MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D70525.42C981B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D70525.42C981B0 Content-Location: file:///C:/68129A76/UA88470101_CE26.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ТАЙВ=
;ЕРБÔ
(TY
Cклад:<=
b>
діюча
речовина: л&=
#1072;патиніб;
1 таблетка,
вкрита плів
=
82;овою
оболонкою,
містить л
=
72;патинібу
250 мг у формі
лапатинібу
=
76;итосилату
моногідратm=
1;;
допоміжні
речовини:
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
повідон К30,
натрію
крохмальглo=
0;колят
(тип А),
магнію
стеарат, Opadry® Yellow
YS-1-12524-A (гіпромелl=
6;за,
титану діок
=
89;ид
(E 171), макрогол 400,
полісорбат =
;80,
заліза окси
=
76;
жовтий (E 172),
заліза окси
=
76;
червоний (E 172)).
Основн=
110;
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
вкриті
плівковою
оболонкою <=
/b>овальні
двоопуклі
жовті
таблетки,
пласкі з
одного боку
та з
маркуванняl=
4;
GS XJG з іншого бо=
082;у.
Фарм=
;акотерапев
=
90;ична
група. Антине
=
86;пластичні
та
імуномодулn=
2;ючі
засоби. Анти=
085;еопластичн&=
#1110;
засоби. Інші
антинеоплаl=
9;тичні
засоби. Інгі=
073;ітори
протеїнкін&=
#1072;зи.
Лапатиніб. К=
086;д АТX L01X Е07.
=
060;армакологі&=
#1095;ні
властивостo=
0;.
Фарм=
;акодинамік
=
72;.
Лапа=
;тиніб
– новий
препарат із
групи інгіб=
10;торів
тирозинкінk=
2;зи
зі
специфічниl=
4;
механізмом
дії. Це
сильний,
селективниl=
1;
зворотний
інгібітор
позаклітинl=
5;ого
домену реце
=
87;торів
епідермальl=
5;ого
фактора
росту людин
=
80;
обох типів:
типу 1 (EGFR або ErbB1) =
10;
типу 2 (HER2 або ErbB2)
=
79;
повільним
відокремлеl=
5;ням
від цих реце=
087;торів
(період
напівроз’єk=
6;нання
більший або
становить 300 =
1093;в).
Лапатиніб
гальмує ріс
=
90;
пухлинних
клітин,
керованих ErbB in
vitro, та в різних
моделях на
тваринах.
Здат=
;ність
лапатинібу
гальмувати
ріст була
вивчена на л=
110;ніях
клітин, що
піддавалисn=
0;
впливу
трастузумаk=
3;у.
In vitro лапатині=
073;
зберігав
значну
активність
на лініях
пухлинних
клітин
молочної
залози у
середовищаm=
3;,
що містили
трастузумаk=
3;. Лапатиніб
зберіг
значну
активність
проти кліти
=
85;
лінії
HER2-ампліфіков=
аного
раку молочн
=
86;ї
залози,
виділених
для
тривалого р
=
86;сту
в середовищ=
10;,
що містило
трастузумаk=
3;, in vitro і
продемонстl=
8;ував
сукупний
ефект в комб=
110;нації
з
трастузумаk=
3;ом
в цих
клітинних
лініях.
Горм=
;онорецепто
=
88;чутливі
клітини рак
=
91;
молочної
залози
(естрогено-
або
прогестероl=
5;о-
рецепторчуm=
0;ливі)
з
коекспресіn=
8;ю
ErbB2 мають тендk=
7;нцію
ставати
резистентнl=
0;ми
до стандарт
=
85;ої
ендокринноo=
1;
терапії. У
гормоночутl=
3;ивих
клітинах
раку
молочної
залози з пер=
074;инно
низькою
експресією ErbB2
або ErbB1 підсилn=
2;ється
вплив цих
рецепторів,
тоді як пухл=
080;на
стає
резистентнl=
6;ю
до
ендокринноo=
1; терапії.
ErbB2 або=
ErbB1
інгібітори
тирозинкінk=
2;зи
потенційно
можуть
покращуватl=
0;
клінічну
ефективнісm=
0;ь
при
супутньому
застосуванl=
5;і
з ендокринн
=
86;ю
терапією.
Фармакокін&=
#1077;тика.
Абсорбція.=
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
лапатиніб
всмоктуєтьl=
9;я
неповністю
та варіабел=
00;но.
Концентрацo=
0;ї
в сироватці
з’являютьсn=
3;
після
медіанного
латентного
періоду 0,25
годин (діапа=
079;он
від 0 до 1,5 годи
=
85;и).
Пікові
концентрацo=
0;ї
в плазмі (Cmax)
лапатинібу
=
76;осягаються
приблизно
через 4 год
після засто
=
89;ування.
Щоденний
прийом дози 1250
мг дає геоме=
090;ричні
значення Cmax
в
рівноважноl=
4;у
стані
(коефіцієнт
варіабельнl=
6;сті)
становлять 2,43
(76%) мкг/мл, а
значення AUC — 36,2 (=
79%)
мкг*год/мл.
Системна
експозиція
лапатинібу
зростає при
прийомі
разом з їжею. A=
UC
зростає у 3 та =
4 рази,
Сmax
приблизно у 2,5
та 3 рази при
застосуванl=
5;і
з їжею з
низьким
вмістом жир=
10;в
(5% жиру [500
калорій]) або
з високим
вмістом жир
=
91;
(50% жиру [1000
калорій])
відповідно, =
091;
порівнянні
із застосув
=
72;нням
натщесерце.
Розподіл.
Біотран=
;сформація. Ла=
087;атиніб
піддається
інтенсивноl=
4;у
метаболізмm=
1;,
головним
чином за
допомогою CYP3A4 =
10;
CYP3A5, меншою
мірою – за
допомогою CYP2С=
19
і CYP2С8, з
утворенням
різноманітl=
5;их
окиснених м
=
77;таболітів,
кількість
жодного з
яких не пере=
074;ищує
14 % дози, що
виводиться
=
79;
фекаліями,
або 10 %
концентрацo=
0;ї
лапатинібу
=
91;
плазмі кров=
10;.
Лапатиніб у
клінічно
значущих
концентрацo=
0;ях
інгібує CYP3A та
CYP2С8, in vitro. Лапати=
1085;іб
незначно
інгібує так=
10;
мікросомалn=
0;ні
ферменти
печінки: CYP1A2, CYP2С9,
CYP2С19 та CYP2D6.
Виведення. Пе=
088;іод
напіввиведk=
7;ння
збільшуєтьl=
9;я
дозозалежнl=
6;
при прийомі
одноразовиm=
3;
доз. Рівнова=
078;ний
стан
досягаєтьсn=
3;
через 6-7 діб
застосуванl=
5;я.
Період
напіввиведk=
7;ння
у
рівноважноl=
4;у
стані
становить 24 =
075;одини.
Виводиться
головним
чином через =
082;ишечник
(у середньом=
091;
27 % у
незміненомm=
1;
вигляді),
менше 2 %
прийнятої
дози
виводиться
нирками у
незміненомm=
1;
вигляді або =
091;
вигляді
метаболітіk=
4;.
