтів з
легкими пор
=
91;шеннями
або порушен
=
85;ями
середньої
тяжкості фу
=
85;кції
нирок
(кліренс
креатиніну £ 60 – 90
мл/хв і 30 – 59
мл/хв
відповідно)
при
лікуванні л =
10;раглутидом
можуть час=
тіше
виникати п=
орушення
з боку
травної
системи.
=
046;овчнокам’я&=
#1085;а
хвороба і
холецистит
Під час
довготриваl=
3;их
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
фази 3а з
ліраглутидl=
6;м
було
зареєстровk=
2;но
невелику
кількість
випадків
жовчнокам’n=
3;ної
хвороби (0,4 %) та
холециститm=
1;
(0,1 %). У
дослідженнo=
0;
LEADER® частота
жовчнокам'я
=
85;ої
хвороби та
холециститm=
1;
була 1,5 %
та 1,1 % у разі
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1; і
1,1 % та 0,7 % у разі
застосуванl=
5;я
плацебо
відповідно (=
076;ив.
розділ
«Фармакодиl=
5;аміка»).
=
042;ідміна
прийому
препарату
Під час
тривалих
контрольовk=
2;них
досліджень (26
тижнів або
довше)
частота
випадків ві
=
76;міни
ліраглутидm=
1; у
зв’язку з
побічними
реакціями, щ=
086;
виникали, ст=
072;новила
7,8 %, а відміни
препарату
порівняння R=
11;
3,4 %. Найчастішk=
7;
причиною
цього у
пацієнтів, я=
082;і
отримували
=
83;іраглутид,
були нудота (2,=
8 %)
і блювання (1,5 %).
=
056;еакції
в місці ін’є=
082;ції
У ході
тривалих
контрольовk=
2;них
досліджень (26
тижнів або
довше) реакц=
110;ї
в місці
введення
препарату
Віктоза® б&#=
1091;ли
зареєстровk=
2;ні
приблизно у 2 %
пацієнтів. Ц=
110;
реакції
зазвичай
були
слабкими.
=
055;анкреатит
У ході
тривалих ко
=
85;трольовани&#=
1093;
клінічних
досліджень
=
92;ази
3 при
лікуванні
препаратом
Віктоза® б&#=
1091;ло
зареєстровk=
2;но
кілька
випадків (< 0,2 %)
гострого
панкреатитm=
1;.
Випадки
панкреатитm=
1;
також
відзначалиl=
9;я
у спонтанни
=
93;
повідомленl=
5;ях,
що надійшли
після вивед
=
77;ння
лікарськогl=
6;
засобу на
ринок. У
дослідженнo=
0;
LEADER® частота
випадків
гострого па
=
85;креатиту,
підтверджеl=
5;их
експертною
оцінкою,
становила 0,4 % m=
1;
разі
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1;
та 0,5 % у групі п=
083;ацебо,
відповідно
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Ф&#=
1072;рмакодинам=
іка»).
=
040;лергічні
реакції
Після в=
080;ведення
препарату
ВіктозаÒ на
ринок повід
=
86;млялося
про
виникнення
алергічних
=
88;еакцій,
у тому числі
кропив’янкl=
0;,
висипу та
свербежу.
Також
повідомлялl=
6;ся
про кілька
випадків
анафілактиm=
5;них
реакцій з
такими дода
=
90;ковими
симптомами,
як
гіпотензія,
серцебиття,
задишка та
набряк. Прот=
103;гом
всього пері
=
86;ду
тривалих
клінічних
досліджень
при лікуван
=
85;і
препаратом
Віктоза® у
рідких
випадках (0,05 %)
спостерігаk=
4;ся
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
Діти=
;
Загало
=
84;
частота
виникнення,
тип та ступі=
085;ь
тяжкості
побічних
реакцій у
підлітків т
=
72;
дітей віком
від 10 років
такі ж, як у
дорослих.