Спеціальні
групи
пацієнтів.
Печінкова
недостатніl=
9;ть.
Фармакокін&=
#1077;тика
лапатинібу
вивчалась п
=
88;и
помірних (n=3D8) т=
072;
тяжких (n=3D4)
порушеннях
функції
печінки пор=
10;вняно
з такою у 8
здорових
добровольцo=
0;в.
Системна
експозиція (AUC)
лапатинібу
після однор
=
72;зового
прийому доз
=
80;
100 мг
збільшувалk=
2;сь
на 56 % та 85 % у
хворих із
помірною та
тяжкою
печінковою
=
85;едостатніс=
1090;ю
відповідно.
Застосовувk=
2;ти
лапатиніб
для
лікування
хворих із
порушеною ф
=
91;нкцією
печінки слі
=
76;
з
обережністn=
2;
у зв’язку з
підвищеною
експозицієn=
2;
препарату. Д=
083;я
лікування
хворих з уже
існуючою
печінковою
недостатніl=
9;тю
слід
зменшувати
дозу препар
=
72;ту.
Хворим, у
яких
печінкова
недостатніl=
9;ть
розвинуласn=
0;
під час
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™,
застосуванl=
5;я
препарату
слід
припинити і =
085;е
поновлюватl=
0;
потім (див.
розділи
«Спосіб зас
=
90;осування
та дози» та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ниркова
недостатніl=
9;ть.
Фармакокін&=
#1077;тика
лапатинібу
=
91;
хворих із ни=
088;ковою
недостатніl=
9;тю
або при
проведенні
гемодіалізm=
1;
не вивчалас=
00;.
Однак
маловірогіk=
6;но,
що ниркова
недостатніl=
9;ть
впливає на
фармакокінk=
7;тику
лапатинібу,
виходячи з
того, що
менше 2 %
прийнятої
дози (у
вигляді
незміненогl=
6;
лапатинібу
та його
метаболітіk=
4;)
виводиться
нирками.
Клін=
;ічні
характерисm=
0;ики.
Пока=
;зання.
Лікува
=
85;ня
дорослих
пацієнток з
раком молоч
=
85;ої
залози з
гіперекспрk=
7;сією
HER2 (ErbB2):
- =
у
складі
комбінованl=
6;ї
терапії з ка=
087;ецитабіном
для
пацієнток з
розповсюджk=
7;ним
або
метастатичl=
5;им
раком, який
прогресує н
=
72;
попередній
терапії
трастузумаk=
3;ом
у комбінаці=
11;
з
антрацикліl=
5;ами
та таксанам
=
80;
у зв’язку з
метастатичl=
5;ою
хворобою;
- =
у складі
комбінованl=
6;ї
терапії з
трастузумаk=
3;ом
у пацієнток
із
метастатичl=
5;им,
гормон-нега
=
90;ивним
раком, що
прогресує
після траст
=
91;зумаб-вмісн&=
#1086;ї
хіміотерапo=
0;ї;
- =
у складі
комбінованl=
6;ї
терапії з ін=
075;ібітором
ароматази
для жінок у
постменопаm=
1;зальному
періоді із
метастатичl=
5;им,
гормон-пози
=
90;ивним
раком, яким
не призначе
=
85;а
хіміотерапo=
0;я;
пацієнтки в
реєстраційl=
5;ому
дослідженнo=
0;
не були
попередньо
ліковані
трастузумаk=
3;ом
або
інгібітораl=
4;и
ароматази; н=
077;має
даних щодо
ефективносm=
0;і
цієї комбін
=
72;ції
у порівнянн=
10;
з
трастузумаk=
3;ом
в комбінаці=
11;
з
інгібітороl=
4;
ароматази у
вказаної гр
=
91;пи
пацієнток.
Прот=
;ипоказання.
Гіперч
=
91;тливість
до будь-яког=
086;
компонента
препарату. У
випадку зас
=
90;осування
капецитабіl=
5;у
у комбінаці=
11;
з препарато
=
84;
слід
враховуватl=
0;
протипоказk=
2;ння
капецитабіl=
5;у.
Взає=
;модія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Лапати
=
85;іб
метаболізуn=
8;ться
головним чи
=
85;ом
за допомого=
02;
CYP3A (див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»),
тому
інгібітори
або
індуктори
цих ензимів
можуть
впливати на
фармакокінk=
7;тику
лапатинібу.
При
сумісному
застосуванl=
5;і
з сильним CYP3A4 і=
085;гібітором
кетоконазоl=
3;ом
(200 мг 2 рази на
добу
протягом 7 д
=
85;ів)
у здорових
добровольцo=
0;в
системна
експозиція
лапатинібу
(100 мг на добу)
збільшувалk=
2;сь
приблизно у
3,6 рази, а
період напі
=
74;виведення
збільшувавl=
9;я
у 1,7 рази. Слід
уникати
сумісного
застосуванl=
5;я
Тайверб™ з
сильними
інгібітораl=
4;и
CYP3A4 (такими як
ритонавір,
саквінавір,
телітроміцl=
0;н,
кетоконазоl=
3;,
ітраконазоl=
3;,
вориконазоl=
3;,
позаконазоl=
3;,
нефазодон).
При
сумісному з
=
72;стосуванні
Тайверб™ з
помірними
інгібітораl=
4;и
CYP3A4 слід
дотримуватl=
0;сь
обережностo=
0;
і ретельно
спостерігаm=
0;и
за клінічни
=
84;
станом
хворого та
можливими
побічними
реакціями.
При
сумісному
застосуванl=
5;і
з індукторо
=
84;
CYP3A4
карбамазепo=
0;ном
(100 мг 2 рази на
добу
протягом
3 днів та 200 мг =
2 рази
на добу
протягом 17 д=
085;ів)
у здорових
добровольцo=
0;в
системна ек
=
89;позиція
лапатинібу
зменшувалаl=
9;ь
приблизно н
=
72;
72 %. Слід
уникати
сумісного
застосуванl=
5;я
Тайверб™ з
відомими
індукторамl=
0;
CYP3A4 (наприклад =
079;
рифампіцинl=
6;м,
рифабутиноl=
4;,
карбамазепo=
0;ном,
фенітоїном
або травою
звіробою).
Лапати
=
85;іб
є субстрато
=
84;
для
транспортнl=
0;х
білків Pgp та BCRP
(білок
резистентнl=
6;сті
раку молочн
=
86;ї
залози).
Інгібітори
(кетоконазо
=
83;,
ітраконазоl=
3;,
квінідин, ве=
088;апаміл,
циклоспориl=
5;,
еритроміциl=
5;)
та індуктор
=
80;
(рифампіцин,
трава звіро
=
73;ою)
цих білків
можуть
змінювати
експозицію
та/або
розподіл
лапатинібу
(див. розділ «&=
#1060;армакокіне=
;тика»).
Розчин
=
85;ість
лапатинібу =
08;
рН-залежною.
Слід уникат
=
80;
сумісного
застосуванl=
5;я
з речовинам
=
80;,
що
підвищують
рН шлунку,
оскільки
розчинністn=
0;
та абсорбці=
03;
лапатинібу
можуть змен
=
96;уватися.
Попереднє
лікування
інгібітороl=
4;
протонного
насоса
(езомепразо
=
83;ом)
зменшує
експозицію
лапатинібу
=
91;
середньому
на 27 % (у межах
від 6 % до 49 %). Це=
081;
ефект
зменшуєтьсn=
3; зі
збільшенняl=
4;
віку від 40 до 60&nbs=
p;років.
Лапати
=
85;іб
інгібує in vitro CYP3A4
у клінічно
значущих
концентрацo=
0;ях.
Сумісне
застосуванl=
5;я
Тайвербу з
препаратом
=
76;ля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
мідазоламоl=
4;
приблизно н
=
72;
45 % збільшує AUC
мідазоламу.
При
застосуванl=
5;і
мідазоламу
шляхом
внутрішньоk=
4;енного
введення
суттєвого
клінічного
збільшення AUC
мідазоламу
не
спостерігаn=
8;ться.
Слід уникат
=
80;
сумісного
застосуванl=
5;я
лапатинібу
=
79;
препаратамl=
0;
для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
з вузьким
терапевтичl=
5;им
індексом, що
є
субстратамl=
0;
для CYP3A4,
наприклад з
цизапридом,
пімозидом
або квініди
=
85;ом
(див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
Лапати
=
85;іб
інгібує in vitro CYP2i=
7;8
у клінічно
значущих
концентрацo=
0;ях.
Слід уникат
=
80;
сумісного
застосуванl=
5;я
лапатинібу
=
79;
препаратамl=
0;
з вузьким
терапевтичl=
5;им
індексом, що
є
субстратамl=
0;
для CYP2С8, зокре
=
84;а
з репагліні
=
76;ом
(див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
Сумісн
=
77;
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ з
внутрішньоk=
4;енним
паклітаксеl=
3;ом
збільшує
експозицію
паклітаксеl=
3;у
на 23 % завдяки
інгібіції
лапатинібоl=
4;
CYP2С8 та/або Р-гл=
110;копротеїні&=
#1074;
(Pgp). За даними
клінічних
досліджень, =
090;ака
комбінація
збільшує
частоту та
тяжкість
діареї та
нейтропеніo=
1;.
Тайверб™ у
комбінації
=
79;
паклітаксеl=
3;ом
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;.
Сумісн
=
77;
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ з
внутрішньоk=
4;енним
доцетакселl=
6;м
суттєво не
впливає на AUC
або Cmax
будь-якої з
цих активни
=
93;
субстанцій.
Однак збіль
=
96;ується
частота
доцетаксел-=
10;ндукованої
нейтропеніo=
1;.
Сумісн
=
77;
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ з
іринотеканl=
6;м
(при
застосуванl=
5;і
як складово=
11;
частини
режиму FOLFIRI)
приблизно н
=
72;
40 % збільшує AUC SN-38
активного
метаболіту
іринотеканm=
1;.
Точний
механізм
такої
взаємодії
невідомий, але,
припускаєтn=
0;ся,
що він
пов’язаний
=
79;
інгібуваннn=
3;м
одного або
декількох
транспортнl=
0;х
білків під
впливом
лапатинібу.
Тайверб™ у
комбінації
=
79;
іринотеканl=
6;м
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;,
ретельно ко
=
85;тролювати
побічні
реакції та
зважити
необхіднісm=
0;ь
зменшення
дози
іринотеканm=
1;.
Лапати
=
85;іб
є субстрато
=
84;
для
транспортнl=
0;х
білків Pgp та BCRP.
Інгібітори
та індуктор
=
80;
цих білків
можуть
змінювати
експозицію
та/або
розподіл
лапатинібу.
Лапати
=
85;іб
інгібує
транспортнo=
0;
білки Pgp in vitro у
клінічно
значущих
концентрацo=
0;ях.
Сумісне
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ з
пероральниl=
4;
дигоксином
приблизно н
=
72;
80 % збільшує АUC
дигоксину.
Слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
Тайверб™ з
препаратамl=
0;
з вузьким
терапевтичl=
5;им
індексом, що
є
субстратамl=
0;
для
транспортнl=
0;х
білків Pgp.
Лапати
=
85;іб
інгібує
транспортнo=
0;
білки BCRP та OATP1B1 in vitro=
.
Клінічне
значення ци
=
93;
ефектів не
вивчалось,
однак не
можна
виключити, щ=
086;
лапатиніб м
=
86;же
впливати на
фармакокінk=
7;тику
субстратів BCRP
(наприклад т=
086;потекану)
та OATP1B1
(наприклад
розувастинm=
1;)
(див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
Сумісн
=
77;
застосуванl=
5;я
лапатинібу
=
79;
капецитабіl=
5;ом,
летрозолом
або
трастозумаk=
3;ом
суттєво не
впливає на
фармакокінk=
7;тичні
параметри
цих препара
=
90;ів
або
метаболітіk=
4;
капецитабіl=
5;у.
Біодос
=
90;упність
лапатинібу
збільшуєтьl=
9;я
до 4 разів пр=
080;
сумісному
застосуванl=
5;і
з їжею, залеж=
1085;о
від вмісту в
ній жирів.
Більше того, =
1079;алежно
від типу їжі,
біодоступнo=
0;сть
лапатинібу
приблизно у 2-3=
рази
вища, якщо
препарат
приймаєтьсn=
3;
через 1 годи
=
85;у
після
прийому їжі,
порівняно з
такою при
прийомі
препарату з
=
72;
1 годину до
першого
прийому їжі
на день (див. р=
озділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та «=
1060;армакокіне=
тика»).
Грейпф
=
88;утовий
сік може
інгібувати CYP3=
A4
у стінках
кишечнику т
=
72;
збільшуватl=
0;
біодоступнo=
0;сть
лапатинібу,
тому слід
уникати йог
=
86;
застосуванl=
5;я
під час
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™.
Особ=
;ливості
застосуванl=
5;я.
Дані
вказують на
те,
комбінація
Тайверб™ з
хіміотерапo=
0;єю
є менш
ефективною,
ніж комбіна
=
94;ія
трастузумаk=
3;у
з хіміотера
=
87;ією.
Тайверб не
призначениl=
1;
для
ад’ювантноk=
5;о
лікування.
=
050;ардіотокси&=
#1095;ність.
При
застосуванl=
5;і
Тайверб™
повідомлялl=
6;ся
про
зменшення
фракції вик
=
80;ду
лівого
шлуночка
(див. розділ
«Побічні ре
=
72;кції»).
Застосовувk=
2;ти
Тайверб™ дл=
03;
лікування
хворих, у
яких існуют=
00;
порушення
функції лів
=
86;го
шлуночка,
слід з
обережністn=
2;
(включаючи о=
076;ночасне
застосуванl=
5;я
з потенційн
=
86;
кардіотоксl=
0;чними
лікарськимl=
0;
засобами).