Частота
підтверджеl=
5;их
випадків
гіпоглікемo=
0;ї
була вища пр=
080;
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
(0,58
випадку/пац =
10;єнто-рік)
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
плацебо (0,29
випадку/пац =
10;єнто-рік).
У пацієнтів,
яким
застосовувk=
2;ли
інсулін до
виникнення
підтверджеl=
5;ого
епізоду
гіпоглікемo=
0;ї,
частота
виникнення
була вища пр=
080;
застосуванl=
5;і
ліраглутидm=
1;
(1,82 випадку/паm=
4;ієнто-рік)
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
плацебо (0,91
випадку/пац =
10;єнто-рік).
В групі
застосуванl=
5;я
ліраглутидm=
1;
тяжких
епізодів
гіпоглікемo=
0;ї
не було
зареєстровk=
2;но.
&=
#1055;овідомленн=
;я
про небажан =
10;
реакції на
препарат
&=
#1055;ісля
реєстрації
лікарськогl=
6;
засобу важл
=
80;во
повідомлятl=
0;
про
підозрюванo=
0;
побічні
реакції. Це
дозволяє
продовжуваm=
0;и
моніторинг
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к
лікарськогl=
6;
засобу.
Лікарям
рекомендуєm=
0;ься
повідомлятl=
0;
про
підозрюванo=
0;
побічні
реакції до
місцевих
органів
фармаконагl=
3;яду.
=
058;ермін
придатностo=
0;. 30
місяців.
Після
першого
застосуванl=
5;я – 1
місяць.
Умов=
;и
зберігання.
Зберіг=
072;ти
в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці. Збер=
;ігати
в
холодильниl=
2;у (2˚С –
8˚С) подалі
від морозил =
00;ної
камери. Не
заморожуваm=
0;и.
Після
першого
застосуванl=
5;я
зберігати п
=
88;и
температурo=
0;
нижче 30°С або
в
холодильниl=
2;у
(2˚С – 8˚С). Не
заморожуваm=
0;и.
Для
запобіганнn=
3;
дії світла
зберігати
шприц-ручку
із закритим
ковпачком.
Несумі
=
89;ність.
Додава
=
85;ня
до препарат
=
91;
Віктоза® б&#=
1091;дь-яких
субстанцій
може
викликати
деградацію
ліраглутидm=
1;.
Без
проведення
досліджень
на
сумісність
цей препара
=
90;
не можна змі=
096;увати
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами.
Уп=
072;ковка.
Поперед&=
#1085;ьо
заповнена
багатодозоk=
4;а
одноразова
шприц-ручка
містить
картридж
ємністю 3 мл,
виготовленl=
0;й
зі скла (тип 1)
та закупоре
=
85;ий
з одного бок=
091;
поршнем із
бромбутилоk=
4;ої
гуми, а з
іншого боку =
211;
ламінованоn=
2;
гумовою
прокладкою
=
79;
бромбутилоk=
4;ої/поліізоп&#=
1088;енової
гуми. Шприц-р&#=
1091;чку
зроблено з
Кожна
шприц-ручка
містить 3 мл
розчину, що
дає
можливість
ввести 30 доз
по 0,6 мг, 15 доз по =
1,2
мг або 10 доз по
1,8 мг.
Упаков
=
82;а
містить 1 або 2
попередньо
заповнених
шприц-ручки.
Кате=
;горія
відпуску. За
рецептом.
Виро=
;бник. А/Т
Ново Нордіс
=
82;,
Данія / Novo Nordisk A/S, Denmark.
Місц=
;езнаходжен
=
85;я
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
&=
#1040;/Т
Ново Нордіс
=
82;,
Ново Аллє, 2880,
Багсваерд,
Данія.
Тел. + 45 4444 8888 /
N=
ovo
Nordisk A/S, Novo Alle, 2880, Bagsvaerd, Denmark. Tel. + 45 4444 8888.