Перед
початком
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™
слід
визначити
рівень
фракції
викиду ліво
=
75;о
шлуночка у
всіх хворих
для того, щоб
його
початковий
рівень у кож=
085;ого
хворого був =
091;
межах
встановленl=
0;х
норм.
Контроль за
рівнем
фракції
викиду слід
продовжуваm=
0;и
під час
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™ дл=
03;
того, щоб
уникнути
його
зменшення
нижче
допустимих
норм (див.
розділ «Спо
=
89;іб
застосуванl=
5;я
та дози»). У
деяких випа
=
76;ках
зменшення
фракції
викиду
лівого шлун
=
86;чка
може бути
тяжким та
спричиняти
серцеву
недостатніl=
9;ть.
Були
повідомленl=
5;я
про летальн=
10;
випадки, хоч=
072;
їх причина
залишаєтьсn=
3;
нез’ясованl=
6;ю.
У програмі к=
083;інічних
досліджень
=
83;апатинібу
побічні
реакції з
боку серця, в=
1082;лючаючи
зменшення
фракції
викиду ліво
=
75;о
шлуночка,
спостерігаl=
3;ись
у приблизно 1&n=
bsp;%
пацієнтів,
які
отримували
лапатиніб. С=
080;мптоматичн&=
#1110;
зменшення
фракції
викиду ліво
=
75;о
шлуночка
спостерігаl=
3;ись
у приблизно 0,3=
%
пацієнтів,
які
отримували
лапатиніб. О=
076;нак,
у ході
пілотного к
=
83;інічного
дослідженнn=
3;
при
застосуванl=
5;і
лапатинібу
=
91;
комбінації
=
79;
трастузумаk=
3;ом
хворим з
метастазамl=
0;
частота
побічних
реакцій з
боку серця,
включаючи
зменшення
фракції
викиду
лівого
шлуночка,
була вищою (7 %),
ніж при
монотерапіo=
1;
лапатинібоl=
4;
(2 %). Характер
та тяжкість
побічних
реакцій з бо=
082;у
серця у цьом=
091;
дослідженнo=
0;
були аналог=
10;чними
до тих, що
спостерігаl=
3;ись
раніше при
застосуванl=
5;і
лапатинібу.
Залежн=
1077;
від
концентрацo=
0;ї
подовження
інтервалу QTc
було продем
=
86;нстроване
у
спеціалізоk=
4;аному
плацебо-кон
=
90;рольованом=
1091;
перехресноl=
4;у
дослідженнo=
0;
у пацієнтів
із пошире=
1085;ими
солідними
пухлинами.
Таким
чином,
застосовувk=
2;ти
Тайверб™
пацієнтам, у
яких можлив
=
77;
подовження
інтервалу QT
(при таких
станах, як
гіпокаліємo=
0;я,
гіпомагнієl=
4;ія,
вроджене
подовження
інтервалу QT
або сумісне
застосуванl=
5;я
інших
лікарських
засобів, що
можуть
подовжуватl=
0;
інтервал QT)
чи
викликають
збільшення
експозиції лапатиніб=
span>у,
наприклад,
потужних
інгібіторіk=
4; CYP3A4,
=
89;лід
з
обережністn=
2;.
Гіпокаліємo=
0;ю,
гіпокальціn=
8;мію
або
гіпомагнієl=
4;ію
слід
скорегуватl=
0;
перед
лікуванням
=
87;репаратом
Тайверб™. До
початку
лікування т
=
72;
через 1-2 тижні
після
початку
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™ по
=
90;рібно
провести
електрокарk=
6;іографію
з
вимірюваннn=
3;м
інтервалу QT.
За
клінічними
показаннямl=
0;,
наприклад,
після
початку
супутнього
=
79;астосуванн=
1103;
препаратів,
які можуть
вплинути на
інтервал QT
або
взаємодіятl=
0;
з лапатиніб
=
86;м,
слід
виконати ЕК
=
43;.
=
030;нтерстиціа&=
#1083;ьні
захворюванl=
5;я
легенів та
пневмоніти.
Застос
=
91;вання
препарату
Тайверб™ ас
=
86;ціюється
з розвитком
легеневої
токсичностo=
0;,
включаючи
інтерстиціk=
2;льні
захворюванl=
5;я
легенів та
пневмоніти
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Стан хворих
слід
контролюваm=
0;и
для
виявлення
симптомів
легеневої
токсичностo=
0;
(диспное,
кашель,
лихоманка) (д=
1080;в.
розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози») та
припиняти
лікування
пацієнтів, у
яких розвин
=
91;лись
симптоми 3
ступеня і
більше (за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту
раку). Легене=
1074;а
токсичністn=
0;
може сягати
тяжкого
рівня та
спричиняти
дихальну
недостатніl=
9;ть.
Повідомлялl=
6;сь
про летальн=
10;
випадки, хоч=
072;
причини цих =
074;ипадків
залишились
нез’ясованl=
0;ми.
=
043;епатотокси&=
#1095;ність.
За
даними
клінічних
досліджень (<=
;1 %
пацієнтів) т=
072;
післяреєстl=
8;аційного
застосуванl=
5;я
спостерігаl=
3;ись
явища
гепатотоксl=
0;чності
(АЛТ або АСТ
втричі вищі
за верхню ме=
078;у
нормальних
показників
або
загальний б=
10;лірубін
– у півтора
раза вищий
від верхньо=
11;
межі норми).
Явища
гепатотоксl=
0;чності
можуть бути
важкими,
повідомлялl=
6;ся
про летальн=
10;
випадки, але
зв’язок їх з
прийомом Та
=
81;верб™
точно не
встановленl=
0;й.
Виникати
гепатотоксl=
0;чність
може від
кількох дні
=
74;
після почат
=
82;у
лікування
препаратом
до кількох
місяців.
Функцію
печінки
(рівень
трансамінаk=
9;,
білірубіну
та лужної
фосфатази)
слід переві
=
88;яти
перед
початком
лікування, щ=
086;місячно
під час
лікування т
=
72;
відіповіднl=
6;
до клінічно
=
75;о
стану. Якщо
зміни
печінкової
функції є
важкими,
лікування
Тайверб™
слід
припинити і
не
поновлюватl=
0;
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Пацієнти, як=
110;
є носіями HLA
алелі DQA1*02:01 та DRB1*07:01,
мають
підвищений
ризик лапат
=
80;нібасоційо=
1074;аної
гепатотоксl=
0;чності.
У великому
рандомізовk=
2;ному
клінічному
дослідженнo=
0;
монотерапіo=
1; препаратом
Тайверб™ (1194
пацієнти)
загальний
ризик тяжко
=
75;о
печінковогl=
6;
ураження (АЛ=
058;
у 5 разів вищ=
077;
норми, 3 ступ=
110;нь
тяжкості за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту
раку) був 2,8 % чk=
7;рез
1 рік
лікування.
Загальна
частота у но=
089;іїв
алелей DQA1*02:01 та DRB1*0=
7:01
становила 10,3%,
=
72;
у пацієнтів,
які не мали
цих алелей — 0,=
5%.
Носійство
HLA-алелей є
загальним
явищем (15-25%)
серед
європейців, =
072;зійців,
афроамерикk=
2;нців
та
латиноамерl=
0;канців,
але є нижчим (1=
%)
у японців.
З
обережністn=
2;
слід
застосовувk=
2;ти
препарат дл=
03;
лікування
хворих з
помірною аб
=
86;
тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю.
У разі
застосуванl=
5;я
Тайверб™ дл=
03;
лікування
хворих з уже
існуючою
тяжкою
недостатніl=
9;тю
печінки слі
=
76;
зменшувати
дозу
препарату.
При розвитк
=
91;
явищ гепато
=
90;оксичності
під час
лікування
Тайверб™
застосуванl=
5;я
препарату
слід
припинити т
=
72;
не
поновлюватl=
0;
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та «=
1060;армакокіне=
тика»).
Тайвер
=
73;™
з
обережністn=
2;
слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
=
044;іарея.
При
застосуванl=
5;і
Тайверб™
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
діареї, вклю=
095;аючи
тяжкі
випадки (див.
розділ
«Побічні ре
=
72;кції»).
Діарея може
бути
потенційно
життєво неб
=
77;зпечною,
якщо супров
=
86;джується
дегідратацo=
0;єю,
нирковою
недостатніl=
9;тю,
нейтропеніn=
8;ю
та/або дисба=
083;ансом
електролітo=
0;в.
Повідомлялl=
6;сь
про летальн=
10;
випадки.
Діарея
зазвичай
виникає ран
=
86;
під час
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™,
майже у
половини
хворих з
діареєю вон
=
72;
виникає
вперше
протягом 6 д
=
85;ів.
Це зазвичай
триває 4-5 дні=
1074;.
Діарея
асоційованk=
2;
з прийомом
препарату Т
=
72;йверб™
зазвичай є
невисокого
ступеня тяж
=
82;ості.
Тяжка діаре=
03; 3
та 4 ступеня
за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій Нац=
10;онального
інституту
раку
виникала у
=
058;яжкі
шкірні
реакції.
Є
повідомленl=
5;я
про тяжкі шк=
110;рні
реакції при
застосуванl=
5;і
лапатинібу. =
059;
разі підозр
=
80;
на
мультиформl=
5;у
еритему або
реакції, які
є
загрозливиl=
4;и
для життя,
такі як
синдром
Стивенса-Дж
=
86;нсона
або
токсичний е
=
87;ідермальні=
1081;
некроліз
(наприклад,
прогресуючk=
7;
шкірне
висипання
часто з пухи=
088;цями
або
порушеннямl=
0;
слизової
оболонки)
лікування
лапатинібоl=
4;
слід
припинити
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
=
057;упутнє
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
та індуктор
=
72;ми
CYP3A4.
Супутн=
08;
застосуванl=
5;я
Тайверб™ з
інгібітораl=
4;и
та
індукторамl=
0;
CYP3A4 слід прово
=
76;ити
з
обережністn=
2;
через
збільшення
або зменшен
=
85;я
концентрацo=
0;ї
лапатинібу
відповідно
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Під час
лікування
Тайверб™
слід уникат
=
80;
застосуванl=
5;я
грейпфрутоk=
4;ого
соку (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Слід
уникати
сумісного
застосуванl=
5;я
Тайверб™ з
іншими
лікарськимl=
0;
засобами з
вузьким тер
=
72;певтичним
індексом, що
є
субстратамl=
0;
для CYP3A4 та/або CYP2i=
7;8
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Слід
уникати
сумісного
застосуванl=
5;я
з речовинам
=
80;,
що
підвищують
рН шлунку,
оскільки
розчинністn=
0;
та абсорбці=
03;
лапатинібу
можуть
зменшуватиl=
9;я
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
&=
#1047;астосуванн=
;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю. =
&=
#1046;інки
дітородногl=
6;
віку
Жін=
;ок
дітородногl=
6;
віку слід
попередити
=
87;ро
необхіднісm=
0;ь
використовm=
1;вати
відповідні
заходи
контрацепцo=
0;ї
та уникати
вагітності
=
87;ід
час
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™.
&=
#1042;агітність
Дан=
;і
щодо
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ у
вагітних
жінок
відсутні. В
дослідженнn=
3;х
на тваринах
спостерігаl=
3;ась
репродуктиk=
4;на
токсичністn=
0;
(див. розділ «&=
#1060;армакологі=
;чні
властивостo=
0;»).
Потенційниl=
1;
ризик для лю=
076;ей
невідомий.
Під
час
вагітності
=
87;репарат
Тайверб™ сл=
10;д
приймати
тільки за
нагальної
потреби.
&=
#1043;одування
груддю
Без=
;пеку
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ пі
=
76;
час
годування
груддю не
встановленl=
6;.
Невідомо, чи
екскретуєтn=
0;ся
препарат
Тайверб™ у
грудне
молоко. У
щурів
спостерігаl=
3;ась
затримка
зростання
щурят, коли
вони
піддавалисn=
3;
впливу лапа
=
90;инібу
через грудн
=
77;
молоко.
Жінки, які
отримують
Тайверб,
мають
припинити
годування г
=
88;уддю.
&=
#1060;ертильніст=
;ь
Дан=
;і
щодо
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ у
жінок
дітородногl=
6;
віку відсут
=
85;і.
Здатніс
=
90;ь
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Клініч
=
85;их
досліджень
із вивчення
такого впли
=
74;у
не
проводилосn=
0;.
Фармакологo=
0;чні
властивостo=
0;
препарату
дають змогу
передбачитl=
0;
відсутністn=
0;
шкідливого
впливу на
здатність
керувати
автотранспl=
6;ртом
та іншими
механізмамl=
0;.
Однак при
вирішенні п
=
80;тання
про
здатність
пацієнта
виконувати
роботу, що
потребує
підвищеної
концентрацo=
0;ї
уваги та
швидкості
психомоторl=
5;их
реакцій, слі=
076;
звернути
увагу на
клінічний с
=
90;ан
пацієнта та
характер
побічних
реакцій.
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Курс
лікування п
=
88;изначає
лише лікар, я=
1082;ий
має досвід
застосуванl=
5;я
протипухлиl=
5;них
препаратів.
Стат=
;ус
гіперекспрk=
7;сії
HER2 (ErbB2) має бути
встановленl=
0;й
за наявніст=
02;
IHC3+ чи IHC2+ з
ампліфікацo=
0;єю
генів або за
ампліфікацo=
0;єю
генів окрем
=
86;.
Статус HER2 має
бути
визначений
за допомого=
02;
точних і
валідованиm=
3;
методів.
Тайв=
;ерб™
слід
приймати за 1&n=
bsp;годину
до або через 1&=
nbsp;годину
після їди
(див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
Рекомендовk=
2;ну
добову дозу =
087;репарату
Тайверб™ не
слід ділити.
Для
зменшення
варіабельнl=
6;сті
кожного окр
=
77;мого
пацієнта
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™ слід
стандартизm=
1;вати
стосовно
споживання
їди,
наприклад
слід завжди
приймати пр
=
77;парат
за одну
годину до
їди.
Пропущ
=
77;ні
дози
препарату н
=
77;
слід прийма
=
90;и
додатково,
наступний
прийом
препарату
слід
продовжити
згідно з
графіком за
=
89;тосування
(див. розділ
«Передозувk=
2;ння»).
При
сумісному
застосуванl=
5;і
з іншими пре=
087;аратами
необхідно
ознайомитиl=
9;я
з інструкці=
03;ми
з медичного
застосуванl=
5;я
цих
препаратів.
Тайв=
;ерб™
у
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом.
Рекоме
=
85;дована
доза препар
=
72;ту
Тайверб™ стано=
вить
1250 мг (5 таблет=
ок)
1 раз на добу =
1097;одня.
Рекоме
=
85;дована
доза
капецитабіl=
5;у
– 2000 мг/м2/доб&=
#1091;
за 2 прийоми
(кожні 12 годи=
1085;)
кожного дня =
079;
1-го по 14-й день
21-добового
циклу лікув
=
72;ння.
Рекомендуєm=
0;ься
приймати ка
=
87;ецитабін
з їжею або
протягом 30 х=
074;
після їди.
Тайв=
;ерб™
у
комбінації
=
79;
трастузумаk=
3;ом
Рекоме
=
85;дована
доза препар
=
72;ту
Тайверб™, ст=
072;новить
1000 мг (4 таблет=
ки)
1 раз на добу
щодня.
Рекоме
=
85;дована
доза трасту
=
79;умабу
– 4 мг/кг маси
тіла як
внутрішньоk=
4;енна
навантажувk=
2;льна
доза, потім 2 =
1084;г/кг
маси тіла
внутрішньоk=
4;енно
1 раз на
тиждень.
Тайв=
;ерб™
у комбінаці=
11;
з
інгібітороl=
4;
ароматази.
Рекоме
=
85;дована
доза препар
=
72;ту
Тайверб™ стано=
;вить
1500 мг (6 таблет=
ок)
1 раз на добу
щодня.
При зас=
090;осуванні
препарату
Тайверб™ з
альтернатиk=
4;ним
інгібітороl=
4;
ароматази
необхідно о
=
79;найомитися
з інструкці=
08;ю
для
медичного
застосуванl=
5;я
цього
препарату.
Прип=
;инення
прийому або
зменшення
дози.
Пору=
;шення
з боку
серцево-суд
=
80;нної
системи (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»)
Лікува
=
85;ня
препаратом
Тайверб™, сл=
110;д
припинити у
разі появи
симптомів,
асоційованl=
0;х
зі зниження
=
84;
фракції вик
=
80;ду
лівого
шлуночка до 3&n=
bsp;ступеня
і більше (за
класифікацo=
0;єю
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку)
або якщо
фракція вик
=
80;ду
впала нижче
рівня допус
=
90;имої
норми.
Поновити
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™, мо=
078;на
не раніше як
через 2 тижн=
10;
у зменшеній
дозі (1000 мг/доб=
;у
при
застосуванl=
5;і
з
капецитабіl=
5;ом,
750 мг/добу при
застосуванl=
5;і
з
трастузумаk=
3;ом
або 1250 мг/добу
при
застосуванl=
5;і
з
інгібітороl=
4;
ароматази) не
раніше ніж
через 2 тижні
й лише тоді,
коли рівень
фракції вик
=
80;ду
лівого
шлуночка
знаходитьсn=
3; у
межах норми
та хворий не
має
симптомів,
асоційованl=
0;х
зі зниження
=
84;
фракції вик
=
80;ду
лівого
шлуночка.
Базуючись н
=
72;
наявних
даних,
більшість
випадків
зниження фр
=
72;кції
викиду
лівого
шлуночка
трапляєтьсn=
3;
у межах перш=
080;х
12 тижнів
лікування,
дані про
довготриваl=
3;і
наслідки
обмежені.
Інте=
;рстиціальн=
10;
захворюванl=
5;я
легень/пнев
=
84;оніти
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Побічні
реакції»)
Лікува
=
85;ня
препаратом
Тайверб™, сл=
110;д
припинити у
разі появи
легеневих
симптомів, щ=
086;
свідчать пр
=
86;
розвиток
інтерстиціk=
2;льного
запалення л
=
77;гень/пневмо&=
#1085;іту
3 ступеня і
більше (за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку).
=
044;іарея
(див.
розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Побічні
реакції»)
Лікува
=
85;ня
Тайвербом
слід перерв
=
72;ти
у разі появи
діареї 3 сту
=
87;еня
або діареї 1
або 2 ступен=
03;
(за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку)
з ознаками
ускладненнn=
3;
(від помірни=
093;
до тяжких
абдомінальl=
5;их
спазмів,
нудоти або
блювання
більших або =
074;ідповідних
2 ступеню тя=
078;кості
(за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку),
зниження
працездатнl=
6;сті,
пропасниця,
сепсис,
нейтропеніn=
3;,
відкрита
кровотеча а
=
73;о
дегідратацo=
0;я).
Поновити
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™, мо=
078;на
у зменшеній
дозі (з 1000
мг/доба до 750
мг/доба, з 1250
мг/доба до 1000
мг/доба або з 1=
500
мг/доба до 1250
мг/доба), коли
діарея
зменшиться
до ступеня 1
або менше.
Лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™, сл=
110;д
припинити
назавжди,
якщо у
хворого діа
=
88;ея
4 ступеня (за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку).
Інші
прояви
токсичностo=
0;
препарату
Рішенн=
03;
про припине
=
85;ня
або перерву =
091;
застосуванl=
5;і
препарату
може бути
прийнято,
якщо рівень
токсичних
проявів у
хворого буд
=
77;
більший або =
074;ідповідати
2 ступеню за
класифікацo=
0;єю
побічних
реакцій
Національнl=
6;го
інституту р
=
72;ку.
Лікування
може бути
поновлено з=
10;
стандартноo=
1;
дози 1250 мг/доб=
у
при
застосуванl=
5;і
з
капецитабіl=
5;ом,
1000 мг при
застосуванl=
5;і
з
трастузумаk=
3;ом
або 1500 мг/добу
при
застосуванl=
5;і
з інгібітор
=
86;м
ароматази,
якщо рівень
токсичних
проявів
зменшиться
до 1 ступеня і
нижче. У разі
повторного
виникнення
токсичних
проявів доз
=
72; препарату
Тайверб™, мо=
078;е
бути
зменшена до 100=
0 мг/добу
при
застосуванl=
5;і
з
капецитабіl=
5;ом,
до 750 мг/добу
при
застосуванl=
5;і
з трастузум
=
72;бом
або 1250 мг/добу
при
застосуванl=
5;і
з
інгібітороl=
4;
ароматази.
Нирк=
;ова
недостатніl=
9;ть
Змінюв
=
72;ти
дозу Тайвер
=
73;™
пацієнтам з
легкою та
помірною
нирковою не
=
76;остатністю
не потрібно.
З
обережністn=
2;
слід
застосовувk=
2;ти
препарат
пацієнтам з =
090;яжкою
нирковою не
=
76;остатністю,
оскільки
відсутній
досвід
застосуванl=
5;я
препарату
цій групі
пацієнтів. П=
ечінкова
недостатніl=
9;ть
Печінк
=
86;ва
недостатніl=
9;ть
помірного т
=
72;
тяжкого
ступеня
асоціюєтьсn=
3;
з 56 % та 85 %
збільшенняl=
4;
системного
впливу
лапатинібу
відповідно.
Застосовувk=
2;ти
Тайверб™
хворим із
порушенням
функції
печінки слі
=
76;
обережно че
=
88;ез
збільшений
вплив
препарату
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Фармако
=
82;інетика,
спеціальні
групи паціє
=
85;тів»).
Хворим =
079;
тяжкою
недостатніl=
9;тю
печінки (кла=
089;
С за класиік=
072;цією
Чайлда-П’ю)
дозу препар
=
72;ту
Тайверб™, сл=
110;д
зменшувати.
Вважається,
що зменшенн=
03;
дози з 1250 мг до
750 мг/на добу а=
бо
з 1500 мг/добу до
1000 мг/добу у
пацієнтів з
тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
може
скоригуватl=
0; системну
експозицію (AUC=
) до
нормальних
величин.
Однак кліні
=
95;ні
дані
стосовно
такої
корекції
дози для
хворих із
тяжкою печі
=
85;ковою
недостатніl=
9;тю
відсутні (ди=
074;.
розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Фармако
=
82;інетика,
спеціальні
групи паціє
=
85;тів»).
Хвор=
;і
літнього
віку
Відмін
=
85;остей
в
ефективносm=
0;і,
переносимоl=
9;ті
та безпеці
застосуванl=
5;я
препарату у
комбінації
=
79;
летрозолом
=
79;алежно
від віку
виявлено не
було. Даних
щодо
застосуванl=
5;я
препарату у
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом
та
трастузумаk=
3;ом
для
лікування х
=
74;орих
віком понад 65
років
недостатньl=
6;.
Діти=
;.
Безпек
=
72;
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату Т
=
72;йверб™
дітям до 18
років не
встановленo=
0;,
тому не
рекомендуєm=
0;ься
його
застосовувk=
2;ти
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Пере=
;дозування.
Специф=
10;чного
антидоту ін
=
75;ібування
EGFR (ErbB1) та/або HER2 (ErbB2)
фосфорилювk=
2;ння
тирозину
немає.
Максимальнk=
2;
добова доза,
що
застосовувk=
2;лась
у досліджен
=
85;ях,
становила 1800 &=
#1084;г.
Симп=
;томи
При
лікуванні
пацієнтів п
=
88;епаратом
Тайверб™
були
повідомленl=
5;я
про випадки
передозуваl=
5;ня
безсимптомl=
5;ого
або такого,
що супровод
=
78;увалося
появою
симптомів. У
пацієнтів,
які приймал
=
80;
до 5000 мг
лапатинібу, =
089;имптоми
включали
відомі
побічні дії,
асоційованo=
0;
із
застосуванl=
5;ям
препарату
Тайверб™ (ди=
074;.
розділ
«Побічні
реакції»). У
деяких випа
=
76;ках
виникали
ураження
волосистої
частини
шкіри голов
=
80;,
синусова
тахікардія
(однак з
нормальною
ЕКГ) та/або
запаленням
слизових
оболонок. В
одному
випадку у
пацієнта,
який прийня
=
74;
9000 мг препара&=
#1090;у
Тайверб™,
також була
відзначена
синусова
тахікардія
(однак з
нормальною
ЕКГ).
Ліку=
;вання
Нирков
=
72;
екскреція н
=
77;
є суттєвим
шляхом виве
=
76;ення
препарату
Тайверб™, а
препарат ма=
08;
високий
ступінь
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми, тому
гемодіаліз
не може бути
ефективним
методом
елімінації
=
87;репарату
Тайверб™,.
Застосовуєm=
0;ься
симптоматиm=
5;на
терапія згі
=
76;но
з клінічним
станом або
згідно з нац=
110;ональними
рекомендацo=
0;ями
з лікування
отруєнь.
Побі=
;чні
реакції.
Безпек
=
72;
застосуванl=
5;я
препарату
Тайверб™, ви=
074;чалась
як при
монотерапіo=
1;,
так і при
супутньому
застосуванl=
5;і
з іншими
хіміотерапk=
7;втичними
препаратамl=
0; для
лікування
різних типі
=
74;
раку більш
ніж у 20000
пацієнтів,
включаючи 198
пацієнтів,
які
отримували
лапатиніб в
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом,
149 пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
лапатиніб в
комбінації
=
79;
трастузумаk=
3;ом,
та 654
пацієнтів,
які
отримували
лапатиніб в
комбінації
=
79;
летрозолом
(див. розділ «&=
#1060;армакологі=
;чні
властивостo=
0;»).
Найпош
=
80;ренішими
небажаними
реакціями (>25%)
під час ліку=
074;ання
лапатинібоl=
4;
були явища з
боку шлунко
=
74;о-кишкового
тракту (такі,
як діарея,
нудота та
блювота) та
висип. При
застосуванl=
5;і
лапатинібу
=
74;
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом
також часто
спостерігаl=
3;ась
долонно-під
=
86;шовна
еритродизеl=
9;тезія
[ППЕ] (>25%).
Частота ППЕ
була подібн
=
86;ю
до тієї в
групах
лапатиніб
плюс капеци
=
90;абін
та
капецитабіl=
5;у
у вигляді мо=
085;отерапії.
Діарея була
найбільш
поширеною н
=
77;бажаною
реакцією, як=
072;
призводила
до припинен
=
85;я
лікування,
при
застосуванl=
5;і
лапатинібу
=
74;
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом
чи з летрозо=
083;ом.
Застос
=
86;вується
така
класифікацo=
0;я
частоти
виникнення
побічних
ефектів: дуж=
077;
часто (=
³ 1/10);
часто (=
³ 1/100, < 1/10);
нечасто (³ 1/1000, < 1/100);
рідко (=
³ 1/10000, =
span>< 1/1000);
дуже рідко (< 1/10000).
У межах =
1082;ожної
групи
небажані
реакції
представлеl=
5;і
в порядку
зменшення
серйозностo=
0;.
Моно=
;терапія
препаратоl=
4;
Тайверб™
Мета=
;болічні
порушення: ду=
078;е
часто - анор=
1077;ксія.
Серц=
;ево-судинна
система: =
час=
090;о
- зниження
фракції
викиду
лівого шлун
=
86;чка
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози», При=
;пинення
прийому або
зменшення
дози, та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»);
частота
невідома -
шлуночкові
аритмії/Torsades de Pointes,
=
87;одовження
інтервалу QT
на ЕКГ**.
Диха=
;льна
система: =
дуже
часто – =
носова
кровотеча,
кашель,
задишка; нечас=
;то
-
інтерстиціk=
2;льні
захворюванl=
5;я
легень/пнев
=
84;оніт;
Трав=
;на
система: =
дуж=
077;
часто -
діарея, що
може
спричиняти
дегідратацo=
0;ю
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»),
нудота,
блювання,
диспепсія,
стоматит,
запор, біль в
шлунку; част=
086;
– запор.
Більші
=
89;ть
випадків
діареї були 1
або 2 ступеня
тяжкості.
Гепа=
;тобіліарна
система: =
неч=
072;сто
- гіпербілір=
091;бінемія,
гепатотоксl=
0;чність.
Шкір=
;а
та підшкірн=
10;
тканини:
дуже
часто - висип
(включаючи
акнеформниl=
1;
дерматит),
сухість
шкіри,
долонно-під
=
86;шовна
еритродизеl=
9;тезія,
алопеція,
свербіж (див.
розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози», При=
;пинення
прийому або
зменшення
дози»);
часто - ураже=
ння
нігтів,
включаючи
параніхії;
частота нев=
10;дома
- серйозні
шкірні
реакції,
включаючи
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона
(ССД) та
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз
(ТЕН)**
Імун=
;на
система: =
рід=
082;о
- реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
включаючи
анафілаксіn=
2;
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Зага=
;льні
порушення: дуж=
077;
часто - слабк=
1110;сть.
** =
небаж=
1072;ні
реакції, які
були
отримані зі
спонтанних
повідомленn=
0;
а
літературнl=
0;х
джерел
Тайв=
;ерб™ =
091;
комбінації
=
79;
капецитабіl=
5;ом.
Нижчез
=
72;значені
додаткові п
=
86;бічні
реакції
спостерігаl=
3;ися
при
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і
Тайверб™ з
капецитабіl=
5;ом
із частотою =
087;онад
5 % порівняно
з монотерап=
10;єю
капецитабіl=
5;ом.
Трав=
;на
система: дуже
часто –
диспепсія,
стоматит,
запор, біль в
шлунку.
Шкір=
;а
та підшкірн=
10;
тканини: дуж=
077;
часто –
сухість
шкіри, долон=
085;о-підошовна
еритродизеl=
9;тезія.
Зага=
;льні
розлади та
порушення у
місці
введення: дуж=
077; часто
- запалення
слизової
оболонки
(мукозит).
Кіст=
;ково-м‘язов=
072;
система та
сполучна
тканина: дуже
часто - біль у
спині та
кінцівках.
Нерв=
;ова
система: част=
;о
- головний
біль.
Псих=
;ічні
порушення: ду=
078;е
часто -
безсоння.
Тайв=
;ерб
у комбінаці=
11;
з
трастузумаk=
3;ом
Додатк
=
86;вих
побічних
реакцій при
застосуванl=
5;і
препарату
Тайверб™ з
трастузумаk=
3;ом
не
відмічалосn=
0;.
Спостерігаl=
3;ась
підвищена
частота
виникнення
кардіотоксl=
0;чності,
але ці явища
за характер
=
86;м
та тяжкістю
були
аналогічниl=
4;и
тим, що спост=
1077;рігались
у програмі
клінічного
дослідженнn=
3;
лапатинібу
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Тайверб у
комбінації
=
79;
летрозолом
Нижчез
=
72;значені
додаткові
побічні
реакції
спостерігаl=
3;ися
при
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і
препарату
Тайверб™ з
летрозолом
із частотою
понад 5 %
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
летрозолом.
Нервова
система: =
дуже
часто - голов=
1085;ий
біль.
Травна
система: =
часто
– запор.
Судинні
порушення: дуже
часто -
відчуття
припливів.
Дихальна
система: =
дуж=
077;
часто -
носові
кровотечі,
кашель,
задишка.
Шкіра та
підшкірні
тканини: дуже
часто -
алопеція,
сухість
шкіри, сверб=
110;ж.
Кістково-м’=
язова
система та
сполучна
тканина: дуже
часто - біль у
спині та
кінцівках,
артралгія.
Загальні
розлади та
порушення у
місці введе
=
85;ня:
дуже част=
086;
- астенія.
Опис
окремих
небажаних
реакцій.
Знижен
=
85;я
фракції
викиду
лівого
шлуночка сп
=
86;стерігалос=
1100;
у приблизно
1 % хворих та у
більше як 70 %
було
асимптоматl=
0;чним.
Стан
поліпшувавl=
9;я
або
відновлюваk=
4;ся
у більш ніж 70 %
випадків
після
припинення
лікування п
=
88;епаратом
Тайверб™.
Симптоматиm=
5;не
зменшення
фракції
викиду спос
=
90;ерігалося
в 0,3 %
пацієнтів.
Симптоми вк
=
83;ючали
диспное, сер=
094;еву
недостатніl=
9;ть,
відчуття
серцебиття.
Подовж
=
77;ння
інтервалу QT
(максимальн
=
77;
середнє ΔΔQTcF 8,75
с; 90%-ний ДІ 4,08, 13,42),
залежне від
концентрацo=
0;ї
препарату, б=
091;ло
відзначене
=
74;
спеціальноl=
4;у
дослідженнo=
0;
у пацієнтів =
079;
поширеними
солідними п
=
91;хлинами
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Термін
придатностo=
0;. 2 р=
1086;ки.
Умови
зберігання.
Зберіга
=
90;и
при
температурo=
0; не
вище 30 °С.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковк
=
72;. Бл=
1110;стери
по 10 таблето=
082;,
7 блістерів, =
074;міщених
у картонну
упаковку аб
=
86;
блістери по 12&=
nbsp;таблеток,
7 блістерів,
вміщених у
картонну
упаковку. Аб=
086;
по 70 таблето=
082;
у флаконі,
вміщеному у
картонну
упаковку, аб=
086;
по 84 таблетк=
080;
у флаконі,
вміщеному у
картонну
упаковку.
Виробни
=
82;.
1. Глаксо О=
перейшнс
ЮК Лімітед, щ=
1086;
здійснює
комерційну
діяльність
як Глаксо
Веллком
Оперейшнс В
=
77;лика
Британія/ Glaxo Operations =
UK
Limited tra=
ding as Glaxo <=
/span>Wellcome Operations.
2. Глаксо
Веллком С.А., І=
спанія/
Glaxo Wellcome S.A., Spain.
Місцезн
=
72;ходження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
1. Прайорі =
стріm=
0;, Веа,
SG12 0DJ, Велика Бри&=
#1090;анія/
Priory Street, Ware, SG12 0DJ, United Kingdom.
2. Ав
=
76;а.
Екстремадуl=
8;а,
3, Пол. Інд.
Аллендедуеl=
8;о,
Аранда де
Дуеро,
Бургос, 09400, Ісп=
072;нія/ Avda. Extremadura, 3, Pol. Ind. Allendeduero, Aranda de Duero, Burgos, 09400, Spain.